Донецький національний технічний університет. Видавничий центр «Логос Україна»

Попов Владислав Олександрович

Начальник навчально-методичного управління, кандидат технічних наук, доцент

Народився 1 лютого 1967 р.
У 1989 р. із відзнакою закінчив Донецький політехнічний інститут за спеціальністю «Автоматика та телемеханіка». Вся трудова діяльність В. О. Попова пов’язана з Донецьким національним технічним університетом: стажист-дослідник науково-дослідної частини (1989–1991), асистент, старший викладач, а з 2000 р. — доцент кафедри «Автоматика та телекомунікації». Працюючи на посаді доцента кафедри, виконував обов’язки заступника відповідального секретаря приймальної комісії ДонНТУ (2001–2006).
Протягом 2006–2011 рр. обіймав посаду начальника навчального відділу ДонНТУ. З 2011 р. призначений начальником навчально-методичного управління ДонНТУ.
В. О. Попов опублікував понад 30 наукових і методичних робіт. Основні наукові праці присвячені автоматизації хіміко-технологічних процесів і процесів вуглепереробки. В. О. Попов керує дипломним проектуванням спеціалістів і магістрів. Підготовлені ним студенти неодноразово були переможцями та призерами олімпіад і конкурсів студентських наукових робіт.
На посаді начальника навчально-методичного управління В. О. Попов забезпечує ефективну роботу відділів, факультетів і кафедр університету з організації навчального процесу та методичної роботи в ДонНТУ.

На навчально-методичне управління покладено функції:

– забезпечення реалізації Концепції діяльності університету у сфері навчально-методичної роботи;

– визначення перспектив і пріоритетних напрямів розвитку навчально-методичної роботи університету;

– розробка та впровадження нормативної бази ступеневої системи вищої освіти університету;

– планування, організація, облік та контроль навчального процесу підготовки бакалаврів, спеціалістів, магістрів;

– координація науково-методичного, організаційного та інформаційного супроводження навчального процесу;

– оптимізація технології навчання з усіх ліцензованих напрямів та спеціальностей;

– розвиток освітнього потенціалу університету.

До складу навчально-методичного управління входять навчальний відділ і відділ навчально-методичної роботи.

Гавриленко Борис Володимирович

Начальник навчального відділу, кандидат технічних наук, доцент

Народився 9 липня 1953 р. у Луганську. У 1975 р. із відзнакою закінчив гірничо-електромеханічний факультет Донецького політехнічного інституту за спеціальністю «Електрифікація та автоматизація гірничих робіт». Протягом 1975–1988 рр. працював інженером, молодшим та старшим науковим співробітником науково-дослідницької частини ДПІ. З 1988 р. — асистент, а з 1989 р. — доцент кафедри «Гірнича електротехніка та автоматика» ім. Р. М. Лейбова. У 2000–2003 рр. виконував обов’язки заступника відповідального секретаря приймальної комісії, а у 2003–2009 рр. обіймав посади заступника, першого заступника декана факультету енергомеханіки та автоматизації. З 2009 р. — заступник начальника, з 2011 р. — начальник навчального відділу ДонНТУ.
Б. В. Гавриленко теоретично обґрунтував параметри, розробив технічні рішення, здійснив промислове впровадження у системах автоматичного управління гідроенерготранспортними установками вугільних шахт і збагачувальних фабрик першого в СРСР ультразвукового допплерівського вимірювача витрати технологічних рідин і дрібнодисперсних гідросумішей.
З 2000 р. керує науковими дослідженнями і роботами зі створення засобів і систем автоматичного управління шахтними котельними установками з казанами низькотемпературного киплячого шару. Б. В. Гавриленко має понад 150 наукових праць, три винаходи, є співавтором навчального посібника. Академік Міжнародної академії інформатизації, PhD. Лауреат премії Донецького обкому Комсомолу України і Донецької обласної ради НТО, лауреат премії Комсомолу України і Мінвуглепрому України в галузі науки і техніки. Нагороджений знаками «Винахідник СРСР», «Шахтарська слава» ІІ і ІІІ ст.

У складі навчального відділу — група планування та контролю навчального процесу, обліково-статистична група, група оперативного планування навчального процесу, група практики.

– організація та контроль реалізації навчального процесу (проведення навчальних занять, екзаменаційних сесій, державної атестації випускників);

– співпраця з ДАК України, Державною інспекцією навчальних закладів, Інститутом інноваційних технологій та змісту освіти, НМК з вищої освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України;

– організація робіт та облік документації з ліцензування та акредитаційної експертизи перспективних напрямів та окремих спеціальностей;

– впровадження проектів нормативних документів з управління навчальним процесом;

– організація підготовки матеріалів оперативної звітності з питань навчально-методичної діяльності;

– організаційна та інформаційна робота з кафедрами та факультетами, складання розкладу занять, заліків, іспитів, засідань екзаменаційних комісій;

– прогнозування прийому та випуску фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями підготовки;

– розрахунки навчального навантаження та штатів професорсько-викладацького складу, планування та облік погодинного фонду;

– розробка проектів наказів та розпоряджень з оперативних питань організації навчального процесу;

– аналіз формування контингенту студентів, облік руху контингенту студентів та статистична звітність;

– організація і контроль роботи державних екзаменаційних комісій;

– організація проведення навчальних та виробничих практик;

– діловодство навчально-методичної діяльності;

– перевірка готовності кафедр до навчального процесу;

– облік і аналіз результатів екзаменаційних сесій;

– контроль фактичного виконання індивідуальних планів викладацького складу;

– укладання та облік угод із юридичними та фізичними особами на навчання на умовах повної та часткової компенсації витрат;

– організація і облік самоаналізу діяльності кафедр.

Остапенко Михайло Андрійович

Начальник відділу навчально-методичної роботи. Кандидат технічних наук, доцент

Народився 15 жовтня 1938 р. у м. Макіївка Донецької області.
У 1961 р. закінчив Харківський політехнічний інститут і отримав диплом інженера-механіка за спеціальністю «Машини і апарати хімічних виробництв». Протягом року Михайло Остапенко обіймав посаду наукового співробітника Українського науково-дослідного інституту пластмас м. Донецька. З 1962 до 1970 р. працював інженером, старшим інженером відділу обладнання, майстром ремонтно-механічного цеху, начальником бюро планово-попереджувальних ремонтів відділу головного механіка, начальником зміни цеху сіркоочищення Авдіївського коксохімічного заводу.
У 1970–1971 рр. — старший інженер науково-дослідної частини Донецького політехнічного інституту, а згодом — асистент і старший викладач.
Упродовж 1978–1982 рр. навчався в аспірантурі Московського інституту хімічного машинобудування (МІХМ), де в 1982 р. захистив кандидатську дисертацію.
З 1986 р. — доцент кафедри «Машини і апарати хімічних виробництв» Донецького політехнічного інституту.
М. А. Остапенко — співавтор навчального посібника «Обладнання коксохімічних заводів» (1983),
14-ти авторських посвідчень і понад 90 наукових праць.

– облік освітньо-кваліфікаційних характеристик, освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів, навчальних планів і програм дисциплін, інформаційного, методичного забезпечення дисциплін та системи діагностики;

– розробка заходів для удосконалення та оптимізації навчально-методичної діяльності;

– організація і проведення науково-методичних конференцій, семінарів, конкурсів та підготовка збірників праць за їх матеріалами;

– аналіз щорічних звітів кафедр та підготовка щорічного звіту університету;

– участь у конференціях і симпозіумах із проблем вищої освіти;

– облік показників навчально-методичної діяльності професорсько-викладацького складу університету;

– контроль навчально-методичної документації і навчально-методичної діяльності кафедр та факультетів;

– організація впровадження у процес навчання сучасних інноваційних технологій;

– науково-методичне супроводження діяльності підрозділів університету з питань формування змісту освіти, системи діагностики якості освіти та технології навчання;

– організація і контроль розробки варіативних частин ОКХ, ОПП і засобів діагностики якості освіти ліцензованих напрямів підготовки (освітніх стандартів університету);

– планування видання матеріалів з інформаційного та методичного забезпечення навчального процесу;

– експертиза інформаційного та методичного забезпечення навчального процесу;

– контроль впровадження галузевих стандартів вищої освіти;

– аналітичні спостереження розвитку Болонського процесу і впровадження основних його положень у навчальний процес;

– контроль відповідності змісту освітніх послуг університету вимогам ринку праці;

– впровадження галузевих стандартів вищої освіти України та адаптація їх до різних схем побудови ступеневої системи вищої освіти;

– участь у роботі робочих груп МОН України з упровадження кредитно-модульної системи підготовки фахівців;

– методичне супроводження кредитно-модульної системи підготовки фахівців;

– розробка прозорих та ефективних методів контролю якості освіти;

– створення інформаційних пакетів щодо підготовки фахівців за ліцензованими напрямами та спеціальностями;

– методичне супроводження позанавчальної і виховної роботи зі студентами;

– методичне й організаційне супроводження системи рейтингової оцінки діяльності факультетів, кафедр і викладачів.

Колектив навчально-методичного управління. Зліва направо: перший ряд: Н. В. Гладушкіна,
І. А. Авдентова, Т. А. Добровольська, Т. Т. Стародубцева, Б. В. Гавриленко, В. О. Попов, О. В. Левшов,
М. А. Остапенко, Л. О. Васильєв, С. В. Петрущак, О. В. Корощенко, Л. Д. Дубіна, Л. А. Зінченко;
другий: Ю. М. Федорішкіна, Г. А. Пестовська, М. Я. Глущенко, Р. М. Агаркова, О. А. Троян,
Л. О. Струніліна, Є. М. Мартинова, І. Г. Шаімова, М. В. Лобова, Н. В. Самойленко, Л. О. Лісняк,
Л. К. Лобос, Р. Д. Кольчік, С. В. Корнєєва, К. С. Грунь, І. Г. Дедовець

Протягом усього періоду діяльності університету методи і засоби навчання розвивалися й удосконалювалися разом зі становленням і розвитком його науково-педагогічних шкіл. Такі школи склалися на багатьох кафедрах університету й передусім там, де працювали і працюють відомі вчені та досвідчені педагоги. Їхній досвід показав, що в сучасних умовах забезпечити підготовку висококваліфікованих фахівців можливо тільки за умови інтенсифікації навчального процесу з використанням інноваційних та інформаційних навчальних технологій, технічних засобів навчання, наявності високоякісних підручників і навчальних посібників, а також за умови ефективної організації самостійної роботи студентів. Важливу роль при цьому відіграє інтеграція навчального процесу з науковою діяльністю кафедр, що передбачає залучення студентів до наукових досліджень і використання наукових розробок кафедр під час викладання навчальних дисциплін, виконання курсових і дипломних проектів та робіт.

З метою координації навчально-методичної та навчально-виховної роботи кафедр у 1992 р. методична рада була трансформована у методичний центр, який протягом 1992–2010 рр. очолював проректор із науково-педагогічної роботи В. І. Костенко. Заступником голови методичного центру був призначений доц. М. Й. Скоринін, а з 2001 р. — доц. С. О. Селівра.

У квітні 2010 р. центр очолив проректор із науково-педагогічної роботи О. В. Левшов.

Трансформація методичного центру полягала у системній структуризації за видами навчально-методичної і виховної робіт. У його складі були створені навчально-видавнича рада (голова — В. І. Костенко) і методичні комісії: довузівської (проф. В. О. Будішевський, доц. В. Ф. Шавлак), вузівської (доц. М. Й. Скоринін, доц. С. О. Селівра) і післявузівської підготовки (доц. М. І. Шилінговський, доц. В. А. Молібожко). Комісія вузівської підготовки об’єднує методичні секції: теоретичної підготовки і якості навчального процесу (доц. В. Я. Беланов, доц. В. Ф. Блескун, ст. викл. В. Г. Пархоменко, доц. Ю. О. Гриньов); практичної підготовки (проф. І. П. Заболотний); роботи з обдарованою молоддю (доц. А. І. Панасенко, доц. Л. О. Васильєв, доц. В. Я. Воропаєва, доц. О. А. Трошина), організації позанавчальної виховної роботи (ст. викл. В. Я. Мешков, доц. В. Ф. Формос, доц. С. Г. Негрей); організації дистанційного навчання (доц. Н. М. Дацун); застосування обчислювальної техніки (проф. В. М. Павлиш); забезпеченості і якості навчально-методичної документації (доц. К. П. Донченко, проф. О. Г. Татьянченко); гуманітарної і соціально-економічної підготовки (проф. Г. Г. Левченко, проф. А. О. Саржан).

У 2002 р. був створений відділ навчально-методичної роботи (ВНМР), до складу якого ввійшли доценти Л. О. Васильєв, К. П. Донченко, Г. М. Манеров і М. А. Остапенко. Начальником був призначений Г. М. Манеров, який у 2003 р. перейшов на роботу в обласну державну адміністрацію, і відділ очолив М. А. Остапенко. Пізніше до складу відділу були прийняті доценти Ю. Ф. Кругліков (2004), Л. В. Чернікова (2004), С. В. Петрущак (2005), І. Г. Дедовець (2008), О. В. Корощенко (2010), інженер 1-ї категорії С. В. Масло (2002).

У 2002 р. на факультетах були створені навчально-методичні комісії з відповідних напрямів підготовки, а на випускових кафедрах — навчально-методичні комісії зі спеціальностей і спеціалізацій.

З 2003 р. систематично (раз на два роки) в університеті проводяться науково-методичні конференції, на яких розглядаються проблеми і шляхи вдосконалення науково-методичної та навчально-виховної роботи в ДонНТУ. Чергова конференція пройшла у лютому 2009 р. Всього на конференціях 2003, 2005, 2007 і 2009 років було заслухано й обговорено 182 доповіді. В роботі конференцій взяли участь близько 1500 викладачів.

Об’єктами навчально-методичної роботи є форми, методи і матеріально-технічна база навчального процесу, забезпечення кафедр матеріалами з усіх дисциплін і видів навчальних занять, вивчення і розповсюдження інноваційних розробок і комп’ютерних методів навчання. У цій роботі методичний центр і навчально-методичний відділ взаємодіє з навчально-методичними комісіями за напрямами і спеціальностями підготовки фахівців, які створені на факультетах.

Основні завдання методичного центру університету:

– забезпечення повноти і доступності для студентів навчальної інформації та літератури;

– забезпечення повноти і якості навчально-методичних комплексів дисциплін (НМКД);

– створення умов для вільного доступу викладачів і студентів до мережі високоякісних баз навчальної і наукової інформації через Інтернет;

– узагальнення і впровадження у навчальний процес нових інформаційних комп’ютерних технологій, а також інноваційного досвіду ДонНТУ, що відповідає рівню європейських і світових систем освіти;

– методичне забезпечення гармонійного поєднання навчального процесу і наукової діяльності ДонНТУ з використанням наукових результатів як бази і змісту навчання;

– методичне забезпечення модернізації навчально-лабораторної бази;

– методичне забезпечення розробки методичної документації (навчальні плани, графіки навчального процесу, індивідуальні навчальні плани студентів, навчально-методичні комплекси дисциплін тощо).

Важливим напрямом діяльності університету є впровадження ідей і методів Болонського процесу. У 2004 р. були розроблені і затверджені «Заходи ДонНТУ щодо реалізації положень Болонської декларації».

Згідно з цими «Заходами...» робота з впровадження положень Болонського процесу в університеті проводиться у таких напрямах:

1. Інформаційне забезпечення впровадження принципів Болонського процесу.

2. Впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП).

3. Підвищення якості освіти та розробка порівняльних методологій і критеріїв оцінки знань студентів.

4. Розробка інформаційних пакетів університету і структурних підрозділів (інститути і факультети).

5. Розробка і впровадження індивідуальних навчальних планів студентів.

З 2001 р. в університеті поетапно впроваджуються елементи кредитно-модульної системи як дієвого і необхідного чинника підвищення якості вищої освіти. Розроблено «Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу». Розроблено і щорічно корегується «Положення про модульний контроль знань студентів». Згідно з цим «Положенням...» для 1–4 курсів бакалаврату всіх напрямів підготовки впроваджена система семестрової атестації студентів з усіх дисциплін (з яких складається іспит) лише на підставі результатів двох модульних контролів, тобто без проведення екзаменаційної сесії.

На кожний модульний контроль відводиться два тижні, під час яких навчальні заняття не проводяться. Перший модульний контроль проводиться у середині семестру, а другий — у тижні, які раніше відводилися на екзаменаційну сесію.

З метою підвищення рівня організації самостійної роботи студентів розроблені і впроваджені нормативи планування різних її видів.

В університеті з усіх напрямів підготовки, спеціальностей і спеціалізацій були розроблені нові робочі навчальні плани, адаптовані до вимог Болонського процесу. Зокрема це передбачає термін підготовки бакалавра — чотири роки з обсягом навчального навантаження 240 кредитів ECTS (8640 академічних годин), із тривалістю кожного семестру 20 тижнів (30 кредитів ECTS).

З 2007 р. у навчальні плани прийому введена інформація про загальний обсяг навчальних дисциплін у кредитах ECTS, а також інформація про обсяг навантаження з дисципліни під час модульних тижнів.

У 2007 р. наказом ректора призначені координатор ECTS університету і координатори ECTS інститутів і факультетів.

З 2006–2007 навчального року в робочих навчальних програмах зміст дисципліни розбивається на два модулі, якщо дисципліна викладається в одному семестрі, або на чотири модулі, якщо дисципліна викладається у двох семестрах тощо.

Також із 2006–2007 навчального року семестрова оцінка знань студентів 1–4 курсів проводиться за двома шкалами — національною («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно», «зараховано», «не зараховано») і шкалою ECTS (A, B, C, D, E, FX).

У 2009 р. розроблено «Положення про навчальну лабораторію Донецького національного технічного університету», в якому всі лабораторії класифіковані за складністю обладнання, впливом шкідливих і небезпечних факторів та завантаженістю навчальними заняттями. Розроблена методика розрахунку штатного розкладу навчально-допоміжного персоналу лабораторій і дано рекомендації щодо їх функціональних обов’язків.

Головним принципом навчально-методичної та навчально-виховної роботи університету є встановлення довірчих партнерських відносин між викладачами і студентами. Тільки за умови активної зацікавленої позиції студентів можна вирішити проблему підвищення якості освіти. У зв’язку з цим із 2007 р. в університеті широко практикується проведення моніторингу якості навчального процесу з анкетуванням студентів. Залежно від мети анкети містять 15–20 питань. Анкетування проводиться після кожного модульного контролю, а також на прохання органів студентського самоврядування. Протягом року обробляється до 3 тисяч анкет, у яких розглядається робота близько 125 викладачів. Якщо сумарний або окремі показники анкетування є нижчими за середній, то відповідні матеріали надсилаються в деканати для ознайомлення.

З ініціативи методичного центру і за рішенням вченої ради університету на кафедрах проводиться цілеспрямована робота з оптимізації змісту програм навчальних дисциплін, що передбачає насамперед урахування специфіки напрямів підготовки. При цьому пріоритетом є узгодження практичної підготовки з теоретичною.

У 2006 р. розроблено і впроваджено «Положення щодо ліквідації академічної заборгованості студентів першого курсу з вищої математики», згідно з яким прийом заборгованості у групі студентів проводиться у письмовій формі лише комісією із трьох викладачів.

Із 2005 р. відділ навчально-методичної роботи був долучений до розробки і вдосконалення «Положення про рейтингову оцінку діяльності викладачів і підрозділів університету», а також до організації і проведення рейтингу.

Останніми роками в університеті широко впроваджуються прогресивні форми підготовки фахівців на замовлення підприємств. Так за програмою «Спіраль розвитку» підготовки кадрів стратегічного резерву ЗАТ «Донецьксталь» у 2006 р. були розроблені індивідуальні навчальні плани підготовки магістрів з 11 спеціальностей. Їх особливістю стало залучення низки нетрадиційних навчальних дисциплін із нових напрямів економіки, менеджменту, інформаційних технологій і металургії. Накопичений досвід під час реалізації програми «Спіраль розвитку» використовується для організації навчального процесу на інших факультетах. а навчально-методичне управління покладено функції: