Народився 31 липня 1966 р. у м. Горлівка Донецької області.

Після закінчення школи у 1983 р. вступив на автотранспортний факультет Донецького політехнічного інституту. Через два роки навчання був призваний до лав збройних сил СРСР. Служив у танкових військах командиром танку. Демобілізувавшись у 1986 р., відновився в інституті й продовжив навчання.

Саме у студентські роки Олег Палій захопився альпінізмом і з 1986 р. почав займатися в секції альпінізму при інституті. До моменту закінчення вузу він уже був першорозрядником з альпінізму й кандидатом у майстри спорту зі скелелазіння, а здобувши у 1989 р. диплом, почав працювати інженером із наукової частини на кафедрі «Ремонт автомобілів» Донецького політехнічного інституту.

Улюблене хобі Олега Івановича — заняття альпінізмом — поступово перейшло на професійні рейки. В 1991 р. він почав працювати інструктором-методистом госпрозрахункового спортивного клубу альпінізму. Діяльність цього закладу, крім власне спортивної роботи, була спрямована на виконання специфічних ремонтно-будівельних робіт на висоті (ремонт труб, щогл, висотних будинків тощо).

«На крыше мира». Еверест, 2008 р.

У 1991 р. Олег Палій закінчив школу рятувальників і одержав жетон «Рятувальний загін» № 76Б, а згодом, у 1995 р., став директором клубу альпінізму й скелелазіння «Вертикаль».

У 2001 р. він виборов перше місце в чемпіонаті України з альпінізму і став членом збірної України з цього виду спорту, а в 2006 р. став майстром спорту з альпінізму. З 2007 р. Олег Іванович є учасником проекту «Вугілля Донбасу на вершинах світу». У ході цього проекту протягом 2007–2009 рр. він неодноразово опускався в шахти Донбасу, де власноруч рубав вугілля й зі шматочком вугілля робив сходження на Ельбрус — найвищу точку Європи (5642 м), Шиша Пангма — восьмитисячник у Гімалаях (8042 м), Еверест — найвищу точку світу (8848 м), а також першосходження на нескорену вершину на Тянь-Шані (5248 м), яку назвали «Пік шахтарів України». У 2010 р. Олег Палій став претендентом на членство в команді для скорення найвищої точки Антарктиди — піку Вінсона.

З 2007 р. працює механіком із проведення висотних ремонтно-будівельних робіт у ТОВ «Мегаполіс».

Свою щоденну роботу Олег Іванович завжди поєднував і поєднує із тренерською діяльністю. Він виховав цілу плеяду альпіністів і скелелазів міста Горлівки, які ставали чемпіонами й призерами на всеукраїнських чемпіонатах з альпінізму й скелелазіння.

О. І. Палій має низку нагород і відзнак. Так у 2008 р. за сходження на Еверест він був нагороджений почесним знаком «Шахтарська слава» III ст., у 2009 р. — почесним знаком «Шахтарська слава» II ст. за унікальність проведених робіт на зруйнованому внаслідок аварії копрі шахти «Карла Маркса». За вагомий особистий внесок у розвиток фізкультури й спорту серед молоді у 2007 р. Олег Іванович був удостоєний медалі Горлова III ст., у 2008 р. — почесної грамоти Донецької обласної ради, а в 2009 р. — почесного знаку Донецької обласної ради.

Разом із дружиною Ольгою Леонідівною, вчителькою початкових класів, виховує трьох дітей: сина Едуарда (1996 р. н.) та двійнят Богдана й Вероніку (2000 р. н.), прищеплюючи їм любов до спорту.

Життєве кредо Олега Палія: «У світі завжди є місце подвигу».