Народився в 1944 р. у м. Шахти Ростовської області (Росія).

У 1967 р. закінчив будівельний факультет Донецького політехнічного інституту. Протягом 1967–1970 рр., під час служби у збройних силах, працював виконробом і начальником ділянки на будівництві об’єктів космічного й оборонного комплексу. З 1970 р. — в інституті «Донецький ПромбудНДІпроект»: спочатку старшим інженером архітектурно-будівельного відділу, в 1974–1980 рр. — керівником архітектурної групи, з 1980 по 1991 р. — начальником архітектурно-будівельного відділу.

За цей період за особистої участі й під керівництвом Валерія Єфремовича були виконані великі комплексні проекти об’єктів промислового призначення: Донецького металургійного заводу (киснева станція, прокатний стан 670/380, електросталеплавильний цех), комплекси коксових батарей Авдіївського, Запорізького, Баглейського, Криворізького коксохімічних заводів, спорудження Астраханського газопереробного заводу, об’єктів металургійних комбінатів в Індії, Нігерії, Болгарії, Югославії, КНДР, на Кубі тощо.

З 1992 р. В. Є. Симонович — головний інженер інституту «Донецький ПромбудНДІпроект».

Під його керівництвом у складний період, після розпаду СРСР, що супроводжувався стрімким руйнуванням економіки й налагоджених виробничих зв’язків, не лише був збережений творчий потенціал інституту й основний кістяк висококваліфікованих професіоналів, а й закладені основні принципи перебудови діяльності установи в нових економічних реаліях.

З ініціативи В. Є. Симоновича й за його активної участі інститут став однією з перших проектних організацій в Україні, що отримала у 2000 р. сертифікат якості Міжнародного бюро «Верітас». У 2008 р. інститут успішно пройшов ресертифікацію із залученням у сферу сертифікації наукових розробок.

Зробивши ставку на широке використання новітніх інформаційних технологій і розширення сфери послуг, пропонованих потенційним інвесторам, інститут уже в 1997 р. став рівноправним учасником одного з найуспішніших міжнародних інвестиційних проектів в Україні — будівництва заводу з переробки насіння соняшника компанії «Cargill».

Завод компанії «Cargill»

Будучи в цей час одним із найбільших проектних організацій такого профілю не лише у своєму регіоні, а й в Україні, інститут взяв участь у проектуванні великих промислових об’єктів: відділення безперервного лиття заготівель і конверторного цеху на Єнакіївському металургійному заводі, різних об’єктів виробничого призначення на маріупольських металургійних комбінатах ім. Ілліча й «Азовсталь», Дніпровському металургійному заводі, на металургійних підприємствах Донецька (ЗАТ «Істіл» і ДМЗ). Підтвердженням зростання авторитету інституту стала його участь у великих інвестиційних міжнародних проектах: проектуванні нового стадіону «Донбас-Арена», заводу з виробництва гіпсокартонних листів Артемівського ЗАТ «Лафарж Гіпс», цементного заводу ТОВ «Альтцем» у Керчі. Інститут бере участь і в проектуванні об’єктів чорної металургії в Російській Федерації — на Іжорському й Магнітогорському металургійних комбінатах, Абінському електрометалургійному заводі тощо.

Валерій Симонович опублікував у різних виданнях більш як 20 наукових статей, має два патенти на винаходи.

Великі особисті досягнення Валерія Єфремовича неодноразово відзначали нагородами й заохоченнями. Він нагороджений Почесною Грамотою Президента України (1999), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2004), нагрудним знаком «Почесний працівник будівництва й архітектури» II ст., почесними грамотами Донецької обласної ради й Донецької обласної державної адміністрації. У 2009 р. став лауреатом премії Академії будівництва України ім. М. С. Будникова за роботу «Дослідження, проектування й впровадження комплексу конструктивних заходів захисту стадіону «Донбас-Арена», зведеного в особливо складних геотехнічних умовах».

Упродовж багатьох років В. Є. Симонович є головою ДЕКу Донбаської національної академії будівництва й архітектури.