Народився 27 березня 1946 р. в Іловайську Донецької області в родині залізничника Михайла Прокоповича й Марфи Овер’янівни Тарасенків.

Після закінчення в 1964 р. Іловайської середньої школи № 12 переїхав до Макіївки і почав працювати на Макіївському металургійному заводі ім. С. М. Кірова слюсарем центральної електроповітродмухальної станції. Потім був машиністом турбогенератора, електрослюсарем, черговим електриком, начальником зміни. Водночас Леонід Михайлович навчався: спочатку на загальнотехнічному факультеті Макіївської філії Донецького політехнічного інституту, потім на енергетичному факультеті ДПІ, де здобув кваліфікацію інженера-електрика за фахом «Електричні мережі й системи». Такий вибір спеціальності був зумовлений життєвими обставинами: довгий час уроки доводилося робити при гасовій лампі. І коли підключили електрику, це було справжнє диво. Тому й вирішив, що стане електриком.

Після закінчення інституту — служба у лавах Радянської армії, після якої в 1972 р. повернувся на металургійний завод, де був обраний заступником, а потім секретарем комітету комсомолу заводу. З 1976 р. — на партійній роботі: інструктор, заступник завідувача оргвідділу Макіївського міськкому Компартії України.

27 березня 1984 р., у день свого народження, Леонід Михайлович був призначений директором Макіївського заводу «Факел», що випускає машинобудівну продукцію для підприємств вугільної галузі, якому віддано близько 20 років життя. Коли він прийшов на завод, підприємство було у занепаді: устаткування простоювало, матеріали надходили з перебоями, не вистачало фахівців. Спільно із колективом зуміли перебороти ці проблеми й вивести його в лідери. Продукція заводу здобула визнання не лише в Україні, а й за кордоном: у 1996 р. у Мадриді підприємство здобуло Міжнародний приз Європи «Краща торговельна марка», у 2001 р. в Парижі — Золотий приз Європи «За якість».

Після приватизації заводу Л. М. Тарасенко упродовж 1994– 2003 рр. очолював правління ВАТ «Макіївський завод «Факел».

Вручення послом України в Іспанії Міжнародного
призу «Краща торговельна марка». Мадрид, 1996 р.

У 1998 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Удосконалення системи оплати й стимулювання праці в умовах ринкової економіки» й за сумісництвом почав викладати в Макіївському економіко-гуманітарному інституті, а потім у Донецькому державному університеті управління.

У 2004 р. ректор МЕГІ В. І. Веретенників запропонував Леонідові Михайловичу очолити новостворену кафедру «Менеджмент організацій».

Л. М. Тарасенко — автор більше 60 наукових і навчально-методичних робіт, зокрема п’яти навчальних посібників із грифом МОН України, трьох монографій, трьох патентів на винаходи. Серед них: «Вплив використання інновацій на підвищення продуктивної сили праці», «Стратегія економічного керування ресурсами»; навчальні посібники: «Економіка й організація діяльності фірми», «Теорія комунікаційної політики», «Менеджмент у сфері послуг», «Антикризовий менеджмент підприємства», «Управління проектами»; монографії: «Акціонерні товариства (організаційно-правові й економічні основи діяльності)», «Розподільні відносини на підприємстві (соціально-економічні аспекти)», «Використання стратегічної діагностики в розробці стратегії підприємства, організації, міста».

Під безпосереднім науковим керівництвом Леоніда Тарасенка захищено дві кандидатські дисертації. Він є членом редакційної колегії спеціалізованого журналу «Вісник МЕГІ». Протягом 18 років обирався депутатом районних і Макіївської міської ради.

Леонід Михайлович активно працює в Міжнародній академії наук екології і безпеки життєдіяльності. Також він є фінансовим консультантом страхової компанії «ТАС».

Нагороджений медаллю ім. М. В. Ломоносова, знаками «Шахтарська слава» II і III ст.

Разом із дружиною Євгенією Фролівною виховав двох синів: Дениса й Сергія. Сергій — випускник металургійного факультету ДонНТУ, обіймає посаду завідувача відділу МакНДІ. Денис — кандидат наук з державного управління. У родині Тарасенків підростають двоє онуків: Леонід, названий на честь діда, — учень третього класу та Ганна — студентка третього курсу Донецького національного університету.

Життєвий девіз Леоніда Тарасенка: «Хто мислить категоріями успіху, той буде успішним і визначним», — став запорукою його професійних досягнень і особистісного зростання.