ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ — 90
 
 
 
Чилікіна
Ніна Олександрівна

Випускниця хіміко-технологічного
факультету (1971 р.)

Інженер навчального процесу
кафедри «Металургія сталі» Донецького
нацiонального технічного університету
 

 
 

Народилася 24 січня 1948 р. у Краснодарі.

З дитинства почала займатися художньою гімнастикою, і вже в 1965 р. здобула звання майстра спорту із цього виду спорту. У 1966 р. вона була зарахована до збірної України.

Батько, Олександр Михайлович, відомий на той час гірничий інженер, був випускником тоді ще Донецького індустріального інституту, про нього завжди по доброму згадували викладачі ДПІ, навіть у роки навчання його онука Олексія. Авторитет інституту зумовив вибір, і дотримуючись сімейних традицій, у 1966 р. Ніна Чилікіна вступила в Донецький політехнічний інститут на хіміко-технологічний факультет за фахом «Хімічна технологія твердого палива».

З 1966 р., ставши капітаном інститутської команди, Ніна Олександрівна захищала честь рідного вузу на спортивних змаганнях. Присвячуючи багато часу спорту, вона, проте, не забувала й про навчання — і сьогодні пригадуються найцікавіші лекції В. І. Коробчанського, М. Д. Кузнєцова, З. Г. Ляная.



Чилікін
Олексій Ігорович

Випускник гірничо-геологічного
факультету (1994 р.)

Голова Костянтинівського заводу
металургійного обладнання

З 1971 р. за направленням інституту працювала на Руставському металургійному заводі інженером мартенівського цеху, потім старшим інженером у конструкторському бюро. Із поверненням у рідний вуз — до проблемної науково-дослідної лабораторії «Спецелектрометалургія» при кафедрі ЕШП — почалося справжнє трудове життя: широка тематика, складні науково-дослідні роботи, робота з аспірантами. Багато в чому вирішальною стала допомога завідувача кафедри О. Г. Пономаренка.

Попри те, що за свій трудовий шлях Ніна Олександрівна не прагнула високих посад, авторитет серед керівництва вузу, професорсько-викладацького складу інституту, студентів вона завоювала на все своє життя. Сьогодні її з радістю зустрічають у рідній установі всі, хто знає цю енергійну, активну й добру жінку.

Головним досягненням свого життя Ніна Олександрівна по праву вважає виховання сина Олексія.

Олексій Ігорович Чилікін народився 11 травня 1972 р. у Донецьку.

У 1989 р. вступив до Донецького політехнічного інституту на гірничо-геологічний факультет, який закінчив у 1994 р., опанувавши фах «Шахтне й підземне будівництво». Поза сумнівом, саме в роки, проведені у стінах рідного вузу, були здобуті базові й спеціальні знання, які згодом стали основою для формування особистості й фахівця. Із великою повагою Олексій Чилікін згадує викладачів університету Б. А. Лисікова, О. Г. Гудзя, О. О. Кубишкіна, Р. А. Тюркяна, які дбайливо передавали свої знання й досвід майбутнім будівельникам життя, прищеплювали інтерес до розвитку і творення.

У 1996 р. Олексій Ігорович отримав ступінь кандидата економічних наук, а незабаром — у віці 30 років захистив і докторську дисертацію. Він є членом двох спеціалізованих учених рад із захисту дисертацій.

У свої 39 років Олексій Чилікін — знаний учений, доктор економічних наук, професор кафедри фінансів Донецького державного університету управління. Отриманий досвід і знання він успішно використовує на практиці як голова Костянтинівського заводу металургійного обладнання. Сьогодні це підприємство, що динамічно розвивається, забезпечує робочими місцями більш ніж 500 жителів Костянтинівки, Краматорська, Дружківки й Донецька. Продукцію цього заводу знають не лише в Україні, а й у Європі.

О. І. Чилікін нагороджений Подякою Верховної Ради України «За особистий внесок у розвиток металургійної промисловості та збереження навколишнього природного середовища».

Разом із дружиною Зінаїдою Миколаївною виховує сина Дмитра й доньку Лілію.

Олексій Чилікін завжди з повагою ставиться до порад мами, а вона радіє досягненням сина. Так і йдуть вони по життю разом: молодість і досвід, енергія та врівноваженість, підтримуючи і навчаючи один одного, проявляючи взаємну допомогу й турботу. А на питання про те, що для них головне в цьому житті, впевнено відповідають: «Допомога людям важливіша за власні інтереси».



< Чернишев Юрій Петрович    |   зміст   |   Чмільов Віктор Іванович >