Бондаренко
Михайло Федорович

Ректор Харківського національного
університету радіоелектроніки
Заслужений діяч науки і техніки України. Почесний зв’язківець України. Член-кореспондент Національної академії наук України, академік Академії наук вищої школи України. Президент Української асоціації дистанційного навчання та Міжнародної академії наук прикладної радіоелектроніки Білорусі, Росії й України. Почесний доктор Московського інженерно-фізичного інституту. Доктор технічних наук, професор

Народився 30 листопада 1944 р. у с. Крутоярівка Кегичівського району Харківської області.
У 1962 р. закінчив технічне училище і здобув кваліфікацію формувальника-ливарника. Його трудовий шлях розпочався на Харківському заводі транспортного машинобудування ім. В. О. Малишева, де юнак додатково опанував професію стропальника.
Того ж року Михайло Бондаренко став студентом загальнотехнічного факультету Харківського інституту гірничого машинобудування, автоматики й обчислювальної техніки, а в 1963 р. перевівся на денне відділення факультету автоматики і телемеханіки. У 1967 р. він отримав диплом із відзнакою вже Харківського інституту радіоелектроніки (спеціальність «Автоматика й телемеханіка»). На початку 1968 р. обійняв посаду інженера науково-дослідної групи математичного моделювання ХІРЕ.
Під час вручення диплома лауреата
Державної премії, 2008 р.
У 1970 р. Михайло Федорович захистив кандидатську дисертацію у сфері технічної кібернетики на тему «Математичні моделі адаптації зору і їх технічне застосування», а в 1984 р. — докторську в галузі штучного інтелекту «Математичні моделі морфологічних і фонетичних відносин та їх застосування для автоматизації обробки мовних повідомлень». З 1984 р. очолює наукову школу «Біоніка інтелекту».
Протягом 1974–1976 рр. він працював викладачем-консультантом в Університеті Орієнте (Куба).
Михайло Бондаренко підготував і читає курси лекцій з математичної логіки, організації обчислювальних процесів ЦОМ, арифметичних та логічних основ цифрових автоматів, основ дискретної математики, систем математичного забезпечення ЕОМ, математичного і програмного забезпечення систем розпізнавання мовних повідомлень, математичного моделювання, обчислювальної техніки в інженерних та економічних розрахунках, теорії алгоритмів і автоматів, інженерної психології.
За період діяльності у Харківському університеті радіоелектроніки він працював на посадах молодшого наукового співробітника (1968–1969), асистента (1969–1970), старшого викладача кафедри математичного моделювання (1970–1972), доцента (1972–1986), завідувача кафедри обчислювальної техніки (1977–1987), декана факультету обчислювальної техніки (1986–1987). З 1987 р. Михайло Федорович — професор, завідувач кафедри програмного забезпечення ЕОМ.
Згідно з рішенням колегії Міністерства освіти і науки України від 23 листопада 1994 р. був призначений ректором Харківського державного технічного університету радіоелектроніки та генеральним директором наукового навчально-виробничого об’єднання, що діє при виші.
Учений здійснює науково-методичне керівництво науково-навчальним комплексом Інституту космічних досліджень НАН України, Головною астрономічною обсерваторією України та Харківським національним університетом радіоелектроніки, а також міжвідомчим науково-дослідним центром математичної та прикладної лінгвістики, що функціонує на базі вишу й Українського мовно-інформаційного фонду НАНУ.
Михайло Бондаренко — науковець зі світовим ім’ям. Він зробив великий внесок у розробку теорії інтелекту, розпізнавання мови, побудови інформаційних систем. Кембриджський біографічний центр (Великобританія) проголосив його «Людиною року» (1995–1996).
Лауреати Державної премії за книгу «Комп’ютерна дискретна математика».
Зліва направо: М. Ф. Бондаренко, Н. В. Білоус, Б. Є. Патон, А. Г. Руткас, 2008 р.
Він опублікував більше 350 наукових праць, зокрема понад 20 монографій і навчальних посібників. Серед найбільш вагомих — підручники «Операційні системи» (2006), «Теорія інтелекту» (спільно з Ю. П. Шабановим-Кушнаренком, 2007), «Комп’ютерна дискретна математика» (спільно з Н. В. Білоус, А. Г. Руткасом; 2008). Має 17 патентів та вісім авторських посвідчень. Підготував 11 докторів і 36 кандидатів наук.
Сьогодні Михайло Федорович є головним конструктором розробки Харківської інформаційно-аналітичної системи із надзвичайних ситуацій, системи інформаційної безпеки у відомствах, апаратних і програмних способів захисту інформації в банківських системах, космічних радіоліній, керування космічними апаратами.
М. Ф. Бондаренко — президент Міжнародної академії наук прикладної радіоелектроніки Білорусі, Росії й України, Української асоціації дистанційного навчання, лауреат Міжнародного академічного рейтингу «Золота фортуна» у номінації «Якість освіти третього тисячоліття» (2001), Державної премії України в галузі науки і техніки (2008), регіональних рейтингів «Харків’янин сторіччя» (2000) і «Харків’янин року» (2001). Михайло Федорович є членом міжнародного Інституту інженерів електротехніки й електроніки (ІЕЕЕ), комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, членом-кореспондентом НАН України зі спеціальності «Комп’ютерні технології», почесним доктором Московського інженерно-фізичного інституту, головою експертної ради ДАКУ.
За великий внесок у розвиток освіти, запровадження сучасних методів навчання і виховання молоді йому присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (1999), нагороджено орденами «За трудові досягнення» IV ст. (2004), «За заслуги» III та II ст. (2004, 2010), медаллю «Ділова людина України» (2004), Почесною грамотою Верховної Ради України (2009).

<< Ректори      [ зміст ]      Семенець Валерій Васильович >>