Народився 29 серпня 1956 р. у м. Охтирка Сумської області. Протягом 1973–1978 рр. навчався у Харківському інституті радіоелектроніки, де опанував спеціальність «Конструювання та виробництво обчислювальної апаратури». У студентські роки брав активну участь у науковій роботі кафедри конструювання ЕОМ, а закінчивши виш, отримав направлення на кафедру мікроелектроніки.
Упродовж 1976–1983 рр. М. І. Сліпченко був на виборній комсомольській роботі в інституті радіоелектроніки та Дзержинському РК ЛКСМУ. В 1983 р. почав працювати молодшим науковим співробітником на кафедрі мікроелектроніки ХІРЕ. Наступні три роки, навчаючись в аспірантурі, був асистентом, старшим викладачем, доцентом кафедри мікроелектроніки, вченим секретарем Науково-навчального виробничого об’єднання «Дельта» та заступником начальника науково-дослідної частини інституту. Пізніше, з 1997 до 1999 р., обіймав посаду заступника проректора з наукової роботи.
У 1998 р. Микола Іванович захистив кандидатську дисертацію, в 2008 р. — докторську.
У 1995 р., одразу після переходу на адміністративну роботу, М. І. Сліпченко продовжив займатися викладацькою діяльністю на кафедрі мікроелектроніки, електронних приладів та пристроїв, а з 2001 р. є професором цієї кафедри.
У 1999 р. він призначений проректором із наукової роботи.
Микола Сліпченко — член президії Ради проректорів із наукової роботи вищих навчальних закладів України III–IV рівнів акредитації та директорів наукових установ, науково-технічної ради за напрямом «Наноелектроніка та нанофотоніка» Державної цільової науково-технічної програми «Нанотехнології та наноматеріали», координаційної ради з науки та інновацій Держкомінформнауки України, редколегії науково-технічного журналу «Радіоелектроніка й інформатика», редакційної ради спеціалізованого видання «Прикладна радіоелектроніка». Був головою експертної ради з енергетики та електроніки при ДАК України, а з 2010 р. очолює спеціалізовану вчену раду із захисту докторських і кандидатських дисертацій.
Протягом 1995–2007 рр. під керівництвом Миколи Івановича проведено 12 науково-технічних конференцій «Теорія і техніка передачі, прийому та обробки інформації». З 2007 р. він є членом програм і організаційного комітету Міжнародної конференції «НВЧ-техніка та комунікаційні технології», а в 2008 р. започаткував Міжнародну конференцію «Електронна компонентна база. Стан і перспективи розвитку» (з 2011 р. — «Функціональна база наноелектроніки»).
Упродовж 2005–2011 рр. М. І. Сліпченко був керівником конкурсних проектів у межах Міжнародної українсько-російської науково-технічної програми «Нанофізика та наноелектроніка», українсько-російської двосторонньої програми «Розвиток співпраці в галузі нанотехнологій між Україною та Російською Федерацією на 2009–2012 роки», державної цільової науково-технічної програми «Нанотехнології і наноматеріали на 2010–2014 роки».
Микола Іванович — автор і співавтор понад 280 наукових праць, серед яких вісім навчальних посібників, шість монографій, понад 50 авторських свідоцтв, патентів на винаходи, близько 80 статей. За останнє десятиріччя підготував вісьмох кандидатів наук.
Свого часу займався політичною діяльністю: був депутатом двох скликань Дзержинської районної у м. Харкові ради, довіреною особою кандидата в Президенти України.
Нагороджений Почесною грамотою Міністерства науки і освіти України (2001), нагрудним знаком «За наукові досягнення» (2006) та грамотою Верховної Ради України «За заслуги перед українським народом» (2008). |