 |
||
| ФАКУЛЬТЕТ КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК | ||
| У 1962 р. у ХІГМАОТі було створено факультет автоматизації виробничих процесів в гірничій промисловості, у 1966 р. його перейменували у факультет автоматики, а в 1970 р. — у факультет систем управління. У 1995 р. у складі Інституту комп’ютерних та інформаційних технологій він отримав свою сучасну назву. Великий вплив на становлення факультету комп’ютерних наук здійснила співпраця з факультетом обчислювальної техніки: засновано дві кафедри — програмного забезпечення ЕОМ і штучного інтелекту, які разом з кафедрами системотехніки й інформаційних управляючих систем увійшли до складу факультету. Згодом відкрилася ще одна — українознавства. Деканами у різні роки були відомі вчені та педагоги: доц. В. А. Михайлов (1962–1969), проф. В. В. Свиридов (1969–1979), проф. Ю. П. Лук’янов (1979–1995), проф. В. Ф. Захарченко (1995–2000), проф. Е. Г. Петров (2000– 2003). З 2003 р. підрозділ очолює проф. В. П. Машталір. Тут здійснюється підготовка бакалаврів за напрямами «Комп’ютерні науки» (профільні кафедри — інформаційних управляючих систем, системотехніки, штучного інтелекту), «Програмна інженерія» (кафедра програмної інженерії) та «Видавничо-поліграфічна справа» (кафедра медіасистем та технологій). На основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра готуються спеціалісти і магістри (напрями — «Інформаційні управляючі системи та технології», «Інформаційні технології проектування», «Системи проектування», «Системи штучного інтелекту», «Інженерія програмного забезпечення», «Програмне забезпечення систем», «Комп’ютеризовані технології і системи видавничо-поліграфічних виробництв», «Технологія друкованих видань»). Зараз викладачі та науковці факультету опікуються підвищенням якості освіти, оновленням навчальних програм і форм організації навчально-виховного процесу, запровадженням освітніх інновацій та сучасних інформаційних технологій, інтеграцією університетської науки до європейського і світового освітніх просторів, забезпеченням умов для педагогічної та наукової діяльності професорсько-викладацького складу, навчання студентів, соціального захисту учасників навчально-виховного процесу. Предметом науково-дослідної і викладацької діяльності більш ніж 120 висококваліфікованих учених та педагогів є передові мобільні, широкопрофільні і спеціалізовані інформаційні технології. На факультеті діють навчально-наукові лабораторії: «Мережеві технології», «Інтернет-технології», «Онтологічні системи в менеджменті освіти», «Програмне забезпечення автоматизованих систем», «Інформаційні технології в системах навчання та машинного зору», «Проблеми управління дискретними процесами», «Штучний інтелект», а також науково-навчальний центр інформатизації органів управління, наукова лабораторія «Метаінтелект», проблемна науково-дослідна лабораторія автоматизованих систем управління.
Міжнародне партнерство — одна з найважливіших тенденцій розвитку й удосконалення навчального процесу. Фінляндія, Нідерланди, Німеччина, Велика Британія, США, Канада — це ті країни, де навчаються студенти факультету, працюють його випускники. Із вишами цих держав триває наукова співпраця. Інтеграція науки й навчального процесу — найважливіша парадигма динамічних перетворень у сфері підготовки фахівців. Так на факультеті сформовано наукові школи заслужених діячів науки і техніки України — професорів М. Ф. Бондаренка і Ю. П. Шабанова-Кушнаренка, а також Е. Г. Петрова, В. М. Левикіна, Є. В. Бодянського, В. Я. Терзіяна. Факультет комп’ютерних наук — великий науковий центр, що функціонує у галузі біоніки інтелекту — науки, яка вивчає системи природного інтелекту для використання отриманих знань у розробці технічних (насамперед програмно-алгоритмічних) засобів штучного інтелекту. В 1967 р. тут було засновано Всесоюзний науково-технічний збірник «Проблеми біоніки» — єдине у світі періодичне друковане видання такого напряму. Об’єктами біоніки інтелекту є: знання експерта; перетворення світлового випромінювання в колір органом зору людину, зорової картини в суб’єктивний образ, природно-мовного тексту в його зміст; здатність людини оцінювати ситуації, приймати рішення, грати в шахи, пізнавати предмети, відповідати на запитання, доводити теореми, перекладати тексти з однієї мови на іншу. У перспективі ця наука може вивчати механізми генетичного інтелекту та його мови — генетичних кодів. Фундатором наукової школи штучного інтелекту майже 40 років тому став заслужений діяч науки й техніки України, д. т. н., проф. Ю. П. Шабанов-Кушнаренко. В період до 1962 р. його перші наукові досягнення у галузі моделювання органів чуттів, здійснені на кафедрі промелектроніки, а потім на кафедрі обчислювальної техніки Харківського інституту гірничого машинобудування, автоматики й обчислювальної техніки, зараховували до кібернетичної тематики. Із часом школа почала готувати наукові кадри, серед яких був і аспірант М. Ф. Бондаренко. Саме він підніс теоретичні розробки цього наукового напряму на якісно новий рівень. Сьогодні М. Ф. Бондаренко — доктор технічних наук, професор, ректор ХНУРЕ, керівник школи штучного інтелекту, член Академії наук вищої школи, президент Академії прикладної радіоелектроніки, заслужений діяч науки й техніки України. Серед вихованців школи — понад сто кандидатів і більше десятка докторів наук. Уже два десятиліття поспіль на факультеті комп’ютерних наук діє наукова школа «Адаптивні нейро-фазісистеми керування реального часу з ранньою діагностикою станів» під керівництвом д. т. н., проф. кафедри штучного інтелекту Є. В. Бодянського. Дослідження проводяться у межах наукового напряму «Гібридні системи обчислювального інтелекту для аналізу даних, обробки інформації й керування». Фундаментальні дослідження з розвитку теорії адаптивних систем керування були розпочаті у 1981 р. Є. В. Бодянським на базі проблемної науково-дослідної лабораторії автоматизованих систем управління у межах цільової комплексної програми ДКНТ СРСР. У період з 1986 до 1990 рр. лабораторія була провідною організацією Мінвузу Союзу із проблеми «Адаптивні системи керування». Є. В. Бодянський був заступником керівника робіт та членом міжвузівської координаційної ради Держосвіти СРСР із проблеми «Інтегровані АСУ». З 1991 р. школа здійснює дослідження із комплексних фундаментальних тем, які включені у міжвузівські програми Міністерства освіти і науки України. За результатами робіт створено теоретичні основи нового класу систем — адаптивні системи управління, які самодіагностуються та призначені для вирішення завдань контролю і визначення позаштатних режимів у системах реального часу, підвищення надійності з урахуванням екологічних обмежень; ефективні методи адаптивного управління багатовимірними динамічними стохастичними об’єктами при наявності обмежень на фазові змінні та похибки на основі нейро-фазі технологій, які мають розширені функціональні можливості; теоретичні основи, методи та математичне забезпечення нейро-фазі систем ранньої діагностики, прогнозування і моделювання часових рядів довільної природи (стохастичних, детермінованих, хаотичних, квазіперіодичних та ін.) в умовах апріорної й поточної невизначеності. Ці дослідження є внеском у загальну теорію обчислювального інтелекту, зокрема гібридних нейро-фазі-систем. Колектив наукової школи займається фундаментальними дослідженнями зі створення штучних нейронних мереж зі змінною структурою; навчальних систем нечіткого висновку; адаптивних нейро-фазі-систем; нейро-фазі-систем; вейвлет-нейронних мереж; еволюційних алгоритмів і приблизних множин; динамічної реконструкції хаосу. Факультет комп’ютерних наук — осередок підготовки наукових кадрів. Сьогодні випускниками його наукових шкіл є понад двісті кандидатів і більше двадцяти докторів наук. Кафедра програмної інженерії  БондаренкоМихайло Федорович Завідувач кафедри Народився 30 листопада 1944 р. у с. Крутоярівка Харківської області. Протягом 1962–1967 рр. навчався у ХІГМАОТі. З 1968 р. працює у ХІРЕ: був інженером науково-дослідної групи математичного моделювання, молодшим науковим співробітником (1968–1969), асистентом (1969–1970), старшим викладачем кафедри математичного моделювання (1970–1972), доцентом (1972–1986), завідувачем кафедри обчислювальної техніки (1977–1987), деканом факультету обчислювальної техніки (1986–1987). З 1987 р. — професор, завідувач кафедри програмного забезпечення ЕОМ, а з 2011 — професор, завідувач кафедри програмної інженерії. У 1970 р. М. Ф. Бондаренко захистив кандидатську, а в 1984 р. — докторську дисертацію. У 1994 р. його було призначено ректором ХДТУРЕ та генеральним директором наукового навчально-виробничого об’єднання при виші. Михайло Федорович — заслужений діяч науки і техніки України, президент Міжнародної академії прикладної радіоелектроніки Білорусі, Росії й України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2008). Є автором понад 250 наукових праць, зокрема більше 20 монографій і навчальних посібників і підручників, 17 патентів та восьми авторських посвідчень. Нагороджений орденами «За трудові досягнення» IV ст. (2002), «За заслуги» III ст. (2004), «За заслуги» II ст. (2010), медаллю «Ділова людина України» (2004), Почесною грамотою Верховної Ради України (2009). У 1963 р. у Харківському інституті гірничого машинобудування, автоматики й обчислювальної техніки була створена кафедра обчислювальної техніки. Її першим завідувачем став В. Л. Рвачов, викладачами — Ю. П. Шабанов-Кушнаренко, А. Г. Мурашко, Л. Й. Шкляров, Є. П. Путятін, В. В. Тищенко. Тут здійснювалася підготовка інженерів за фахом «Математичні лічильно-вирішальні прилади й пристрої», проводилася розробка засобів обчислювальної техніки, нових методів обчислень, математичного моделювання властивостей зору людини. У 1964 р. відбувся поділ кафедри обчислювальної техніки: з’явилися три кафедри — математичних машин, технічної кібернетики, математичного програмування й моделювання. Згодом кафедру математичного моделювання очолив Ю. П. Шабанов-Кушнаренко. Почала розширюватися тематика математичного моделювання психічних функцій людини. До педагогічного колективу приєдналися Г. Ф. Дюбко, М. Ф. Бондаренко, О. Г. Качко, Ю. С. Марченко, В. А. Ловицький. Починаючи з 1969 р. тут проводиться підготовка спеціалістів за фахом «Прикладна математика». У 1975 р. кафедра була перейменована на кафедру програмного забезпечення електронно-обчислювальних машин. У жовтні 2011 р. назву кафедри було змінено на «Програмна інженерія». Протягом 1969–1984 рр. на її базі розвивалися нові наукові напрями: розпізнавання зорових образів (керівник — Є. П. Путятін), реалізація біонічних моделей засобами обчислювальної техніки (Ю. П. Шабанов-Кушнаренко, М. Ф. Бондаренко), паралельні обчислення (А. Г. Мурашко). З 1974 до 1984 р. кафедру очолював А. Г. Мурашко, упродовж 1984–1987 рр. — Г. Ф. Дюбко. З 1987 р. завідувачем є М. Ф. Бондаренко, а його помічником (з 1994 р.) — З. В. Дудар. У 1998 р. кафедра програмного забезпечення електронно-обчислювальних машин почала опікуватися питаннями дистанційної освіти. Так у 2001 р. з ініціативи університету було створено Українську асоціацію дистанційної освіти (президент — М. Ф. Бондаренко). При деканаті післядипломної освіти кафедра уперше у виші розпочала підготовку фахівців за дистанційною формою навчання, а В. І. Каук у 2002 р. очолив Центр технологій дистанційної освіти. У 2003 р. із неї виокремилася кафедра соціальної інформатики, завідувачем якої стала К. О. Соловйова.  Колектив кафедри. Зліва направо: перший ряд: Г.Ф. Дюбко, З. В. Дудар, М.Ф. Бондаренко, Н. С. Лєсна, Ю. П. Шабанов-Кушнаренко; другий ряд: А. Г. Руткас, І. В. Карницька, Л. А. Сиволап, Л. Д. Самофалов, О. Г. Качко; третій ряд: С. М. Шрестха, Р. В. Мельнікова, Н.В. Білоус, В. М. Черепахін, В. В. Голян, О. В. Калиниченко, Н. А. Валенса; четвертий ряд: В. О. Лещинський, О. Г. Ворочек, В. Б. Репка, О. О. Мазурова, О. В. Вечур, С. О. Нестерцова, В. М. Бондарів; п’ятий ряд: Н. С. Бірюкова, В. І. Каук, І. Ю. Шубін, І. М. Келеберда, С. Ю. Шабанов-Кушнаренко; на сходах: С. Л. Харченко, О. А. Галуза, В. В. Тіщенко, Г. Г. Четвериков, Л. В. Кузьменко, М. С. Широкопетлєва, Ю.С. Марченко, Т. Б. Шатовська, А. П. Виродов, В. В. Сокол, Р. А. Полунiн, І. О. Джумайло, Ю. Ю. Черепанова Зараз на базі кафедри розвиваються такі напрями наукових досліджень: інтелектуальні інформаційні системи, Data Mining and Knowledge Discovery, Web-Mining, Business Intelligent Systems, агентні технології, інтелектуальні технології у дистанційному навчанні (М. Ф. Бондаренко, Н. С. Лєсна, Т. Б. Шатовська, В. Б. Ріпка, В. В. Сокіл, О. Г. Ворочек, І. М. Келеберда); обробка і якість даних у гетерогенних інформаційних системах (З. В. Дудар, В. М. Ляпота); мозкоподібні ЕОМ (Ю. П. Шабанов-Кушнаренко, М. Ф. Бондаренко, В. О. Лещинський); теорія і практика використання багатоядерних процесорів під час реалізації криптографічних алгоритмів (О. Г. Качко); моделювання та програмна реалізація моделей, формальні методи проектування програмного й апаратного забезпечення, лінгвістичні процесори, транслятори формальних мов (Г. Ф. Дюбко, С. Л. Харченко, Н. А. Валенда, О. Л. Лещинська); мовні системи, розробка теорії і практика використання методів побудови просторових багатозначних структур (Асп-Структур) у мовних системах, семантика природної мови (Ю. П. Шабанов-Кушнаренко, Г. Г. Четвериков, Р. В. Мельникова, Ю. Ю. Черепанова); комп’ютерно-орієнтовані навчальні системи й засоби мультимедіа (І. Ю. Шубін); сучасні інформаційні технології (Н. В. Білоус); програмне забезпечення систем керування (В. М. Черепахін); математичне моделювання фізичних процесів, оптика, автоматизація експерименту (О. А. Галуза); електронна комерція (e-commerce), Discovery Knowledge, інтелектуальна власність, право в інтернеті, технології програмування в інтернеті, технології дистанційного навчання (e-learning), технології комп’ютерного тестування (В. І. Каук); аналіз мовного коду людини (О. В. Работягов); нестабільні динамічні системи й синергетика (А. Л. Єрохін) та інші. Результати досліджень науковці висвітлюють у роботах, що презентуються на Міжнародному молодіжному форумі «Радіоелектроніка й молодь у XXI ст.» (Харків), Міжнародній конференції Української асоціації дистанційного освіти «Освіта й віртуальність» (Ялта), Науково-практичній міжнародній конференції «Інформаційні технології в освіті й управлінні» (Нова Каховка), міжнародних наукових конференціях «Глобальні інформаційні системи. Проблеми й тенденції розвитку» (Туапсе, Росія), «Сучасні проблеми фізики і їх інформаційне забезпечення» (Харків), «The East-West Design & Test Conference» (Алушта), «IEEE International Conference on Advanced Learning Technologies» (Йоенсуу, Фінляндія), «International Conference on Power and Energy Systems» (Родос, Греція), «International Conference on Industrial and Engineering Applications of Artificial Intelligence and Expert Systems» (Оттава, Канада), «International Multiconferences in Computer Science» (Лас-Вегас, США), «Advanced Engineering & Design» (Прага, Чехія), «Knowledge-Dialog-Solution» (Варна, Болгарія) та інших. Науковці і пошукувачі кафедри — активні учасники вітчизняних і міжнародних виставок, зокрема Міжнародної виставки інформаційних і телекомунікаційних технологій «CeBit» (Ганновер, ФРН), а також тих, що діють при Міжнародному молодіжному форумі «Радіоелектроніка й молодь у XXI ст.», Міжнародній конференції «Valuing Learning — Learning Valuing» (Хельсінкі, Фінляндія) тощо. У 2001 р. на основі лабораторій «Фотоніка» та «Програмне забезпечення автоматизованих систем» організовано студентське відділення компанії «IEEE» (США), віце-президентом якого був обраний І. М. Келеберда. Цей науковець у 2006 р. очолив філію кафедри UNESCO «Нові інформаційні технології в освіті для всіх», засновану на базі кафедри програмного забезпечення електронно-обчислювальних машин за угодою з Міжнародним науково-навчальним центром «Інформаційних технологій і систем» НАН і МОН України. І. М. Келеберда — заступник голови Ради молодих учених і фахівців ХНУРЕ. З 2005 р. лабораторія штучного інтелекту кафедри програмного забезпечення електронно-обчислювальних машин співпрацює з Українським мовно-інформаційним фондом НАН України. У 2007 р. під керівництвом Г. Г. Четверикова розпочалася підготовка до відкриття в університеті науково-дослідного центру «Моделювання природної мови» спільного підпорядкування НАН і МОН України. У 2006 р. було підписано угоду про обмін між кафедрою і Школою математики й системної інженерії Університету м. Вакхо (Швеція), у межах якої студенти мають можливість слухати курси у галузі «Business Intelligence», брати участь у командних проектах вивчення курсів програмування разом зі шведськими студентами, а також безкоштовно навчатися у цьому європейському виші. У 2010 р. стартувала програма одночасного навчання у двох університетах з одержанням подвійного диплома бакалавра. У 2009 р. у Харківському національному університеті радіоелектроніки відкрито науково-дослідну лабораторію мозкоподібних структур НАН України. Її науковий керівник — член-кореспондент НАНУ, д. т. н., проф. М. Ф. Бондаренко, консультант проекту — д. т. н., професор кафедри програмного забезпечення електронно-обчислювальних машин Ю. П. Шабанов-Кушнаренко. Дослідження лабораторії проводяться у сфері розробки теорії і принципів побудови мозкоподібних ЕОМ із реляційними мережами. Виконавцями проекту є д. т. н., проф., старший науковий співробітник лабораторії штучного інтелекту С. Ю. Шабанов-Кушнаренко, к. т. н., старший науковий співробітник лабораторії штучного інтелекту І. Д. Вечірська, молодший науковий співробітник лабораторії штучного інтелекту М. М. Вікарчук, асистент кафедри програмного забезпечення електронно-обчислювальних машин І. А. Лещинська, а також аспіранти Н. Є. Русакова та Н. П. Кругликова. Проект діє з метою підвищення продуктивності й ефективності обробки інформації на основі створення теорії і принципів побудови мозкоподібних структур у вигляді реляційних мереж. Кафедра активно співпрацює з державними і приватними профільними промисловими організаціями: Інститутом радіотехніки та електроніки ім. В. О. Котельникова Російської академії наук, ВАТ «Хартрон» (Харків), корпорацією «Microsoft», компаніями «Validio», «Nix Solutions», «Program-Ace», «CS», «Eclipse», «SoftLine», «DatSoft» та ін. У 2004 р. з ініціативи викладача кафедри Т. Б. Шатовської почав функціонувати центр із працевлаштування студентів «Кар’єра», на базі якого проводиться щорічний ярмарок вакансій. За участі керівництва IT-компаній, які мають свої представництва у Харкові та інших містах, тут вирішуються актуальні питання координації навчальних програм із потребами ринку праці, які постійно зростають та модифікуються. Завдяки ярмарку вакансій понад 60 випускників щорічно знаходять роботу. Кожного року студенти кафедри стають учасниками Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт із розділу «Технічна кібернетика, обчислювальна техніка й інформатика» (Вінниця). Їхні програмні розробки одержують грамоти на виставці Міжнародного молодіжного форуму «Радіоелектроніка й молодь у ХХІ ст.». Молодь також бере участь у командних і особистих першостях та олімпіадах із програмування (тренер — А. В. Вечур): півфіналу (Донецьк, Харків, Дніпропетровськ) і фіналу України (Вінниця), кубка України із програмування (Одеса), півфіналу світу із програмування (Бухарест, Румунія), Відкритої особистої командної першості Південного Кавказу (Батумі, Грузія), Відкритого online-кубка із програмування серед країн СНД, світового фіналу конкурсу «Imagine Cup — 2008» (Париж, Франція), який щороку проводить фірма «Microsoft». За високі досягнення в олімпійській діяльності протягом 2006–2008 рр. університет отримав право проводити щорічні півфінали Всеукраїнської олімпіади із програмування серед вишів Східного регіону України. З 2008 р. за підтримки Міністерства освіти і науки України на базі вишу щорічно функціонує Відкрита міжнародна зимова школа із програмування. Під керівництвом доцента кафедри програмного забезпечення електронно-обчислювальних машин А. В. Вечура з 1995 р. діє міжкафедральний студентський науково-навчальний загін «Програміст». Кафедра системотехніки  ПетровЕдуард Георгійович Завідувач кафедри Народився 4 лютого 1938 р. у Запоріжжі. З 1968 р. — аспірант, а згодом — науковий співробітник кафедри системотехніки ХІРЕ. У 1971 р. захистив кандидатську, в 1984 р. — докторську дисертацію. З 1976 р. Едуард Георгійович очолює кафедру системотехніки. Протягом 1985–1991 років працював проректором із наукової роботи Харківського інституту радіоелектроніки, з 2001 до 2003 р. був деканом факультету комп’ютерних наук. Е. Г. Петров — член редколегії трьох всеукраїнських науково-технічних журналів, двох спеціалізованих рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій, експертної ради ВАК України, академік Міжнародної академії інформатизації, Академії наук прикладної радіоелектроніки. Є автором близько 200 наукових публікацій, серед яких 20 монографій та підручників, п’ять авторських свідоцтв на винаходи. Під його керівництвом захистилися 38 кандидатів і вісім докторів наук. Нагороджений медалями «Ветеран праці», імені М. В. Келдиша, імені Юрія Гагаріна, значком «Почесний радист», почесними грамотами Президента України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства транспорту та зв’язку. Відкрити в 1967 р. кафедру теоретичної кібернетики авторитетного вченого проф. І. В. Кузьміна спонукало наукове визнання кібернетики. Із моменту заснування кафедри почала формуватися наукова школа, яку створив засновник кафедри і її перший завідувач — д. т. н., проф. І. В. Кузьмін. У 1976 р. завідувачем був призначений доц. Е. Г. Петров. Серед перших аспірантів кафедри були Е. Г. Петров, Л. В. Гуц, Б. Є. Кухарєв, В. В. Тимошенко, а серед перших викладачів — доценти В. Ф. Канарський, В. П. Бєлогуров, В. І. Салига. У 1968 р. на кафедрі відбувся перший випуск спеціалістів за фахом «Автоматика і телемеханіка». Із-поміж них — перші наукові співробітники: В. В. Євсєєв, А. Г. Зеленіна, А. М. Гончаров, Т. В. Заяц. У 1974 р. кафедра теоретичної кібернетики отримала свою сучасну назву. Із початку свого існування кафедра системотехніки приєдналася до створення на базі потужних промислових комплексів перших автоматизованих систем управління. У 1970-ті роки тут було виконано великий обсяг науково-дослідних робіт, у колективі працювало близько 100 наукових співробітників та інженерів. Головні зусилля були спрямовані на розробку методологічних основ побудови загальнодержавної автоматизованої системи, автором ідеї якої був акад. В. М. Глушков. Кафедра єдина мала свій власний обчислювальний центр, оснащений новітньою технікою. У 1980-ті роки головною науковою темою досліджень стало управління в соціально-економічних системах. Під керівництвом Е. Г. Петрова були розроблені концепції інформатизації та управління для регіональних органів влади Харкова, Харківської і Донецької областей, а також Марійської автономної республіки (Росія). Розвивалися напрями автоматизації управління міськими підсистемами (І. В. Кузьмін) та управління групами населення (трудовими ресурсами). Розробки кафедри, виконані на високому рівні, забезпечили авторитет і визнання науковців, а також тривалу і плідну співпрацю із НДІ Москви «АСУ-Москва», Київською «Міськсистемотехнікою», Ленінградською «Ленсистемотехнікою», Томським інститутом автоматизованих систем управління регіоном. З 1990 р. проводять масштабні роботи для Марійської республіки (Росія) — проектування і створення ЛОМ міськвиконкому (МВ), розробка АРМ структурних підрозділів МВ. З 1993 р. аналогічні роботи виконують для Харківської облдержадміністрації, а з 1997 р. розробляють Харківську регіональну інформаційно-аналітичну підсистему з надзвичайних ситуацій. Кафедра стала унікальним центром (на території СРСР), який створював і розвивав абсолютно новий науковий напрям — управління великими соціально-економічними системами з урахуванням людського фактора. Кафедра системотехніки — одна з перших у галузі проектування великих регіональних обчислювальних мереж у межах створення загальнодержавної системи збирання і переробки інформації. Наукові дослідження кафедри проводилися за кількома напрямами, зокрема з управління технологічними комплексами. Наприклад, протягом 1972–1996 рр. створено системи управління складними об’єктами і технологічними комплексами та автоматизовані системи усунення відходів для приладобудівного заводу ім. Т. Г. Шевченка і заводу «Комунар». У 1972–1985 рр. розроблено автоматизовані системи управління міських господарств Харкова, спроектовано регіональну АСУ для Харківської області та системи автоматизованого проектування житлових будівництв міста. З 1985 р. на кафедрі здійснюється розробка інформаційно-управлінських систем різного рівня (місто, область, регіон) на базі локальних обчислювальних мереж і створення систем дистанційного навчання в умовах багатоступеневої освіти України. Під керівництвом проф. І. В. Кузьміна (1974–1976), Е. Г. Петрова (1976–1984) і В. М. Кузьменка (з 1984) тут проводяться роботи зі створення автоматизованих та інформаційних систем для поштової адміністрації СРСР і України. Результатом цих досліджень стала розробка та впровадження «Системи управління автоматизованими лініями обробки газет» (1976–1984), «Автоматизованої системи підготовки супровідних документів на тиражі періодичних видань» (1980–1986), «Автоматизованої системи обробки поштових відправлень корпоративних клієнтів» (1987–1998), «Автоматизованої системи реєстрації, обробки і контролю проходження пошти, що реєструється на території України» (1999–2004), «Автоматизованої системи обробки міжнародної пошти в бюро обміну Києва, Львова, Одеси, Чернігова, Чопа» (2004–2009).  Колектив кафедри. Зліва направо: перший ряд: Б. О. Колесник, В. П. Пісклакова, Е. Г. Петров, Т. Г. Рожнова; другий ряд:О. О. Пісклакова, В. В. Євсєєв, М. Ю. Вишняк, Н. І. Калита, Л. В. Колесник, І. А. Урняєва, Ю. В. Міщеряков; третій ряд: Н. О. Бринза, О. М. Драз, М. О. Усенко, І. В. Гребінник, З. А. Імангулова; четвертий ряд: В. В. Безкоровайний, В. М. Кузьменко, Н. П. Кузьменко, Л. М. Ребезюк, В. Г. Іванов, С. І. Чайніков, О. В. Хряпкін, Т. І. Кісель Двоє випускників кафедри — І. В. Євсєєва та О. Б. Колесник — продовжили навчання у технічному університеті м. Ювяскюлє (Фінляндія, 2002–2004), де І. В. Євсєєва у 2007 р. захистила дисертацію і отримала ступінь доктора філософії. У спецраді ХНУРЕ у 2008 р. захистив кандидатську О. Б. Колесник. Протягом 2003–2004 рр. двоє магістрів — О. С. Луцаєвський та Т. С. Чайнікова — навчалися у Великобританії. Вихованці кафедри обіймають керівні посади у різних організаціях: В. В. Євсєєв — професор, заступник завідувача кафедри системотехніки ХНУРЕ, В. М. Самсонкін — доктор технічних наук, директор НДІ залізничного транспорту України, А. В. Стеценко — начальник управління ВАТ «ВТБ Банк» в Україні, О. Ф. Лановий — начальник кафедри ХНУВС, А. О. Овезгельдиєв — доктор технічних наук, професор. Частина з них працює за кордоном: К. Проценко у Франції, І. М. Радченко в Австралії, Є. І. Красіков у США, В. В. Царьов у Німеччині. Загалом кафедра підготувала близько 3300 фахівців, понад 50 кандидатів і десять докторів наук. Більшість випускників, що здобули високу наукову кваліфікацію, сьогодні — її співробітники. Окремі викладачі проходили стажування за кордоном: В. В. Євсєєв, В. В. Безкоровайний — у Німеччині, М. Ю. Вишняк — у Китаї. У 1986 р. в АТЗТ «Інститут автоматизованих систем» спеціалізуються на інформаційних технологіях управління і системах управління та автоматики, і для зміцнення зв’язків із промисловими підприємствами та організаціями, відкрито філію кафедри системотехніки. У 2004 р. було розроблено і впроваджено великі корпоративні автоматизовані системи із попередження і локалізації надзвичайних ситуацій на замовлення Харківської облдержадміністрації, засоби обробки і контролю поштових відправлень на території держави для ДОПП УГППС «Укрпошта». Проводяться фундаментальні прикладні роботи з інформатизації управління рухливими об’єктами для Міністерства транспорту та зв’язку України. З 1994 р. при кафедрі функціонує науково-навчальний центр інформатизації органів управління (директор — к. т. н., ст. н. с. В.П. Пісклакова; науковий керівник — д. т. н., проф. Е. Г. Петров). Крім того, в 2003 р. відкрито навчально-наукову лабораторію проблем автоматизації управління дискретними технологічними та інформаційними процесами, яку очолює к. т. н., проф. В. М. Кузьменко. До навчально-лабораторної бази кафедри належить також клас персональних електронно-обчислювальних машин типу «IBM». Напрями наукових досліджень кафедри системотехніки — математичне моделювання та методи прикладної математики, інформатизація соціально-економічної сфери, проектування інформаційно-аналітичних систем для надзвичайних ситуацій, інформаційне забезпечення управління рухомими об’єктами (зв’язок, навігація, спостереження). Головний науковий керівник — д. т. н., проф. Е. Г. Петров. Зараз у наукових підрозділах кафедри працює четверо докторів (Е. Г. Петров, А. О. Овезгельдиєв, В. В. Безкоровайний, І. В. Гребінник) та восьмеро кандидатів технічних наук (В. П. Пісклакова, В. М. Кузьменко, Л. П. Захаров, В. В. Євсєєв, С. В. Кузьменко, С. І. Чайніков, Л. В. Колесник, О. О. Пісклакова), 12 аспірантів, наукові співробітники й інженери (Н. П. Кузьменко, І. О. Скорик, В. В. Герасимук), 22 студенти. До професорсько-викладацького складу кафедри входить чотири доктори, 15 кандидатів технічних наук, асистенти. Тут також працює навчально-допоміжний персонал. За 43 роки діяльності кафедри підготовлено 15 200 спеціалістів, захищено 14 докторських (Е. Г. Петров, Л. І. Біберман, М. М. Буслик, С. Ю. Шабанов-Кушнаренко, А. О. Овезгельдиєв, Н. А. Соколова, В. В. Безкоровайний, І. В. Гребеннік, І. Г. Філіпенко, В. Ф. Кабаненко, М. І. Самойленко, О. П. Алєксєєв, Л. І. Нефьодов, В. М. Самсонкін) та 115 кандидатських дисертацій. Опубліковано 27 монографій, 3500 наукових статей. Наукову школу кафедри системотехніки створив засновник кафедри системотехніки і її перший завідувач — д. т. н., проф. І. В. Кузьмін. З 1975 р. школу очолює д. т. н., проф. Е. Г. Петров. До колективу наукової школи кафедри входять: проф. В. В. Євсєєв, В. М. Кузьменко, С. І. Чайніков, В. В. Бескоровайний, А. О. Овезгельдиєв, І. В. Гребенник, доц. В. П. Післакова, М. Ю. Вишняк, В. Г. Іванов, ст. н. с. Л. П. Захаров. На її базі підготовлено п’ять докторів і близько 50 кандидатів технічних наук, надруковано 27 монографій та отримано приблизно 30 патентів на винаходи. Головний напрям наукових досліджень — розробка методології й інструментальних засобів аналізу і синтезу інтегрованих інформаційно-керівних систем великих соціально-економічних та технічних об’єктів. У межах наукової школи також досліджують такі фундаментальні напрями, як розвиток методів імітаційного й оптимізаційного моделювання, теорія прийняття рішень в умовах багатокритеріальності, розробка теорії управління соціальними групами. Науковці вирішують прикладні завдання створення систем підтримки прийняття рішень для різних соціально-економічних і технічних об’єктів. За останні роки розроблено концепцію інформатизації Харківської області, технічний проект пускового комплексу Урядової інформаційно-аналітичної системи попередження надзвичайних ситуацій, технічний проект автоматичної системи реєстрації, обробки та контролю проходження поштових відправлень на території України, концепцію створення Державної інтегрованої інформаційно-аналітичної системи тощо. Кафедра інформаційних управляючих систем  ЛевикінВіктор Макарович Завідувач кафедри У 1970 р. він із відзнакою закінчив Харківський інститут радіоелектроніки і почав працювати молодшим науковим співробітником кафедри АСУ. В 1974 р. захистив кандидатську, а в 1996 р. — докторську дисертацію. Упродовж семи років очолював профком ХІРЕ, з 1992 до 1999 р. був деканом підготовчого факультету навчання іноземних слухачів. Протягом 1999–2005 рр. обіймав посаду директора Інституту комп’ютерних та інформаційних технологій. Віктор Макарович — член ученої та науково-методичної рад ХНУРЕ, спеціалізованих рад із захисту дисертацій, президії науково-методичної комісії МОНУ (напрям «Комп’ютерні науки») та редколегій чотирьох наукових видань, які входять до переліку ВАК України. З 2002 р. — академік Академії наук прикладної радіоелектроніки Білорусі, Росії, України. Має понад 300 наукових праць, серед яких два авторські свідоцтва, а також є співавтором підручника та десяти навчальних посібників. В. М. Левикін нагороджений медалями «За трудову доблесть», «Ветеран праці», «100 років із дня народження В. І. Леніна. 1870–1970», нагрудним знаком ВЦРПС «За активну роботу в профспілці», Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, знаком «Відмінник освіти України». У 1999 р. став дипломантом, а в 2004 р. — переможцем обласного конкурсу «Вища школа Харківщини — кращі імена» в номінації «Кращий завідувач кафедри». У 2007 р. він першим був удостоєний іменної стипендії Харківської обласної державної адміністрації ім. В. В. Свиридова (з інформатики та комп’ютерних наук). Історія кафедри інформаційно-управляючих систем почалася у 1958 р., коли у Харківському гірничому інституті було засновано кафедру рудничної автоматики та телемеханіки. У той час викладачі В. В. Михайлов, О. А. Волков, Т. Р. Гальчун, І. Ф. Сечков читали лекції з дисциплін: «Руднична автоматика та телемеханіка», «Промислова радіотехніка і телебачення», «Теорія автоматичного регулювання» та інші. Методичні і практичні розробки із цих дисциплін стали базою подальшого розвитку кафедри. Випускники — справжні гірники, а пізніше — викладачі й наукові співробітники — займалися автоматизацією виробничих процесів на шахтах Донбасу, Воркути, Караганди, зробили вагомий внесок у роботу відповідних науково-дослідних і проектних інститутів. Першим завідувачем кафедри став д. т. н., проф. Є. Я. Іванченко. Реорганізація навчального закладу сприяла відкриттю нових підрозділів та спеціальностей. У 1970 р. в інституті було засновано факультет систем управління, якому доручено підготовку інженерних кадрів за спеціальністю «Автоматизовані системи управління», а кафедра отримала назву автоматики й телемеханіки. У 1975 р. вона була перейменована на кафедру автоматизованих систем управління. З 1988 р. вона почала готувати фахівців за спеціальністю «Автоматизовані системи обробки інформації та управління», а з 1993 р. — «Комп’ютеризовані системи обробки інформації та управління». У 1997 р. отримала свою теперішню назву. Протягом 1973–1994 рр. кафедру очолював заслужений діяч науки і техніки України, академік Інженерної академії України та Академії наук прикладної радіоелектроніки Білорусі, Росії, України (з 1992 р.), д. т. н., проф. В. В. Свиридов. У 1994 р. на посаді завідувача його змінив В. М. Левикін. Він розвинув новий науковий напрям із проблеми створення формалізованих засобів системного аналізу, що дозволяють на категорно-функторному рівні описувати процес проектування складних інформаційних систем, а також їх структури та стани. Керує дослідженнями в галузі теоретичних і методологічних основ створення складних комп’ютеризованих інтегрованих комплексів, опису складних систем та інтеграції їх елементів, розробки автоматизованих інструментальних засобів підтримки управлінських рішень, автоматизованих систем управління витратами, адаптивних інтегрованих систем управління підприємством, принципів проектування інформаційно-управляючих систем тощо. Є керівником науково-дослідних робіт, які проводяться на замовлення Міністерства освіти і науки України, Міністерства з надзвичайних ситуацій, Харківської обласної державної адміністрації в галузі розробки розподілених логістичних комп’ютеризованих систем організаційно-технологічного управління, інформаційно-аналітичних систем із надзвичайних ситуацій тощо. Був заступником головного конструктора інформаційно-аналітичної системи «Університет», яка функціонує в ХНУРЕ. Зараз кафедра — одна із провідних у підготовці фахівців за спеціальністю «Інформаційні управляючі системи і технології». За 50 років її діяльності освіту здобули понад 4500 інженерів (серед яких — іноземці, які навчалися за контрактом). До педагогічного колективу кафедри входять четверо професорів, десятеро доцентів, троє докторів і 12 кандидатів технічних наук. Висококваліфіковані викладачі читають лекції і проводять семінари на п’яти факультетах та заочному відділенні. На кафедрі організована післядипломна освіта з елементами дистанційного навчання. Підготовка навчальних посібників і методичних видань — це основа наукової діяльності. Так з 1998 до 2008 р. на кафедрі видано два підручники, 12 навчальних посібників (серед авторів — Б. В. Шамша, В. М. Левикін, М. А. Хажмурадов, О. Я. Скляров) та понад 40 методичних вказівок. Працівники беруть участь у розробці методичних матеріалів Міністерства освіти і науки України. До складу кафедри входять науково-навчально-дослідний центр автоматизованих систем та інформаційних технологій і новий спеціалізований комп’ютерний клас «Технології корпоративних комп’ютерних мереж», створений під керівництвом професора В. І. Саєнка та підпорядкований навчально-науковій лабораторії мережевих технологій. В Інституті транспорту газу діє філія кафедри, де студенти здобувають знання і практичні навики із проектування складних систем, проходять виробничу та переддипломну практики, дипломне проектування за реальною тематикою тощо.  Колектив кафедри. Зліва направо: перший ряд: О. Є. Неумивакіна, А. Ю. Кальницька, І. О. Макрушан, В. М. Левикін; другий ряд: А. Н. Одейчук, М. В. Євланов, М. С. Кудрявцева, Л. В. Білан, І. О. Саєнко, Н. В. Васильцова, Є. П. Павленко, В. І. Саєнко; третій ряд: Г. Ю. Карамишева, І. Ю. Панфьорова, С. Ф. Чалий, О. С. Морозова, Т. В. Гавриш, М. В. Керносов, О. В. Петриченко, С. С. Щербак; четвертий ряд: Б. В. Шамша, В. П. Авраменко, В. С. Сугробов, С. П. Сінельник, Т. О. Коленцева, В. М. Райков; п’ятий ряд: К. Мохаммед Саїф, Є. О. Моспан, К. Мохаммед Мохаммед, Д. К. Міхнов, О. В. Айдаров, В. О. Антонов Результатом співпраці з компанією «VData GmbH» (Німеччина) і ТОВ «ПрофІТсофт» (Україна) стало відкриття лабораторії інтернет-технологій. У перспективі — налагодження зв’язків у галузі проектування і розробки інформаційних систем, а також формування груп студентів, які проходитимуть додатковий дворічний цикл навчання і опанують спеціальні дисципліни кафедри. До речі, ТОВ «ПрофІТсофт» створено випускниками спільно з компанією «VData GmbH». Кафедра інформаційно-управляючих систем ініціювала підписання угоди про співпрацю (та стала її куратором) із корпорацією «IBM». Сьогодні студенти вивчають інформаційні технології компанії та отримують дипломи спеціалістів, а університет має право використовувати будь-які програмні продукти компанії у навчальному процесі. За період функціонування кафедри тематика наукових робіт охоплювала різні сфери виробництва. Свого часу було налагоджено тривалі робочі зв’язки із ДП «Завод ім. В. О. Малишева» (дослідження проводилися під керівництвом доц. Л. Д. Доніна, а пізніше — проф. В. М. Левикіна). Професор В. В. Шамша був куратором численних розробок у галузі автоматизованих систем керування технологічними процесами, які здійснювалися спільно з підприємствами хімічної промисловості. Співробітники кафедри брали участь у створенні Єдиної автоматизованої системи попередження і оповіщення населення про морські хвилі цунамі (В. В. Свиридов), займалися розробкою опорних конструкцій буйкової гідрофізичної станції ЄАСЦ, алгоритмів обробки інформації для автономних буйкових станцій, були у морських експедиціях, успішно впроваджували свої розробки. Ці та інші науково-технічні досягнення стали базою для формування наукової школи кафедри. Зараз науковці досліджують напрями, пов’язані із проектуванням різних видів забезпечень для складних розподілених інформаційно-керівних систем: методології, методи й інформаційні технології розробки інтегрованих і web-базованих інформаційних систем; моделювання та оптимізацію управління бізнес-процесами; математичне забезпечення інформаційно-керівних систем, ідентифікації і прогнозування стохастичних динамічних рядів у технічних та економічних системах; технології проектування, адміністрування, моніторингу і менеджменту корпоративних мереж; методи перетворення та передачі інформації в ІКС. Виконуються завдання зі створення апаратних і програмних засобів збирання й обробки інформації у системах спеціалізованого контролю, проектування систем автоматики і мікропроцесорних систем контролю та керування двигунами у складі джерел автономного енергопостачання. Під керівництвом професора В. І. Саєнка успішно впроваджується проект «Побудова комп’ютерної мережі гуртожитку», у межах якого було виділено оснащення, яке забезпечує підключення всіх гуртожитків до мережі Інтернет та об’єднання усіх мереж у єдину університетську. Кафедра інформаційно-управляючих систем — координатор і один із головних виконавців розробки типової інформаційно-аналітичної системи «Університет» — нового інтегрованого продукту, призначеного для докорінної зміни управління вишами України. Працівники повністю виконали розробку таких модулів, як «Університет», «Відділ кадрів», «Кафедра», «Аспірантура», а також брали участь у створенні модулів «Навчання», «Деканат». Робота, проведена у межах цього напряму, сприяла заснуванню у 2001 р. в університеті відділу ІАС «Університет», науковим керівником якого був проф. В. М. Левикін, а начальником — доц. Н. В. Васильцова. У відділі працювали співробітники, випускники та студенти кафедри, усі розробки здійснювалися за постановами ДКНТ, Міністерства освіти і науки України. До науково-дослідної роботи активно долучається молодь: за останні п’ять років у фахових збірниках опубліковано більше 100 статей, на міжнародних форумах, конференціях, семінарах виголошено понад 200 доповідей, у конкурсах студентських робіт представлено більше 30 робіт, а на виставках презентовано понад 60 експонатів. Зусиллями працівників кафедри організовуються олімпіади із дисциплін спеціальності, працює чотири студентські гуртки. Щороку зростає кількість іноземних студентів. Сьогодні на кафедрі навчаються громадяни Йорданії, Лівії, Палестини, Марокко, Ємену, Алжиру, Сирії, Нігерії, Зімбабве, троє йорданців здобули звання кандидатів технічних наук. Активна підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації розпочалася ще наприкінці 1950-х років із приходом на кафедру проф. Є. Я. Іванченка. Він був науковим керівником аспірантів Г. А. Бирьки (д. т. н., проф., проректор Карагандинського політехнічного інституту), А. А. Волкова (д. т. н., проф., завідувач кафедри технічної кібернетики ХІРЕ, потім КІІЦА), В. О. Михайлова (к. т. н., доц., завідувач кафедри приладів та пристроїв автоматики, проректор із навчальної роботи ХІРЕ), І. П. Огороднейчука (д. т. н., проф., завідувач кафедри біомедичної електроніки ХІРЕ), В. І. Салигіна (д. т. н., проф., завідувач кафедри обчислювальної техніки ХІРЕ, завідувач кафедри автоматизованого управління Московського інституту сталі та сплавів, заступник міністра вищої освіти СРСР, згодом — Російської Федерації), В. В. Свиридова (д. т. н., проф., завідувач кафедри автоматизованих систем управління ХІРЕ, ректор ХІРЕ), З. І. Міхалецького (к. т. н., проф., директор Чернівецького заводу обчислювальних машин). Загалом тут захистилося 12 докторів та понад 130 кандидатів технічних наук. Кафедра інформаційно-управляючих систем — це насамперед дружний викладацький колектив. Спільна діяльність, традиції, досвід, спорт, інтелектуальні ігри, свята, екскурсії, колективний відпочинок завжди сприяють гуртуванню педагогів і співробітників у велику родину. Так віршована історія університетських свят, яку в 1980-х роках почали писати С. В. Васильцова й О. Є. Неумивакіна, зараз охоплює кілька томів. Працівники кафедри — активні учасники художньої самодіяльності ХНУРЕ. Майже всі викладачі — спортсмени. Особливий і улюблений вид змагань — інтелектуальні ігри. В 1996 р. випускник кафедри В. Є. Данько об’єднав студентів і співробітників у команду знавців «От Винта — Братья По Фазе». Сьогодні вона є чотириразовим чемпіоном України з «Брейн-рингу», триразовим чемпіоном України з ігор «Що? Де? Коли?», «Ерудит-квартет», дворазовим володарем кубка України «Що? Де? Коли?», володарем Олімпійського кубка України з «Що? Де? Коли?», а також кількаразовим чемпіоном Харкова з усіх цих ігор. Капітан команди виборов звання чемпіона України зі спортивної «Своєї гри», а М. В. Євланов став призером цього змагання. У команди чимало нагород, зокрема О. Є. Неумивакіна є володарем «Кришталевої сови» — призу Міжнародної асоціації клубів «Що? Де? Коли?» в номінації «Запитання року». До інтелектуальних занять старших товаришів щоразу приєднується дедалі більше студентів. Кафедра штучного інтелекту  РябоваНаталя Володимирівна Завідувач кафедри За період своєї викладацької діяльності Н. В. Рябова підготувала дев’ять лекційних курсів для студентів спеціальностей «Програмне забезпечення автоматизованих систем» та «Інтелектуальні системи прийняття рішень». Протягом останніх двадцяти років є відповідальним виконавцем та науковим керівником понад десяти науково-дослідних робіт, опублікувала і видала більше 100 наукових праць, була неодноразово нагороджена почесними грамотами тощо. З 2009 р. Наталя Володимирівна — завідувач кафедри штучного інтелекту. Основою кафедри штучного інтелекту стала кафедра технічної кібернетики, заснована у 1964 р. під керівництвом д. т. н., проф. О. А. Волкова. Він сформував і започаткував наукову школу з підготовки фахівців вищої кваліфікації. За період його роботи як завідувача було підготовлено 40 кандидатів наук, серед них А. Г. Євдокимов, О. П. Стахов, О. М. Єфімов, В. М. Михайленко, В. Ф. Шостак, які пізніше стали докторами наук, професорами і створили свої наукові напрями і школи. В липні 1971 р. О. А. Волкова було обрано завідувачем кафедри технічної кібернетики Київського інституту інженерів цивільної авіації, а новим завідувачем кафедри технічної кібернетики ХІРЕ став проф. Е. О. Дедіков, який продовжив підготовку науково-педагогічних кадрів (і був науковим керівником понад 30 кандидатів наук). У різні роки роботою кафедри керували доценти Ю. П. Лук’янов (1984–1989), М. Д. Борячок (1989–1996), д. т. н., проф. В. Ф. Шостак (1996–1998), д. т. н., проф. В. Я. Терзіян (1999–2009). У зв’язку із масштабним розвитком засобів і систем інформатизації та згідно із Програмою побудови національного інформаційного суспільства в Україні розпочато підготовку фахівців у галузі інтелектуальних інформаційних систем з урахуванням досвіду провідних закордонних та вітчизняних університетів. Для цього під егідою Міністерства освіти і науки України у ХДТУРЕ при кафедрі програмного забезпечення ЕОМ було відкрито філію кафедри штучного інтелекту та інформаційних систем під керівництвом проф. В. Я. Терзіяна — як підрозділ кафедри комп’ютерних наук та інформаційних систем Університету Ювяскюля (Фінляндія). Вона почала здійснювати підготовку бакалаврів, спеціалістів і магістрів за спеціальністю «Інтелектуальні системи обробки інформації та прийняття рішень» (з видачею державних дипломів встановленого зразка України та Фінляндії). У 1999 р. філію підпорядковано новоствореній кафедрі штучного інтелекту. У 1997 р. під керівництвом завідувача В. Я. Терзіяна кафедра розпочала підготовку студентів за навчальними планами, розробленими співробітниками підрозділу у співпраці з фінськими і світовими експертами за фінансової підтримки Фінської академії наук і програми «Tempus». Завдяки програмам подвійного магістерського ступеня за останні вісім років понад 70 випускників Харківського національного університету радіоелектроніки на додаток до українських дипломів отримали також дипломи магістрів університетів Фінляндії та Нідерландів, а 20 — ступені докторів філософії (PhD) у європейських вишах. Кафедра штучного інтелекту активно співпрацює із зарубіжними навчальними закладами та установами. Вона започаткувала бізнес-інкубатор для компаній, створених університетською молоддю на базі спільної з університетом ІТІН (Франція) програми підготовки бакалаврів. На базі цього інкубатора реалізуються спільні бізнес-проекти в ІТ-галузі для українського та французького ринків, розроблені студентами та їх наставниками у складі українсько-французьких груп. Новаторські ініціативи кафедри фінансуються Європейською комісією. Наприклад, у межах проекту, на який ЄК виділила кошти у 2000 р. (за вісім років до затвердження системи ECTS Міністерством освіти і науки України), у навчальний процес ХДТУРЕ була запроваджена модель заліку ECTS-кредитів та вдосконалена схема менеджменту дипломування магістрантів. Це нововведення було дуже потрібне з огляду на дійсну програму подвійного магістерського ступеня з європейськими університетами. Згодом інша розробка знайшла підтримку освітньої програми ЄК «Tempus»: онтологічний web-портал для менеджменту й оцінки освітніх ресурсів, прототип якого створено співробітниками та науковцями кафедри із врахуванням досвіду європейських університетів-партнерів. Новостворений web-портал забезпечуватиме широкий доступ до результатів процедур акредитації та ранжування вишу студентами, роботодавцями, викладачами, урядовцями, політиками, інвесторами, які зацікавлені у підтримці високого рівня якості освіти.  Колектив кафедри. Зліва направо: перший ряд: С. Л. Калиновська, Н. В. Рябова, Л. Б. Чайка, Н. А. Корейко,О. С. Вільчінська; другий ряд: І. С. Творошенко, В. В. Волкова, В. Я. Терзіян, Є. В. Бодянський, Ю. П. Лук’янов, Н. О. Волошина; третій ряд: О. Ю. Шевченко, В. О. Губін, М. О. Шаламов Матеріальна база кафедри останнім часом була суттєво модернізована. Сучасною обчислювальною технікою обладнано навчально-наукові лабораторії «Інтелектуальні технології обробки інформації» та «Метаінтелект», що забезпечує проведення лабораторних практикумів із новітніх дисциплін. Введено в дію мультимедійну лекційну аудиторію, де викладачі читають лекції, використовуючи усі переваги зберігання інформації у комп’ютері та її безпосередньої трансляції на екран через сучасний цифровий проектор. Студенти мають змогу проходити різні види практик на філіях кафедри (у науково-виробничій фірмі «Фотакс» і ДП «ХЕМЗ»), де здобувають навики та вміння практично опрацьовувати сучасні комп’ютерні інтелектуальні технології, необхідні майбутньому фахівцеві. Активну участь у науково-дослідній діяльності беруть викладачі, науковці, а також студенти. Основні наукові напрями — методи і технології управління знаннями у розподілених інформаційних мережах; теорія та методи обчислювального інтелекту, моделі адаптаціі та взаємодії у фізичних системах; методи і засоби штучного інтелекту в системах баз даних та інформаційних системах підтримки прийняття рішень. Завдяки інноваційним методам підготовки спеціалістів досягнення випускників кафедри у галузі створення унікальних інформаційних середовищ для систем штучного інтелекту запатентовані та застосовуються індустріальними партнерами як в Україні, так і в Європі («Nokia», «Sonera», «Nokia-Siemens Network», «Digia», «F-Secure»). Найталановитіші випускники захистили докторські дисертації і займаються науковою та викладацькою діяльністю в університетах Фінляндії, Нідерландів, Португалії і США. Науковці постійно проходять стажування в європейських вишах у межах європейських проектів і двосторонніх угод, співпрацюють зі знаними вченими у пріоритетних напрямах штучного інтелекту. Отримані наукові результати стають базою для створення ефективних компонентів інтелектуальних систем та складних систем прийняття рішень світового рівня, які використовуються у різноманітних галузях. Це підтверджується численними міжнародними публікаціями, зокрема й спільними, запрошеннями на міжнародні конференції світового рівня і запрошенням провідних професорів кафедри для читання лекцій в університетах Фінляндії, Франції, Німеччини, Нідерландів. Високий професіоналізм співробітників кафедри визнаний і в Україні, і в Європі. У межах Державної програми «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці» кафедра штучного інтелекту отримала фінансування для продовження розробки та вдосконалення онтологічного web-порталу (2009–2010). Запроваджена технологія забезпечення прозорості процедур оцінки якості освіти та розроблений прототип онтологічного web-порталу є запорукою поступової реалізації створення системи забезпечення якості освіти Європейського рівня. Кафедра українознавства  ЧорнаНаталія Володимирівна Завідувач кафедри У 1979 р. закінчила історичний факультет Харківського державного університету імені О. М. Горького, в 1998 р. захистила кандидатську дисертацію. З 1982 р. працює у ХНУРЕ: пройшла шлях від старшого лаборанта, завідувача навчально-методичного кабінету, асистента до старшого викладача, доцента кафедри філософії ХНУРЕ. Протягом 2007–2010 рр. Н. В. Чорна обіймала посаду професора кафедри філософії. Нині — завідувач кафедри українознавства. Наталія Володимирівна працює над докторською дисертацією «Державність в інформаційну епоху: філософсько-історичний аналіз трансформацій (український контекст)». Має більше 70 друкованих публікацій, серед яких — розділи у чотирьох колективних монографіях, наукові статті, тези доповідей на конференціях різного рівня, є співавтором п’яти навчальних посібників (три з них — із грифом МОН України), двох посібників для дистанційної форми навчання (у системі LERSUS), 12 методичних рекомендацій. Н. В. Чорна — член учених рад ХНУРЕ та факультету комп’ютерних наук. Кафедра українознавства входить до структури факультету комп’ютерних наук і її робота базується на викладанні предметів соціально-гуманітарного напряму. Кафедру було створено 7 липня 1993 р. для поєднання українознавчих дисциплін та забезпечення якісної підготовки фахівців. Протягом сімнадцяти років її очолював к. і. н., доц., професор О. З. Дюмін. В умовах непростої мовної ситуації, що склалася у Східному регіоні України, кафедра стала осередком розробки словникової бази за напрямами підготовки університету, популяризації державної мови в усіх сферах суспільного життя. У 2005 р. світ побачив посібник-практикум для абітурієнтів «Українська мова» (М. Ф. Бондаренко, О. З. Дюмін, А. О. Ніколаєва, В. В. Семенець, О. А. Тевяшев), який отримав рекомендацію Міністерства освіти і науки України. Для потреб студентів видано «Російсько-український термінологічний словник із математики та обчислювальної техніки» (О. З. Дюмін, Г. П. Щербінін). Викладачі кафедри приділяють велику увагу проблемі ліквідації «білих плям» української історії, культури, літератури та мови, що знайшло своє відображення у дисертаційних дослідженнях: «Лексико-семантичне вираження концепту «природа» у поетичному мовленні Ліни Костенко» (І. М. Дишлюк), «Художні пошуки Валер’яна Підмогильного: концепція родини, риси національної ментальності» (Г. М. Кудря), «Твори» Івана Дніпровського як цикли імпресіоністичної прози» (В. М. Явтушенко), «Кость Буревій на тлі епохи» (В. В. Кисіль), «Структурно-семантична характеристика термінології програмування, комп’ютерних мереж і захисту інформації» (А. О. Ніколаєва), «Українська граматична терміносистема (історія та сучасний стан)» (О. В. Медведь), а також у дисертаціях О. А. Яцини, В. М. Бескорсої, Е. О. Хряпіна, В. Г. Чуркіної, М. А. Курушиної, М. А. Гарбар, О. П. Винник, І. П. Гавриш, Н. П. Олешко, Д. Ю. Михайличенка та інших. З 1 грудня 2010 р. кафедру українознавства очолює к. і. н., професор Н. В. Чорна. Під її керівництвом працює 14 співробітників, з-поміж яких — двоє професорів, доцент та п’ятеро кандидатів наук. За період діяльності змінювалися навчальні дисципліни, які викладали фахівці кафедри, оновлювався професорсько-викладацький та навчально-допоміжний склад, було перебудовано структуру підрозділу, але пріоритетними напрямами залишалися навчальна, наукова і виховна роботи. На кафедрі викладають такі дисципліни: «Історія України», «Історія української культури», «Українська мова за професійним спрямуванням», «Сучасна українська літературна мова та риторика». Головні зусилля викладачів спрямовані на належну підготовку студентів та аспірантів із зазначених предметів. Велику увагу приділяють оновленню навчальних програм і розробці нових спецкурсів за вибором студентів: «Основи термінознавства», «Теорія і практика перекладу наукового тексту українською мовою», «Культура української наукової мови» (для аспірантів), «Історія видавничої справи», «Історія Слобідської України». Колектив кафедри готує до видання навчальні посібники і методичні рекомендації з дисциплін «Історія України», «Історія української культури», «Українська мова за професійним спрямуванням», зокрема для студентів дистанційної форми навчання в системі LERSUS. Із моменту заснування кафедри провідними темами наукової діяльності її співробітників є: «Сучасні проблеми термінотворення в українській мові комп’ютерної (нанотехнології, штучний інтелект), математичної, електронної, кібернетичної, економічної, телекомунікаційної (оптоволоконної) терміносистеми», «Особливості перекладу термінів комп’ютерної (нанотехнології, штучний інтелект), математичної, електронної, кібернетичної, економічної, телекомунікаційної (оптоволоконної) терміносистеми». З 2011 р. науковці кафедри досліджують тему «Еволюція державності України». Крім того, розробляється комплексна тематика національного державного будівництва, етногенезу, формування і діяльності громадських, соціально-культурних, освітніх, політичних організацій українського народу, теоретичних аспектів історії української культури. Викладачі кафедри беруть участь у міжнародних, всеукраїнських, міжвузівських та загальноуніверситетських наукових конференціях, де презентують актуальні питання українознавства, розвитку освіти в умовах Болонського процесу тощо. На кафедрі постійно діє методологічний семінар, який відіграє важливу роль у вдосконаленні методики навчальної роботи викладачів, підготовці методичних посібників, наукових статей. Над кандидатськими дисертаціями зараз працюють старші викладачі Л. В. Кузьміна, В. Л. Циганенко, асист. О. Г. Махоніна. Педагоги керують науковою роботою студентів. Молодь постійно бере участь у міжнародних конкурсах знавців української мови імені Т. Шевченка та П. Яцика, проводять дні рідної мови, дні української писемності та мови.  Колектив кафедри. Зліва направо: О. Г. Махоніна, С. О. Кушнір, Н. В. Чорна,Т. М. Кравченко, І. В. Кривушкіна, В. М. Явтушенко, Л. В. Кузьміна, В. Л. Циганенко, В. О. Ковальов, О. В. Янова На базі кафедри відкрито літературний гурток-студію «Чебрець» та історико-археографічний гурток «Світоч», у межах яких щороку проводять Шевченківські свята, конференції, присвячені пам’ятним датам та вшануванню пам’яті визначних діячів української історії та культури. Кожного разу тематика цих заходів розширюється. Зокрема в 2010–2011 навчальному році були проведені заходи на тему «Культура мовлення — духовне обличчя людини», «Солов’їна, калинова чи жаргонна і сленгова?» (керівник — ст. викл. Н. В. Корженко), «Рокмузика в сучасній молодіжній культурі» (асист. О. Г. Махоніна). Завдяки різноплановому характеру діяльності кафедра посідає важливе місце у структурі університету і сприяє якісній підготовці та патріотичному вихованню майбутніх фахівців. На сучасному етапі її завдання полягає в тому, аби прищеплювати студентам навички наукового аналізу та самостійного мислення. Кафедра прагне висвітлити основні аспекти історичного розвитку, етапи українського етногенезу, історичних концепцій, інститутів влади, політичних процесів, узагальнити і систематизувати культурологічні знання, популяризувати державну мову в усіх сферах суспільного життя. |
<< Факультет автоматики і комп’ютеризованих технологій [ зміст ] Факультет комп’ютерної інженерії та управління >>