ФАКУЛЬТЕТ КОМП’ЮТЕРНОЇ
ІНЖЕНЕРІЇ ТА УПРАВЛІННЯ
Факультет комп’ютерної інженерії та управління заснований у 1963 р. при Харківському інституті гірського машинобудування, автоматики й обчислювальної техніки і спершу мав назву факультет обчислювальної техніки. У 1966 р., коли виш було перейменовано у Харківський інститут радіоелектроніки, на базі факультету ОТ розпочалася підготовка інженерів зі спеціальностей «Математичні і лічильно-вирішальні прилади та пристрої» (з 1969 р. — «Електронні обчислювальні машини»), «Прикладна математика» і «Конструювання обчислювальної апаратури». У 1995 р. підрозділ отримав свою сучасну назву.

 Хаханов Володимир Іванович
Декан факультету, доктор технічних наук, професор кафедри автоматизації проектування обчислювальної техніки, академік Академії прикладної радіоелектроніки, IEEE Computer Society Golden Core Member
Після закінчення інституту в 1978 р. залишився працювати інженером-системотехніком на кафедрі обчислювальної техніки ХІРЕ. В 1985 р. захистив кандидатську, а в 1996 р. — докторську дисертацію.
За останні 12 років підготував трьох докторів і 20 кандидатів наук, був науковим керівником дипломного проектування більш ніж 140 інженерів, спеціалістів і магістрів.
В. І. Хаханов — професор десяти університетів. Наукова школа, в якій він працює, протягом 2003–2011 рр. проводила з’їзди «IEEE East-West Design & Test Symposium», а також реалізувала низку міжнародних проектів.
Є автором 500 публікацій (зокрема 15 книг) та двох винаходів.
Володимир Хаханов — відповідальний редактор журналів «Радіоелектроніка й інформатика» та «АСУ й прилади автоматики», керівник наукового семінару «Проектування й діагностика комп’ютерних та цифрових систем і мереж», Міжнародної студентської олімпіади «Hardware Software Design and Test», голова міжнародного щорічного симпозіуму «IEEE East-West Design & Test», член організаційних комітетів 19 міжнародних конференцій та товариства «IEEE Computer Soсiety» (з 2001 р.); науковий консультант корпорацій «Aldec» та «Echostar Company», інституту «Intspei», компаній «DataArt Lab» і «Kaspersky Lab» (США) та науковий керівник студентських наукових клубів цих організацій (а також «Club Elite Teaching»).
Член Вищої атестаційної комісії Міністерства освіти й науки України, двох спеціалізованих рад із захисту докторських дисертацій, Міжнародного комітету з присудження міжнародних премій світового визнання у галузі Global IT.
В. І. Хаханов двічі був дипломантом конкурсу «Кращий вчений Харківщини» (2000, 2001), переможцем конкурсу у сфері Design Automation фірми «Intel» (2003). Відмінник освіти України (2005), дипломант IEEE за організацію та проведення міжнародних конференцій (2005), IEEE Computer Society Golden Core Member (2006). Отримав медаль конкурсу «Харків’янин року» (2005) та диплом переможця «Харків — кращі імена» у номінації «Кращий декан» (2008), дипломи за світове визнання IEEE Computer Society (2006, 2007), нагороду від президента товариства IEEE «Computer Society Outstanding Contribution Award», медаль «За наукові досягнення» (2009).
Є учасником 29 цільових телевізійних програм (наука, освіта, бізнес) та автором п’яти публікацій із соціальної та освітньої тематики у газетах і журналах.
Зараз він є одним із кращих в Україні та на пострадянському просторі серед аналогічних відділів технічних вишів. Здійснює підготовку фахівців за трьома напрямами: «Комп’ютерна інженерія» («Комп’ютерні системи й мережі», «Системне програмування», «Спеціалізовані комп’ютерні системи»), «Системна інженерія» («Комп’ютеризовані системи управління та автоматика», «Комп’ютеризовані та робототехнічні системи») та «Безпека інформаційних і комунікаційних систем» («Безпека державних інформаційних ресурсів», «Захист інформації у комп’ютерних системах і мережах»).
За останні десять років викладачі та науковці факультету опублікували 3800 статей і доповідей у науково-технічних журналах, видали 50 монографій та підручників. Підготовлено 90 кандидатів і докторів наук. Налагоджено тісну співпрацю з компаніями-лідерами світової IT-індустрії, серед яких «Лабораторія Касперського» (Росія), «JTAG Technologies» (Нідерланди), «NIC Solution» (Велика Британія), «Synopsys», «Cadence», «Aldec Inc.», «Mentor Graphics», «Intel», «DataArt» (США). Учені підтримують наукові зв’язки та виконують спільні проекти з науковцями із 61 країни (Алжиру, Аргентини, Австралії, Бельгії, Бразилії, Канади, Китаю, Данії, Фінляндії, Франції, Великої Британії, Єгипту, Німеччини, Індії, Японії, Росії, Іспанії, США та ін.).
На факультеті функціонує десять сучасних проблемно-орієнтованих лабораторій. Студенти проходять стажування за кордоном (у Росії, Англії, Франції, Німеччині, Швеції, США, Кореї, Норвегії, Польщі) за програмами провідних університетів світу, натомість у ХНУРЕ навчається понад 300 студентів із країн далекого зарубіжжя. Викладання здійснюється російською, українською й англійською мовами.
Підрозділ об’єднує кафедри електронних обчислювальних машин, автоматизації проектування обчислювальної техніки, безпеки інформаційних технологій та філософії. До нього також входить проблемна науково-дослідна лабораторія автоматизованих систем управління, керівником якої є д. т. н., проф. Є. В. Бодянський.
Із моменту заснування факультет очолювали доц. О. Н. Гордейко (1963–1967), проф. А. П. Стахов (1967), доц. В. А.Михайлов (1968), проф. А. Г. Мурашко (1969–1974), доц. М. А. Бондаренко (1974–1978, 1981–1986), професори Б. В. Дзюндзюк (1979–1980), М. Ф. Бондаренко (1987), Є. П. Путятин (1988), О. Г. Руденко (1989–1995), Г. Ф. Кривуля (1995–2003). У 2003 р. деканом став проф. В. І. Хаханов.
Заступниками декана є доктори технічних наук С. В. Чумаченко, Є. І. Литвинова, к. т. н. Г. В. Хаханова.
Факультет комп’ютерної інженерії та управління посідає друге місце в університеті після факультету електронної техніки. Він об’єднує 158 викладачів (82 кандидати наук, 21 доктор наук, 43 доценти, 26 професорів), 189 співробітників та 1500 студентів. Високий рівень освіти забезпечує умотивоване прагнення молоді опанувати технологічну культуру, міжнародну співпрацю зі спеціалізованими компанiями та вишами, новітні методики викладання та компетентність педагогів, менеджмент IT-iндустрiї.

Кафедра автоматизації проектування обчислювальної техніки
Кривуля
Геннадій
Федорович
Завідувач
кафедри
Геннадій Федорович Кривуля — завідувач кафедри, доктор технічних наук, дійсний член Академії прикладної радіоелектроніки, професор Харківського військового університету.
Народився 20 липня 1941 р. на Полтавщині. У 1963 р. здобув освіту у ХІГМАОТі. У 1971 р. захистив кандидатську, а в 1989 р. — докторську дисертацію. З 1964 р. — науковий співробітник ХІГМАОТ. Був відповідальним виконавцем досліджень у галузі технічної діагностики спеціалізованих ЕОМ.
Г. Ф. Кривуля — автор одного підручника та трьох навчальних посібників, 30 методичних вказівок, державних програми для наукових курсів «Комп’ютерні засоби та програмування» і «Надійність, тестування та діагностика комп’ютерів і систем». Співавтор книги «Тестування і діагностика обчислювальних пристроїв та систем» (Г. Ф. Кривуля, В. І. Хаханов, А. Н. Рисований, І. В. Монжаренко, 1997), статей «Математична модель мікропрограмно-керованих цифрових пристроїв у вирішенні задач вбудованого самотестування» (Г. Ф. Кривуля, В. Б. Таранов, Ю. А. Мойсеєнко, В. О. Рустинов, Е. М. Кулак; Tехнічна діагностика і неруйнівний контроль, 1995), «Генерація тестів у системі автоматизованого проектування діагностичних засобів» (Г. Ф. Кривуля, В. А. Кізуб, О. С. Шкіль; Керувальні системи і машини, 1987), статті «Комп’ютерна діагностика комплексних систем» (Інформаційні й керувальні системи залізничного транспорту, 1997).
Удостоєний нагороди Міністерства освіти й науки України.
У 1977 р. кафедру «Технічні засоби систем управління» перейменовано у кафедру «Обчислювальної техніки». Тут почали працювати доценти М. Ф. Бондаренко, В. Г. Лобода, А. Ф. Сушко, Г. Ф. Кривуля, Г. А. Калінін, ст. викл. В. В. Логвин, асистенти В. П. Немченко, В. В. Дюняшев, В. Н. Безкоровайний. На стендах власної розробки для вивчення сучасних цифрових пристроїв на логічних інтегральних схемах відкрито навчальну лабораторію, у якій щорічно навчалося близько 500 студентів.
Проводилася активна науково-дослідна діяльність. Так сформувалося три потужні напрями: «Теорія інтелекту, розпізнавання письмового тексту й усного мовлення» (зав. каф. ОТ М. Ф. Бондаренко, проф. Ю. П. Шабанов-Кушнаренко), «Діагностика електронно-обчислювальної апаратури» (доц. Г. Ф. Кривуля), «Аналого-цифрове перетворення» (доц. А. Ф. Сушко).
Саме на базі кафедри обчислювальної техніки у 1992 р. була заснована кафедра автоматизації проектування обчислюваної техніки, яку з 1987 р. очолює д. т. н., проф. Г. Ф. Кривуля. У 1995 р. вона розпочала підготовку фахівців за спеціальністю «Спеціалізовані комп’ютерні системи».
До складу педагогічного колективу входять: доктори технічних наук, професори В. І. Хаханов, С. В. Чумаченко, І. В. Хаханова, Є. І. Литвинова, кандидати технічних наук, професори В. П. Немченко, В. Г. Лобода, М. Я. Какурін, доценти О. С. Шкіль, Ю. В. Лопухін, О. Й. Кадацька, Е. М. Кулак, Г. В. Бабич, Є. Ю. Сиревич, О. Б. Скворцова, Г. П. Фастовець, асистенти І. Ю. Сисенко, В. І. Обризан, А. Л. Карасев, С. О. Зайченко, кандидати технічних наук, інженери Є. О. Каменюка, Д. Є. Шуклин, ст. викл. Г. В. Хаханова, аспіранти О. В. Мельникова, І. О. Побеженко, С. В. Напрасник, В. В. Вацера, В. О. Василенко, Д. Ю. Кучеренко, магістр Н. І. Кульбакова, завідувач лабораторії, інженер Л. В. Сисенко, вчений секретар С. В. Медина, секретар Т. І. Вацера.
Викладачі кафедри готують фахівців за пріоритетним на ринку електронних технологій напрямом «Спеціалізовані комп’ютерні системи». Студенти детально вивчають предмети, пов’язані не тільки з експлуатацією обчислювальних машин і мереж, а й із проектуванням швидкісних реконфігурованих комп’ютерних систем.
Співробітники кафедри. Зліва направо: перший ряд: Я. В. Чаговець, Є. І. Литвинова, М. Давидов, Г. В. Хаханова,
В. І. Хаханов, Г. Ф. Кривуля, С. В. Чумаченко, В. П. Немченко; другий ряд: Л. В. Сисенко, Д. Кузнецов, В. Обризан,
Д. Зінченко, М. Камінська, О. Мельникова, К. Мостова; третій ряд: М. Я. Какурін, С. Медіна, А. Л. Карасьов,
Є. Ю. Сиревич, О. О. Єгоров, О. С. Шкиль; четвертий ряд: Е. М. Кулак, І. В. Хаханова, М. Я. Лопухін, Є. В. Ковальов,
Є. О. Каменюка
Для залучення молоді до наукової роботи організовано університетські науково-дослідні лабораторії «Проектування та діагностика цифрових систем і комп’ютерних мереж», «Лабораторія web-технологій та ІТ-інновацій — «DataArt Lab», «Лабораторія бездротових, RFID технологій і паралельних обчислювальних структур», міжкафедральна лабораторія «High Definition Digital Television» та науково-освітні міжвузівські семінари «Проектування й діагностика цифрових систем і комп’ютерних мереж», «Brain-like Computing». У межах семінарів студентам й аспірантам вишу читають лекції провідні вітчизняні та зарубіжні вчені, молодь і педагоги опановують розмовну й технічну англійську мову (для подальшого викладання дисциплін іноземним слухачам і успішного проходження закордонного наукового стажування). У лабораторіях студенти дистанційної форми навчання проводять наукові дослідження із проблем інтернет-технологій, проектування й діагностики комп’ютерних систем і мереж, моделювання й верифікації цифрових пристроїв, клієнт-серверних технологій, теорії і практики векторних асоціативних логічних обчислень для вирішення задач аналізу інформаційного простору за допомогою мультипроцесорних систем.
Учені кафедри розробляють п’ять пробних проектів: тестування цифрових систем для американської фірми «Aldec Inc.», світового лідера у галузі проектування обчислювальної техніки, що інтегрований до складу САПР Active-HDL-5.1-6.2; верифікація реконфігурованих цифрових систем складністю до 10 млн еквівалентних вентилів; аналіз інформаційного простору за допомогою мультипроцесорних систем на основі векторних асоціативних логічних обчислень; створення засобів автоматизованого аналізу шкідливих програм; енергоощадні інформаційні технології на основі паралельних обчислювальних процесів, бездротових систем і мереж. У них беруть участь не тільки співробітники й аспіранти, а й велика група студентів другого-п’ятого курсів багатьох спеціальностей університету.
При кафедрі створено елітний науково-освітній студентський центр «Aldec-Ukraine», у якому щорічно проходять підготовку 60 студентів. Напрям його діяльності пов’язаний із сучасними технологіями проектування і тестування надскладних цифрових систем на кристалах: VHDL, Verilog, UNIX, C++, Digital System Design and Testing, English. Молодь, що склала тестування, після закінчення підготовки проходить закордонне стажування у лабораторіях «Aldec Inc.».
Учені підтримують тісні наукові зв’язки із провідними університетами й компаніями світу у сфері проектування цифрових систем (США, Великобританії, Франції, Німеччини, Швеції, Словаччини, Польщі, Росії, Ізраїлю, Естонії, Італії, Болгарії). Співробітники цього структурного підрозділу — постійні учасники різних конференцій. Вони щорічно публікують понад 100 наукових статей і доповідей, половина з яких — результати спільної діяльності педагогів і студентів. Видаються підручники, методичні вказівки, створена електронна бібліотека, кафедральна мережа з виходом в університетську та глобальну мережі. Завдяки членству в товаристві IEEE вчені і студенти мають вільний доступ до його глобальних бібліотек.
Зусиллями кафедри та за підтримки ректорату проводиться Міжнародний щорічний симпозіум «IEEE East-West Design and Test», на який приїжджають науковці з 32 країн далекого зарубіжжя. Також на її базі відбувається щорічна конференція університетів Aldec-Клубу «Сучасні технології проектування систем на мікросхемах програмувальної логіки». Гордість кафедри — група студентів (КСМ-00-4), що під керівництвом С. Напрасника створила найкращу в університеті систему тестування знань «Open Test», студентський центр «Aldec-Ukraine», який за наукову розробку системи моделювання і тестування цифрових виробів на кристалах отримав престижну премію фірми «Intel» (2003), а також доцент С. В. Чумаченко, яка стала переможцем конкурсу державної адміністрації м. Харкова «Людина року» (2003) у номінації «Молодий учений».
Кафедра готує до друку два авторитетні всеукраїнські видання, які входять у перелік ВАК України: журнал «Радіоелектроніка й інформатика» (визнаний кращим у номінації нових вітчизняних видань) та збірник «АСУ й прилади автоматики». На їх сторінках публікуються праці вчених США, Великобританії, України, Росії, Польщі, Німеччини, Франції, Швеції, Словаччини, країн СНД.
Пріоритети міжнародної діяльності — співпраця з європейськими та американськими університетами у межах міжнародних європейських програм «Reason» та «Intas». Результатом такої роботи є Міжнародна конференція «Європа: Схід-Захід — Проектування й діагностика», у якій беруть участь провідні науковці з 14 країн світу. При ній організовано школу-семінар молодих учених, для яких читають лекції фахівці, відомі у галузі проектування електронних систем. На базі університетської навчальної науково-дослідної лабораторії «Проектування й діагностика цифрових систем і комп’ютерних мереж» за останні три роки реалізовано два проекти: «ASFTEST — система автоматичного синтезу тестів для цифрових автоматів» і «SIGETEST — синтез тестів для надскладних цифрових систем», які інтегровані в середовище «Active-HDL», «Aldec Inc.» (США) та використовуються у 50 країнах.
Вагому допомогу для забезпечення участі молоді в закордонних конференціях надає відомий європейський учений, д. т. н., професор кафедри обчислювальної техніки та інформатики Талліннського технічного університету, почесний професор ХНУРЕ та кафедри автоматизації проектування обчислювальної техніки Раймунд-Йоханнес Раймундович Убар. Він є автором 250 наукових праць у сфері тестування і моделювання несправностей складних цифрових автоматів. Уперше запропонував опис цифрових систем у вигляді альтернативних графів для синтезу тестів і аналізу їх якості. Р.-Й. Р. Убар — координатор і учасник Європейської програми підвищення якості освіти «Reason», радник президента Естонії у справах науки, член оргкомітетів 11 міжнародних конференцій. Підтримує тісні наукові контакти з ученими університетів Швеції, Німеччини, Польщі, Італії, Франції, США, Фінляндії, Словаччини. До кола його наукових інтересів належить технічна діагностика цифрових систем і мереж, а ґрунтовні лекції з їх проектування та діагностики для студентів старших курсів факультету вже стали доброю традицією.
Прогрес, що відбувається протягом останніх п’яти років, — це наслідок напруженої роботи всього колективу й усебічної підтримки президента фірми «Aldec», почесного доктора ХНУРЕ та кафедри автоматизації проектування обчислювальної техніки Стенлі М. Гайдука.
В Україні він займається активною діяльністю у сфері впровадження нових технологій автоматизованого проектування у навчальні програми університетів: надає програмні ліцензійні продукти, підручники, монографії, методичні розробки і тести, технічне і комп’ютерне забезпечення курсів, пов’язаних з автоматизацією проектування цифрових систем та програмуванням, фінансує видання навчально-методичної літератури, стажування вчених, аспірантів, студентів у науково-дослідних лабораторіях Європи й США, наукові розробки у галузі проектування та експлуатації цифрових систем. Очолювана ним фірма «Aldec Inc.» у межах спільних угод протягом п’яти років співпрацює із ХНУРЕ.
Майбутнє кафедри — 19 аспірантів, які працюють в актуальних науково-технічних напрямах, що пов’язані із проектуванням цифрових систем і мереж, а також створенням мозкоподібного комп’ютера, 12 студентів наукової групи, 13 молодих кандидатів наук (зокрема і наймолодший кандидат наук — захистилася у 23 роки — І. Сисенко). Всі вони постійно стажуються у лабораторіях фірми «Aldec Inc.».
У 1977 р. під час виконання госпугоди, підписаної з НІІУВМ (Сєверодонецьк), створено наукову школу «Проектування та діагностика обчислювальних систем і мереж». Її засновником став Г. Ф. Кривуля. Він зарахував талановитих студентів В. О. Рустинова, В. І. Хаханова, О. С. Шкіля інженерами на кафедру обчислювальної техніки, яку тоді очолював М. Ф. Бондаренко. Потім було узгоджено низку госпдоговірних тем, у результаті реалізації яких група отримала нові науково-практичні результати і допуск в елітні кола радянської діагностичної науки. Серед виконаних проектів — «Розробка систем контролю й діагностики пристроїв базових комплексів СМ ЕОМ», «Оптимізація пристроїв програмно-логічного керування», «Розробка програмного й апаратного забезпечення для діагностики та перетворення інформації в системах малих ЕОМ», «Розробка автоматизованої системи контролю й діагностики цифрових пристроїв», «Розробка і впровадження автоматизованої системи сигнатурного діагностування цифрових модулів першого рівня», «Розробка гнучкої системи автоматизованого проектування діагностичного забезпечення мікропрограмно-керованих пристроїв», «Створення і застосування системи автоматизованого проектування діагностичного забезпечення мікропроцесорних і радіоелектронних пристроїв», «Розробка діагностичного й програмно-апаратного забезпечення складової частини виробу 2ДО26», «Передача системи автоматизованого моделювання і побудови тестів логічних блоків», «Проектування програмно-апаратного діагностичного забезпечення обчислювальних пристроїв», «Проектування математичного забезпечення автоматизованої системи діагностування електронних осередків», «Програмно-інформаційне, методичне забезпечення підготовки бакалавра».
Результатом 33-річної наукової діяльності школи є формування теорії двотактного кубічного вирахування, теорії дедуктивного моделювання, моделей, методик та алгоритмів моделювання, синтезу тестів, діагностування цифрових систем і мереж, автоматизованих систем логічного моделювання, генерації тестів, діагностування несправностей для цифрових пристроїв, систем і мікропроцесорних структур. За період її роботи захищено шість докторських дисертацій (Г. Ф. Кривуля, В. І. Хаханов, В. Г. Рябцев, С. В. Чумаченко, І. В. Хаханова), а також 22 кандидатські (В. О. Рустинов, В. І. Хаханов, О. С. Шкіль, Є. С. Черножуков, А. В. Калачева, В. В. Таранов, Рамі Маттарнех, В. І. Іванов, Г. П. Фастовець, В. І. Ільюхін, Н. Г. Лисенко, Е. М. Кулак та ін.).
П’ять років тому школа проектування та діагностики обчислювальних систем і мереж прийняла стратегію розвитку, орієнтовану на співпрацю із країнами Європи та Америки з метою вивчення і впровадження новітніх технологій. Учені й студенти наукової школи щорічно отримують близько 20 грантів для проходження закордонного стажування та участі в конференціях, мають доступ до нових технологій, програмних продуктів, апаратури європейських фірм та університетів.

Кафедра безпеки інформаційних технологій
Горбенко
Іван
Дмитрович
Завідувач
кафедри
Іван Дмитрович Горбенко — завідувач кафедри, доктор технічних наук, професор.
Народився 21 січня 1946 р. у с. Буда-Макіївка Смілянського району Черкаської області. У 1972 р. закінчив Харківське вище командно-інженерне училище ім. М. І. Крилова (спеціальність «АСУ та зв’язок»). У 1992 р. почав працювати у Харківському державному технічному університеті радіоелектроніки. Упродовж 1997–1999 рр. був проректором із наукової роботи. З 1995 р. за сумісництвом працює головним конструктором ЗАТ «Інститут інформаційних технологій» (Харків).
Він є автором понад 300 друкованих праць, зокрема більше 100 статей та понад 70 винаходів, п’яти монографій, семи підручників. Підготував трьох докторів та 22 кандидатів наук.
Історія кафедри безпеки інформаційних технологій почалася у 1992 р., коли на факультеті електронних машин вперше було прочитано лекцію з інформаційної безпеки. Цього ж року для спеціальностей «Комп’ютерні інформаційні системи та мережі» та «Програмне забезпечення автоматизованих систем» професор І. Д. Горбенко ввів у навчальну програму курси «Захист інформації у комп’ютерних системах» і «Захист даних». Незабаром на кафедрі ЕОМ створено секцію «Захист інформації». У 1994 р. було складено оригінальні навчальні плани з підготовки фахівців у сфері захисту інформації, а згодом відповідні дисципліни запроваджено на більшості спеціальностей інституту комп’ютерних та інформаційних технологій.
У 1998 р. відкрито спеціальності «Захист інформації з обмеженим доступом та автоматизація її обробки» і «Захист інформації в комп’ютерних системах і мережах», вже в 2000 р. на кафедрі відбувся перший випуск спеціалістів другої спеціальності, у 2001 р. — випуск магістрів.
Зважаючи на важливість цього наукового напряму, у 1999 р. було засновано кафедру безпеки інформаційних технологій і науково-навчальний центр «Інформаційна безпека». Завідувачем став відмінник освіти України І. Д. Горбенко, а новостворену лабораторію очолила випускниця факультету прикладної математики й менеджменту ХТУРЕ Т. О. Гріненко.
На кафедру безпеки інформаційних технологій запрошують викладачів та науковців, які є відомими фахівцями у цій сфері: професорів В. І. Долгова, Ю. В. Стасєва, О. А. Замулу, доц. О. В. Потій та молодих учених, кандидатів наук І. В. Лисицьку, О. А. Мельникову, А. В. Свинарьова.
У 2001 р. здійснено перший набір та розпочато перепідготовку спеціалістів, які здобувають другу освіту зі спеціальності «Захист інформації з обмеженим доступом та автоматизація її обробки». Диплом державного зразка вже отримали 156 слухачів. У 2004 р. кафедра одержала ліцензію на підготовку магістрів за зазначеною спеціальністю, а також відповідні документи для навчання спеціалістів і магістрів за фахом «Захист інформації в комп’ютерних системах і мережах». Уже наступного року було успішно акредитовано освітньо-кваліфікаційний рівень «Магістр» для обох спеціальностей, також розпочато підготовку бакалаврів за напрямом «Інформаційна безпека», а з 2007 р. — і за напрямом «Безпека інформаційно-комунікаційних систем».
У 2005 р. на кафедрі безпеки інформаційних технологій працювало 22 викладачі, зокрема чотири професори, три доктори наук, 14 кандидатів наук. За останні п’ять років було видано чотири навчальні посібники «Захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах. Частина перша: Криптографічний захист інформації» (І. Д. Горбенко, Т. О. Гріненко), «Захист державних секретів» (О. А. Замула), «Нормативно-правове забезпечення інформаційної безпеки. Комплексні системи захисту інформації» (О. А. Замула, І. Д. Горбенко, О. І. Шумов), «Безпека інформаційних систем та технологій» (В. І. Єсін, О. О. Кузнєцов, Л. С. Сорока) та дві монографії — «Основи статистичної теорії прийому дискретних сигналів» (В. І. Долгов), «Інфраструктури відкритих ключів. Електронний цифровий підпис. Теорія та практика» (Ю. І. Горбенко, І. Д. Горбенко). У 2010 р. було опубліковано 45 наукових статей, 79 доповідей, видано дві монографії, два навчальні посібники, подано на затвердження один підручник і п’ять заяв на винаходи, отримано три патенти. З 2008 р. колектив кафедри безпеки інформаційних технологій збільшився до 30 педагогів: сьогодні тут викладають шість професорів, три доктори технічних наук (І. Д. Горбенко, В. І. Долгов, О. О. Кузнєцов), 14 доцентів (кандидатів технічних наук).
Усі співробітники і педагоги беруть активну участь у проведенні науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт за пріоритетними напрямами діяльності кафедри, такими, як «Безпека інформаційно-комунікаційних систем». На основі співпраці із ЗАТ «Інститут інформаційних технологій» з 1999 р. виконано більше 43 робіт і розроблено системи, комплекси та засоби захисту інформації різних рівнів і можливостей, які сьогодні успішно застосовуються в Україні.
Колектив кафедри. Зліва направо: перший ряд: Ю. М. Голобородько, Є. П. Колованова, І. В. Олешко, В. І. Долгов,
каф. І. Д. Горбенко, Л. В. Макутоніна, О. А. Замула; другий ряд: П. О. Філоненко, О. В. Потій, Д. С. Балагура,
Т. В. Мельник, О. І. Олешко, О. В. Сєвєрінов, Т. О. Гріненко, О. А. Винокурова, Р. В. Олійников, Г. З. Халімов; третій ряд:
А. О. Настенко, Ю. І. Горбенко, Р. І. Мордвінов, А. С. Винокуров, В. І. Руженцев, Д. В. Іваненко, Ю. М. Лєншина,
І. В. Лисицька, А. О. Бойко, А. В. Лєншин, В. І. Заболотний, О. О. Бакликов, Т. М. Мартиненко
Викладацький склад та науковці кафедри є фахівцями у сфері надання послуг із наукових досліджень, проектування, створення і впровадження рішень щодо гарантування безпеки інформації в сучасних інформаційно-телекомунікаційних системах різного призначення та рівня складності. Кафедра має ліцензії на проведення розробок і надання послуг у галузі криптографічного та технічного захисту інформації: створені за участю співробітників та професорсько-викладацького на базі ЗАТ «Інститут інформаційних технологій» засоби криптографічного захисту сертифіковані на відповідність вимогам державним стандартам України.
Головні науково-технічні досягнення кафедри, що отримали експертні висновки, — програмно-апаратний комплекс криптографічного захисту інформацій у системі «IBM Lotus», апаратний генератор випадкових чисел «Гряда-3», програмно-технічний комплекс «ІІТ ЦСК-1», мережевий криптомодуль «ІІТ МКМ Гряда-301», апаратний модуль сертифікації «ІІТ АМС Гряда-41ЦС», апаратний модуль сертифікації «ІІТ АМП Гряда-41П», криптографічний модуль «Гряда-61», апаратно-програмний засіб криптографічного захисту інформації «Електронний ключ «Кристал-1» та «Кристал-Д» тощо (для банківської сфери вже виготовлено й експлуатується понад 10 тис. екземплярів). Серед вагомих розробок її колективу — програмно-апаратний комплекс (центр) сертифікації ключів, комплекс захисту IP-трафіку, комплекс засобів захисту інформації на носіях, комплекс засобів КЗІ для систем електронної пошти та електронного документообігу, апаратний засіб криптопроцесор «Гряда-41», апаратний модуль захисту від несанкціонованого доступу «Гряда-101», комплекс засобів захисту інформації в ЛОМ «Захищена ЛОМ-2», створення та впровадження захищених абонентських пунктів зв’язку і комплексної системи захисту інформації (КСЗІ).
У 2005 р. програмно-технічний комплекс центру сертифікації ключів отримав звання «Кращий товар року» у номінації «Інноваційні розробки». У 2007 р. на конкурсі «Кращий вітчизняний товар року» були представлені три розробки («Гряда-61», «Кристал-1» та «Комплекс шифрування IP-пакетів»), які здобули золоті медалі та дипломи. У 2009 р. програмно-апаратний комплекс захисту SAP-системи з мережевим криптомодулем «Гряда-301» на конкурсі «Кращий товар року» отримав золоту медаль у номінації «Системи й засоби безпеки».
Основні замовники наукових робіт — Державне управління справами, Секретаріат Кабінету Міністрів України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державна митна служба України, ДП «Укрзалізниця», Державний департамент зв’язку та інформатизації, Міністерство внутрішніх справ, Національне космічне агентство України, НАК «Нафтогаз України», Дніпропетровська облдержадміністрація, Перше всеукраїнське бюро кредитних історій, АКБ «Укрсоцбанк», АКБ «Укрсиббанк», АКБ «Фінанси та кредит» тощо.
З 1998 р. за напрямом «Інформаційна безпека» аспіранти та співробітники кафедри захистили дві докторські (О. В. Потій, О. О. Кузнєцов) та 16 кандидатських дисертацій (О. А. Мельникова, І. В. Лисицька, А. В. Свинарєв, І. І. Штанько, Р. В. Олєйников, С. О. Головашич, С. І. Збітнєв, В. І. Руженцев, С. Ю. Орлова, О. М. Лепеха, Д. С. Баляндрасника, А. В. Леншин, О. П. Мелецький, Ю. І. Горбенко, М. С. Михайленко, О. Є. Ільясова).
З 1998 р. на базі ХТУРЕ проводиться Всеукраїнська студентська олімпіада за напрямом «Інформаційна безпека». З того часу у ній взяли участь представники 27 вітчизняних вишів. Цей захід є доказом зростання рівня підготовки (зокрема й математичної) студентів і магістрів. Молоді пошуковці кафедри беруть участь у всеукраїнських олімпіадах та конкурсах на визначення кращої наукової роботи. За напрямом «Національна безпека та військові науки» у 2007 та 2008 рр. перші місця посіли дослідження студентів П. О. Кравченка та О. М. Козуліна. У 2009 р. у галузі «Кібернетика та інформатика» наукова робота студента О. В. Казимирова виборола третє місце (того ж року він став переможцем на Міжнародній олімпіаді Касперського). У 2010 р. перше місце на Міжнародній олімпіаді Касперського завоював студент кафедри безпеки інформаційних технологій А. В. Григор’єв. У 2010 р. студент Р. Пасічник посів перше місце на Всеукраїнській олімпіаді за напрямом «Інформаційна безпека» (проводилася у НТУУ «КПІ»), студент Є. Мельничук переміг у конкурсі наукових робіт за напрямом національна безпека (у Вінницькому національному технічному університеті), а магістрант А. В. Григор’єв — на міжнародному криптомарафоні («Лабораторія Касперського», Москва).
За останні три роки на кафедрі опубліковано понад 120 статей, зокрема й у тематичних виданнях — Всеукраїнській міжвідомчій науково-технічній збірці праць «Радіотехніка», журналі «Прикладна радіоелектроніка», а також на шпальтах іноземних видань. Науковці, аспіранти та магістри підготували близько 250 наукових доповідей.
Сьогодні кафедра безпеки інформаційних технологій є випускною у галузі інформаційної безпеки. Функціонує докторантура й аспірантура. У докторантурі зараз навчаються доценти Р. В. Олійников та В. І. Руженцев, а також двоє здобувачів Г. З. Халімов та І. В. Лисицька, в аспірантурі — 17 осіб.
З 1999 р. уже захищено дві докторські та 22 кандидатські дисертації.
П’ятеро професорів і доцентів кафедри — члени спеціалізованих учених рад за спеціальністю «Системи захисту інформації». Науковці і викладачі є членами ДАК та Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України в галузі інформаційної безпеки (проф. І. Д. Горбенко, О. А. Замула, В. І. Заболотний).
Кафедра активно співпрацює із провідними університетами Росії, бере участь у роботі міжнародних наукових, науково-практичних симпозіумів та конференцій. Вона має філію на головному науково-проектному державному підприємстві ЦККБ «Протон» (Харків).
Серед знаних випускників: Д. С. Баляндрасника (к. т. н., начальник відділу Державного комітету), С. Ю. Орлова (к. т. н., директор ЗАТ «ІВК»), Ю. І. Горбенко (к. т. н., технічний директор ЗАТ «ІІТ»), М. С. Михайленко (к. т. н., асистент кафедри БІТ), О. П. Мілецький (к. т. н., заступник директора департаменту інформаційних технологій банку «Факторіал»), С. В. Чічмар (ст. н. с., ЗАТ «ІІТ»), О. С. Тоцький (начальник відділу ЗАТ «ІІТ»), В. І. Руженцев (к. т. н., доцент кафедри безпеки інформаційних технологій).

Кафедра електронно-обчислювальних машин
Руденко
Олег
Григорович
Завідувач
кафедри
Олег Григорович Руденко — завідувач кафедри, доктор технічних наук, професор.
Народився 22 квітня 1948 р. у м. Броди Львівської області. У 1971 р. закінчив факультет систем керування ХІРЕ.
У 1974 р. захистив кандидатську, в 1986 р. — докторську дисертацію. У 1986 р. йому присвоєно вчене звання професора. З 1974 р. О. Г. Руденко працює у ХІРЕ на кафедрі електронно-обчислювальних машин. У 1988 р. очолив цю кафедру. Водночас протягом 1988–1995 рр. був деканом факультету обчислювальної техніки.
Є автором понад 250 наукових робіт, зокрема дев’яти монографій та навчальних посібників, 28 авторських свідоцтв на винаходи та патенти.
Олег Руденко — член президії науково-методичної комісії з комп’ютерної інженерії МОНмолодьспорт України, експертної ради з інформатики ВАКУ, трьох спецрад із захисту докторських дисертацій, редколегій низки українських журналів у галузі інформаційних технологій. Під його керівництвом підготовлено 30 кандидатів та два доктори технічних наук. Читав лекції й очолював спільні наукові дослідження в Університеті Хоккайдо (Японія), Технічному університеті Ільменау і Університеті Карлсруе (Німеччина), Варшавському та Зеленогурському університетах (Польща).
Нагороджений почесними знаками «Винахідник СРСР», «Відмінник освіти України», Почесною грамотою МОН України, орденом Петра Могили.
У 1963 р. було створено кафедру обчислювальної техніки, яку очолив д. ф.-м. н., проф. В. Л. Рвачов. У 1964 р. на її базі засновано три кафедри — математичного програмування та моделювання (завідувач — д. ф.-м. н., проф. В. Л. Рвачов), технічної кібернетики (к. т. н., доц. О. А. Волков) і математичних машин дискретної дії (к. т. н., доц. Г. І. Бєлік). У 1966 р. через відрядження Г. І. Бєліка до Гвінеї завідувачем кафедри математичних машин дискретної дії став к. т. н., доц. Анатолій Гаврилович Євдокимов, який рано пішов із життя, але його наукові досягнення вражають. У 28 років він став керівником кафедри, в 35 років — доктором наук, у 42 — лауреатом Державної премії за першу в СРСР АСУ водопостачання Харкова. Розробив, очолив і розвинув новий актуальний і перспективний науковий напрям — «Математичне моделювання, оптимізація та автоматизоване управління великими системами енергетики (системи водо-, газо-, тепло-, нафто-, електропостачання й комунікаційні мережі)». До наукової школи А. Г. Євдокимова входять сотні вчених і молодих аспірантів.
У 1977 р. кафедра отримала свою сучасну назву. Упродовж 1978–1982 рр. її очолював к. т. н., доц. А. Д. Сушко, а з 1982 до 1988 р. — к. т. н., доц. Г. О. Калінін, а з 1988 р. завідувачем є д. т. н., проф. О. Г. Руденко.
Сьогодні кафедра електронно-обчислювальних машин готує фахівців за спеціальностями «Комп’ютерні системи та мережі» і «Системне програмування». Студенти вивчають курси, пов’язані із синтезом нейрокомп’ютерів, обчислювачів, створених на основі штучного інтелекту, паралельними та розподіленими обчисленнями.
Колектив кафедри. Зліва направо: перший ряд: О. О. Шамраєва, І. В. Сорокіна, Л. М. Волкова, Н. Г. Аксак, О. М. Саранча, А. Ю. Лебьодкіна; другий ряд: С. М. Саранча, Ю. Ю. Завизіступ, Ю. Я. Чиженков, В. О. Дяченко, В. В. Логвин,
С. Г. Удовенко, О. П. Міхаль, М. М. Корабльов, А. А. Коваленко, В. О. Калоша, А. А. Шамраєв, О. Г. Руденко, В. М. Жадан,
Б. Г. Шеховцов, Д. М. Росинський, В. Ф. Дзюбенко, В. В. Токарєв, З. П. Соловйова, О. О. Безсонов, Ю. П. Білетченко,
А. В. Шкловець, Д. О. Саєнко, А. А. Торба; третій ряд: С. С Танянський, М. А. Філімончук, С. О. Партика, А. М. Бугрій,
Я. В. Чаговець, О. А. Янковський, А. П. Остроушко, М. О. Волк, І. М. Іванісенко
Науковці активно зміцнюють міжнародні зв’язки, зокрема з університетом Wessex Institute of Technology (Саутгемптон, Великобританія). Щороку студенти спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі» стажуються та захищають магістерські роботи в цьому виші у межах програми «International Master Degree in Information System, Data Mining & Knowledge Discovery». Згідно з угодою, укладеною між компанією «Intel» та співробітниками кафедри і студентами обох спеціальностей, проводяться дослідження з паралельних обчислень у комп’ютерних системах, а у філіалі однієї з провідних європейських компаній із цифрового телебачення «ADB» (Польща) під керівництвом проф. О. Г. Руденка кожного року молодь проходить практику із перспективою подальшого працевлаштування.
За результатами науково-дослідних робіт на кафедрі розроблено курс «Паралельні та розподілені обчислення із застосуванням програмних пакетів» Intel Software Coollege (фірма «Intel» надала ліцензії на право застосування навчальних матеріалів та програмних продуктів), отримано ліцензійні програмні продукти від Технічного університету Ільменау (Німеччина) та Intelligent Pad від Університету Саппоро (Японія). Відповідно до угоди про співпрацю з офіційним дилером компанії «Texas Instruments» в Україні ТОВ «Grand Electronic» кафедра також отримала вісім відладувальних комплектів MSP-FET 430 U 64 з відповідним програмним забезпеченням. Це обладнання використовується у лабораторному практикумі з курсу «Проектування мікроконтролерних систем».
Напрям наукової діяльності підрозділу ЕОМ — розробка і впровадження обчислювальних систем та технологій для обробки інформації, керування й синтезу зображень у реальному часі.
Наукова школа «Програмування архітектурних принципів, апаратних і програмних засобів швидких цифрових перетворень зображень» заснована у 1984 р. з ініціативи професорів О. Г. Руденка та В. М. Гусятіна. Напрям її діяльності пов’язаний із розробкою апаратних та програмних засобів опрацювання інформації (насамперед відеоінформації). Провідні фахівці підрозділу є керівниками або виконавцями науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт в Україні та за її межами.
Розроблені у школі програмно-технічні тренажерні комплекси використовуються у Центрі підготовки космонавтів ім. Ю. О. Гагаріна (м. Зоряне, Росія), Центральному аерогідродинамічному інституті (Москва), Конструкторському бюро ім. О. К. Антонова (Київ). Спеціалізовані комп’ютерні пристрої (відеопроцесор, мікшери, транскодери, формувачі титрів та логотипів тощо) демонструвалися на різних виставках і здобували нагороди. Зараз активну участь у дослідженнях наукової школи беруть к. т. н., ст. н. с. О. М. Сотніков, к. т. н., доц. А. А. Торба. Проект «Дослідження й розробка методів, структур і архітектурних принципів, апаратних і програмних засобів швидких цифрових перетворень та їх впровадження у телекомунікаційних і сучасних IT-системах» було висунуто на здобуття Державної премії України в галузі науки й техніки. Загалом опубліковано понад 120 наукових робіт, захищено одну докторську та сім кандидатських дисертацій.
Наукову школу «Математичне й програмно-технічне забезпечення інформації в реальному часі» у 1974 р. заснував д. т. н., проф. О. Г. Руденко. Серед її досягнень — теорія проекційних алгоритмів оцінювання, а також конкурентноздатні програмно-апаратні засоби побудови математичних моделей нелінійних об’єктів у реальному часі (сфера застосування — автоматизоване й автоматичне управління складними технічними та технологічними об’єктами і процесами). Активними науковцями цієї школи є д. т. н., проф. С. Г. Удовенко, д. т. н., проф. О. П. Михаль, к. т. н., доц. М. М. Корабльов, к. т. н., доц. Н. Г. Аксак, к. т. н, доц. А. А. Шамраєв та інші співробітники кафедри електронних обчислювальних машин. Результати наукових розвідок представлено у монографії О. Г. Руденка і Є. В. Бодянського «Основи теорії штучних нейтронних мереж». Школа підтримує зв’язки з науковцями США, Німеччини, Японії, Польщі, Росії. Вже опубліковано понад 350 робіт, захищено понад 20 кандидатських та дві докторські дисертації.
До найбільш вагомих результатів наукової діяльності кафедри електронно-обчислювальних машин за останній період належать: апаратна реалізація адаптивних нечітких мереж СМАС та їх застосування для задач стиснення зображень; створення методів проектування мікроконтролерних систем на базі відладувальних комплектів MSP та методів комп’ютерного керування стохастичними об’єктами з використанням м’яких обчислень (генетичних алгоритмів, нечіткої логіки); створення та практична реалізація системи інтелектуального цифрового керування магнітним спектрометром для лінійного прискорювача ЛУ-40; розробка алгоритмів побудови математичних моделей та керування нелінійними об’єктами в реальному часі, а також алгоритмів стиснення та подальшої обробки відеоінформації на основі штучних нейронних мереж; розробка методів адаптації і самонавчання нейро-фазі-моделей на основі штучних імунних систем.
При кафедрі створено навчально-дослідну лабораторію «Спеціалізовані цифрові обчислювальні системи», у якій реалізуються програми з розробки нових архітектурних принципів побудови та створення алгоритмічного і програмного забезпечення відеопроцесорів підвищеної швидкодії.
Розпочалося виконання позабюджетної угоди між кафедрою та німецькою компанією «IGUS-ITS» (Дрезден), що передбачає участь науковців у проектах «Створення інтелектуальної технології диференційної діагностики та прогнозування алегродерматозів для дерматологічної лабораторії обстеження населення» і «Розробка методик та програмного забезпечення визначення об’єктів за допомогою базових станцій».
Матеріали науково-дослідних робіт використовуються у навчальному процесі при проведенні лекційних та лабораторних занять із курсів «Комп’ютерні системи», «Теорія інформації і кодування», «Системи цифрової обробки інформації», «Мікроконтролерні системи», «Нейронні обчислювальні структури», «Методи та засоби обчислювального інтелекту», «Комп’ютерні системи керування».
Активну участь у роботі наукових гуртків кафедри беруть студенти обох спеціальностей. Вони є авторами та співавторами багатьох наукових праць і доповідей, опублікованих на наукових конференціях міжнародного рівня.

Кафедра філософії
Штанько
Валентина
Ігорівна
Завідувач
кафедри
Валентина Ігорівна Штанько — завідувач кафедри, доктор філософських наук, професор.
Народилася 23 листопада 1945 р. У 1970 р. закінчила Харківський інститут радіоелектроніки. В 1982 р. захистила кандидатську дисертацію, а в 1994 р. — докторську. З 1973 р. працює у ХІРЕ: обіймала посади викладача, старшого викладача, доцента. У 1984 р. стала завідувачем кафедри.
Валентина Ігорівна — відомий фахівець у галузі філософії науки, філософських проблем штучного інтелекту, автор 69 наукових праць, зокрема трьох монографій, двох навчальних посібників, розділів до трьох колективних підручників та п’ятьох навчальних посібників.
В. І. Штанько — член редколегії наукового збірника «Вісник ХНУ» (серія «Теорія культури і філософія науки»), спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій при Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна, філософсько-культурологічної секції НАН України, переможець обласного конкурсу «Вища школа Харківщини — кращі імена» в номінації «Викладач гуманітарних дисциплін».
Удостоєна звання «Відмінник освіти України».
Кафедра філософії була створена в 1934 р. під керівництвом В. І. Третьякова (1934–1938). У 1938 р. на її базі було відкрито кафедру діалектичного та історичного матеріалізму, яка згодом була перейменована в основ марксизму-ленінізму.
У 1969 р. для поліпшення світоглядної та методологічної підготовки студентів і аспірантів, підвищення рівня філософсько-гуманітарної освіти в Харківському інституті радіоелектроніки засновано кафедру філософії, яку очолив к. філос. н., доц. В. С. Манешин.
У перші роки її діяльності тут працювали дуже молоді, а сьогодні — всесвітньовідомі філософи: Віль Савбанович Бакіров (д. соц. н., проф., ректор Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна), Віталій Семенович Полікарпов (д. філос. н., проф., завідувач кафедри історії та філософії технологічного інституту Південного федерального університету Росії), Микола Васильович Дяченко (д. філос. н., проф., завідувач кафедри філософії та політології Харківської державної академії культури), Наталія Пилипівна Осипова (д. філос. н., проф., завідувач кафедри політології та соціології Національного університету «Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого») і багато інших. Тривалий час на кафедрі працював д. філос. н., проф., Марк Євсейович Добрускін — автор понад 300 наукових і публіцистичних праць, зокрема 16 монографій.
Протягом 1973–1983 рр. кафедру фізики очолював к. філос. н., доц. О. П. Чугрєєв. Досвідчений викладач і організатор, він зосередив увагу насамперед на педагогічній майстерності молодих співробітників підрозділу та зростанні авторитету останнього в інституті.
У 1996 р. кафедра філософії була об’єднана з кафедрою політології (завідувачі — доценти Ю. Г. Борисенко, В. О. Ковальов). Було забезпечено сприятливі умови для підвищення рівня філософсько-гуманітарної освіти в університеті, координації зусиль викладачів філософських і соціально-гуманітарних дисциплін у методичній та науковій роботі.
Сьогодні тут працює п’ятеро професорів, серед яких — три доктори філософських наук (В. І. Штанько, О. І. Заздравнова, І. З. Цехмістро), а також професори університету Л. А. Тіхонова, Н. В. Чорна та десятеро кандидатів наук, п’ятеро з яких мають учене звання доцента. Тут також викладав помічник першого проректора з виховної роботи, к. т. н., проф. Ю. Г. Борисенко.
Зусиллями викладачів кафедри видано посібники, що одержали гриф Міністерства освіти і науки України: «Філософія і методологія науки» (В. І. Штанько), «Філософські проблеми наукового пізнання» (В. І. Штанько), «Політологія» (В. І. Штанько, Н. В. Чорна, Л. А. Тіхонова, Т. Г. Авксентьєва). Також вийшли друком посібники «Філософія» (В. В. Штанько, О. Й. Круглов, Г. Г. Старікова, О. О. Жидкова) та «Імідж сучасного спеціаліста» (В. І. Штанько, О. С. Митцева).
Коллектив кафедри . Зліва направо: перший ряд: Л. А. Тіхонова, О. І. Заздравнова, В. І. Штанько, Н. В. Чорна,
Т. Г. Бордюгова, О. А. Бакаленко; другий ряд: Н. М. Дашенкова, О. С. Митцева, О. Ю. Климовська, В. Г. П’ятенко,
В. В. Омельченко, Т. Г. Авксентьєва, А. М. Покровський, О. Й. Круглов, Т. В. Коробкіна, В. О. Ковальов,
Г. М. Горячковська, Г. Г. Старікова
Триває наукова робота з вирішення актуальних соціально-філософських проблем впливу новітніх інформаційних технологій на різні аспекти розвитку сучасного суспільства, зокрема у межах держбюджетних тем: «Філософсько-методологічний аналіз соціокультурних трансформацій у процесі становлення інформаційної цивілізації» (2000–2001), «Соціокультурні трансформації у процесі становлення інформаційної цивілізації в Україні (філософсько-методологічний та соціологічний аналіз)» (2002–2004), «Ціннісні орієнтації молоді в умовах глобалізації та інформатизації соціуму (соціально-філософський аналіз)» (2005–2007), «Проблеми адаптації особистості в умовах становлення інформаційного суспільства (філософський аналіз)» (2008–2010), «Проблеми трансформації ідентичності у процесах глобалізації та трансформації суспільства» (2011–2013).
На кафедрі філософії є навчально-методичний кабінет, діяльність якого забезпечують методисти, інженери та лаборанти: Н. М. Латишева, О. М. Афанасьєва, Н. І. Макопух, Л. О. Кобзєва.
У 2006 р. для забезпечення оптимальних соціально-психологічних умов навчання та особистісного розвитку молоді на кафедрі філософії відкрито соціально-психологічну службу ХНУРЕ. Основне її завдання — сприяння повноцінному особистісному й інтелектуальному розвитку студентів, створення умов для формування у них мотивації до самовиховання і розвитку, навчальної та наукової діяльності, виявлення ефективних форм організації навчально-виховного процесу та його науково-методичного забезпечення. Працівники соціально-психологічної служби спираються на етичні кодекси психолога та педагога, співпрацюють з усіма учасниками освітнього процесу.

<< Факультет комп’ютерних наук      [ зміст ]      Факультет прикладної математики та менеджменту >>