 |
||
| Факультет прикладної математики та менеджменту |
||
| У 1995 р. у зв’язку з необхідністю збільшення кількості фахівців і розширенням спектра спеціальностей за напрямами «Прикладна математика» та «Інформаційні системи в менеджменті» із факультету обчислювальної техніки виокремився факультет прикладної математики й менеджменту. Спочатку до його складу входили кафедри прикладної математики, інформатики, економіки й менеджменту, які готували спеціалістів і магістрів за спеціальностями «Прикладна математика», «Системний аналіз і управління», «Інформатика», «Інформаційні системи в менеджменті». У 2001 р. до факультету була приєднана кафедра вищої математики — підрозділ, який існує в університеті з перших днів його заснування і забезпечує базову математичну підготовку на всіх спеціальностях (крім факультету прикладної математики та менеджменту). У 2003 р. за наказом Міністерства освіти й науки України до переліку напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах під керівництвом та за участю ректора М. Ф. Бондаренка, К. О. Соловйової і С. І. Маторіна, до «Специфічних категорій підготовки» введена нова спеціальність — «Консолідована інформація». Вчена рада ХНУРЕ того ж року прийняла рішення про створення на факультеті прикладної математики та менеджменту профільної кафедри соціальної інформатики для підготовки бакалаврів за спеціальністю «Соціальна інформатика» і магістрів за фахом «Консолідована інформація».
Зараз до факультету прикладної математики та менеджменту входять кафедри прикладної математики, інформатики, соціальної інформатики, економічної кібернетики та управління фінансово-економічною безпекою, вищої математики. Тут навчається понад 600 студентів. Високу якість навчального процесу забезпечує близько 100 викладачів, зокрема чотири академіки, 17 докторів та понад 50 кандидатів наук. Студенти факультету неодноразово перемагали на олімпіадах різного рівня із прикладної математики, програмування й інформатики, вигравали міжнародні гранти та одержували запрошення на стажування у провідні університети Західної Європи і США. Вони активно займаються науковою діяльністю у факультетських гуртках, беруть участь у науково-дослідній роботі кафедр. Багато випускників факультету прикладної математики та менеджменту — майбутні стажисти-дослідники, які продовжують навчання в аспірантурі ХНУРЕ, що сприяє розвитку наукових шкіл. Із моменту заснування і до 2006 р. деканом факультету прикладної математики та менеджменту був професор кафедри прикладної математики Л. Й. Шкляров, а з жовтня 2006 р. його очолює професор В. О. Дорошенко. Кафедра прикладної математики  ТевяшевАндрій Дмитрович Завідувач кафедри Народився 26 березня 1945 р. у м. Геленджик (Краснодарський край, Росія). У 1968 р. із відзнакою закінчив Харківський політехнічний інститут, де опанував спеціальність «Математичні і лічильно-обчислювальні прилади і пристрої». Протягом двох років обіймав посаду інженера у Калузькому науково-дослідному радіотехнічному інституті. З 1972 р. Андрій Дмитрович — інженер на кафедрі математичних машин дискретної дії Харківського інституту радіоелектроніки. У 1978 р. захистив кандидатську, а в 1984 р. — докторську дисертацію. А. Д. Тевяшев — член методичної комісії з прикладної математики Міністерства освіти і науки України, секції Наукової ради МОНУ за фаховим напрямом «Енергетика та енергозбереження», трьох спеціалізованих рад із захисту докторських дисертацій, організаційного бюро Міжнародного наукового семінару «Методичні питання дослідження надійності великих систем енергетики» СО РАН, редакційних колегій наукового вісника Інституту економіки та нових технологій «Нові технології», «Східноєвропейського журналу передових технологій», науково-технічного збірника «Проблеми біоніки», заступник голови спеціалізованої ради із захисту кандидатських дисертацій. Андрій Тевяшев має понад 300 наукових публікацій та 13 монографій, три авторські свідоцтва, є автором і співавтором 55 методичних розробок до практичних, лабораторних, курсових та дипломних робіт, а також чотирьох серій навчальних посібників із грифом Міністерства освіти та науки України. У 2000 р. він посів друге місце у конкурсі «Вища школа Харківщини — кращі імена» в номінації «Кращий викладач фундаментальних дисциплін», а в 2003 р. виборов друге місце у цьому конкурсі в номінації «Кращий завідувач кафедри». Нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України (2001), знаком «За наукові досягнення» (2005) та «Відмінник освіти України» (2003). У 1963 р. у ХІГМАОТі був заснований факультет обчислювальної техніки, де молодь навчалася за двома спеціальностями — «Прикладна математика» й «Електронно-обчислювальні машини». Саме для студентів новоствореного підрозділу було відкрито кафедру обчислювальної математики й математичної фізики, що згодом отримала назву прикладної математики. Тоді вона не випускала власних фахівців (була загальноосвітньою) і функціонувала з метою покращення математичної підготовки студентів факультету обчислювальної техніки. Зі створенням кафедри обчислювальної математики й математичної фізики сформувався педагогічний колектив: першим завідувачем був призначений к. т. н., доц. В. М. Дєєв, до викладацького складу ввійшли асистенти С. В. Колосова, В. А. Дикарєв. У 1964 р. її очолив проф. В. П. Шестопалов, радіофізик за освітою, майбутній академік АН УРСР і директор ІРЕ АН України. В 1965 р. завідувачем став проф. В. Л. Рвачов (згодом — академік АН УРСР). Разом із ним на кафедру прийшли аспіранти Л. І. Шкляров і О. Г. Литвин. Потім керівником кафедри було призначено доцента Ю. Г. Стояна (член-кореспондент АН України). Протягом 1971–1978 рр. її завідувачем був доцент Л. І. Шкляров (декан факультету прикладної математики та менеджменту), із 1978 до 1986 р. — доцент Н. А. Бондаренко. З 1986 р. кафедру очолює д. т. н., проф. А. Д. Тевяшев.  Колектив кафедри. Зліва направо: перший ряд: М. В. Сидоров, А. В. Камінська, О. Г. Залевська, Ю. В. Боярська,Є. І. Виходцев, П. В. Клубук, А. А. Мамєдова, О. Ю. Кєлєпко, І. Г. Гусарова, О. Г. Середа, А. Д. Тевяшев, Л. О. Кіріченко, В. С. Смірнова, О. Г. Литвин, В. І. Лямець, І. В. Наумейко, Н. Б. Манчинська, В. Непочатова, В. М. Щелкалін, Н. Р. Сухина, Т. Є. Сергієнко; другий ряд: І. Г. Яловега, О. Г. Долгоброд, С. І. Козиренко, Н. О. Головко, С. В. Колосова, Г. М. Кривошеєва, П. Р. Черномаз, В. С. Манько, Л. В. Перепьолкіна Зараз тут працюють: д. т. н., проф. А. Д. Тевяшев, д. ф.-м. н., проф. В. А. Дикарєв, к. ф.-м. н., проф. О. Г. Литвин, к. т. н., проф. І. Г. Гусарова, к. т. н., доц. В. С. Єсилевський, к. т. н., доц. С. І. Козиренко, к. ф.-м. н., проф. С. В. Колосова, к. ф.-м. н., доц. Г. М. Кривошеєва, к. т. н., доц. Л. О. Кириченко, доц. О. Г. Середа, чл.-кор. НАНУ, д. ф.-м. н., проф. Ю. Г. Стоян, асист. Н. Б. Манчинська, к. ф.-м. н., доц. І. В. Наумейко, к. т. н., ст. викл. О. І. Сінельникова, к. т. н., доц. Н. В. Гибкіна, асист. Г. В. Стадникова, к. т. н., проф. В. І. Лямець, к. т. н., доц. С. М. Ієвлєва. Вони викладають предмети за напрямом «Прикладна математика»: математичний аналіз, алгебру й геометрію, теорію імовірності й математичну статистику, функціональний аналіз, диференціальні рівняння, теорію функцій комплексної змінної, рівняння математичної фізики, числові методи, дослідження операцій, методи оптимізації, випадкові процеси, стохастичне програмування, системний аналіз, загальну топологію, конструктивні методи математики тощо. Проводиться підготовка спеціалістів вищої кваліфікації — магістрів, аспірантів, докторантів. За останні п’ять років під керівництвом проф. А. Д. Тевяшева працівники кафедри розробили і впровадили у виробництво такі науково-дослідні роботи: «Автоматизована система контролю й керування технологічними процесами водовідводу», «Автоматизована система захисту робітників, службовців і населення від впливу отруйних речовин сильної дії», «Інформаційно-довідкова система електропостачання об’єктів комунального господарства міст». Активно здійснюються дослідження за напрямами: «Нові інформаційні ресурсоощадні технології видобутку, підготовки транспорту й розподілу нафти та природного газу» (керівник — проф. А. Д. Тевяшев), «Проектування і дослідження нових інформаційних енергоощадних і екологічно безпечних технологій у системах енергетики» (проф. А. Д. Тевяшев), «Розробка математичних методів аналізу швидкозмінних електродинамічних процесів» (проф. В. А. Дикарєв), «Інтелектуальна система підтримки прийняття рішень в імунологічних дослідженнях» (проф. А. Д. Тевяшев). На кафедрі проводяться чотири науково-дослідні роботи з держбюджетної та дві з госпдоговірної тематик. Велика увага приділяється розробці нової науково-методичної бази. Щорічно друкується один-два підручники та шість-сім методичних указівок для практичних і лабораторних занять, оновлюється електронна бібліотека вишу. Кожна навчальна дисципліна повністю методично забезпечена. Під керівництвом завідувача кафедри здійснюється видання навчальних посібників серій «Прикладна математика», «Математика в технічному університеті», «Бібліотека абітурієнта». Сьогодні тут функціонує три потужні наукові школи: «Геометричне проектування» (керівник — проф. Ю. Г. Стоян), «Стохастична оптимізація» (проф. А. Д. Тевяшев), «Стохастичний аналіз електродинамічних процесів» (проф. В. А. Дикарєв). На базі кафедри створено НДІ системного аналізу й управління, що має лабораторії стохастичного аналізу, нових інформаційних ресурсоощадних і екологічно безпечних технологій, дослідження операцій, синтезу динамічних систем. Організовано п’ять студентських наукових груп, якими керують професори А. Д. Тевяшев, В. А. Дикарєв, Л. О. Кириченко, С. В. Колосова, доц. В. С. Єсилевський. Також кафедра прикладної математики має свій Інформаційно-аналітичний центр математичного моделювання, співпрацює з Інститутом проблем машинобудування ім. А. М. Підгорного НАН України, при якому діє філія кафедри, раніше очолювана академіком НАН України В. Л. Рвачовим, а зараз — чл.-кор. НАН України Ю. Г. Стояном. Підготовка фахівців за напрямом «Прикладна математика» базується на досягненнях світової науки. Дослідницька діяльність співробітників кафедри спрямована на розробку математичних моделей, чисельних методів і програмних продуктів для математичного моделювання та оптимізації складних систем енергетики, гідродинаміки, екології тощо. Публікації у періодичних виданнях про результати цих розробок викликали інтерес у наукових колах зарубіжних країн. Головний напрям досліджень — математичне моделювання і системний аналіз складних систем (проф. А. Д. Тевяшев). У науковій роботі беруть участь викладачі та співробітники, а також студенти спеціальностей «Системний аналіз і управління» та «Прикладна математика». За останні роки зусиллями учасників наукових шкіл було розроблено: концепції стратегії розвитку багаторівневих ієрархічних систем енергетики в умовах ризику й невизначеності; концепції створення інтелектуальних інформаційно-аналітичних систем управління в енергетиці на основі розподілених об’єктно-орієнтованих баз даних; інструментальні засоби формального синтезу та аналізу систем управління технологічними процесами на основі теорії оптимального стохастичного управління технологічними процесами в енергетиці; методи оптимального планування і стабілізації режимів технологічних процесів в енергетиці; математичне, алгоритмічне та програмне забезпечення завдань оптимального статистично стійкого оцінювання стану і параметрів моделі сталого потокорозподілу в системах енергетики, а також методів оптимального планування та стабілізації режимів багаторівневих ієрархічних систем енергетики в умовах ризику та невизначеності; систему інтегральних показників якості ефективного функціонування трубопровідних систем енергетики; методи структурної та параметричної ідентифікації стохастичних моделей режиму транспорту та розподілу цільових продуктів у трубопровідних системах енергетики; математичні моделі, методи й інструментальні засоби багатокритеріальної оптимізації режимів функціонування систем енергетики в умовах невизначеності. На основі результатів досліджень створено конкурентоспроможні прикладні розробки: комплекс моделювання й оптимізації режимів роботи газотранспортних систем «СИГМА»; інформаційно-аналітичну систему визначення витоків і несанкціонованих відборів на конденсатопроводах; програмний засіб для виявлення, оцінювання й компенсації систематичних помилок обчислювачів витрати конденсату у вимірних вузлах, а також засіб для розрахунку та числового аналізу балансу стабільного газового конденсату на магістральних конденсатопроводах; стратегічне планування розвитку електроенергетичних систем, моделювання й аналізу режимів об’єднання електроенергетичних систем, прогнозування споживання електроенергії; програмний засіб для розрахунку маси продукту в горизонтальних і вертикальних резервуарах за допомогою вимірювачів тиску та температури, метрологічна атестація результатів розрахунку; журнал обліку й виконання заявок на ремонтно-відновні роботи з каналізаційних насосних станцій (КНС); комплекс програм ідентифікації параметрів математичних моделей насосних станцій у режимі реального часу; комплекс програм оперативного планування режиму роботи КНС у системах централізованого диспетчерського керування; програму конфігурування автоматизованого робочого місця телемеханіка та контролер-опитування централізованої диспетчерської служби комунальної служби водовідведення м. Харкова; автоматизоване робоче місце оперативного чергового КНС; систему оцінювання експортних можливостей електроенергетики України; комплекс програм автоматичної класифікації і розпізнавання причин нестаціонарності режимів транспорту стабільного конденсату; комплекс програм для моделювання та числового аналізу нестаціонарних режимів транспорту газу на ділянці магістрального газопроводу; об’єктно-орієнтовану базу даних технологічних об’єктів газотранспортної системи (ГТС); комплекс програм моделювання стаціонарних неізотермічних режимів транспорту й розподілу газу в ГТС; автоматизовану систему аналізу й оперативного прогнозування цільових продуктів у житлово-комунальному господарстві; автоматизовану систему синтезу багатозв’язних регуляторів для оптимального управління технологічним процесом вирощування органічного монокристалу на основі VARMAX-моделі; інформаційно-аналітичну систему мамологічного відділення «ХОКОД OMC». У 2004 р. було підписано угоду про впровадження інформаційно-аналітичної системи оперативно-диспетчерського управління технологічними процесами водовідведення у ДКП «Харківкомуночиствод», а в 2005 р. — про розробку методик розрахунку та метрологічної атестації балансу конденсату в конденсатопроводі та резервуарних парках із управлінням ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України». Протягом 2008–2009 рр. співробітники успішно виконали умови угоди із впровадження комплексу моделювання й оптимізації режимів роботи газотранспортних систем «СИГМА» в УМГ «Донбастрансгаз» ДК «Укртрансгаз». Кафедра прикладної математики підтримує наукові зв’язки з Дрезденським технічним університетом (Німеччина), Інститутом проблем машинобудування ім. А. М. Підгорного НАНУ, СПКБ КП ПТП «Вода» та Інститутом транспорту газу (Харків), Московським інститутом нафти й газу імені І. Губкіна, Івано-Франківським національним технічним університетом нафти й газу, Науково-технічним об’єднанням «Територіальні системи» РАН, Інститутом систем енергетики ім. Л. А. Мелентьєва (Сибірське відділення РАН), Інститутом сцинтиляційних матеріалів НАНУ, Математичним центром НАНУ (Львів), Інститутом кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України, ТОВ «Клінкманн Україна». Здійснюється розробка програмного забезпечення для компанії «Wonderware». За останні п’ять років співробітники опублікували п’ять монографій, більше 150 статей, виголосили на конференціях понад 270 доповідей. Новітні розробки постійно представляються на міжнародних виставках в Україні й за кордоном та здобувають дипломи. Більше 30 розробок кафедри занесено до реєстру університету. Викладачі, аспіранти та співробітники систематично беруть участь у міжнародних наукових конференціях і симпозіумах, зокрема у Міжнародному конгресі «Вода: екологія й технологія» («ЕКВАТЕК», Москва), міжнародних конференціях «Глобальні інформаційні системи. Проблеми і тенденції розвитку» (Харків); «International Conference on Information Systems Analysis and Synthesis ISAS 03» (Орландо, США), «Сучасні проблеми теорії ймовірностей і перспективи її розвитку», «Теорія і техніка передачі, прийому та обробки інформації» («Інтегровані інформаційні системи, мережі й технології») (Харків), «International Conference TCSET» (Львів), Міжнародній науковій конференції ім. акад. М. Кравчука (Київ), Міжнародній молодіжній науковій конференції «Гагарінські читання» (Москва), Міжнародній конференції з інформаційних систем і технологій (Харків), Міжнародному радіоелектронному форумі «Прикладна радіоелектроніка. Стан, проблеми й перспективи» (Харків), Міжнародній науково-технічній конференції DISCOM «Теорія і практика розробки, промислового впровадження комп’ютерних комплексів підтримки диспетчерських рішень у газотранспортній і газодобувній галузях» (Москва), Міжнародній науково-практичній конференції «Нафта й газ України» (Судак), Всеросійському науковому семінарі з міжнародною участю «Математичні моделі й методи аналізу й оптимального синтезу трубопровідних і гідравлічних систем, що розвиваються» (Інститут систем енергетики ім. Л. А. Мелентьєва РАН) та інших. Велика увага приділяється науковій роботі студентів. Щороку вони друкують статті у профільних журналах, стають дипломантами молодіжних олімпіад та міжнародних конференцій. Серед кращих випускників кафедри — науковці С. В. Яковлєв, С. Ю. Шабанов-Кушнаренко, Г. М. Кривошеєва, О. Ф. Мельников, Л. О. Кириченко, В. А. Адаменко, Д. А. Примаков, С. І. Козиренко, І. В. Наумейко, М. В. Сидоров, Т. Е. Романова, С. В. Смеляков, С. М. Герасін, О. А. Ємець, М. В. Новожилова, А. Е. Басманов, А. А. Панасенко, А. Н. Шевченко, Ю. В. Пономарів (академік УНГА), А. Ю. Кравчук, Н. А. Бондаренко, А. А. Родзинський (генеральний директор консультаційного центру з питань банкрутства), В. З. Мамут (генеральний директор компанії «Інстрок ЛТД»), С. Б. Шеховцов, І. В. Гребенник, С. М. Ієвлєва, О. Г. Долгоброд. Кафедра інформатики  ПутятінЄвгеній Петрович Завідувач кафедри Народився 21 лютого 1941 р. у с. Олександрівка Ізюмського району Харківської області. У 1963 р. із відзнакою закінчив Харківський політехнічний інститут (спеціальність «Математичні і лічильно-обчислювальні прилади та пристрої»). З 1963 р. — науковий співробітник ХІГМАОТу. У 1967 р. захистив кандидатську, в 1974 р. — докторську дисертацію. В 1977 р. Є. П. Путятін став завідувачем кафедри застосування ЕОМ (з 1999 р. — кафедра інформатики). Є автором 185 наукових праць, серед яких п’ять монографій, 37 винаходів, відомих в Україні і за кордоном. Його наукова школа об’єднує п’ятьох докторів і 23 кандидатів технічних наук, які успішно працюють в Україні та країнах СНД. Сьогодні він пишається своїми учнями — докторами наук В. П. Машталіром, В. О. Гороховатським, С. І. Аверіним, В. М. Лискіним, В. А. Савенковим. Удостоєний урядових нагород: почесного звання «Заслужений діяч науки й техніки України», ордена «Знак Пошани», галузевої премії ім. С. І. Мосіна, стипендії ім. В. В. Свиридова, золотої і бронзової медалей ВДНГ СРСР, знаків Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти», «За наукові досягнення», Почесної грамоти Харківської міської ради. У вересні 1962 р. було створено першу кафедру нового профілю — обчислювальної техніки і промислової електроніки. Навесні 1963 р. відкрито перший в Україні факультет обчислювальної техніки з однойменною кафедрою. У 1964 р. кафедра обчислювальної техніки розділилася на три — обчислювальних машин, технічної кібернетики і математичного програмування та моделювання. На посаду завідувача останньої було призначено проф. В. Л. Рвачова, а з 1966 р. її керівником став Ю. П. Шабанов-Кушнаренко, який зробив великий внесок у формування викладацьких кадрів для майбутньої кафедри інформатики. У той період проводилася розробка нових методів обчислень, математичне моделювання основних сенсорних властивостей людини. У 1969 р. кафедра математичного моделювання почала готувати фахівців за спеціальністю «Прикладна математика». Тоді тут працював випускник ХІРЕ В. Я. Сердюченко — майбутній професор, який зробив вагомий внесок у створення та розвиток курсів програмування. У зв’язку з активним використання обчислювальної техніки та її інтенсивним розвитком у 1975 р. була створена кафедра «Техніка й застосування ЕОМ», перейменована у 1977 р. у «Застосування ЕОМ». Того ж року її очолив д. т. н., проф. Є. П. Путятін. У 1999 р. вона отримала свою сучасну назву та стала профільною для фаху «Інформатика», водночас залишаючись загальноосвітньою для всіх інших спеціальностей із курсів програмування. Викладацький колектив кафедри сформувався упродовж 1975–1977 рр. До нього ввійшли професори В. Я. Сердюченко, А. М. Кобилін, В. П. Степанов, доценти В. П. Пчелінов, О. М. Абрамов, В. М. Шишкін, С. В. Васильєв, В. М. Струков, О. В. Орлов, О. Н. Хорошевський, ст. викл. Т. Г. Долженкова (кожен із них за майже три десятиліття зробив чималий внесок у становлення кафедри), асистенти Л. С. Колеснікова, Н. К. Сергєєва, Л. П. Черніна, В. П. Лимонова, О. М. Луганський. Протягом 1980–1990-х рр. до професорсько-викладацького складу приєдналися випускники аспірантури, працівники науково-дослідницької частини і обчислювальних центрів: професори В. П. Машталір, О. Я. Кузьмін, доценти В. О. Гороховатський, В. І. Бритік, О. В. Алісейко, О. В. Карпухін, Д. О. Руденко, О. В. Ліпанов, Н. В. Бєлова, старші викладачі М. К. Свинар, В. Б. Клімушев, В. С.Тоніца, О. О. Матат, Т. Ф. Сінельнікова, асист. Л. І. Маркова. З 2004–2005 навчального року на кафедрі працюють кандидати технічних наук В. А. Любченко, О. В. Яковлєва, С. В. Машталір, В. О. Бабенко, а з 2007 р. — О. А. Кобилін. Серед провідних наукових дисциплін — «Теорія алгоритмів», «Бази даних та інформаційні системи», «Іnternet-технології і мови їх програмування», «Операційні системи», «Мультимедійні технології», «Інформаційне забезпечення інвестиційної діяльності», «Математичне й інформаційне забезпечення систем обробки складних сигналів». У межах спеціальності «Інформатика» проводиться підготовка бакалаврів, магістрів та спеціалістів. Головні напрями наукових досліджень — розробка методів та алгоритмів обробки і розпізнавання зображень для систем технічного зору, робототехнічних комплексів, систем управління та систем передачі інформації, методів і алгоритмів обробки інформації (створення на їх основі баз даних, баз знань і експертних систем), паралельних та розподілених методів обчислень і опрацювання даних.  Колектив кафедри. Зліва направо: перший ряд: С. В. Машталір, В. І. Бритік, Л. І. Маркова, В. П. Машталір, Д. О. Руденко,В. П. Степанов, О. В. Яковлєва, Є. П. Путятін, Т. Ф. Сінельнікова, В. А. Любченко, В. Т. Ходарєв, О. Я. Кузьомін; другий ряд: Д. М. Смагін, А. М. Кобилін, Т. Г. Долженкова, О. О. Матат Заслужений діяч науки й техніки України, д. т. н., проф. Є. П. Путятін став одним із засновників наукового напряму із розпізнавання образів. У його працях була розроблена нова теорія розпізнавання зображень і сигналів різного походження, що базується на методі нормалізації зображень. У його монографії (у співавторстві з С. І. Аверіним) «Обробка зображень у робототехніці» (1990) наведено теоретичні основи напряму розпізнавання зображень, який базується на теорії нормалізації образів. Це дослідження сьогодні широко відоме у країнах СНД, Великобританії, Німеччині, Угорщині. Теоретичні досягнення науковця використовують практично: більшість винаходів впроваджено у виробництво на підприємствах вітчизняної промисловості (системи технічного зору спеціального призначення, багатомашинний комплекс обробки телевізійних, ультразвукових і рентгенівських зображень, а також супутніх проблем створення швидкісних обчислювачів та баз знань). На основі теоретичних досліджень сформувалася наукова школа фундаментального напряму «Розпізнавання зображень». Кафедра інформатики стала провідним центром із розробки методів, алгоритмів, програмного забезпечення й технічного макетування систем технічного зору роботів. У наукових працях Є. П. Путятіна, роботах його аспірантів і докторантів, дослідженнях співробітників галузевої науково-дослідної лабораторії вирішувалися проблеми сегментації, нормалізації й розпізнавання багатоградаційних зображень у тісному зв’язку з дослідно-конструкторськими розробками дослідних зразків систем технічного зору спеціального призначення. Під керівництвом Є. П. Путятіна виконувалося багато госпдоговірних робіт у галузі систем технічного зору спеціального призначення. Працівники кафедри розробили систему введення і обробки зображень, яка була визнана кращою в Радянському Союзі і здобула шість медалей ВДНГ, зокрема й золоту. Вагомий внесок у розвиток цієї наукової тематики зробили проф. В. П. Машталір, проф. В. О. Гороховатський, кандидати технічних наук О. О. Майстренко, О. І. Сидоров, В. І. Адонін, В. Т. Ходарєв, В. В. Ляшенко, С. В. Шакін, О. Б. Колодяжний. Сьогодні викладачі та співробітники кафедри інформатики опановують нові сфери впровадження наукових досягнень — застосування систем технічного зору на митниці (інтроскопія), під час посадки літаків, на конвеєрних лініях. Також здійснено дослідження підвищення ефективності дистанційного навчання через мережу Інтернет, розробка електронних підручників, запровадження нових програмних технологій у створенні баз знань та експертних систем. Розроблено та продемонстровано у міжнародних виданнях методи реляційної сегментації зображень, основу якої складають мультиалгебраїчні підходи, і метричної індексації, що забезпечують зменшення часових витрат реалізації запиту за зразком у базі відеоданих; метричні критерії ідентифікації геометричних об’єктів на відеозображеннях; алгоритми одномірної нормалізації зображень, які дозволяють забезпечити одночасну обробку великих обсягів інформації; підходи щодо попередження та аналізу виникнення небезпечних ситуацій природного характеру. Ці досягнення було представлено широким науковим колам на міжнародних конференціях «Knowledge-Dialogue-Solution» (Варна, Болгарія), «Information Research, Applications and Education» (Давос, Швейцарія) (серед учасників — д. т. н., професори В. П. Машталір, О. Я. Кузьомін, к. т. н. С. В. Машталір). Зусиллями науковців кафедри інформатики видано монографії: «Точково-множинні методи обробки інформації» (В. П. Машталір, 2001), «Розпізнавання зображень в умовах неповної інформації» (В. О. Гороховатський, 2003). Підґрунтям навчального процесу є посібники: «Системне програмування в сучасних операційних системах» (А. В. Ліпанов, Є. П. Путятін, Т. Ф. Сінельнікова, 2005), «Вирішення інженерних завдань» (Є. П. Путятін, В. П. Степанов, 2004), «Алгоритмічні мови програмування. Частина 1. Основи програмування мовою С++» (М. Ф. Бондаренко, В. І. Бритик, 2004), «Алгоритмічні мови програмування. Частина 2. Об’єктно орієнтоване програмування» (М. Ф. Бондаренко, В. І. Бритик, М. К. Свинар, 2006), «С++: вирішення інженерних завдань» (А. В. Луговий, Є. П. Путятін, Д. М. Смагін, В. Степанов, 2005), «Основи програмування мовою С++» (Є. П. Путятін, В. П. Степанов, В. П. Пчелінов, Т. Г. Долженкова, О.О.Матат, 2005), «Методи та алгоритми комп’ютерного зору» (Є. П. Путятін, В. О. Гороховатський, О. О. Матат, 2006), «Основи побудови орієнтованих ЕОМ і систем» (Н. В. Бєлова, С. Ф. Коряк, В. Г. Лобода, 2007), «Основи інтернет-технологій» (М. М. Бредихін, В. В. Карасюк, О. В. Карпухін, Ю. В. Міщеряков, 2009). Великий внесок у розвиток кафедри зробив доц. О. В. Ліпанов — директор ТОВ «Інфобуд». Так за його участі було відкрито новітню лабораторію «ІТ-Гуру», яка є базою для підготовки висококваліфікованих фахівців у галузі інформатики. Останніми роками кафедра інформатики співпрацює зі знаними міжнародними інституціями, реалізовує низку наукових проектів: «Innovative Technische Systeme» («IGUS», Німеччина), «Vertrag» («UNILINK-CAHT», Німеччина), «Project Proposal» (спільно з Інститутом космічних досліджень (Давос, Швеція) та Інститутом екології Карпат НАНУ), «Norwegian-Ukrainian Pilot Program» (компанія «SINTEF», Норвегія), «Tempus IV. European and Neighbouring Areas University Net Work On MIS» (Бельгія, 2009). У 2006 р. було підписано постійну угоду у сфері навчально-наукової діяльності з Інститутом інформаційних теорій та застосувань «FOIITHEA» (Болгарія). У 2009 р. у межах співпраці кафедри із Дрезденським технологічним центром у Харкові відбувся бізнес-форум за участю німецьких підприємців (за підтримки Міністерства освіти і науки України, Міністерства освіти і науки Німеччини). Угоди про здійснення спільних науково-технічних проектів також підписано з Університетом штату Алабама (Бермінгем, США), Державним університетом м. Щеціна (Польща), Білостоцьким технічним університетом (2007–2012), а також контракт із німецькою компанією «LOЕWE» (все під науковим керівництвом В. П. Машталіра). Кафедра економічної кібернетики та управління фінансово-економічною безпекою  ТімофєєвВолодимир Олександрович Завідувач кафедри Народився 23 квітня 1953 р. Протягом 1970–1975 рр. навчався у Харківському інституті радіоелектроніки, де опанував фах «Автоматизовані системи управління». Трудовий шлях розпочав на посаді інженера кафедри автоматизованих системи управління. У 1986 р. захистив кандидатську, а в 2006 р. — докторську дисертацію. Працював на кафедрах економіки та організації управління виробництвом, електронно-обчислювальних машин. В. О. Тімофєєв є автором понад 100 наукових робіт, трьох навчальних посібників із грифом Міністерства освіти і науки України, монографій. З 2007 р. — завідувач кафедри економічної кібернетики. Кафедра економічної кібернетики та управління фінансово-економічною безпекою сформувалася на основі двох — політичної економії та економіки й організації управління виробництвом. Кафедра політичної економії була заснована в 1948 р. і тоді до її професорсько-викладацького складу входило четверо осіб. Протягом 1948–1965 рр. завідувачем був доц. О. В. Сазонов. Серед перших викладачів — Г. М. Торяник, Я. С. Головко та ін. У 1985 р. педагогічний колектив нараховував 18 осіб: до нього ввійшли проф. Ф. К. Сиров, доценти В. І. Абалишникова, Л. С. Сінельникова, П. М. Коюда, Л. Д. Бакуто, Л. С. Головко, Т. Г. Срібницька, ст. викл. Н. Б. Зубенко, асистенти Г. К. Павловський, О. В. Назаренко, Н. В. Довгопол та інші. Пізніше керівниками кафедри політичної економії були доц. В. І. Абалишникова (1966–1977), П. С. Ільницький (1978), П. М. Коюда (1979–1992). Із початку свого існування вона здійснювала підготовку кадрів для вугільної, а потім (у зв’язку із перепрофілюванням вишу) — радіоелектронної промисловості. Згодом актуальними стали проблеми господарського розрахунку й удосконалення економічного стимулювання промислового виробництва. Результати наукових досліджень були опубліковані у колективній монографії «Теоретичні основи господарського розрахунку в соціалістичному виробництві» (під ред. проф. Ф. К. Сирова, 1975), республіканських збірниках «Питання суспільних наук» (1975), «Питання політичної економії» (1976), тощо. Однією із перших у місті кафедра почала впроваджувати у викладання політичної економії технічні засоби навчання (вузькоплівкові кіноапарати, діапроектори, телевізори, навчальні кінофільми, діапозитиви). На її базі проводилися міські й регіональні семінари з обміну досвідом застосування технічних засобів навчання та контролю знань студентів. Усі ці нововведення висвітлювалися у методичному посібнику «Технічні засоби навчання у викладанні політичної економії» (1973), колективній монографії «Організація самостійної роботи студентів із суспільних наук» (1979), збірнику матеріалів методичних рекомендацій (1990). У 30-х роках ХХ ст. у Харківському інженерно-будівельному інституті існувала кафедра соцекономічних дисціплин, на базі якої у 1934 р. створено кафедру економіки. Тоді економіку почали викладати як окрему самостійну дисципліну. У 1947 р. на гірничому факультеті була відкрита кафедра економіки й організації гірничої промисловості, яку в 1963 р. було перейменовано в економіки й організації промислових підприємств. У той період співробітники досліджували соціально-економічні проблеми гірничовидобувної промисловості та особливості застосування економіко-математичних методів. Їхні наукові розробки широко використовувалися на вугільних підприємствах Донбасу.  Колектив кафедри. Зліва направо: перший ряд: В. Б. Іванова, В. О. Мусієнко, Р. В. Петрова, О. В. Пересада,В. О. Тімофєєв, О. Е. Гонтаренко; другий ряд: Г. М. Верясова, М. В. Воронова, В. М. Гурін, В. В. Кирій, О. І. Горбач, В. Г. Харченко, О. В. Курденко, О. В. Мурзабулатова, О. В. Степанова, Ю. В. Овсюченко Упродовж 1980–1989 рр. кафедру, що входила до складу факультету систем управління, очолював проф. К. Д. Коноваленко. З 1967 р. почала формуватися матеріально-технічна база, було відкрито лабораторію, обладнану обчислювальною технікою. З 1968 до 1989 р. здійснювалися дослідження проблем аналізу та синтезу основних напрямів прискорення комплексної підготовки виробництва, управління якістю й ефективністю діяльності підприємств приладобудування. У 1984 р. світ побачив навчальний посібник для студентів радіотехнічних спеціальностей «Організація і планування радіотехнічного виробництва» (В. Г. Новіков, К. Д. Коноваленко, А. Г. Світлична, Т. С. Філіпенко), у 1989 р. — «Підприємство (об’єднання). Внутрішньовиробниче планування. Організація забезпечення якості продукції» (К. Д. Коноваленко, А. Г. Світлична, Т. С. Філіпченко). Протягом 1989–1990 рр. завідувачем кафедри був д. т. н., проф. Ю. Б. Максимов. Проводилася інтенсивна робота із розробки математичних моделей економічних процесів. З 1990 до 1992 р. обов’язки завідувача виконувала к. е. н., доц. Л. В. Соколова. До навчального процесу було введено нові актуальні дисципліни — «Маркетинг», «Економіка та бізнес», «Менеджмент». У 1992 р. внаслідок об’єднання кафедр політичної економії та економіки й організації управління виробництвом виникла кафедра економіки. Її очолив к. е. н., проф. П. М. Коюда. У 1996 р. кафедру було перейменовано в «Економіки й менеджменту». З 1995 р. вона є профільною і випускною, здійснює підготовку економістів на денній та заочній формах навчання за спеціальністю «Інформаційні системи в менеджменті», з 1998 р. — за напрямом «Економічна кібернетика». Кафедра мала філії на Харківському заводі транспортного машинобудування ім. О. В. Малишева, у виробничому енергетичному об’єднанні «Харківенерго». В 1996 р. першою в університеті отримала ліцензію на підготовку інженерів-економістів (друга вища освіта) за спеціальністю «Інформаційні системи в менеджменті». З того ж року лабораторні і практичні заняття проводяться на базі навчальної лабораторії, оснащеної ПЕОМ. У травні 2003 р. кафедра отримала назву «Економічна кібернетика». З 2007 р. її очолює д. т. н., проф. В. О. Тімофєєв. Сьогодні на кафедрі економічної кібернетики працює 40 осіб, серед яких: доктори технічних наук, професори В. М. Гурін, М. В. Новожилова, В. П. Авраменко, С. Ф. Чалий, доктори економічних наук, професори Ю. Д. Костін, Л. В. Соколова, д. держ. упр. О. Ф. Мельников, доценти С. В. Гришко, Т. В. Полозова, В. В. Кирій, Ю. В. Овсюченко й інші. У 2009 р. на кафедрі відкрито нову спеціальність — «Управління фінансово-економічною безпекою». Вона належить до категорії специфічних і передбачає підготовку магістрів протягом трьох семестрів. Здійснюється підготовка аспірантів і докторантів, зокрема в аспірантурі зараз навчається 20 осіб. За весь період діяльності кафедри захищено дві докторські і 20 кандидатських дисертацій. Функціонує сучасна лабораторно-комп’ютерна база, до складу якої входять навчальні лабораторії економічної кібернетики та управління фінансово-економічною безпекою, а також наукові гуртки, де студенти старших курсів спільно з аспірантами і науковими керівниками лабораторій виконують наукові роботи. У навчальному процесі використовуються сучасні провідні технології (мультимедійні підручники і навчальні посібники, методики дистанційного навчання), впроваджується кредитно-модульна система і нові форми оцінювання знань (модульні екзамени, тестування). Головними дисциплінами є: «Економіко-математичне моделювання», «Економічна кібернетика», «Системи підтримки прийняття рішень», «Інформаційні системи в економіці», «Прикладні задачі моделювання економічних процесів», «Прогнозування соціально-економічних процесів», «Економічна безпека діяльності підприємства», «Експертні системи в економіці», «Логістика», «Системи обробки економічної інформації», «Моделі ризику в економіці та бізнесі», «Фондовий ринок та цінні папери», «Інтернет-технології в бізнесі». Їх методичною базою є низка електронних підручників і навчальних посібників, фонди електронної бібліотеки ХНУРЕ та кафедри економічної кібернетики зокрема. Молодь проходить практику на базі ХД ВАТ «Укртелеком» (надання інформаційно-комунікаційних послуг), Державного інституту праці та соціально-економічних досліджень (нормування, дослідження проблем розвитку підприємств виробничої і житлово-комунальної сфери, соціально-економічні дослідження), АТ КБ «Приватбанк» (банківська справа), ТОВ «Барвінок» (виробництво оздоровлювальних, косметичних, парфумерних виробів), ТОВ «1 С-Телур» (автоматизація бізнесу, розробка, управління та супровід проектів маркетингу, менеджменту, планування й обліку діяльності підприємств, установ, організацій) та інших. На кафедрі створено науково-дослідну проблемну лабораторію моделювання економічних процесів в енергетиці (керівник — проф. Ю. Д. Костін) із щорічним позабюджетним фінансуванням у сумі понад 500 тис. грн. Співробітники кафедри вже опублікували понад 400 наукових праць, які відображають розвиток фундаментальних і прикладних напрямів науки: розробку науково-методичних основ стратегічного розвитку регіону, методів економіко-математичного моделювання, економіко-математичних моделей управління діяльністю сучасного підприємства, економічного механізму реалізації якості життя населення при використанні фактора обмежених енергоресурсів Харківського регіону, стратегії формування корпоративної культури на підприємствах, створення організаційно-методичного забезпечення управління конкурентоспроможністю підприємств, моделювання системи ефективного управління підприємствами і стратегії адаптації підприємства, управління регіональною економікою інноваційного типу. У зв’язку з тим, що в 2009 р. тут відкрито нову спеціальність для магістрів — «Управління фінансово-економічною безпекою», — у 2011 р. кафедрі надано нову назву — «Економічної кібернетики та управління фінансово-економічною безпекою». Проводиться підготовка іноземних студентів (зокрема й іноземними мовами), налагоджуються наукові зв’язки із закордонними навчальними закладами та компаніями. Так із 2007 р. під керівництвом проф. В. О. Тімофєєва та доц. В. В. Кирій на кафедрі економічної кібернетики здійснюється аспірантська підготовка іноземних громадян. У майбутньому планується здійснювати підготовку фахівців із менеджменту за міжнародною програмою «МВА», відкрити лабораторію із прогнозування економічного розвитку регіону (спільно з Францією), а також налагодити контакти з фірмою «IEDS Bled School of Management» (Словенія). Кафедра соціальної інформатики  СоловйоваКатерина Олександрівна Завідувач кафедри Випускниця ХІРЕ, вона опанувала спеціальність «ЕОМ» та отримала кваліфікацію інженера-математика і диплом із відзнакою. В повоєнні роки її батьки брали учать у відновленні інституту, а з 1948 р. були викладачами ХГІ. Закінчила аспірантуру та залишилася працювати у ХІРЕ. Згодом захистила докторську дисертацію «Системологічні та математичні основи природної класифікації і їх застосування в інтелектуальних системах». К. О. Соловйова — автор близько 200 наукових праць, серед яких монографія, дев’ять навчальних посібників (більшість із грифом МОНУ) і численні закордонні публікації (США, Великобританія, Бельгія, Болгарія), десяти методичних розробок. Є однією з ініціаторів введення до Державного класифікатора України нового підкласу професій «Професіонали у сфері інформації й інформаційного аналізу», виду робіт «Аналітик консолідованої інформації», нової спеціальності «Консолідована інформація» специфічних категорій підготовки, а також однією з головних розробників галузевого стандарту МОНУ з новоствореної спеціальності. Протягом семи років входить до експертної ради ДАК із державного управління, а також навчально-методичних комісій зі специфічних категорій та інформатики. Вона є членом програмних комітетів і учасником міжнародних конференцій, координатором та розробником заявок на сім проектів «Tempus» від ХНУРЕ. Проходила стажування у Великобританії і Бельгії. Розробила, виграла й успішно реалізувала індивідуальний «IMG Tempus»-грант із Лондонським університетом. За останні кілька років К. О. Соловйова підписала десять міжнародних угод. Член спеціалізованої ради із захисту докторських дисертацій ХНУРЕ та експертної комісії із захисту докторських дисертацій у Стокгольському університеті. Угоди зі Стокгольмським університетом, укладені нею у 2009–2010 рр., зараз успішно реалізуються у формі читання спільного курсу «Knowledge Management» (Стокгольмський університет) — «Knowledge Technologies» (ХНУРЕ). 13 червня 1996 р. на базі науково-навчальної групи кафедри програмного забезпечення ЕОМ із дослідження знань, системології та знанняорієнтованих методів, систем і технологій, з огляду на актуальність, новизну, теоретичну та практичну значущість досліджень була створена науково-навчальна лабораторія «Придбання знань». Її керівником було призначено д. т. н., проф. М. Ф. Бондаренка, а завідувачем — к. т. н., доц. К. О. Соловйову. Колектив лабораторії виконав низку важливих робіт на основі системологічного підходу ноосферного етапу розвитку науки. Результати цих досліджень під керівництвом М. Ф. Бондаренка та К. О. Соловйової було запроваджено в нову для України професію та спеціальність, які, проте, відповідають відомим у європейських країнах галузям діяльності: «Knowledge Management» і «Business Intelligence». Підготовка фахівців цієї сфери пов’язана насамперед із процесом формування особливого виду системного аналітичного й творчого мислення, а також здатності сприймати і реалізовувати сучасні світові стандарти інформаційної та організаційної культури. У 2002 р. на базі науково-навчальної лабораторії було створено комісію, якій доручено підготувати пропозиції із введення у Державний класифікатор України нового підкласу професій («Професіонали у сфері інформації й інформаційного аналізу», що відповідає «Competіtіve Іntellіgence Professіonals» (професіонали конкурентної розвідки) у 600 провідних компаніях світу) і проекту галузевого стандарту Міністерства освіти і науки України з нової спеціальності — «Консолідована інформація», розроблені лабораторією. Вже в наступному році цю спеціальність ввели до переліку спеціальностей за напрямом специфічних категорій підготовки. 4 липня 2003 р. вчена рада ХНУРЕ прийняла рішення про створення на факультеті прикладної математики і менеджменту профільної кафедри соціальної інформатики, яка забезпечить здобуття рівнів бакалавра («Соціальна інформатика») і магістра («Консолідована інформація»). Завідувачем новоствореного підрозділу було призначено д. т. н., проф. К. О. Соловйову. За період її керівної діяльності кафедра соціальної інформатики стала базовою в державі з підготовки аналітиків консолідованої інформації — фахівців цієї нової (як для України, так і країн СНД) сфери діяльності. Новостворена спеціальність, уперше ліцензована й акредитована у ХНУРЕ, відповідає принципам Болонської конвенції. За нею університет виграв грант програми «Tempus», а також підписав угоду з факультетом бізнес-навчання Hasselt University (Бельгія) (в особі кафедри соціальної інформатики та Науково-навчального центру управління знаннями) про одержання другого диплома (магістра) за фахом «Консолідована інформація» та подвійного диплома за фахом «Соціальна інформатика», а також про спільну підготовку докторантів.  Коллектив кафедри. Зліва направо: А. Д. Данилов, К. О. Соловйова,Л. П. Шевченко, М. С. Мазур Викладання обох спеціальностей базується на актуальній науковій школі кафедри, що має назву «Ноосферні методології і технології вирішення проблем управління знаннями та конкурентної розвідки». Проблеми, тісно пов’язані із системним аналізом, штучним інтелектом, інформаційними технологіями. Вперше пропонується вирішувати на основі нової унікальної методології ноосферного етапу розвитку науки — системології, системологічних когнітивних орієнтованих на знання методів і технологій, які розробляються в університеті вже понад 25 років під керівництвом проф. М. Ф. Бондаренка і проф. К. О. Соловйової, а також проф. С. І. Маторіна. За цим напрямом захищено дві докторські та три кандидатські дисертації, видано монографії, науково-навчальні посібники із грифом МОН України, численні наукові праці в Україні та за кордоном (у США, Росії, Великобританії, Бельгії, Болгарії, Німеччині). Серед наукових досягнень кафедри: – системологічний когнітивний метод концептуального класифікаційного моделювання — системологічний класифікаційний аналіз — будь-яких, зокрема й слабкоструктурованих, проблемних галузей для менеджменту та систематизації знань, онтологічної інженерії, штучного інтелекту; вперше виведені конструктивні критерії систематики — природної класифікації, які можуть бути ефективно використані в кожній галузі знань (К.О. Соловйова); – принципово нове нетеоретико-множинне розуміння системного ефекту й «механізму збирання» (С. І. Маторін) з використанням відношення підтримки функціональної здатності цілого; – вирішена проблема узгодження процедур і результатів системного аналізу й об’єктно-орієнтованого проектування (розроблено об’єктно-орієнтовану методологію системологічного аналізу і проектування — OMSAD, метод системологічного UFO-аналізу (Вузол — Функція — Об’єкт), формалізована UFO-технологія аналізу і проектування складних динамічних об’єктів, що забезпечило створення CASE-засобу нового покоління) (С. І. Маторін, А. С. Попов, В. С. Маторін), який перевершує світові аналоги. Усі нові системологічні результати, наведені вище, одержані за участю д. т. н., проф. С. І. Маторіна; в математичних доказах та моделюванні активну участь бере к. т. н., доц. Д. Б. Єльчанінов. До основних завдань кафедри соціальної інформатики належать: формування і впровадження творчого стилю мислення та системологічного світогляду як основи розвитку ноосфери й інформаційного суспільства; викладання орієнтованих на знання інформаційних технологій та інструментарію раціонального вирішення соціальних проблем; забезпечення підготовки фахівців, здатних здійснювати коригувальний інформаційно-аналітичний супровід бізнес-систем для їх стійкого розвитку на основі формування та використання інформаційних ресурсів; побудова, використання і впровадження цілісної наукової «картини світу» та проблемних сфер шляхом систематизації знань на базі системологічного підходу; поширення сучасної інформаційної й організаційної культур. Серед нормативних дисциплін на спеціальності «Консолідована інформація», — технології менеджменту знань, інформаційні технології організації бізнесу, технології інформаційного менеджменту, технології підтримки прийняття рішень, вступ до спеціальності (конкурентна розвідка), а серед дисциплін на вибір — соціальні мережі в інтернеті, технології аналізу й автоматизації документообігу, Knowledge Technologies, додаткові розділи соціальної психології, математичні методи політичного аналізу, додаткові розділи маркетингу та інші. Випускники новоствореного фаху отримують рівень магістра та кваліфікацію «Аналітик консолідованої інформації». Аналоги цієї професії — бізнес-аналітик, інформаційний аналітик, аналітик-консультант, інженер зі знань, директор знань, заступник директора з інформаційно-аналітичної діяльності та навіть чарівник знань, брокер знань тощо — є дуже популярними та високооплачуваними професіями в розвинутих країнах, адже саме ці спеціалісти забезпечують високу конкурентоспроможність своїх організацій. Випускники нової спеціальності у подальшому займаються підготовкою пропозицій та інформаційно-аналітичних документів для прийняття управлінських рішень; підвищенням конкурентоспроможності та формуванням інтелектуального капіталу організаційної системи, навчального процесу; здійснюють інформаційно-аналітичний і системно-організаційний супровід роботи юридичних осіб із метою її радикального вдосконалення на основі формування й прогнозування варіантів оперативних і стратегічних рішень, науково-технічні, інноваційні дослідження. Для підготовки бакалаврів за напрямом «Інформатика» було сформовано нові навчальні курси (за вибором вишу та студентів) для спеціальності «Соціальна інформатика». Підготовка фахівців відповідає вимогам навчання в університеті Хасельта (Бельгія), тому планується введення подвійного диплома. Кафедра вже випустила спеціалістів за фахом «Соціальна інформатика», а також розробила освітньо-кваліфікаційні характеристики та освітньо-професійні програми, а в 2011 р. успішно ліцензувала ще одну магістерську спеціальність — «Соціальна інформатика». Випускники отримують кваліфікацію «Науковий співробітник (інформаційна аналітика)». Магістранти вивчатимуть дисципліни у сфері управління знаннями, моделювання соціальних й організаційних систем, інформаційної аналітики, об’єктно-орієнтованого аналізу та проектування, соціальної психології, маркетингу та ін. Викладацька діяльність педагогів побудована на основі спеціалізованих навчальних посібників і монографій, виданих на кафедрі: «Основи системології» (М. Ф. Бондаренко, К. О. Соловйова, С. І. Маторін), «Методологія інтелектуальних автоматизованих систем: фундаментальність і гуманістичність наукового напряму: Методологічні рекомендації з виконання науково-дослідних робіт» (М. Ф. Бондаренко, К. О. Соловйова, С. І. Маторін), «Природна класифікація: системологічні засади» (К. О. Соловйова), «Аналіз і моделювання бізнес-систем: системологічна об’єктно-орієнтована технологія» (С. І. Маторін), «Моделювання й проектування бізнес-систем: методи, стандарти, технології» (М. Ф. Бондаренко, С. І. Маторін, К. О. Соловйова). Більшість посібників мають гриф МОНУ. Кафедра, лабораторія та центр успішно виконали низку науково-дослідних робіт за держзамовленнями і господарськими угодами, переважно під керівництвом д. т. н., проф. М. Ф. Бондаренка та д. т. н., проф. К. О. Соловйової. За активної участі К. О. Соловйової в університеті відкрито спільний з ІК НАН України Центр управління знаннями (науковий керівник — чл.-кор. НАН України М. Ф. Бондаренко, науковий консультант — заст. директора ІК НАН України, акад. А. В. Палагін, завідувач — д. т. н., проф. К. О. Соловйова). Результати науково-дослідної діяльності та науково-методичні розробки впроваджено в навчальний процес, використовуються у міжнародній співпраці, сприяють підвищенню ефективності функціонування різних організацій та підприємств. Колектив кафедри взяв участь у підготовці заявок семи міжнародних проектів «Tempus», зокрема трьох у 2009–2010 рр.: у 2009 р. у результаті співпраці з 29 зарубіжними університетами, а в 2010 р. — з 14. Крім цих проектів кафедра соціальної інформатики спільно з Російським фондом фундаментальних досліджень підготувала ще три заявки на міжнародні проекти «Tempus» (відповідальна — К. О. Соловйова). Співробітники кафедри брали участь у міжнародних конференціях, зокрема «ITA — Information Theories and Applications» (Болгарія), «ISKE — Intelligent Decision Making Systems» (Бельгія), «IFIP — International Conference on Creativity and Innovation in Decision Making and Decision Support» (Великобританія) та ін. У межах Міжнародного конкурсу, проведеного ICT-кластером EU-EECA, К. О. Соловйова одержала та реалізувала право представляти Україну у Брюсселі у 2010 р. на Міжнародній конференції ICT. У 2011 р. на базі секції «Конкурентна розвідка та управління знаннями» у рамках Міжнародного молодіжного форуму кафедра соціальної інформатики організувала однойменну міжнародну конференцію (120 учасників із різних країн, голова програмного комітету — К. О. Соловйова). Випускники кафедри соціальної інформатики успішно реалізовують свій професійний талант аналітиків консолідованої інформації у відомих вітчизняних компаніях та закордоном — у Німеччині, Фінляндії, Китаї, Росії й інших країн. Колишні студенти кафедри — бізнес-аналітик В. С. Маторін, аспірант Київського національного університету імені Тараса Шевченка Г. Брахман та інші, — як і раніше, беруть участь в наукових заходах кафедри. Випускники організували в Україні співтовариство професіоналів конкурентної розвідки. Деякі з них викладають на кафедрі (ст. викл. А. Д. Данилов, асп. М. Ю. Фролов, асист. О. Н. Лашина та інші), аспірант кафедри А. С. Попов працює в Німеччині. Кафедра вищої математики  НерухОлександр Георгійович Завідувач кафедри Є автором понад 200 наукових праць, опублікованих у відомих вітчизняних та зарубіжних журналах. О. Г. Нерух — постійний доповідач міжнародних конференцій, співавтор монографій «Сучасні проблеми нестаціонарної макроскопічної електродинаміки» (1991) та «Electromagnetics of Modulated Media With Applications to Photonics» (2001). Він здійснює вагому наукову, педагогічну і методичну роботу, результатом якої є одержання грантів Фонду Дж. Сороса (1993, 1996), видання навчального посібника «Курс лекцій із лінійної алгебри й аналітичної геометрії». Олександр Нерух — член спеціалізованої ради із захисту докторських дисертацій з радіофізики, Міжнародного професійного товариства «IEEE», редколегії журналу «Радіоелектроніка та інформатика», «Journal of Applied Electromagnetism» (Афінський національний технічний університет), академік Нью-Йоркської академії наук. Його ім’я було внесене до збірника «Who’s Who in the World» (1998) Американського біографічного інституту й до Комітету радників цього інституту. Кафедра вищої математики існує з перших днів функціонування Харківського інженерно-будівельного інституту. Свого часу її очолювали професори О. Б. Тіц (1930–1941, 1944–1949), Б. Я. Левін (1949–1957), М. С. Лівшиц (1957–1963), Л. М. Глускін (1965–1968), С. Д. Берман (1968–1973), доц. М. Г. Сарнавський (1973–1984), проф. А. Д. Тевяшев (1985–1986), доценти Н. А. Бондаренко (1986–1987), С. С. Третьякова (1987–1991), А. В. Луговий (1991), проф. Г. П. Щербінін (1991–1994). З 1994 р. завідувачем є проф. О. Г. Нерух. Колектив кафедри завжди займався серйозними науковими дослідженнями. У післявоєнні роки це булироботи, пов’язані з наближеними обчисленнями n-кратних інтегралів. Тоді ж видано підручник із вищої математики для вищих навчальних закладів О. Б. Тіца. Надалі під керівництвом проф. Б. Я. Левіна науковці приділяли велику увагу вивченню теорії цілих функцій, функціонального аналізу та теорії майже періодичних функцій з обмеженим спектром, а також досліджували оператори над цілими функціями кінцевого ступеня. Низку робіт присвячено питанням повноти та квазіаналітичності цілих функцій, обмежених у тому або іншому змісті. Теорію операторів та їх застосування продовжили розробляти співробітники кафедри під керівництвом професора М. С. Лівшица, який видав монографію «Оператори, коливання, хвилі. Відкриті системи». Рівень наукових досліджень кафедри став якісно вищим завдяки роботам професорів Л. М. Глускіна та С. Д. Бермана. Вагомі результати, досягнуті у теорії напівгруп, сприяли її становленню як самостійної галузі сучасної алгебри. З середини 50-х років ХХ ст. почали вивчати напівгрупи перетворень різних математичних структур: визначення векторних просторів напівгрупами їх лінійних і напівлінійних перетворень (і як наслідок — деякі застосування теорії напівгруп до кілець) добре відомі вченим усього світу. Початок досліджень у сфері зв’язків між властивостями математичних структур і напівгруп їх перетворень поклали досягнення у вивченні напівгрупи ізотонних перетворень упорядкованих нескінченностей та напівгруп гомеоморфізмів топологічних просторів. На початку 60-х років ХХ ст. Л. М. Глускін розробив теорію позиційних оперативів-нескінченностей з однією n-арною операцією, яка відповідає тотожностям типу асоціативності. Вона допомогла глибше зрозуміти природу асоціативності — одного з фундаментальних законів алгебри — і сформулювати єдину думку стосовно фактів, що присутні в теорії напівгруп, n-напівгруп, ентропичних алгебр тощо. Також виконано великий обсяг робіт, присвячених розширенню напівгруп і, головним чином, щільним розширенням. Завідувач кафедри вищої математики Л. М. Глускін неодноразово виступав на всесоюзних конференціях, упродовж десятиліть працював у реферативному журналі «Математика», входив до редколегії чотиритомної «Історії вітчизняної математики». Про високий міжнародний авторитет ученого свідчить те, що тривалий час він був членом редакційних колегій міжнародних журналів «Semigroup Forum» і «Aequationes Mathematicae». Під його керівництвом було розроблено навчальний посібник із комбінаторики та теорії графів для вишів. Визнання кафедри як у СРСР, так і за кордоном, принесли роботи, виконані під егідою проф. С. Д. Бермана, головним об’єктом яких є нерозкладні цілочисельні представлення кінцевих груп. Фундаментальна теорема, виведена у результаті проведення досліджень, всебічно характеризує скінченні групи зі скінченним числом класів нерозкладних цілочисельних представлень. Тоді ж до кола інтересів кафедри увійшла алгебраїчна теорія кодування. Було досліджено клас групових кодів, який містив підкласи всіх відомих на той час сімейств лінійних кодів. Отриманий результат про мінімальну відстань циклічних кодів був зразковим упродовж наступних 20 років. Зважаючи на актуальність завдання знаходження тримірного вектора, координати якого спотворюються шумами, була розроблена теорія лінійних кодів над полем дійсних чисел. Для цих кодів вказано конкретний вид перевірочної матриці, що забезпечує найвищу чутливість. Під керівництвом проф. С. Д. Бермана було здійснено низку досліджень у сфері граничної логіки: створено струнку систему понять, у межах якої природно описуються нові глибокі властивості граничних структур. Велика увага приділялася вихованню молодих математиків — написано понад двадцять кандидатських дисертацій. Протягом 1970–1980 рр. проф. С. Д. Берман керував Харківським міським алгебраїчним семінаром, постійно консультував інженерів із питань розв’язання складних математичних завдань.  Колектив кафедри. Зліва направо: Н. К. Сахненко, Г. В. Возіанова, Г. В. Сова, О. Г. Нерух, Ю. В. Наталуха,О. М. Титаренко, О. В. Чумак, О. О. Ремаєва, Н. М. Ружицька Упродовж останніх 20 років науковці та співробітники кафедри вищої математики розробляють нові математичні методи розв’язання і дослідження задач математичної фізики (професори О. Г. Нерух, В. О. Дорошенко, доц. Н. К. Сахненко), математичної статистики (проф. С. М. Герасін, доц. В. В. Шляхов), застосування математичних методів у медицині (проф. С. І. Лапта). Видано монографії «Сучасні проблеми нестаціонарної макроскопічної електродинаміки» (А. Г. Нерух, Н. А. Хижняк, 1991), «Electromagnetics of Modulated Media With Applications to Photonics» (спільно з науковцями Варшавського інституту телекомунікацій; А. Г. Нерух, І. В. Щербатко, М. Марциняк, 2001), «Дифракція електромагнітних хвиль на незамкнутих конічних структурах» (В. А. Дорошенко, В. Ф. Кравченко, 2009). За результатами проведених досліджень було захищено вісім кандидатських та три докторські дисертації (В. О. Дорошенко, С. М. Герасін, С. І. Лапта). Кафедра підтримує наукові зв’язки із зарубіжними вишами, зокрема з університетами Нотінгема, Бірмінгема і Кембриджа (Великобританія), навчальними закладами Йени (Німеччина), Варшавським інститутом телекомунікацій (Польща). Зараз науково-педагогічний склад кафедри забезпечує викладання базового загального курсу вищої математики для студентів усіх спеціальностей, де математика не є профільним предметом, що забезпечує розвиток математичного та логічного мислення молоді, її підготовку до вивчення спеціальних предметів і самостійної роботи з науково-технічною літературою, засвоєння основних понять, ідей і методів сучасної математики, уміння використовувати їх при розв’язанні конкретних задач. |
<< Факультет комп’ютерної інженерії та управління [ зміст ] Факультет телекомунікацій та вимірювальної техніки >>