 |
||
| ІНФОРМАЦІЙНО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИЙ ЦЕНТР |
||
Складність роботи лампових ЕОМ полягала в їх ненадійності: до структури машин входили сотні електронних ламп і тисячі радіоелементів, які часто ламалися у момент вмикання-вимикання пристрою через перехідні процеси. Тому робота проводилася у три зміни (вимикалися вони лише на свята, тобто три-чотири рази на рік), а науково-технічний склад постійно оновлювався. Основою колективу стали: Г. П. Манько, О. В. Гаврашенко, В. О. Древаль, Ю. Г.Ігнатенко, А. М. Кобилін, А. І. Валенда, В. П. Степанов, О. М. Кашин, А. С. Тертишний, В. П. Коннов, Л. В. Слюнін, П. П. Виродов, Г. О. Українець. Із моменту введення в експлуатацію перших ЕОМ в обчислювальному центрі було засновано відділ підготовки даних (на кіно- та паперовій стрічці, перфокартах), оснащений електромеханічними перфораторами. Його начальником призначено О. М. Кашина. Протягом 1960-х років постійно оновлювали технічне забезпечення центру. Так у 1964 р. було встановлено електронно-обчислювальну машину «Урал-2», в 1967 р. — «Урал-4». Упродовж 1972–1973 рр. придбали ЕОМ «Наири-С», «Наири-К», «Мінськ-32», наступного року — «ЕС-1020», а в 1978 р. — «ЕС-1022» та «ЕС-1050». У 1985 р. в обчислювальному центрі було налагоджено роботу машини «ПС-2000», трохи згодом — «ЕС-1040» (1988) і «ЕС-1066» (1989). У період 1960–1980 рр. формувався колектив бригад, які обслуговували ЕОМ, працівники опановували методи програмування у кодах електронно-обчислювальних машин та мови програмування різного рівня. У 1988 р. тут з’явилися перші персональні комп’ютери, які згодом повністю замінили дорогі, енергозатратні та громіздкі ЕОМ і на основі яких сьогодні працюють усі зали інформаційно-обчислювального центру.  Машина ЕС 1050. Зліва направо: А. С. Тертишний, О. В. Гаврашенко,Ю. І. Трякін, В. П. Коннов, 1983 р. У зв’язку з бурхливим розвитком обчислювальної техніки на підприємствах, в організаціях та вишах почали відкривати обчислювальні центри, на керівні посади яких перейшли працівники відповідного центру ХНУРЕ: Л. В. Слюнін (Харківський інженерно-економічний інститут), В. М. Шрам (обчислювальний центр Південної залізниці), В. М. Кривошеєв (Харківський політехнічний інститут), В. М. Вакула (Науково-дослідний інститут «Укртрансгаз»), Ю. Г. Ігнатенко, П. П. Виродов та Г. О. Українець (заснували обчислювальний центр в Інституті радіології), О. Я. Дрюченко (Інститут криміналістики), М. П. Валєтов (Інститут громадського харчування), В. Р. Гайдамака (Інститут автоматики), Ю. М. Якушев (Державний банк), В. В. Паршин (Інститут проблем машинобудування ім. А. М. Підгорного НАНУ). Докторами наук стали співробітники центру: І. В. Гончарюк, М. А. Кухарьонок, В. П. Логінов, Г. П. Манько, М. А. Омаров, кандидатами — Ю. П. Бугай, В. Г. Хоменко, О. Я. Дрюченко, В. М. Шишкін, В. В. Паршин, Т. Я. Шишкіна, А. М. Кобилін, В. П. Степанов, С. Ф. Коряк, Г. І. Оніщенко. Роботи з переобладнання приміщень інформаційно-обчислювального центру та встановлення нових машин проводили відповідні служби інституту за активної участі завідувача лабораторії В. П. Абросимова (спільно з В. І. Брюзгиним та О. Г. Білянським). Тривалий час він співпрацював із кафедрою інформатики (завідувач — проф. Є. П. Путятін): співробітники центру на базі електронно-обчислювальних машин виконували госпдоговірні теми кафедри. За участі проф. Є. П. Путятіна було встановлено ЕОМ «ПС–2000», на роботу в центр перейшли працівники кафедри О. Б. Колодяжний, В. В. Зиков. Співробітники відділу програмування виконували науково-дослідні роботи спільно з Харківським заводом транспортного машинобудування ім. В. О. Малишева, Харківським приладобудівним заводом ім. Т. Г. Шевченка, Харківським заводом тракторних двигунів, Харківським метробудом, кафедрами економіки, радіовимірювань, філософії, фізики, інформатики, Інститутом проблем машинобудування ім. А. М. Підгорного НАНУ, Харківськими тепловими мережами. Після появи персональних комп’ютерів працівники відділу програмування (Л. М. Герасимова, Н. П. Рожнова та інші) спроектували автоматизовану навчальну систему «Універсал», на базі якої було створено електронні підручники і яка працює у двох режимах: навчання та автора курсу. Розроблені посібники із курсів «Технологія металів», «Матеріалознавство», «Вдосконалення лікарів», «Бізнес», «Фізика», «Хімія», «Математика», «Інформатика» було передано Харківській державній академії фізичної культури, Державному інституту удосконалення лікарів, школі № 116, Харківському автодорожньому інституту, Харківському інституту механізації і електрифікації сільського господарства, кафедрі іноземної мови ХІРЕ. Сьогодні інформаційно-обчислювальний центр складається із 15 комп’ютерних класів (понад 225 персональних комп’ютерів), де проводять заняття для студентів університету, слухачів центру перепідготовки кадрів та підвищення кваліфікації, а також центру довузівської підготовки, аспірантів, докторантів і студентів, які здобувають другу вищу освіту. До його структури також входять відділи автоматизованих систем управління ВНЗ та програмування, диспетчерська служба, центр керування інформаційно-обчислювальними мережами ХНУРЕ, пункт управління плазмовою панеллю університету, ремонтна бригада. Під час навчання використовують сучасне програмне забезпечення і мови програмування, бази даних та редакторів, пакети прикладних програм, технічні засоби. Кожен студент працює на комп’ютерах центру в середньому понад 200 машинних годин на рік. Локальна мережа університету налічує понад 1500 робочих станцій та серверів, розташованих в інформаційно-обчислювальному центрі, його підрозділах та на кафедрах. При проектуванні і модернізації мережі застосовували новітні технології «Fast Ethernet», «Gigabit Ethernet» та устаткування провідних світових виробників — «Intel», «IBM», «3Com», «Cisco», «Extreme». У навчальному процесі використовують потужний серверний восьмипроцесорний комплекс на базі платформи «Intel Sader», а для забезпечення працездатності основних сервісів локальної та глобальної комп’ютерних мереж — вільно-розповсюджувані операційні системи «Linux», «FreeBSD», а також ліцензійні версії операційних систем «Windows».  Колектив інформаційно-очислювального центру, 2006 р. |
<< Центр післядипломної освіти [ зміст ] Відділ аспірантури і докторантури >>