 |
| НАУКОВО-ДОСЛІДНА ТА ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ |
| Основні напрями наукової
та науково-технічної роботи У Харківському національному університеті радіоелектроніки налагоджено систему організації та управління науковою діяльністю, яка забезпечує ефективне використання науково-технічного потенціалу вишу для підготовки інженерних, наукових і педагогічних кадрів, а також створення продукції народногосподарського та військового призначення. Сьогодні в університеті успішно функціонує понад 20 наукових шкіл, які є лідерами за низкою провідних напрямів розвитку фундаментальної та прикладної науки в галузі радіоелектроніки, інформатики й телекомунікації. Наукові досягнення учених вишу відомі як в Україні, так і за кордоном. У межах державних і міжнародних науково-технічних програм на кафедрах, у науково-навчальних центрах та науково-дослідних лабораторіях проводять дослідницько-конструкторські роботи. У них беруть участь більш ніж 1040 науково-педагогічних та інженерно-технічних працівників, 48 академіків національної і міжнародних академій наук, десять заслужених діячів науки і техніки, 134 доктори наук (професори) і 358 кандидатів наук. Учені здійснюють фундаментальні та прикладні дослідження за такими пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки: мікро- і нанотехнології, нанофізика, фотоніка, біомедична інженерія, радіолокація та навігація, дистанційний контроль довколишнього середовища, взаємодія електромагнітних хвиль з активними та пасивними середовищами, електромагнітна сумісність і електромагнітна екологія, електронне приладобудування, інформаційні та телекомунікаційні технології, обчислювальний інтелект, захист інформації й інформаційна безпека, автоматизовані системи збирання, обробки і передачі інформації, контролю та управління процесами, автоматизоване проектування і діагностика комп’ютерних систем та мереж, радіоелектронні й інформаційні технології для боротьби з тероризмом, екологічно чиста енергетика і ресурсоощадні технології, економічна кібернетика й управління. ХНУРЕ — активний учасник національних та державних науково-технічних програм: Державної цільової науково-технічної програми «Створення державної інтегрованої інформаційної системи забезпечення управління рухомими об’єктами (зв’язок, навігація, спостереження)», Державної цільової науково-технічної космічної програми України на 2007–2011 рр., Міжнародної українсько-російської науково-технічної програми «Нанофізика і наноелектроніка», Міждержавної цільової програми Євразійського економічного співтовариства «Розвиток електронної компонентної бази та радіоелектроніки», Національної програми інформатизації, Національної програми із неруйнівного контролю і технічної діагностики, Загальнодержавної програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства, регіональної комплексної програми енергозбереження Харківської області, програми інформатизації Харківської області. Висока концентрація науково-технічного потенціалу в галузі радіоелектронних інформаційних систем і технологій дозволила університету очолити розробку Державної цільової науково-технічної програми «Створення державної інтегрованої інформаційної системи забезпечення управління рухомими об’єктами (зв’язок, навігація, спостереження)», яка була затверджена постановою Кабінету Міністрів України 17 вересня 2008 р. У її розробці взяли участь понад 40 провідних наукових, освітніх та промислових установ, організацій і підприємств, різноманітних міністерств України, серед яких — Міністерство транспорту та зв’язку України, Міністерство оборони України, Національне космічне агентство України, Міністерство промислової політики України, Міністерство надзвичайних ситуацій України, Служба безпеки України, Адміністрація Державної прикордонної служби України, Міністерство освіти й науки України, Міністерство економіки України, Міністерство фінансів України. Реалізація цієї програми забезпечує створення сучасної високоінтелектуальної інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури, що ґрунтується на використанні глобальних навігаційних супутникових систем, сучасних інформаційно-комунікаційних систем і технологій. Для соціально-економічного розвитку країни запровадження такої системи стане рівноцінним мобільному зв’язку. У межах реалізації регіональної комплексної програми енергозбереження, де важлива роль належить університету, розроблено унікальну технологію утилізації мулового осаду міських очисних споруд та отримання на його основі альтернативного рідкого біопалива. Саме у ХНУРЕ було створено дослідний зразок технологічного комплексу отримання альтернативного біопалива із суміші мулових осадів та відходів нафтопереробки і проведено його випробовування, яке підтвердило можливість вирішення гострої екологічної проблеми в Україні — переробки мулових осадів для отримання альтернативного біопалива. В основі цього досягнення — результати фундаментальних досліджень у сфері фізики, гідро- й електродинаміки, наноелектроніки та нанофізики. Унікальні наукові розробки сприяли розвитку десятків нових наукових напрямів, забезпечивши пріоритет вітчизняної науки у важливих галузях народного господарства й оборони. Насамперед це стосується досліджень навколоземного простору. За допомогою розроблених ученими університету вимірювальних комплексів, які не мають аналогів у країнах СНД, створено найповніший у світі каталог метеорних часток у навколоземному просторі, здійснено високоточну прив’язку під час запуску першого українського супутника «Січ-1», побудовано глобальну модель техногенних домішок у стратосфері та мезосфері Землі. Протягом 1998–2009 рр. було модернізовано унікальний полігон університету для дослідження навколоземного простору. Сьогодні він входить до Державного реєстру об’єктів, що становлять національне надбання України. У межах Національної космічної програми України ХНУРЕ вирішив важливу проблему спостереження космічних об’єктів за допомогою мінімальної кількості засобів, дислокованих в Україні, без залучення приладів спостереження інших держав, зокрема Російської Федерації. На основі вагомих досліджень у термографії вчені вишу здійснили важливий внесок у розробку Національної програми з неруйнівного контролю і технічної діагностики в таких галузях промисловості як енергетика, машинобудування, металургія, автомобілебудування та будівельна індустрія. Колективи наукових шкіл досягли найбільших результатів у сфері інформаційних технологій. Так вчені університету першими в Радянському Союзі розробили теоретичні основи застосування методів штучного інтелекту в автоматизованих системах управління. Дослідження в цій галузі вивели ХНУРЕ на світовий рівень. Багато досягнень реалізовується у межах Національної програми інформатизації України. Серед них — типові інформаційно-аналітичні системи (ІАС) із надзвичайних ситуацій, ІАС для агропромислового та енергетичного комплексів, водовідведення і газорозподілення, медичних та освітніх закладів, ІАС із високим ступенем захисту інформації для органів державного управління, передусім для облдержадміністрацій і Адміністрації Президента України. У 2000 р. на базі розроблених в університеті унікальних геоінформаційних технологій розпочато створення концепції інформатизації регіонів України. Наукові дослідження вишу здійснюються за рахунок бюджетних коштів (загальний фонд), коштів промислових підприємств і установ (спеціальний фонд), а також міжнародних грантів. У 2010 р. загальний обсяг фінансування науково-дослідного сектору ХНУРЕ перевищив 64 млн. грн. При цьому із загального фонду на виконання дослідницьких та конструкторських робіт виш отримав 5,6 млн. грн., а зі спеціального — 4,56 млн. грн. Науково-дослідні інститути, які діють при університеті, виділили 43 млн. грн., а на виконання міжнародних проектів було отримано 12,9 млн. грн. Для поліпшення ситуації у фінансуванні науково-дослідних робіт необхідно налагоджувати співпрацю із провідними вітчизняними організаціями та установами. Так учені ХНУРЕ виконують комплексний науково-дослідний проект зі створення першого вітчизняного наземного когерентного метеорологічного радіолокатора. Участь у цій роботі також беруть науковці Національного авіаційного університету (Київ), Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, Інституту радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова НАН України. Загальний обсяг фінансування проекту становить 1,5 млн. грн. Науково-дослідна частина Для виконання наукових досліджень та надання відповідних послуг, їх реалізації і супроводу, а також захисту інтелектуальної власності, забезпечення проведення маркетингової діяльності, реклами нових розробок в університеті функціонує науково-дослідна частина. Вона об’єднує понад 220 співробітників, із яких більше 130 — наукові співробітники, зокрема вісім докторів і 66 кандидатів наук. На базі науково-дослідної частини проходять підготовку більше 430 докторантів, аспірантів та пошукувачів, а в дослідницькій діяльності беруть участь студенти старших курсів і магістри. До її складу входять адміністративно-управлінський персонал, бухгалтерія, відділ кадрів, наукові та функціональні підрозділи, серед яких відділи метрології, стандартизації та сертифікації, захисту інформації, інформаційно-аналітичний й інноваційно-маркетинговий відділи. Дослідницькі та конструкторські роботи проводяться на базі 12 наукових і навчально-наукових центрів та 50 науково-дослідних і науково-навчально-дослідних лабораторій.  Керівництво НДЧ. Зліва направо: вчений секретар, проф. Г. І. Чурюмов,начальник НДЧ, проф. А. І. Дохов, проректор із наукової роботи М. І. Сліпченко До науково-дослідної частини також належать: проблемні науково-дослідні лабораторії радіолокаційних систем спостереження (науковий керівник — д. т. н., головний науковий співробітник Д. І. Леховицький), супутникової навігації та інфокомунікації (проф. О. І. Дохов), електронних і нетрадиційних енерготехнологій (проф. О. І. Дохов), радіомоніторингу й обробки радіотехнічної інформації (к. т. н., старший науковий співробітник М. М. Калюжний), автоматизованих систем управління (д. т. н., проф. Є. В. Бодянський), інформаційно-телекомунікаційних технологій (проф. В. В. Семенець), «Промінь» (д. т. н., проф. М. Ф. Лагутін), технології обробки складних сигналів (проф. С. В. Машталір), моделювання економічних процесів в енергетиці (проф. Ю. Д. Костін), обробки радіофізичних сигналів (проф. В. М. Безрук), мікроелектромеханічних і мікрооптоелектромеханічних систем (проф. І. Ш. Невлюдов), медикоекологічної електронної техніки (проф. В. В. Семенець), комп’ютерних та інформаційних технологій у системах контролю і управління (проф. В. М. Левикін), автоматизації управління дискретними технологічними та інформаційними процесами (проф. В. М. Кузьменко); науково-дослідні лабораторії системних технологій (д. т. н., проф. В. О. Філатов), радіоастрономії ім. Б. Л. Кащєєва (д. т. н., проф. Ю. І. Волощук), «Метаінтелект» (MetaIntelligence Lab, проф. В. Я. Терзіян), проектування і діагностики комп’ютерних систем та мереж (проф. В. І. Хаханов), випробування програмних засобів (проф. І. В. Руженцев), геоінформаційних технологій та комп’ютерної графіки (проф. В. Ф. Ткаченко), наноелектроніки і нанотехнології (проф. Ю. О. Гордієнко), аналітичної оптохемотроніки (проф. М. М. Рожицький), інформатизації (проф. Е. Г. Петров), моделювання інтелектуальних систем (проф. Ю. П. Шабанов-Кушнаренко), моделювання стохастичних систем (проф. В. А. Дікарєв), спеціалізованих обчислювальних структур (проф. О. Г. Руденко), проблем захисту інформації (проф. І. Д. Горбенко), системних досліджень (проф. В. В. Поповський), спеціальних досліджень (проф. Н. С. Пастушенко); науково-навчально-дослідницькі лабораторії програмного забезпечення автоматизованих систем (доц. І. М. Келеберда), інформаційних технологій у системах навчання і машинного зору (проф. Н. В. Білоус), «Електроніка-Оріон» (проф. Г. І. Чурюмов), математичного і комп’ютерного моделювання (д. т. н., головний науковий співробітник І. Б. Свірь); науково-навчальні лабораторії «Фотоніка» (проф. І. О. Сухоіванов), інформаційно-вимірювальних систем (к. т. н., провідний науковий співробітник А. А. Костиря), теорії і техніки антен (проф. А. І. Лучанінов); навчальна лабораторія Інтернет-технологій (проф. В. М. Левикін); багатоцільовий геофізичний комплекс для дослідження атмосфери і метеорної речовини (проф. В. М. Шокало). У складі НДЧ функціонує науково-випробний полігон із вивчення навколоземного простору, якому в 2004 р. було надано статус національного надбання України. Науково-дослідна частина ХНУРЕ займається плануванням наукової діяльності (також аналізує її ефективність), організацією та реалізацією бюджетних і позабюджетних дослідницьких та конструкторських робіт, опікується їх фінансовим і матеріально-технічним забезпеченням, науковою співпрацею та виконанням спільних проектів у межах національних і міжнародних науково-технічних програм, наданням усіх видів послуг у науковій сфері (наукового менеджменту і моніторингу, захисту інформації та інтелектуальної власності, бухгалтерського, патентно-ліцензійного та інформаційного забезпечення), проводить облік та аналіз створюваної науково-технічної продукції і результатів наукової діяльності, наукові конференції, форуми, семінари, виставки і презентації досягнень вишу. До сфери її повноважень належить також забезпечення організації та функціонування науково-методичної ради, спеціалізованих рад із захисту дисертацій, ради молодих учених, а також інших громадських наукових структур: Міжнародної академії наук прикладної радіоелектроніки та Національної асоціації «Антени». Частина координує участь учених університету в експертних радах Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, перевіряє роботу аспірантури, докторантури та інституту стажистів-дослідників. Усі проблеми у сфері розвитку науки та системи підготовки кадрів вищої кваліфікації розглядають на засіданнях науково-методичної ради університету та її секцій, а рішення з важливих питань приймають на засіданнях вченої ради і ректорату. Через науково-дослідну частину ХНУРЕ центральні та місцеві органи влади здійснюють управління та контрольні перевірки у сфері науково-освітньої діяльності вишу. Лише після ратифікації НДЧ на базі університету почали створювати інноваційні структури: наукові парки, технопарки тощо. Науково-дослідні інститути Високий рівень інтеграції науки й освіти дає змогу об’єднувати великі наукові колективи, до яких входять викладачі і штатні співробітники науково-дослідної частини, докторанти, аспіранти, стажисти-дослідники та студенти. Так із 90-х років ХХ ст. в університеті функціонують Інститут лазерних технологій (директор — М. В. Неофітний) та Інститут інформаційних технологій (проф. І. Д. Горбенко), які спільно з науковими колективами центрів і лабораторій вишу забезпечують створення нової високотехнологічної продукції. Інститути відіграють важливу роль у впровадженні науково-технічних досягнень ХНУРЕ в окремі галузі народного господарства. Основні напрями діяльності Інституту лазерних технологій такі: – вивчення особливостей взаємодії потужного лазерного випромінювання з металами, фотополімерами, керамікою, склом; – створення та дослідження нових способів формування лазерних променів із заданим розподілом інтенсивності випромінювання; – проектування і виготовлення лазерного технологічного обладнання для виробництва високоякісних друкарських форм, які використовують у поліграфії та видавничій справі; – розробка сучасних лазерно-комп’ютерних поліграфічних технологій, зокрема лазерних маркерів для машинобудування, інструментальної промисловості, медичної техніки та програмного забезпечення для технології растрування кольороподілених поліграфічних зображень; – розробка промислової технології лазерної ультрафіолетової літографії для мікроелектроніки. У 2010 р. загальний річний обсяг фінансування науково-виробничих робіт інституту лазерних технологій склав більш ніж 41 млн. грн. Діяльність Інституту інформаційних технологій спрямована на проведення розробок і надання послуг у галузі криптографічного та технічного захисту інформації, а також проектування і впровадження систем захисту інформації у сучасних інформаційних телекомунікаціях на замовлення Державного управління справами, Адміністрації Президента України, секретаріату Кабінету Міністрів України, Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем і захисту інформації СБУ, Державного департаменту з питань зв’язку й інформатизації, Міністерства внутрішніх справ України, Фонду державного майна України, Національного космічного агентства України, НАК «Нафтогаз України», а також деяких країн світу. Інститут створив програмно-апаратний комплекс криптографічного захисту інформації в системі «IBM Lotus» (для захисту електронної пошти), програмно-апаратний комплекс криптографічного захисту інформації «Захищений LOTUS» (для захисту електронного документообігу) й апаратний генератор випадкових чисел «Гряда-3». Співпраця з академічною та галузевою наукою Інтеграція освіти і науки відбувається на рівні наукової співпраці між університетом та установами Національної академії наук України, підприємствами й організаціями міністерств тощо. Між установами НАНУ та ХНУРЕ підписано 11 угод про науково-технічну співпрацю. Для її підтримки засновано вісім філій кафедр у низці інститутів: в ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут», НТЦ «Інститут монокристалів», Інституті радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова та Інституті проблем машинобудування ім. А. М. Підгорного НАНУ. Філіали займаються розв’язанням навчальних (проведення практичних, виконання курсових і дипломних робіт) та наукових завдань. У межах співпраці з науковими установами НАНУ також вирішується питання залучення фінансових засобів для розв’язання проблеми модернізації застарілої матеріально-технічної бази вишу. На базі деяких інститутів Національної академії наук України, передусім Інституту радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова, ННЦ ХФТІ та Інституту проблем машинобудування ім. А. М. Підгорного, проводять виробничі та технологічні практики за 11 спеціальностями, серед яких інформатика, лазерна та оптоелектронна техніка, радіотехніка, програмне забезпечення, електронні прилади і пристрої, комп’ютерні системи та мережі, прикладна математика. В 2010 р. виробничу практику у філіях університету пройшло більше 350 студентів. З 2003 р. університет бере участь у роботі Академічного науково-освітнього комплексу «Ресурс», який об’єднує вісім провідних вишів та два академічні інститути НАН України у Харкові. ХНУРЕ також співпрацює із громадськими науковими організаціями: Міжнародною академією наук прикладної радіоелектроніки, Національною асоціацією «Антени» та відділеннями Міжнародного товариства радіоінженерів та електриків (IEEE). Міжнародна наукова співпраця Для інтеграції ХНУРЕ в європейську та світову системи вищої освіти університет співпрацює із вищими навчальними закладами Російської Федерації, Великобританії, Фінляндії, Франції, Німеччини, КНР, Польща, США. За останні сім років Харківський національний університет радіоелектроніки підписав 15 договорів про науково-технічну співпрацю з організаціями різних країн світу, серед яких — Болгарія, Франція, Польща, Фінляндія, Китай, Швеція. Лише за три роки у виш прийняв делегації дев’яти країн світу (Німеччина, США, Туреччина, Польща, Іран тощо). Пріоритет надається участі наукових колективів вишу у фундаментальних і прикладних дослідженнях, що фінансуються Європейським Союзом, в межах міжнародних науково-технічних програм — «TEMPUS/TASIS», «INTAS», «STCU» (УНТЦ), міжвідомчої українсько-російської науково-технічної програми «Нанофізика та електроніка». Роботи проводять відповідно до угод, підписаних із Нортхемптонським коледжем (США) та Національним центром США в галузі мікроелектроніки, на кафедрі ЮНЕСКО «Нові інформаційні технології в освіті для усіх» Міжнародного науково-навчального Центру інформаційних технологій та систем НАН і МОНМС України, Міжнародної академії наук прикладної радіоелектроніки та відділів Міжнародного товариства радіоінженерів та електриків (IEEE). До співпраці із зарубіжними університетами активно долучаються докторанти, аспіранти та студенти ХНУРЕ. У 2010 р. учені отримали 91 грант на стажування у провідних навчальних закладах США та Європи, стали учасниками конференцій, семінарів молодих науковців тощо. Учені підтримують тісні зв’язки з університетами та науковими установами Болгарії, Білорусі, Великобританії, Греції, Грузії, Естонії, Китаю, Нідерландів, Мексики, Німеччини, Росії, Сербії, США, Фінляндії, Франції, Чехії, Південної Кореї, Японії та інших країн. Завдяки налагодженим науковим стосункам виш бере участь у дослідженнях у найсучасніших галузях науки і техніки, особливо радіоелектроніки та комп’ютерних наук. Так, наприклад, у 2007 р. учені ХНУРЕ та Південної Кореї розпочали дослідження у межах спільного науково-технічного проекту щодо вдосконалення методів радіолокаційного спостереження повітряних об’єктів. Зусиллями університету та його науковців (зокрема професорів Я. С. Шифріна та Г. І. Чурюмова) в 2000 р. створено Харківське відділення Міжнародного товариства радіоінженерів (The Kharkov Joint Chapter of ІЕЕЕ), яке також відіграє важливу роль у розвитку наукових зв’язків ХНУРЕ із зарубіжними науковими центрами. Підготовка кадрів вищої кваліфікації Велику організаційну роль у системі підготовки професорсько-викладацьких кадрів університету відіграє відділ аспірантури і докторантури. При ньому сьогодні діє науково-консультаційний пункт. Згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України магістранти мають право на підготовку та складання кандидатських іспитів із філософії й іноземної мови та користуються пільгами при вступі до аспірантури. Починаючи з 2004 р. освітньо-кваліфікаційний рівень магістра здобуло понад 3200 студентів. Для підвищення ефективності системи підготовки кадрів вищої кваліфікації в університеті створено інститут стажистів-дослідників. Під час стажування молоді вчені займаються науково-дослідною роботою на кафедрах та у підрозділах вишу, а також складають кандидатські іспити. У період з 2004 р., стажування пройшли більше 80 осіб, в аспірантуру зараховано понад 90% з них. На початку 2000 р. у Харківському національному університеті радіоелектроніки діяло три спеціалізовані ради, у 2006 р. — сім, а в 2010 р. — вже дев’ять спеціалізованих рад із захисту докторських та кандидатських дисертацій з 19 спеціальностей: «Фізика приладів, елементів та систем», «Радіофізика», «Математичне моделювання та обчислювальні методи (фізико-математичні науки)», «Математичне моделювання і обчислювальні методи (технічні науки)», «Системний аналіз і теорія оптимальних рішень», «Медичні та біологічні прилади і системи», «Телекомунікаційні системи та мережі», «Антени і пристрої мікрохвильової техніки», «Пристрої радіотехніки та засоби телекомунікацій», «Радіотехнічні і телевізійні системи», «Системи та процеси керування», «Комп’ютерні системи і компоненти», «Інформаційні технології», «Автоматизація процесів керування», «Системи автоматизації проектувальних робіт», «Системи захисту інформації», «Системи та засоби штучного інтелекту», «Твердотільна електроніка», «Технологія, обладнання і виробництво електронної техніки». З 2000 р. у спеціалізованих радах університету захищено 72 докторські та 525 кандидатських дисертацій, а співробітники й аспіранти вишу захистили 59 докторських і 414 кандидатських дисертацій. Науково-дослідна робота студентів Керівництво університету опікується залученням студентів до науково-технічної діяльності. Так молодь бере активну участь у Всеукраїнській студентській олімпіаді (майже 9000 осіб за останні сім років, з яких — 585 стали учасниками ІІ етапу і 100 — переможцями різних рівнів) та Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт. На базі кафедр функціонують 16 студентських наукових гуртків і семінарів. Молодь має змогу поглибити і засвоїти знання із фундаментальних та загальноосвітніх дисциплін і підготуватися до студентських змагань. Важливим фактором поліпшення якості навчального процесу є участь студентства в університетських наукових дослідженнях, у роботі студентських гуртків, семінарів, загонів, планових бюджетних та позабюджетних роботах, підготовка магістерських робіт із наукової тематики кафедр тощо. Протягом 2004–2010 рр. студенти підготували 5300 наукових публікацій (тези доповідей, статті) до щорічного Міжнародного молодіжного форуму «Радіоелектроніка і молодь у ХХІ столітті» та інших молодіжних науково-технічних конференцій, що відбувалися за межами університету. У 2004 р. у ХНУРЕ було відкрито мережеву академію «Cisco». Навчання тут базується на курсі мережевих академій «Cisco» — CCNA (Cisco Certified Networking Associate). Вона отримала авторизацію до курсів: «Fundamentals of Wireless LANs», «IT Essentials I», «IT Essentials II», «Network Security» (2006), «CCNP» (2007). За вагомий внесок у розвиток програми мережевих академій «Cisco» в Україні 10 січня 2007 р. академії, що діє при кафедрі телекомунікаційних систем ХНУРЕ, присвоєно статус регіональної. З 2006 до 2008 рр. на базі університету проводили Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт із розділу «Радіотехніка та телекомунікації», а протягом 2009–2010 рр. — із розділу «Радіотехніка». Студенти університету впродовж 2004–2010 рр. брали участь у міському конкурсі студентських наукових робіт, а з 2007 до 2010 р. — у регіональному. Крім того, вони представляли alma mater на багатьох міжнародних, всеукраїнських, міських та обласних конкурсах, зокрема на міжнародних конкурсах із програмування «TopCoder Оpen», інформаційних технологій «Microsoft Imagine Cup», студентської творчості «Microsoft Imagine Cup», в обласному конкурсі «Найкращий молодий науковець Харківщини», конкурсі Microsoft у межах Міжнародної відкритої олімпіади з програмування «KPI-OPEN 2010». За результатами цих змагань понад 100 студентів ХНУРЕ посіли призові місця. Молодь, що навчається на старших курсах, виконує науково-дослідні роботи на профільних кафедрах вишу, де функціонує 101 науковий гурток і семінар, а також чотири студентські наукові загони. Загальна кількість учасників останніх — 1080 осіб. Варто зауважити, що три із чотирьох наукових загонів є міжвузівськими і в їх роботі беруть участь студенти інших навчальних закладів міста. З талановитими молодими науковцями професори, доценти та викладачі профільних кафедр займаються окремо. Підсумковим етапом науково-дослідної роботи молоді є магістерські дослідження, пов’язані з науковою діяльністю кафедр. При вступі до магістратури враховують результати участі в олімпіадах, конкурсах, наявність наукових публікацій. Для підвищення ефективності використання творчого потенціалу студентів у 2011 р. на базі гуртків та загонів університету організується створення бізнес-інкубаторів. Маркетингова та науково-інформаційна робота Харківський національний університет радіоелектроніки готує видає чотири фахові журнали «Прикладна радіоелектроніка», «Біоніка інтелекту», «Радіоелектроніка та інформатика» і «Новий Колегіум», а також два фахових збірника наукових праць: «Радіотехніка» та «АСУ і пристрої автоматики». Із 2004 р. загальна кількість монографій, підручників та навчальних посібників, виданих у виші, перевищила 120 та 260 відповідно, а наукових публікацій учених університету в періодичних науково-технічних виданнях, доповідей на міжнародних конференціях, отриманих патентів — відповідно 3700, 6600 та 210. Університет щороку організовує і проводить науково-технічні форуми, конференції і семінари міжнародного й національного рівнів. За період із 2004 р. відбулося понад 160 форумів та конференцій, а також більше 80 виставок. Серед них — міжнародні радіоелектронні форуми (2002, 2005, 2008, 2011), міжнародні науково-технічні конференції «Теорія і техніка антен» (ICATT), «Ультраширокосмугові та ультракороткоімпульсні сигнали» і «Функціональна компонентна база мікро-, опто- та наноелектроніки», Міжнародний науковий симпозіум «IEEE East-West Design & Test Symposium — 2010», Міжнародна наукова конференція «Моделювання лазерних та волоконно-оптичних систем» (LFNM’2010), науково-методична конференція «Освіта і віртуальність» (ВІРТ’2010). У межах міжнародних радіоелектронних форумів проводяться приблизно сім-десять тематичних наукових конференцій і семінарів, які об’єднують майже тисячу учасників з України та країн Європи. У 2007 р. відбувся перший українсько-китайський форум «Наука — виробництво». Участь у його організації взяли Міністерство освіти і науки України, Міністерство транспорту і зв’язку України, Міністерство промислової політики України, Національне космічне агентство України, Харківська облдержадміністрація, Посольство Китайської народної республіки в Україні, Міністерство освіти та науки Китаю, Міністерство інформатики Китаю, Академія наук Китаю та Китайська національна корпорація електроніки. У межах форуму проведено семінари, круглі столи та виставку науково-технічних досягнень підприємств і установ України, до неї також долучилися представники авторитетних китайських компаній та організацій. Головною метою заходу було залучення інвестицій китайських підприємців для розвитку пріоритетних напрямів української науки: нанотехнології, інформаційних і телекомунікаційних технологій, електронної техніки, електронних приладів та апаратів, біомедичних технологій, аерокосмічної техніки та технологій, інтегрованих інформаційних навігаційно-телекомунікаційних технологій, автомобільної техніки і технологій, енергоощадних технологій і екології. У 2009 р. у межах днів німецької науки в Україні за участю німецьких підприємців було організовано «Антикризовий українсько-німецький бізнес-форум». Організаторами заходу стали Технологічний центр (Дрезден, Німеччина) та Харківський національний університет радіоелектроніки. Форум проводився за підтримки Міністерства освіти і науки України, Міністерства закордонних справ Німеччини, Міністерства освіти та досліджень Німеччини, Посольства Німеччини в Україні, обласних та міських відомств Харкова для налагодження співпраці між вітчизняними і німецькими підприємствами та організаціями, а також залучення зарубіжних інвестицій у пріоритетні й перспективні галузі господарства області. В межах форуму було проведено семінари, круглі столи і виставку науково-технічних і технологічних інноваційних розробок компаній та установ Харківської області, після чого було підписано угоду про співпрацю в науково-технічній і навчальній діяльності. У 2010 р. університет провів 17-ту Міжнародну конференцію з автоматичного управління «Автоматика–2010». Співорганізаторами заходу стали Національна академія наук України, Міністерство освіти і науки України, Українська асоціація автоматичного управління, Національний комітет Росії з автоматичного управління, Інститут кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України, Інститут космічних досліджень НАН і НКА України, Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАНУ та МОНУ, Московський державний університет ім. М. В. Ломоносова. У 2011 р. на базі ХНУРЕ під егідою Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України організовано дві міжнародні науково-практичні конференції: «Забезпечення безпеки та комфорту дорожнього руху: проблеми і шляхи вирішення» та «Наука і соціальні проблеми суспільства: інформатизація й інформаційні технології». Великою популярністю не лише в Україні, а й в інших країнах користуються молодіжні наукові форуми «Радіоелектроніка і молодь у XXI сторіччі», які проводяться у ХНУРЕ щороку, починаючи з 1996 р. Науковці та співробітники вишу розробляють щорічний каталог інноваційних та інвестиційних проектів, повний текст якого розміщено на web-сайті інноваційних розробок університету: http://imo.kture.kharkov.ua. Інноваційна діяльність В останнє п’ятиріччя в університеті активізувалася діяльність із започаткування інноваційних проектів та структур. Так у 2008 р. було виконано інноваційний проект «Розроблення дослідно-промислового зразка технологічного комплексу утилізації осаду стічних вод і отримання на його основі альтернативного біопалива», результати якого будуть використані при розробці комплексної програми енергозбереження Харківської області та аналогічних програм для інших регіонів України. Також започатковано інноваційний проект «Створення і впровадження інформаційно-аналітичної системи моніторингу та організації дорожнього руху в м. Харкові для забезпечення підготовки і проведення Чемпіонату Європи з футболу «EURO-2012», який було зараховано до відповідної цільової програми Харківської області. Удосконалення інноваційної системи розвитку України передбачає започаткування більш ефективних новітніх структур, які скасовували б державні податкові пільги та орієнтувалися на регіональний розвиток країни. У цій сфері університет бере участь у розробці техніко-економічного обґрунтування промислового парку «Рогань» та створенні технологічного парку «Технопарк «Інтел-електроніка» і так званого наукового парку ХНУРЕ «Радіоелектроніка й інформатика». Для забезпечення розширеного відтворення інтелектуального потенціалу, генерації знань, їх зберігання та перетворення у нові продукти, послуги і технології для подальшого розповсюдження та споживання на ринку і, як наслідок, досягнення високої якості економічного зростання країни, потрібно сформувати сучасну інноваційну інфраструктуру, включно з її освітньою, науковою і технологічною складовими. На часі актуальним є запровадження ефективних інноваційних структур. У 2011 р. Харківський національний університет радіоелектроніки став одним із засновників Українсько-російського технологічного парку «Технопарк «Слобожанщина»». Співзасновниками цього міжнародного проекту є ПАТ «ФЕД» (лідер із комерціалізації інноваційних розробок у сфері авіабудування), Харківський національний університет ім. В. М. Каразіна (один із найстаріших університетів Європи), а з російського боку — Білгородський державний університет (має статус національного дослідницького університету Російської Федерації). Мета створення Українсько-російського технопарку — формування середовища взаємодії та активної співпраці вітчизняних та російських учених і підприємців для комерціалізації наукових розробок, створення умов прискореного розвитку високотехнологічних напрямів виробництва і перетворення їх в основу економічного зростання. Того ж року відповідну угоду було підписано з технопарком «IТ-парк» Татарстану. Університет бере участь у розробці техніко-економічного обґрунтування промислового парку «Рогань» і створення в його складі інноваційної структури «Технопарк Інтелектроніка». Згідно з рішення Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України з 2011 р. на базі ХНУРЕ буде відкрито науковий парк «Радіоелектроніка та інформатика». Головними завданнями функціонування наукового парку і технопарку є: – стимулювання інноваційної діяльності університету, спрямованої на активізацію структурних зрушень в економіці регіону; – створення сприятливого середовища для учених, аспірантів, студентів і випускників вишу, які планують відкрити свої «spin-off»-компанії (тобто організації, що утворилися шляхом від’єднання від університету, в основі бізнесу яких лежать дослідження або розробки, проведені в ньому) і займатися підприємницькою діяльністю у галузі високих технологій; – забезпечення зручних умов для малих і середніх інноваційних компаній, а також «start-up»-компаній (компаній-початківців, які зазвичай перебувають на ранніх етапах зростання або на стадії зародження), зацікавлених у взаємовигідній співпраці з вишем для використання його кадрового і наукового потенціалу. Науковий парк і технопарк займаються формуванням інноваційної інфраструктури для «start-up»-компаній, створенням віртуальної інфраструктури для забезпечення зв’язку, пошуком джерел фінансування інноваційної діяльності, наданням сервісних послуг ученим університету в реалізації їхніх ідей. Робота в науковому парку та технопарку планується так, щоб учені ХНУРЕ могли поєднувати бізнес із науковою діяльністю у виші. Це сприятиме вирішенню питань захисту інтелектуальної власності, пов’язаних із використанням ноу-хау, створених співробітниками кафедр, наукових центрів і лабораторій університету. Формування єдиного європейського освітнього і наукового середовища та його інформаційне забезпечення поки що є лише ідеєю. Університет запропонував інноваційний проект, що забезпечить розв’язання завдань менеджменту інтеграції ресурсів різних навчальних закладів у цьому середовищі. На державному рівні проект уже здобув підтримку МОНМС України. Його головна ідея полягає в наданні можливості семантичного опису національних ресурсів України в галузі освіти та науки, розробці системи інтеграції та накопичення інформації, програмних засобів для зручного менеджменту, семантичного пошуку й аналізу даних, що стосуються стратегічно важливих національних ресурсів освіти і науки України. Він також має сприяти створенню програмних засобів, здатних вирішувати важливі завдання МОНМС України, зокрема завдання акредитації університетів на основі наявності оцінки якості їх ресурсів. У результаті буде створено гнучку захищену web-орієнтовану систему менеджменту й оцінювання вітчизняних освітніх і наукових ресурсів. Здобутки і досягнення Харківського національного університету радіоелектроніки та прогнозування можливостей подальшого розвитку характеризують його як один із відомих в Україні центрів науково-технічного прогресу. У майбутньому він вийде на один рівень із провідними європейськими навчальними закладами і на його базі, згідно з концепцією розвитку університету до 2015 р., ухваленою на вченій раді ХНУРЕ, буде створено новий науково-освітній центр — «дослідницький університет» — як сучасну форму інтеграції освіти і науки. |
<< Центр математичної та прикладної лінгвістики [ зміст ] Відділ організації навчального процесу >>