 |
||
| Наукова бібліотека | ||
Наприкінці 1936 р. для узгодження роботи бібліотеки із завданнями вишу було організовано бібліотечну комісію (всього десятеро осіб, зокрема професори М. І. Кондратьєв, Ф. А. Беляков, М. В. Вяхірєв, доценти Ячнєв, Хрисман, Рудим), а для погодження з діяльністю кафедр та науково-дослідною роботою у 1938 р. організовано бібліотечну раду, головою якої став професор Б. П. Остащенко-Кудрявцев. У 1941 р. фонд бібліотеки налічував близько 80 тис. книг. У період Другої світової війни він зберігався у науково-технічній бібліотеці міста, яка розміщувалася в будинку Держпрому, а особливо цінні видання разом із інститутом було евакуйовано до Караганди.  Китаєнко Валентина Миколаївна Завідувач бібліотеки (1980–2002)  Мальцева Алла Георгіївна Завідувач бібліотеки (1954–1980)  Лєвіна Дора Наумівна Завідувач бібліотеки (1949–1954) Протягом 1944–1948 рр. бібліотеку очолювала О. І. Панасенко. Тоді їй було виділено три кімнати (дві для сховища та одну для читальної зали), налагоджено роботу із комплектування фонду, систематизації та каталогізації літератури, обслуговування читачів. Упродовж 1948–1949 рр. завідувачем бібліотеки була А. І. Андрюніна, а з 1949 до 1954 р. — Д. Н. Левіна (згодом, до виходу на пенсію працювала у відділі наукової обробки, організовувала та вела каталоги бібліотеки, обслуговувала студентів у читальному залі). Наприкінці 1953 р. книжковий фонд становив 169 729 примірників, а загальна кількість читачів — 2833 осіб. У 1954 р. бібліотеку очолила А. Г. Мальцева. Кількість користувачів зросла до 3017, книговидача складала 96 074 примірники. Протягом 1950-х років активно проводилася інформаційно-бібліографічна робота: було створено генеральну довідкову картотеку журнально-газетних статей, налагоджено інформаційну роботу, розпочато систематизацію нових надходжень. Тоді ж відроджено бібліотечну раду, яка брала участь у вирішенні питань комплектування, розширенні площі бібліотеки. Працівники організовували книжкові виставки до пам’ятних дат. У 1959 р. виділено додаткові приміщення на третьому та четвертому поверхах головного корпусу, де відділи бібліотеки розташовуються й досі. Фонди почали активно поповнювати новою спеціалізованою літературою: підручниками та посібниками з радіоелектроніки, радіотехніки, обчислювальної техніки. У читальному залі з’явилася послуга міжбібліотечного абонемента для замовлення необхідних книг із міських бібліотек (тоді нею користувалися понад 600 читачів). У 1969 р. філії читального залу було відкрито у гуртожитках, де жили студенти факультетів радіотехніки та електронних приладів. Під керівництвом Н. В. Бєлоглазової організовано довідково-бібліографічний відділ, співробітники якого створювали картотеку праць учених інституту, бібліографічні покажчики, тематичні списки літератури, виконували тематичні й фактографічні довідки, проводили дні інформації. Також було започатковано бібліотечно-бібліографічні заняття для студентів перших курсів, масові заходи з популяризації книг та читання. Упродовж 1970-х років у бібліотеці запроваджували нові форми обслуговування: груповий метод видачі книг студентам, єдиний читацький квиток. Їй було надано додаткові площі, які забезпечили виділення 220 місць у читальних залах. У 1975 р. за всіма критеріями своєї діяльності вона посіла одне з провідних місць у рейтингу бібліотек міста. Після призначення на новостворену посаду заступника директора з наукової роботи Є. Д. Романовської чітко визначено головні наукові напрями роботи: проведення бібліометричних досліджень, науково-практичних заходів, публікація статей у бібліотечній пресі.  Виробнича нарада бібліотеки. Зліва направо:А. Т. Панчішна, Н. В. Бєлоглазова, Є. Д. Романовська, Т. М. Гіберт, О. П. Беспалова, О. П. Бєлая, прізвище сьомої співробітниці невідоме, 1962 р. У 1993 р. розпочалася «ера комп’ютеризації» — створення електронного каталогу нових надходжень, відкриття відділу автоматизації, придбання комп’ютерної техніки, розробка власного web-сайту. У 1999 р. за підтримки Центру дистанційної освіти ХНУРЕ створено електронну бібліотеку, яка забезпечує навчальними матеріалами студентів та викладачів вишу. З 2002 р. бібліотеку очолює Т. Б. Грищенко. Під її керівництвом тут активно впроваджують новітні інформаційні технології. Так у 2004 р. придбали автоматизовану інформаційно-бібліотечну систему «УФД-Бібліотека», розпочалася робота з автоматизації основних процесів діяльності та обслуговування користувачів. У 2005 р. відкрито електронний читальний зал, де молодь та викладачі можуть користуватися інформаційними ресурсами університету, електронної бібліотеки та електронним каталогом, а через три роки — нові відділи, працівники яких реєструють та здійснюють облік користувачів, формують електронні ресурси. У 2009 р. бібліотека отримала свою нинішню назву. Сьогодні до складу наукової бібліотеки ХНУРЕ входять 11 відділів та дві служби — методичного і технічного забезпечення. До інформаційних ресурсів належать: фонди друкованих видань і неопублікованих документів (близько 700 тис. примірників), повнотекстових документів (більше15 тис. найменувань), електронний каталог (понад 100 тис. описів) із доступом з локальної та глобальної мереж, зібрання компакт-дисків, бази даних Інтернет-порталу «УРАН», «Ліга: Закон» та «Центр навчальної літератури», власний web-сайт. Кожного року для забезпечення потреб студентів і викладачів до фонду надходить понад 20 тис. книг, передплачується більше 200 найменувань газет та журналів. Загальна кількість користувачів становить 16 тис. осіб, а щорічна книговидача — 600 тис. примірників. Працівники бібліотеки проводять дні інформації, дні кафедр, перегляди й огляди книг, виставки нових надходжень, бібліотечно-бібліографічні заняття з «Основ інформаційної культури» для студентів та аспірантів. Читачів обслуговують чотири абонементи (наукової, навчальної, художньої та іноземної літератур), шість традиційних читальних зал та електронна читальна зала. Сьогодні у колективі бібліотеки 78 кваліфікованих фахівців. До послуг користувачів бібліотеки — дистанційне замовлення літератури, автоматизована видача книг, можливість перегляду електронного формуляра читача, доступ до електронного каталогу з локальної та глобальної мереж, відкритий доступ до журналів у читальних залах, віртуальна довідкова служба, електронна доставка документів, інформування за допомогою web-сайту, віртуальні виставки, бюлетень нових надходжень тощо. Наукова бібліотека ХНУРЕ — член Асоціації сучасних інформаційно-бібліотечних технологій, Української бібліотечної асоціації, Харківського зонального методичного об’єднання бібліотек державних вишів, учасник муніципальних проектів зведених каталогів вітчизняних та зарубіжних періодичних і бібліотечних видань Харківської області, корпоративного бібліотечного проекту «Віртуальна довідка» Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка. Директор Т. Б. Грищенко та співробітники постійно беруть участь у міжнародних конференціях із питань розвитку бібліотечної справи, опублікували більше 40 доповідей та статей, проводять тренінги з функціонування автоматизованої інформаційно-бібліотечної системи «УФД/Бібліотека» для бібліотек Харкова. За високі досягнення в інноваційній діяльності, створення першої вітчизняної електронної бібліотеки серед вишів колектив наукової бібліотеки нагороджено грамотою Асоціації сучасних інформаційно-бібліотечних технологій. Співробітники бібліотеки І. П. Аврамова, А. К. Безугла, В. М. Китаєнко, Н. Ф. Козедуб, С. О. Королькова, Є. Д. Романовська, І. А. Ушакова, Т. Є. Шевченко, Л. М. Шептун, І. А. Ясинська нагороджені нагрудними знаками «Відмінник освіти України», а Т. М. Гіберт, Р. М. Скребцова, Н. Ю. Етенко — почесними знаками Харківського національного університету радіоелектроніки «За заслуги». За активну участь у конкурсі «Бібліотекар року» Харківського методоб’єднання вишівських бібліотек О. М. Таран одержала диплом «За кращий масовий захід» (його було проведено із залученням студентів ХНУРЕ — членів літературного клубу «Осяяння»), а Л. М. Чижевська — диплом за створення онлайнового покажчика дисертацій, захищених у ХНУРЕ з 1965 до 2010 р. Сьогодні пріоритетними напрямами розвитку наукової бібліотеки є: забезпечення відповідності обсягу та складу фонду інформаційним потребам користувачів, збереження наукової спадщини університету для наступних поколінь, вивчення та аналіз світових інформаційних ресурсів, створення електронних збірок документів, надання вільного доступу до світових і вітчизняних науково-освітніх ресурсів за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, підтримка високого рівня обслуговування користувачів, виховна та культурно-просвітницька робота з молоддю, розвиток і вдосконалення інфраструктури, безперервне підвищення професійної компетентності працівників бібліотеки.  Колектив наукової бібліотеки. Зліва направо: перший ряд: Т. П. Базарницька, Т. Є. Черв’якова, Т. С. Карська,В. К. Феоктістова, Р. М. Скребцова, Л. Г. Влащенко, Т. Б. Грищенко, Л. М. Шептун, Т. М. Рахніна, А. В. Гончарова, Є. Д. Романовська, 2010 р. |
<< Навчально-науковий видавничо-поліграфічний центр [ зміст ] Профспілковий комітет викладачів і співробітників >>