ПРОФСПІЛКОВИЙ КОМІТЕТ
викладаЧІВ І спІвробІтникІв

Ключник Ігор Іванович
Голова профкому, кандидат технічних наук, професор
Народився 18 серпня 1953 р. у Харкові. Отримав кваліфікацію інженера-конструктора-технолога РЕА у Харківському інституті радіоелектроніки і залишився працювати на кафедрі технології виробництва радіоапаратури (обіймав посади молодшого наукового співробітника, асистента).
Ігор Ключник — голова профкому ХНУРЕ, комісії соціального страхування ХНУРЕ, комісії з розгляду оздоровлення застрахованих осіб при виконавчій дирекції Дзержинської районної у місті Харкові ради, заступник голови Ради голів профкомів вищих навчальних закладів України, член ЦК Профспілки працівників освіти і науки України (2000–2005), вченої ради університету, редактор газети «Профінформ» профспілкової організації ХНУРЕ, член-кореспондент Міжнародної академії наук Прикладної радіоелектроніки Росії, України та Білорусі, відмінник освіти України.
Нагороджений Почесною грамотою МОН України (2003), нагрудними знаками Верховної Ради України «За заслуги перед українським народом», Федерації профспілок України «Профсоюзна відзнака» (2005), почесними знаками ХНУРЕ «За заслуги» (2006), ЦК Профспілок «Заслужений працівник профспілок освіти і науки України» зі ступенем «Золота відзнака» (2008).
Створення та реорганізація вишу відбувалися за активної участі його співробітників і викладачів, об’єднаних у первинну профспілкову організацію. Головами профспілкового комітету свого часу були найавторитетніші з них: А. Мороз (1930), А. Д. Моторний (1936), Пахомов (1938), О. Т. Бодило (1939–1940), К. П. Тимчук (1940–1941), І. А. Каганський (1947–1948), А. Я. Лев (1948–1949), М. Я. Лебедєв (1949–1950), В. Д. Карпухін (1950–1951), Г. І. Куксов (1951–1952), К. М. Гур’євич (1952–1953), В. Т. Шумаров (1953–1955), Я. С. Головко (1955–1956), М. С. Зінов’єв (1956–1957), В. О. Нестеренко (1957–1960), М. П. Крук (1960–1962), М. Ю. Лучінін (1962–1963), В. А. Івашко (1963–1964), В. О. Богоявленський (1964–1965), С. М. Лазаренко (1965–1966), О. І. Губернаторов (1966–1967), І. П. Огороднійчук (1967–1971), І. В. Віннік (1971–1972), М. Г. Сарнавський (1972–1973), М. П. Гавриш (1974), Є. В. Трунов (1974–1979), В. М. Левикін (1979–1986), В. П. Ткаченко (1986–1991), В. О. Стороженко (1991–1995). З 1995 р. його очолює к. т. н., проф. І. І. Ключник.
За радянських часів комітет займався організацією соціалістичного змагання серед колективів кафедр і підрозділів інституту, опікувався оздоровленням працівників і студентів. Наприкінці 50-х років ХХ ст. у Євпаторії було створено наметовий табір для літнього відпочинку, а у 1959 р. у Судаку відкрито стаціонарний спортивно-оздоровчий табір. На початку 60-х років базу відпочинку для спортсменів вишу було засновано у селищі Фігуровка на річці Сіверський Донець. У 1962 р. інститут залишився без баз відпочинку.
У 1964 р. під керівництвом ректора В. Г. Новікова та виконроба О. Г. Петрова розпочалося будівництво оздоровчого табору «Буревісник» (пізніше перейменований у «Електрон») поблизу м. Туапсе. Організацією відпочинку опікувалася табірна комісія профкому та викладачі кафедри фізичного виховання. Щорічно тут оздоровлювалися близько 300 співробітників вишу та студентів.
У 1985 р. з ініціативи ректора В. В. Свиридова та голови профкому В. П. Ткаченка гуртожиток № 3 реорганізовано у санаторій-профілакторій «Імпульс», головним лікарем якого призначено К. С. Гриліхеса. Вже з наступного року комітет почав забезпечувати путівками до санаторію 660 студентів та 100 працівників.
Після проголошення незалежності України у важких економічних умовах перед профспілками постали нові завдання, найважливіше з яких — соціальний захист членів профспілки.
Профспілка працівників освіти і науки України, головою якої був Л. С. Сачков, стала практично єдиною організацією, яка захищала соціальні права освітян. Активну участь у реалізації її завдань брав профспілковий комітет ХТУРЕ.
У складних умовах початку 1990-х років профком університету опікувався соціальним захистом його членів. Так голова профкому доц. В. О. Стороженко свого часу ініціював підписання колективної угоди між адміністрацією вишу та профспілковим комітетом, який гарантував дотримання чинного законодавства про оплату, умови й охорону праці, надання пільг окремим категоріям працівників. До реалізації нових завдань активно долучається і нинішній голова профкому ХНУРЕ І. І. Ключник.
Сьогодні велика увага приділяється оздоровленню членів профспілки та їхніх дітей, організації екскурсій видатними місцям України і Харківщини, піклуються про ветеранів Великої Вітчизняної війни. На основі угод, підписаних із туристичними компаніями, кожного року близько 100 працівників та дітей співробітників вишу на пільгових умовах відпочивають на узбережжі Криму. З ініціативи І. І. Ключника проходить святкування Дня університету, активну участь у підготовці і проведенні якого беруть викладачі кафедри фізичного виховання (завідувач — проф. С. Ф. Танянський), спортивного і студентського клубів (керівники — О. К. Коноваленко, О. С. Мурашко). До Дня ХНУРЕ профком започаткував конкурс творчих робіт «Краще про ХНУРЕ», а до спортивного свята, крім звичайних змагань, ще один вид — «кейбол» (метання клавіатур). Популярністю серед працівників вишу користується газета «Профінформ», видання якої профком розпочав наприкінці 2002 р.
Того ж року у Харківському національному університеті радіоелектроніки вперше було проведено громадський огляд-конкурс із охорони праці, який згодом став регулярним. У 2004 р. за підсумками такого конкурсу колектив університету отримав диплом другого ступеня, а в 2008 р. — посів перше місце серед вищих навчальних закладів України.
Діяльність профспілкового комітету неодноразово відзначали грамотами, дипломами ЦК Профспілки працівників освіти і науки України. У 2008 р. у конкурсі «Краща профспілкова організація факультету» серед університетів Харкова профорганізація радіотехнічного факультету (декан — проф. С. М. Сакало, голова профбюро — доц. І. Д. Гладкоскок) посіла друге місце, в 2009 р. профспілка факультету електронних апаратів (декан — О. І. Филипенко, голова профбюро — інженер Л. Б. Середа) — перше, а в 2010 р. — перше місце профорганізація факультету комп’ютерних наук (декан — проф. В. П. Машталір, голова профбюро, доцент, Н. А. Валенда).
Досвід роботи у профспілці університету сприяв подальшому професійному зростанню багатьох його працівників. Так голови організації згодом очолили кафедри вишу: В. М. Левикін став завідувачем кафедри інформаційних управляючих систем, В. П. Ткаченко — завідувачем кафедри інженерної і комп’ютерної графіки, В. О. Стороженко — завідувачем кафедри фізики, І. І. Ключник — завідувачем кафедри проектування і експлуатації електронних апаратів.
Члени профкому Є. Г. Прошкін, М. Ф. Лагутін, Ю. О. Гордієнко, М. І. Жук, В. В. Євсеєв, А. М. Зеленін, Б. В. Дзюндзюк, М. Ф. Борячок, М. М. Корабльов, І. Ш. Невлюдов, В. В. Кармазин, В. П. Немченко — нині доктори і кандидати наук, а С. М. Сакало — декан радіотехнічного факультету. Свого часу перший проректор ХНУРЕ, д. т. н., проф. В. В. Семенець також був членом профкому, а протягом 1976–1979 рр. житлово-побутову комісію у складі профкому очолював нинішній ректор університету, д. т. н., проф. М. Ф. Бондаренко.
Склад профспілкового комітету. Зліва направо: перший ряд: В. А. Феоктістов, Н. А. Валенда, І. І. Ключник, Л. Б. Середа,
О. К. Коноваленко; другий ряд: Є. М. Анпілогов, Т. Г. Герасименко, Н. Є. Чайнікова, О. А. Соляник, Л. В. Андрющенко,
В. Г. П’ятенко, Г. І. Халанська, В. Є. Лузанова, Ю. В. Овсюченко, О. Ю. Панченко. 2010 р.

<< Наукова бібліотека      [ зміст ]      Студентський клуб >>