 |
||
| Музей ІсторІЇ ХНУРЕ |
||
Після Великої Вітчизняної війни відбулася реорганізація профілю вишу, що зумовило зміну профілю музею. Так при кафедрі геології Харківського гірничого інституту було відкрито геологічний музей, до складу якого ввійшли мінералогічна і палеонтологічна колекції. Перша нараховувала понад 3000 зразків мінералів та більше 1000 гірських порід, а друга була представлена експонатами понад 500 видів вимерлих тварин і рослин. Фонд постійно поповнювався новими зразками з експедицій кафедри, колекціями з бюро мінералів Академії наук СРСР, а також мінералами, гірськими породами і давніми органічними скам’янілостями, які привозили студенти, що проходили практику на Донбасі та Кавказі. Музей став базою для проведення практичних і лабораторних занять із геологічних дисциплін. Ідея створення музею історії інституту виникла після знаменних подій, які трапилися у житті вишу на початку 80-х років. Задум почали реалізовувати у 1982 р., коли закінчилося святкування з нагоди присвоєння інституту імені академіка, конструктора ракетно-космічної техніки М. К. Янгеля. Зусиллями проректора з виховної роботи М. Є. Герасина музей було відкрито. До формування його фонду долучилися всі факультети і кафедри інституту, які надавали зразки приладів, підручники, монографії та методичні посібники. Серед перших експонатів були подарунки до ювілею вишу, орден Трудового Червоного Прапора, яким було нагороджено колектив інституту, кубки і стяг, що свідчили про спортивні досягнення, прапори та фотоальбоми студентських будівельних загонів, грамоти і дипломи за високі показники у виробничій та суспільно-політичній діяльності, впровадження науки й техніки у народне господарство, наукові праці, альбоми досягнень ХІРЕ і його випускників. До фонду також надійшла апаратура метеорної радіолінії високоточного звіряння годин «Мітка», розроблена співробітниками проблемної науково-дослідної лабораторії основ радіотехніки під керівництвом Б. Л. Кащєєва. Цей пристрій неодноразово брав участь у ВДНГ СРСР, а його творці отримали золоті, срібні та бронзові медалі. У 1983 р. (з моменту офіційного відкриття) основний фонд музею нараховував 250 експонатів, у 1990 р. — 1150, а в 2005 р. — більше 2000 (допоміжний фонд налічував тисячу предметів). У 1983 р. було утворено раду музею, до якої ввійшли доц. М. Є. Герасин (голова), Ф. М. Козедуб (заступник голови), С. І. Соколов (секретар), професори А. Г. Шеїн (проректор із наукової роботи), О. А. Костюков (заступник секретаря парткому), М. Є. Добрускін, В. Д. Кукуш (проректор із навчальної роботи), В. М. Левикін (голова профкому), ст. викл. В. О. Коба, С. І. Хмель (секретар комітету комсомолу). У перші роки діяльності музею комплектуванням фонду та створенням постійної експозиції займалися учасники Великої Вітчизняної війни: С. І. Соколов (перший керівник музею у 1983–1988 рр.), А. Ф. Гонтаренко, Ф. М. Козедуб. Тривалий час через відсутність затвердженого штату працівників робота базувалася на громадських засадах. З кінця 1980-х років до середини 2005 р. музеєм керував Ф. М. Козедуб. Протягом першого десятиріччя свого існування музей розташовувався у переоснащеній роздягальні корпусу «І». Співробітники оформили експозиційні планшети-стенди, де за допомогою фотоматеріалів та текстової інформації проілюстрували історію створення факультетів ХІРЕ. Офіційна церемонія відкриття музею відбулася 29 жовтня 1983 р., хоча він почав функціонувати ще на початку року. Того року кількість відвідувачів становила майже 850 осіб, а в наступні роки зросла до понад тисячі осіб на рік. У період становлення музею (до 1990 р.) з його експозицією ознайомилося більше 10 200 візитерів, а протягом 1983–2005 рр. — близько 37 500 студентів та співробітників ХНУРЕ. Пріоритетним видом діяльності музею упродовж понад двох десятиріч була екскурсійна робота: щороку на початку навчального року проводили обов’язкові оглядові групові екскурсії для першокурсників. Його працівники також організовували та супроводжували походи студентських груп до художнього музею. За програмою професійної орієнтації музей історії Харківського інституту радіоелектроніки відвідували школярі міста й області. Наприкінці 1983 р. районне правління товариства охорони пам’яток історії та культури нагородило музей дипломом за пропагування знань і активну роботу у справі виховання молоді. Наприкінці 1990 р. музей тимчасово припинив свою діяльність. Згодом йому виділили нове постійне приміщення (аудиторію 114 у корпусі «І»), розпочалися роботи з оформлення нової планшетно-стендової експозиції. Останню у 1992 р. розробив інженер-конструктор дослідного заводу В. М. Куліков (пізніше — директор науково-навчальної виробничої компанії «Вид»). У 1992–1993 навчальному році музей відновив свою роботу на громадських засадах. Його старшим лаборантом стала В. А. Рева (до 2006 р.). У 1998 р. було офіційно затверджено посаду завідувача музею, яку отримав Ф. М. Козедуб. Через рік до штату зарахували художника і фотографа вишу. У 2001 р. музей історії Харківського національного університету радіоелектроніки було зареєстровано при Головному управлінні освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації як музей навчального закладу системи Міністерства освіти та науки України. Того ж року добудували галерею, у якій розмістили нову експозицію, присвячену історії вишу у період 1991–2001 рр. Зараз вона висвітлює важливі події і останні досягнення університету. З 2004 р. музей входить до Асоціації вузівських музеїв, яка суттєво впливає на розвиток музейної справи, надає професійну підтримку, сприяє налагодженню культурних зв’язків, реалізації спільних культурних програм. У цьому році він став переможцем міського огляду-конкурсу серед музеїв вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації. На початку 2005–2006 навчального року музей очолила Л. О. Тихоненко, а в 2007 р. до штату було зараховано ст. лаборанта О. О. Кашпур. Працівники музею опікуються накопиченням, зберіганням, вивченням та експонуванням виставкових матеріалів, комплектуванням персональних фондів, які містять інформацію про діяльність провідних учених університету. Так зібрано фонди професорів Я. С. Шифріна, Б. Л. Кащєєва, М. Ф. Лагутіна, В. Д. Кукуша, Ю. П. Шабанова-Кушнаренка, ректорів Г. Г. Лукіна, В. Г. Новікова, В. Л. Рвачова, В. В. Свиридова, О. І. Терещенка, М. Ф. Бондаренка. Впродовж 2006–2007 рр. на основі понад 400 негативів, що зафільмували історію університету кінця ХХ ст., наданих фотографом В. І. Чепеленком, було створено фототеку вишу. У 2006 р. основний музейний фонд збільшився на 1800 одиниць, а допоміжний — на 2700. До останнього надійшли матеріали 40-х років ХХ ст. і новостворений персональний фонд О. М. Бекетова (копії документів та фотографій із архівів м. Харкова, листівки тощо). Зараз загальний фонд музею нараховує близько 7000 одиниць зберігання (без урахування негативів). Протягом останніх п’яти років пріоритет надається екскурсійній та виставковій роботі. Особливо популярні тематичні виставки: краєзнавчі, присвячені історії міста, знаковим подіям в історії університету, ювілеям кафедр і факультетів, науковим школам, відомим ученим та випускникам. Перша виставка була присвячена 95-річчю від дня народження М. К. Янгеля. Вже проведено більше 40 тимчасових експозицій. Щорічно організовують вісім-десять музейних виставок, які відвідує близько 5000 осіб. За весь період функціонування музею (1983–2011) тут побувало понад 65 тисяч відвідувачів.  Колектив музею. Зліва направо: М. М. Діденко,Л. О. Тихоненко, О. О. Кашпур, Н. С. Дьяконова, І. Є. Алексєєв Важливий напрям діяльності музею — науково-дослідна робота, котра полягає в отриманні нових знань на основі всебічного вивчення музейної колекції, дослідження історії шляхом використання збірок інших музеїв, державних, вузівських архівів, документів із приватних колекцій. Понад десять років колектив плідно працював із помічником першого проректора з навчально-виховної роботи, професором кафедри філософії Ю. Г. Борисенком, який завжди підтримував нові починання та сприяв активному розвитку музею. Великий внесок у становлення музею зробили художники М. М. Діденко (написав портрети перших заслужених діячів, професорів О. М. Бекетова та М. М. Євдокимова) і Н. С. Дьяконова (роботи «Проект ХІБІ», «Будівництво ХІБІ», «Проект ХГІІ»), яка зараз працює над проектом «Старий Харків». Відтак музей історії Харківського національного університету радіоелектроніки став осередком збереження традицій та історії формування і розвитку вишу. |
<< Студентський клуб [ зміст ] Студентський сенат >>