Сергій АртемовичБОНДАРЕВ ВИПУСКНИК ФАКУЛЬТЕТУ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ (1973 р.) НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛУ ФІЛІЇ «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ ГАЗУ» ДК «УКРТРАНСГАЗ» НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ». ЧЛЕН-КОРЕСПОНДЕНТ УКРАЇНСЬКОЇ НАФТОГАЗОВОЇ АКАДЕМІЇ Народився 4 серпня 1951 р. у Ризі (Латвія) в родині військовослужбовця. Після закінчення школи у Харкові в 1968 р. Сергій постав перед вибором майбутньої професії. Непросто було визначити своє п;окликання. Нахил до математики, кібернетичних машин, програмування зумовив вибір Харківського інституту радіоелектроніки. Передові на той час знання, сучасні електронні машини, серйозне ставлення викладачів до навчального процесу... Зараз не перелічиш усіх інститутських викладачів, але найперше згадуються Вадим Анатолійович Дикарєв (майстерне викладання вищої математики і найкращі конспекти), Самуїл Давидович Берман (напише на дошці дуже складну формулу з вищої алгебри, повернеться до аудиторії — обов’язково з посмішкою — і раптом стирає цю формулу, звільняючи місце для ще складнішої), Яків Сильвестрович Головко (і його улюблене прислів’я: «Нам не нужны истерические порывы. Мерная поступь железных батальонов!»), академік Б. І. Вєркін, декан А. Г. Мурашко, надзвичайно інтелігентний полковник А. Л. Оксман... Особливо запам’ятався Володимир Адріанович Ловицький, який своєю невимушеною манерою розповідати просто про складне зробив математичну логіку та програмування майбутньою професією багатьох студентів ХІРЕ. Так із посади інженера-програміста на заводі ім. Т. Г. Шевченка почалася виробнича діяльність Сергія Артемовича. Потім була аспірантура ХІРЕ, роки роботи завідувачем сектору в Науково-дослідному інституті автоматизації виробництва. На фаховому та життєвому шляху його завжди оточували вихованці alma mater. Так сталося і в 1988 р., коли після землетрусу у Вірменії він у складі групи, створеної переважно з «ХІРЕвців», вилетів до Ленінакана на допомогу постраждалим. Зусилля добровольців були відзначені подякою Міністра електротехнічної промисловості СРСР Анфімова. Повернувшись додому та перебуваючи під враженням від побаченого і пережитого, харків’яни через рік створили першу та єдину на той час у Союзі оперативно-рятувальну службу. З родиною У 1997 р. С. А. Бондарев був прийнятий на роботу до НДПІАСУтрансгаз, галузевого інституту АТ «Укргазпром» (надалі ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України»), де обіймав різні керівні посади (від головного спеціаліста до начальника відділу) і займався проблемами автоматизації газовимірювання на магістральних газопроводах України. За участі Сергія Артемовича в інституті був створений галузевий Науково-дослідний центр газовимірювань та метрології, який він очолив. Серед науково-технічних досягнень центру — розроблення спеціалізованих програм, конструювання та вироблення власного автоматичного обчислювача витрати газу «УТГ-1», вирішення актуальної у газотранспортній галузі так званої «Проблеми–2000», впровадження програмного забезпечення на прикордонних газовимірювальних станціях України, участь у численних конференціях та технічних зустрічах на міжнародному рівні. Сергій Артемович має близько 40 опублікованих робіт та винаходів, є співавтором монографії та «Довідника інженера газовимірювальних систем». Він — переможець Всеукраїнського конкурсу «Лідер Паливно-енергетичного комплексу» (2005, 2010). Його трудовій діяльності сприяли численні захоплення: гірський туризм (відвідав Кавказ, Фани, Памір, Крим), подорожі на байдарках річками України та Карелії, глибинні занурення, скелелазіння, велоподорожі, теніс, гірські лижі, а останнім часом — автотуризм. С. А. Бондарев щасливий у шлюбі. Його сім’я — дружина Галина Павлівна, син Олег (до речі, теж випускник ХНУРЕ) та донька Олександра. У житті Сергій Артемович керується принципом: «Делай, что должен, — и пусть будет, что будет».

<< БІЛЯНСЬКИЙ Олексій Григорович      [ зміст ]      БОРИСЕНКО Віктор Петрович >>