Віктор ВолодимировичШАЛЬНЄВ ВИПУСКНИК ФАКУЛЬТЕТУ ЕЛЕКТРОННИХ АПАРАТІВ (1998 р.) ВИКОНАВЧИЙ ДИРЕКТОР ООО «НІКС СОЛЮШЕНС» Народився 26 квітня 1975 р. у м. Антрацит Луганської області. Батько, Володимир Ілліч Шальнєв, шахтар за професією, приїхав із Липецька «піднімати» Донбас. Мати, Ольга Миколаївна Шальнєва (Гриб), штукатур-маляр, приїхала із Чернігівської області. Вже з п’ятого класу Віктор Шальнєв захоплювався радіоелектронікою, що безпосередньо вплинуло на вибір майбутньої спеціальності. Після закінчення школи він вступив до Антрацитівського технікуму приладобудування, де познайомився з обчислювальною технікою і почав захоплюватися програмуванням. Першою його «машиною» була болгарська міні-ЕОМ «Izot», яка використовувалась у технікумі для проведення лабораторних робот з інформатики, а мовами — «Бейсік» та «Сі». Потім були ПЕОМ «Нейрон» і низка програм на «Паскалі» для автоматизації різноманітних розрахунків і проведення лабораторних робіт, здебільшого з електротехніки. Тоді ж Віктор зібрав свою першу ПЕОМ «Спектрум» і зрозумів, що саме цифрова електроніка його приваблює найбільше. Вступаючи до університету, він уже мріяв конструювати електронні обчислювальні системи й обрав відповідну спеціальність. Прокладання маршруту навчальної яхти до Італії Університет був для Віктора Шальнєва передусім школою життя з дуже уважними та терплячими наставниками. Саме під час навчання в університеті був на довгі роки сформований його світогляд та життєва позиція. Майже протягом десяти років після переходу до «НІКС Солюшенс» він час від часу заходив на рідну кафедру поспілкуватися з колишніми колегами, порадитися, отримати підтримку. Віктор Володимирович згадує багатьох хороших людей, які зустрілися йому на його життєвому шляху в університеті, але двоє з них справили на нього особливий вплив — це Микола Семенович Макурін, якого він вважає своїм головним наставником і майже другим батьком, та Сергій Владиславович Денісов, із яким починав свій трудовий шлях і який навчив Віктора сумлінно ставитися до праці й передав частку своєї невпинної енергії, що досі живить його у нових починаннях: «Микола Семенович навчив мене системного підходу до всього й «принципу досяжності», за яким будь-яка задача може бути вирішена, якщо ми маємо відповідну кількість ресурсів. Залучаючи мене до роботи над науковими та навчальними матеріалами, він прищепив мені любов до викладання як процесу передачі знання й розширення здібностей людей. Сергій Владиславович показав приклад безмежної заповзятливості. Він міг контролювати багато справ водночас і успішно з ними справлятися, досягаючи поставленої мети у кожному випадку. Працюючи з ним, я встигав виконувати обов’язки інженера в лабораторії, викладати кілька предметів на другій вищій освіті та вести гурток інформатики у школі № 62 у П’ятихатках. Я досі згадую той вихор справ із ностальгією. Це була дуже корисна школа. Саме довгі бесіди й дискусії з цими людьми, які вчили і надихали мене, я вважаю найбільш яскравою частиною свого перебування в університеті». Закінчивши Харківський державний технічний університет радіоелектроніки, В. В. Шальнєв працював інженером на кафедрі технологій та автоматизації виробництва радіоелектронних засобів (ТАВР), де брав участь у розробці навчальної програми нової спеціальності — «Конструювання автоматизованих банківських систем» (КАБС), а потім викладав кілька предметів за цією спеціальністю. Чемпіонат Європи із практичної стрільби з пістолета. Сербія, 2010 р. З 2000 р. Віктор Шальнєв почав працювати програмістом (мова «Perl») у компанії «НІКС Солюшенс» і вже за кілька місяців був переведений на посаду аналітика комп’ютерних систем. А пропрацювавши аналітиком більше 2,5 років, очолив відповідний відділ. Згодом перейшов на посаду технічного директора компанії, а в листопаді 2004 р. — на посаду виконавчого директора, яку обіймає і зараз. Протягом 2001–2004 рр. Віктор Володимирович також співпрацював із видавництвом «Символ Плюс» як науковий редактор та перекладач. За його редакцією вийшли російською мовою такі книжки: «Enterprise Java Beans» (2002 р., 3-тє видання), «Java Examples in a Nutshell» (2003 р., 2-ге видання) та «UML Distilled» (2004 р., 3-є видання). Також у його перекладі вийшла книга «Java in a Nutshell» (2004 р., 4-те видання). Вже працюючи у «НІКС Солюшенс», Віктор Шальнєв продовжував співпрацювати з ХНУРЕ, зокрема підготував навчальні матеріали для предмету «Технологія виробництва програмного забезпечення» і викладав цей предмет упродовж року. На жаль, велике навантаження на основному місці роботи не дозволило йому продовжувати викладацьку діяльність, але матеріали курсу були взяті за основу для відповідного факультативу, який компанія запровадила спільно з Антрацитівським технікумом радіоелектронного приладобудування у формі експерименту чотири роки тому. Випускники технікуму, котрі навчаються на цьому факультативі, виходять більш підготовленими для подальшого навчання у виші й спроможні починати трудову діяльність безпосередньо після закінчення технікуму. З 2001 р. компанія «НІКС Солюшенс» співпрацює з університетом, і з кожним роком ця співпраця розширюється і дає дедалі більше результатів: «Ми починали із проведення тестування серед студентів та відбору найбільш гідних для роботи в компанії, а зараз наша компанія є постійним спонсором щорічного ярмарку вакансій (з 2004 р.), надає базу для практики студентів (з 2005 р.) та стажування викладачів (з 2008 р.). У період з 2004 по 2010 р. компанія двічі була спонсором зимової школи програмування, а у кризовому 2009-му році виступила генеральним спонсором ярмарку вакансій, значно підтримавши цим захід», — розповідає Віктор Володимирович. Крім того, експерти компанії, в якій працює Віктор Шальнєв, беруть участь у розробці сучасних навчальних програм і дають рекомендації щодо тенденцій ринку праці й використання тих чи інших технологій і програмних платформ у майбутньому. Завдяки такій співпраці випускники університету отримують актуальні знання й можуть починати трудову кар’єру безпосередньо зі студентських лав. Із 47 студентів, які працюють зараз у компанії, 21 навчається у ХНУРЕ, а загальна кількість випускників ХНУРЕ в компанії сягає 35%. Тренування на Салтівському водосховищі Віктор Володимирович — дуже цікава особистість, має багато різних захоплень, але, на жаль, щільний робочий графік не залишає для них достатньо часу. Найбільш важливі на сьогодні для нього — це практична стрільба (у вересні у складі української збірної він брав участь у чемпіонаті Європи, що проходив у Сербії), гірські походи (щовесни та щоосені обов’язково вирушає у гори), парусний спорт (з весни цього року має гоночний швертбот «Луч» і тренується на Салтівському водосховищі), різноманітні квести, а також фотографування і література (улюблені автори — брати Стругацькі та Рей Бредбері). Та головне захоплення Віктора Шальнєва — це робота. «Керування людьми, — каже він, — найбільш захоплива пригода, яку тільки можна собі уявити». В. В. Шальнєв одружений, виховує сина, якому вже виповнилося 12 років. Дружина, Наталія Дмитрівна, була його однокурсницею ще з технікуму, в університеті молодята також навчалися в одній групі й незадовго до закінчення ХНУРЕ побралися. Закінчила факультет біомедичних електронних пристроїв та систем ХНУРЕ і племінниця дружини — Діана Миколаївна Бахтіна (Шапошнікова). «Досвід — це не те, що трапляється з людиною, а те що робить людина з тим, що з нею трапляється» (О. Хакслі).

<< ЧЕРНИШОВ Сергій Іванович      [ зміст ]      ЩЕРБИНА Володимир Ілліч >>