Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана. Видавничий центр «Логос Україна»
 
 
ЛІДЕР ЕКОНОМІЧНОГО НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ УКРАЇНИ

 
 

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана є визнаним вітчизняним лідером у розробці інноваційних концепцій та науково-освітніх проектів у сфері економіки, державного та корпоративного управління, господарського права. За більше ніж столітню історію він здобув багатий досвід інноваційної діяльності та сформував потужний творчий, кадровий і науково-методичний ресурс, що сьогодні об’єднує понад 1,5 тис. докторів і кандидатів наук, близько 500 аспірантів і докторантів. Сучасна наукова діяльність КНЕУ успішно реалізується в розробці численних законопроектів у сфері економіки, державних бюджетних тем, концепцій розвитку національної економіки України та її зовнішньоекономічних зв’язків, корпоративних стратегій та конкурентних менеджмент-технологій, а також реалізації міжнародних сертифікаційних програм, освітніх та бізнес-проектів. Це забезпечує КНЕУ високі позиції у рейтингах вітчизняних університетів, де він стабільно входить у першу п’ятірку лідерів за якістю підготовки конкурентних фахівців для усіх сфер економіки України та міжнародних компаній.

Після здобуття Україною незалежності, КНЕУ активно включився у процес трансформації національної вищої освіти. Вона полягала не тільки у відкритті нових спеціальностей («Міжнародна економіка», «Маркетинг», «Менеджмент», «МБА» та ін.), але й у зміні самої парадигми навчання і підготовки фахівців, які здатні були б працювати у ринкових умовах, на нових засадах, у новій геоекономічній ситуації. Це був якісний прорив у вітчизняній освіті, а КНЕУ перетворився на потужний сучасний економічний університет європейського рівня.

Інноваційна система КНЕУ

В університеті ефективно функціонує інноваційна система, яка охоплює повний науковий (фундаментальні і прикладні дослідження, інноваційні продукти та їх комерціалізація) та освітній (підготовка бакалаврів і магістрів, докторів філософії і докторів наук, післядипломна освіта) цикли (рис. 1). Це дає змогу наповнити навчальні програми КНЕУ інноваційним змістом, а також забезпечити максимально повну інтеграцію освітньої місії університету з його дослідницькою та консалтинговою діяльністю.



Рис. 1. Інноваційна система КНЕУ

У наукових дослідженнях університету широко використовуються інноваційні підходи до вирішення актуальних проблем економічної науки та соціально-економічного розвитку країни з орієнтацією на потреби інноваційного розвитку навчального процесу. Сучасна науково-дослідна діяльність КНЕУ має комплексний, міждисциплінарний характер, а її пріоритетними напрямами є такі:

– проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень з найбільш актуальних проблем економічної теорії та практики;

– розробка інтелектуальних інформаційних, комунікаційних та інформаційно-ана­літичних технологій, інтегрованих систем баз даних та знань;

– продукування конкурентоспроможних на вітчизняному та світовому рівні прикладних розробок і технологій у сфері обліку, аналізу та контролю господарської діяльності;

– розробка інформаційно-аналітичних систем та технологій електронного урядування;

– розробка інструментальних засобів аналізу, прогнозування та планування розвитку соціально-економічних та фінансових систем і процесів;

– моделювання, оцінювання та розробка концептуальних схем із управління економічними ризиками;

– надання консалтингових послуг органам державної виконавчої влади та суб’єктам господарювання в Україні.

Науково-дослідні інститути

З метою реалізації численних завдань інноваційного розвитку університету та виконання Державної цільової науково-технічної і соціальної програми «Наука в університетах», у КНЕУ активно розвивається мережа авторитетних науково-дослідних інститутів. Нині їх загальна кількість становить 23, у тому числі:

– НДІ економічного розвитку;

– Інститут вищої освіти;

– Інститут фінансового контролінгу;

– Інститут енциклопедичних досліджень з економіки;

– Інститут глобальної економічної політики;

– Французько-Український інститут менеджменту;

– Інститут управлінського консультування;

– Інститут страхування;

– Інститут економіки та менеджменту агропромислового комплексу;

– Інститут фінансово-інноваційних досліджень;

– Інститут моделювання та інформаційних технологій в економіці;

– Інститут кредитних відносин;

– Інститут обліку;

– Інститут соціально-трудових відносин;

– Інститут маркетингу;

– Інститут інноваційного підприємництва;

– Інститут прикладної та професійної етики;

– Інститут історії українського суспільства;

– Інститут регіоналістики;

– Інститут інформаційно-комунікаційних технологій та систем.

Науково-освітні школи КНЕУ



Робоча нарада у відділі наукової інформації і моніторингу

Загальновідомо, що своєрідною «візитною карткою» будь-якого авторитетного університету є наявність власних наукових шкіл як форми організації колективної наукової праці його співробітників під керівництвом лідера школи — відомого авторитетного вченого, який продукує ідеї, нові напрями дослідження і який може об’єднати навколо себе однодумців. Сьогодні науково-дослідна діяльність в університеті пов’язана, насамперед, зі збереженням і розвитком наукових шкіл, визначальну роль у становленні яких відіграли відомі за межами КНЕУ вітчизняні вчені: А. Ф. Павленко, Д. Г. Лук’яненко, А. М. Поручник, А. М. Колот, А. М. Мороз, В. М. Федосов, В. С. Савчук та багато інших. У складі університету діють 22 науково-освітні школи, у межах яких активно ведуться наукові дослідження за ключовими напрямами економічної науки, а також здійснюється підготовка наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації:

– аграрного менеджменту (засновник — проф. В. М. Нелеп);

– бухгалтерського обліку (проф. П. П. Німчинов, проф. А. М. Кузьмінський);

– глобального конкурентного лідерства (проф. А. М. Поручник);

– грошово-кредитних відносин (проф. М. І. Савлук);

– економіки підприємства (проф. Г. О. Швиданенко);

– інституційних досліджень економіки (проф. С. В. Степаненко);

– інформаційного менеджменту (проф. С. П. Куценко);

– історії економічної думки України (проф. В. М. Фещенко);

– маркетингового менеджменту (проф. А. Ф. Павленко);

– міжнародної економіки (проф. Д. Г. Лук’яненко);

– моделювання та ризикології в економіці (проф. В. В. Вітлінський);

– правового регулювання економіки;

– потенціалу підприємства (проф. О. С. Федонін);

– публічних фінансів (проф. В. М. Федосов);

– соціальної політичної економії (проф. О. О. Бєляєв);

– статистики (проф. Й. С. Пасхавер);

– стратегії підприємства (проф. А. П. Наливайко);

– страхування (проф. К. Г. Воблий);

– сучасної політекономії (проф. Ю. К. Зайцев);

– трансформації економічних систем (проф. В. С. Савчук);

– економіки праці та людського розвитку (проф. А. М. Колот);

– фондового ринку (проф. О. М. Мозговий).

Науково-освітні школи КНЕУ виконують такі функції: продукування наукових знань та їх поширення, підготовка обдарованих фахівців, нагромадження педагогічного і наукового досвіду, забезпечення високих стандартів наукових досліджень, розкриття творчих здібностей молоді, виховання і становлення студентів як зрілих дослідників та високопрофесійних фахівців.

Науково-педагогічний ресурс університету



Пленарне засідання міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми управління у великотоварних агропромислових формуваннях», квітень 2015 р.

Чисельність штатних науково-педагогічних працівників КНЕУ за 2009–2014 рр. становила, відповідно, 1202, 1250, 1231, 1198, 1168 та 1153 особи. Склад штатних докторів наук за вказаний період зріс із 83 до 121 особи, а штатних кандидатів наук — з 587 до 636 осіб. Із загальної кількості науково-пе­дагогічних працівників по­над 95% виконують нау­ко­во-до­слідні роботи.

Крім того, в університеті за сумісництвом працюють науково-педагогічні кадри з державних органів влади, вищих навчальних закладів, науково-дослід­них інститутів, інших державних організацій, підприємств, установ, зокрема таких: Інститут економіки та правознавства НАН України, Інститут демографії та соціологічних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київський національний торговельно-еко­но­мічний університет, Нау­ко­во-дослідний інститут приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України, Національний університет державної податкової служби України, Інститут європейських досліджень НАН ­України, Науково-дослідний економічний інститут Мініс­терства економічного розвитку і торгівлі України, Національна академія державного управління при Президентові України та ін.

Підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації

Підготовка кадрів вищої кваліфікації в університеті здійснюється через програми PhD та докторантуру, а основною ланкою в системі атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації є спеціалізовані вчені ради, що покликані забезпечувати високий рівень вимог при атестації. У КНЕУ функціонує мережа спеціалізованих вчених рад у галузі економічних наук, яка представлена сімома докторськими спеціалізованими вченими радами із правом захисту кандидатських дисертацій, у яких здійснюються захисти дисертаційних робіт за десятьма економічними спеціальностями.

У КНЕУ функціонують такі спеціалізовані вчені ради із захисту докторських дисертацій:

– Д 26.006.01 (спеціальності 08.00.01 «Економічна теорія та історія економічної думки» та 08.00.03 «Економіка та управління національним господарством»);

– Д 26.006.02 (спеціальність 08.00.02 «Світове господарство і міжнародні економічні відносини»);

– Д 26.006.03 (спеціальності 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)» та 08.00.07 «Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика»;

– Д 26.006.04 (спеціальність 08.00.08 «Гроші, фінанси і кредит»);

– Д 26.006.06 (спеціальність 08.00.09 «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності)»;

– Д 26.006.07 (спеціальності 08.00.10 «Статистика» та 08.00.11 — «Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці»);

– Д 26.006.08 (спеціальність 08.00.05 «Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка»).

Крім викладачів КНЕУ, членами спеціалізованих вчених рад є провідні вчені та спеціалісти України. Вони забезпечують високу якість експертної апробації та захисту дисертаційних робіт. Наявність спеціалізованих вчених рад в університеті дає можливість проводити захисти майже з усіх спеціальностей, за якими здійснюється підготовка кадрів у аспірантурі.

Загалом, протягом 2009–2014 рр. у спеціалізованих вчених радах КНЕУ було захищено 554 дисертації, з яких докторських — 57, кандидатських— 497 (викладачами КНЕУ — 155).

При підготовці докторських і кандидатських дисертаційних робіт в університеті виконуються індивідуальні наукові дослідження. Їх результатом є підготовка дисертаційних робіт та авторських монографій згідно з чинним в університеті положенням. Затвердження наукових тем докторських і кандидатських дисертаційних робіт здійснюється на ка­фед­рах і радах факультетів університету переважно за науковою тематикою ка­фед­р.

Інтелектуальна власність університету

Наукова продукція КНЕУ, як результат науково-дослідної діяльності, має своє відображення у різних формах інтелектуальної власності: публікаціях, нововведеннях, методичних рекомендаціях, звітах НДР та ін. Зокрема, упродовж 2009–2014 рр. співробітники університету опублікували 541 монографію, 108 підручників, 757 навчальних посібників, 7617 наукових статей (у тому числі 764 — в зарубіжних виданнях).

Університетський банк об’єктів інтелектуальної власності нині включає понад 200 свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір, знаків для товарів і послуг, патентів на промислові зразки. Зокрема, у 2011–2014 рр. були зареєстровані авторські права на такі видання: монографія «Антициклічне регулювання ринкової економіки: глобалізаційна перспектива» (Д. Г. Лук’яненко, А. М. Поручник, Я. М. Столярчук, Л. Л. Антонюк та ін.); монографія «Соціальна відповідальність: теорія і практика розвитку» (А. М. Колот, О. А. Грішнова, В. М. Петюх, І. Л. Петрова та ін.); навчальний посібник «Європейська інтеграційна політика» (В. І. Чужиков, А. М. Поручник, Д. О. Ільницький, О. А. Федірко); навчальний посібник «Бренд-менеджмент» (О. Л. Шевченко); твір наукового характеру «Методика рейтингу банків України на основі оприлюдненої фінансової інформації» (Р. В. Корнилюк); монографія «Прогнозування та хеджування фінансових ризиків» (Л. О. Примостка, І. В. Краснова, О. О. Чуб та ін.); монографія «Управління ресурсами підприємства» (Г. О. Швиданенко, К. С. Бойченко, С. М. Клименко та ін.) та багато інших.

Періодичні фахові видання університету

КНЕУ є засновником 19 наукових періодичних фахових видань, десять з яких зареєстровані у міжнародних наукометричних базах даних. Сьогодні наукова громадськість України добре обізнана з науковими публікаціями, представленими у таких виданнях, як «Вчені записки», «Формування ринкової економіки», «Маркетинг в Україні», «Соціально-трудові відносини: теорія та практика», «Стратегія економічного розвитку України», «Економіка та підприємництво», «Фінанси, облік і аудит», «Моделювання та інформаційні системи в економіці», «Правове регулювання економіки», «Університетська освіта», «Нейро-нечіткі технології моделювання в економіці» та ін. З 2004 р. випускається міжнародний за складом редакційної колегії, авторів та каналами розповсюдження науковий журнал «Міжнародна економічна політика», який входить до 12 міжнародних наукометричних баз даних — «Ulrich’sWeb», «IndexCopernicus», «EBSCO», «CiteFactor», «DOAJ», «WorldCat», «InfobaseIndex» та ін.

Міжнародне співробітництво КНЕУ в науковій сфері



Гран-Прі КНЕУ у номінації «Науково-дослідна діяльність навчального закладу» за 2015 р.

В умовах глобалізації і переходу країн від постіндустріальної економіки до економіки, заснованої на знаннях, міжнародне наукове співробітництво вищих навчальних закладів у науково-освітній сфері набуває особливого значення. Метою міжнародного наукового співробітництва КНЕУ є його інтеграція у міжнародний науково-освітній простір, кооперація з міжнародними науковими організаціями для виконання конкретних дослідницьких завдань у галузі фундаментальних і прикладних досліджень, а також комерціалізація наукової продукції.

Для створення єдиного освітнього та інформаційного простору та з метою інтеграції освітньої та наукової діяльності КНЕУ, з року в рік розширює міжнародне співробітництво з університетами і науковими установами інших держав. КНЕУ активно співпрацює із зарубіжними університетами та міжнародними науковими організаціями у сфері фундаментальних і прикладних досліджень, а також комерціалізації створеної наукової продукції. Упродовж останніх років реалізовується масштабне наукове співробітництво КНЕУ з Університетом м. Констанц (Німеччина), Віденським університетом економіки та бізнесу (Австрія), Університетом Напіер (м. Единбург, Великобританія), Університетом м. Бремен (Німеччина), Марбурзьким університетом імені Філіппа (Німеччина), Фонтіс Університетом прикладних наук (м. Ейндховен, Сполучене Королівство Нідерландів), Норсвуд Університетом (штат Мічиган, США), Газі Університетом (м. Анкара, Туреччина) та ін.

Вчені університету активно залучені до реалізації міжнародних програм, у тому числі в сфері інтеграції докторських (кандидатських) програм з менеджменту та бізнес-адміністрування, узгодження критеріїв, присудження ступенів кандидатів та докторів наук. КНЕУ є членом Європейської асоціації докторських програм з менеджменту та бізнес-адміністрування (EDAMBA), Європейської організації публічного права (EPLO), Мережі університетів Чорноморського регіону (BSUN), Великої хартії університетів, Європейської фундації з розвитку менеджменту (EFMD). Крім того, виш вступив до Асоціації регіональних досліджень (RSA) та Академічного консорціуму Ради європейських досліджень при Колумбійському університеті (CES), членство в яких передбачає широку академічну мобільність викладачів, студентів, аспірантів, молодих науковців та фахівців, яка забезпечує підвищення наукового рівня викладацької діяльності та продукування інноваційних продуктів університету.

Студентська наука



Команда ENACTUS-KNEU на глобальному конкурсі
«World Cup — 2015», м. Йоханесбург, ПАР

Головним резервом науково-інноваційної діяльності в КНЕУ є студентська молодь. Організація студентської наукової роботи є одним із пріоритетних напрямів діяльності КНЕУ як засобу ефективної професійної підготовки студентів, набуття ними необхідних компетенцій, навичок творчого підходу до вирішення конкретних проблем і виконання практичних завдань, а також виявлення молоді, здатної до науково-дослідної діяльності. Через Наукове студентське товариство (НСТ) студенти університету активно залучаються до виконання наукових проектів, беруть участь у конференціях та всеукраїнських конкурсах студентських наукових робіт з природничих, технічних і гуманітарних наук. На базі НСТ регулярно проводяться круглі столи з найбільш актуальних питань економічного і соціального розвитку із залученням фахівців-практиків та здійснюються міжвузівські обговорення сучасних економічних проблем.

Студенти КНЕУ неодноразово ставали переможцями континентальних і глобальних конкурсів за програмами CFA, EMEA, ENACTUS та ін. Зокрема, у 2015 р. команда КНЕУ посіла перше місце у трансконтинентальному конкурсі «EMEA Regional Final Champions — 2015» серед країн Європи, Середнього Сходу, Азії та Африки (м. Амстердам, Нідерланди); друге місце — на глобальному конкурсі фінансових аналітиків «CFA» (м. Атланта, США) та третє місце — на глобальному конкурсі «World Cup — 2015» (м. Йоханесбург, ПАР).

Організація та проведення конференцій

У КНЕУ значна увага надається обговоренню актуальних проблем освіти, економіки, менеджменту та права через організацію та проведення конференцій. Так, протягом 2009–2014 рр. в університеті було проведено 73 міжнародні та всеукраїнські науково-теоретичні та науково-практичні конференції. Зокрема, у 2014 р. в КНЕУ відбулося 17 подібних заходів, а саме: Міжнародний семінар «Розвиток професійних та підприємницьких компетенцій в системі навчання упродовж життя»; «Можливості формування компетенцій в системі навчання упродовж життя» (5 лютого 2014 р.); ІІ Всеукраїнська науково-практична Інтернет-конференція «Тренінгові технології в освіті та бізнесі: досвід і перспективи застосування» (17–19 лютого 2014 р.); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Роль та місце бухгалтерського обліку, аналізу й аудиту в розвитку економічної науки і практики» (3–4 квітня 2014 р.); II Міжнародна науково-практична конференція «Страховий ринок України в умовах фінансової глобалізації» (10–11 квітня 2014 р.); Міжнародна конференція «Сучасна економічна теорія та цивілізаційні чинники економічного розвитку» (15–16 травня 2014 р.); ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Стратегічні імперативи сучасного менеджменту» (22–23 травня 2014 р.); Міжвузівська конференція «Дослідження європейської інтеграції: ідентифікація переваг та ускладнень» (23–24 червня 2014 р.); Міжнародна конференція «Соціально-трудова сфера: сучасні виклики, новітні тенденції, домінанти інноваційного розвитку» (2–3 жовтня 2014 р.); V Міжнародна науково-практична конференція «Економіка підприємства: теорія і практика» (10 жовтня 2014 р.); Круглий стіл «Історико-економічні науки: проблеми розвитку та викладання» (6 листопада 2014 р.); ІХ Міжнародна науково-практична конференція «Реформування економіки України: стан та перспективи» (25 грудня 2014 р.); Міжнародний семінар «Розвиток професійних та підприємницьких компетенцій в системі навчання упродовж життя: Модель підприємницьких та професійних компетенцій» (25 червня 2014 р.); Консультаційний семінар в рамках проекту ЄС TEMPUS «Набуття професійних і підприємницьких навичок за допомогою виховання підприємницького духу та консультації підприємців-початківців» (11–12 вересня 2014 р.); Міжнародний семінар «Розвиток професійних та підприємницьких компетенцій в системі навчання упродовж життя: імплементація моделі підприємницьких та професійних компетенцій у навчальний процес» (28 листопада 2014 р.); Круглий стіл «Сучасні проблеми розвитку підприємств АПК» (10–15 лютого 2014 р.); Круглий стіл «Українська держава та громадське суспільство: нові виклики» (15 грудня 2014 р.); Науковий круглий стіл «Розвиток аудиту в Україні у контексті європейської інтеграції» (23 грудня 2014 р.).

Проведення наукових конференцій в університеті здійснюється на основі принципів плановості, періодичності, міжнародного статусу, самоокупності та синхронізації з випуском періодичних фахових видань.

Науковий парк



Рис. 2. Дослідницька мережа КНЕУ

Особливе місце в організаційній структурі наукової діяльності університету посідає Науковий парк КНЕУ, створений у 2010 р. Це не тільки унікальна, апробована в світі структура для реалізації інноваційних проектів у галузі теоретичних і прикладних досліджень, а й економічно вигідна інституція для безпосередніх виконавців науково-дослідних проектів. У межах Наукового парку КНЕУ ведеться активна робота з пошуку замовників науково-дослідних робіт, консалтингових послуг, проектів у сфері створення інформаційних технологій, а також здійснюється юридичний та інфраструктурний супровід науково-дослідних проектів університету. Пошук замовників відбувається шляхом проведення переговорів та презентацій рішень і розробок фахівців університету, участі в конкурсах закупівель товарів, робіт, послуг та організації маркетингових заходів.

Ка­фед­ри, науково-дослідні інститути університету та Науковий парк формують базову дослідницьку мережу КНЕУ (рис. 2). Їхні колективи є тими осередками, де продукуються, розвиваються і впроваджуються інноваційні підходи, методи, механізми надання науково-освітніх послуг, а також проводяться фундаментальні та прикладні наукові роботи і розробки. Тут працює основна частина наукового та науково-педагогічного персоналу університету, який бере участь у виконанні наукових досліджень.

Дослідницька мережа КНЕУ охоплює також зарубіжні наукові установи та організації, з якими університетом укладені угоди про співробітництво та здійснюється спільна наукова та науково-освітня діяльність. Це: Краківський університет (Польща), Ліонський університет (Франція), Віденський університет (Австрія), Колумбійський університет (США), Асоціація регіональних досліджень (Великобританія), Ташкентський державний економічний університет (Узбекистан), Фінансова академія (КНР).

Взаємодія університету з бізнесом

Одним із визначальних критеріїв оцінки ефективності функціонування дослідницького університету є отримання конкурентоспроможних наукових і науково-прикладних результатів. При цьому формування сучасного дослідницького простору неможливо без розвитку взаємодії університетів з бізнесом, насамперед, у напрямі забезпечення ефективного трансферу знань і комерціалізації результатів університетських наукових досліджень.

Враховуючи необхідність поглиблення співробітництва університету з бізнес-сектором, нарощування масштабів комерціалізації інноваційних продуктів, із 2013 р. у КНЕУ щорічно проводиться бізнес-форум «Наука — бізнес — освіта: стратегічне партнерство». Метою проведення форуму є розбудова партнерської мережі науки, освіти та бізнесу, визначення пріоритетних напрямів розвитку стратегічного партнерства, а також реалізація механізмів використання конкурентоспроможних інтелектуальних продуктів університету в практиці функціонування вітчизняних бізнес-структур. Зокрема, в 2014 р. на бізнес-форумі було представлено понад 50 інноваційних продуктів КНЕУ, які включали короткострокові модульні програми, тренінги, сертифікаційні та англомовні програми; дослідницькі та консалтингові проекти на замовлення; а також програми Інституту бізнес-освіти за напрямами освітньої діяльності, державного управління, менеджменту персоналу, маркетингу, аграрно-промислового бізнесу, інформаційних технологій, міжнародного та фінансового менеджменту, страхування та банківської діяльності, менеджменту підприємств, обліку та аудиторської діяльності. Консалтингові проекти КНЕУ на замовлення вітчизняних бізнес-структур включають регламентацію та автоматизацію В2В/В2С процесів, економічну оцінку родовищ корисних копалин, тренінг-курс «Менеджмент продуктивності підприємств гірничо-металургійного комплексу», аналіз конкурентного середовища підприємства, аналіз функціональних сфер діяльності підприємства, діагностику організаційної культури підприємства та визначення шляхів її зміцнення, розвиток системи екологічного менеджменту підприємства, організації та регіону, управління природними та техногенними ризиками, розвиток міжкультурних комунікативних компетенцій для ділового спілкування (на прикладах українсько-німецьких ділових зв’язків) та ін.

Науково-дослідна діяльність Київського національного економічного університету активно розвивається завдяки творчій ініціативі викладачів і створює передумови для гідної презентації здобутків університету на вітчизняному і міжнародному рівнях.



Міжнародний бізнес-форум «Наука – бізнес – освіта», червень 2015 р.


Продуцент інновацій в економічній освіті   |   Зміст   |   Міжнародні зв’язки університету