Народився 7 листопада 1951 р. в с. Коптівщина Овруцького району Житомирської області у сім’ї колгоспників — Якова Йовича та Ганни Марківни Лузанів.

У 1972 р. закінчив факультет планування сільського господарства КІНГ ім. Д. С. Коротченка. На вибір факультету вплинуло бажання працювати у сфері сільського господарства, присвятити своє життя економіці. Виш надав Ю. Я. Лузану фундаментальні економічні знання, які допомагали йому бути активним учасником аграрного розвитку як на рівні господарства, так і на рівні району і області, а також держави. В інститутські роки був старостою групи, брав активну участь в студентському самоврядуванні та профспілковій діяльності. Найприємнішим спогадом тих часів є знайомство з майбутньою дружиною-одногрупницею Комаровою Тетяною Олександрівною, з якою виховав двох дітей та вже понад 45 років перебуває у щасливому шлюбі.

Юрій Якович й досі підтримує творчі зв’язки з викладачами альма-матер. Працюючи у Мінагрополітики, залучав високопрофесійних педагогів рідного вишу до законодавчої та нормотворчої діяльності в агропромисловій сфері. Особливо вдячний за співпрацю із шанованими вченими — В. М. Нелепом, В. Г. Андрійчуком, М. Й. Хорунжим та ін. Після закінчення інституту обіймав посади головного економіста господарства та директора радгоспу «Літківський» Броварського району Київської області, заступника генерального директора Білоцерківського виробничого об’єднання плодоовочевого господарства Київської області, першого заступника голови Білоцерківського районного агропромислового об’єднання з питань економічного і соціального розвитку Київської області.

На базі агропромислових підприємств м. Біла Церква і району з ініціативи Юрія Яковича та керівництва району був створений один із перших в Україні агропромисловий комбінат «Рось», де працював генеральним директором. В цей час був обраний головою Асоціації агропромислових об’єднань України як громадської організації.

У складі агропромислового комбінату був створений Акціонерний банк «Рось», який він очолював протягом шести років. Надалі працював заступником (1997–1998) та першим заступником (1998–2000) міністра агропромислового комплексу України. З ініціативи Ю. Я. Лузана в Національному аграрному університеті була створена кафедра державного управління, яку очолював протягом шести років.

У 2000–2003 рр. — перший заступник міністра аграрної політики України, у 2003–2004 рр. — радник голови НБУ. У 2004–2005 рр. обіймав посаду першого заступника міністра аграрної політики України — керівника апарату міністерства. У 2005 р. був генеральним директором НВЦ «Експоцентр України». У 2005–2006 рр. — перший заступник керівника Державного управління справами Президента України. У 2006 р. призначений заступником, а в 2008 р. — першим заступником міністра аграрної політики України.

Ю. Я. Лузан був уповноважений представляти Україну на переговорах з питань аграрного сектору щодо вступу держави в СОТ, брав участь в різних міжнародних та міждержавних заходах. Окрім того, брав безпосередню участь у підготовці Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» від 3 грудня 1999 р. Він обґрунтував необхідність і порядок державного регулювання агропромислового виробництва, що було закріплено Законами України «Про державну підтримку сільського господарства України» (2004), «Про основ­ні засади державної аграрної політики на період до 2015 р.» (2006) тощо. Він є одним із основних авторів законів з пільгового оподаткування сільгоспвиробників. У вересні 2007 р. було затверджено «Державну цільову програму розвитку українського села на період до 2015 р.», що була підготовлена міжвідомчою робочою групою під керівництвом Юрія Яковича.

Член-кореспондент УАНП, член економічного відділення НААН України, голова спостережної ради ФАБФ АПК України, член спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій ННЦ «Інститут аграрної економіки», керівник декількох здобувачів наукового ступеня кандидата економічних наук. Автор понад 100 наукових праць, з яких 11 монографій і розділів у монографіях, більш ніж 60 статей у наукових фахових виданнях, понад 30 посібників і рекомендацій з виробництва. Нагороджений ­Почесною грамотою КМУ та орденами за особливі заслуги перед державою ІІ та ІІІ ступенів. Має 1 ранг державного службовця.

Одружений. Дочка Марина теж закінчила КНЕУ. Син Олександр здобув економічну освіту в Національному аграрному університеті.

Життєве кредо: «Цілеспрямовано йти до реалізації своєї мети, бути чесним і послідовним у своїх діях!»