Народився 5 січня 1938 р. у с. Білка Коростенського району Житомирської області. Дитинство та юність Володимира Павловича минали у важкі воєнні та перші мирні роки. Зі шкільних предметів найкраще давалися точні науки — алгебра, геометрія, фізика.

У 1955 р. В. П. Матвієнко вступив до Київського фінансово-економічного інституту за спеціальністю «Фінанси і кредит». За час навчання опанував економічні знання, зрозумів сутність фінансових і кредитних відносин, важливість для розвитку економіки таких галузей важкої індустрії як вугільна, хімічна промисловість, металургія, машинобудування тощо.

Успішно склавши державні іспити й отримавши диплом економіста, Володимир Матвієнко почав працювати у Маріупольському (Жданівському) відділенні Будбанку СРСР Донецької області, де свого часу проходив переддипломну практику. Керівник відділення С. І. Кленцер особисто запросив випускника інституту на посаду кредитного інспектора. Володимир Павлович із посмішкою згадує, як це було: тільки-но він повернувся із практики додому, одразу ж отримав телеграму з Маріуполя: «Володя, приезжай срочно, некому работать. Кленцер». Так у 1959 р. розпочалася трудова діяльність відомого в Україні та за її межами банкіра Володимира Павловича Матвієнка.

Працюючи кредитним інспектором у Маріуполі, Володимир Павлович водночас викладав на ка­фед­рі політекономії Жданівського металургійного інституту. Особиста відповідальність і прагнення якнайповніше розкрити сутність економічних процесів сприяли тому, що його запросили читати лекції зі статистики й економіки на курсах підвищення кваліфікації. Ця робота дала молодому фахівцю перший досвід систематичного викладання економічних дисциплін, читання лекцій і проведення практичних занять зі студентами. «Не було такого навчального закладу в Маріуполі, а згодом у Артемівську і в Донецьку, — згадує Володимир Павлович, — де я б не читав лекцій, набуваючи практичного педагогічного досвіду».

У 1964 р. В. П. Мавієнка призначили керівником Артемівського відділення Будбанку СРСР Донецької області. В Артемівську він був обраний також депутатом міської ради, очолював планово-бюджетну комісію.

Призначення в 1967 р. на посаду заступника керівника Донець­кої обласної контори Будбанку СРСР стало кроком до оволодіння масштабними ділянками роботи, адже область посідала чільні позиції в народному господарстві не тільки України, а й усього СРСР, особливо у вугільній промисловості, чорній металургії, машинобудуванні та хімії. Продовжив Володимир Павлович і викладацьку діяльність, працюючи на ка­фед­рі фінансів і кредиту Донецького державного університету. Його стилю викладання були притаманні оригінальність поглядів на найважливіші питання економічної науки, проникливість, діалектичне мислення, прагнення до глибинного розкриття економічних процесів.

---

Українські гривні з підписом
першого голови правління НБУ, 1992 р.

У 1972–1979 рр., працюючи вже керівником Дніпропетровської обласної контори Будбанку СРСР, Володимир Павлович захистив кандидатську дисертацію, присвячену питанням посилення ролі Будбанку в зростанні ефективності капітальних вкладень. Читав лекції на курсах підвищення кваліфікації Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту, працював старшим викладачем ка­фед­ри економіки народного господарства Дніпропетровського державного університету. В різні роки Володимир Павлович викладав дисципліни: «Кредитування та розрахунки в промисловості», «Фінанси промисловості», «Ціни та ціноутворення», «Фінанси і кредит», «Грошовий обіг і кредит». За ефективну викладацьку та лекторську роботу рішенням Вищої атестаційної комісії при Раді Міністрів СРСР від 20 червня 1979 р. Володимиру Павловичу Матвієнку присвоєно вчене звання доцента ка­фед­ри економіки народного господарства.

У кінці 70‑х та у 80-ті рр. В. П. Матвієнко працював заступником, а згодом і керівником Українського республіканського банку Промбудбанку СРСР. Водночас продовжував і викладацьку діяльність, читаючи на вечірньому факультеті Київського інституту народного господарства імені Д. С. Коротченка цикл лекцій із курсу «Фінансування і кредитування капітальних вкладень». У своїх лекціях Володимир Павлович висвітлював актуальні питання розвитку кредитних відносин, удосконалення методів фінансово-кредитного стимулювання будівельного виробництва, роль банків у процесі інтенсифікації виробництва, зміцнення режиму економії, перехід на принципи госпрозрахунку тощо. У середині 80‑х рр. на базі Українського республіканського банку Промбудбанку СРСР була відкрита філія ка­фед­ри банківської справи Київського інституту народного господарства імені Д. С. Коротченка, яку очолив Володимир Павлович Матвієнко.

Наполеглива робота очолюваного В. П. Матвієн­ком Українського республіканського банку Промбуд­банку СРСР над удосконаленням фінансових відносин у будівництві сприяла тому, що кредит став активним інструментом формування противитратного механізму господарювання в республіці.

---

Папа Римський вручає В. П. Матвієнку нагороду.
Ватикан, 1995 р.

Діловому стилю Володимира Павловича притаманні всебічний аналіз фактів та обґрунтування рішень, глибоке бачення економічних процесів. До його думки прислухалися керівники республіканського уряду, галузевих міністерств і відомств. Вони відвідували річні підсумкові збори в банку, на яких піднімалися гострі питання розвитку будівельної галузі, визначалися шляхи поліпшення використання будівельними міністерствами основних фондів, дотримання нормативів будівництва, скорочення обсягів незавершеного будівництва, термінів освоєння нових технологій.

В. П. Матвієнко одним із перших серед банкірів колишнього СРСР почав упроваджувати в банківську практику новітні комп’ютерні технології. Завдяки його особистим зусиллям у банках України було вперше запроваджено нові комп’ютерні технології та здійснено перехід до автоматизації банківських операцій на базі комп’ютерів і мережі типу «Apricot». Високий технологічний рівень дав фахівцям банку змогу розробити програмний комплекс із обслуговування платіжного обороту, який згодом став відомим під назвою «Київський операційний день банку» та був упроваджений у банках не тільки України, а й багатьох інших союзних республік колишнього СРСР.

У 1991 р. Володимир Матвієнко призначений першим головою правління Національного банку України. Попри матеріальні та фінансові труднощі, а також відсутність в Україні досвіду побудови центрального банку, він зумів здійснити масштабну організаційну роботу зі створення центрального банку країни, побудови дворівневої банківської системи, реєстрації перших комерційних банків. Володимир Павлович Матвієнко — ініціатор створення української національної валюти — гривні. Він затвердив зразки перших купюр, заклав основи для самостійного випуску Українською державою власних грошових знаків.

---

В. П. Матвієнко з нагородою «Фінансист року», 1999 р.

Велику увагу головний банкір України надавав і визнанню країни у світі. За участі В. П. Матвієнка були встановлені перші кореспондентські відносини з провідними банками світу, вирішене питання про вступ на правах повноправного члена до Міжнародної спеціалізованої банківської клірингової системи SWIFT, що засвідчило визнання молодої Української держави у світових фінансових колах.

У 1992 р. Володимир Павлович Матвієнко створив та очолив Український акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (Промінвестбанк), головними завданнями якого стали фінансове забезпечення розвитку національного товаровиробника; інвестиційна підтримка оновлення основних фондів в економіці; надання клієнтам усього спектру сучасних банківських послуг. Під керівництвом Володимира Матвієнка Промінвестбанк надав десяткам тисяч національних товаровиробників усіх галузей економіки вагому інвестиційну підтримку, яка дозволила їм динамічно розвиватися, відновити та збільшити виробництво, модернізувати технічну й технологічну бази. Вірно обрана стратегія забезпечила Промінвестбанку успішний довгостроковий розвиток, формування солідної клієнтської бази. Завдяки ефективній діяльності банку, його надійності, впровадженню новітніх банківських технологій відомий англійський журнал «The Banker» тричі, у 2003, 2004 та 2006 рр., визнавав Промінвестбанк «Банком року в Україні».

Попри велику завантаженість, Володимир Павлович знаходив час, щоб виступати з лекціями та доповідями в Україні й за кордоном. Свій управлінський і викладацький талант він спрямовував на підготовку банкірів нової генерації, ініціативних та енергійних, здатних до прийняття самостійних рішень, опанування нових форм банківської роботи. Багаторічна викладацька праця В. П. Матвієнка гідно оцінена науковим співтовариством. 28 січня 1993 р. Атестаційна колегія Міністерства освіти і науки України затвердила рішення вченої ради Київського інституту народного господарства імені Д. С. Корот­ченка про присвоєння Володимиру Павловичу Матвієнку вченого звання професора ка­фед­ри банківської справи цього навчального закладу.

---

Ректор Київського інституту банківської справи
проф. В. П. Матвієнко вручає дипломи випускникам

У 1995 р. за ініціативи В. П. Матвієнка у Промінвестбанку створений Центр підготовки спеціалістів для банку, до складу якого ввійшли Вища банківська школа, Інститут підвищення кваліфікації та Школа початкової економічної освіти, які сформували наскрізну систему підготовки та перепідготовки фахівців банку. Володимир Павлович читав лекції та брав активну участь у підсумковій оцінці знань слухачів. У 1997 р. він створив Київський інститут банківської справи, який і нині готує для України майбутнє покоління банкірів. Ректор інституту, професор В. П. Матвієнко, прочитав студентам цього навчального закладу сотні годин лекцій, прийняв сотні іспитів, надав молодим спеціалістам величезний обсяг науково-практичної інформації, підготував до професійної діяльності багатьох талановитих економістів-банкірів.

У 2004 р. за визначні особисті заслуги перед Українською державою в розвитку банківської системи, багаторічну самовіддану працю та громадську діяльність Володимиру Павловичу Матвієнку присвоєне звання Героя України із врученням Ордена Держави.

Як видатний фінансист і патріот України Володимир Матвієнко нагороджений високими державними нагородами: орденом Дружби народів; почесними відзнаками Президента України — орденом князя Ярослава Мудрого IV та V ст., орденом «За заслуги» ІІІ ст.; почесними грамотами Президії Верховної Ради УРСР, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України. Також відзначений багатьма орденами та медалями за заслуги в галузі економіки й банківської справи, наукову, громадську та благодійну діяльність. Володимир Павлович — лауреат міжнародних премій «Дружба» та «Слов’яни», неодноразовий переможець Міжнародного відкритого рейтингу популярності та якості товарів і послуг «Золота Фортуна», володар премії «Прометей Престиж» IV Загальнонаціональної програми «Людина року — 99» у номінації «Фінансист року». За багаторічний внесок у розвиток освіти професор В. П. Матвієнко удостоєний відзнак Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України» та «Петро Могила».

Діяльність В. П. Матвієнка здобула й міжнародне визнання. Міжнародний біографічний центр (Велика Британія) присвоїв йому почесне звання «Людина року 1998–1999». Ім’я Володимира Матвієнка занесене до Міжнародного біографічного довідника, Міжнародного довідника відомих інтелектуалів, довідників «2000 видатних інтелектуалів XXI століття», «500 найвидатніших діячів нового тисячоліття», «Найвидатніші мислителі XXI століття». Згідно з офіційним свідоцтвом Кримської астрофізичної обсерваторії малій планеті, відкритій 5 вересня 1978 р. та зареєстрованій у міжнародному каталозі за номером 6622, присвоєне ім’я «Матвієнко».

---

В. П. Матвієнко зі студентами Київського інституту банківської справи

Професор В. П. Матвієнко — автор монографій і книг «Держава і банки», «Автограф на гривні», «Роздуми банкіра», «Промінвестбанк: стратегія відтворення», «Філософсько-економічні погляди», «Желаемое и действительное (правы ли классики)», «Моє село», «Планета життя», «Самотужки по життю», «Твій син, Україно!».

Володимир Матвієнко — заслужений діяч мистецтв України, член правління Асоціації діячів естрадного мистецтва України. Автор поетичних і пісенних збірок «Люблю я свою Україну», «На рідних роздолах», «Пісне моя зоряна», «Душі моєї хвилювання», «Оберіг пам’яті», «В серці маю Україну» та збірки афоризмів «Дотепні слова». Понад 30 пісенних творів відзначені дипломами міжнародних і всеукраїнських музичних фестивалів і конкурсів. Нагороджений Почесною відзнакою Міністерства культури і мистецтв України «За досягнення в розвитку культури і мистецтв» та медаллю «Заслужений діяч естрадного мистецтва України». Видано альбом «Українські народні пісні та романси. Від Шевченка до Матвієнка».

За активну участь у відродженні та розвитку Козацтва Запорозького в Україні Володимир Павлович нагороджений Грамотою та Золотою Зіркою «Герой Козацтва», орденом «Гетьман ­Петро Сагайдачний», медаллю «Січовий отаман Сірко» Міжнародної громадської організації «Козацтво Запорозьке».

Як голова правління Промінвестбанку В. П. Матві­єнко займав активну громадську позицію мецената, вважаючи служіння інтересам суспільства обов’язком керівника провідної фінансової установи України. У 1992–2008 рр. Промінвестбанк брав активну участь у реалізації різноманітних суспільно вагомих проектів, спрямувавши на розвиток національної науки, культури, мистецтва та спорту понад 100 млн грн. Благодійну допомогу банку відчули знедолені діти й інваліди, ветерани війни. Фінансовою підтримкою Промінвестбанку скористалися лікарні та медичні об’єднання в усіх регіонах України. А киянам банк подарував новий дитячий садочок для дітей із вадами мови. Промінвестбанк брав участь у відродженні духовних святинь: Михайлівського Золотоверхого собору, Успенського собору Києво-Печерської лаври.

Багато уваги Володимир Павлович Матвієнко надає й відродженню свого рідного с. Білка Коростенського району Житомирської області. У селі збудовані Будинок культури, де відкрито «Музей історії села Білка»; Медико-оздоровчий центр; школа, яка носить ім’я В. П. Матвієнка; двоповерховий житловий комплекс; комплекс «Молодіжна естрада»; кав’ярня; водогін артезіанської води. Здійснено телефонізацію м. Коростеня та сіл Коростенського району. У 2012 р. центральний майдан с. Білка названий на честь Володимира Матвієнка, а вдячні білківчани встановили в центрі рідного села стелу на честь 75-річчя свого видатного земляка В. П. Матвієнка.

У 2016 р. Володимир Павлович, як відомий не тільки в ­Україні, а й далеко за її межами меценат, митець, культурний діяч та автор низки поетичних збірок і пісенників, обраний членом редакційної колегії газети «Літературна Україна».

---

Майдан Володимира Матвієнка в с. Білка, 2013 р.