Народився 23 лютого 1952 р. у с. Папужинці Тальнівського району Черкаської області в сім’ї сільського вчителя.

При виборі майбутньої професії у В. І. Яструбинського не було жодних сумнівів стосовно того, що вона буде пов’язана з економікою. В 1969 р. став студентом КІНГ ім. Д. С. Коротченка. У зв’язку з тим, що навчання було перерване службою протягом 1971–1973 рр. в Радянській армії, вищу освіту здобув лише в 1978 р., отримавши кваліфікацію інженера-економіста.

З 1973 р. працював на Київському заводі обчислювальних і керуючих машин, а в 1977 р. був переведений у Державний комітет УРСР по цінах. Відтоді вся подальша трудова діяльність Василя Івановича пов’язана з питаннями ціноутворення, спочатку в цьому комітеті, а з 1983 р. — на посаді заступника завідувача відділу цін виконкому Київської міської ради народних депутатів. З 1992 р. обіймав посаду начальника Управління, а потім — Головного управління цінової політики КМДА.

Розуміючи, що знання — це запорука успіху, в 2000 р. закінчив Українську академію зовнішньої торгівлі та здобув кваліфікацію магістра міжнародного менеджменту. В кінці цього ж року отримав диплом кандидата економічних наук у сфері економічного природокористування і охорони навколишнього середовища.

З 2014 р. до сьогодні працює заступником директора Департаменту економіки та інвестицій — начальником Управління цінової політики КМДА. Як досвідчений керівник, Василь Іванович спрямовує колектив у напрямі дотримання основних принципів демократії, постійно впроваджує нові методи керівництва підрозділом, прагнучи досягти беззаперечного дотримання вимог Конституції. Бере активну участь у розробці та реалізації програм соціально-економічного розвитку столиці та вносить обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення господарського та організаційно-правового механізму ціноутворення.

---

Василь Іванович у родинному колі

Сили і натхнення для втілення нових ідей В. І. Яструбинський черпає з українських традицій і звичаїв, величного духу українських козаків, адже й сам є полковником української армії. У своєму житті керується принципом «Патріотизм, професіоналізм, порядність», тому зрозумілою є та повага, з якою до нього ставляться колеги, друзі, рідні та всі, кому колись доводилося з ним спілкуватися.

КІНГ став для Василя Івановича другою родиною, де навчалися не тільки його найкращі друзі, а й кохана дружина Ніна Іванівна, дорогі серцю син Олексій, донька Ольга та невістка Наталія. Він безмежно вдячний інституту за щасливі дні, за чудовий викладацький колектив, який вів студентів «через терни до зірок», розкривав їхню індивідуальність, розвиваючи здібності та хист до науки. Окремі слова подяки висловлює за безцінну можливість пізнати та полюбити Київ.

Сім’я є справжнім джерелом життєвої енергії В. І. Яструбинського. Він —прекрасний чоловік та батько, який турбується, щоб удома завжди панувала злагода. Як рідного сина любить та поважає зятя Тараса. У вільний час разом із рідними відпочиває на природі, подорожує, займається мисливством. Любить читати історичну та художню літературу.

Сумлінна праця, професіоналізм та вагомий особистий внесок у соціально-економічний розвиток м. Києва відзначалися на державному та міському рівні. Василь Іванович — заслужений економіст України, нагороджений орденом «За заслуги» III та II ступенів, Почесною грамотою Верховної Ради України, двома Почесними грамотами Кабінету Міністрів України, нагрудним знаком мера Києва «Знак Пошани» та іншими почесними відзнаками, серед яких і медаль «За відвагу на пожежі».