ВАЩАЄВ Сергій Сергійович Декан факультету, кандидат економічних наук, доцент Народився 22 лютого 1974 р. у м. Тбілісі (Республіка Грузія). У 1996 р. із відзнакою закінчив Київський державний економічний університет за спеціальністю «Економічна статистика» та здобув кваліфікацію магістра державного управління. Упродовж 1996–1999 рр. навчався в аспірантурі ка­фед­ри статистики. У 2001 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Методологія побудови узагальнюючих статистичних показників». У 2006 р. йому присвоєно звання доцента. Загальний стаж роботи Сергія Сергійовича в КНЕУ ім. В. Гетьмана перевищує 16 років. Із 1999 до 2013 р. працював у штатному складі ка­фед­ри статистики на посадах асистента, старшого викладача та доцента. З 2003 до 2009 р. виконував обов’язки заступника завідувача ка­фед­ри статистики, а з 2010 до 2013 р. — заступника декана факультету інформаційних систем і технологій. Із жовтня 2013 р. і дотепер — декан факультету інформаційних систем і технологій. До сфери наукових інтересів доц. С. С. Ващаєва належать проблеми статистичного дослідження сектору малого підприємництва в Україні, впровадження хмарних технологій та дистанційних систем у навчальний процес. Результати наукової та науково-методичної роботи відображені в понад 30 наукових працях, зокрема в наукових статтях, що побачили світ в авторитетних віт­чизняних і зарубіжних фахових виданнях. Співавтор низки підручників, навчальних посібників, монографій, навчально-методичних розробок тощо.

Півсторіччя тому в складі Київського інституту народного господарства було засновано факультет механізованої обробки економічної інформації та покладено початок підготовці фахівців із машинної обробки економічної інформації.

Одним із фундаторів спеціальності «Організація механізованої оброки економічної інформації» та факультету з цією ж назвою був організатор і перший завідувач ка­фед­ри МОЕІ обліково-економічного факультету, д.е.н., проф. М. Г. Твердохліб. Першими викладачами ка­фед­ри стали: доц. С. Т. Іванченко, кадровий працівник інституту, к.е.н. Л. Л. Терехов, викладачі М. В. Пудова, Т. Г. Куценко, В. М. Годун, В. Я. Жученко, Б. С. Обуханич, В. І. Семенцов, Г. С. Тесленко та ін., досвідчені практики І. В. Куркіна, Є. Н. Туголукова, Н. С. Пінчук.

У 1963–1964 навчальному році зі студентів-вечірників спеціальності «Бухгалтерський облік» випускного курсу була сформована група спеціальності «Організація механізованої обробки економічної інформації» з шостим роком навчання. Готувалися та видавалися програми, практичні завдання, методичні вказівки з підготовки курсових і дипломних (вперше у виші) проектів тощо.

Ка­фед­ра розросталася, приходили нові люди: кандидати економічних наук О. Н. Бобров, С. П. Куценко та ін. На основі ка­фед­ри МОЕІ було створено нові: економіко-математичних методів (завідувач — Л. Л. Терехов), теорії і практики управління (завідувач  —О. М. Бобров), лічильних машин та їх експлуатації (завідувач — С. П. Куценко).

У 1964 р. організовано окремий факультет ОМОЕІ. Його деканами в різні періоди були С. П. Куценко, Л. Л. Терехов, В. П. Тронь, В. К. Галіцин, В. Я. Жученко, О. П. Суслов, Ю. Г. Кривоносов, О. Д. Шарапов та ін.

Із ка­фед­ри лічильних машин та їх експлуатації були створені ка­фед­ри ЕОМ та організації обчислювальних установок і систем (перша та єдина в Україні). Викладачами стали перші випускники нової спеціальності — М. Я. Пономарьов, М. Є. Дубонос, Л. Д. Лопата, М. І. Татарчук, М. А. Сендзюк та ін. Висока кваліфікація дозволила їм працювати в різних галузях виробництва і на різних рівнях управління, застосування обчислювальної техніки. Багато вихованців факультету захистили кандидатські та докторські дисертації; серед перших були: М. С. Матинченко, Н. О. Парфенцева, М. О. Гольцберг.

---

Колектив деканату. Зліва направо: заст. декана, к.т.н., доц. Т. В. Данильченко, лаб. кабінету курсового та дипломного проектування А. С. Довгаль, декан, к.е.н., доц. С. С. Ващаєв, інсп. з контролю за забезп. навч. проц. С. В. Третяк, лаб. кабінету курсового та дипломного проектування Н. О. Мельниченко

На факультеті швидко сформувався колектив висо­кокваліфікованих спеціалістів у ­галузі застосування обчислювальних машин і економіко-математичних методів в уп­рав­лінні економікою. Викладачі факультету брали активну участь в організації та проведенні наукових конференцій і семінарів, пов’язаних з удосконаленням управління, науковою організацією праці. Вони підтримували тісні наукові зв’язки з вишами Чехословаччини, Польщі, Болгарії, Куби, Монголії, США та інших країн. У 1973–1978 рр. вчені факультету брали активну участь у розробці теми в межах радянсько-американського договору — «Радянсько-аме­ри­канське спів­робітницт­во в галузі застосування ЕОМ в управлінні» (керівник — ректор МЕСІ проф. В. В. Шураков) та її окремого проекту­ — «Підготовка кадрів» (науковий керівник — проф. М. Г. Твердохліб). Це дало змогу використати найкращий досвід ВНЗ США у підготовці кадрів у нашій країні, вдосконалити методи викладання дисципліни.

З 1965 р. почав двічі на рік виходити заснований у 1964 р. міжвідомчий науковий збірник «Механізація обліку і обчислювальних робіт» (випуск 1–14), з 15 випуску — «Машинна обробка інформації». Написано також низку підручників, навчальних посібників і монографій із проблем застосування обчислювальної техніки й економіко-математичних методів в управлінні, організації обчислювальних установок і мереж.

Упродовж понад усіх років роботи факультету його працівники завжди демонстрували високий професіоналізм, знання своєї­ справи, громадську активність, величезний творчий та інтелектуальний потенціал у справі підготовки фахівців і виховання молоді. Завдяки ефективній системі навчання, інтеграції з наукою та високій кваліфікації професорсько-викладацького колективу факультет швидко перетворився на унікальний освітньо-науковий центр підготовки висококваліфікованих кад­рів у сфері інформаційних технологій, аналізу та моделювання економіки.

Найціннішим надбанням факультету, його гордістю є все­світньо відомі наукові школи, представники яких сьогодні працюють у різних країнах світу та різних сферах діяльності, визнані найвищими науковими спільнотами. Біля витоків наукового осередку на факультеті стояли відомі вчені-економісти: академіки Є. Є. Слуцький, М. В. Птуха, К. Г. Воблий, професори Й. С. Пасхавер, М. Г. Твердохліб, С. П. Куценко, Л. Л. Терехов.

Серед потужних наукових шкіл, які досліджують, зокрема, статистичну галузь, слід згадати:

– школу теорії статистики, пов’язану, передовсім, з іменем Й. С. Пасхавера;

– школу соціально-демографічної статистики, започатковану та розвинену К. Г. Воблим, О. О. Русовим, М. В. Птухою, Ю. О. Корчаком-Чепурківським, С. І. Пирожковим, Е. М. Лібановою;

– школу економіко-статистичного моделювання, надбання якої висвітлені у працях Є. Є. Слуцького, В. П. Трофімова, А. М. Єриної;

– школу статистики макропроцесів, що набула потужного розвитку завдяки діяльності А. В. Головача й І. Г. Манцурова. І. Г. Манцуров також зробив вагомий внесок у розвиток статистики економічного зростання та конкурентоспроможності країни, інституціональної економіки тощо.

---

Підготовка до сесії (співробітники деканату — Т. В. Данильченко, С. В. Третяк та А. С. Довгаль)

За час існування факультету підготовлено понад п’ять тисяч висококваліфікованих професіоналів, відомих учених, які працюють у різних галузях економіки, науки, освіти, державного управління і обіймають керівні посади. Працюючи на благо української економіки, вони зберігають і примножують славетні традиції факультету та університету. Сьогодні викладачі факультету щедро діляться своїми науковими напрацюваннями зі студентами, аспірантами, докторантами. Дух творчості і наукового пошуку визначає атмосферу більшості лекцій, формує студентські роботи та доповіді на численних наукових конференціях, симпозіумах та семінарах. Факультет інформаційних систем і технологій організовує та проводить активну роботу із залучення студентів до участі в конференціях все­українського та міжнародного рівнів, міжнародних олімпіадах у сфері інформаційних технологій для студентів вищих навчальних закладів.

Також співробітники факультету працюють над налагодженням зв’язків із провідними світовими компаніями — розробниками програмного й апаратного забезпечення.

Із гордістю оцінюючи пройдений шлях, колектив факультету впевнено дивиться в майбутнє. Час висуває нові вимоги до суспільного розвитку й освіти, й діяльність факультету інформаційних систем і технологій є достойною відповіддю на такі виклики. Враховуючи об’єктивні умови та спираючись на напрацьований досвід, сьогодні, в умовах інноваційної економіки та інформаційного суспільства, факультет інформаційних систем і технологій:

– здійснює підготовку професіоналів, які во­лодіють як професійними, так і глобальними компетенціями, необхідними для конкурентоспроможного фахівця на світовому ринку праці;

– оновлює та постійно вдосконалює наукові компоненти діяльності, що є запорукою стратегічної конкурентоспроможності, поглиблення зв’язку науки та практики, розвитку корпоративного сектору науки, активізації молодіжної науки, інтенсифікації міжнародної наукової співпраці;

– постійно шукає нові форми співпраці з роботодавцями, якими є не лише фірми й організації, що працевлаштовують випускників факультету, а й замовники потенційних наукових продуктів, бізнес-партнери в підготовці сучасних професіоналів;

– удосконалює кадрову політику шляхом інтенсифікації роботи з підготовки власних науково-педагогічних кадрів, залучення­ кваліфікованих фахівців із бізнесу, поглиб­лення уваги до якості стажування та підвищення кваліфікації професорсько-ви­кла­дацького складу;

– створює умови для поступового переходу від викладання навчальних дисциплін до опанування фундаментальних наук, орієнтованих на формування розумових навичок випускників, зокрема креативності, спроможності аналізувати великі обсяги інформації, системності мислення, здатності до самонавчання;

– розвиває міжнародну співпрацю з метою реалізації спільних науково-дослідних і бізнес-проектів.

Для оперативного управління діяльністю факультету створений деканат. До його складу, крім декана, входять: заступник декана, помічник декана, методисти та диспетчери. Організаційно-функціо­нальну структуру деканату визначають контингент студентів і його склад за формами навчання й освітньо-кваліфікаційними рівнями, характер та обсяг навчальної, методичної, наукової та виховної роботи. Деканом факультету інформаційних систем і технологій КНЕУ сьогодні є к.е.н., доц. С. С. Ващаєв. Заступником декана з 2013 р. працює доцент ка­фед­ри інформаційних систем в економіці Т. В. Данильченко. У своїй діяльності деканат факультету співпрацює з іншими підрозділами: з підпорядкованими факультету ка­фед­рами — з питань організації та контролю за всіма напрямами діяльності; з іншими ка­фед­рами університету — з питань кадрового забезпечення навчально-виховного процесу; з іншими факультетами — з питань вивчення й обміну досвідом роботи, здійснення міжфакультетських наукових досліджень, спільних виховних, культурно-масових та інших заходів; із загальноуніверситетськими центрами, відділами, відокремленими підрозділами — у зв’язку з виконанням покладених на деканат функцій.

Інспектором з контролю за забезпеченням навчального процесу в деканаті денної форми навчання з 2005 р. працює С. В. Третяк. А в деканаті заочної форми навчання з 1990 р. інспектором з контролю за забезпеченням навчального процесу є заслужений працівник КНЕУ А. В. Хрол.

На факультеті здійснюється підготовка бакалаврів у галузі знань «Соціальні та поведінкові науки» зі спеціальності «Економіка» (спеціалізації — «Економічна кібернетика» та «Соціально-економічна статистика»); в галузі знань «Інформаційні технології» за спеціальностями «Комп’ютерні науки та інформаційні технології», «Системний аналіз» та «Кібербезпека».

Також на факультеті здійснюється підготовка магістрів за спеціальностями: «Економіка» (спеціалізації — «Економічна кібернетика» та «Соціально-економічна статистика»); «Комп’ютерні науки та інформаційні технології» (спеціалізація — «Інформаційні управляючі системи та технології»), а також «Системний аналіз» (спеціалізація — «Системи та методи прийняття рішень»).

Бараник Зоя Павлівна — доктор економічних наук, професор.

У 1974 р. закінчила Київський інститут народного господарства імені Д. С. Коротченка; того ж року розпочала працювати на промислових підприємствах м. Києва; на ка­фед­рі статистики КНЕУ ім. В. Гетьмана працює з 1981 р. Із 2009 р. обій­має посаду професора ка­фед­ри статистики. Викладає дисципліни: «Статистика», «Статистика праці», «Статистика ринку праці», «Соціально-демографічна статистика», «Університетська освіта».

Наукова робота спрямована на розробку методологічних, методичних та організаційних питань формування стратегії розвитку ринків, підходів до їх комплексного статистичного аналізу й оцінювання на регіональному та національному рівнях. Є автором понад 250 наукових і навчально-методичних праць, зокрема п'яти монографій і понад десяти навчальних посібників із грифом МОН України. Під керівництвом Зої Павлівни захищено більше ніж десять дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук.

Валєєв Кім Галямович (1936–2013) — доктор фізико-мате­матичних наук, професор ка­фед­ри математики. Стаж науково-педагогічної роботи — 39 років. У 1958 р. з відзнакою закінчив Ленінградський державний університет за спеціальністю «Механіка», згодом — за спеціальностями «Диференціальні рівняння» та «Теорія функцій комплексного змінного». З 1960 р. викладав «Вищу математику» в Ленінградському політехнічному інституті, спочатку на посаді асистента, потім — доцента. У 1966 р. переїхав до Києва, де працював професором, завідувачем ка­фед­ри вищої математики в Київському інституті інженерів цивільної авіації. З 1980 р. до 2012 р. працював завідувачем ка­фед­ри вищої математики в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Всього опублікував понад 700 наукових статей, методичних розробок, тез доповідей конференцій тощо. Під науковим керівництвом проф. К. Г. Валєєва захистили дисертації більш як 40 аспірантів, четверо з яких стали докторами наук.

Васєчко Ольга Олександрівна — доктор економічних наук, професор ка­фед­ри статистики.

У 1983–2009 рр. працювала в системі державної статистики України: начальником Головного управління статистики підприємств і генеральним директором Науково-технічного комплексу статистичних досліджень Держкомстату України. Викладала в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», з 2006 р. і донині є запрошеним та асоційованим професором Університету Сорбона-Пантеон (Франція) та Університету UNLV (США). Бере участь у міжнародних проектах ООН та Європейської комісії як експерт зі статистики в країнах Азії, Африки та Європи.

Сфера наукових інтересів: економічна статистика, макроекономіка, управління ризиком, прямі іноземні інвестиції.

Великоіваненко Галина Іванівна — кандидат фізико-мате­ма­тич­них наук, професор ка­фед­ри економіко-математичного моде­лювання.

Наукові інтереси пов’язані із застосуванням теорії випадкових процесів, нечіткої логіки та нейромереж у моделюванні нелінійних економічних процесів, в аналізі, оцінюванні й управлінні економічним ­ризиком.

Автор понад 60 праць, зокрема п’яти монографій, двох нав­чальних і двох навчально-методичних посібників. Під керівництвом Г. І. Великоіваненко захищено три дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук.

Герасименко Сергій Сергійович — український економіст, доктор економічних наук, професор. У 1995–2000 рр. очолював ка­фед­ру статистики. Основні напрями наукових досліджень: статистика ринку праці фахівців, система національного рахівництва, статистичне забезпечення аналізу фінансового ринку. Викладає дисципліни: «Статистика», «Правова статистика», «Економічна статистика», «Фінансовий облік», «Контролінг». Автор понад 130 наукових, науково-методичних і дидактичних публікацій.

Головач Анатолій Варфоломійович — український економіст, доктор економічних наук, професор, академік Академії наук вищої школи України, багаторічний завідувач ка­фед­ри статистики КНЕУ.

У 1952 р. закінчив Всесоюзний інститут радянської торгівлі. З 1965 р. працював у Київському інституті народного господарства, де обіймав посади доцента, професора та завідувача ка­фед­ри статистики. Започаткував школу прикладної статистики економічного напряму, орієнтовану на побудову статистичного забезпечення управління економікою та навчальний курс «Статистичне забезпечення управління економікою». Сформував теоретико-методологічні основи банківської та прикладної статистики.

Автор чотирьох монографій, семи підручників і навчальних посібників, понад 100 проблемних статей у відомих українських і зарубіжних фахових виданнях. Під його керівництвом на ка­фед­рі була створена лабораторія МОН України з аналізу та планування потреби економіки у спеціалістах з вищою освітою. Під керівниц­т­вом А. В. Головача підготовлено 20 науковців вищого рівня.

Дєєва Надія Миколаївна — український економіст і політик, доктор економічних наук, доцент.

Випускниця Київського інституту народного господарства за спеціальністю «Статистика». З 1999 р. працювала на керівних посадах: начальником головного фінансового управління, заступником голови (1999–2005) та головою Дніпропетровської ОДА (2005–2007). Упродовж 2007–2009 рр. була заступником Міністра оборони України. Нині — головний науковий співробітник відділу соціальної інфраструктури Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України.

Дибкова Людмила Миколаївна — кандидат педагогічних наук, доцент, професор ка­фед­ри інформатики та системології, заслужений працівник КНЕУ.

У 1981 р. закінчила Київський інститут народного господарства імені Д. С. Коротченка за спеціальністю «Організація механізованої обробки економічної інформації». На ка­фед­рі інформатики та системології працює з 1994 р. Викладає дисципліну бакалаврського рівня «Інформатика».

Автор 85 наукових і навчально-методичних праць, зокрема двох монографій і двох навчальних посібників із грифом МОН України.

Єріна Антоніна Михайлівна — доктор економічних наук, професор.

Із 1962 р. професійне життя А. М. Єріної нерозривно пов’язане з ка­фед­рою статистики Київського інституту народного господарства, де вона пройшла шлях від асистента до професора.

Основний напрям наукової роботи — статистичне моделювання та прогнозування соціально-економічних явищ і процесів. Наукові результати пов’язані з використанням статистичних моделей на різних рівнях системи управління.

Автор чотирьох підручників, восьми навчальних посібників, ­зокрема єдиних в Україні — «Статистичне моделювання та прогнозування» й «Організація вибіркових обстежень», а також двох монографій та понад 120 статей.

Коляда Юрій Васильович — кандидат фізико-математичних наук, доцент ка­фед­ри економіко-математичного моделювання. Фахівець у галузі прикладного числового аналізу та математичного моделювання систем різноманітної природи. Один із перших розробників тези про адаптацію засобів та інструментарію математичного моделювання. Сфера наукових інтересів — прикладна нелінійна економічна динаміка.

Автор 265 наукових праць (15 — англійською мовою), зокрема одноосібної та п’яти колективних монографій і навчального посібника.

Лазарєва Світлана Федорівна — кандидат економічних наук, професор ка­фед­ри економічного менеджменту.

У 1972 р. закінчила Київський інститут народного господарства за спеціальністю «Організація механізованої обробки економічної інформації». У 1984 р. здобула науковий ступінь кандидата економічних наук. Із 1992 р. працювала доцентом, а згодом — професором ка­фед­ри інформаційного менеджменту. З 2011 р. — академічний консультант (Academic Advocate) міжнародної організації «Асоціація аудиту і контролю інформаційних систем» (Information Systems Audit and Control Association — ISACA).

Лібанова Елла Марленівна — відомий український економіст і демограф, доктор економічних наук, професор, академік НАН України.

Випускниця КІНГ за спеціальністю «Статистика». З 2007 р. обіймає посаду директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України. З 2009 р. — академік-секретар Відділення економіки НАН України. Член Міжнародного союзу демографів; очолювала офіційні делегації України на 35 і 36 сесіях Комісії ООН із соціального розвитку (1997, 1998) та Міжнародній конференції на рівні міністрів із проблем старіння (2007); була радником делегації України на низці інших міжнародних конференцій і форумів, експертом Світового банку з проб­лем бідності населення в країнах з перехідною економікою (2000), МОП із проблем гнучкості та захищеності ринку праці (2006, 2007, 2008), Єврокомісії з проблем соціально-економічного розвитку (2008). Автор понад 200 наукових праць, зокрема більш як 30 опублікованих у спеціалізованих виданнях ООН, Світового банку, ЮНІСЕФ, МОП.

Манцуров Ігор Германович — доктор економічних наук, професор член-кореспондент НАН України, заслужений працівник КНЕУ, заслужений економіст України, відмінник освіти України.

---

Наше майбутнє (випуск 2015 р.)

У 1970–1974 рр. навчався в Київському інституті народного господарства за спеціальністю «Статистика». У листопаді 1977 р. був зарахований до аспірантури, впродовж трьох років навчання виконував обов’язки викладача ка­фед­ри статистики. У вересні 1988 р., згідно з рішенням Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти СРСР, був відряджений до Державного університету Мозамбіку.

Із 1990 р. працює у спеціалізованих агенціях ООН, займаючись дипломатичною роботою у країнах Південної Африки. Очолював Міжнародний благодійний фонд «Українська фундація з менеджменту» в Україні (2002), Проект Світового банку із розвитку приватного сектору (2004), спрямований на створення в Україні інституційних механізмів управління національною економікою.

З липня 2004 р. очолює ка­фед­ру статистики Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.

Є головою спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, членом експертної ради Департаменту акредитації кадрів Міністерства освіти і науки України. З квітня 2012 р. — член-кореспондент Національної академії наук України за спеціальністю «Інституційна економіка». Міжнародний експерт із проблем розвитку національних економік та інституційних перетворень.

Має близько 200 наукових робіт в галузі інституціональної економіки, світової економіки, статистики, інституційних перетворень, фінансового регулювання національних економік, статистичного інформаційно-аналітичного забезпечення управління економікою тощо.

Є автором 12 одноосібних та співавтором 12 колективних монографій, присвячених проблемам розвитку інституціональних економік, які опубліковані в Україні та за кордоном п’ятьма мовами, — українською, російською, англійською, португальською та французькою. Підготував низку науково-аналітичних матеріалів для Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Комітетів Верховної Ради України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства закордонних справ України, інших відомств тощо.

І. Г. Манцуров був головою та членом оргкомітетів міжнародних економічних науково-практичних конференцій, форумів та круг­лих столів в Україні, Південно-Африканській Респуб­ліці, Швейцарії, Бельгії, Сербії, Косово тощо, які проводилися під егідою та за сприяння ООН, та на яких вирішувалися питання розробки стратегій економічного і соціального розвитку країн, їх взаємодії при вирішенні питань спільного виходу з кризи тощо. За результатами роботи цих міжнародних форумів приймались науково-практичні рекомендації, використання яких сприяє підвищенню ефективності функціонування діяльності органів державного управління та інститутів влади і суспільства.

Нагороджений знаком «Відмінник освіти України» (2006), має почесні звання «Заслужений економіст України» та «Заслужений працівник Київського національного економічного університету», нагороди ООН, урядів Мозамбіку й Анголи.

Матвійчук Андрій Вікторович — доктор економічних наук, професор ка­фед­ри економіко-математичного моделювання, директор Інституту моделювання та інформаційних технологій в економіці та генеральний директор Наукового парку Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Головний редактор науково-аналітичного журналу «Нейро-нечіткі технології моделювання в економіці», член редколегій низки інших фахових наукових видань.

До сфери наукових інтересів А. В. Матвійчука належать дослідження з моделювання в економіці та фінансах із застосуванням інтелектуальних технологій (нейронні мережі, нечітка логіка тощо), а також питання розробки систем штучного інтелекту, зокрема побудови біологічно правдоподібних штучних нейронних мереж.

Автор 113 наукових публікацій, зокрема 15 монографій (чотири — одноосібні), навчального посібника та 62 наукових статей. Під керівництвом А. В. Матвійчука захищено дві кандидатські дисертації.

Моторин Руслан Миколайович — доктор економічних наук, професор.

У 1973 р. став випускником Київського інституту народного господарства імені Д. С. Коротченка. У 1980 р. захистив кандидатську дисертацію, а в 1998 р. — докторську. Працював на ка­фед­рі статистики КНЕУ на посадах асистента (1976–1985), старшого викладача (1985–1987), доцента (1987–2000), завідувача (2000–2004) та професора (2000, 2004–2007).

Осауленко Олександр Григорович — доктор наук з державного управління, професор, член-кореспондент НАН України, заслужений економіст України.

У 1974 р. закінчив Київський інститут народного господарства імені Д. С. Коротченка за спеціальністю «Організація механізованої обробки економічної інформації».

Після навчання в аспірантурі працював в органах державної статистики, де пройшов шлях від завідувача відділу Обчислювального центру статистичного управління м. Києва до міністра статистики України, а згодом — голови Державного комітету статистики та голови Державної служби статистики України. Загалом систему органів державної статистики очолював майже 18 років.

Сьогодні Олександр Григорович очолює Національну академію статистики обліку та аудиту.

О. Г. Осауленко — визнаний в Україні та за її межами фахівець у сфері статистики та державного управління. Ним розроблені теоретичні засади створення ефективної системи управління розвитком і функціонуванням державної статистики в сучасних умовах, методичні рекомендації щодо удосконалення стратегічного та поточного планування, управління статистичною діяльністю, запропоновані відповідні форми і методи організації цього процесу, що стало основою реформування вітчизняної державної статистики з метою приведення її у відповідність до міжнародних стандартів та передової світової практики.

Є автором близько 200 наукових праць. Його наукові доробки стали теоретико-методологічною основою для підготовки довгострокових програм розвитку вітчизняної статистики та удосконалення статистичного забезпечення управління на державному й регіональному рівнях, отримали практичне втілення в низці законодавчих та інших нормативно-правових актів.

За багаторічну плідну діяльність, високий професіоналізм, значний особистий внесок у розбудову національної статистики нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня, орденами «За заслуги» трьох ступенів, медаллю «В пам'ять 1500-річчя Києва», Подякою Президента України, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, нагрудним знаком «Почесний працівник статистики України». Під керівництвом О. Г. Осауленка створено Національну академію статистики, обліку та аудиту, Науково-технічний комплекс статистичних досліджень. Він входить до складу редколегій фахових видань «Економіка України», «Статистика України», «Прикладна статистика: проблеми теорії та практики», «Університетські наукові записки», є членом спеціалізованої вченої ради Національної академії статистики, обліку та аудиту, вчених рад Інституту економіки та прогнозування НАН України, Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, Науково-технічного комплексу статистичних досліджень Держстату України.

Здобутки Олександра Григоровича Осауленка визнано міжнародною спільнотою. Він був офіційним представником України у Статистичній комісії ООН, Комісії ООН з народонаселення та розвитку, очолював Раду керівників статистичних служб держав-учасниць СНД, тричі обирався членом Бюро Конференції європейських статистиків.

Пасхавер Йосип Саулович (1907–1980) — доктор економічних наук, професор.

Трудову діяльність розпочав у 17 років як статистик Одеського статистичного управління, був статистиком, згодом — завідувачем сільськогосподарського відділу ЦСУ України (1927–1953), одночасно займався науково-педагогічною роботою в Харківському інституті народного господарства.

У 1947–1980 рр. — завідувач ка­фед­ри статистики Київського інституту народного господарства. Під його керівництвом ка­фед­ра стала провідною з питань методології статистики та статистико-економічного аналізу, посилився її вплив на формування української економічної еліти, наукової думки, підвищився науковий рівень методичної роботи органів державної статистики. Під його керівництвом було розроблено перший у СРСР посібник «Загальна теорія статистики (для програмованого навчання)» (1976).

Пирожков Сергій Іванович — доктор економічних наук, професор, академік Національної академії наук України.

Освіту здобув на обліково-статистичному факультеті Київського інституту народного господарства. В 1973 р. захистив кандидатську, а в 1991 р. — докторську дисертації. В 1991–1997 рр. — директор-організатор, директор, радник дирекції Національного інституту стратегічних досліджень. Засновник Української академії політичних наук (1992) і фонду інтелектуального співробітництва «Україна XXI». Був президентом асоціації «Національний центр підприємництва України», членом Державної комісії з питань реорганізації в галузі науки, комісії при Президентові України з питань громадянства (1993–1997), Ради по роботі з кадрами при Президентові України (1995–1997). З 2001 до 2007 р. обіймав посаду заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України та директора Національного інституту проблем міжнародної безпеки. З 2007 р. до 2015 р. — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Молдова. У квітні 2015 р. обраний віце-президентом Національної академії наук України. Відповідає за розвиток економічної науки в Україні. Автор та співавтор понад 250 наукових праць.

Птуха Михайло Васильович (1884–1961) — видатний український статистик і демограф, економіст та організатор науки, засновник Інституту демографії АН УРСР.

Розробляв проблеми теоретичної та прикладної демографії, ­загальної теорії статистики, історії вітчизняної та світової статистики. Велике значення мали його дослідження зі статистики населення, проблеми смертності населення. До сфери наукових інтересів М. В. Птухи належали також питання загальної статистичної теорії. Сформулював визначення статистики як науки, окреслив її предмет і специфічний метод, вказав на загальне завдання, що надає статистичному знанню наукового характеру.

Із липня 1918 до 1931 р. працював професором ка­фед­ри статистики та географії Київського фінансово-економічного інституту. Цей період був найбільш плідним у науковій біографії вченого.

Пустоход Петро Іванович (1893–1992) — кандидат економічних наук, професор.

У 1922 р. закінчив економічний факультет Київського фінансово-економічного інституту з дипломом ІІ ступеня, а в 1923 р. захистив диплом І ступеня. В 1919–1938 рр. був старшим науковим співробітником Інституту демографії Академії наук УРСР. Із 1 жовтня 1955 р. працював у Київському фінансово-економічному інституті на посаді доцента ка­фед­ри статистики та математики, а з грудня 1964 р. — професора ка­фед­ри статистики. Впродовж багатьох років очолював ка­фед­ри статистики Київського фінансового інституту та Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Автор 35 наукових робіт зі статистики населення, зокрема низки монографій із перепису населення в дореволюційній Росії та СРСР.

Ситник Віктор Федорович (1935–2007) — доктор економічних наук, професор, завідувач ка­фед­ри ІСЕ КНЕУ в 1983–2007 рр., заслужений працівник КНЕУ, відмінник освіти України. Був керівником магістерської програми КНЕУ «Інформаційні системи в менеджменті» та ініціатором відкриття комп’ютерної спеціальності «Інтелектуальні системи підтримки прийняття рішень». Організував Всеукраїнську наукову студентську конференцію «ІС в економіці та бізнесі», яка щорічно проводиться на ка­фед­рі ІСЕ.

Основний напрям наукової роботи — розробка та застосування інформаційних систем і математичних методів у менеджменті. Створив першу в Україні наукову школу з дослідження, розробки й адаптації комп’ютерних систем підтримки прийняття рішень в економіці та підприємництві. Очолював науковий напрям із розробки та застосування інформаційних систем і математичних методів у менеджменті в Академії наук вищої школи України, академіком якої обраний у 1994 р.

Автор понад 166 наукових праць, зокрема 18 монографій і навчальних посібників, уперше в Україні опублікував підручники з комп’ютерних систем підтримки прийняття рішень, за якими зараз навчаються студенти всіх українських вишів. Був членом редколегій трьох періодичних наукових збірників, експертної ради з національної безпеки ДАК України, двох рад із захисту дисертацій. Підготував чотирьох докторів і 25 кандидатів економічних наук.

Ситник Ніна Василівна — кандидат економічних наук, професор ка­фед­ри інформаційних систем в економіці. Заслужений працівник КНЕУ.

На ка­фед­рі МОЕІ КІНГ (нині — ка­фед­ра ІСЕ КНЕУ) працює з 1978 р. У 1986 р. захистила кандидатську дисертацію, з 1988 р. — доцент, а з 2004 р. — професор. Керівник студентської практики на ка­фед­рі ІСЕ, підготовки магістрів ка­фед­ри за напрямом «Інформаційні системи в банківських та фінансових установах» магістерської програми «Моделювання і інформаційні системи в економіці». Викладає дисципліни: «Банківські інформаційні системи», «Організація та проектування баз даних і баз знань», «Технологія проектування та адміністрування баз і сховищ даних», «Інформаційні системи в економіці».

Слуцький Євген Євгенович (1880–1948) — доктор фізико-математичних наук, професор, провідний український економіст, статистик і математик.

Закінчив фізико-математичний факультет Київського­ університету св. Володимира. Статистико-економічні праці вченого­ ­публікувалися в Києві, Лондоні та Петербурзі. В 1909 р. став членом-кореспондентом Товариства економістів при Київському комерційному інституті, в 1911 р. обраний дійсним членом, у 1911–1913 pp. обіймав посаду секретаря, а в 1913–1915 pp. входив до складу ради товариства. Був дійсним членом математичного та соціологічного товариств при Інституті соціологічних досліджень у Києві, Товариства економістів. З 1934 р. очолював ка­фед­ру фізико-математичної статистики Математичного інституту Московського університету.

Численні праці Є. Є. Слуцького справили величезний вплив на розвиток сучасних економіко-математичних досліджень.

Твердохліб Микола Григорович (1926–2002) — доктор економічних наук, професор, засновник факультету ІСІТ.

Народився в 1926 р. у селі, неподалік від м. Запоріжжя. Учасник ВВВ, під час служби в армії закінчив Всесоюзний заочний фінансовий інститут. Організував у м. Москві при Міннафтотехпромі першу в СРСР Госпрозрахункову машинолічильну станцію (МЛС), яку очолював чотири роки. На прохання міністра А. Ф. Засядька був переведений до Мінвуглепрому, розробив і впровадив комплекс­ну механізацію обліку на шахтах.

Закінчив аспірантуру Московського державного університету імені М. Ломоносова, працював на ка­фед­рі бухгалтерського обліку економічного факультету цього ВНЗ. У 1963 р. став організатором і першим завідувачем ка­фед­ри механізованої обробки економічної інформації КІНГ ім. С. Д. Коротченка.

Автор 12 підручників і навчальних посібників із грифами Мінвузів СРСР, УРСР, Узбецької РСР, десять монографій, зокрема восьми одноосібних, численних брошур і наукових статей. Підготував 30 кандидатів наук.

Терещенко Тетяна Опанасівна — кандидат економічних наук, професор ка­фед­ри економіко-математичного моделювання.

Наукові інтереси пов’язані з прогнозуванням економічних явищ і процесів із використанням математичних методів і моделей і з економетрикою. Розробила метод прогнозування структуризованих економічних процесів на основі простих однорідних ланцюгів Маркова. Здобула грант за програмою TASIS, за яким розроблено і побудовано макроеконометричну модель розвитку економіки України для перехідного періоду (1998). Також розробила програму та матеріали до тренінгу американської корпорації сприяння фермерському руху й агробізнесу «Управління ризиками господарських рішень» (2002).

Автор понад 160 наукових праць, зокрема трьох колективних монографій, чотирьох підручників і 12 навчальних посібників. Під керівництвом Т. О. Терещенко успішно захищено п’ять кандидатських дисертацій.

Трофімов Валерій Петрович — доктор економічних наук, професор, завідувач ка­фед­ри статистики в 1980–1984 рр.

У 1961 р. з відзнакою закінчив Київський фінансово-еконо­мічний інститут за спеціальністю «Статистика». Працював рай­інспектором ЦСУ, а в 1962 р. був зарахований до аспірантури КІНГу, де пройшов шлях від асистента до професора та завідувача ка­фед­ри.

Наукові дослідження В. П. Трофімова спрямовані на вдосконалення статистичної методології аналізу взаємозв’язків соціально-економічних явищ, закономірностей їх розвитку та прогнозування. Автор чотирьох монографій і понад 25 наукових статей.

---

Урочисте вручення дипломів випускникам (2015)

УСТЕНКО
Станіслав Веніамінович
Завідувач ка­фед­ри, доктор економічних наук, професор

С. В. Устенко — завідувач ка­фед­ри, директор Інституту інформаційних систем в економіці.

У 1972 р. закінчив Київський інститут інженерів цивільної авіації (нині — Національний авіаційний університет). У КНЕУ викладає дисципліни магістерського рівня: «Інформаційні управляючі системи», «Інтелектуальні системи прийняття рішень в економіці та бізнесі», «Університетська освіта». У 2007 р. Станіслава Веніаміновича обрано заві­дувачем ка­фед­ри інформаційних систем в економіці.

Автор низки важливих наукових тем із напряму «Автоматизовані управляючі системи». Безпосередньо займався розробкою та впровадженням у АНТК «Антонов» і ВО «Корольов С. П.» автоматизованих систем управління промисловим експериментом та автоматизованих систем управління підприємством.

Під керівництвом С. В. Устенка, окрім наукової, ведеться величезна робота з підготовки методичних і наукових видань. Упродовж 2010–2014 навчального року викладачі ка­фед­ри, яку він очолює, видали вісім монографій і 19 навчальних і навчально-методичних посібників зі спеціальних дисциплін. Сьогодні під керівництвом Станіслава Веніаміновича над дисертаціями працюють троє докторантів і восьмеро аспірантів. С. В. Устенко бере активну участь у роботі вченої ради КНЕУ та ради ФІСіТ. Багато років пос­піль є членом редколегії наукового збірника «Моделювання та інформаційні системи» та спеціалізованої ради Д 26.006.07.

Місією ка­фед­ри інформаційних систем в економіці є підготовка висококваліфікованих фахівців із розроблення, впровадження та супроводу інформаційних систем і технологій, обробки інформації та систем прийняття рішень у економіці, менеджменті та бізнесі.

В основу концепції підготовки фахівців на ка­фед­рі покладена система, заснована на раціональному поєднанні поглибленої фундаментальної підготовки в галузі комп’ютерних наук та економічної кібернетики і практичного досвіду роботи у провідних підприємствах та організаціях ІТ-сфери.

Реалізована на ка­фед­рі концепція підготовки у сфері програмування й інформаційних технологій використовує модель професійних компетенцій, розроблену на основі міжнародних рекомендацій, визначених у документі СС2005 — «Computing Curricula 2005».

Для реалізації концепції підготовки фахівців ка­фед­ра інформаційних систем в економіці виконує такі завдання:

– проведення комплексних досліджень у сфері проектування та використання інформаційних управляючих систем, розроблення й удосконалення методів проектування інформаційних систем управління підприємствами, банками, органами державного управління та віртуальними організаціями;

– сприяння застосуванню інформаційних систем і телекомунікаційних технологій для забезпечення формування єдиного інформаційного простору в економічній сфері;

– проведення комплексу робіт із методичного ­забезпечення навчального процесу при підготовці в університеті фахівців у галузях знань «Соціальні та поведінкові науки», «Інформаційні технології»;

– створення умов для залучення талановитої молоді до наукової діяльності, зокрема, забезпечення участі студентів у роботі наукових гуртків з інформаційних систем в економіці; проведенні щорічних наукових студентських конференцій; організація та проведення масових наукових заходів для студентів (конференцій, семінарів, круглих столів, конкурсів наукових робіт, олімпіад, турнірів тощо).

---

Проф. Н. В. Ситник проводить лабораторні заняття

У далекому 1963 р. в економіці України розпочалася ера використання електронно-обчислювальних машин. І, згідно з Наказом Міністра вищої і середньої спеціальної освіти Української РСР від 24 травня 1963 р. № 279 від 30 травня 1963 р. № І23, у Київському інституті народного господарства було вирішено: «З метою поліпшення учбово-методичної і науково-дослідної роботи в галузі механізації та автоматизації обліку обчислювальних робіт і управління виробництвом… розділити з 1 вересня 1963 року ка­фед­ру бухгалтерського обліку і аналізу господарської діяльності на дві ка­фед­ри: «Бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності» та «Механізації та автоматизації обліку та обчислювальних робіт». Так з’явилась одна з перших в Україні ка­фед­р такого профілю.

У світі комп’ютерних систем і технологій все відбувається дуже швидко. Тож і ка­фед­ра надалі кілька разів змінювала назву. Впродовж тривалого часу вона була відома як ка­фед­ра організації механізованої обробки економічної інформації. Сьогодні її назва — ка­фед­ра інформаційних систем в економіці.

Ка­фед­ра інформаційних систем в економіці була створена як випускова зі спеціальності «Механізація обліку і обчислювальних робіт». Потім, у зв’язку з низкою реорганізацій у вищій школі СРСР, назва спеціальності змінювалася: «Організація механізованої обробки економічної інформації», «Економічна інформатика і АСУ», «Інформаційні системи в економіці», «Інформаційні системи в менеджменті» та, зрештою, — «Економічна кібернетика». Крім того, ка­фед­ра ІСЕ брала та бере участь у підготовці студентів усіх спеціальностей КНЕУ з навчальних дисциплін «Інформаційні системи і технології в галузях (маркетинг, статистика, фінанси, банківська справа та ін.)».

Але пріоритетним завданням ка­фед­ри інформаційних систем в економіці залишається підготовка фахівців спеціальності «Комп’ютерні науки та інформаційні технології» бакалаврського та магістерського рівнів.

Одним із найцінніших надбань ка­фед­ри інформаційних систем в економіці, її гордістю та золотим фондом є наукова школа, яка, зокрема, визначає науковий потенціал і перспективи розвитку ка­фед­ри як видатного наукового осередку з дослідження і розвитку важливих напрямів системного аналізу, штучного інтелекту, інформаційних технологій в економіці, знаного в Україні та світі.

Біля витоків наукової школи ка­фед­ри стояв відомий учений-економіст, д.е.н., проф. М. Г. Твердохліб, який, випереджаючи час, створив науковий базис для розроблення та підтримки функціонування інформаційних систем у економіці. Ідеї Миколи Григоровича розвинули його учні: під його керівництвом було підготовлено та захищено дві докторські та 30 кандидатських дисертацій у галузі економіко-математичного моделювання інвестиційних процесів і їх інформаційної підтримки в різних сферах економіки. Знач­ний внесок у розвиток організації планування та управління інформаційно-обчислювальним обслуговуванням зробив ідейний соратник М. Г. Твердохліба, акад. НАН України, заслужений працівник освіти України, д.е.н., проф. С. П. Куценко.

Достойним продовжувачем ідей М. Г. Твердохліба був акад. Академії наук вищої школи України та завідувач ка­фед­ри інформаційних систем в економіці в 1983–2007 рр., д.е.н., проф. В. Ф. Ситник. Він розвивав попередні наукові здобутки, а також започаткував першу в Україні наукову школу з систем підтримки прийняття рішень. Результати роботи наукової школи того періоду знайшли вираження у 12 монографіях, численних фахових публікаціях як в Україні, так і за її межами, захисті чотирьох докторських і 32 кандидатських дисертацій.

Сьогодні наукову школу ка­фед­ри інформаційних систем в економіці очолює д.е.н., проф. С. В. Устенко.

Пріоритетними напрямами наукових досліджень школи та ка­фед­ри сьогодні є:

– проблеми розроблення та впровадження інформаційних систем підтримки прийняття рішень у економіці України (керівник — д.е.н., проф. С. В. Устенко);

– моделювання наукомістких виробничих систем (керівник — д.е.н., проф. С. В. Устенко);

– інтелектуальні технології управління банківською системою (керівник — к.е.н. О. П. Степаненко);

– моделювання процесів економічної безпеки підприємств (керівник — к.е.н., доц. Г. Ф. Іванченко);

– онтологічне моделювання віртуальних організацій (керівник — к.е.н., доц. І. А. Козак);

– агентно-орієнтоване моделювання процесів і систем (керівник — к.е.н., проф. В. М. Гужва).

Згідно з Наказом ректора від 9 листопада 2012 р. № 898, на підставі ухвали Вченої ради КНЕУ від 1 листопада 2012 р., на базі ка­фед­ри створено Інститут інформаційних систем в економіці, який очолює д.е.н., проф. С. В. Устенко.

Метою діяльності інституту є виконання фундаментальних і прикладних науково-дослідних робіт у сфері розроблення, впро­вад­ження і підтримки інформаційних систем в економічній та освітній діяльності. Основні напрями його роботи:

– фундаментальні та прикладні наукові дослідження щодо створення та використання сучасних програмно-інструментальних засобів зберігання, оброблення та передачі інформації;

– створення інформаційних систем у різних галузях економіки, баз даних і знань, систем штучного інтелекту й автоматизованого проектування та підтримки прийняття управлінських рішень;

– науково-дослідні розробки у сфері проектування, створення та впровадження систем автоматизованого управління складними об’єктами, зокрема на підприємствах, у фірмах, банках тощо з використанням сучасних інформаційних технологій;

– комплексні дослідження у сфері проектування та використання систем підтримки прийняття рішень та інформаційно-ана­лі­тич­них систем;

– розроблення й удосконалення методів проектування інформаційних систем управління підприємствами, банками, органами державного управління та віртуальними організаціями;

– розроблення й упровадження методології агентно-орієнтованого моделювання економічних процесів і систем, а також методології побудови систем управління знаннями й інструментарію їх практичної реалізації для розв’язання неструктурованих і слабкоструктурованих задач економічних об’єктів і систем;

– розроблення, використання та впровадження методології й інструментарію побудови систем електронного адміністрування, зокрема систем електронного бізнесу та віртуальних організацій;

– комплексне наукове опрацювання проблем та особливостей розроблення методології онтологічного моделювання інформаційних систем в економіці;

– розроблення, використання та впровадження методології застосування елементів штучного інтелекту в системах підтримки прийняття рішень;

– дослідження, розроблення та впровадження інтелектуальних систем і їх компонентів, зокрема інтелектуального аналізу даних, баз даних і знань, природомовних інтерфейсів, гіпертекстових технологій, когнітивної графіки;

– розроблення, використання та впровадження методології застосування хмарних технологій для створення корпоративних ІТ-інфраструктур економічних об’єктів, а також розроблення моделей і методів паралельних і розподілених обчислень для вирішення обчислювально трудомістких науково-технічних задач у різних галузях економіки;

– застосування інформаційних систем і телекомунікаційних технологій для забезпечення формування єдиного інформаційного простору в економічній сфері;

– оцінка характеру, перспектив розвитку, використання, наслідків і ризиків впровадження інформаційних систем в економіці на всіх можливих рівнях.

---

Колектив кафедри. Зліва направо: перший ряд: к.е.н., проф. каф. Н. В. Ситник, к.е.н., доц. каф. О. О. Денісова, к.е.н., проф. каф. М. А. Сендзюк,
зав. каф., д.е.н., проф. С. В. Устенко, ст. лаб. Т. Б. Шкуратовська, к.т.н., доц. каф. Т. В. Данильченко; другий ряд: доц. каф. М. С. Каранфілов,
к.е.н., доц. І. В. Гордієнко, лаб. В. С. Поцілуйко, к.е.н., проф. каф. В. М. Гужва, к.т.н., проф. каф. Г. Ф. Іванченко, заст. зав. каф.,
к.е.н., доц. Б. О. Тішков, д.е.н., доц. каф. О. П. Степаненко, ст. викл. О. М. Помазун, асист. О. О. Бібко, ст. викл. Н. В. Волкова,
третій ряд: асист. О. В. Тищенко, к.т.н., доц. каф. О. В. Городній, ст. викл. О. Б. Мелащенко, к.е.н., доц. каф. М. С. Курков,
к.е.н., доц. каф. М. І. Татарчук, к.е.н., доц. каф. М. Т. Краснюк

У 2014–2016 рр. колектив ка­фед­ри ІСЕ працює над науковим проектом «Розвиток математичних методів та інформа­ційних технологій підтримки процесів ефективного функціонування та інноваційного розвитку економіки України» (керівник — д.е.н., проф. С. В. Устенко). Дослідження присвячене розвитку математичних методів та інформаційних технологій підтримки процесів ефективного функціонування й інноваційного розвитку економіки України. Головна увага надається створенню нових та адаптації наявних методів, моделей та інформаційних технологій підтримки процесів функціонування та розвитку пріоритетних галузей економіки України: літакобудування, машинобудування, банківської сфери, ІТ-сфери. Дослідження ґрунтуватиметься на оновленні та розвитку концептуальних, методологічних і прикладних задач моделювання, прогнозування, планування, управління та прийняття ­рішень в умовах глобальних викликів сучасної економіки на підґрунті широкого застосування сучасних методів системного аналізу та синтезу, використання сучасних інформаційних систем і технологій.

У результаті виконання дослідження буде здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми розвитку математичних методів та інформаційних технологій підтримки процесів ефективного функціонування й інноваційного розвитку пріоритетних галузей економіки України.

У межах підготовки тематики проекту за останні два роки на ка­фед­рі захищено кандидатські дисертації: І. С. Зінов’євої на тему «Моделювання процесів інтеграції промислових підприємств в умовах інноваційного розвитку» (2011), Б. О. Тішкова на тему «Моделі та методи індикативного планування діяльності підприємства» (2012), Д. В. Шараєвського на тему «Моделі та методи оцінювання ефективності діяльності комерційних банків» (2012).

Результати наукових досліджень професорсько-викладацького складу ка­фед­ри відображені в колективних монографіях: «Інноваційні технології антикризового управління економічними системами» (С. К. Рамазанов, Г. О. Надьон, Н. І. Кришталь, О. П. Степаненко, Л. А. Тимашова, за ред. С. К. Рамазанова, 2009 р.), «Современные проблеми моделирования социально-экономических систем» (под ред. В. С. Пономаренко, Н. А. Кизима, Т. С. Клебановой, 2009 р.), «Інформаційне моделювання економіко-організаційних процесів» (Н. В. Тітова, Н. М. Порватова та ін., 2011 р.), «Innowacyjne technologie zaradzania antykryzysowego» (S. K. Ramazanow, L. W. Levasheva, O. P. Stepanenko, L. A. Tymaszowa, J. J. Zakrewski, 2011 р.), «Інформаційні системи в економіці» (С. В. Устенко, А. М. Береза, Г. П. Галузинський, В. М. Гужва та ін., за заг. ред. С. В. Устенка, 2012 р.), «Ризики, безпека, кризи і сталий розвиток в економіці: методології, моделі, методи управління та прийняття рішень» (за заг. ред. С. К. Рамазанова, 2012), «Актуальні проблеми розвитку економічної кібернетики» (за ред. О. Ю. Чубукової, Л. І. Антошкіної, Н. В. Геселевої, 2012 р.), «Становлення економіки України у післякризовий період: ризики та проблеми розвитку», ч. 1 (за ред. О. О. Непочатенко, 2012 р.), «Теоретичні та практичні аспекти стійкого розвитку фінансової системи України», ч. 1 (за ред. О. О. Непочатенко, 2013 р.).

Один з основних напрямів роботи ка­фед­ри — вдосконалення навчально-методичного забезпечення ка­фед­ри в контексті Болонського процесу. В 1997–2013 рр. на ка­фед­рі підготовлено 47 нав­чальних і навчально-методичних посібників із грифом МОН України, які нині використовуються в навчальному процесі не лише КНЕУ, а й інших ВНЗ України. Багато текстів лекцій і методичних матеріалів розміщено на сайті університету.

Останніми роками видано низку підручників і навчальних посібників: «Інформаційні системи і технології на підприємствах» (В. М. Гужва, 2009 р.), «Інформаційні системи і технології в міжнародній економіці» (В. М. Гужва, 2010 р.), «Математичні моделі в менеджменті та маркетингу» (С. К. Рамазанов, Н. О. Рязанцева, Т. В. Ляшенко, Е. К. Мусаєва, В. Ю. Припотень, 2010 р.), «Інформаційні системи у фінансах» (М. С. Курков, О. П. Степаненко, 2010 р.), «Системи оброблення економічної інформації» (Н. В. Ситник, Г. П. Галузинський, Н. С. Орленко, Т. А. Писаревська, М. А. Сендзюк, О. П. Степаненко, М. І. Татарчук, за заг. ред. М. А. Сендзюка, М. І. Татарчука, 2010 р.), «Методи та засоби комп’ютерних інформаційних технологій» (С. В. Устенко, Н. С. Орленко, 2010 р.), «Практикум для індивідуальної роботи та проведення лабораторних робіт з дисциплін: Інформаційні системи і технології у фінансах, обліку та на підприємствах» (М. І. Татарчук, М. А. Сендзюк, Н. С. Орленко, О. П. Степаненко, за заг. ред. М. І. Татарчука, 2010 р.), «Інформаційні системи і технології в логістиці» (О. П. Степаненко, В. М. Гужва, 2011 р.), «Системи підтримки прийняття рішень» (В. М. Гужва, О. М. Помазун, 2012 р.).

За два роки опубліковано 46 статей у вітчизняних виданнях, 14 статей у журналах, що входять до науковометричних баз ­даних (Scopus та ін.) та дві публікації в матеріалах конференцій, що входять до науковометричних баз даних.

У 2013–2014 навчальному році ка­фед­ра отримала на спонсорській основі від ПАТ «Райффайзенбанк «Аваль» серверне обладнання, що використовується для забезпечення науково-навчальних досліджень лабораторії проектування інформаційних систем, яка створена та функціонує в структурі Інституту інформаційних систем в економіці. Комплексні наукові дослідження лабораторії здійснюються у сфері проектування та використання систем підтримки прийняття рішень, інформаційно-аналітичних систем, розроблення й удосконалення методів проектування інформаційних систем управління підприємствами, банками, органами державного управління та віртуальними організаціями.

---

Робота з молодими викладачами

Для стимулювання розвитку наукової школи, проведення наукових досліджень і розширення наукової співпраці ка­фед­ра інформаційних систем щорічно проводить: Міжнародну науково-практичну конференцію «Проблеми впровадження інформаційних систем і технологій в економіку України»; Всеукраїнську наукову студентську конференцію «Проблеми впровадження інформаційних систем і технологій в економіці та бізнесі»; Всеукраїнську студентську олімпіаду з інформаційних систем і технологій в економіці.

На ка­фед­рі функціонує студентська наукова лабораторія (керівник — доц. Г. Ф. Іванченко), мета роботи якої — сприяти студентам у проведенні наукових досліджень у галузі інформаційних систем і технологій, здобутті практичних навичок із розроблення й упровадження інформаційних систем, зокрема інтелектуальних. Основними завданнями лабораторії є: постійне вдосконалення форм і методів навчання, навчання студентів навичкам практичної роботи, забезпечення поглибленого вивчення окремих навчальних дисциплін, забезпечення спеціалізації студентів IV–VI курсів, підвищення професіоналізму, стимулювання наукової роботи студентів.

Ка­фед­ра інформаційних систем в економіці також забезпечує навчання зацікавлених осіб у аспірантурі та докторантурі зі спеціальності 08.00.11 «Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці».

На факультеті, ка­фед­рі інформаційних систем в економіці та в Інституті інформаційних систем в економіці створена нова науково-навчальна комп’ютерна лабораторія «Інформаційні системи та технології».

Із 2007 р. ка­фед­ру очолює д.е.н., проф. С. В. Устенко — науковець, відомий роботами з моделювання наукомістких виробничих систем і проектування інтелектуальних виробничих систем. Станіслав Веніамінович завжди тримає руку на пульсі сучасних методів, моделей та інформаційних технологій, що використовуються в економічних інформаційних системах. Також саме завдяки його кадровій політиці сьогодні на ка­фед­рі працює багато молоді з числа випускників. До професорсько-викладацького складу ка­фед­ри сьогодні належать: кандидати економічних наук, професори А. М. Береза, В. М. Гужва, М. А. Сендзюк, Н. В. Ситник, кандидати економічних наук, доценти Б. О. Тішков, О. П. Степаненко, М. І. Татарчук, І. В. Гордієнко, О. О. Денісова, І. С. Зінов’єва, І. А. Козак, М. Т. Краснюк, М. С. Курков, кандидати технічних наук, доценти Т. В. Данильченко, В. О. Артемчук, Г. П. Галузинський, О. В. Городній, Г. Ф. Іванченко, доц. М. С. Каранфілов, старші викладачі Н. В. Волкова, О. Б. Мелащенко, О. М. Помазун, асистенти О. О. Бібко, І. В. Науменко.

Викладачі ка­фед­ри забезпечують викладання фахових і вибіркових навчальних дисциплін денної та заочної форм зі спеціальностей «Інформаційні управляючі системи та технології» і «Економічна кібернетика». Постійно оновлюється навчально-методичне забезпечення для проведення комплексних міжпредметних тренінгів «Інформаційні системи в банках і фінансових установах» та «Інформаційні системи в бізнесі та державному управлінні» магістерської програми «Моделювання та інформаційні технології в економіці», а також комплексного тренінгу зі спеціальності «Системи та методи прийняття рішень».

Навчаючись за напрямом підготовки «Комп’ютерні науки», студенти здобувають:

– значну математичну підготовку (дискретна й обчислювальна математика, алгоритми та теорія складності, теорія ймовірностей, теорія прийняття рішень);

– ґрунтовні знання мов і парадигм програмування, технологій програмування, операційних систем, знання та вміння застосовувати інструментальні засоби розробки програмних систем;

– базові знання у сфері системних досліджень, моделювання систем, системного аналізу об’єктів інформатизації, комп’ютерної інженерії (комп’ютерна схемотехніка, архітектура комп’ютерів, мікропроцесорні системи, комп’ютерні мережі);

– знання сучасних теорій організації баз даних і знань, методів і технологій їх розробки та базові знання технологій розподілених систем і паралельних обчислень, хмарні технології;

– базові знання щодо методології проектування інформаційних управляючих систем і веб-технологій.

Студенти, які навчаються за спеціальністю «Інформаційні управляючі системи та технології (за галузями)» (магістратура), отримують базову економічну підготовку, знання з інформаційно-комунікаційних технологій і програмування, системних досліджень, використання основного інструментарію штучного інтелекту, а також методів проектування інформаційних управляючих систем.

Підготовка бакалавра комп’ютерних наук КНЕУ дозволяє працювати в ІТ-службах підприємств та організацій різних галузей і форм власності. А професіонали з комп’ютерних наук (магістри, спеціалісти) можуть працювати: розробниками інформаційних систем, їх компонентів і комп’ютерних програм; аналітиками операційного та прикладного програмного забезпечення та конструкторами комп’ютерних систем; адміністраторами баз даних; аналітиками з комп’ютерних комунікацій; програмістами (бази даних), прикладними та системними програмістами; професіоналами з програмування; з організації інформаційної безпеки; з організації захисту інформації з обмеженим доступом; у сфері управління проектами та програмами; у галузі обчислень (комп’ютеризації); з обчислювальних систем; науковими співробітниками (обчислювальні системи, програмування); головними фахівцями з програмного забезпечення.

Роботодавцями випускників-магістрів є: Національний банк України, міністерства та відомства України, Інститут кібернетики імені B. М. Глушкова, Інститут економіки та прогнозування HAH України, комерційні банки та компанії з управління активами, страхові компанії й інвестиційні фонди, консалтингові агенції й аудиторські компанії, центри соціологічних і маркетингових досліджень, підприємства різних форм власності та виробничого спрямування, компанії з розробки програмного забезпечення, навчальні заклади, науково-дослідні установи тощо.

---

Зліва направо: ст. лаб. Т. Б. Шкуратовська, к.е.н., доц. Б. О. ­­Тішков, к.т.н., доц. Т. В, Данильченко, лаб. В. С. Поцілуйко

Магістерська програма «Інформаційні системи у фінансово-банківській сфері та підприємництві» передбачає підготовку висококваліфікованих фахівців з економічної кібернетики, спеціалізацією яких є проблеми автоматизації обробки економічної інформації в різних галузях на основі використання сучасних інформаційних технологій і новітніх досягнень економічної науки. Особливістю цього пакету є поєднання теоретичних основ навчальних дисциплін із поглибленою практичною підготовкою, а в його основу покладено власний багаторічний досвід ка­фед­ри, а також досвід університетів США (спеціальність — «Information Management System») та Росії (спеціальність — «Інформаційні системи в ­економіці»).

За профілем ка­фед­ри у КНЕУ було підготовлено понад 5,5 тис. висококваліфікованих спеціалістів для народного господарства, науки та навчальних закладів не тільки України та республік колишнього Радянського Союзу, а й для Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Німеччини, Куби, Болгарії, Китаю, Кореї, а також арабських країн, країн Латинської Америки й Африки. Серед випускників є міністри, заступники міністрів, керівники державних і бізнесових організацій, керівники та відповідальні працівники підрозділів організацій та установ.

Ка­фед­ра підтримує сталі зв’язки з іноземними вченими та нав­чальними закладами. Викладачі ка­фед­ри проводили лекторську та наукову роботу на Кубі, в Монгольській НР. А результатом співпраці з Братиславською вищою економічною школою та Катовіцькою економічною академією стала спільна книга з комп’ютеризації інформаційних процесів на промисловому підприємстві. Ка­фед­ра підготувала сімох кандидатів економічних наук для Куби, Сирії, Монголії та Йорданії.

Студенти беруть активну участь у науково-дослідній роботі ка­фед­ри, наукових конференціях всеукраїнського та міжнародного рівнів, олімпіадах із програмування «KPI-OPEN». Зокрема, в межах загальної теми ка­фед­ри «Проблеми розроблення і впровадження інформаційних систем підтримки прийняття рішень в економіці України», вони досліджують: інформаційні ресурси, інформаційне обслуговування та оптимізацію бізнес-процесів інформаційних служб організацій і підприємств; організацію й управління даними в економічних інформаційних системах (моделі, бази даних, систем керування базами даних, сховища даних, бази знань, вітрини даних, мови структурування запитів користувачів); корпоративні інформаційні системи в економіці та підприємництві; системи підтримки прийняття рішень та інтелектуальні інформаційні системи в економіці та бізнесі; розробку, впровадження та оцінювання економічних інформаційних систем (у галузі фінансів, банківської справи, маркетингу, виробництва тощо); базові засоби штучного інтелекту та їх застосування в системах оброблення економічної інформації.

Співпраця ка­фед­ри з різноманітними організаціями й установами дає можливість студентам-магістрантам випробувати свої знання та навички під час переддипломної практики. Завдяки практиці, а також профорієнтаційній роботі ка­фед­ри й організації зустрічей із роботодавцями більшість випускників ще до закінчення навчання вже мають постійне робоче місце за фахом.

У різний час ка­фед­ра реалізовувала різні за складністю проекти інформаційних систем, найвагоміші з них — для Броварського заводу «Молнія», Кременчуцького автомобільного заводу («КрАЗ»), Укравтодору, заводу «Буддормаш», АНТК «Антонов», ВО «Корольов».

ВІТЛІНСЬКИЙ
Вальдемар Володимирович
Завідувач ка­фед­ри, доктор економічних наук, професор

В. В. Вітлінський — завідувач ка­фед­ри, почесний доктор Національного університету «Острозька академія» (2011).

Після закінчення в 1968 р. механіко-мате­ма­тичного факультету Львівського державного університету імені І. Я. Франка займався питаннями оптимального планування та проектування наф­топереробних заводів у Всесоюзному науково-до­слід­ному і проектному конструкторському інституті нафтопереробної і нафтохімічної промисловості. З 1978 р. — завідувач відділу, головний конструктор, директор науково-технічного центру Всесоюзного науково-виробничого об’єднання «­КАМЕТ», де займався впровадженням АСУ на машинобудівних підприємствах. З 1992 працює в КНЕУ, де в 1996 р. захистив докторську дисертацію на тему «Оцінка, моделювання та оптимізація управління економічним ризиком».

В. В. Вітлінський — один із фундаторів української наукової школи з ризикології. Він узагальнив і розвинув теоретико-методологічні засади ризикології як комплексу механізмів аналізу й управління ризиком і системи відповідних економіко-математичних методів і моделей, обґрунтував концептуальні положення та розвинув інструментарій моделювання економічних об’єктів, процесів, явищ, узагальнив методологічні положення рейтингового моделювання у сфері економіки.

Автор понад 360 наукових праць, зокрема 13 монографій («Аналіз, оцінка і моделювання економічного ризику» (1996), «Ризикологія в економіці та підприємництві» (2004 р., у співавторстві), «Теорія і практика маркетингу в Україні» (2005 р., у спів­авторстві) і 21 підручника та навчального посібника («Ризик у менеджменті» (1996 р., у співавторстві), «Моделювання економіки» (2003).

В. В. Вітлінський підготував вісьмох докторів і 18 кандидатів економічних наук. Здійснює наукове керівництво Всеукраїнсь­ким науково-практичним семінаром «Моделювання та ризикологія в економіці».

Член програмних комітетів низки міжнародних науково-практичних конференцій. Голова спеціалізованої вченої ради КНЕУ Д 26.006.07 із захисту дисертацій зі спеціальностей «Статистика», «Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці».

Член редколегій збірника наукових праць «Моделювання та інформаційні системи в економіці», науково-аналітичного журналу «Ней­ро-нечіткі технології моделювання в економіці», міжнародного наукового часопису «Економічна кібернетика» та ін.

Періодом бурхливого розвитку математичних методів у економіці стали 50–60-ті рр. ХХ ст. Зростання масштабів та ускладнення виробничих процесів висунули на перший план завдання з підвищення ефективності управління складними системами. Завдяки впровадженню у практику обчислювальної техніки, створенню АСУ, розробці відповідних економіко-математичних моделей стало можливим оперативне, якісне розв’язання проблем оптимізації розподілу ресурсів, товарообміну між різними ланками економічної системи. Перетворення математичного моделювання на важливий інструмент економічного дослідження та необхідний елемент економічного аналізу й управління зумовило потребу в систематизованому вивченні основ економіко-математичного моделювання студентами економічних спеціальностей.

У 1964 р. на факультеті організації машинної обробки інформації Київського інституту народного господарства було створено ка­фед­ру економіко-математичних методів, яка спершу мала назву «Ка­фед­ра математичних методів планування». Першим її завідувачем став доц. Л. Л. Терехов, який розробив і впровадив у навчальний процес інституту курс «Математичні методи планування і управління», на основі якого й розпочала роботу нова ка­фед­ра.

---

Лекція проф. В. В. Вітлінського

До складу викладачів ка­фед­ри першого року входили п’ятеро осіб: завідувач Л. Л. Терехов, доц. Ю. С. Королевич, старші викладачі С. Н. Ельвов, В. Н. Кабиш, Й. С. Бернштейн. Вони читали дисципліну «Економіко-математичні методи» для студентів усіх спеціальностей. У 1964–1965 навчальному році на ка­фед­ру прийшли перші аспіранти: Л. П. Гірник, Л. І. Єжова, С. І. Наконечний, Т. О. Терещенко. Т. О. Терещенко, сьогодні професор ка­фед­ри, стала першою, хто захистив за її тематикою кандидатську дисертацію (1967).

Важливим етапом не тільки в діяльності ка­фед­ри, а й у розвитку економіко-математичного моделювання загалом стало видання підручника Л. Л. Терехова «Економіко-математичні методи» (1968), який став першим на теренах СРСР і здобув гриф Мінвузу. Друге видання підручника побачило світ у 1972 р., а загальний наклад перевищив 50 тис. примірників.

У 1970 р. з ка­фед­ри вищої математики на ка­фед­ру було передано дисципліни «Математичне програмування» та «Теорія ймовірностей і математична статистика». Одночасно в колектив увійшли доц. О. Д. Шарапов і ст. викл. І. М. Городкова.

У різні роки ка­фед­ру очолювали відомі українські вчені: д.е.н., проф. Л. Л. Терехов (1964–1976), к.т.н., проф. О. Д. Шарапов (1977–1982), д.е.н., проф. О. П. Суслов (1982–1989), к.е.н., проф. С. І. Наконечний (1989–2005), д.е.н., проф. В. В. Вітлінський (із 2005 р. дотепер). Період керівництва О. Д. Шарапова був позначений увагою до економіко-математичних моделей, а не лише методів.

Наразі штат ка­фед­ри нараховує 25 осіб, серед яких: п’ять професорів (завідувач В. В. Вітлінський, А. В. Матвійчук, Г. І. Великоіваненко, О. В. Піскунова, Т. О. Терещенко) та 11 доцентів (С. Д. Волощук, Л. Б. Долінський, Ю. В. Коляда, О. В. Ткач, С. С. Савіна, Л. Г. Тарасова, О. О. Юнькова, Т. О. Білик, В. І. Скіцько, О. С. Катуніна, Ю. В. Ігнатова). Також на ка­фед­рі працюють старші викладачі Н. К. Водзянова, І. Ф. Шатарська, І. В. Мірошниченко, Т. В. Кравченко, асистенти Н. В. Даценко, О. І. Осипова, Т. Л. Кмитюк, В. І. Трохановський, В. Л. ­Кравченко.

У наш час, в умовах глобалізації світової економіки та становлення інформаційного суспільства, математичні моделі та новітні методи стали потужним інструментом прогнозування, планування та прийняття управлінських рішень, що дозволяє визначити раціональні магістралі інноваційного розвитку економіки.

Місія ка­фед­ри економіко-математичного моделювання полягає в розвитку методології й інструментарію економічної кібернетики, зокрема економіко-математичного моделювання з урахуванням невизначеності та ризику як найважливіших методів наукового пізнання, а також у підготовці конкурентних фахівців і креативних особистостей.

Основні завдання ка­фед­ри:

– розвиток наукових досліджень і наукової школи у сфері еко­но­міко-математичного моделювання, ризикології, штучного інтелекту й економічної кібернетики;

– інноваційний розвиток освітньої діяльності ка­фед­ри як ка­фед­ри дослідницького університету;

– підвищення кваліфікації викладачів;

– поглиблення співпраці університету з провідними ВНЗ України й інших країн;

– проведення спільних заходів із підприємствами.

---

Колектив кафедри. Зліва направо: перший ряд: к.е.н., доц. О. С. Катуніна, ст. лаб. Г. І. Федорова, асист. Н. В. Даценко, ст. викл. І. Ф. Шатарська, зав. каф., д.е.н., проф. В. В. Вітлінський, д.е.н., проф. О. В. Піскунова, ст. викл. В. Л. Кравченко, к.ф.-м.н., доц. Л. Г. Тарасова, к.ф.-м.н., доц. О. О. Юнькова, ст. викл. Н. К. Водзянова, ст. лаб. А. О. Білоусова; другий ряд: к.е.н., доц. Ю. В. Ігнатова, к.е.н., доц. В. І. Скіцько,
асист. В. І. Трохановський, к.ф.-м.н., доц. С. Д. Волощук, ст. викл. Т. В. Кравченко, к.т.н., доц. Ю. В. Коляда,
ст. викл. І. В. Мірошниченко, асист. О. І. Осипова, к.е.н., доц. Л. Б. Долінський

На ка­фед­рі створено потужну наукову школу моделювання та ризикології в економіці, визнану в Україні та за її межами. Передумовою створення школи стали праці видатного математика-економіста Є. Є. Слуцького, який викладав у Київському комерційному інституті в 1913–1926 рр. А її формування розпочалося в 1990 р. із досліджень та аналізу ризику в підприємництві. Остаточно наукова школа сформувалася у 2001 р. під керівництвом д.е.н., проф. В. В. Вітлінського. Під його керівництвом вісім учених захистили докторські, а 18 — кандидатські дисертації. Кілька десятків кандидатів економічних наук підготували співзасновники школи — професори С. І. Наконечний та О. Д. Шарапов. Учнями та послідовниками В. В. Вітлінського є доктори економічних наук Є. В. Афанасьєв, П. М. Грицюк, А. Б. Камінський, І. Г. Лук’яненко, А. В. Матвійчук, О. В. Піскунова, А. В. Скрипник, В. О. Бабенко, к.ф-м.н. Г. І. Великоіваненко, кандидати економічних наук В. В. Глущевський, Л. Б. Долінський, Л. Л. Маханець, А. В. Сігал, В. І. Скіцько, О. С. ­Катуніна.

Під керівництвом В. В. Вітлінського в межах наукової школи:

– суттєво розвинуто теоретико-методологічні засади ризикології (ризик-менеджменту) та концепцію її структуризації як системно узгодженого комплексу механізмів та економіко-мате­матичних моделей;

– обґрунтовано, що кількісна міра ризику має враховувати його діалектичну об’єктивно-суб’єктивну структуру, запропоновано низку нових показників кількісного оцінювання ризику;

– розроблено нечіткий (розпливчастий) метод с (РМАІ), а також ігровий розпливчастий (нечіткий) метод;

– обґрунтовано необхідність врахування асиметрії й ексцесу для оцінювання фінансових ризиків, інструментарій кількісного оцінювання умовного «капіталу під ризиком» і можливих екстремальних збитків;

– побудовано й обґрунтовано декілька нових функцій корисності;

– узагальнено концептуальні положення й інструментарій моделювання економічних об’єктів, процесів, явищ на підґрунті­ ­застосування системного та синергетичного підходів, апарату нелінійної динаміки, урахування системних характеристик;

– обґрунтовано необхідність узагальнення методологічних положень і розроблено інструментарій комплексного передпрог­нозного аналізу часових рядів.

Д.е.н., проф. А. В. Матвійчук розробив концепцію побудови економіко-математичних моделей ідентифікації фінансових часових залежностей та прогнозування фінансових показників з урахуванням закономірностей розвитку економічних систем; сформував та обґрунтував методологічний підхід до проведення комплексного аналізу фінансового стану підприємств (установ) із використанням апарату нечіткої логіки; розробив концептуальний підхід до оцінювання ризику ухиляння від сплати податків, розподілу платників податків за категоріями уваги та методику формування план-графіку податкових перевірок; сформулював методологічні положення побудови багаторівневої ієрархічної системи кількісного оцінювання конкурентоздатності підприємства на підґрунті синтезу методів нечіткої логіки та нейронних мереж.

Д.е.н., проф. О. В. Піскунова розробила концепцію композиційної невизначеності, яка дає можливість досліджувати функціонування малого підприємства в умовах невизначеності складної структури та будувати відповідна математичні моделі. Запропоновано розрізняти системні характеристики рішень підприємця та функціонування підприємства.

---

Зліва направо: д.е.н., проф. О. В. Піскунова,
ст. викл. Т. В. Кравченко, к.е.н., доц. В. І. Скіцько

І. Г. Лук’яненко зробила значний внесок у розвиток економетричного моделювання та його застосування для аналізу сучасних проблем української економіки. А. Б. Камінський розробив теоретико-методологічні положення математичного моделювання фінансових ризиків, інструментарій їх аналізу та вимірювання. П. М. Грицюк здійснив теоретичне узагальнення та запропонував нове вирішення проблеми прогнозування показників системи зерновиробництва в Україні на підґрунті реверсивної циклічної динаміки. А. В. Скрипник зробив внесок у розвиток прогнозування макроекономічних показників. Є. В. Афанасьєв розробив теоретичні засади, методології та моделі оцінювання й обґрунтування стратегії розвитку гірничорудних підприємств з урахуванням ризику. Знач­ним є й доробок к.т.н., доц. Ю. В. Коляди, який досліджував нелінійну динаміку економічних систем на підґрунті математичного та комп’ютерного моделювання. Неабиякий внесок у розвиток теорії випадкових процесів і застосування їх для вирішення практичних економічних проблем зробив к.т. е., доц. В. І. Жлуктенко. Відомими серед науковців України є здобутки к.ф.-м.н., доц. П. І. Верченко, який працював над проблемами моделювання та аналізу економічного ризику. Активну роботу щодо моделювання й оптимізації економічних процесів в агропромисловому комплексі з урахуванням ризику очолював к.е.н., проф. С. І. Наконечний, під керівництвом якого було захищено 24 кандидатські дисертації.

Результати досліджень представників наукової школи ка­фед­ри стали основою низки монографій (В. В. Вітлінський «Аналіз, оцінка і моделювання економічного ризику» (1996), В. В. Вітлінський, Г. І. Великоіваненко «Ризикологія в економіці та підприємництві» (2004), А. В. Матвійчук «Штучний інтелект в економіці: нейронні мережі, нечітка логіка» (2011), новаторських підручників і навчальних посібників (В. В. Вітлінський, С. І. Наконечний «Ризик у менеджменті» (1996), що мали широкий резонанс в Україні та за її межами.

Ка­фед­ра підтримує тісні наукові зв’язки з науково-дослідними інститутами Російської академії наук, провідними ВНЗ Росії, Білорусі, Польщі та Німеччини. З 2001 р. проф. В. В. Вітлінський є членом програмного комітету Міжнародної наукової школи РАН «Моделювання та аналіз безпеки і ризику в складних системах» (МАБР), у роботі якої беруть участь також викладачі, аспіранти та здобувачі ка­фед­ри. В низці міст України (Запоріжжя, Дніпропетровськ, Київ, Львів, Чернівці, Рівне, Острог, Дрогобич, Хмельницький, Харків, Одеса) діють осередки наукової школи та працюють її послідовники.

У 2001 р. на ка­фед­рі організовано Всеукраїнський науковий семінар «Моделювання та ризикологія в економіці», на засіданнях якого розглядаються актуальні проблеми моделювання економіки та ризику, сучасні теоретичні підходи та прикладні аспекти економіко-математичного моделювання та ризикології. Подією стали вперше проведені на теренах СНД Всеукраїнська науково-практична конференція «Проблеми економічного ризику: аналіз та управління» (1998) і Міжнародна науково-практична конференція «Ризикологія в економіці та підприємництві» (2001), організатором яких стала ка­фед­ра економіко-математичного моделювання КНЕУ. Ка­фед­ра — співорганізатор щорічних Міжнародної науково-практичної конференції «Прогнозування соціально-економічних процесів» і Міжнародної школи-симпозіуму «Аналіз, моделювання, управління, розвиток економічних систем».

Сьогодні основними напрямами діяльності наукової школи є:

– ризикологія в економіці та підприємництві (керів­ник­ — В. В. Віт­лінський);

– методи штучного інтелекту в економіці (керівник — А. В. Мат­війчук);

– моделювання нелінійних економічних процесів з урахуванням адаптивних механізмів (керів­ни­к — Ю. В. Коляда);

– композиційна невизначеність у моделюванні економічних систем (керівник — О. В. Піскунова).

За 50 років на ка­фед­рі ЕММ захищено 15 докторських і 60 кандидатських дисертацій, зокрема вісім докторський і 27 кандидатських дисертацій захищено в останні 20 років під керівництвом В. В. Вітлінського, С. І. Наконечного, Т. О. Терещенко, Г. І. Великоіваненко, А. В. Матвійчука, Л. Б. Долінського.

---

Зліва направо: зав. каф., д.е.н., проф. В. В. Вітлінський, к.ф.-м.н., доц. С. Д. Волощук, асист. Н. В. Даценко, к.е.н., доц. Ю. В. Ігнатова, к.т.н., доц. Ю. В. Коляда

На ка­фед­рі здійснюється велика робота із залучення до наукової діяльності обдарованої студентської молоді, в результаті якої студенти стають переможцями та призерами всеукраїнських і міжнародних конкурсів. У 2014 р. студентка Г. О. Бесчастна на конкурсі Національної академії наук України серед студентів вищих навчальних закладів здобула премію за роботу «Моделювання надійності страхових компаній в процесі страхування кредитних ризиків комерційних банків» (науковий керівник — А. В. ­Матвійчук).

Студенти старших курсів спеціальності «Економічна кібернетика» постійно беруть участь і перемагають у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт з природничих, технічних і гуманітарних наук у галузі «Кількісні методи в економіці (економіко-математичне моделювання)». За останні п’ять років здобуто два перші, шість других і шість третіх місць.

На ка­фед­рі щорічно проводиться перший тур Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності «Економічна кібернетика». У 2012 р. на другому турі цієї олімпіади студент О. О. Горкун здобув диплом ІІІ ступеня, а студент Д. С. Жданов був нагороджений грамотою «За оригінальне, нестандартне розв’язування олімпіадних завдань». Команда університету нагороджена дипломом ІІІ ступеня. У 2013 р. О. О. Горкун виборов диплом ІІ ступеня, друге місце здобула й університетська команда. У 2013 р. із конкурсною роботою «Выбор инвестиционного проекта из множества альтернатив как задача многокритериальной оптимизации» (науковий керівник — Л. Б. Долінський) О. О. Горкун здобув диплом І ступеня на ХІ Санкт-Петербурзькому відкритому конкурсі імені В. Н. Веніамінова.

Переможцями конкурсу Стипендіальної програми «Завтра.ua­»

Фонду Віктора Пінчука в різні роки ставали А. О. Харламов (2011–2012), О. О. Горкун (2011–2012, 2012–2013), Ю. Ліпанова (2012–2013).

Студенти ка­фед­ри беруть активну участь у роботі щорічної наукової конференції студентів «Соціально-економічний розвиток України на початку XXI століття», яка проводиться у КНЕУ (за останні п’ять років із доповідями виступило понад 100 студентів).

Ка­фед­ра економіко-математичного моделювання забезпечує фундаментальну та спеціальну підготовки в царині моделювання економіки, кількісних методів економічного аналізу, побудови адекватних економіко-математичних моделей і їх використання фахівців бакалаврського рівня на всіх факультетах і за всіма формами навчання. Спектр дисциплін, які вона пропонує, досить повно відбиває сучасні напрями інструментарію моделювання економічних систем і дає студентам можливість здобути ґрунтовні та системні знання.

Ка­фед­ра економіко-математичного моделювання є випусковою для професіоналів з економічної кібернетики. У 2001 р. при ка­фед­рі відкрито магістратуру за програмою «Системний аналіз та моделювання економічних процесів», а в 2015 р. — за програмою «Ризик-менеджмент». Студенти, які навчаються за спеціальністю «Економічна кібернетика», отримують базову економічну підготовку, знання з інформаційно-комунікаційних технологій і програмування, використання математичних методів і моделей аналізу, прогнозування економічного розвитку підприємств, ринків, країн і регіонів.

За час існування ка­фед­ри було розроблено низку нових дисциплін, зокрема «Економічний ризик та методи управління ним» та «Економетрика». Зараз на ка­фед­рі викладають: «Ризик-менеджмент», «Ризикологію», «Економіко-математичні методи і моделі», «Економетрику», «Математичне програмування», «Моделювання економіки», «Прогнозування соціально-економічних процесів», «Нелінійні моделі економічних процесів», «Адаптивні моделі в економіці», «Імітаційне моделювання економічних процесів», «Математичні методи дослідження операцій», «Прикладні моделі економічних процесів», «Математичні моделі та методи ринкової економіки», «Теорію інтелектуальних систем прийняття рішень», «Нейронечіткі моделі в інтелектуальних системах прийняття рішень», «Моделювання та управління фінансовими інвестиціями», «Фінансову математику».

Науковій та освітянській громадськості добре відомі підручник «Економетрія» (С. І. Наконечний, Т. О. Терещенко, Т. П. Романюк, 2005 р.), навчальні і навчально-методичні посібники «Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком» (В. В. Віт­лінський, П. І. Верченко, 2000 р.), «Моделювання економіки» (В. В. Віт­лінський, 2003 р.), «Математичне програмування» (С. І. Наконечний, С. С. Савіна, 2003 р.), «Прогнозування соціально-економічних процесів» (Г. В. Присенко, Є. І. Равікович, 2005 р.), «Теорія ймовірностей і математична статистика» (В. І. Жлуктенко, С. І. Наконечний, С. С. Савіна, 2005 р.), «Дослідження операцій» (В. І. Жлуктенко, Л. Г. Тарасова, С. С. Савіна), «Математичні моделі та методи ринкової економіки» (В. В. Вітлінський, О. В. Піскунова, 2010 р.).

Випускники ка­фед­ри — люди з високою фаховою підготовкою та широким світоглядом, розвиненим інтелектом, високим рівнем загальної, політичної та правової культури. Більшість із них мають постійне робоче місце за фахом ще до закінчення навчання, — цьому сприяють постійна профорієнтаційна робота, навчальні практики, регулярні зустрічі з потенційними роботодавцями.

ГАЛІЦИН
Володимир Костянтинович
Завідувач ка­фед­ри, доктор економічних наук, професор

В. К. Галіцин — завідувач ка­фед­ри.

У 1961 р закінчив Чорноморське вище військово-морське училище імені П. С. Нахімова (м. Севастополь), а в 1967 р. — Київський політехнічний інститут.

Із 1963 р. працював викладачем, старшим викладачем, заступником декана, доцентом та професором у Київському інституті народного господарства. З 1987 р. і дотепер очолює ка­фед­ру інформаційного менеджменту Київського національного економічного університету, яка під його керівництвом стала однією з провідних ка­фед­р цього навчального закладу.

Автор (одноосібно та у співавторстві) монографій: «Системи моніторингу» (2000), «Система управління кредитними ризиками комерційного банку» (2000), «Моделі і методи інвестиційних проектів» (2005), «Ефективне використання активної частини основних фондів (моделі і методи)» (2005), «Математичні моделі та інформаційні технології управління рекламною діяльністю» (2009), «Структурний аналіз розвитку економіки» (2009), «Структурно-функціональний аналіз та моделювання розвитку економіки» (2013).

Ка­фед­ра інформаційного менеджменту була створена в 1964 р., практично одночасно з факультетом організації механізованої обробки економічної інформації (нині — факультет інформаційних систем і технологій). Тоді вона називалася ка­фед­рою організації та проектування обчислювальних установок і систем.

Передумовою створення факультету та ка­фед­ри стала активізація на початку 60‑х рр. минулого століття процесів впровадження обчислювальної техніки в народне господарство, а відтак — стрімке зростання потреби в фахівцях, обізнаних з обчислювальною технікою, економікою й організацією інформаційно-обчислювального обслуговування, проблемами використання інформаційних технологій при виконанні завдань управління економікою.

Становлення ка­фед­ри як науково-методичного центру нерозривно пов’язане з ім’ям її першого завідувача, видатного вченого й організатора науки, ректора Київського інституту народного господарства в 1972–1975 рр., д.е.н., проф. С. П. Куценка. Саме він заклав підвалини та визначив генеральну стратегію розвитку ка­фед­ри, системотехнічні, організаційно-економічні й управлінські аспекти створення та функціонування інформаційних систем. С. П. Куценку належить ідея формування та становлення специфічної галузі економіки — індустрії інформації (1972). Він — автор монографій «Проектирование и организация вычислительных установок. Некоторые проблемы индустрии информации» (1973), «Экономика, планирование и организация районных вичислительных установок. Проблемы теории и практики» (1974), «Планирование на предприятиях информационно-вычислительного обслуживания» (1991) та підручника «Экономика и организация вычислительних установок» (1987).

С. П. Куценко став фундатором багатьох традицій ка­фед­ри, зокрема полум’яного захоплення викладачів і науковців своєю справою, толерантності в колективі та доброзичливого ставлення до студентів.

Під керівництвом проф. С. П. Куценка на ка­фед­рі була створена наукова школа, яка виховала провідних фахівців для народного господарства, науки та навчальних закладів України, республік колишнього СРСР, Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Німеччини, Куби, Болгарії, Китаю, Кореї, країн Латинської Америки й Африки, Арабських країн.

Фахівці ка­фед­ри розробили: системи диспетчерського стеження й управління використанням транспортних засобів на Укртрансекспедиції Мін­автотрансу УРСР (1986–1990); нормативну базу виробничо-господарської діяльності підприємства Міненерго УРСР в умовах нового господарювання (1988–1989); автоматизацію управління виробничо-господарської діяльності Київського заводу «Фотон» (1989–1990); методологію створення інформаційного забезпечення автоматизованого робочого місця на ВО «Енерготехнологія та інформатика» (1990); комплекс завдань з автоматизації управління виробничо-господарською діяльністю Київського заводу «Фотон» (1991–1994); інформаційно-комп’ютерне обслуговування діяльності ТОВ «Інкомаш» на ринку цінних паперів (1996–1997); зробили економічний аналіз пропозицій щодо організаційних форм завершення будівницт­ва НВКП «Південне» (1999–2000); взяли участь у розробці обґрунтування приватизації газотранспортної системи України асоціації «Нафтогазбудінформатика» (2000–2001).

Учнями С. П. Куценка, які зробили неабиякий внесок у розвиток наукової школи, є: доктори економічних наук В. К. Галіцин (нині — завідувач ка­фед­ри інформаційного менеджменту), О. О. Осауленко (нині — ректор Національної Академії статистики, обліку та ауди­ту), кандидати економічних наук С. Ф. Лазарєва, А. В. Бєгун, О. І. Щедріна, Ю. Г. Кривоносов, В. П. Кулагіна, Л. Ф. Єжова, О. П. Молодцова, Ф. А. Левченко та ін. Нинішній завідувач ка­фед­ри, д.е.н., проф. В. К. Галіцин започаткував науковий напрям «Моделювання систем моніторингу в економіці», який здобув визнання широкого кола фахівців як в Україні, так і за її межами.

Продовжуючи розвивати наукові ідеї С. П. Куценка в нових соціально-економічних умовах, ка­фед­ра стала провідною в Україні з питань економіки й організації інформаційного бізнесу, інформаційного менеджменту, управління проектами інформатизації, інформаційного маркетингу та безпеки, управління інформаційними ресурсами та технологіями, електронної комерції, розробки програмних та інтелектуальних систем, створення систем електронного бізнесу та моніторингу в економіці.

Одним із базових принципів роботи ка­фед­ри є принцип відповідності змісту дисциплін передовим досягненням інформаційної науки та технології, зокрема у сфері інформатизації економіки. Нові концептуальні засади розвитку відобразилися не тільки в новій наз­ві — «Ка­фед­ра інформаційного менеджменту» (1993), — а й у новій спеціалізації для студентів з економічної кібернетики за магістерською програмою «Інформаційний менеджмент» (1995–1996). В основу змісту програми покладено результати тривалої наукової роботи в межах науково-дослідних тем ка­фед­ри на замовлення МОН України: «Проблеми створення та функціонування інформаційних систем на сучасному етапі розвитку національної економіки» (наукові керівники — С. П. Куценко (1994) та С. Ф. Лазарєва (1995–1996), «Розробка теоретичних та прикладних аспектів інформаційного менеджменту» (С. Ф. Лазарєва, 1997–1999), «Теоретичні та методологічні проблеми інформаційного менеджменту» (С. Ф. Лазарєва, 1999–2000 рр.), «Трансформація соціально-економічних систем: методи та технології інформаційного менеджменту» (С. Ф. Лазарєва, 2001–2004 рр.), «Розробка методичних засад створення й удосконалення системи управління інформаційною інфраструктурою підприємства» (С. Ф. Лазарєва, 2005–2006 рр.), «Розробка методичних і організаційно-правових засад внутрішнього та зовнішнього аудиту інформаційних технологій» (С. Ф. Лазарєва, 2007–2008 рр.).

Нині місією ка­фед­ри є розвиток інформаційного менеджменту, а також формування у студентів відповідних компетенцій з алгоритмізації та програмування. А головною метою ка­фед­ри є комплексне дослідження проблем, пов’язаних із процесом інформатизації соціально-економічних систем і суспільства загалом.

Ка­фед­ра бере участь в ініціативах університету з реалізації «Програми інноваційного розвитку Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана на період до 2015 р.». Її діяльність спрямована на:

– розвиток наукових досліджень і вдосконалення організації науково-дослідницької діяльності;

– інноваційний розвиток освітньої діяльності на основі компетентнісного підходу, спрямованого на забезпечення конкурентоспроможності випускників в Україні та світі;

– кадрове забезпечення інноваційного розвитку дослідницького університету;

– поглиблення та підвищення ефективності міжнародної співпраці, спрямованої на утвердження на міжнародному рівні іміджу ка­фед­ри як осередку з підготовки висококваліфікованих і креативних фахівців з інформаційного менеджменту та системного аналізу;

– розвиток системи взаємодії університету з підприємницьким сектором і державними установами;

– розбудову ефективної системи керування університетом і створення сучасної інфраструктури дослідного університету.

На ка­фед­рі надають велику увагу науково-дослідній роботі та впровадженню результатів наукових досліджень у навчальний процес, їх практичній апробації. Її комплексна тема на 2011–2015 рр.: «Проблеми управління інформаційними технологіями в соціально-економічних системах України» (науковий керівник — д.е.н., проф. В. К. Галіцин). У межах комплексної теми досліджуються наукові проблеми: «Економіко-організаційні та управлінські проблеми інформатизації соціально-економічних об’єктів» (науковий керівник — к.е.н., проф. С. Ф. Лазарєва) та «Методи і моделі управління інформаційною безпекою економічних систем» (науковий керівник — к.е.н., проф. А. В. Бєгун).

Результати наукової роботи колективу ка­фед­ри відображені в 14 монографіях, двох підручниках, 25 посібниках і навчально-методичних посібниках для самостійного вивчення, значній кількості наукових статей і доповідей на конференціях та семінарах, сприяли підготовці великої кількості провідних фахівців для народного господарства, науки, навчальних закладів.

---

Колектив кафедри. Зліва направо: перший ряд: ст. лаб. З. М. Хіманич, лаб. І. В. Жук, к.е.н., доц. С. Ф. Лазарєва, к.е.н., проф. А. В. Бєгун,
д.е.н., проф. О. П. Суслов, к.е.н., доц. О. В. Корзаченко, к.е.н., доц. Ю. Г. Кривоносов, к.е.н., доц. О. І. Щедріна; другий ряд:
к.е.н., доц. Н. К. Самченко, к.е.н., доц. О. Є. Камінський, к.е.н., доц. С. Д. Потапенко, зав. каф., д.е.н., проф. В. К. Галіцин,
к.е.н., доц. В. В. Дем’яненко, к.е.н., ст. викл. М. М. Агутін, ст. викл. С. Ю. Кордунов

Ка­фед­ра бере активну участь у формуванні та випуску наукового збірника «Моделювання та інформаційні технології в економіці». Це міжвідомче періодичне видання випускається з 1965 р. (первісна назва — «Механізація обліку та обчислювальних робіт»). Першим відповідальним редактором був проф. М. Г. Твердохліб. У 2005 р. збірник перейменовано. Нині його головним редактором є д.е.н., проф. В. К. Галіцин.

У межах проекту «Набуття професійних і підприємницьких навичок за допомогою виховання підприємницького духу та консультації підприємців-початківців» («BUSEEG-RU-UA», термін виконання: грудень 2013 — грудень 2016) ка­фед­ра є учасницею програми зовнішньої допомоги Європейського Союзу «TEMPUS» із модернізації системи вищої освіти у країнах-партнерах (країнах-сусідах) ЄС через активізацію співпраці між ВНЗ держав ЄС і країн-партнерів. До складу консорціуму проекту входять університети й установи Австрії, Німеччини, Угорщини, Росії й України. Метою проекту «TEMPUS» («BUSEEG-RU-­UA») є розробка та впровадження концепції неперервної освіти (Lifelong Learning) в Росії й Україні. На ка­фед­рі створено Консультаційний пункт (Institution Pertucipates In The Tempus Programme). З січня 2016 р. ка­фед­ра, спільно з Міжнародним центром розвитку підприємництва та менеджменту, бере участь у проекті «Frontend-developer», який виконується в межах Програми розвитку ООН «Швидке реагування на соціальні та економічні проблеми Внут­рішньо Переміщених Осіб в Україні» за фінансової підтримки уряду Японії.

Ка­фед­ра активно працює над поглибленням співпраці з міжнародними фундаціями й організаціями сфери інформаційних технологій. З 2011 р. проф. С. Ф. Лазарєва і ст. викл. Р. Л. Ус є членами (на правах академічного консультанта — Academic Advocate) міжнародної асоціації з аудиту й контролю інформаційних систем, яка спеціалізується на розробці та формалізації єдиних підходів до оцінювання й управління ІТ-процесами й ІТ-системами.

Ка­фед­ра постійно впроваджує активні методи навчання: проблемні лекції, дидактичні ігри, тренінги, семінари-дискусії, робота в малих групах тощо. Створена науково-практична лабораторія, яка бере участь у науково-інноваційній діяльності ка­фед­ри, вдосконаленні методичного забезпечення дисциплін, створенні презентаційних і мультимедійних матеріалів для забезпечення навчального процесу, впровадженні активних та інноваційних методів навчання, підтримці дистанційно-заочної форми навчання.

Вдосконалено методичне та програмне забезпечення для проведення практичних занять із дисциплін: «Моделі і структури даних», «Моніторинг інформаційних технологій», «Системи моніторингу в економіці», «Безпека інтелектуальних інформаційних систем», «Адміністрування інформаційних систем та мереж», «Інтернет-технології в бізнесі», «Комп’ютерні мережі» та ін. У лабораторії встановлено та підтримується в робочому стані програмне забезпечення: база даних MySQL, веб-сервер Apache 2.2, модуль PHP 5.5, системи управління контентом: Drupal, Wordpress, WebXT і Joomla, система підтримки дистанційних курсів Moodle 2.1.; окремий веб-сервер встановлено в середовищі операційної системи Ubuntu 10.04 сімейства ОС Linux. Розроблені та постійно використовуються в контрольні тести з дисципліни «Інтернет-технології в бізнесі», які входять до складу загальноуніверситетської системі дистанційного навчання. В лабораторії також проводяться практичні заняття з дисципліни «Системи моніторингу в економіці» для IV курсу з використанням спеціалізованих систем моніторингу.

Студенти, які проходять практику в лабораторії, отримають реальний досвід впровадження інформаційних технологій і систем в умовах «віртуальної практичної лабораторії», фундаментальну підготовку з використання сучасних інформаційних технологій, комп’ютерних мереж, операційних систем та інструментальних засобів розробки програм. У перспективі — участь студентів у розробці інформаційних систем, орієнтованих як на обробку інформації, так і на обробку знань, виявленні специфіки розробки програмних продуктів, орієнтованих на знання, розробці та налаштовуванні програмних рішень класів Business Intelligence та Service Desk. А викладачі ка­фед­ри на базі науково-практичної лабораторії активно використовують і запроваджують інноваційні методи та науково-аналітичні засоби у програми дисциплін ка­фед­ри.

Із 2010 р. ка­фед­ра організовує Міжнародну олімпіаду в сфері інформаційних технологій для студентів вищих навчальних закладів I–IV рівня акредитації «ІТ-Планета Україна», що проводиться Всеукраїнською громадською організацією «Співтовариство директорів з інформаційних технологій України» за підтримки Міністерства освіти і науки України та Державного комітету інформатизації України (відповідальний — доц. О. Є. Камінський). У 2010 р. в олімпіаді взяли участь 24 студенти факультету інформаційних систем і технологій КНЕУ, семеро вийшли у всеукраїнський фінал у різних номінаціях. Студенти ка­фед­ри посіли друге місце в Україні та восьме на міжнародному фіналі, що відбувся в м. Москві. У 2011–2012 рр. студенти забезпечили КНЕУ перше місце у регіональному турі у м. Києві серед ВНЗ Центрального та Західного регіонів України. За результатами фінального змагання в загальному командному заліку Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана було визнано абсолютним чемпіоном України серед вищих навчальних закладів.

При ка­фед­рі постійно діє республіканський науковий семінар «Управління інформаційними технологіями в економіці».

Для забезпечення зв’язку з реальним бізнесом ка­фед­ра регулярно проводить зустрічі з практиками та підприємцями-випускниками ка­фед­ри (В. Н. Яницьким, П. О. Клименком, О. В. Білошицьким та ін.), а також організовує переддипломну практику на підприємствах, в організаціях та установах для студентів V курсу. Базами практики є юридичні особи різних форм власності та типів господарювання, які використовують сучасні засоби обчислювальної техніки, найновіше програмне забезпечення, передові інформаційні технології; ведуть роботу з розробки, впровадження, адаптації та супроводу проектів інформаційних систем або їх фрагментів.

Ка­фед­ра здійснює підготовку науково-педагогічних кадрів через аспірантуру. Серед випускників, які захистили дисертації та нині працюють на ка­фед­рі: С. Ф. Лазарєва, О. І. Щедріна, А. В. Бєгун, О. Є. Камінський, В. В. Дем’яненко, С. Д. Потапенко, М. М. Агутін, Н. К. Самченко, Р. Л. Ус, докторанти В. К. Галіцин і С. В. Устенко.

Високий науковий рівень, методологічний і методичний потенціал ка­фед­ри перетворили її на провідний центр підготовки фахівців і наукових досліджень у галузі інформатизації економіки, інформаційного менеджменту та систем моніторингу в економіці.

Подальший розвиток ка­фед­ри пов’язаний із започаткуванням підготовки бакалаврів за новою спеціальністю — «Системний аналіз» галузі знань «Інформаційні технології» (перший набір студентів відбувся у 2014–2015 навчальний рік). Потреба в фахівцях цього профілю зумовлена збільшенням на ринку праці попиту на спеціалістів, здатних залучати арсенал знань сучасних математичних інструментів, інформаційних технологій, спеціалізованого програмного забезпечення для прийняття управлінських рішень.

На ка­фед­рі створено колектив висококваліфікованих фахівців у галузі застосування інформаційних технологій в економіці, до якого належать: професори В. К. Галіцин, О. П. Суслов, С. Ф. Лазарєва, А. В. Бєгун, доценти В. В. Дем’яненко, О. Є. Камінський, Ю. Г. Кривоносов, О. І. Щедріна, С. Д. Потапенко, О. В. Корзаченко, Н. К. Самченко, старші викладачі М. М. Агутін, Р. Л. Ус, С. Ю. Кордунов.

МАНЦУРОВ
Ігор Германович
Завідувач ка­фед­ри, доктор економічних наук, професор

І. Г. Манцуров — завідувач ка­фед­ри, заслужений економіст України, заслужений працівник КНЕУ.

Народився 4 липня 1953 р. в м. Запоріжжі в сім’ї службовців. У 1970–1974 рр. навчався в Київському інституті народного господарства за спеціальністю «Статистика». У листопаді 1977 р. був зарахований до аспірантури на ка­фед­ру статистики, де впродовж трьох років навчання виконував обов’язки викладача. У 1984 р. обіймав посаду завідувача ка­фед­ри статистики КІНГ. У вересні 1988 р., згідно з рішенням Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти СРСР, був відряджений до Державного університету Мозамбіку.

З 1990 р. працює у спеціалізованих агенціях Організації об’єднаних націй, займаючись дипломатичною роботою у країнах Південної Африки. Очолював Міжнародний благодійний фонд «Українська фундація з менеджменту» в Україні (з 2002 р.), Проект Світового банку із розвитку приватного сектору (з 2004 р.), спрямований на створення в Україні інституційних механізмів управління національною економікою.

В липні 2004 р. Ігор Германович був обраний за конкурсом на посаду завідувача ка­фед­ри статистики Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. У 2006 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук. Численні наукові здобутки І. Г. Манцурова були впроваджені в навчально-педагогічний процес і використані під час написання підручників і навчальних посібників. У його доробку — понад 160 наукових і науково-методичних праць.

Під керівництвом І. Г. Манцурова підготовлено вісім докторів і вісім кандидатів економічних наук. Він є головою спеціалізованої вченої ради Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України із захисту дисертацій, членом експертної ради Департаменту акредитації кад­рів Міністерства освіти та науки України. Безпосередньо розробляв паспорт спеціальності 08.00.10 «Статистика», брав участь у розробці паспортів спеціальностей 08.00.02 «Світове господарство і міжнародні економічні відносини», 08.00.03 «Економіка та управління національним господарством». Із квітня 2012 р. — член-кореспондент Національної академії наук України за спеціальністю «Інституційна економіка». Міжнародний експерт із проблем розвитку національних економік та інституційних перетворень.

Нагороджений знаком «Відмінник освіти України» (2006), має почесні звання «Заслужений економіст України» та «Заслужений працівник Київського національного економічного університету», нагороди ООН, урядів Мозамбіку й Анголи.

Видатними представниками ка­фед­ри статистики КНЕУ є відомі українські вчені-статистики: К. Г. Воблий, Ю. А. Корчак-Чепурківський, Й. С. Пасхавер, М. В. Птуха, П. І. Пустоход, О. О. Русов, Є. Є. Слуцький. Ці високоерудовані вчені-педагоги започаткували особливе ставлення до статистики, доклали чимало зусиль для розробки статистичної методології, становлення ка­фед­ри статистики як головного осередку наукової та навчальної роботи. Кожен із них є фундатором певного напряму розвитку сучасної статистичної науки.

Першим викладачем статистики у Київському комерційному інституті був О. О. Русов (1847–1915) — відомий український земський статистик, «батько української земської статистики», етнограф і фольклорист. У 1909 р. він заснував статистичний кабінет, передавши до нього власну велику бібліотеку. З ініціативи О. О. Русова також був створений студентський статистичний гурток, діяльність якого передбачала читання рефератів і доповідей, організацію анкетних обстежень, загальних зборів тощо.

У 1913 р. практичні заняття з історії статистики, теорії статистики та демографічної статистики почав проводити Н. Н. Волжин, з 1915 р. — І. С. Парменов, з 1917 до 1919 рр., після закінчення інституту, — М. Г. Новинський. У 1916 р. штатним викладачем ка­фед­ри статистики було обрано А. І. Ярошевича, йому було доручено й завідування статистичним кабінетом. До 1919 р. А. І. Ярошевич читав лекції та вів практичні заняття з тих же статистичних дисциплін, що й О. О. Русов, потім йому було доручено викладання частини курсу «Економічна географія», яку читав проф. В. Г. Бажаєв. 30 липня 1919 р. рада професорів обрала штатним професором ка­фед­ри статистики видатного та знаного в усьому світі статистика та демографа М. В. Птуху (1884–1961), який обіймав цю посаду до 1931 р. М. В. Птуха читав лекції та вів практичні заняття з історії та теорії статистики, демографії.

Із заснуванням Київського комерційного інституту, водночас, було створено ка­фед­ру статистики і географії, яку очолював проф. В. Г. Бажаєв. Ка­фед­ра здійснювала викладання теорії статистики, демографічної статистики, страхової й оцінювальної статистики, історії статистики тощо. На початку 1920 р. Київський комерційний інститут був реорганізований у Київський інститут соціально-економічних наук, а 24 вересня 1920 р. — перейменований на Київський інститут народного господарства (КІНГ). На момент заснування КІНГ мав чотири факультети: економічний, промисловий, юридичний та експлуатації шляхів. 15 січня 1921 р. на базі реорганізованого Кооперативного інституту імені М. І. Туган-Барановського з’явився ще один факультет — кооперативний.

---

Робоче засідання. Зліва направо: доценти Л. Г. Рождєственська, К. В. Сіренко, М. В. Мазур, Т. Є. Трубнік, Г. Г. Трофімова О. К. Мазуренко

Тож на 1 липня 1922 р. в інституті були такі факультети: основ­ний (загальнопідготовчий), соціально-економічний із соціально-економічним, фінансово-обліковим і статистичним відділеннями; господарсько-технічний із промисловим і товарознавчим відділеннями; юридичний із судовим та адміністративним відділеннями; шляхів сполучення, транспорту і зв’язку із залізнично-експлуатаційним, автогужовим, водним та авіаційним відділеннями; кооперативний з економічним, кошторисно-обліковим та статистичним відділеннями; педагогічний та зовнішньоекономічних відносин.

На основному факультеті на першому році навчання викладалися загальнообов’язкові для всіх факультетів дисципліни, серед яких була «Статистика (історія, теорія і демографія)». Лекції зі «Статистики» читав проф. М. В. Птуха. Соціально-економічний факультет, на якому вчилися студенти II курсу, мав такі відділення: соціально-економічне, на III курсі якого викладали «Економічну статистику»; фінансово-облікове, на III курсі якого викладали фінансову статистику; статистичне, на III курсі якого викладали «Теоретичну статистику» з практичними заняттями (проф. Є. Є. Слуцький), «Історію статистики» (проф. М. В. Птуха), «Демографію з практичними заняттями» (проф. М. В. Птуха), «Промислову статистику» (проф. К. Г. Воблий), «Статистику споживання» (проф. Г. А. Кривченко), «Сільськогосподарську статистику» (проф. Г. А. Кривченко), «Оцінювальну статистику» (проф. Г. А. Кривченко), «Транспортну статистику» (викл. М. А. Короткевич), «Статистику торгівлі» (викл. С. Г. Ісаакянц), «рахівництво та статистику» (викл. С. Ф. Іванов) тощо. Крім того, на статистичному відділенні проводився семінар зі статистики під керівництвом М. В. Птухи й І. Г. Тренін-Петушків. Студентам-третьокурсникам страхового відділення читалися статистичні дисципліни «Оцінювальна статистика» та «Страхова статистика» із практичними заняттями.

Із 1925 до 1930 р. у КІНГ, як і в усіх ВНЗ, викладання дисциплін здійснювалося за циклами. В 1925 р. було утворено такі цикли: соціально-економічний, юридичний, промисловий, експлуатації шляхів і робітничий. На соціально-економічному циклі викладалися дисципліни «Статистика» (лекції читав проф. М. В. Птуха, семінари вів викл. П. І. Пустоход) і «Теоретична статистика» (викл. М. М. Трацевський). Завідувачем ка­фед­ри у 20‑х рр. ХХ ст. був Є. Є. Слуцький, який займався вивченням випадкових процесів коливань у рядах динаміки.

За радянських часів підготовка спеціалістів вищої кваліфікації зі статистики, зокрема й докторів і кандидатів наук, в Україні була зосереджена в Київському інституті народного господарства. Ка­фед­ра статистики налічувала значну кількість викладачів, до числа яких належали: завідувач ка­фед­ри, проф. Й. С. Пасхавер, в. о. проф. П. І. Пустоход, доценти Л. Г. Марін, М. І. Нелюбін, А. Л. Яблочник, С. О. Кошелюк (декан факультету праці та МТС), А. В. Головач, в. о. доцентів Н. С. Поживілова, С. Г. Стеценко, Г. Г. Ткаченко, Н. М. Шевченко, викладачі Н. М. Акімова, Л. Л. Вікторова, В. М. Петренко, О. К. Цанг, Н. М. Атаманчук, В. Г. Бажанова, Р. В. Павелко, А. В. Самкова, Л. П. Соколова, А. М. Єріна, В. П. Трофімов, Г. М. Яковлева, Е. В. Чектовський. Це дозволило керівництву інституту створити на основі цього колективу дві ка­фед­ри: загальної теорії статистики й економічної статистики, які щорічно здійснювали підготовку 50 фахівців-статистиків.

Ка­фед­ра загальної теорії статистики розпочала діяльність 1 вересня 1968 р. Її очолив д.е.н., проф. Й. С. Пасхавер. До колективу входили доценти А. М. Єріна, С. Г. Стеценко, В. П. Трофімов, А. Д. Яблочник, старші викладачі Л. Л. Вікторова, Н. Т. Іващенко, О. К. Цанг, асистенти Е. В. Чекотовський (із 1972 р.), Н. М. Вітренко (з 1980 р.), І. Г. Манцуров (із 1980 р.), Г. Г. Трофімова (з 1981 р.), В. А. Головко (з 1982 р.), В. К. Заболотний (із 1986 р.).

Під керівництвом проф. Й. С. Пасхавера на ка­фед­рі статистики велася плідна науково-дослідна робота, періодично проводилися всесоюзні міжвузівські наради та конференції, матеріали яких публікувалися у престижному науковому збірнику «Вопросы статистической методологии и статистико-экономического анализа» (1963, 1966, 1969, 1971, 1980). Результатом діяльності наукового колективу ка­фед­ри стало й заснування наукової школи статистики Й. С. Пасхавера.

Першим завідувачем ка­фед­ри економічної статистики був декан обліково-економічного факультету, доц. С. П. Кошелюк. До складу ка­фед­ри входили: в. о. проф. Л. Г. Марін, доценти А. В. Головач, Г. Г. Ткаченко, Н. Н. Шевченко, Н. С. Поживілова, Н. І. Нелюбін, В. І. Товкун, Г. М. Яковлева, старші викладачі Н. М. Акімова, А. В. Самкова, Л. П. Соколова, Н. М. Атаманчук, Р. В. Павелко, асистенти В. І. Доценко (з 1973 р.), Р. М. Моторин (із 1974 р.), С. С. Герасименко (з 1978 р.), О. В. Козирєв (із 1978 р.), В. В. Хохлов (із 1978 р.), Л. Г. Рождєствєнська (з 1980 р.), Г. С. Столяров (із 1980 р.). У 1973 р. в. о. завідувача ка­фед­ри став Л. Г. Марін, який у 1975 р. передав завідування доц. А. В. Головачу.

Наприкінці 80‑х рр. постала необхідність об’єднання ка­фед­р загальної теорії статистики й економічної статистики. У вересні 1988 р. об’єднану ка­фед­ру статистики очолив д.е.н., проф. А. В. Головач. На цей час колектив ка­фед­ри статистики налічував 25 викладачів: проф. А. М. Єріна, доценти Н. М. Атаманчук, Н. М. Вітренко, С. С. Герасименко, Н. Т. Іващенко, О. В. Козирєв, І. Г. Манцуров, Р. М. Моторин, Н. С. Поживілова, С. Г. Стеценко, Л. П. Соколова, Г. Г. Ткаченко, В. І. Товкун, Е. В. Чекотовський, Г. М. Яковлева, старші викладачі Р. В. Павелко, Л. Г. Рождєственська, А. В. Самкова, В. В. Хохлов, асистенти В. К. Заболотний, Я. В. Новицький, З. П. Семеніченко (Бараник), Г. С. Столяров, Г. Г. Трофімова. В 1989 р. ка­фед­ра статистики поповнилась асистентами І. А. Єфіменком і З. О. Пальян, до яких згодом приєдналися І. А. Гончар, Д. Л. Єрін і М. Ю. Потапова. В 1990 р. на посаду старшого викладача була прийнята Л. Ф. Удотова, яка впродовж тривалого часу працювала завідувачем лабораторії науково-дослідного сектору університету.

З 1995 до 2000 р. завідувачем ка­фед­ри статистики був проф. С. С. Герасименко. У квітні 2000 р. цю посаду обійняв проф. Р. М. Моторин, а з 2004 р. ка­фед­ру очолює І. Г. Манцуров.

---

Колектив кафедри. Зліва направо: перший ряд: асист. М. О. Горна, к.е.н., доц. О. К. Мазуренко, к.е.н., доц. Л. Г. Рождєственська,
заст. зав. каф., д.е.н., проф. З. П. Бараник, зав. каф., д.е.н., проф., чл.-к. НАН України І. Г. Манцуров, к.е.н., доц. Н. М. Атаманчук,
к.е.н., доц. Т. Є. Трубнік, д.е.н., проф. А. М. Єріна, к.е.н., доц. Г. Г. Трофімова; другий ряд: к.е.н., доц. М. В. Мазур, к.е.н., доц. К. В. Сіренко,
к.е.н., доц. А. А. Шустіков, к.е.н., доц. І. В. Луняк, к.е.н., доц. С. С. Ващаєв, асист. Г. М. Мережко; третій ряд: к.е.н., доц. Я. В. Іщук,
ст. викл. О. А. Пєтухова, к.е.н., доц. О. В. Галіцина, к.е.н., доц. Д. Л. Єрін, інсп. К. А. Гарматюк, асп. Ю. В. Іриневич

Під керівництвом І. Г. Манцурова на ка­фед­рі розпочато наукову роботу, пов’язану зі статистичним аналізом темпів і пропорцій економічного розвитку в країнах із перехідною економікою, структурною перебудовою економічних систем цих країн. Цей напрям проф. І. Г. Манцуров започаткував, працюючи у складі керівного апарату ООН у країнах Африки та на Балканах. Науково-практичні рекомендації, розроблені І. Г. Манцуровим і його учнями, покладені в основу збалансованих програм гуманітарної допомоги спеціалізованих агенцій ООН країнам, що постраждали від війн та етнічних конфліктів, а також планів економічного та соціального розвитку цих країн.

Головна місія ка­фед­ри статистики сьогодні полягає в гармонійному поєднанні глибокого наукового пізнання закономірностей формування та тенденцій змін складних соціально-економічних явищ і процесів з використанням новітніх освітніх технологій. Це забезпечує якісну, неперервну, багаторівневу підготовку висококваліфікованих спеціалістів у галузі державної, регіональної та бізнес-статистики, статистичного аналізу, моделювання та прогнозування тощо. Компетенції, знання та навички цих спеціалістів мають найвищий конкурентний рівень на вітчизняному та зарубіжному ринках праці.

Колектив ка­фед­ри системно та послідовно реалізовує цю місію шляхом:

– розробки новітньої методології статистичного аналізу соціально-економічних явищ і процесів, орієнтованої на використання світових досягнень у галузі статистики, адаптованих до сучасних завдань інноваційного розвитку України, який передбачає створення ефективної моделі економіки знань;

– сприяння формуванню в Україні професійних, організаційних та інституційних умов для створення сучасного інформаційного простору й ефективного конкурування на глобальному ринку статистичних та інформаційно-аналітичних послуг;

– надання докторантам, аспірантам і студентам фундаментальних і прикладних знань та навичок, необхідних для фахового глибокого та всебічного аналізу масових даних як бази наукового та філософського пізнання дійсності й управління соціально-економічними явищами та процесами на мікро- й макрорівнях.

Мета ка­фед­ри — підготовка професіоналів зі статистики у сфері науки та управління, які вільно володіють сучасними методами збору інформації, формування баз даних, аналізу та прогнозування економічних ситуацій із використанням новітніх інформаційних технологій в умовах невизначеності та ризику, задоволення попиту українського суспільства на фахівців вищої кваліфікації у сфері державної, регіональної та бізнес-статистики, статистичного аналізу, моделювання та прогнозування.

Напрями наукової й освітньої діяльності ка­фед­ри:

– формування методології статистичного оцінювання економічного зростання та конкурентоспроможності країн;

– статистичний аналіз пропорцій і результатів економічної діяльності за секторами та галузями економіки;

– дослідження національного багатства країни як характеристики її економічного потенціалу;

– дослідження в галузі грошово-кредитної системи країни;

– дослідження в галузі статистики цін, тарифів та інфляції;

– дослідження інноваційно-інвестиційних процесів як чинника розвитку суспільства;

– дослідження в галузі зовнішньоекономічної діяльності країни;

– дослідження в галузі ринку праці як невід’ємної складової економічного та соціального розвитку суспільства;

– статистика підприємств у процесі управління економікою;

– дослідження соціально-демографічних процесів розвитку сус­­пільства;

– дослідження життєвого рівня населення;

– дослідження демографічної складової економічного розвитку та конкурентоспроможності країни;

– дослідження в галузі правової статистики.

---

Робочі моменти. Зліва направо: к.е.н., доц. Н. М. Атаманчук, д.е.н., проф. З. П. Бараник, асист. Г. М. Мережко

Працівники ка­фед­ри статистики підготували та впровадили низку підручників і навчальних посібників з грифом МОН України. Видана науково-методична література утворює блоки фундаментальних і спеціальних дисциплін для підготовки бакалаврів і магістрів з прикладної статистики в Україні. Серед них: «Історія статистичної науки» (Е. В. Чекотовський), «Статистика» (за ред. С. С. Герасименка), «Економічна статистика» (за ред. Р. М. Моторина), «Статистика ринків» (за ред. І. Г. Манцурова), «Фінансова статистика» (А. А. Шустіков), «Статистика праці» (З. П. Бараник), «Статистика сільського господарства» (Е. В. Чекотовський), «Організація вибіркових обстежень» (А. М. Єріна), «Статистичне моделювання і прогнозування» (А. М. Єріна), «Методологія наукових досліджень» (А. М. Єріна), «Статистика охорони здоров’я» (Г. С. Столяров), «Статистика населення» (С. Г. Стеценко), «Демографічна статистика» (З. О. Пальян), «Правова статистика» (Г. Г. Трофімова), «Соціальна статистика» (Л. Ф. Удотова), «Статистика ринку праці» (З. П. Бараник), «Міжнародна економічна статистика» (Р. М. Моторин), «Статистика ринку товарів і послуг» (Л. Г. Рождєственська), «Макроекономічна статистика» (за ред. І. Г. Манцурова).

На основі плідної співпраці з банківськими установами було створено дисципліну «Банківська статистика» та видано навчальні посібники: «Статистичне забезпечення управління економікою: прикладна статистика» (А. В. Головач, В. Б. Захожай, Н. А. Головач, 2005 р.), «Статистичне забезпечення управління економікою: прикладна статистика з використанням аналітичних можливостей програмного середовища Microsoft Exel» (А. В. Головач, В. Б. Захожай, І. Г. Манцуров, Н. А. Головач, 2006 р.), «Інформаційно-аналітичне забезпечення державного фінансового менеджменту (методологія і практика прикладної статистики)» (А. В. Головач, В. Б. Захожай, І. Г. Манцуров, Н. А. Головач, 2010 р.). За цим напрямом захищено кілька кандидатських і докторських дисертацій.

---

К.е.н., доц. О. В. Галіцина та д.е.н., проф. З. П. Бараник

Колектив ка­фед­ри підтримує тісні наукові зв’язки з міжнародними та іноземними університетами. Вже 20 років постійно діє Українсько-польсько-словацький семінар, який щороку розглядає актуальні проблеми розвитку статистики в сучасних умовах. Також ка­фед­ра підтримує багаторічні творчі зв’язки з колегами з Польщі, Словаччини та Швейцарії. Вона має двосторонні угоди з Краківським економічним університетом (Польща) та Вищою школою в м. Братиславі (Словаччина). Студенти старших курсів та аспіранти ка­фед­ри статистики щороку мають можливість пройти стажування в Міжнародній організації праці в м. Женеві (Швейцарія) коштом цієї організації.

Згідно з підписаною 28 країнами, зокрема й Україною, «Стратегією гармонізації державного управління країн ЄС та Східного партнерства» передбачено формування єдиного освітнього простору країн ЄС та Східного партнерства, впровадження міжнародних програм студентського обміну (МПСО) та програм подвійних дипломів (111 ІД) між найбільшими університетами України та ЄС. У міжнародних програмах студентського обміну взяли участь майже тисяча студентів КНЕУ. Найбільш ефективними є програми Erasmus Mundus, програма німецьких академічних обмінів DAAD, стипендіальна програма Fulbright та програми Інституту відкритого суспільства (м. Вашингтон, США).

У 90-ті рр. минулого сторіччя почав розвиватися науковий напрям «Статистика фінансового ринку», започаткований проф. С. С. Герасименком у співпраці з Інститутом економічного розвитку Світового банку. У 2005 р. започатковано спільні наукові проекти з Міжнародною організацією праці та Міжнародною організацією з міграції населення (­Женева).

В Україні працює потужна наукова школа зі статистики, представники якої плідно працюють у міністерствах і відомствах, наукових установах і ВНЗ економічного профілю. Зокрема академіки НАН України Е. М. Лібанова та С. І. Пирожков і чл.-кор. НАН України І. Г. Манцуров очолювали та продовжують очолювати потужні наукові заклади НАН України, РНБО України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Акад. С. І. Пирожков нині обраний віце-президентом НАН України. Тривалий час працювали у спеціальних агенціях ООН В. П. Трофімов та І. Г. Манцуров, у зарубіжних університетах викладали Н. Т. Іващенко й Е. В. Чекотовський, нині викладають С. С. Герасименко та Р. М. Моторин. Серед випускників ка­фед­ри слід згадати Н. М. Дєєву (Тарасюк) — першу жінку-губернатора в Україні.

ДЖАЛЛАДОВА
Ірада Агаверді кизи
Завідувач ка­фед­ри, доктор фізико-математичних наук, професор

Джалладова Ірада Агаверді кизи — завідувач ка­фед­ри, заслужений працівник КНЕУ, відмінник освіти України.

У 1989 р. закінчила механіко-математичний факультет Азербайджанського державного університету імені С. М. Кірова за спеціальністю «Математика».

У 2009 р. захистила докторську дисертацію на тему «Стабілізація та оптимізація динамічних систем з напівмарковськими коефіцієнтами» за спеціальністю «Системний аналіз та теорія прийняття рішень». З 2010 р. працює на посаді професора ка­фед­ри комп’ютерної математики та інформаційної безпеки КНЕУ ім. В. Гетьмана. З 2011 р. і донині — завідувачем ка­фед­ри.

І. А. Джалладова є одним із провідних науковців України в напрямі дослідження стійкості та стабілізації динамічних систем з випадковим параметром, послідовником наукової школи зі системного аналізу та теорії прийняття рішень. Є керівником науково-дослідної теми «Системний аналіз та дослідження стійкості та безпеки стохастичних систем методами комп’ютерної математики».

Автор понад 250 наукових і науково-методичних публікацій, зокрема п'яти монографій і 15 навчальних посібників з грифом МОН України.

Ка­фед­ра комп’ютерної математики та інформаційної безпеки (раніше — ка­фед­ра вищої математики) була створена на факультеті інформаційних систем і технологій 1 лютого 2007 р. для зосередження кадрового потенціалу, а також формування єдиних вимог до підготовки компетентних професіоналів у галузі економічної кібернетики, прикладної статистики та комп’ютерних наук. Адже у зв’язку з переходом на нові маркетингові відносини, зростанням потреби у висококваліфікованих ІТ-спеціалістах постала необхідність перегляду рівнів навчання математики для студентів різних спеціальностей.

Першим завідувачем ка­фед­ри був відомий учений-математик, д.ф.-м.н., проф. К. Г. Валєєв, який за значні досягнення в науці отримав гранд Сороса. Під його керівництвом було захищено п’ять докторських і 40 кандидатських дисертацій науковців із різних країн світу. Він — автор десяти підручників і монографій, близько 600 наукових статей, засновник наукової школи «Теорія стійкості та стабілізації систем диференціальних рівнянь з випадковим параметром».

Із 2011 р. і донині ка­фед­рою комп’ютерної математики та інформаційної безпеки керує д.ф.-м.н., проф. І. А. Джалладова. До складу професорсько-викладацького колективу входять: О. І. Бабинюк, Н. В. Барковська, С. В. Кондакова, Т. В. Майсак, Д. Г. Саввакін, Д. Я. Хусаїнов, О. В. Чугаєва, Г. В. Шук­лін. Усі вони мають знач­ний досвід педагогічної та наукової ­роботи.

У 2015 р. згідно з Рішенням Вченої ради ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана» ка­фед­рі надано статус випускової зі спеціальності «Кібербезпека» у галузі знань «Інформаційні технології».

«Кібербезпека» — нова програма бакалаврської підготовки вищої освіти в Україні в галузі знань «Інформаційні технології». Особливістю програми є підготовка фахівців у галузі інформаційної безпеки (кібербезпеки), які спеціалізуються на методології і технології розробки та експлуатації комплексних систем, захисту інформації, джерелах та засобах впливу загроз на об’єкти інформаційної безпеки держави, обчислювальних засобах iнформацiйних систем, що використовуються в органах внутрішніх справ.

У процесі навчання за програмою бакалаврської підготовки «Кібербезпека» студенти отримують теоретичні та практичні знання з розділів сучасної математики, фізики, теорії інформації та кодування, комп'ютерної графіки, електроніки, апаратного забезпечення, інтернет-технологій та мереж, проектування та адміністрування корпоративних комп’ютерних мереж, криптографічного захисту, проектування, впровадження й супроводу комплексних систем захисту інформації, програмування.

Практична підготовка студентів із вказаних дисциплін здійснюється за допомогою сучасної матеріально-технічної бази. Крім того, під час навчання студенти проходять навчальні, технологічні, виробничі та переддипломну практики в спеціалізованих підприємствах, де отримують відповідні знання, уміння і навички.

Випускники факультету інформаційних систем і технологій КНЕУ ім. В. Гетьмана за спеціальністю «Кібербезпека» можуть працювати: адміністраторами кібербезпеки; інженерами із захисту інформації в комп’ютерних системах; співробітниками груп інформаційної безпеки (кібербезпеки) в будь-яких комерційних, фінансових, промислових, аналітичних та інших установах та підприємствах, що мають інформаційні і комунікаційні системи; співробітниками регіональних центрів захисту інформації; фахівцями щодо об’єднання та аналізу інформації про загрози кіберпростору та ін.

Такі професії з’явилися зовсім недавно, проте отримали широке розповсюдження у зв’язку з впровадженням комп’ютерних та мережевих технологій практично в усіх організаціях — від невеликих комерційних фірм до органів держбезпеки.

Випускник повинен адаптуватися до великих потоків інформації та наслідків науково-технічного прогресу, постійно стежити за новітніми світовими науково-технічними досягнення в галузі інформаційної безпеки та захисту інформації, знати фундаментальні закони і поняття природничих наук.

Ка­фед­ра також забезпечує фундаментальну підготовку за пов­ним комплексом математичних дисциплін «Вища математика» та «Теорія ймовірностей, математична статистика та випадкові процеси» для спеціальностей «Комп’ютерні науки та інформаційні технології», «Економічна кібернетика», «Соціально-економічна статистика», «Менеджмент»; «Фізика» для спеціальності «Ком­п’ютерні науки та інформаційні технології»; «Теорія ймовірностей, математична статистика та випадкові процеси», «Математичний аналіз», «Алгебра та геометрія», «Дискретна математика», «Функціональний аналіз», «Рівняння в частинних похідних» для спеціальності «Системний аналіз», «Матрична алгебра» й «Актуарна математика» «Теорія випадкових процесів» для спеціальності «Соціально-економічна статистика»; «Дискретна математика» для спеціальностей «Комп’ютерні науки та інформаційні технології» й «Економічна кібернетика»; «Комп’ютерна математика» для спеціальності «Комп’ютерні науки та інформаційні технології»; «Багатовимірний аналіз даних» для спеціальності магістерського рівня «Інтелектуальні системи прийняття рішень». На ка­фед­рі видається також повний цикл дисциплін професійної та практичної підготовки для спеціальності «Кібербезпека»: «Теорія інформації і кодування», «Інформаційно-комутативні системи», «Захист інформації в ІКС», «Прикладна криптографія», «Системи технічного захисту інформації» та ін. Заняття проводяться з використанням комп’ютерних технологій і застосуванням елементів сучасних інформаційних технологій.

Велику роботу веде ка­фед­ра також із залучення студентів молодших курсів до науково-дослідної роботи й організації студентських олімпіад із математики.

Одним із завдань ка­фед­ри є формування у студентів навичок, умінь і компетентностей, що сприяють розвитку математичної культури та забезпечують професійну компетентність майбутніх спеціалістів, організації, координації й ініціалізації викладання в галузі прикладного використання математики й інформатики.

Було розроблено нові програми лекційних курсів, у навчальні плани внесено нові математичні предмети. Відтак на факультеті склалася струнка система взаємопов’язаних математичних курсів. Концепція розвитку в системі викладання математичних наук ка­фед­ри опирається на міжнародні рекомендації, розроблені на основі рішень конгресу СС2005 (Computing Currira 2005) і ІЕЕЕ Computer society. В основу концепції покладено принцип фундаментальної математичної освіти на основі традицій вітчизняної та зарубіжної математичних шкіл, який враховує два рівні підготовки до професійної діяльності: загальний і поглиблений або, за аналогією, рівень математичного виховання та власне математичної освіти. Акцент робиться на формуванні алгоритмічного й індуктивного мислення, а практичні навички студенти здобувають шляхом виконання реальних комплексних робіт.

---

Колектив кафедри. Зліва направо: ст. викл. Г. В. Шуклін, д.ф.-м.н., проф. Д. Г. Саввакін, методист В. І. Калганова, асист. О. І. Бабинюк,
к.т.н., доц. Т. В. Майсак, зав. каф., д.ф.-м.н., проф. І. А. Джалладова, к.ф.-м.н., доц. С. І. Доценко, к.пед.н., доц. Н. М. Сіліч,
к.ф.-м.н., доц. Н. В. Барковська, к.ф.-м.н., доц. С. В. Кондакова, асист. М. І. Голубенко

Робота ка­фед­ри спрямована на забезпечення сучасного науково-методичного супроводження навчального процесу шляхом модернізації та гармонізації навчально-методичного забезпечення з наук і дисциплін з орієнтацією на компетентнісний підхід. Організація навчання на основі компетентнісного підходу вимагає використання особисто орієнтованих технологій навчання, вибудови індивідуальних траєкторій навчання студентів. Звідси студентоцентрована спрямованість освітнього процесу. Реалізація компетентнісного підходу передбачає широке використання в навчальному процесі активних та інтерактивних форм проведення занять (комп’ютерні стимуляції, ділові та рольові ігри, розробка конкретних ситуацій, різні види тренінгів).

Викладачі ка­фед­ри взяли участь у підготовці освітніх стандартів нового покоління на основі компетентнісного підходу, розробивши пропозиції до програм: «Вища математика», «Теорія ймовірностей, ймовірні процеси та математична статистика», «Фізика» для різних спеціальностей і спеціалізацій. Також ка­фед­ра підготувала низку пропозицій щодо оптимізації вибіркової складової навчальних планів для підвищення гнучкості освітньої підготовки з метою надання випускникам університету конкурентних переваг і професійної мобільності на ринку праці. А з метою ширшого залучення до навчання в університеті іноземних студентів і розширення можливостей для студентів КНЕУ ка­фед­ра розробила низку пропозицій зі стимулювання розробки та підготовки до включення в навчальний процес навчальних курсів англійською мовою на бакалаврському та магістерському рівнях.

Методичні напрацювання ка­фед­ри використовуються у лекціях із дисципліни «Багатовимірний аналіз даних» (довідка № 11.04 від 05.03.09), а також у викладанні дисциплін: «Теорія випадкових процесів», «Актуарна математика», «Багатовимірний аналіз даних», «Теорія диференціальних і різницевих рівнянь», «Дослідження операцій», «Дискретна математика».

Викладачі та студенти ка­фед­ри беруть участь у міжнародних і національних бізнес-форумах і навчально-методичних конференціях як спосіб підвищення академічної мобільності студентів та викладачів. Так, у 2014 р. вони були учасниками XV Міжнародної конференції «Моделювання та дослідження стійкості динамічних систем DSMSI — 2014» (м. Київ), Міжнародної конференції «Моделювання, управління та стійкість MCS — 2014» (м. Севастополь), І Міжнародної науково-методичної конференції «Викладання математики для економічних спеціальностей» (м. Севастополь), Щорічній науково-методичній конференції ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана».

Професор І. А. Джалладова є членом Наукового комітету традиційної щорічної конференції MITAV, яка проводиться на базі Університету Оборони (м. Брно, Чехія), а також конференцій для молодих учених TRANSKOM в Університеті м. Жиліна (Сло­ваччина).

У 2012–2014 рр. побачили світ 82 наукові та навчально-методичні публікації працівників ка­фед­ри, зокрема колективна монографія І. А. Джалладової, К. Г. Валєєва та В. Б. Васильєва «Методы нормализации» (2013), підручники та навчально-методичні посібники: І. А. Джалладова, О. Д. Шарапов «Дискретна математика» (2012), І. А. Джалладова, О. Д. Шарапов «Актуарна математика» (2012), І. А. Джалладова, К. Г. Валєєв «Матрична алгебра» (2013), І. А. Джалладова, Д. Я. Хусаінов «Рівняння математичної фізики» (2014).

Сферою наукових інтересів викладачів ка­фед­ри є розробка теоретико-алгоритмічних положень у задачах стійкості та стабілізації динамічних систем при наявності марковських і напівмарковських збурень. За цією тематикою вони активно співпрацюють із міжнародними партнерами, беруть участь у міжнародних освітніх і дослідницьких проектах: LLP/Erasmus, Grundvig, Comenius, TEMPUS, Erasmus-Mundus, COPERNICUS, COST, програмі CEEPUS (співпраця з університетами Центральної та Східної Європи), а також Національній програмі стипендій, DAAD. Ка­фед­ра була учасницею 6‑ї та 7‑ї Framework-програми. Зав­дяки своїй активності ка­фед­ра комп’ютерної математики та інформаційної безпеки має широке визнання та добру міжнародну репутацію.

Розроблено план проведення на підприємстві ТОВ «Стратегія БМ» (м. Київ) короткострокових освітніх заходів (навчальні тренінги, програми з розвитку компетенцій) із залученням викладачів ка­фед­ри комп’ютерної математики та інформаційної безпеки. Також у планах проведення для зацікавлених студентів спецкурсів — за участю фахівців підприємств, корпоративних електронних курсів (рекламно-ознайомчі експрес-програми про підприємства), формування спеціалізованих навчальних груп із додатковою програмою навчання під потреби підприємств, стипендією від них і бонусами при працевлаштуванні, реалізація соціальних проектів і проектів спонсорської підтримки (іменні стипендії, конференції, конкурси бізнес-ідей тощо).

ШАРАПОВ
Олександр Дмитрович
Завідувач ка­фед­ри, кандидат технічних наук, професор

О. Д. Шарапов — завідувач ка­фед­ри, заслужений працівник народної освіти України, ­заслужений працівник КНЕУ.

У 1959 р. закінчив Київський державний університет імені Т. Шевченка за спеціальністю «Механіка твердого деформованого тіла». У 1986 р. очолив ка­фед­ру інформатики (нині — ка­фед­ра інформатики та системології) Київського інституту народного господарства. На цій посаді Олександр Дмитрович працює й сьогодні.

О. Д. Шарапов викладає дисципліни магістерського («Моделювання складних інтелектуальних систем», «Багатокритеріальні моделі прийняття рішень») і бакалаврського («Системний аналіз», «Моделі синергетичної економіки», «Економічна кібернетика») рівнів. Автор понад 300 наукових і науково-мето­дичних публікацій, зокрема шести монографій і 12 навчальних посібників з грифом Міністерства освіти і науки України. Під його науковим керівництвом захищено 46 дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук.

Історія ка­фед­ри інформатики та системології розпочинається в 1963 р., коли при обліково-статистичному факультеті було створено ка­фед­ру механізованої обробки економічної інформації, яку очолив д.е.н., проф. М. Г. Твердохліб. До її складу були зараховані доц. С. Т. Іванченко, кандидати економічних наук, доценти А. В. Головач, Л. Н. Падун-Лук’янова, Л. Л. Терехов, викладачі М. В. Пудова, Т. Г. Куценко, В. М. Годун, В. Я. Жученко, Г. С. Тесленко, Ю. Ф. Химанич, М. Я. Пономарьов та ін. Для студентів економічних спеціальностей були запроваджені такі дисципліни: «Механізована обробка економічної інформації (у промисловості, народному господарстві, обліку)», «Економіко-математичні методи», «Теорія і практика управління», «Обчислювальна техніка та її експлуатація». Особливу увагу було надано новій спеціальності — «Інженер-економіст з організації механізованої обробки економічної інформації».

Поступово створювалися матеріальна база з обчислювальної техніки, спеціалізовані класи й обчислювальні лабораторії, формувався викладацький склад. У 1964 р. на основі ка­фед­ри було сформовано нові: цифрових обчислювальних машин та їх експлуатації; економіко-математичних методів; теорії і практики управління.

Ка­фед­ра цифрових обчислювальних машин і їх експлуатації (завідувач — С. П. Куценко) розросталася, її кадровий склад поповнили кандидати економічних наук Л. М. Дзюбенко, І. В. Куркіна, Б. С. Обуханіч, А. Г. Ніколенко, Ю. Г. Кривоносов, з 1967 р. — ст. викл. Г. Д. Братуха, асист. Г. Ф. Кебець, кандидати економічних наук, доценти Ю. О. Литвин і І. М. Шимчук, з 1968 р. — доц. В. П. Тронь і проф. А. М. Береза. Сьогодні на ка­фед­рі працює 12 випускників КНЕУ.

З 1 вересня 1969 р. ка­фед­ру було розділено на три: обчислювальних машин та програмування; організації та проектування обчислювальних установок та систем; технічних засобів обробки інформації. Викладачами цих ка­фед­р стали перші випускники нової спеціальності: М. Я. Пономарьов, М. Є. Дубонос, О. Т. Лопата, В. М. Сидоренко, М. І. Татарчук, М. А. Сендзюк та ін.

Першим завідувачем ка­фед­ри обчислювальних машин та програмування став д.е.н., проф. С. П. Куценко, ректор КІНГ у 1973–1975 рр. У 1970 р. цю посаду обійняв Ю. Ф. Химанич. У 1985 р. назва ка­фед­ри змінилася на ка­фед­ру електронних обчислювальних машин, а очолив її к.т.н., ст. наук. співроб. Ю. І. Опрись­ко. З 1986 р. завідувачем ка­фед­ри ЕОМ став к.т.н., проф., заслужений працівник народної освіти України О. Д. ­Шарапов.

Теперішню назву ка­фед­ра інформатики та системології отримала в 2015 р. На ка­фед­рі працюють 20 викладачів: професори О. Д. Шарапов і Л. М. Дибкова; доценти Н. Р. Головко, В. Д. Дербенцев, В. Г. Кравченко, Ю. М. Красюк, Т. О. Кучерява, Л. М. Петренко, М. В. Сільченко, В. М. Сидоренко; старші викладачі В. М. Ігнатенко, В. І. Куліда, І. Ю. Ляпіна, Д. О. Рзаєв, Д. Є. Семьонов, Г. М. Супрунюк; асистенти В. М. Касьян, Т. М. Кисіль, Г. П. Македон, А. А. Овчаренко.

---

Колектив кафедри. Зліва направо: перший ряд: ст. викл. В. М. Ігнатенко, ст. викл. В. І. Куліда, ст. викл. І. Ю. Ляпіна, к.е.н., доц. В. М. Сидоренко; другий ряд: лаб. А. Ф. Дівеєва, к.е.н., доц. Н. Р. Головко, асист. Т. М. Кисіль, к.е.н., доц. Л. М. Петренко, к.е.н., доц. М. В. Сільченко, ст. викл. Г. М. Супрунюк, асист. В. М. Касьян, к.е.н., доц. Т. О. Кучерява, к.пед.н., доц. Ю. М. Красюк, ст. викл. Д. О. Рзаєв; третій ряд: к.е.н., доц. В. Д. Дербенцев, асист. А. А. Овчаренко, к.е.н., доц. В. Г. Кравченко, ст. викл. Д. Є. Семьонов

Місією ка­фед­ри інформатики та системології є формування інформаційної культури студентів (включає інформативні компетентності, інформаційний ціннісно-смисловий компонент, інформаційну культуротворчість та інформаційну рефлексію) і єдиного науково-освітнього простору як невід’ємної складової їх професійних компетентностей та особистісного зростання.

Колектив ка­фед­ри інформатики та системології виконує такі зав­дання:

– забезпечення структурної, методичної, інтелектуальної й інформаційної єдності освітньої системи як запоруки гармонійного розвитку, внутрішньої та зовнішньої узгодженості дій складових ВНЗ;

– забезпечення неперервності освіти через взаємоузгодженість і доповнення різних форм, видів і технологій навчання;

– забезпечення багаторівневої підготовки висококваліфікованих фахівців у галузі знань «Соціальні науки, бізнес і право» як гарантії високого рівня конкурентоспроможності на вітчизняному та зарубіжному ринках праці;

– поєднання теоретичного та прикладного навчання, орієнтованих на поточні та перспективні потреби розвитку освітнього процесу;

– узгодження навчально-методичного забезпечення навчального процесу з новітніми науково-дослідними й інформаційно-аналітичними розробками;

– використання корпоративних принципів організації єдиної освітньої системи.

---

Виставка нових навчальних посібників,
опублікованих викладачами кафедри

Наукова і науково-педагогічна діяльність ка­фед­ри ґрунтуються на сучасній системно-си­нер­ге­тич­ній парадигмі з міждисциплінарним системним підходом до вивчення складних соціально-економічних систем і процесів в умовах нестабільності та кризових явищ.

Пріоритетні напрями діяльності ка­фед­ри:

– фундаментальні наукові дослідження в галузі системного аналізу та синтезу соціально-економічних систем в умовах посилення глобалізаційних процесів;

– удосконалення сучасної методології й інструментарію дослідження нелінійної поведінки, явищ самоорганізації, кооперативних ефектів і хаотичних явищ у економіці;

– розробка сучасних програмних, апаратних і комунікаційних засобів і комп’ютерно-інформаційних технологій моніторингу та діагностики соціально-економічних систем і їх функціональних складових;

– забезпечення для студентів VI і VII кваліфікацій рівнів НРК формування сукупності систематизованих знань, умінь і практичних навичок використання сучасних інформаційних систем і технологій у виконанні завдань управління соціально-економічними системами різних рівнів агрегування (макрорівень, галузі та сектори економіки, мікрорівень), сфер діяльності (виробнича та невиробнича) та функцій (маркетинг, фінанси, бух облік, аудит тощо);

– підготовка науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації (кандидатів і докторів наук).

Серед найбільш актуальних завдань ка­фед­ри в інформаційній економіці: побудова індикаторів стану соціально-економічних систем сталого розвитку, передкризових і критичних станів за допомогою мультифрактального та вейвлет-аналізу, ентропійних методів; дослідження процесів самоорганізації, кластеризації хаотичної динаміки та турбулентності. Особлива увага надається світ-системному аналізу сучасного стану макротенденції світового розвитку в тріаді «Економіка» — «Екологія» — «Енергетика», моделюванню циклічної динаміки розвитку світової системи.

Головні напрями науково-дослідної роботи ка­фед­ри:

– дослідження економіки та її функціональних складових як предметної галузі (відповідальні — О. Д. Шарапов, В. Д. Дербенцев);

– виконання завдань інформаційної економіки (відповідальні О. Д. Шарапов, В. Д. Дербенцев, М. В. Сільченко);

– виконання завдань інноваційної освіти (відповідальні Ю. М. Кра­сюк, Л. М. Дибкова, Т. О. Кучерява);

– залучення студентів до науково-дослідної роботи (відповідальні — Н. Р. Головко, Д. Є. Семьонов, Т. М. Кисіль).

Започатковані на ка­фед­рі економіко-математичного моделювання д.т.н., проф. І. К. Совтус напрями наукової роботи, базою яких є інформаційно-діагностичні складні системи управління та сучасні контрольно-вимірювальні технології та нанотехнології, на ка­фед­рі інформатики продовжили к.е.н., доц. В. Є. Бондаренко, асистенти С. В. Воєводін і В. І. Куліда.

Центральним напрямом наукових досліджень ка­фед­ри є проект «Системний аналіз та моделювання динаміки розвитку національної економіки сучасного нестабільного етапу розвитку світ-системи», основними завданнями якого є:

– впровадження методів системного аналізу, моделювання й уп­рав­ління складними соціально-економічними системами та процесами в сучасні інформаційно-технічні засоби в умовах посилення глобалізаційних процесів;

– розробка й удосконалення методів дослідження критичних і кризових явищ у економіці на засадах апарату нелінійної динаміки, синергетики й еконофізики;

– розробка інструментальних засобів моніторингу соціальних, ­фінансових та економічних показників;

– системне дослідження ефективності педагогічної діяльності в умовах нестійкості та нестабільності соціально-фінансової надсистеми;

– інтелектуальні засоби прийняття рішень в умовах ризику та невизначеності;

– розробка програмних, апаратних і комунікаційних засобів ком­п’ютерно-інформаційних технологій;

– удосконалення методів організаційного управління на основі ­сучасних інформаційних технологій;

– інноваційні технології інформатизації навчання студентів економічних спеціальностей у вищій школі.

Світ-системна реалізація проекту в регіональному аспекті базується на захищених на ка­фед­рі кандидатських дисертаціях: «Аналіз та моделювання інфляційних процесів в економіці України» В. Д. Дербенцева (КНЕУ), «Економіко-математичне моделювання процесу ціноутворення на ринку опціонів» М. В. Сільченко (КНЕУ), «Моделювання процесів управління фінансовою безпекою підприємства» Л. М. Петренко (КНЕУ), «Научно-методические основы автоматизации оперативного контроля и анализа выполнения планов производства в агропромышленных тростниково-сахарных комплексах Кубы» Р. Е. Гонсалеса Іглесіаса (Куба), «Применение экономико-математических методов в разработке планов развития и размещения сахарного производства в САР» Ш. Е. — Д. А. Шамс Ель-Діна (Сирія), «Оптимизация агропромышленного комплекса САР (на примере свеклосахарного производства)» С. Х. Атефа (Єгипет), «Вопросы организации системы хранения и обработки технико-экономических данных (на примере построения АБД для отраслевой подсистемы «Химическая промышленность» АСИР Госплана СССР)» Ф. Б. Гельмана (­Ізраїль), «Оптимизация погрузочно-разгрузочных, транспортных и складских работ машиностроительного применения (на примере предприятий сельскохозяйственного применения)» О. В. Костенка (США), «Экономико-математические методы и модели совершенствования планирования производства во всесоюзном промышленном объединении (на примере подотрасли газоаппаратостроения)» С. М. Іванової (Росія), «Экономико-математическое моделирование развития и размещения специализированных агропромышленных комплексов (на примере плодоовощеконсервного агропромышленного комплекса Южного экономического района)» В. О. Макухи (Україна), «Экономико-математичес­кое моделирование планов производства отраслей агропрома (на примере производства отдельных видов продукции отрасли скотоводства)» О. Т. Іващука (Україна), «Совершенствование планирования социально-экономического развития района в системе города» Г. Т. Сиротенко (Україна).

Згідно з Наказом Міністерства освіти і науки України від 26 квітня 2013 р. № 472 «Про проведення конкурсного відбору проектів наукових досліджень і розробок», колектив ка­фед­ри інформатики та системології розробив проект фундаментального дослідження на тему «Системний аналіз і моделювання динаміки розвитку національної економіки в контексті посилення нестабільності світової економічної системи» (науковий керівник — проф. О. Д. Шарапов, відповідальний виконавець — доц. В. Д. Дербенцев). На експертизі секції «Економіка» МОН України проект здобув 81 бал зі 100.

З огляду на потреби сучасної інформаційної економіки, одним із основних завдань наукової роботи ка­фед­ри є розроблення сучасної системно-синергетичної методології наукового пізнання, світогляду та наукової картини світу. Зокрема, для бакалаврів і магістрів спеціальності «Економічна кібернетика» викладачі ка­фед­ри розробили науково-методичний комплекс «Інформатика як міжгалузева наука» з напрямами: «Інформатика», «Економічна кібернетика», «Системний аналіз соціально-економічних процесів», «Методологія наукових досліджень в інформаційній ­економіці».

В межах педагогічних досліджень із використання інноваційних технологій навчання та впровадження їх результатів у навчальний процес викладачі ка­фед­ри здійснювали дисертаційні дослідження з методики навчання інформатики (спеціальність 13.00.02) та професійної освіти (спеціальність 13.00.04). Було захищено дисертації «Методика навчання інформатики студентів економічних спеціальностей» Ю. М. Красюк та «Індивідуальний підхід у формуванні професійної компетентності майбутніх економістів» Л. М. Дибкової.

Одним із основних результатів педагогічних досліджень викладачів ка­фед­ри є розробка та використання інноваційних методів управління навчальною діяльністю студентів економічних спеціальностей при вивченні інформатики на основі інтегративного навчально-методичного комплексу та системи моніторингу результатів навчальної діяльності студентів. Комплекс базується на системному підході до вивчення інформатики, спрямованості на інтеграцію знань і вмінь, використанні тренінгових і кейс-технологій, формуванні тестових завдань, використанні тематичних структурно-логічних схем, ілюстративно-термінологічного словника тощо.

Впродовж останніх років викладачі ка­фед­ри опублікували низку навчальних посібників: О. Д. Шарапов, Д. Є. Семьонов, В. Д. Дербенцев «Дискретний аналіз» (2002), О. Д. Шарапов, Д. Є. Семьонов, В. Д. Дербенцев «Системний аналіз» (2003), О. Д. Шарапов, Д. Є. Семьонов, В. Д. Дербенцев «Економічна кібернетика» (2004), О. Д. Шарапов, Ю. М. Красюк, І. В. Шабаліна й ін. «Збірник тестових завдань та методичні матеріали щодо організації вхідного контролю знань з курсу «Інформатика» (2007), В. М. Сидоренко «Інженерна та комп’ютерна графіка» (2007), Т. О. Кучерява, М, В. Сільченко, І. В. Шабаліна «Інформатика та комп’ютерна техніка: активізація навчання» (2008), В. Д. Дербенцев, Д. Є. Семьонов, О. Д. Шарапов «Словник термінів інформаційних систем і технологій» (2008), М. В. Сільченко, Ю. М. Красюк «Економічна інформатика» за заг. ред. О. Д. Шарапова (2010), М. В. Сільченко, Ю. М. Красюк, Т. О. Кучерява, І. В. Шабаліна «Інформатика: інноваційні технології навчання. Практикум» за заг. ред. О. Д. Шарапова (2010), В. І. Кушерець, Л. М. Дибкова «Термінологічний тлумачний словник з інформатики та інформаційних технологій з ілюстраціями» (2010), О. Ф. Клименко, Н. Р. Головко «Інформатика» за заг. ред. О. Д. Шарапова (2011), Л. М. Дибкова «Інформатика та комп’ютерна техніка» (2011), Ю. М. Красюк, М. В. Сільченко, І. В. Шабаліна, Т. О. Кучерява «Інформатика. Комплексні кейси» за заг. ред. О. Д. Шарапова (2012), М. В. Сільченко, Т. О. Кучерява, Ю. М. Красюк «Інформатика: комп’ютерний аналіз економічних даних: моніторинг знань» за заг. ред. О. Д. Шарапова (2012), М. В. Сільченко, Т. О. Кучерява «Інформатика у структурно-логічних схемах та прикладах (для студентів спеціальностей 6508 та 6601)» (2012), Ю. М. Красюк, М. В. Сільченко «Інформатика у структурно-логічних схемах та прикладах (для студентів факультету економіки та управління)» (2012), Л. М. Петренко, Д. О. Рзаєв, М. Д. Базилевич, Ю. М. Красюк «Інформатика та комп'ютерна техніка: практикум для студентів юридичних спеціальностей» (2014), Л. М. Дибкова, Ю. М. Красюк «Інформатика. Практикум на основі аналітико-реконструктивного методу» за заг. ред. О. Д. Шарапова (2015).

Проф. Л. М. Дибкова розробила методику розробки інтерактивних навчальних завдань на основі аналітико-реконструктивного методу (свідоцтво про реєстрацію авторського права № 53344 від 28.01.2014), яка надає викладачам нові можливості для диференціації та індивідуалізації навчання, завдяки чому кожен студент отримує змогу працювати на межі власних зон актуального та найближчого розвитку.

Колектив ка­фед­ри надає значну увагу подальшому впровадженню та використанню елементів дистанційних технологій на базі платформ WebCT та Moodle. З метою доповнення дистанційних курсів з інформатики відеорядом, доц. М. В. Сільченко, з 2015 р. — директор Інституту дистанційних технологій навчання, вперше в університеті розробила відеолекцію з курсу інформатики на тему «Технологія проведення фінансового аналізу засобами MS Excel». Доценти М. В. Сільченко, В. Г. Кравченко та В. М. Сидоренко беруть активну участь у проведенні курсів підвищення кваліфікації для викладачів університету щодо використання системи дистанційного навчання Moodle в навчальному процесі.

Однією з найважливіших цілей роботи викладачів ка­фед­ри є розвиток у студентів творчого наукового мислення, адже швидкість прийняття якісного та конструктивного рішення стратегічних економічних задач залежить не стільки від уміння фахівця визначити, скільки від здатності до творчого розв’язування комплексних нестандартних проблем, вміння генерувати нові знання. Викладачі ка­фед­ри систематично залучають першокурсників до активної науково-дослідної роботи, результати якої представляються в секції «Інформатика» Щорічної наукової студентської конференції КНЕУ «Соціально-економічні перспективи України у ХХІ ­столітті».

Студенти факультету інформаційних систем і технологій регулярно беруть участь у щорічній Міжнародній олімпіаді у сфері ­інформаційних технологій «ІТ-Планета», посідаючи призові місця. За результатами всеукраїнського фіналу «­ІТ-олімпіади–2011/2012) студенти університету стали абсолютним чемпіоном України в командному заліку, обійшовши команди технічних університетів, і посіли призові місця в особистому заліку.

Результатом плідної роботи з молодими науковцями став успішний захист низки дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. Серед аспірантів ка­фед­ри варто згадати: кавалера ордена святого Станіслава V ступеня, наймолодшого кандидата економічних наук України на 2006 р., доцента ка­фед­ри економічної кібернетики Черкаського національного університету А. А. Ганчука; доцента ка­фед­ри економіки підприємства, обліку і аудиту Черкаського національного університету В. В. Соловйову; провідного спеціаліста Інституту досліджень та розвитку Міністерства оборони Канади Н. Д. Дербенцеву та ін.

Ка­фед­ра інформатики та системології активно співпрацює з органами державного управління, зокрема Міністерством освіти і науки України, Національним банком України, Державною службою статистики. Колектив також має багаторічні партнерські зв’язки з державними науково-дослідними установами: Науково-дослідним економічним інститутом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державною навчально-науковою установою «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України, Інститутом економічного прогнозування Національної академії наук України тощо. Спільна науково-дослідна робота з цими установами ґрунтується на розвитку комплексної теми «Складні динамічні системи в трансформаційній економіці». В межах співпраці проводяться спільні всеукраїнські наукові семінари та круглі столи.

---

Здобутки кафедри інформатики та системології

Викладачі ка­фед­ри налагодили партнерські зв’язки з американською ІТ-компанією EngagePoint™ (колишня Consumer Health Technologies), що займається розробкою програмного забезпечення для потреб охорони здоров’я та медичного страхування. У 2013 р. було проведено бізнес-форум із презентацією місії, напрямів діяльності, програмних продуктів компанії, обговоренням питання участі студентів факультету інформаційних систем і технологій КНЕУ в безкоштовній студентській програмі стажування EngagePoint University з перспективою подальшого працевлаштування.

Колектив ка­фед­ри постійно шукає організації-партнери, налагоджує співпрацю з провідними міжнародними університетами, бере участь у реалізації міжнародних проектів і програм, міжнародних і національних бізнес-форумах, науково-практичних і навчально-методичних конференціях, семінарах і виставках; публікує результати наукових досліджень у наукових збірниках, зареєстрованих у міжнародних наукометричних базах даних.

Зокрема, у 2013 р. опубліковано статті Л. М. Дибкової «Вопросы саморазвития в профессии» («Теория и практика актуальных научных исследований», ч. 3/2, с. 39–42) і В. Д. Дербенцева «Системний аналіз економічної динаміки в умовах посилення турбулентності» (Науковий журнал «Економіка розвитку» № 5 (69).

Спільно з ка­фед­рами економічної кібернетики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького й Одеського національного економічного університету, Університетом Бен-Гуріон (Ізраїль), Інститутом менеджменту інформаційних систем (Латвія) та Білоруським державним університетом ка­фед­ра брала участь в організації та проведенні Міжнародної науково-практичної конференції «Інформаційні технології та моделювання в ­економіці».

Багаторічну участь викладачі та співробітники ка­фед­ри беруть і в формуванні та редагуванні збірника наукових праць «Моделювання та інформаційні системи в економіці» (засновано в 1965 р.), що входить до переліку наукових фахових видань України. Заві­дувач ка­фед­ри, проф. О. Д. Шарапов є заступником головного редактора цього видання. Також в редакційній колегії працюють провідні іноземні вчені в галузі інформаційних систем та економіко-математичного моделювання. Подано заявку на реєстрацію збірника в міжнародних наукометричних базах даних.