ЖЕЛЬКОВСЬКИЙ Максиміліан
(Zelkowski Maksymilian)
Директор Рільничої школи в Дублянах у 1856–1859 рр.

Професор, один із засновників Рільничої школи в Дублянах. Упродовж 1856–1868 рр. викладав теорію і практику рільництва, управління, арифметику, геометрію, сільську адміністрацію тощо. Помер 14 квітня 1875 р. у Львові.

ПАНЬКОВСЬКИЙ Казимир
(Pankowski Kazimierz)
Директор Вищої рільничої школи в Дублянах у 1862–1867 рр.

Народився 18 червня 1838 р. у Вонці на Ряшівщині (Польща). Після закінчення у 1855 р. Ряшівської гімназії вступив до Політехнічної школи у Львові. Із 1856 по 1858 р. — один із перших студентів Рільничої школи в Дублянах. Пройшовши повний курс навчання та отримавши спеціальну стипендію Господарського товариства у Львові, продовжив освіту в Рільничій академії в угорському Альтенбурзі, де отримав фах із годівлі тварин, ветеринарії, організації та управління сільськогосподарським виробництвом, хімічної технології та сільського будівництва. Із 1860 р. — викладач, а із 1862 по 1901 р. — професор-доктор анатомії, фізіології та годівлі тварин Рільничої й Високої рільничої шкіл у Дублянах; також викладав технологію і будівництво.
Упродовж свого директорування був управителем дублянського маєтку. Протягом 1871–1880 рр. як член Комітету та референт у справах годівлі свійських тварин Галицького господарського товариства у Львові чимало зусиль докладав до організації племінної справи в Галичині, зокрема до її вдосконалення в селянських господарствах. Упродовж 1879–1896 рр. поєднував професорську діяльність з обов’язками адміністратора дублянського фільварку. Тут під його орудою проведено дренажні та меліораційні роботи. Окрім дублянського, мав власне господарство в Грибовичах та орендоване в Малехові, які використовував для проведення наукових досліджень.
Автор багатьох друкованих праць: O wplywie melioracyi i jakosсi paszy na mlecznosc bydla, Roczniki WSR w Dublanach, Lwow, 1894; O dojrzewaniu ziemiakow po zbiorze i wyborze odmian do uprawy, Lwow, 1870; підручників: Anatomia i fizjologia zwierzat, Lwow, 1867; Chow koni, Lwow, 1866, 1885; Teoria czyli nauka wyzywienia zwierzad domowych, Lwow, 1868, 1877. Співпрацював із редакцією часопису «Rolnik».
Помер 13 липня 1901 р. у Мокшанах Самбірського повіту на Львівщині.

СТРУСЕВИЧ Зиґмунд
(Strusiewicz Zygmunt)
Директор Рільничої школи в Дублянах у 1867–1877 рр.

Один із перших випускників Дублянської рільничої школи, де навчався впродовж 1856–1859 рр. Коштом Господарського товариства Львова протягом трьох років здобував освіту у Франції.
Із 1860 по 1983 р. викладав сільськогосподарську економіку, управління, адміністрацію, бонітацію земель і дренування в Рільничій і Високій рільничій школах у Дублянах. У 1893–1894 навчальному році — доцент рільництва Львівської політехнічної школи.
Помер 15 червня 1895 р. у Львові.

АУ Юліуш
(Au Juliusz)
Перший директор Вищої рільничої школи в Дублянах
у 1878–1879 навчальному році

Народився 11 квітня 1842 р. у Познані (Польща). Впродовж 1862–1866 рр. здобував освіту в Гайдельберзі та Гогенгаймі, згодом (до 1867 р.) — в Академії рільництва в Поппельсдорфі (Німеччина). Кандидат економічних наук; із 1868 р. — доцент Академії в Бонн-Поппельсдорфі, а з 1870 р. — директор рільничої школи в Жаблікові; професор економіки та сільської адміністрації.
Наукові студії провадив у царині статистичних наук, опрацьовував їхнє значення для сільського господарства; автор нової системи високого аграрного шкільництва в Галичині, зокрема опрацював концепцію Вищої рільничої школи в Дублянах. Подарував особисту бібліотеку з кількох тисяч книг Товариству братньої допомоги студентів у Дублянах.
Член численних наукових і господарських товариств, противник соціалізму. Автор багатьох наукових праць, а саме: Socjalizm jako objaw choroby spolecznej, Poznan, 1878; Nauka rachunkowoscci do potrzeb gospodarstwa wiejskiego, Warszawa, 1869; Historya Krajowej Wyzszej Szkoly Rolniczej w Dublanach, Roczniki Krajowej Wyzszej Szkoly Rolniczej w Dublanach, Lwow, 1888; O znaczeniu nawozow pomocniczych dla gospodarstwa spolecznego i prywatnego, Poppelsdorf, 1867.
Помер 8 вересня 1888 р. у Дублянах.

ЛЮБОМЕНСЬКИЙ Владислав
(Lubome(ski Wаadysаaw)
Директор Вищої рільничої школи в Дублянах у 1879–1892 рр.

Народився 27 березня 1841 р. у Львові. Середню освіту здобув у 1858 р. у гімназії Львова; продовжив навчання на інженерному факультеті Технічної академії у Львові. Протягом 1864–1871 рр. набував практичного досвіду в аграрних господарствах Галичини. Із 1871 по 1873 р. студіював рільництво в університеті в Лепську, згодом працював у господарстві Альфреда Потоцького.
У Дублянах працював професором з обробітку ґрунту та рослинництва. Очоливши Вищу рільничу школу, займався її реформуванням, започаткував у Дублянах наукову діяльність. Переїхавши до Кракова, працював професором управління сільським господарством Ягеллонського університету, де розгорнув широку наукову, педагогічну та громадську діяльність.
Досліджував продуктивність сільськогосподарського виробництва на підставі статистичних даних, провадив досліди в галузі рільництва та застосування органічних і мінеральних добрив. Був прихильником доведення наукових здобутків до широкого селянського загалу. Є автором програм для народних й аграрних шкіл, друкованих праць, зокрема: Produkcya ziemieplodow w Galicyi na podstawie dat statystycznych, Lwow, 1896; Uprawa ziemieplodow, Lwow, 1894; Nawoze zielone i sztuczne na jalowej ziemi, Lwow, 1894; Obliczenie oplacalnosci plodow rolnych, Krakow, 1903.
Помер 8 червня 1907 р. у Кракові.

ШЧІБОР-РИЛЬСЬКИЙ Томаш
(Scibor-Rylski Tomasz)
Директор Крайового навчального осередку в Дублянах у 1892–1894 рр.

Народився 1838 р. у Саноцькій Землі в Польщі. Закінчивши в 1856 р. Вищу реальну школу, вступив до Технічного інституту в Кракові, згодом продовжував навчання у Віденській політехніці.
Із 1867 р. — ад’юнкт із викладання математичних наук, а з 1871 до 1904 р. — професор сільської інженерії Вищої рільничої школи в Дублянах. Викладав математику, фізику, технічні науки та механізацію сільського господарства; брав участь у конкурсах машин сільськогосподарського призначення на багатьох міжнародних виставках рільничої техніки. В 1874 р. призначений секретарем і референтом комісії для оцінки рільничих машин, суддею із визначення якості плугів. Водночас виконував обов’язки директора Рільничої школи в Черніхові.
До історії науки ввійшов як організатор наукового формування рільничого машинознавства, методист, автор багатьох моделей та креслень, засновник кафедри сільськогосподарської техніки Академії рільництва в Дублянах, організатор першої в регіоні Дублянської дослідної станції сільськогосподарських машин, де оцінювали якість та прогнозували потреби в рільничій техніці. На виставці в Перемишлі в 1882 р. вперше експонував нові на той час горизонтальні сепаратори молока. Зібрав у Дублянах унікальну колекцію давньої та новочасної рільничої техніки й знарядь; на спрацьованих деталях демонстрував недоліки у використанні машин. Приділяв багато уваги проблемам сільського будівництва. З його ініціативи в Дублянах діяв народний університет (1892–1894).
Є автором багатьох друкованих праць: Narze(dzіa i machiny rolnicze, Lwow, 1878; Narze(dzie i machiny rolnicze na wystawie w Magdeburgu, Roczniki WSR w Dublanach, Lwow, 1894; O wloscianskich budynkach gospodarskich, Wieden, 1915; підручників: Podre(cznik mechaniki rolniczej dla gospodarzy praktycznych, Lwow, 1877; Budownictwo, Dublany, 1867.
Помер 15 серпня 1924 р. у Львові.

ФРОММЕЛЬ Юліуш
(Frommel Juliusz)
Директор Вищої рільничої школи в Дублянах у 1894–1906 рр.

Народився 15 березня 1842 р. в Авґсбурзі (Баварія). Гімназійну освіту здобув у 1858 р. Подорожуючи Європою, на практиці студіював сільськогосподарське виробництво в господарствах Німеччини та Чехії, згодом вступив до Академії рільництва в Гогенгаймі.
Із 1863 р. працював управителем поміщицьких маєтків Чехії та Галичини, у Високій рільничій школі в Дублянах, де, зокрема, у 1896–1906 рр. очолював навчальне господарство.
Описав господарську діяльність дублянського фільварку за 1896–1904 рр. Був обраний членом-кореспондентом Австрійського господарського товариства у Відні та членом Господарського товариства у Львові.

МІКУЛОВСЬКИЙ-ПОМОРСЬКИЙ Юзеф
(Mikulowski-Pomorski Jozef)
Директор Крайових рільничих установ у Дублянах у 1906–1911 рр.

Народився 1 липня 1868 р. у с. Моліце Сандомирського повіту (Польща). Навчався в реальній школі Варшави, у 1884–1888 рр. — на агрономічному факультеті Ризької політехніки, яку закінчив із відзнакою. Чотири роки практикував у приватних господарствах.
Із 1894 р. — професор Вищої рільничої школи в Дублянах; у 1904 р. заснував й очолив дослідну хімічно-рільничу станцію в Дублянах. Із 1906 р. — професор і доктор Крайових рільничих установ у Дублянах.
За час його директорування Академія рільництва в Дублянах досягла найвищого світового рівня в навчальному та науково-дослідному аспектах. У 1911 р. очолив Промислово-рільничі курси у Варшаві, які згодом стали Вищою рільничою школою, а з 1918 р. — Головною школою сільського господарства у Варшаві.
Після Першої світової війни обіймав посади міністра рільництва, міністра релігійних конфесій і загальної освіти, директора департаменту наук і вищих шкіл, віце-прем’єра Ради Міністрів.
Наукову діяльність розпочинав у час, коли здобутками агрохімії зацікавилося сільськогосподарське виробництво; його студії насамперед присвячені проблемі життєдіяльності ґрунтів, мінеральних й органічних добрив, дослідженню продуктів тваринництва, паливної спроможності торфів. Наукові досліди відзначалися високим ступенем точності та надійності.
Відомий як неперевершений організатор аграрного шкільництва, зокрема заснував дослідну станцію торфів у Дублянах. У 1913 р. став членом рільничої ради у Відні; в 1928 р. обраний членом-кореспондентом Чехословацької рільничої академії; із 1930 р. — член-засновник Академії технічних наук Польщі, член Варшавського наукового товариства, Міжнародного науково-дорадчого рільничого інституту в Римі.
Результати наукових досліджень відтворені в наукових звітах і річниках, а також у періодичних наукових виданнях, а саме: O ocenie potrzeb nawozowych ziemi metoda Dr. Pawla Wagnera, Lwow, 1897; Doswiadczenia nad wzgledna wartoscia nawozow fosforowych, Lwow, 1899, 1900; Analizy ziem ornych, Krakow, 1897; підручника Uprawa roli i roslin, Warszawa, 1925.
Помер 4 травня 1935 у Варшаві.

МІЧИНСЬКИЙ Казимир Ян Олександр
(Miczynski Kazimierz Jan Aleksander)
Директор Академії рільництва в Дублянах у 1911–1918 рр.

Народився 3 березня 1868 р. у Залубинцях у Новому Сончі (Польща). Протягом 1885–1886 рр. студіював природничі науки у Львівському університеті, у 1890–1893 рр. — рільництво в Ягеллонському університеті в Кракові. Із 1889 по 1893 р. — асистент цього ж університету; у 1892 р. здобув науковий ступінь кандидата філософських наук.
Знайомився з системами ведення рільничих господарств Франції, Німеччини, Австрії, започаткував ґрунтознавчі досліди в Галичині. Науково-педагогічну роботу розпочав доцентом Львівської політехнічної школи (1895–1905), де в 1901 р. отримав звання професора; викладав рільництво, завідував кафедрою обробітку ґрунту.
Доцент Ветеринарної академії у Львові, професор рільництва Високої школи домашнього господарства в Снопкові (Львів). Із 1901 р. — професор, доктор і завідувач кафедри рільництва Академії рільництва в Дублянах. Член Рільничої ради при Міністерстві рільництва у Відні.
Селекціонер, творець вартісних сортів пшениці Злотка, Дублянка, Ганка; був одним із перших науковців, які застосовували в науковій практиці світові досягнення в царині генетики. Мав наукові здобутки в галузі догляду за рослинами, обробітку ґрунту та ін. Організовував у Дублянах нові дослідні поля та установи для проведення наукових студій із рослинництва та охорони рослин. Провадив широкий спектр досліджень у кількох регіонах Галичини, створив власну наукову школу. Впродовж 1897–1904 рр. — редактор часопису «Rolnik»; протягом 1905–1913 рр. видавав «Kalendarze Dublanskie».
У бібліотеках Львова виявлено близько 80 його друкованих наукових праць; з-поміж них: Rolnik wzorowy, Lwow, 1900; Uprawa roli i roslin, Krakow, 1909; Studya nad skrzyzowaniem odmian pszenicy, Krakow, 1907; Hodowla zyta w Petkus, Warszawa, 1907; Obecny stan hodowli roslin w niemczech, Lwow, 1906; Akademia rolnicza w Dublanach w r. 1915–1916 Sprawozdanie Akademii Rolniczej w Dublanach za rok 1914/15 i 1915/16.
Помер 29 липня 1918 р. у Львові.

ПАВЛИК Стефан
(Pawlik Stefan)
Останній директор Академії рільництва в Дублянах у 1918–1919 рр.

Народився 11 липня 1864 р. у Мисленіце (Польща). Навчався в Краківській вищій реальній школі, в 1885–1888 рр. — у Віденській високій школі рільництва; у Відні та Берліні спеціалізувався із суспільної економіки та рільничої адміністрації. У 1891 р. захистив кандидатську дисертацію з філософії на тему «Техніка і молочарська кооперація в Німеччині».
Із 1891 по 1919 р. — професор з адміністрації та організації рільничих господарств Академії рільництва в Дублянах; водночас працював у Крайовій школі лісового господарства та Політехнічній школі у Львові. Із 1919 р. — професор-доктор рільничо-лісового факультету Львівської політехніки; у 1919–1920 навчальному році — його декан; у 1920–1921 навчальному році — ректор Політехніки.
Був членом правління Галицького господарського товариства, радником Міністерства рільництва у Варшаві, членом наукових товариств. Дослідницька робота (понад 200 друкованих праць) стосується економіки рільництва та історії сільського господарства. Одним із перших в економіці рільництва застосував індукційні методи й статистичний аналіз щодо організації рільничих господарств, мікроекономіки рільництва; чимало праць присвячено історії рільництва ХVІ–ХVІІ ст., свійських тварин, городництва, лісівництва, сільськогосподарської освіти.
Є автором праць: Die Molkerei Genossenschaften im Deutschen Reiche, Krakau, 1891; Gospodarstwo ekstensywne i intensywne, Lwow, 1893; Rzut oka na gospodarstwa wiejskie w Galicji, Lwow, 1993; Ekonomiczne nawozenie roli, Lwow, 1894; Przyczynek do rozwoju kolonizacyi niemieckiej w Wielkopolsce, Krakow, 1896; Okresy robocze w gospodarce ziem Polskich, Warszawa, 1907; Polskie instruktarze ekonomiczne, Krakow, 1914.
Помер 22 листопада 1927 р. у Львові.

ТРЕТЯКОВ Володимир Федосійович
Ректор Львівського сільськогосподарського інституту у 1946–1960 рр.

Народився 1907 р. у м. Баку. Виховувався в дитячому будинку. Закінчив Херсонський сільськогосподарський інститут. У довоєнні роки працював у галузі вищої освіти, зокрема очолював вищий навчальний заклад у Харкові.
Із початком Другої світової війни пішов на фронт. На час її закінчення перебував на відповідальній штабній посаді, мав військове звання підполковника; за військові заслуги нагороджений чотирма орденами.
Очолив Львівський сільськогосподарський інститут у складний повоєнний період, коли вишу щойно повернули юридичну самостійність. Відтак, йому довелося долати проблеми, пов’язані з відсутністю належної матеріальної бази інституту, неукомплектованістю кваліфікованим і досвідченим персоналом, складною соціально-політичною й економічною ситуацією.
Як учений-економіст чимало зробив для підготовки педагогічних і наукових кадрів. Став першим керівником аспірантів економічного профілю, зокрема підготував 23 кандидатів економічних наук. Загалом під його керівництвом захищено понад 40 кандидатських дисертацій. Залишив після себе цілу школу економістів-аграріїв; серед його учнів і послідовників — провідні вчені України: доктори, члени-кореспонденти й академіки (Р. І. Тринько, І. Р. Михасюк, В. Г. Галанець, В. В. Шепа та ін).
Незадовго до смерті захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук. Він є автором 40 наукових публікацій, редактором 15 томів наукових праць Львівського сільськогосподарського інституту, нагороджений шістьма медалями ВДНГ.
Помер у 1970 р. від серцевого нападу, перебуваючи в Закарпатті на санаторному лікуванні.

ГОНЧАР Михайло Тимофійович
Ректор Львівського сільськогосподарського інституту в 1960–1988 рр.
Академік Лісівничої академії наук України,
заслужений працівник вищої школи України

Народився 2 листопада 1922 р. у с. Ріпки Богодухівського району Харківської області.
У 38-річному віці очолив Львівський сільськогосподарський інститут, ставши наймолодшим ректором України. Під час роботи на цій посаді чимало зусиль докладав до розбудови нових навчальних корпусів, формування соціально-побутової інфраструктури вишу, підготовки висококваліфікованих фахівців, а відтак — підвищення рівня науково-педагогічних кадрів інституту, формування наукових шкіл. Завдяки цьому в 1965 р. Львівський сільськогосподарський інститут став першим навчальним закладом у Західному регіоні України, в якому було створено спеціалізовану вчену раду з правом захисту кандидатських дисертацій із сільськогосподарських спеціальностей. Доцент М. Т. Гончар став першим головою спеціалізованої ради.
Важливого значення надавав навчально-методичній роботі, підготовці посібників і підручників, методичних рекомендацій щодо різних аспектів освітнього процесу, зокрема основ наукової організації самостійної роботи, якісного практичного навчання студентів, запровадження методів активного навчання, контролю знань студентів. Очолював авторські колективи цих відомих навчально-методичних видань.
Володів високою ораторською й педагогічною майстерністю, які як педагог за покликанням передавав студентській та викладацькій аудиторії.
Як керівник аграрного вишу уважно ставився до екологічних проблем сільського господарства, зокрема до питань охорони навколишнього середовища, раціонального використання землі, збереження і примноження родючості ґрунтів, їх охорони від ерозії, біологічної рекультивації земель, порушених промисловим видобуванням корисних копалин. Став автором відомих монографічних праць з екологічної проблематики; з-поміж них: «Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва» та «Земля — наша годувальниця». Протягом 1970–1980 рр. був головою президії Львівської обласної ради товариства охорони природи; впродовж тривалого часу — членом правління і заступником голови президії Львівської обласної організації товариства «Знання». Виконуючи професійні обов’язки, читав лекції для працівників села, дбав про екологічну освіту населення.
Нині М. Т. Гончар — професор кафедри екології та біології, академік Лісівничої академії наук України, заслужений працівник вищої школи України, кавалер семи орденів, нагороджений багатьма медалями та відомчими нагородами. Він жваво цікавиться всіма суспільно-політичними процесами, бере активну участь у громадському житті університету, району та області. Михайло Тимофійович є переможцем Всеукраїнського огляду-конкурсу «Кращий за професією» серед працівників науки Львівської області.

ТРИНЬКО Роман Іванович
Ректор Львівського сільськогосподарського інституту в 1989–1995 pp.,
у 1995–1998 рр. — Львівського аграрного університету

Народився 14 липня 1933 р. у с. Краснопуща Бережанського району Тернопільської області.
У 1957 р. закінчив Львівський сільськогосподарський інститут. У 1957–1958 pp. — молодший науковий співробітник Науково-дослідного інституту гідротехніки і меліорації в Києві; впродовж 1958–1961 pp. працював економістом сектору статистики сільського господарства Статистичного управління Львівської області, де пройшов ґрунтовну підготовку із практичної статистики. З 1 вересня 1961 р. переведений на посаду асистента кафедри статистики і бухгалтерского обліку. В 1975 p. захистив докторську дисертацію в Одеському сільськогосподарському інституті.
Упродовж 1974–1985 pp. обіймав посаду проректора з науково-дослідної роботи. У цей час активізував науково-дослідну роботу, практично створив патентну службу та редакційний відділ, що дозволило значно підвищити якість усієї видавничої продукції. Забезпечив значне нарощення обсягів виконання наукових розробок на замовлення виробництва, завдяки чому розширилася матеріально-технічна база. За його керівництва успішно працювали студентське проектно-технологічне бюро, студентська землевпорядна експедиція. З його ініціативи вперше за час існування вишу було організовано постійну виставку науково-дослідних розробок.
Протягом 15 років очолював спеціалізовану раду із захисту кандидатських дисертацій з економічних наук, в якій захистили роботи 150 аспірантів і здобувачів. У 1995 р. обраний дійсним членом (академіком) Української академії аграрник наук. Ним створено наукову школу економістів-аграрників, здобутки яких широко відомі в Україні та за її межами. Зробив вагомий внесок у вдосконалення навчального процесу на економічному факультеті Львівського державного аграрного університету, в підготовку кадрів вищої кваліфікації для аграрних освітніх закладів України. Під його керівництвом захищено три докторських і 38 кандидатських дисертацій. Серед учнів вченого — професори П. Гарасим, В. Липчук, К. Прокопишак, доценти О. Біттер, Т. Зінчук, I. Яців, Л. Загнітко та інші.
Розробляв проблеми комплексної оцінки ефективності сільськогосподарського виробництва з позиції використання виробничих ресурсів (основних й обігових коштів, праці, землі). Опублікував понад 300 праць, зокрема чотири монографії, 12 навчальних посібників. Науково-методичні праці, присвячені питанням економіко-статистичного дослідження розвитку й ефективності аграрного сектору, широко використовують у навчальному процесі та наукових дослідженнях. Є автором наукових праць та посібників: «Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств» (1987), «Математична статистика» (1992), «Методика економічних досліджень» (1999), «Статистичні групування» (1999), «Теорія статистики» (2003).
За час перебування на посаді ректора створив сприятливі умови для демократичного розвитку ВНЗ, забезпечив зростання кількості кандидатів та докторів наук, відкриття нових спеціальностей і спеціалізацій, що дозволило інституту в 1995 р. успішно пройти атестацію, одержати ІV рівень акредитації та статус державного аграрного університету.
Роман Іванович Тринько — доктор економічних наук, професор, академік Міжнародної академії комп’ютерних наук і систем, академік Української академії аграрних наук. У 1989 р. за успіхи в підготовці кадрів для народного господарства та науково-дослідній роботі йому присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України», а в 1996 р. Указом Президента України його нагороджено Почесною відзнакою Президента України та орденом «За заслуги» III ступеня.
У вересні 2005 року за власним бажанням звільнив посаду завідувача кафедри статистики та аналізу і перейшов працювати до Львівського юридичного інституту МВС України.