Аграрний університет

Дев’яності роки XX століття увійшли в життя колективу університету з усією своєю бурхливістю, непередбачуваністю, національно-патріотичним піднесенням, великими надіями та великими розчаруваннями. Поступове звільнення від стереотипів «радянського мислення» приносило неабияку радість, але складна соціально-економічна ситуація в країні змушувала багатьох українських науковців їхати за кордон шукати кращої долі або кардинально змінювати свій фах.
Навчальний аграрний заклад у Дублянах, як і все українське суспільство, переживав період тривалої реабілітації після прищеплення йому руйнівного вірусу під назвою «радянська ідеологія та радянський спосіб життя». Рятівними ліками стало повернення до народної моралі, віри та споконвічних звичаїв і традицій. Незважаючи на складні умови (відсутність чіткої інфраструктури, понівечену матеріальну базу, занедбане господарство, мінімальне фінансування), колектив вишу плекав надії на краще.

Головний корпус Львівського національного
аграрного університету
Ці сподівання зміцніли, коли Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року на базі сільськогосподарського інституту було створено Львівський державний аграрний університет. Але навіть після цього навчальний заклад залишався на периферії наукового, суспільного та громадського життя.
Справді переломним у житті університету став 1998 рік, коли освітній заклад очолив заслужений діяч науки і техніки України, академік Української академії аграрних наук, відомий в Україні та за її межами вчений, знаний суспільно-політичний діяч Володимир Снітинський. У цей непростий час (погане фінансування, невиплати стипендій студентам і зарплати професорсько-викладацькому складу, нездоровий моральний клімат у колективі) Володимир Васильович зумів відшукати шляхи та методи покращення фінансування, терміново розпочав ремонт навчальних корпусів та гуртожитків, узявся за поліпшення психологічної атмосфери в колективі, добився виплати стипендій і зарплат, а головне — відновив науково-дослідну роботу.
1 вересня 1998 року вперше відбулася Посвята у студенти на відновленому університетському стадіоні замість невеличкого внутрішнього подвір’я поруч з головним корпусом. Святкові лави першокурсників, небачена раніше кількість гостей, трибуни, заповнені радісними глядачами, освячення за християнським звичаєм студентського поповнення священиками м. Дубляни, прекрасний концерт по закінченні урочистої частини за участю відомих львівських співаків — таку урочистість Дубляни побачили вперше, і це перетворилося на традицію.

На дослідних полях університету.
Ректор ЛНАУ В. В. Снітинський
і декан факультету агротехнологій
та екології П. Д. Завірюха
У своєму виступі перед першокурсниками новий ректор говорив про надії, які він покладає на молодь, і про перспективи навчального закладу. Вперше з високої трибуни в Дублянах пролунали слова із закликом плекати духовність, детально вивчати історію рідного краю та свого навчального закладу, щоб усвідомлено творити майбутнє. Вперше на Посвяті пролунали імена великих людей, які розвивали аграрну науку в Дублянах, і на згадку про кого за радянської імперії було накладено великодержавне табу. Володимир Васильович закликав до належного пошанування пам’яті великого сина українського народу Степана Бандери, який навчався в Дублянах, та Євгена Храпливого — відомого громадського діяча, основоположника суспільної агрономії в Галичині, який свого часу працював у Дублянах. Ректор висловив сподівання, що найближчим часом Львівський державний аграрний університет стане одним із найпрестижніших навчальних закладів країни. Незабаром це непросте завдання вдалося реалізувати. Завдяки своїм переконанням, силі волі та великому устремлінню Володимир Васильович Снітинський зумів об’єднати навколо себе весь колектив університету, ставши для нього справжнім Лідером. За його ініціативою здійснено грандіозну реконструкцію університетського містечка: відремонтовано навчальні корпуси та гуртожитки, розбудовано спортивний комплекс та навчально-дослідне господарство, відновлено давні та прокладено нові алеї, які сьогодні є не тільки окрасою студентського містечка, а й об’єднують університетський комплекс в одне ціле.
За ініціативою ректора В. В. Снітинського в 1999 році було створено Навчально-науковий інститут селекції і технології картоплі, в 2000 році — Навчально-науковий інститут ріпаку, а також Навчально-науковий інженерно-технічний інститут, Науково-дослідний інститут архітектури та будівництва, Навчально-науково-дослідний інститут економіки АПК. Активну дорадчу діяльність університету розгорнуто завдяки створеному в 2000 році Західноукраїнському регіональному центру впровадження новітніх технологій, сільськогосподарського дорадництва та бізнес-освіти, який пізніше було перейменовано у Новаційний центр.
Наполеглива робота у всіх найважливіших напрямах діяльності навчального закладу почала давати результати. 12 грудня 2000 року Державна атестаційна комісія атестувала Львівський державний аграрний університет за IV рівнем акредитації.
Високопродуктивне навчальне господарство, створене ще наприкінці XIX ст. у Дублянах, поступово втрачало свою силу і славу, перестало бути полігоном для апробації та впровадження наукових розробок у виробництво, вирішальною була підтримка ректора університету академіка В. В. Снітинського, завдяки якому впродовж 2000–2003 pp. показники господарської діяльності значно покращились. Як запобіжний захід проти подальшого розтягування земельних угідь, задля підвищення економічної ефективності господарювання та збільшення площ для наукових досліджень та практичного навчання студентів згідно з наказом Міністерства аграрної політики України Навчально-дослідне господарство «Дублянське» було реорганізовано в Навчально-науково-дослідний центр ЛДАУ. У структурі університету з’явилася ще одна дуже важлива ланка, яка сьогодні успішно пов’язує науку, навчання та виробництво.

Відкриття пам’ятника Степанові Бандері.
Виступає В. В. Снітинський, 2002 р.
Великих зусиль Володимир Васильович докладає до удосконалення системи навчально-виховного процесу. Проводиться велика робота щодо відкриття нових спеціальностей та спеціалізацій, налагоджуються творчі контакти із вітчизняними та закордонними науковими установами та вищими навчальними закладами, відроджується слава дублянської аграрної науки, студентство заохочується до об’єднання в товариства та спілки.
У 2006 році університет одним із перших в Україні запровадив кредитно-модульну систему навчання, що відповідає вимогам Болонської декларації. Але цьому передувало чимало важливих кроків. Для інтеграції у світовий освітній простір керівництво визначило пріоритетним напрямом роботи налагодження зв’язків із закордонними навчальними закладами та переймання їхнього досвіду роботи. За короткий час розгорнуто співпрацю із вишами США, Англії, Німеччини, Польщі, Чехії, Словаччини, Хорватії, Канади та інших країн. Викладачі університету, побувавши за кордоном на стажуванні, впроваджують світові досягнення в практику навчання у Дублянах. Важливим чинником оновлення освітнього процесу стала комп’ютеризація навчального процесу.
Університет відновлює свою славу як науковий центр Західного регіону України. Розуміючи, що нове соціально-економічне середовище, яке почало формуватися в процесі ринкового реформування аграрного сектору економіки нашої держави, потребує якісного оновлення змісту сільськогосподарської освіти всіх рівнів у тісній взаємодії з науково-дослідними установами, керівництво університету розпочало активну науково-впроваджувальну діяльність, розвиваючи новий тип інноваційної освіти, здатної адекватно реагувати на потреби практики.

Академік НААНУ В. В. Снітинський
у Болонському університеті після
підписання документів про вступ ЛНАУ
до Великої хартії університетів,
18 вересня 2008 р.
Велетенську роботу задля розвитку університету академік Володимир Снітинський поєднує із завданнями духовного виховання молоді. Від перших своїх днів у Дублянах він усіляко заохочував дослідження історії навчального закладу та краю загалом. Поодинокі люди, які займалися цим за власним бажанням (насамперед Юрій Токарський, Петро Гоць та св. пам’яті Олександр Семкович), отримали повну підтримку керівництва університету. Якщо радянський режим забороняв визнавати, що в Дублянах до 1946 року існувала потужна аграрна школа, обличчям якої були вчені зі світовими іменами, то тепер потрібно було відновити історичну справедливість: вивчати минуле, щоб творити майбутнє. Адже на початку ХХ ст. Академія рільництва була потужним освітнім закладом; при ній діяли рільнича школа, курси винокурів, меліораторів. Про їх кваліфікацію свідчать почесні дипломи, золоті та срібні медалі, отримані на міжнародних виставках та ярмарках у Відні та Берліні. Академія рільництва в Дублянах завдяки зусиллям своїх учених стала центром аграрної освіти та науки в Східній та Західній Галичині, а імена її професорів були відомі у всій Європі. Набули світового визнання наукові школи професорів Б. Свентоховського, Ч. Канафойського, К. Січинського, Д. Шимкевича. З історією університету нерозривно пов’язана освітня діяльність і наукові здобутки одного із засновників вітчизняної агрономічної школи, професора Ю. Мікульовського-Поморського. Плідно працювали в Дублянах дослідник теорії та практики меліорації земель, професор Я. Бляут та теоретик організації сільськогосподарського виробництва, професор С. Павлик.
Усі ці історичні дослідження сприяли формуванню нового світогляду молодої людини, ставали важливим виховним чинником. В університеті настала епоха національно-патріотичного піднесення, в якій активними учасниками стали і викладачі, і студенти. Було створено Музей історії університету, а в 1999 р. відкрито Музей Степана Бандери, який незабаром став справжнім центром національно-патріотичного життя краю. 4 січня цього ж року поруч із академічним корпусом було урочисто встановлено пам’ятний знак на місці майбутнього пам’ятника С. Бандері, який відкрили вже 5 жовтня 2002 р. Авторами пам’ятника стали архітектори Володимир Блюсюк і Микола Шпак та скульптори Ярослав і Володимир Лоза. Майоріння українських прапорів та море квітів біля підніжжя пам’ятника, актуальні промови та пристрасний спів хорових колективів, а головне — сльози радості в тих, хто воював за незалежну Україну й дочекався вшанування свого Провідника, зробили цей день хвилюючим і незабутнім.
Закономірним явищем стало урочисте відзначення у вересні 2001 року 100-річчя присвоєння навчально-науковим установам у Дублянах статусу академії. За програмою святкування цієї знаменної дати відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Аграрна освіта і наука на початку третього тисячоліття» та урочиста академія у Львівському театрі опери і балету ім. С. Крушельницької. Учасниками конференції та гостями університету в ці святкові дні були високопосадовці як обласного, так і державного рівнів, директори науково-дослідних установ системи HAH i УААН України, ректори і делегації вітчизняних вищих навчальних закладів, а також аграрних освітніх закладів Польщі, Угорщини, Словаччини, Чехії, Білорусі, представники обласних і районних державних адміністрацій України. 3і 100-літнім ювілеєм колектив привітали тодішні Президент України, Прем’єр-Міністр України, Голова Верховної Ради, Міністр освіти і науки України, Міністр аграрної політики України, ректори вищих навчальних закладів і наукових установ Європи й України. Свій ювілей колектив Львівського державного аграрного університету зустрів сповнений надій і нових творчих задумів.
У 2006 році Львівський державний аграрний університет відзначив 150-літній ювілей від часу заснування навчального закладу, до якого підійшов зі значними здобутками в науковій, навчальній, виховній та організаційно-господарській роботі.

Ректор В. В. Снітинський та члени ректорату
з випускниками, 2011 р.
У ЛНАУ було впроваджено концепцію ступеневої підготовки кадрів. На базі університету створено Навчально-науково-виробничий комплекс, який об’єднував майже 40 вишів I–II рівнів акредитації у Львівській, Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій, Рівненській, Черкаській, Чернівецькій областях, що дає можливість реалізовувати ступеневу освіту. У вересні 2005 р. на базі закладу засновано університетський центр, до якого ввійшли вісім коледжів Львівської, Івано-Франківської, Волинської та Чернівецької областей. Базою для проведення виробничих практик стали Навчально-науково-виробничий центр, понад 100 філій кафедр, кращі господарства регіону. Кількість студентів зросла вп’ятеро, значно покращилася якість підготовки фахівців. Налагоджено тісні контакти з науковими товариствами та навчальними закладами Англії, Німеччини, Франції, Польщі, Росії, Білорусі, Чехії, Словаччини, Сирії, США та багатьох інших країн. Сформовано комплексну наукову тематику, університет почав готувати вдвічі більше кадрів вищої кваліфікації. Значно зросла кількість виданих в університеті підручників, навчальних посібників, наукових робіт і навчально-методичних розробок.
Визнанням результатів наполегливої праці колективу університету стало надання навчальному закладу Указом Президента України від 24 березня 2008 року високого статусу національного. З цієї нагоди на адресу вишу надійшли привітання від Секретаріату Президента, Кабінету Міністрів України, Патріарха Київського і всієї Русі-України Філарета, Єпископа Жовківсько-Сокальського Михаїла Колтуна, Міністра аграрної політики, Міністра освіти та науки, заступників міністра аграрної політики, начальника Департаменту аграрної освіти, науки та дорадництва, начальника Управління аграрної освіти та науки, президента УААН, голови Львівської облдержадміністрації та голови Львівської обласної ради, міського голови Львова, ректорів українських та закордонних ВНЗ, випускників та багатьох інших колег.

Щасливі обличчя випускників ЛНАУ
18 вересня 2008 року відбулася ще одна подія, яка засвідчила, що ЛНАУ є провідним європейським вищим навчальним закладом. У рамках проведення міжнародної конференції на честь святкування 20-ї річниці підписання Великої хартії університетів Львівський національний аграрний університет в особі ректора академіка УААН Володимира Снітинського підписав документ про вступ до Великої хартії університетів. Це відбулося завдяки великій цілеспрямованій роботі навчального закладу на шляху до утвердження європейських принципів і підходів у системі вищої освіти в навчальній, науковій та міжнародній сферах.
Викладачі університету, виховуючи висококваліфікованих фахівців для аграрної галузі, усвідомлюють, що творити сучасну сильну державу можуть лише люди високих моральних принципів та патріотичних переконань. Яскравим свідченням об’єднання колективу навколо духовних цінностей стало спорудження в університеті власними силами студентської церкви, зведення якої розпочали з ініціативи ректора В. Снітинського. В житті ЛНАУ 2009 рік ознаменувався завершенням її будівництва та урочистим освяченням, яке відбулося на свято Покрови Пресвятої Богородиці. За короткий час храм святого Рівноапостольного князя Володимира Великого, що заснований на честь та прославу Пресвятої Богородиці, став важливим осередком духовного життя колективу ЛНАУ.

Львівський національний аграрний університет у ювілейний рік

Божественна літургія та урочисте
освячення каменя і хреста на місці майбутньої
каплиці ЛНАУ
Сьогодні ЛНАУ — це сучасний багатопрофільний навчальний заклад, який готує висококваліфікованих фахівців для сільського господарства, проводить фундаментальні теоретичні й прикладні дослідження і є відомим науково-методичним центром агропромислового комплексу нашої держави.
Інтенсивна робота щодо вдосконалення навчально-виховного процесу дала змогу швидко й ефективно запровадити в університеті кредитно-модульну систему навчання на всіх курсах та факультетах відповідно до вимог Болонського процесу. Нині на шести факультетах ЛНАУ понад 10 тисяч студентів здобувають освіту за 15 напрямами та 19 спеціальностями. Крім того, у восьми коледжах університету навчається понад 8 тисяч студентів. Більше 2 тисяч слухачів підвищують кваліфікацію в Інституті післядипломної освіти.
В університеті працює колектив однодумців на чолі з академіком НААН України Володимиром Снітинським, який зумів оновити обличчя одного з найдавніших аграрних навчальних закладів, вивівши його у число передових ВНЗ України. Плідно працюють перший проректор університету Віталій Боярчук, проректор з наукової роботи Василь Лопушняк, проректор з НПР та заочної освіти Стефанія Онисько, проректор з НПВР Тетяна Мандюк, проректор з АСП Іван Корчинський, проректор з ФЕР Галина Козлова, проректор з ВГР Василь Нестерович, декани, завідувачі кафедр, викладачі й працівники всіх структурних підрозділів навчального закладу.

Щороку в ЛНАУ відбуваються міжнародні
науково-практичні форуми
Сучасний рівень освіти на 37 кафедрах університету забезпечують відомі в царині аграрної науки вчені, досвідчені педагоги, серед яких 60 докторів наук і професорів та понад 300 кандидатів наук і доцентів. За останні роки створено Новаційний центр, Західний науково-дослідний інститут землеустрою та земельного кадастру, Навчально-науковий інститут селекції і технології картоплі, Навчально-науковий інститут ріпаку, Навчально-науковий інженерно-технічний інститут, Науково-дослідний інститут архітектури та будівництва й Навчально-науково-дослідний центр, які стали важливими й потужними осередками науково-навчальної та науково-дослідної роботи в університеті.
Про актуальність і народногосподарське значення результатів наукової роботи вчених університету свідчать сотні авторських свідоцтв та патентів на винаходи, отримані впродовж останніх років. Науковцями університету виведено нові продуктивні сорти картоплі, суниці, часнику й топінамбуру, розроблено технологію наплавки ексцентрично спрацьованих деталей, машини для подрібнення сипучих кормових матеріалів, пакувальні машини, автоматизовану систему доїння корів, ефективні енергоощадні технології вирощування сільськогосподарських культур. Розробками колективу вчених у галузі нетрадиційних і відтворюваних екологічно чистих джерел енергії для сільського господарства зацікавилися провідні енергетичні фірми Німеччини, які нині фінансують проведення досліджень у цьому напрямі.

Урочисте відкриття Чотирнадцятої міжнародної
виставки навчальних закладів
«Сучасна освіта в Україні — 2011».
Студентський гімн «Гаудеамус»
та Державний гімн України виконує
народна хорова капела ЛНАУ
«Джерела Розточчя»
Традиції науково-дослідної роботи продовжує та розвиває студентська молодь. Активно працює студентське наукове товариство. На всіх кафедрах створено студентські наукові гуртки. Проводиться щорічний набір до магістратури й аспірантури. В університеті проходять всеукраїнські олімпіади з агроекології, біології та механізації сільського господарства. Понад 1000 студентів денної та заочної форм навчання виконують дипломні роботи на замовлення підприємств або отримують рекомендації ДЕК на впровадження результатів у виробництво.
Щороку в ЛНАУ відбуваються традиційний Міжнародний науково-практичний форум під загальною назвою «Теорія і практика розвитку АПК» та Міжнародний науковий студентський форум «Студентська молодь і науковий прогрес в АПК» за участю представників наукових та навчальних закладів Польщі, Білорусі, Чехії, Угорщини, Німеччини, США та інших країн.
Новаційний центр університету веде активну роботу із впровадження результатів досліджень науковців ЛНАУ в практику господарювання в Західному регіоні України.
Успішно розвивається міжнародна співпраця університету. Налагоджено тісні контакти з навчальними та науковими закладами Великобританії, Німеччини, Франції, Польщі, Росії, Чехії, Словаччини, США, Сирії й інших країн. Щороку майже 300 студентів проходять ознайомлювальні й виробничі практики у фермерських господарствах та агрофірмах країн Євросоюзу.
Особливу увагу у ВНЗ приділяють модернізації навчального процесу, впровадженню новітніх технологій навчання, вдосконаленню матеріально-технічної бази, що гарантує найсучасніший рівень освіти студентів і дозволяє випускникам знайти гідні робочі місця.

У ЛНАУ традиційно на посвяті у студенти
молодь благословляють представники
духовенства. Зліва направо:
благочинний Володимир-Волинської
округи УПЦ КП Юрій Пилипець,
Митрополит Львівський та Сокальський
УПЦ КП Димитрій, ректор ЛНАУ,
академік НААНУ В. В. Снітинський,
Єпископ Сокальсько-Жовківський
УГКЦ Михаїл Колтун
Готуючи фахівців АПК різних спеціальностей, професори й викладачі університету ставлять перед собою мету не лише забезпечити високий професійний рівень викладання, а й сформувати свідому, всебічно розвинену особистість, спроможну стати активним учасником розбудови незалежної Української держави. Система навчально-виховної роботи в ЛНАУ базується на духовній та національно-патріотичній основі. В університеті власними силами створено музеї Степана Бандери, Євгена Храпливого та історії університету. 14 жовтня 2009 р. у ЛНАУ освячено церкву Св. Рівноапостольного князя Володимира Великого, яка вже стала важливим осередком духовного життя працівників і студентів університету.
У студентському містечку створено всі необхідні умови для навчання, проживання й дозвілля. До послуг студентів спортивний комплекс університету та спортивно-оздоровчий табір «Маяк» на березі Чорного моря. Студенти постійно користуються послугами наукової бібліотеки університету, яка є найбільшою книгозбірнею сільськогосподарського профілю в Західному регіоні.
Велику увагу приділено творчому розвиткові студентів. При Народному домі ЛНАУ «Просвіта» діє низка молодіжних осередків культурно-мистецького спрямування. Це народна хорова капела «Джерела Розточчя», народний камерний хор «Бужани», народна капела бандуристів, народна хорова капела викладачів і співробітників, народний ансамбль «Троїсті музики», народний духовий оркестр, народний ансамбль танцю «Первоцвіт». Творчі колективи університету є переможцями Всеукраїнського фестивалю «Софіївські зорі», а також обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів і фестивалів.
У ЛНАУ активно працюють студентська самоврядна організація «Основа», профспілкова студентська організація, студентський дискусійний клуб, команда КВК «Нокдаун». Набули популярності фестивалі «Нові таланти університету» та «Студентська весна», конкурс КВК, змагання з «Брейн-рингу».

Капелан ЛНАУ Петро Верхоляк
благословляє студентів на добру науку
В університеті створено умови для занять фізичною культурою і спортом. Навчальний заклад заслужено може пишатися своїми спортивними досягненнями. Сьогодні серед студентів — один заслужений майстер спорту, три майстри спорту міжнародного класу, 12 майстрів спорту, 47 кандидатів у майстри спорту.
Гордістю університету є його випускниця Ольга Коробка, яка стала срібним призером Олімпіади у Пекіні, та багато інших студентів-спортсменів, які перемагають на міжнародних і всеукраїнських змаганнях.
Львівський національний аграрний університет упродовж років упевнено займає високі місця у рейтингах серед ВНЗ аграрної освіти та здобуває високі нагороди на міжнародних та всеукраїнських освітянських та спеціалізованих виставках. На Чотирнадцятій міжнародній виставці навчальних закладів «Сучасна освіта в Україні — 2011» Львівський національний аграрний університет удостоєно почесного звання «Лідер сучасної освіти» та нагороджено золотою медаллю в номінації «Духовний розвиток молоді та фізичне вдосконалення як необхідна складова виховання та освіти» і срібною медаллю в номінації «Впровадження нових форм організації навчально-виховного процесу у ВНЗ». На ІІ Міжнародній виставці «Сучасні навчальні заклади — 2011» ЛНАУ здобув золоту медаль у номінації «Впровадження системи компетенцій як основи підготовки конкурентноздатних фахівців у вищій школі». На ХІХ Міжнародній спеціалізованій виставці «Освіта і кар’єра — 2011» університет удостоєно почесного звання «Лідер національної освіти» й нагороджено золотою медаллю в номінації «Інноваційний розвиток освіти та сучасні педагогічні технології» та срібною медаллю в номінації «Профорієнтаційна робота серед молоді». Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України й організатори виставок висловили подяку ректорові навчального закладу, академікові НААН України Володимирові Снітинському за особистий творчий внесок у вдосконалення змісту навчально-виховного процесу та багаторічну інноваційну педагогічну діяльність задля модернізації освіти України. Вже багато років поспіль університет здобуває найвищі нагороди на Міжнародній агропромисловій виставці «Агро». Зокрема, в 2011 р. ЛНАУ виборов дві золоті медалі: «За високі досягнення в науково-дослідній роботі, інноваційну діяльність і трансфер технологій» та «За високі показники в галузі освіти і впровадження інноваційних технологій у навчальний процес».
Нині ЛНАУ — сучасний багатопрофільний університет, який є складовою частиною європейського освітнього простору відповідно до вимог Болонської декларації. У цьому університеті навчаються молоді люди, які прагнуть стати свідомими громадянами та вмілими господарями на рідній землі. Випускники ЛНАУ — це не просто представники тієї чи іншої хліборобської професії, це люди з особливим станом душі, бо люблять землю і самовіддано на ній працюють, беручи на озброєння свій фах та професіоналізм, а, головне, віру у велике майбутнє нашого села та всієї України.
Львівський національний аграрний університет нині спроможний дати молодому поколінню освіту, що відповідає світовим стандартам, виплекати елітні висококваліфіковані кадри, конкурентоспроможні на світовому ринку праці, сформувати свідомих, усебічно розвинених людей, які ставатимуть активними учасниками розбудови незалежної Української держави та її інтеграції у світовий інтелектуальний простір.

Міжнародна співпраця університету

Учасниця конкурсу «Студент року–2011»
Одним із пріоритетних напрямів діяльності ЛНАУ є інтеграція у світовий освітній простір та налагодження й розширення міжнародної співпраці. Львівський національний аграрний університет завжди мав можливість тісно співпрацювати з навчальними і науковими осередками різних країн майже на всіх континентах. Цьому насамперед сприяло місцезнаходження Львова на перехресті шляхів Центральної і Південно-Східної Європи. Нині виш активно співпрацює із закордонними навчальними закладами та науковими установами Великобританії, Німеччини, Польщі, США, Чехії, Словаччини, Росії, Білорусі, Франції, Угорщини, Хорватії, Сербії, Сирії та інших країн. Загалом укладено угоди із 27 іноземними вишами. Щороку майже 300 студентів університету проходять ознайомлювальну та виробничу практики у фермерських господарствах і агрофірмах Великобританії, Німеччини, Франції та Польщі.
Львівський національний аграрний університет активно працює над розширенням міжнародного співробітництва впродовж багатьох років. Особливо швидко й ефективно міжнародні зв’язки ЛНАУ почали розвиватися завдяки активній та цілеспрямованій діяльності ректора університету, академіка НААНУ Володимира Снітинського.
Викладачі вишу постійно підвищують свій кваліфікаційний рівень за кордоном. Зокрема в 1995 р. піврічне стажування в університетах США (у містах Фенікс, Сент-Луїс, Чикаго, Індіанаполіс, Лос-Анджелес) за програмою Міністерства сільського господарства США пройшов завідувач кафедри економіки АПК, професор Г. В. Черевко. У 1997 р. таке ж стажування проходив доцент В. О. Головащенко. Цей досвід допоміг йому створити Новаційний центр університету. Чимало викладачів стажувалися у вищих навчальних закладах Німеччини, Австрії, Польщі. Доцент кафедри організації і агробізнесу Ю. Е. Губені відвідав навчальні заклади США, Чехії та Польщі, де вивчав досвід реформування аграрної економіки та її розвитку в період після реформ.

Зустріч із представниками Міжнародного
університету «Ататюрк-Алатоо» (Туреччина)
У 2002 р. було укладено угоду про співпрацю в межах навчально-освітнього проекту обміну студентами і викладачами між Львівським державним аграрним університетом та Університетом штату Пенсильванія (США). Тут пройшли тримісячне стажування шестеро викладачів ЛДАУ: проф. А. Г. Антоняк вивчала питання біохімії тварин (метаболізм); доц. Р. А. Шмиг — математичне моделювання будівельних конструкцій; доц. І. В. Щербата — державне регулювання ринкової економіки й розміщення продуктивних сил; доц. І. М. Тофан — удосконалення фінансово-кредитної системи; ст. викладач Б. В. Кректун — питання біохімії рослин і тварин; асистент І. М. Городецький — удосконалення навчального процесу.
У грудні 2003 р. успішно пройшов візит делегації ЛДАУ до Університету штату Пенсильванія, де українські вчені переймали досвід організації навчальної, науково-дослідної та господарської роботи. Крім того, обговорювалися питання подальшої реалізації проекту співпраці та приїзду до Львова групи американських студентів. Цей задум було реалізовано у весняному семестрі 2004 р., протягом якого студенти із США навчалися в ЛДАУ за програмою українсько-американського проекту «Навчання за кордоном», розробленого відповідно до угоди про співпрацю між ЛДАУ та Коледжем сільськогосподарських наук Державного університету штату Пенсильванія. Американські студенти, навчаючись у Дублянах, мали можливість ознайомитися з історією і традиціями українців, вивчали стан та розвиток сільського господарства в Україні та у світі в цілому, а також дізналися про систему вищої аграрної освіти у Львівському університеті.

Зустріч із представниками Університету
прикладних наук (м. Кельн, Німеччина)
У травні 2004 р. у Львівському державному аграрному університеті американські фахівці провели науково-педагогічний семінар: «Вища освіта в американських коледжах» (у межах співпраці між ЛДАУ та Державним університетом штату Пенсильванія (США). У семінарі брали участь проректори, працівники, відповідальні за організацію навчального процесу в університеті, а також методисти навчальної частини. Семінар проводив асоційований професор аграрного коледжу Пенсильванського університету Томас Брюнінґ, який 15 років працює в системі вищої школи США. Він розповів про методи викладання у вищій школі Америки, їх класифікацію, студентське самоврядування та дозвілля студентів. Семінар став корисним для українських колег, оскільки сприяв осмисленню необхідності вироблення прозорих схем та етапів підготовки фахівців, які будуть зрозумілими для інших країн. На семінарі йшлося про те, що перехід на кредитно-модульну систему в організації навчального процесу дозволить запровадити адекватні загальноєвропейські принципи підготовки фахівців, що стимулюватиме оновлення змісту навчання, збільшення відповідальності студента й викладача за результати спільної праці.
Із 2003 р. розпочато налагодження співпраці з Міжнародним навчально-тренінговим центром «MASHAW» (Ізраїль). За результатами цієї роботи проф. Г. В. Черевко пройшов місячне стажування в Ізраїлі за програмою «Агробізнес у передміських регіонах», а в 2004 p. — доц. І. В. Дидів узяв участь у програмі «Овочівництво: виробництво, переробка і збут продукції». У межах домовленості про співпрацю триває підготовча робота щодо організації двох навчальних тренінгів для викладачів ЛНАУ і виробничих партнерів. Заплановано семінари із висвітлення проблем розвитку АПК, методик ведення досліджень та викладання дисциплін.

Підписано угоду про співпрацю між ЛНАУ
та сільськогосподарським факультетом
Університету ім. Й. Штросмаєра
в Осієку (Хорватія)
Ще один напрям міжнародної співпраці ЛНАУ — проведення міжнародних наукових конференцій, присвячених актуальним проблемам розвитку АПК. Обмін досвідом та ідеями дозволяє всебічно оцінювати проблеми і шукати ефективні шляхи їх вирішення. У 1999 р. у ЛДАУ проведено I Міжнародну наукову конференцію «Теорія і практика розвитку АПК», присвячену пам’яті проф. Є. Храпливого і заплановану як щорічну. В 2000 р. спільно з Люблінською рільничою академією і Товариством сільськогосподарських економістів Польщі ЛДАУ організував і провів Міжнародний науковий конгрес «Зрівноважений розвиток сільських регіонів», учасниками якого стали представники наукових й освітніх установ із Німеччини, Чехії, Польщі, Словаччини, Австрії, Болгарії, Угорщини, Росії та Білорусі.
У 2001 р. до 100-річчя надання ЛДАУ статусу академії відбулася Міжнародна наукова конференція «Аграрна освіта і наука на початку третього тисячоліття». У 2002 р. за участю швейцарського фонду «Жива Земля» та представників Швейцарії і Німеччини у ЛДАУ організовано Міжнародну конференцію «Нові методи ґрунтозберігального та екологічно безпечного землеробства в Україні». Цього ж року проведено Міжнародну наукову конференцію «Трансформація сільського господарства Польщі і України в 90-х роках», організовану спільно з Вищою сільськогосподарською школою у Варшаві (Польща). В 2003 р. у ЛДАУ відбулися Міжнародна наукова конференція «Екологічні методи господарювання в контексті зрівноваженого розвитку Південно-Східної Польщі», проведена спільно з Підкарпатським товариством екологічного сільського господарства «EKOGAL» (Польща), а також Міжнародна науково-практична конференція «Науково-практичні аспекти кормовиробництва та ефективного використання кормів». У 2004 р. за сприянням швейцарських науковців і сільськогосподарських виробників проведено III Міжнародну науково-практичну конференцію «Біодинамічне рослинництво у світі та перспективи поширення в Україні». Цього ж року спільно з Вищою інженерно-економічною школою в Ропчицях (Польща), Інститутом агрофізики ім. Б. Добжанського Польської академії наук, Центром досконалості з прикладної фізики у зрівноваженому сільському господарстві «Агрофізика» (Польща) організовано міжнародну науково-практичну конференцію «Агромех-2004».

Засідання українсько-угорської групи
Традиційно у вересні Львівський національний аграрний університет збирає у своїх стінах сотні відомих учених із різних наукових та навчальних закладів України та закордону на Міжнародному науково-практичному форумі «Теорія і практика розвитку АПК». Його метою є розгляд та аналіз найактуальніших питань аграрної науки та виробництва й вироблення рекомендацій щодо їхнього вирішення. Форум проходить у межах виконання Програми щорічних міжнародних наукових форумів у ЛНАУ, започаткованої в 2000 р. з ініціативи В. В. Снітинського. У 2010 р. темою форуму, який проходив у стінах вишу впродовж 23–25 вересня, стали «Шляхи підвищення ефективності використання агроресурсного потенціалу». У заході взяли участь понад 300 учасників із різних країн світу, зокрема відомі вчені з Варшавського університету природничих наук, Люблінського природничого університету, Вищої інженерійно-економічної школи в Ропчицях, Інституту агрохімії та ґрунтознавства в Пулавах, Університету рільничого в Кракові, Варшавської, Краківської та Глівіцької політехніки (Польща), Московського державного університету із землевпорядкування (РФ), Білоруської державної сільськогосподарської академії, Словацького університету в Нітрі, Університету Аль-Баас (Сирія).
Під час роботи форуму проходило вісім міжнародних науково-практичних конференцій: «Екологічні аспекти раціонального використання природного та агроресурсного потенціалу України», «Сучасні технології підвищення ефективності використання біологічних ресурсів у рослинництві і тваринництві», «Агрохімічні та агроекологічні проблеми підвищення родючості ґрунтів і використання добрив», «Ефективність використання біологічних та матеріально-технічних ресурсів аграрного виробництва», «Вдосконалення фінансово-кредитного механізму АПК», «Інженерно-технологічне забезпечення енерго- і ресурсоощадного виробництва в АПК», «Еколого-економічні аспекти використання земельних ресурсів», «Сучасні проблеми архітектурних та містобудівельних вирішень агропромислових будівель та споруд». За результатами наукових досліджень, визначених тематикою форуму, було заслухано 159 доповідей. У результаті дискусій науковців і практиків прийнято відповідні ухвали, які було враховано під час планування та організації науково-дослідної роботи, виконання спільних наукових досліджень разом із українськими та закордонними партнерами, реалізації інноваційних проектів в аграрній сфері.

Зустріч ректора ЛНАУ, академіка УААН
В. В. Снітинського з делегацією із США
Під такою ж назвою 23–24 вересня 2009 р. у ЛНАУ відбувся Міжнародний студентський науковий форум. Метою проведення заходу була консолідація наукової думки студентів різних країн задля вирішення актуальних проблем аграрної науки і виробництва та налагодження зв’язків між студентськими науковими товариствами вищих навчальних закладів України та закордону. Завдяки підтримці та всебічній допомозі ректора В. В. Снітинського, який є співголовою організаційного комітету форуму, щорічне проведення цього наукового заходу, започаткованого в 2001 р., стало доброю традицією.
Кількісний склад учасників форуму засвідчив зростання зацікавленості студентської молоді з різних регіонів України та зарубіжжя в науковій роботі, а також у розширенні міжнародної співпраці. У форумі взяли участь студенти Краківського сільськогосподарського університету, Київського національного університету будівництва та архітектури, Національного університету біоресурсів і природокористування України (м. Київ), Білоцерківського національного аграрного університету, Сумського національного аграрного університету, Вінницького будівельного технікуму, Львівського державного університету внутрішніх справ, Львівського національного університету ім. Івана Франка, Національного університету «Львівська політехніка», Львівської державної фінансової академії, Львівської комерційної академії, а також студенти Сільськогосподарського університету в м. Кракові. З доповідями виступило 313 студентів. У межах форуму працювало сім міжнародних студентських наукових конференцій, у роботі яких взяли участь 515 осіб, зокрема 482 — це студенти ЛНАУ, що свідчить про високий рівень активності студентів університету.
Студентські наукові доповіді були відзначені різноманітністю, змістовністю, новизною, використанням сучасних засобів представлення інформації. Кращих доповідачів нагороджено дипломами І–ІІІ ступенів та почесними грамотами. Гості форуму відвідали музеї університету та виставки студентських наукових розробок, студентське містечко, ознайомилися з аудиторіями та кафедрами університету, історією вишу та м. Львова.

Ректор ЛНАУ, академік УААН В. В. Снітинський
та декан сільськогосподарського коледжу
Університету штату Пенсільванія,
професор Роберт Стіл підписали угоду
про співпрацю
Щороку в університеті проходять міжнародні студентські наукові конференції з актуальних питань розвитку АПК. Викладачів і студентів ЛНАУ часто запрошують до зарубіжних країн для участі в роботі міжнародних конференцій, які проводять у рамках співпраці з рільничими академіями в Любліні, Кракові, Вроцлаві, Познані, Щецині, з Жешувським університетом, Вищою сільськогосподарською школою у Варшаві, Вищою торговою школою в Кельце, Вищою інженерно-економічною школою в Ропчицях, Інститутом удобрювання та ґрунтознавства в Пулавах, Інститутом агрофізики ім. Б. Добжанського Польської академії наук, сільськогосподарським факультетом Університету імені Штросмаєра (Хорватія). Тісні наукові контакти підтримуються з ученими Чеського аграрного університету (Прага) й Університету ім. Гумбольдта в Берліні. Укладено угоди про співпрацю з Центром сільськогосподарського дорадництва в Модлічевіцах і в Барзковіцах (Польща), Великопольським осередком сільськогосподарського дорадництва в Познані (Польща).
ЛНАУ є постійним партнером Університету штату Міннесота (США) у міжнародному Проекті CEUME («Консорціум із розвитку менеджмент-освіти в Україні»). У межах цієї співпраці понад 40 викладачів підвищили свою професійну кваліфікацію під час коротких предметних семінарів, які проводили професори університетів США та Польщі, а також у літніх інститутах у Ялті, Ужгороді та Львові.
Важливим напрямом у налагодженні міжнародних контактів вишу є розробка і виконання спільних науково-освітніх проектів. Низку спільних програм щодо навчання і стажування фермерів обох країн, розвитку агробізнесу в прикордонних регіонах України і Польщі ЛНАУ реалізував спільно з Жешувським університетом та Вищою інженерно-економічною школою в Ропчицях.
Стрімко розвиваючись, ЛНАУ стає дедалі привабливішим для багатьох наукових та освітніх центрів Європи й інших регіонів світу. Останніми роками в Дублянах з метою налагодження контактів побували делегації і представники з Бразилії, Нової Зеландії, Китаю, Хорватії, Італії тощо. Результатом таких контактів стало підписання угоди про співпрацю між Управлінням з питань науки і техніки м. Чанчжоу (КНР) та меморандуму про порозуміння між Сіньцзянським аграрним технічним університетом (КНР). Вивчаються умови й можливості навчання у ЛНАУ молоді з Індії та Пакистану.

Ректор ЛНАУ, академік НААНУ
В. В. Снітинський у Болонському університеті
підписав документ про вступ
до Великої хартії університетів
На базі ЛНАУ проходять важливі міжнародні заходи. В 2008 р. відбулася 32-а зустріч представників сільськогосподарських палат країн Вишеградської четвірки. У спільному засіданні взяли участь представники Палати сільського господарства та продовольства Словацької Республіки, Угорської аграрної палати, Національної ради польських сільськогосподарських палат та Сільськогосподарської палати Чеської Республіки. Представники України брали участь у цьому заході як спостерігачі. Під час зустрічі було обговорено актуальні питання Спільної аграрної політики «Health Check», бюджет ЄС після 2013 р., тогорічний урожай на зернові та оліємісткі культури; підготовку до конференції європейських фермерів. Однією з важливих тем стала інвестиційна діяльність країн Вишеградської четвірки в Україні, зокрема проблеми, перспективи та шляхи розвитку, прикордонна кооперація країн Вишеградської четвірки та України в галузі аграрних ринків (питання торгівлі, конкурентоспроможності харчових продуктів на національному та європейському ринках, якості й безпеки продовольства), розвиток сільськогосподарських територій і зелений туризм.
Головою засідання було обрано президента Національної сільськогосподарської палати України Михайла Гладія. За результатами роботи укладено комюніке, яке підписали президент Сільськогосподарської палати Чеської Республіки Ян Велеба, президент Палати сільського господарства та продовольства Словацької Республіки Мілан Семанчик, віце-президент Угорської сільськогосподарської палати Гюла Ньярі, віце-президент Національної ради польських сільськогосподарських палат Владіслав П’ясецький та президент Національної сільськогосподарської палати України Михайло Гладій.
Важливою подією в житті університету стало проведення міжнародної конференції (18 вересня 2008 р.), приуроченої до святкування 20-ї річниці підписання Великої хартії університетів (1998). ЛНАУ в особі В. В. Снітинського підписав документ про вступ до Великої хартії університетів. Це стало результатом цілеспрямованої роботи навчального закладу на шляху до утвердження європейських принципів і підходів у системі вищої освіти та науковій галузі.

Підписання тристоронньої угоди між ЛНАУ,
федерацією «Обміни Франція–Україна»
та асоціацією «Обміни Лорен–Україна»
Розвиткові міжнародних зв’язків ЛНАУ сприяє участь у міжнародних виставках-ярмарках, за що виш нагороджено відповідними грамотами й дипломами. Експозиція університету завжди ґрунтовна, цікава, сучасно оформлена й приваблива для відвідувачів. Упродовж 1999–2004 pp. університет узяв участь у 30 міжнародних виставках. Серед них: міжнародна виставка «Товаровиробники АПК» (м. Замосць, Польща); Міжнародна виставка-ярмарок «АГРО-1999» (м. Київ); Міжнародна виставка, присвячена міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу» (ЛДАУ); II Міжнародна виставка освіти, навчання та ділового управління (м. Київ); Міжнародна виставка «АГРО-2000» (м. Замосць, Польща); Міжнародна виставка, присвячена міжнародному науковому конгресу молодих вчених та студентів «Здоров’я села — здоров’я держави» (ЛДАУ); XII Міжнародна агропромислова виставка-ярмарок «АГРО-2000» (с. Чубинське, Київська обл.); XIII Міжнародна виставка «АГРО-2001» (с. Чубинське, Київська обл.); Міжнародна виставка, присвячена Українсько-Польському науковому конгресу сільськогосподарських економістів «Зрівноважений розвиток сільських регіонів» (ЛДАУ) та багато інших. Особливо плідними в цьому аспекті стали останні три роки: за результатами діяльності університет нагороджено чотирма золотими медалями (на міжнародних виставках-ярмарках «Агро-2008» і «Агро-2009», а також на міжнародних виставках навчальних закладів «Сучасна освіта в Україні — 2010» та «Сучасні навчальні заклади — 2010»).
Задля зміцнення наукових контактів із науковцями інших країн вченою радою ЛНАУ надано звання почесних професорів зарубіжним науковцям, зокрема ректорові Люблінської рільничої академії, професору Map’яну Весоловському, професору Вищої сільськогосподарської школи у Варшаві Богдану Клєпацькому та швейцарському вченому Йозефові Нюсберґеру.

Науково-педагогічний семінар «Вища освіта
в американських коледжах»
Протягом останніх п’яти років ЛНАУ бере активну участь у низці програм Європейського Союзу «TEMPUS», зокрема в проекті «Мережа спеціалізованих регіональних навчальних центрів англійської мови для українських викладачів ВНЗ» (2005). Головними партнерами ЛНАУ в ньому були Вільний університет (м. Берлін, Німеччина) та Жешовський університет (Польща). Троє викладачів кафедри іноземних мов пройшли професійне навчання в університетах Польщі й Німеччини: основною метою цього стажування було детальне вивчення сучасних методів навчання англійської мови за Європейською рамковою програмою. Результатом проекту стало відкриття в університеті лінгвістичного класу для вивчення англійської мови з відповідним навчальним обладнанням, а також закупівля методичної та довідкової літератури з англійської мови.
У 2006–2007 рр. університет брав участь у проекті «Всеукраїнська мережа регіональних консультаційних пунктів ECTS», а в 2007 р. — у програмі «Розвиток стратегії міжнародної студентської мобільності із використанням можливостей європейської кредитно-трансферної системи». Їхньою головною метою було ознайомлення з особливостями Європейської кредитно-трансферної системи в Німеччині та Данії, задля чого було проведено двотижневий тренінг викладачів у Дрезденському університеті (Німеччина) та Університеті м. Роскільде (Данія). На заключному етапі для учасників проекту було організовано семиденний семінар, де розглядали пакет документів, потрібний для забезпечення міжнародної мобільності студентів, зокрема систему кредитів, створення інформаційного пакету, опис навчальних курсів (академічна довідка), академічну угоду, додаток до диплома, саму логістику мобільності та інші необхідні умови й документи. В рамках проекту видано довідник «Можливості кредитно-модульної системи по забезпеченню міжнародної мобільності українських студентів».
У 2007–2008 рр. університет працював над проектом «Навчальні курси в Україні за Болонським процесом». Основною його метою було прискорення процесу реформування системи освіти в українських вищих навчальних закладах, приведення у відповідність до європейських стандартів учених ступенів, які присуджують після захисту наукових дисертацій, запровадження кваліфікаційних рамок. У рамках проекту здійснено аналіз навчальних потреб українських університетів-партнерів, розроблено й апробовано навчальні курси для дистанційного навчання. Основними європейськими партнерами ЛНАУ в цьому проекті були Варшавський університет Наук про Життя (Польща), Університет м. Гент (Бельгія), а також когорта незалежних експертів Європейської комісії.

Зустріч у рамках міжнародного Теmpus-проекту LACOS
«Розробка навчальних програм зі спеціальностей
«Управління земельними ресурсами в Македонії і Україні»
Дворічний Темпус-проект «Упровадження фундаментальних та новітніх наукових методик у магістерських та аспірантських навчальних планах аграрного напряму» почав діяти в 2007 р. Його головним завданням було запровадження курсу академічного письма в навчальні плани студентів Магістерської програми, а також дистанційне навчання. В рамках цієї програми шестеро студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» протягом усього осіннього семестру навчалися в Університеті м. Гент (Бельгія) та Берлінському університеті ім. Гумбольта (Німеччина). У цих самих закладах пройшли місячне стажування двоє викладачів факультету агротехнологій та екології й економічного факультету. По двоє представників професорсько-викладацького складу з кожного факультету, які відповідають за навчальну роботу на факультеті, стали учасниками семиденного тренінг-семінару з питань запровадження в навчальний процес системи «MOODLE». У ЛНАУ було проведено дводенний тренінг-семінар з академічного письма та дистанційного навчання для студентів, аспірантів та докторантів.
Цього року українські виші виграли 11 грантів Європейського Союзу «Темпус». ЛНАУ — партнер двох із них. Це є великим досягненням університету і свідчить насамперед про міжнародне визнання вишу, а також про його відповідний інтелектуальний і науковий потенціал, високий рівень відповідальності та організаційної спроможності закладу.

Урочисте відкриття щорічного Міжнародного
науково-практичного форуму. Виступає ректор
ЛНАУ, академік НААНУ В. В. Снітинський
Нині в навчальному закладі діє проект «Розробка навчальних планів для студентів спеціальності «Екологія та охорона навколишнього середовища»; партнерами вишу є Варшавський університет Наук про Життя (Польща), Університет м. Гент (Бельгія), Університет Ллейда (Іспанія), Університет м. Діжон (Франція), Університет БОКУ у Відні (Австрія), Саратовський державний аграрний університет (Росія). У межах проекту, який працюватиме три роки, професори й викладачі факультету агротехнологій і екології ознайомляться з підготовкою студентів за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр» і «магістр» у європейських університетах-партнерах. Також за допомогою європейських партнерів буде проведено модернізацію нинішніх навчальних програм або розроблено нові навчальні плани. Запровадження та апробація нових навчальних планів у навчальний процесс планується на третьому році роботи проекту.
Проект «Розробка навчальних курсів зі спеціальності «Управління земельними ресурсами» в Україні і Македонії» також розраховано на три роки. Його координатором є Королівський Інститут Технологій (Стокгольм, Швеція), європейськими партнерами — Краківський аграрний університет (Польща), Університет Технологій у м. Гельсінкі (Фінляндія), Університет Св. Кирила і Мефодія в Македонії. Основною метою цього проекту є розробка нових навчальних планів і 17 навчальних курсів для студентів магістерської програми.
У межах міжуніверситетської угоди між Краківським аграрним університетом і ЛНАУ студенти обох вишів мають змогу протягом одного чи двох семестрів навчатися за відповідною програмою обміну студентів в університетах-партнерах.
Розширення міжнародних зв’язків ЛНАУ є важливим чинником покращення якості освіти, яку здобувають студенти в навчальному закладі, щоб стати конкурентоспроможними на сучасному ринку праці.

Науково-дослідна робота. Стан i перспективи наукових досліджень у Дублянах

Науковці з Польщі — учасники міжнародного
науково-практичного форуму —
оглядають наукові досягнення ЛНАУ
Львівський національний аграрний університет упродовж своєї 155-річної історії був і залишається провідним науково-дослідним центром Західного регіону України. Заклад проводить дослідження актуальних інженерних, біологічних, економічних, соціальних, демографічних, земельних, архітектурно-будівельних та технологічних проблем аграрного сектору національного господарства.
Сьогодні пріоритетними напрямами науково-дослідної роботи університету є:
– науково-практичні й еколого-економічні аспекти підвищення ефективності агропромислового виробництва та збалансованого розвитку сільських територій;
– розробка науково обґрунтованих систем управління продуктивним потенціалом виробництва продукції рослинництва, ведення землеробства із застосуванням заходів екологічної стабілізації та охорони ґрунтів в агрокліматичних зонах Західного регіону України;
– теоретико-методологічне та організаційно-економічне обґрунтування розвитку сільського господарства і села;
– розробка проектно-керованих інноваційних систем, ресурсоощадних технологій і технічних засобів у агропромисловому виробництві та його енергозабезпеченні;
– ефективні конструктивно-технологічні та естетичні вирішення в архітектурі та будівництві агропромислового комплексу;
– розробка науково-методичних засад формування організаційних, економічних, інформаційних механізмів регулювання земельних відносин на регіональному рівні.

Під час роботи науково-практичного форуму.
Ректор ЛНАУ, академік НААНУ
Володимир Снітинський та професор
Вищої інженерно-економічної школи
в Жешуві (Польща)
Евгеніуш Красовський
Ці наукові дослідження зареєстровані на державному рівні і є обов’язковими для викладачів, аспірантів, здобувачів і студентів.
Про актуальність і народногосподарське значення результатів наукових досліджень учених вишу свідчать понад 75 авторських свідоцтв і патентів на винаходи, отримані протягом останніх п’яти років.
Науковці університету вивели 15 сортів картоплі (Галичанка, Західна, Ліщина, Воля, Слава, Пишна, Мавка, Студент, Сіянець, Лисоня, Верховина, Львів’янка, Галицький, Володар, Дублянська ювілейна), три сорти суниці (Лючінська, Боженка, Зоня), два сорти часнику (Спас, Лідер) та сорт топінамбуру Львівський.
Протягом останніх років досліджено стан окремих компонентів екосистем та розроблено заходи щодо оптимізації їх функціонування в умовах техногенного навантаження; створено автоматизовану систему управління технологічним процесом машинного доїння корів; обґрунтовано конструктивно-технологічні параметри процесу виготовлення ріпакової олії; теоретично доведено параметри, які характеризують фізико-механічні властивості полімерної стрічки й сінажної маси, зокрема їх реологічні властивості; розроблено системно-технологічні засади ідентифікації конфігурації парку комбайнів у проектах систем централізованого збирання ранніх зернових культур; випрацьовано теоретичні положення щодо нанесення зносостійкого покриття на металорізальний інструмент та для комплексного енергозабезпечення автономного споживача екологічно чистими джерелами енергії.

Під час роботи науково-практичної
конференції «Духовно-моральне виховання
в академічному середовищі»
Університет має сучасну матеріально-технічну базу і відповідні структурні підзрозділи, які забезпечують результативність та сучасний рівень науково-дослідної роботи, зокрема: Науковий аграрний парк; Новаційний центр; Навчально-науково-дослідний центр; Західний науково-дослідний інститут землеустрою та земельного кадастру; Навчально-науковий інститут селекції і технології картоплі; Навчально-науковий інститут ріпаку; Навчально-науковий інженерно-технічний інститут; Навчально-науковий інститут архітектури і будівництва; Навчально-науковий інститут економіки АПК; 16 науково-навчальних лабораторій; експериментально-механічну майстерню; технічно-технологічний парк; студентське проектно-технологічне бюро.
Найважливішими результатами теоретичної та науково-практичної роботи університету за останній час стали: розроблення і впровадження основних положень Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки», Науково-технічної програми «Львівщина-2010»; участь у розробленні Земельного Кодексу України, законів України «Про кооперацію», «Про вдосконалення оподаткування», Регіональної програми розвитку села Львівщини (сільських територій) на період до 2015 р., Національної програми розвитку агропромислового комплексу до 2020 р.; розроблено Концепцію розвитку АПК західних регіонів України, Концепцію зрівноваженого розвитку сільських регіонів західних областей України тощо.
В університеті публікують фахові видання: «Вісник Львівського національного аграрного університету» із серіями «Економіка АПК», «Агрономія», «Архітектура і сільськогосподарське будівництво», «Агроінженерні дослідження»; наукові журнали «Аграрна економіка» та «Агроекологія і біологія»; каталог інноваційних розробок, навчальні посібники, практикуми, курси лекцій, словники, довідники, бібліографічні покажчики та навчально-методична література. Щорічний обсяг видань перевищує 700 обліково-видавничих аркушів. Упродовж останніх десяти років у ЛНАУ видається збірник «Вчені ЛНАУ — виробництву», присвячений науковим розробкам учених вишу, можливі обсяги їхнього впровадження та економічний ефект. Щорічно друкується буклет про ЛНАУ, а також збірник наукових праць молодих учених і студентів університету.
У ЛНАУ активну науково-дослідну роботу провадять понад 400 штатних наукових працівників, із них — понад 60 докторів наук та професорів, 310 кандидатів наук, які працюють на 37 кафедрах шести факультетів університету. Серед керівників та виконавців наукових досліджень — академік НААНУ, член-кореспондент НААНУ, п’ятеро заслужених діячів науки і техніки, заслужений працівник народної освіти України, заслужений художник України, лауреат Державної премії України та понад 60 членів різних громадських академій наук.
У науковій роботі беруть участь як професорсько-викладацький склад університету, так і студенти денної і заочної форм навчання. Студентська молодь продовжує і розвиває традиції науково-дослідної роботи в ЛНАУ. Під керівництвом досвідчених учених та викладачів молоді науковці працюють над вивченням та дослідженням проблем аграрного сектору економіки. Результати власних досліджень студенти оприлюднюють на щорічному міжнародному студентському науковому форумі ЛНАУ під назвою «Студентська молодь і науковий прогрес в АПК». Авторів кращих доповідей нагороджують почесними грамотами і грошовими преміями, вони презентують університет на всеукраїнських та міжнародних студентських конференціях. Лауреатами і переможцями студентських конкурсів та олімпіад за останні п’ять років стали понад 120 студентів, більше 80 — нагороджено дипломами різних ступенів.
У ЛНАУ діє студентський екологічний клуб «Чисті джерела», члени якого проводять екологічні дослідження стану навколишнього природного середовища, зокрема Стрийського парку у Львові.
Студентське наукове товариство ЛНАУ підтримує тісні зв’язки з науковими товариствами аграрних вишів України та закордону. Кращі студенти мають можливість знайомитися з науковими роботами студентів із різних країн світу.
Щорічно у Львівському національному аграрному університеті проходить міжнародний науково-практичний форум. У 2006 р. він називався «Теорія і практика розвитку АПК». У рамках форуму відбулися п’ять міжнародних науково-практичних конференцій, на яких обговорювали проблеми соціально-економічної ефективності функціонування АПК, інженерії агропромислового виробництва, (його технологічні та агроекологічні аспекти), збалансованого землевпорядкування, земельного кадастру, механіки і фізики руйнування будівельних матеріалів та конструкцій.

Ректор ЛНАУ, академік НААНУ В. В. Снітинський
презентує учасникам Міжнародного
науково-практичного форуму експозицію ЛНАУ
У 2007 р. у рамках форуму «Екологічні, економічні та технологічні аспекти використання земельних ресурсів» було проведено п’ять міжнародних науково-практичних конференцій, присвячених проблемам економіко-правових аспектів удосконалення земельних відносин; сучасних технологій виробництва продукції рослинництва й охорони довкілля; інженерного забезпечення раціонального використання земельних ресурсів; розвитку земельних відносин в умовах ринкової економіки; будівництва, архітектурних та містобудівельних вирішень будівель, споруд та комплексів агропромислових підприємств і сільських поселень в умовах екологічних, економічних та технологічних вимог використання земельних ресурсів.
У 2008 р. під час форуму «Екологічні, технологічні та соціально-економічні аспекти ефективного використання матеріально-технічної бази АПК» відбулося п’ять міжнародних науково-практичних конференцій. Науковий діалог тривав навколо проблем соціально-економічної ефективності формування і використання матеріально-технічної бази АПК; агроекологічних та технологічних аспектів виробництва сільськогосподарської продукції; матеріально-технічної бази АПК як чинника раціонального використання земельних ресурсів; механіко-технологічних та енергетичних аспектів використання матеріально-технічних ресурсів в АПК; еколого-технологічних та соціально-економічних аспектів агропромислового та сільського будівництва й архітектури.

Нові сорти картоплі, виведені науковцями ЛНАУ
У 2009 р. проведено вісім міжнародних науково-практичних конференцій та один круглий стіл, об’єднані форумом «Шляхи підвищення ефективності використання агроресурсного потенціалу». Під час заходу висвітлювалися актуальні питання ефективного використання агроресурсного потенціалу, а саме: екологічні аспекти раціонального використання природного та агроресурсного потенціалу України; сучасні технології підвищення ефективності використання біологічних ресурсів у рослинництві й тваринництві; агрохімічні та агроекологічні проблеми підвищення родючості ґрунтів і використання добрив; ефективність використання біологічних і матеріально-технічних ресурсів аграрного виробництва; удосконалення фінансово-кредитного механізму АПК; інженерно-технологічне забезпечення енерго- і ресурсоощадного виробництва в АПК; еколого-економічні аспекти використання земельних ресурсів; сучасні проблеми архітектурних та містобудівельних вирішень агропромислових будівель та споруд.
У 2010 р. у межах форуму «Наукові і практичні аспекти агропромислового виробництва та розвитку сільських регіонів» проведено сім міжнародних науково-практичних конференцій, де обговорено актуальні питання агропромислового виробництва в умовах зрівноваженого розвитку сільських регіонів, сучасних технологій у рослинництві й тваринництві як основи підвищення ефективності агропромислового виробництва, техніки та енергетики сучасного агропромислового виробництва, раціонального використання, охорони та відтворення земельних ресурсів, шляхів вирішення екологічних проблем сільських територій, ресурсоощадних та естетичних рішень у сучасній архітектурі та будівництві.

Презентація наукових здобутків ЛНАУ
Загалом упродовж 2010 р. у ЛНАУ проведено 40 науково-організаційних заходів, найважливіші з яких: загальні збори Західного відділення Всеукраїнського конгресу економістів-аграрників; міжнародний семінар «Ріпак — інтенсивна технологія вирощування» (спільно з фірмами Rise Company, BASF, LEMBKE, Dow AgroSciences); звітна наукова конференція аспірантів та здобувачів за результатами науково-дослідної роботи в 2009 р.; звітні студентські наукові конференції ЛНАУ за результатами досліджень 2009 р.; ІІ етап Всеукраїнської студентської олімпіади 2009–2010 навчального року серед студентів вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації з дисципліни «Економіка природокористування»; нарада-семінар «Інформаційно-бібліотечне забезпечення аграрної науки та освіти» (для бібліотек-учасниць Львівського методоб’єднання сільськогосподарських бібліотек); IV Міжнародний форум молодих учених «Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи» (спільно з Харківським НТУСГ ім. П. Василенка); круглий стіл «Роль наукової роботи у професійній підготовці фахівців»; науково-теоретична конференція, присвячена 95-й річниці битви на г. Макіївка «Роль Українських січових стрільців у національно-визвольному русі на західноукраїнських землях» (спільно зі Стрийським коледжем ЛНАУ); VIII Міжнародна науково-технічна конференція «Motoryzacja i Energetyka Rolnictwa» MOTROL’2010 (спільно з Польською академією наук і Вищою інженерійно-економічною школою в Ропчицях); IV Загальнопольська міжнародна наукова конференція «Причини і наслідки деградації ґрунтового середовища» (спільно з Жешувським університетом); Х Міжнародний економічний форум «Транскордонне співробітництво. Погляд у майбутнє» (спільно з Львівською обласною державною адміністрацією, Львівською обласною радою та Львівською міською радою); Всеукраїнська науково-практична конференція «Духовно-моральне виховання в академічному середовищі»; круглий стіл «Консорціум прерійних сільськогосподарських університетів в Україні» (спільно з Університетом Сакскачевану (Коледж сільського господарства та біоресурсів), Університетом Манітоби (факультет сільськогосподарських і продовольчих наук), Університетом Альберти (факультет наук про сільське господарство, життя і навколишнє середовище), Університетом Гранта Мак’Юена (Міжнародний український центр з освоєння ресурсів) та «Центром Канада — Україна»; Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція «Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи» (спільно з Харківським національним технічним університетом сільського господарства ім. П. Василенка) та деякі інші міжнародні науково-практичні форуми та конференції. Також спільно із Закордонною сільськогосподарською службою Міністерства сільського господарства США та Посольством США в Україні було проведено інтернет-лекцію, головною проблемою якої було використання біотехнологій як ефективного підходу у вирішенні проблем глобальної зміни клімату, що забезпечує збереження якості ґрунтів та зернових ресурсів з одночасним підвищенням урожайності та зменшенням посівних площ (доповідач — доктор Браян Вайнхолд, фахівець із ґрунтознавства та біотехнологій, голова відділу досліджень ґрунтів Департаменту агроекосистем та землекористування Аграрної науково-дослідної служби Департаменту сільського господарства США).

Урочиста академія з нагоди надання
університету статусу національного
У 2010 р. у Львівському національному аграрному університеті відбувся Фестиваль науки, під час якого на факультетах було проведено наукові читання, звітні студентські наукові конференції за результатами науково-дослідної роботи у 2009 р., круглий стіл на тему: «Українська школа фізичної економіки у світлі наукової спадщини М. Руденка» та ХХІІІ європейську регіональну конференцію «Прогресивні методи управління водними та земельними ресурсами для сільськогосподарського виробництва та розвитку сільських територій», на якій було закцентовано увагу на проблемах інтегрованого управління земельними та водними ресурсами, екологічних проблемах експлуатації зрошувальних та осушувальних систем, управління системами подвійного регулювання водного режиму, на питаннях охорони довкілля, зокрема боротьби з паводками та впливу глобальної зміни клімату на навколишнє природне середовище.
У ЛНАУ успішно працює аспірантура. Щороку із стін вишу виходять 20–30 висококваліфікованих науковців, які мають можливість стати провідними викладачами вищих навчальних закладів.
Для покращення організації науково-дослідної роботи та підвищення рівня інформаційного забезпечення наукова частина ЛНАУ планує створення інформаційної мережі з відповідними базами даних науково-технічної продукції, розширення доступу до інформаційних ресурсів електронних бібліотек, електронних наукових журналів, збільшення кількості публікацій і патентів на винаходи, розширення наукових зарубіжних контактів, упровадження результатів науково-дослідної роботи в навчальний процес тощо. У подальшій науковій роботі в Новаційному центрі ЛНАУ розвиватиметься питання трансферу технологій у агропромислове виробництво.



Виховна робота
      Кожний думай, що на тобі
      Міліонів стан стоїть,
      Що за долю міліонів
      Мусиш дати ти одвіт.
                              Іван Франко



У ЛНАУ збудовано та освячено
церкву Св. рівноапостольного
князя Володимира Великого,
основану на честь та прославу
Пресвятої Богородиці
Ці слова, написані наприкінці ХІХ ст., актуальні й сьогодні для людей, які беруть участь у формуванні нової генерації людства, яке, з іншого боку, ставить перед нами актуальну проблему навчання, а з іншого — має значно глибший зміст, оскільки є синтезом процесів навчання та виховання.
У Львівському національному аграрному університеті напрацьовано значний досвід виховання студентської молоді. Педагоги ЛНАУ переконані, що вирішення проблем сучасного українського виховання неможливе без чіткого погляду на систему цінностей, які покладено в його основу.
Система цінностей включає:
1. Цінності особистого життя (воля, мудрість, урівноваженість, працьовитість).
2. Цінності родинного життя (подружя вірність, гармонія стосунків поколінь, гостинність, злагода між членами родини).
3. Громадські цінності (права і свободи людини, суверенітет особи, пошана до закону).
4. Національні цінності (державна незалежність України, патріотизм, почуття національної гідності).
5. Абсолютні, вічні цінності (віра, надія, любов, правда, справедливість, доброта тощо).
6. Валео-екологічні цінності (увага до власного здоров’я, гарт організму, дбайливе ставлення до довкілля).
Сукупність цих чеснот визначає зміст морального, патріотичного, громадянського, родинного, трудового, фізичного й екологічного виховання.
Ураховуючи ці пріоритети та чинні законодавчі документи, ЛНАУ вибудував систему виховної роботи.
Основні принципи системи виховної роботи ЛНАУ:
– принцип безперервності процесу виховання, завдяки якому студент стає учасником виховних заходів протягом усього періоду навчання в університеті;
– принцип універсальності, що полягає в логічному використанні навчального матеріалу з виховною метою, тобто забезпечення інтегрованості освітнього і виховного елементів у єдиному педагогічному процесі;
– принцип комплексності, який передбачає використання з метою виховання всіх форм навчального процесу (лекція, лабораторно-практичні й семінарські заняття, науково-дослідна робота студентів тощо), а також позанавчальних форм культурно-мистецького відпочинку;

Владика Михаїл Колтун спілкується
зі студентською молоддю
– принцип наставництва, завдяки якому найбільшою мірою забезпечується виконання головних завдань — насамперед індивідуалізація виховання, спрямованого на формування самобутньої і гармонійно розвиненої творчості особистості.
Виховання — це насамперед самовиховання. Молода людина сама визначається з пріоритетами. В цьому процесі визначальними стають віра в ідеали, погляди авторитетних людей, зокрема батьків, вихователів, викладачів, ровесників, інформація з книжок, фільмів, окремих фактів життя.
Сучасне українське виховання передбачає переорієнтацію уваги з «інформативного» впливу, коли вихованцеві лише словесно пояснюють і нав’язують стандартну модель «правильної» поведінки (за допомогою лекцій, нотацій, гасел), на діяльне виховання. Останнє базується на фактах з реального життя, його правдивості, максимальному залученні вихованця до творення добра шляхом участі в громадському житті навчального закладу, громадських молодіжних об’єднаннях та інших формах виховного процесу.

День вишиванки в ЛНАУ
Із метою активізації навчально-виховної роботи, пошуків та впровадження її нових, ефективних форм в університеті працює рада з гуманітарної освіти, яку очолює ректор ЛНАУ В. В. Снітинський. Основні питання, які розглядають на засіданні ради, — підвищення наукового рівня виховної роботи університету та ефективність і якість цього напряму діяльності університету.
В університеті ведеться робота над комплексною науковою темою кафедр гуманітарних наук — «Гуманітарні аспекти досліджень в аграрній сфері». Заплановано розпочати видання журналу наукових статей викладачів кафедр гуманітарного циклу.
Органом, який забезпечує організацію та функціонування системи національного виховання в університеті є рада з організації виховної роботи. Члени ради обговорюють і затверджують плани виховної роботи факультетів та коледжів, які входять до структури університету. Рада розробляє план загальноуніверситетських заходів на навчальний рік, затверджує актуальні теми лекторію щодо важливих соціальних, політичних та культурно-освітніх проблем.

Божественна літургія та урочисте освячення каменя і хреста
на місці майбутньої каплиці ЛНАУ
Із метою вирішення важливих питань організації виховного процесу в академічних групах та обміну досвідом виховної роботи на факультетах діють ради наставників факультетів. Рада є дорадчим органом при декані факультету. Загальне керівництво роботою ради здійснює заступник декана з виховної роботи. До складу ради входять наставники академічних груп факультету. Завданням ради є: аналіз планів виховної роботи наставників академічних груп; розробка загальних рекомендацій щодо складання планів; розгляд плану виховної роботи факультету; огляд й аналіз методичних матеріалів виховної тематики, вміщених у фахових журналах і газетах; розробка методичного забезпечення виховних та інформаційних годин; вивчення досвіду кращих наставників академічних груп факультету; обмін досвідом виховної роботи наставників академічних груп факультету; обговорення методики проведення інформаційних та виховних годин, розробка й рецензування методичної літератури виховного спрямування.

Віддаємо шану Степанові Бандері
Практичне завдання вихователя-наставника полягає насамперед у вдосконалені того середовища, в якому живе вихованець (стосунки в університеті, зміст освіти, методи навчання), а також у «демонструванні» власного ставлення до світу (фактів, подій, людей тощо) і найважливіше — в прагненні стати прикладом для молодого покоління.
У ЛНАУ постійно проводять семінари наставників академічних груп на теми: «Особливості виховної роботи в академгрупах»; «Сучасна політична ситуація в Україні»; «Методи і форми виховної роботи із студентами в групі»; «Профілактика правопорушень в середовищі студентської молоді»; «Національні традиції і їхнє використання у виховному процесі»; «Проблеми мовної культури і виховна робота в студентських групах»; «Йосиф Сліпий — патріарх УГКЦ»; «Обмін досвідом роботи керівників-наставників»; «Степан Бандера — провідник української визвольної революції»; «Проблеми культури й етикету у виховній роботі із студентською молоддю».
Для викладачів ЛНАУ читають дисципліну «Педагогіка вищої школи». Її мета — забезпечити науковий підхід до сучасного навчального процесу, визначити його закономірності, ознайомити з оптимальними формами, методами, засобами навчання і виховання студентської молоді. Програма включає загальні основи педагогіки вищої школи та історії вищої освіти, питання дидактики і національного виховання.
Найважливішими проблемами науково-практичного семінару «Педагогіка вищої школи» для науково-педагогічних працівників ЛНАУ є: «Вища школа на початку ІІІ тисячоліття: реалії та перспективи»; «Педагогіка вищої школи як наука та методи педагогічних досліджень»; «Вища освіта та педагогічна думка в Україні»; «Навчальний процес. Дидактичні принципи та зміст освіти у вищій школі. Втілення принципів діяльнісного підходу у зміст навчання»; «Нормативно-правове забезпечення навчального процесу. Дидактичні основи планування та виконання організаційно-методичної роботи у вищій школі»; «Процес, шляхи і засоби національного виховання молоді»; «Культура мови викладання у вищій школі».
Із 2003 р. виховні години зараховують у педагогічне навантаження викладачів, а з 2007 р. — уведено навчальну дисципліну «Сімейно-побутова культура та домашня економіка».

Освячення церкви
Особливу роль у виховній роботі зі студентами під час навчання виконують кафедри гуманітарного та соціально-економічного циклу, де студенти здобувають знання про сутність людини, природи, суспільства, формуються як активні учасники політичного життя і державотворчого процесу. Тут виробляють правила культурної поведінки студентів, культури мови. Викладачі цих кафедр забезпечують проведення загальноуніверситетського лекторію.
Крім цього, на факультетах працює медичний лекторій, де організовують зустрічі з лікарями та працівниками органів внутрішніх справ для запобігання алкоголізму, тютюнопаління, наркоманії, ВІЛ-інфекції та пропагування здорового способу життя серед студентської молоді.
Важливий акцент робиться на потребі в громадській та суспільно-корисній праці студента. Під громадською діяльністю розуміємо індивідуальну участь студента в громадській роботі факультету та університету загалом, у гуртках художньої самодіяльності, спортивних секціях, ССО «Основа», в організації і проведенні екскурсій та культпоходів. Самостійна робота передбачає опрацювання додаткової літератури, проблемних, дискусійних питань із курсу «Сімейно-побутова культура та домашня економіка».

Екскурсія в музеї історії університету
Кафедри гуманітарного циклу організовують студентську науково-дослідну роботу. При кафедрі українознавства працюють студентські гуртки краєзнавства та плекання рідної мови; при кафедрі філософії та політології — філософський, релігієзнавчий, соціологічний та політологічний гуртки.
«Понад усе пильнуй своє серце, бо з нього б’ють джерела життя» (Книга мудрості 12 ст.) — ця сентенція стала девізом для кожного члена університетської родини. Духовне виховання в навчальному закладі розпочинається із дня посвяти в студенти першокурсників. Навчальний рік починається із Божественної літургії, адже, як сказав святий Дон Боско, «лише релігія спроможна покласти основу під велике діло доброго виховання та завершити його»!
У 2006 р. правлячий архієрей Сокальсько-Жовківської єпархії Михаїл Колтун благословив і призначив капелана ЛНАУ — отця Петра Верхоляка. Тож сьогодні студенти університету мають духовного наставника. Душпастирський центр бере участь у духовному вихованні молоді через: служіння Божественної літургії в церкві святого Рівноапостольного князя Володимира Великого; виконання Божественної літургії Івана Золотоустого народною хоровою капелою студентів ЛНАУ «Джерела Розточчя»; духовні реколекції; прощі викладачів та студентів до Зарваниці, Страдча, Заглинної, Крехова, Люрду, Єрусалиму; вишкіл студентських лідерів у Львівській духовній семінарії; участь студентів та викладачів ЛНАУ у з’їздах християнської молоді ТЕЗЕ (Швейцарія, 2007; Бельгія, 2008; Польща, 2009, Голландія, 2010); зустрічі з монахами, духовними особами, викладачами Українського католицького університету, представниками громадських молодіжних організацій. Також викладачі й студенти ЛНАУ двічі були учасниками Європейського симпозіуму «Університет і церква в Європі», який проходив у Римі. У виші активно діє осередок товариства «Українська молодь — Христові».

Народна хорова капела студентів ЛНАУ «Джерела Розточчя»
В університеті проводять науково-практичні конференції, семінари, читання, круглі столи із проблем духовності, зокрема Науково-практична конференція «Патріарх Йосиф Сліпий і духовне відродження України», Міжнародна науково-практична конференція «Університетське Капеланство у третьому тисячолітті», Всеукраїнська науково-практична конференція «Духовно-моральне виховання у академічному середовищі».
14 жовтня 2009 р. було освячено церкву святого Рівноапостольного князя Володимира Великого, засновану на честь і прославу Пресвятої Богородиці Владичиці України. Завдяки ініціативі та наполегливості ректора університету Володимира Васильовича вдалося реалізувати важливий проект, який став центром духовного виховання нашої молоді. На Європейському симпозіумі «Університет і церква в Європі», який відбувся в Римі 2002 р. Іван-Павло ІІ слушно зазначив, що студентська церква — це гостинний і відкритий дім для всіх, хто, шануючи духовного вчителя, стає шукачем правди і служить людству своєю повсякденною відданістю знанням.

Духовий оркестр університету
Центром національно-патріотичного виховання студентів є музеї ЛНАУ: Музей Степана Бандери, Музей історії університету, Кабінет-музей ім. Є. Храпливого, які є своєрідною лабораторією для кафедр гуманітарного циклу.
Вагому роль у процесі національно-патріотичного та духовного виховання відіграє видавничий орган університету — газети «Університетські вісті» та «Вісті Музею Степана Бандери». Для наставників академічних груп систематично видають методичні посібники, серед них — «Шляхами міста Львова», «Екологічне виховання», «Формування естетичних поглядів у студентському середовищі», «Духовні перлини нашого краю», «Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції до 100-річчя від дня народження Степана Бандери» тощо.
Для забезпечення науково-дослідної роботи в університеті проходять дні кафедр, науки, аспіранта, інформації.
Для обговорення актуальних питань вищої школи, внутрішньої, зовнішньої і молодіжної політики, етичних проблем, питань, пов’язаних із студентським самоврядуванням, та інших тем, що викликають інтерес у студентів університету, діє студентський дискусійний клуб.

Міністр аграрної політики та продовольства
М. Присяжнюк вітає художні колективи
ЛНАУ — переможців Всеукраїнського
фестивалю художньої творчості
«Софіївські зорі»
У сучасних умовах реалізація молодіжної політики неможлива без плідної співпраці з органами студентського самоврядування та громадськими студентськими об’єднаннями. В університеті діє ССО «Основа», названа на честь студентського товариства «Основа», членом якого був С. Бандера під час навчання в Дублянах. «Основа» співпрацює зі студентською профспілковою організацією, що сприяє реалізації освітньо-наукових, мистецьких, спортивно-масових та культурно-розважальних проектів. Заходи ССО «Основа» спрямовані на активізацію діяльності студентської ради, зокрема на проведення круглих столів, диспутів, творчих зустрічей і літературних читань у світлицях гуртожитків, а також на організацію конкурсів на кращий гуртожиток (поверх, кімнату), конкурсу між старостами гуртожитків тощо.
Органи студентського самоврядування ЛНАУ проводять традиційні фестивалі та конкурси в ЛНАУ, які засвідчують високу виконавчу майстерність художніх колективів та окремих виконавців на кожному факультеті. У світлицях гуртожитків студенти організовують літературні читання й тематичні вечори, відвідують театри міста Львова.
Із кращих учасників команд КВК формується загальноуніверситетська команда «Нокдаун», яка є переможцем всеукраїнського чемпіонату КВК серед вишів Мінагрополітики України. Нині кожен факультет має свою команду КВК та багато творчих колективів, які успішно виступають на фестивалях і конкурсах.

Чемпіони футбольних змагань
«Кубок ректора — 2010»
На окрему увагу заслуговує діяльність студентського містечка ЛНАУ. До цього комплексу входить система гуртожитків, НД «Просвіта», спортивні майданчики, студентська їдальня «Княжий двір», літній театр, лікарня і будинок побуту. У кожному гуртожитку облаштовані світлиці, читальні зали, кімнати для занять спортом. Конкурси на кращі кімнату, поверх та гуртожиток студентського містечка ЛНАУ, спортивні змагання, інтелектуальні й мистецькі конкурси та фестивалі — всі ці форми роботи сприяють формуванню культури студентів університету.
У Всеукраїнському конкурсі на кращу організацію побуту студентів серед вишів ІІІ–ІV рівня акредитації Мінагрополітики України в 2008–2009 навчальному році гуртожитки ЛНАУ посіли ІІ почесне місце. Комісія відзначила високий рівень організації студентського самоврядування, медичного й побутового обслуговування та харчування студентів.
На березі Чорного моря розташовано оздоровчо-спортивний табір ЛНАУ «Маяк». Він займає 3,0 га Очаківського лісництва і є одним із найдавніших на узбережжі (його засновано в 1970 р.) оздоровчих закладів для учнівської, студентської молоді, працівників університету та АПК України. Тут проходять навчально-дослідні практики студентів та аспірантів ЛНАУ. Повноцінне функціонування оздоровчо-спортивного табору «Маяк» забезпечують капітальні та тимчасові споруди. На території закладу розташовано стадіон із футбольним полем, волейбольний, бадмінтонний, баскетбольний, спортивно-гімнастичний та дитячий майданчики для учнівської та студентської молоді. Табір розраховано на 240 місць, а за період літнього сезону тут оздоровлюється понад 1200 осіб.

Нагородження кращих гравців футбольних
змагань «Кубок ректора — 2010»
Культура завжди об’єднувала людей і творила єдину націю. Саме тому велика увага в університеті приділяється художній творчості студентів та викладачів. Для розвитку творчих здібностей і мистецьких уподобань академічної молоді постійно функціонує народний дім ЛНАУ «Просвіта», при якому працюють творчі колективи університету: народна хорова капела викладачів та співробітників ЛНАУ, народна капела бандуристів, народна хорова капела «Джерела Розточчя», народний камерний хор «Бужани», народний ансамбль «Троїсті музики», народний ансамбль танцю «Первоцвіт», народний духовий оркестр, вокально-інструментальний ансамбль, вокальна формація «Золотий лев», рок-гурт «Ґорґани», студія «Солоспів», чоловічий квартет, літературно-мистецька студія, академія народного танцю, фольклорний ансамбль «Світлиця», ансамбль сучасного танцю, танцювальний ансамбль «Брейк-данс», КВК «Нокдаун», КВК факультетів, а також театральна студія і творчі об’єднання різних факультетів.
У колективах художньої творчості зайнято понад 2500 студентів університету. Поміж них — чотириразові переможці Всеукраїнського фестивалю художньої творчості серед колективів аграрних вищих навчальних закладів «Софіївські зорі», а також лауреати міжнародних, всеукраїнських та обласних конкурсів і фестивалів.
На базі ЛНАУ проводиться обласний та регіональний етапи Всеукраїнського фестивалю художньої творчості серед колективів аграрних вищих навчальних закладів «Софіївські зорі», Всеукраїнський чемпіонат КВК серед вищих навчальних закладів Мінагрополітики України.
Отже, метою морально-духовного виховання студентів у ЛНАУ є формування успішної особистості, яка здатна самореалізуватися в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал та носій рідної культури.

Спортивно-масова робота

Нагородження кращих гравців футбольних
змагань «Кубок ректора — 2010»
Навчальний процес із фізичного виховання студентів університету забезпечують 12 викладачів кафедри, які проводять секційну та фізкультурно-оздоровчу роботу серед студентської молоді.
У навчальному закладі функціонує 36 збірних команд, членами яких є 766 осіб, з-поміж яких: 251 — займаються олімпійськими та 515 — неолімпійськими видами спорту.
При кафедрі фізичного виховання організовано роботу спортивних секцій та гуртків, де регулярно підвищують свою спортивну майстерність понад дві тисячі студентів усіх курсів. У спортивних секціях займаються два заслужені майстри спорту, п’ять майстрів спорту міжнародного класу, 15 майстрів спорту України, 47 кандидатів у майстри спорту, 42 спортсмени І розряду, 1123 спортсмени ІІ та ІІІ розрядів.
Згідно з наказом ректора університету та відповідно до плану роботи кафедри зі спортивної та оздоровчо-масової роботи викладачі кафедри проводять спортивно-масові заходи, а саме: змагання з різних видів спорту серед студентських груп та курсів, відбіркові змагання серед студентів перших курсів, спартакіаду ЛНАУ між факультетами, спартакіаду «Здоров’я» серед професорсько-викладацького складу та співробітників ЛНАУ, матчеві зустрічі тощо.

Козацькі змагання
Збірні команди ЛНАУ з різних видів спорту та окремі спортсмени постійно беруть участь у комплексних спортивних заходах області та України загалом, зокрема в щорічній Універсіаді Львівщини серед вишів, Всеукраїнських спортивних іграх Мінагрополітики України, Всеукраїнських сільських іграх, а також в інших обласних, всеукраїнських та міжнародних змаганнях. Протягом останніх десяти років ЛНАУ постійно виборює переможне місце в «Універсіадах Львівщини» (у другій групі вишів). Вдало виступають збірні команди з різних видів спорту на фінальних змаганнях серед аграрних вищих навчальних закладів Мінагрополітики України. Перше місце спортсмени ЛНАУ посіли в змаганнях з волейболу, футболу, настільного тенісу, третє — з лижних перегонів. ЛНАУ виборов ІІ місце у всеукраїнському конкурсі-огляді спортивних споруд серед вишів Мінагрополітики України.
Гордістю ЛНАУ є Ольга Коробка — студентка землевпорядного факультету, багаторазовий чемпіон України, тричі Чемпіон Європи, бронзовий призер чемпіонатів Світу та срібний призер Олімпійських ігор 2008 р.; Олександра Когут — заслужений майстер спорту, Чемпіон Світу 2010 р. із вільної боротьби, призер чемпіонатів Європи; Ольга Нарепеха — майстер спорту міжнародного класу з вільної боротьби, призер чемпіонатів Європи; Ігор Мацигон — майстер спорту з кульової стрільби, срібний призер відкритої першості України серед юніорів, переможець літніх юнацьких спортивних ігор України; Кухта Юрій — член молодіжної збірної України з регбі; Магир Богдан — член юніорської збірної України з веслування на байдарках і каноє; Іваницький Іван — майстер спорту міжнародного класу з боксу; Андріюк Дмитро — майстер спорту з важкої атлетики, призер чемпіонату України серед юніорів; Андрій Гурський — член молодіжної збірної України з футболу; Максим Погорілий — майстер спорту, призер Кубка України зі стрільби з лука, Ігор Лемківський — майстер спорту з регбі.

Фінал всеукраїнських спортивних ігор серед
студентів вищих навчальних закладів Мінагропрому України
Близько 20 спортсменів входять до збірних команд України з важкої атлетики, вільної боротьби, стрільби з лука, футболу тощо. У Всеукраїнських сільських студентських іграх успішно виступали та посіли ІІІ місце збірні команди з футболу, волейболу. У першості України серед команд вищої студентської ліги бере участь волейбольна чоловіча команда. Високу майстерність під час виступів у чемпіонаті області демонструють студенти-футболісти ЛНАУ, які вибороли перше місце на спартакіаді серед вишів Мінагрополітики України. Перший Кубок України отримала збірна команда ЛНАУ з пляжного гандболу.
Традиційно проводяться футбольний турнір «Кубок Ректора». До сторічного ювілею Степана Бандери 19 травня 2009 р. серед факультетів уперше було організовано комплексні змагання «Наша Атлетика», програму і формат яких розробив колектив кафедри фізвиховання. Захід пройшов на високому організаційному рівні та мав резонанс у ЗМІ Львівщини.
Із метою пропаганди здорового способу життя серед студентів, професорсько-викладацького складу та співробітників ЛНАУ, сприяння фізичному, духовному вихованню та вдосконаленню через залучення до занять у фізкультурно-оздоровчих секціях за інтересами в університеті розроблено й впроваджено спеціальні Положення про оздоровчі секції.



Логос Україна      << Забудова навчально-наукових установ у Дублянах (1853–2009)      [ зміст ]      Директори Рільничої школи та Академії рільництва в Дублянах >>