Ступень
Михайло Григорович

Декан землевпорядного факультету

Дійсний член Української екологічної академії наук,
доктор економічних наук, професор,
завідувач кафедри земельного кадастру,
почесний землевпорядник України
Н ародився 31 жовтня 1959 р. у с. Бісковичі Самбірський району Львівської області. У 1981 р. закінчив землевпорядний факультет Львівського сільськогосподарського інституту за спеціальністю «Землевпорядкування» з присвоєнням кваліфікації інженера-землевпорядника.
Після закінчення інституту розпочав трудову діяльність інженером землевпорядної експедиції НДС ЛСГІ. З 1983 р. працює на посаді асистента кафедри земельного кадастру. В 1992 р. М. Г. Ступень захистив кандидатську дисертацію на тему: «Земельний кадастр і організація використання земельних ресурсів в системі АПК (на прикладі Рівненської області)». У 1995 р. йому присвоєно вчене звання доцента кафедри земельного кадастру, в 1999 р. обрано членом-кореспондентом Української екологічної академії наук, а згодом, у 2002 р., — її дійсним членом.
Із 2002 р. — завідувач кафедри земельного кадастру. Здійснює керівництво науковою роботою кафедри за темою: «Розробка теоретичних основ державного земельного кадастру та методики застосування його даних із метою організації раціонального використання земель в умовах ринкової економіки». Науковий ступінь доктора економічних наук здобув у 2004 р., захистивши в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України дисертацію на тему: «Теоретичні основи організації використання і охорони земель населених пунктів в умовах реформування земельних відносин». У 2005 р. йому присвоєно вчене звання професора, а в 2006 р. призначено деканом землевпорядного факультету.
Під час роботи у ЛНАУ проходив стажування в провідних закладах України й університетах Австрії та Польщі.
Голова Спілки землевпорядників Львівщини, член наукової ради при Головному обласному управлінні земельних ресурсів Держкомзему у Львівській області, член спеціалізованої ради із захисту кандидатських дисертацій Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України та Львівського національного аграрного університету.
Напрями наукової діяльності: розробка й удосконалення теоретико-методологічних основ ведення державного земельного кадастру; організація використання й охорона земель у населених пунктах; розміщення продуктивних сил і регіональна економіка природокористування; охорона земель; містобудівні аспекти використання земель; питання державного регулювання ринкової економіки; застосування даних державного земельного кадастру.
Опублікував понад 310 наукових праць, зокрема шість монографій, два навчальні підручники, шість навчальних посібників, чотири брошури, 50 тез доповідей на наукових симпозіумах і семінарах, 82 навчально-методичні праці (з них — 15 публікацій за кордоном, зокрема в Польщі, Австрії, Молдові, Білорусі).
За заслуги в науково-освітній галузі Михайла Григоровича відзначено державними нагородами, зокрема в 2000 р. — нагрудним знаком «Почесний землевпорядник України», а в 2008 р. — відзнакою «Відмінник аграрної освіти» ІІІ ст.
Землевпорядний факультет

У системі заходів щодо раціонального використання та охорони земель важливе місце належить землевпорядкуванню й земельному кадастру. Підготовку фахівців із землевпорядкування в Західному регіоні України розпочато в 1947 р. у Львівському сільськогосподарському інституті. На той час інженерів-землевпорядників, які працювали переважно в південно-східних та центральних областях України, готували лише в Одеському та Харківському сільськогосподарських інститутах.

Урочисте засідання вченої ради факультету
в президії. Зліва направо: проф., завідувач
кафедри землевпорядного проектування
О. Д. Шулейкін, декан землевпорядного
факультету К. М. Баєв, головний інженер
інституту землеустрою С. Г. Кузь, проф.,
ректор інституту М. Т. Гончар, доцент кафедри
землевпорядного проектування І. М. Мартинюк
Перші п’ять років студенти-землевпорядники були підпорядковані деканату лісогосподарського факультету «Львівської політехніки». Лише в 1952 р., коли кількість студентів зросла до 250 осіб, було створено деканат землевпорядного факультету.
Фундатором і першим деканом факультету став професор О. Д. Шулейкін, який очолював його до 1967 р.
Пізніше деканами факультету працювали: доценти К. М. Баєв (1967–1978), Я. І. Лютий (1978–1992), В. І. Пастернак (1992–1997), Р. Й. Гулько (1997–1999), професор Д. І. Гнаткович (1999–2001), доцент О. Я. Микула (2001–2006). У вересні 2006 р. землевпорядний факультет очолив доктор економічних наук, професор, академік УЕАН М. Г. Ступень.
Згадуючи сьогодні часи заснування факультету, треба віддати належне його фундатору — О. Д. Шулейкіну, людині з унікальними організаторськими здібностями й глибоким мисленням. Його заслуги в становленні факультету надзвичайно великі. Він завжди знаходив правильні рішення для розв’язання найскладніших питань, користувався великим авторитетом як в інституті, так і за його межами.
Першим структурним підрозділом факультету була кафедра геодезії, завідувачем якої був старший викладач М. В. Соловйов. Кафедру засновано одночасно з відкриттям набору студентів на факультет. Наприкінці 1950 р. на факультеті створено основну профільну кафедру — землевпорядного проектування, яку очолив доктор економічних наук, професор О. Д. Шулейкін.

Посвячення в студенти на землевпорядному
факультеті, 1972 р. Зліва направо: доц.
Р.П. Возняк, доц. М. І. Гринюк, доц. М. А. Мицай,
проф. Т. П. Магазинщиков (проректор),
доц. З. П. Флекей, доц. К.М. Баєв (декан)
У перші роки із цього напряму підготовки функціонувало лише стаціонарне відділення зі щорічним набором у 50 студентів. Водночас вимоги до них були досить суворими. Зокрема з першого набору інститут закінчив лише 21 студент, а з другого — 30. Звісно, такої кількості фахівців було недостатньо. Тому в 1959 р. на факультеті було відкрито заочну форму підготовки інженерів-землевпорядників зі щорічним прийомом у 50 осіб. Ця форма навчання існує й сьогодні.
У зв’язку з необхідністю виконання актуальних завдань соціального розвитку села в 1961 р. на факультеті створено кафедру планування й забудови сільських населених місць, яку очолив кандидат технічних наук, доцент Ю. Ф. Соломін. У 1965 р. на базі цієї кафедри відкрито нову спеціалізацію — «Архітектура і планування сільських населених місць» із прийомом 25 осіб. У 1977 р. організовано архітектурний факультет, який згодом перейменовано у факультет сільськогосподарського будівництва.
У 60-ті рр. минулого століття актуальною стала проблема оцінки землі як засобу виробництва, впровадження у практику земельного кадастру, що було необхідно для поліпшення використання земель, визначення структури посівних площ в окремих господарствах і регіонах та підвищення продуктивності земель. З метою активізації вивчення цих питань, у 1968 р. на факультеті було створено кафедру землевпорядкування, яку згодом, у 1972 р., перейменовано на кафедру земельного кадастру. Її очолив кандидат економічних наук, професор Т. П. Магазинщиков.
У 1974 р. на основі спеціальності «Землевпорядкування» було відкрито спеціалізацію «Земельний кадастр» із набором 25 осіб. У 1986 р. її оформлено як спеціальність «Управління земельними ресурсами і їх охорона».

БАЄВ Костянтин
Миколайович
Декан (1967–1978)

ШУЛЕЙКІН Олександр
Дмитрович
Декан (1953–1967)
Із 1986 р. набір на стаціонарне відділення скоротили до двох груп, одна з яких мала спеціалізацію «Землевпорядне проектування», а друга — «Управління земельними ресурсами і їх охорона». Скоротився набір і на заочну форму навчання.
У час, коли постала проблема проведення земельної реформи у зв’язку зі зміною земельних відносин у суверенній Україні, переходом до багатоукладних форм господарювання, зросла потреба і в інженерах-землевпорядниках. Набір на факультеті знову зріс до 75 осіб на денну форму навчання і 50 осіб на заочну.
Сьогодні землевпорядний факультет забезпечує підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за напрямом підготовки «Геодезія, картографія та землевпорядкування», кваліфікації «спеціаліст» — за спеціальністю «Землевпорядкування та кадастр» та спеціалізаціями «Оцінка землі і нерухомості», «Охорона земель», «Регулювання земельних і майнових відносин» та «Управління територіями», а також «магістр» — за спеціальностями «Землевпорядкування та кадастр», «Геоінформаційні системи і технології» та «Економіка довкілля і природних ресурсів». Також розпочали роботу курси оцінювачів землі.

ПАСТЕРНАК
Володимир Іванович
Декан (1992–1997)

ЛЮТИЙ
Ярослав Іванович
Декан (1978–1992)
На землевпорядному факультеті діють чотири спеціальні кафедри: землевпорядного проектування, земельного кадастру, управління земельними ресурсами, геодезії та геоінформатики; крім того, дві загальноосвітні — кафедра фізичної культури та кафедра іноземних мов. У структурі факультету також функціонує Західний науково-дослідний інститут землеустрою та земельного кадастру.
Станом на 01.09.2009 р. на землевпорядному факультеті здобувало освіту 1450 студентів, зокрема на денній формі навчання — 485 осіб, на заочному відділенні — 748 та в інституті післядипломного навчання — 217.
Випускові кафедри:
– за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» напряму підготовки «Геодезія, картографія та землеустрій» — усі чотири спеціальні кафедри;
– за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст» та «магістр» — кафедра землевпорядного проектування (завідувач — к. е. н., доцент П. П. Колодій), кафедра управління земельними ресурсами (завідувач — д. е. н., професор А. Я. Сохнич) та кафедра земельного кадастру (завідувач — д. е. н., професор М. Г. Ступень).

ГНАТКОВИЧ
Дмитро Іванович
Декан (1999–2001)

ГУЛЬКО
Роман Йосипович
Декан (1997–1999)
На землевпорядному факультеті створено відповідну матеріально-технічну базу, яка забезпечує якість освітнього процесу й запровадження в практику результатів наукових досліджень. Зокрема сьогодні за кафедрами землевпорядного факультету закріплено чотири окремі лекційні аудиторії, вісім навчальних аудиторій і три кабінети, два комп’ютерні класи, п’ять службових кабінетів завідувачів кафедр, вісім викладацьких і шість лаборантських кімнат. Загальна площа аудиторного фонду, яка припадає на одного студента факультету, відповідає вимогам Державної акредитаційної комісії і становить понад 14 м2. Під час проведення практичних і лабораторних занять використовують спеціальне геодезичне обладнання. Для факультету придбано фотограмметричну станцію «Дельта», GPS-станцію та електронний тахеометр. Добре організовано роботу з унаочнення навчального матеріалу. У кожній спеціалізованій лабораторії й аудиторії є оформлені стенди та плакати. В коридорах академічного корпусу встановлено демонстраційні стенди.
За рішенням Державної акредитаційної комісії Міністерства освіти і науки України збільшено кількість ліцензованих місць для освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»: зокрема на денній формі навчання — до 130 осіб, на заочній — до 145.

МИКУЛА
Олег Ярославович
Декан (2001–2006)
У 2009 р. завдяки реалізації проекту «Видача державних актів на право власності на землю у сільській місцевості та розвиток системи кадастру» відомої американської фірми ЕSRI, яка перемогла в міжнародному тендері на постачання програмного продукту для українських вишів, на землевпорядному факультеті організовано комп’ютерний клас для підготовки фахівців за напрямом «Геодезія, картографія та землевпорядкування». До складу комп’ютерного класу входить 19 робочих станцій та один сервер, які з’єднано в локальну мережу, а також принтер, сканер, мультимедійний проектор та ноутбук для обробки геодезичних вимірів. Це дозволить готувати фахівців-землевпорядників на найвищому рівні, надаючи їм можливість набувати практичних навичок із використання сучасного програмного забезпечення.
Також на факультеті створено навчально-методичний кабінет, що є одним зі структурних підрозділів університету, лабораторії з геоінформаційних систем, економіки довкілля й природних ресурсів, землевпорядкування та кадастру.
Навчання та проведення наукових досліджень на землевпорядному факультеті за всіма напрямами й спеціальностями різних освітньо-кваліфікаційних рівнів забезпечують 66 науково-педагогічних працівників. Із чотирьох спеціальних кафедр факультету дві очолюють професори, доктори наук, дві — кандидати наук, доценти. Викладачі факультету є авторами навчальних посібників і підручників, які широко використовують і в інших навчальних закладах України.
У липні 2005 р. вчена рада ЛНАУ ухвалила рішення щодо переходу університету на навчання за кредитно-модульною системою. У результаті відбулося скорочення кількості навчальних дисциплін у навчальних планах підготовки фахівців на всіх освітньо-кваліфікаційних рівнях через їх об’єднання й укрупнення, а саме: на освітньо-кваліфікаційному рівні «бакалавр» скорочено 15 дисциплін, «спеціаліст» — п’ять, «магістр» — сім.

Викладачі землевпорядного факультету. Зліва направо:
перший ряд: к. е. н., ст. викл. С. С. Радомський, ст. викл.
В. І. Ващенко, к. е. н., проф. П. Г. Казьмір, д. е. н., проф.
М. Г. Ступень, ст. викл. О. О. Костишин, к. е. н., доц. М. С. Богіра,
к. т. н., доц. С. С. Перій, к. е. н., доц. Д. І. Солярчук; другий ряд:
ст. лаб. Г. І. Карабчук, к. е. н., доц. Л. М. Тібілова, асист.
З. Ю. Черевко, к. е. н., в. о. доц. Р. Б. Таратула, ст. лаб. Г. Є. Микула,
к. е. н., доц. Г. Є. Нестеренко, асист. С. О. Малахова, ст. викл.
Г. М. Дудич, ст. викл. О. Г. Солтис, к. е. н., доц. Н. Р. Шпік, асист.
І. Б. Жак, ст. лаб. І. К. Гожельник, лаб. І. Кіш; третій ряд: асист.
М. В. Харпачко, к. т. н., доц. Б. Б. Паляниця, к. е. н., доц.
О. Я. Микула, ст. викл. Я. В. Хлян, к. т. н., в. о. доц.
В. М. Новосад, асист. В. В. Корба
Нині відповідно до вимог кредитно-модульної системи навчально-організаційного процесу відбувається оновлення всього навчально-методичного забезпечення. В цьому задіяний увесь науково-педагогічний колектив факультету. Зокрема лише за 2008–2010 навчальні роки на факультеті видано сім підручників, десять навчальних посібників, по чотири курси лекцій і монографій.
Для закріплення теоретичних знань і набуття практичних навичок студенти-землевпорядники проходять навчальні та виробничі практики. Базами для навчальних практик є: геодезичний полігон науково-навчально-дослідного центру ЛНАУ, лабораторія геоінформаційних систем та технологій, Західний науково-дослідний інститут землеустрою та земельного кадастру, філіали кафедр на виробництві й окремі землевпорядні підприємства Західного регіону України. У результаті успішного проходження практики з геодезії студент одержує робітничий фах нівелювальника. Підготовка водіїв автомобілів передбачена в навчальному плані як факультативна дисципліна.
У навчальний процес впроваджують сучасні технології, зокрема розроблене на факультеті, в наукових установах та проектних організаціях комп’ютерне програмне забезпечення, яке використовують у курсовому і дипломному проектуванні. Також комп’ютерна техніка залучається до виконання лабораторно-практичних робіт. Найповніше новітні можливості використовують під час вивчення дисциплін: «Автоматизація землевпорядного проектування», «Автоматизація земельного кадастру», «Економіко-математичні методи і моделі в землевпорядкуванні», «ГІС у землеустрої та кадастрі», «ГІС і бази даних» тощо.
Ведеться робота із залучення найкращих студентів до магістратури й аспірантури університету, а також щодо скерування до цільової аспірантури інших навчальних закладів. Аспірантура на землевпорядному факультеті функціонує при кафедрах землевпорядного проектування (наукові керівники — к. е. н., професор П. Г. Казьмір, к. е. н., доцент М. С. Богіра), земельного кадастру (науковий керівник — д. е. н., професор М. Г. Ступень), управління земельними ресурсами (науковий керівник — д. е. н., професор А. Я. Сохнич), геодезії та геоінформатики (науковий керівник — к. т. н., доцент С. С. Перій).

Студенти у комп’ютерному класі
землевпорядного факультету
В університеті готують аспірантів і докторантів за спеціальностями: «Економіка природокористування і охорона навколишнього середовища» та «Економіка і управління підприємствами (за видами економічної діяльності)».
За результатами наукових досліджень кандидатські дисертації захистили С. В. Форменко, Н. Є. Стойко, Н. Р. Шпік, Р. М. Курильців, Г. Б. Нестеренко, Р. Б. Таратула, С. О. Малахова, О. І. Черечон, С. С. Радомський. Захисти відбулися відповідно до концепції розвитку факультету. Упродовж 2005–2009 рр. до аспірантури зараховано 15 осіб (денна форма навчання). Нині вісім аспірантів продовжують навчання.
Міжнародна діяльність факультету спрямована на розвиток співпраці в навчальній та науковій царинах із Краківською академією рільництва й Люблінською аграрною академією (Польща), Австрійським університетом землеробства, Державним університетом із землевпорядкування Російської Федерації, Державним університетом Молдови, а також із землевпорядними підрозділами вітчизняних науково-освітніх установ, зокрема з Інститутом регіональних досліджень НАН України.
Налагоджено співпрацю з Університетом рільничим ім. Хуґона Коллантая в Кракові. Декану факультету Яну Павелку для погодження передано навчальні програми факультету землевпорядкування та угоди про співпрацю, зокрема щодо обміну студентами для проходження виробничих практик (двосторонні або односторонні) та вивчення організації навчального процесу.
Науково-дослідна робота факультету спрямована і на забезпечення участі викладачів у науково-виробничих конференціях за кордоном, а також запрошення видатних зарубіжних учених до участі в конференціях ЛНАУ, зокрема тих, які проводитимуться на факультеті. Стажування викладачів за кордоном дозволяє переймати міжнародний досвід організації навчальної та науково-дослідної роботи. Одним із важливих питань у зовнішньоекономічній діяльності факультету є вивчення та аналіз організації використання земель у господарствах із різними формами власності на землю. Реалізація такої співпраці вимагає значних матеріальних ресурсів, однак вона є вкрай важливою.

Учасники і гості Міжнародної науково-практичної конференції
«Розвиток земельних відносин в умовах ринкової економіки»,
присвяченої 60-річчю створення землевпорядного факультету
На землевпорядному факультеті розроблено й реалізовано комплексний план навчально-виховної роботи. В академічних групах факультету проводять виховні години (наприклад, студенти І–ІІІ курсів слухають дисципліну «Сімейно-побутова культура і домашня економіка»), творчі вечори, зустрічі з видатними людьми; молодь відвідує театри, музеї, виставки й екскурсії. Студенти беруть активну участь у художній самодіяльності, гуртках, спортивних секціях, культурних і спортивних заходах, зокрема їх відзначено в багатьох конкурсах та номінаціях.
На факультеті діють ансамблі народного, сучасного й східного танцю, а також створено естрадний ансамбль сучасної пісні. Студенти землевпорядного факультету щорічно поповнюють художньо-мистецький колектив університету «Джерела Розточчя» і народний танцювальний ансамбль «Первоцвіт».
Належну увагу в університеті приділяють розвитку фізичної культури студентів і спортивній підготовці. Кафедра фізкультури, яка входить до складу факультету, на високому рівні представляє ЛНАУ на всеукраїнських та міжнародних змаганнях. Серед наших студентів — відомі спортсмени, зокрема срібний призер Пекінської Олімпіади, студентка ІV курсу — О. Коробка.

Кафедра геодезії і геоінформатики
Кафедру геодезії створено в 1946 р. — однією з перших на землевпорядному факультеті Львівського сільськогосподарського інституту. Першим завідувачем кафедри був М. В. Соловйов. У різні роки тут працювали досвідчені фахівці й педагоги: Р. І. Яценко, Л. О. Пелех, В. Ф. Ключко, Т. М. Краєвська, Н. О. Бучинська, І. Н. Кметко, Т. М. Єгорова, Я. Є. Славський, М. Я. Гринюк, Л. О. Криловська, Д. М. Фещенко, І. І. Стащишин, Б. Л. Скуін, С. Н. Ходоров, С. А. Дроздяк, Ю. М. Корніцький, І. І. Міщенко, О. М. Денісов, Т. І. Божук, С. В. Фоменко, Л. М. Тібілова, С. С. Радомський, Р. М. Курильців, Р. Б. Таратула, В. М. Новосад, завідувач лабораторією Ю. Л. Підлісецький, а також професор Т. П. Магазинщиков, доценти Б. В. Голдирєв, Є. К. Нікольський, В. О. Перваго, М. Ф. Абрамович, М. І. Гринюк, С. М. Ващик. Із 2007 р. кафедрою завідує кандидат технічних наук, доцент С. С. Перій.

К. е. н., доцент З. П. Флекей та асист. І. Ф. Рій
приводять у робочий стан сучасний
геодезичний прилад
У 1988 р. у виші було здійснено реорганізацію, в результаті якої кафедру геодезії об’єднали з кафедрою меліорації і гідротехніки та перейменовано у кафедру геодезії і гідромеліорації. Колектив новоствореного структурного підрозділу поповнили викладачі — В. Г. Грущенко, С. М. Ващик, Л. В. Заячківська, В. Мороз. У 2007 р. відповідно до ухвали вченої ради Львівського державного аграрного університету кафедра отримала нову назву — геодезії і геоінформатики.
До навчального процесу залучено провідних учених та фахівців державних підприємств і установ. Сьогодні кафедра налічує 17 осіб викладацького та шість осіб навчально-допоміжного складу. Серед них — чотири професори, зокрема два доктори технічних наук — Ф. Д. Заблоцький та П. Г. Черняга, два доктори фізико-математичних наук — П. М. Зазуляк та Ю. П. Стародуб; п’ять доцентів, кандидатів технічних наук — С. С. Перій, В. О. Літинський, Б. Б. Паляниця, І. М. Цюпак, Є. І. Смірнов, старші викладачі — В. І. Ващенко, Р. О. Коваль, Я. В. Хлян, асистенти — І. Ф. Рій, О. П. Скорупська, І. Б. Савула, Н. О. Здобицька, В. В. Корба. Навчально-допоміжний персонал кафедри (завідувач геодезичної лабораторії Б. П. Гайдюк, ст. лаборант С. А. Дроздяк, лаборанти Н. Р. Павлюкевич, О. І. Миронець, Р. І. Гошовський, Ю. В. Дончак) забезпечує якісний рівень лабораторних занять і навчальних практик.

М. Г. Ступень зі студенткою університету,
срібною призеркою Пекінської олімпіади
О. Коробкою
Під час навчання використовують обладнання й прилади Державного підприємства «Західгеодезкартографія»; цією роботою керує Б. І. Романюк (на підприємстві з 1999 р. діє філія кафедри). Спеціалісти філії кафедри беруть участь у проведенні занять із дисциплін: «Фотограмметрія», «ГІС і бази даних». Приймачі GPS та фотограмметричне обладнання філії використовують студенти в навчальних практиках.
Останніми роками поновлено матеріально-технічну базу кафедри геодезії і геоінформатики, зокрема придбано електронні тахеометри «SOKKIA SET 630R», «SOKKIA SET 610K», «3TA5», високоточний нівелір Ni 002, цифрову фотограмметричну станцію «Дельта», комплект одночастотних GPS-приймачів SR20 фірми «Leica», оптичний тахеометр «DALTA 010», точні теодоліти «Theo 010B», «Theo 020B», електронні рулетки «Leica А5, А3», програмне забезпечення «Digitals».
Також засновано навчальну лабораторію з ГІС-технологій та цифрової фотограмметрії із застосуванням цифрової фотограмметричної станції «Дельта». Обладнано комп’ютерний клас (13 комп’ютерів). Нині в процесі створення ще один новий клас, устаткування для якого придбано на кошти Світового банку. Студенти опановують сучасні технології опрацювання топографо-геодезичних вимірювань, створення цифрових планів і карт, ведення землевпорядної документації.
Кафедра бере участь у підготовці фахівців за спеціальностями: «Геодезія, картографія і землеустрій», «Землевпорядкування та кадастр», «Геоінформаційні системи і технології», «Екологія», «Промислове та цивільне будівництво», «Архітектура», «Дизайн навколишнього середовища».

Колектив кафедри геодезії та геоінформатики. Зліва направо:
перший ряд: ст. викл. В. І. Ващенко, к. т. н., в. о. доц.
Є. І. Смірнов, ст. лаб. С. А. Дроздяк, к. т. н., доц. С. С. Перій
(завідувач кафедри), асист. І. Б. Жак, к. т. н., доц. Б. Б. Паляниця,
асист. В. В. Корба; другий ряд: зав. лаб. Б. Гайдюк, асист.
І. Ф. Рій, лаб. В. Дончак, ст. викл. Р. О. Коваль, ст. викл.
Я. В. Хлян, асист. М. В. Харачко, лаб. Р. І. Гошовський,
к. т. н., доц. І. М. Цюпак
Для проведення навчальних практик і наукових досліджень у 2008–2009 рр. на території Навчально-науково-виробничого центру (ННВЦ) ЛНАУ створено навчальний полігон. Побудовано полігонометричну мережу 2-го розряду, нівелірну мережу ІІІ класу, мережу GPS-пунктів. У процесі розробки перебуває цифрова карта території ЛНАУ та ННВЦ ЛНАУ. Створено лінійні компаратори для компарування стрічкових приладів, побудовано лінійний базис для компарування та визначення фазової поправки світловіддалемірів та електронних тахеометрів. Заплановано побудову GNSS-компаратора.
Особливу увагу на кафедрі приділяють практичній підготовці під час проходження навчальних і виробничих практик. Крім традиційних оптичних приладів, студенти освоюють сучасні електронні прилади — тахеометри, нівеліри, електронні рулетки, станції GPS, передові новітні технології, на які сьогодні переходить геодезичне та землевпорядне виробництво.
У дипломному проектуванні використовують дані обласних і районних відділів земельних ресурсів, передових агроформувань. Результати впроваджують у виробництво. Чимало дипломних робіт, які вирізняються актуальністю розроблюваних питань, обґрунтованістю прийнятих рішень, студенти виконують на замовлення виробництв.
Основною метою науково-дослідної роботи кафедри є вдосконалення методів геодезичних досліджень на сільськогосподарських об’єктах, картографування земельних ресурсів, обґрунтування доцільності згущення державної геодезичної мережі, аналіз наявних методів топографо-геодезичного забезпечення ведення земельного кадастру, врахування атмосферних впливів на геодезичні вимірювання, підвищення точності геодезичних вимірювань із застосуванням сучасних технологій і приладів, застосування сучасних GNSS-технологій для визначення координат та виконання кадастрових знімань, використання засобів фотограмметрії для складання цифрових карт, застосування ГІС-технологій у геодезичному та землевпорядному виробництві.

К. т. н., доцент В. О. Літинський проводить
практичні заняття з дисципліни «Геодезія»
На кафедрі проводять дослідження «Розробка методики топографо-геодезичного забезпечення земельно-кадастрових робіт на основі ГІС-технологій», що є складовою частиною комплексної факультетської науково-дослідної теми: «Розробка науково обґрунтованих принципів організації та інформаційного забезпечення використання й охорони земель у Західному регіоні України». Термін виконання кафедральної теми — 2006–2010 рр.
Основні результати наукових досліджень кафедри висвітлено в приблизно 400 наукових працях. Опубліковано чотири навчальні посібники. У 2009 р. перевидано підручник «Геодезичні прилади і приладдя» (автори — В. І. Ващенко, В. І. Літинський, С. С. Перій). Готують до друку видання «Польовий геодезичний практикум», «Інженерна геодезія» та «Фототопографія». Отримано патент на корисну модель №41429 «Спосіб геометричного нівелювання «Вперед, назад» (зареєстровано в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 25,052009. UA 41429 МКП (2009), G01C 5/00. c.6. — автор С. С. Перій). Подано ще дві заявки на винаходи.
При кафедрі працюють три наукових студентських гуртки, які об’єднують науковою роботою 70 студентів. Основними напрямами досліджень студентів є питання геодезичного забезпечення земельно-кадастрових робіт із використанням сучасних технологій і приладів. Студенти щорічно виступають на міжнародних, республіканських і вузівських наукових конференціях із доповідями про результати своїх наукових досліджень, матеріали яких також використовують для написання дипломних проектів. Зокрема опубліковано 16 наукових праць; за наукові досягнення студент П. Урсуляк у 2008 р. нагороджений іменною стипендією В. Пінчука (науковий керівник — доцент С. С. Перій).

Магістр О. Собечко та асист. І. Ф. Рій
фокусують прилад
Члени кафедри беруть активну участь у міжнародних, республіканських та обласних виставках і конференціях. За матеріалами наукових досліджень останніх років опубліковано 76 статей, зокрема 22 — у міжнародних виданнях, зроблено понад 90 доповідей на міжнародних і республіканських вузівських конференціях. На кафедрі захищено чотири кандидатські дисертації, готуються до захисту старші викладачі Р. О. Коваль і Я. В. Хлян.
Із 2007 р. кафедра геодезії і геоінформатики є колективним членом Західного геодезичного товариства Українського товариства геодезії і картографії (сертифікат №44 від 28 листопада 2007 р.).
У 2009 р. за підтримки кафедри геодезії і геоінформатики було відкрито спеціальність «Землевпорядкування» у Стрийському коледжі ЛНАУ.

Кафедра землевпорядного проектування
Кафедру землевпорядного проектування Львівського сільськогосподарського інституту створено 20 грудня 1950 р. Її фундатором і першим завідувачем (1950– 1983) був професор О. Д. Шулейкін, який зайняв в історії кафедри особливе місце. Олександр Дмитрович був вимогливим і водночас чуйним до викладачів, допомагав і радів професійному зростанню кожного зі своїх працівників. У стислі терміни йому вдалося згуртувати навколо себе колектив однодумців, який відзначався творчим підходом до організації навчальної та науково-дослідної роботи.
У різні роки на кафедрі викладали знані в Україні науково-педагогічні працівники: О. І. Александров, О. Д. Шулейкін, М. В. Андріїшин, К. М. Баєв, П. Є. Бутенко, В. В. Горлачук, І. П. Здоровцов, К. Я. Кондратенко, Є. В. Кузик, О. Л. Кульчицький, М. В. Дроздяк, Я. І. Лютий, Г. К. Лоїк, Т. П. Магазинщиков, І. М. Мартинюк, М. А. Мицай, В. І. Пастернак, О. І. Ноздрін, Ю. Ф. Соломін, Д. І. Солярчук, Є. І. Терновська, Р. Д. Турчин, Л. М. Тібілова та ін.

Склад кафедри землевпорядного проектування. Зліва направо:
к. т. н., доц. С. М. Ващик, асист. Л. В. Дудич, к. е. н., доц.
В . І. Ярмолюк, к. е. н., в. о. доцента Н. Є. Стойко, ст. викл.
О. Г. Солтис, к. е. н., професор П. Г. Казьмір, завідувач
кафедри — к. е. н., доцент П. П. Колодій, ст. лаборант
О. В. Головата, ст. викл. Г. М. Дудич, ст. лаборант Г. І. Сивулька,
асист. Н. І. Кришеник, к. е. н., доц. З. П. Флекей,
ст. викл. О. І. Черечон, ст. викл. В. Г. Кисіль
Перші роки діяльності кафедри припадають на час розгортання в Західній Україні робіт із землевпорядкування. Із цього часу колектив кафедри почав надавати посильну допомогу виробництву. Зокрема в 50-ті рр. минулого століття викладачі кафедри за допомогою студентів провели низку робіт із землевпорядкування в адміністративних районах Волинської та Львівської областей.
Від самого початку діяльності кафедри чимало уваги приділяли науковим дослідженням. У час становлення кафедри основна робота була спрямована на узагальнення досвіду та вдосконалення методики виконання практично-пошукових робіт, складання проектів внутрішньогосподарського землевпорядкування колгоспів і радгоспів у Південно-Західному регіоні колишнього СРСР. У 50-х рр. на кафедрі почали організовувати науково-практичні семінари, наради й конференції.
У 1954 р. при кафедрі було відкрито аспірантуру. Першими аспірантами стали Т. П. Магазинщиков, М. А. Мицай, І. С. Цаплін.
У 60-х роках було висунуто ідею розроблення в проектах внутрішньогосподарського землевпорядкування господарств не лише впорядкування території ріллі, а й природних кормових угідь; опрацьовано методику складання схем районного планування та схем землевпорядкування адміністративних районів. Перейнявши досвід прибалтійських республік, у навчальний процес почали впроваджувати розробки курсових проектів зі створення культурних пасовищ.
На початку 60-х рр. на кафедрі підготовлено й успішно захищено докторську й три кандидатські дисертації. Це дає підстави вважати, що саме в цей період сформувалася самобутня львівська наукова школа професора О. Д. Шулейкіна з проблем землевпорядкування, з якої пізніше виокремилися і почали самостійно розвиватися школи землевпорядного проектування й земельного кадастру.

Академік НААН, д.е.н., професор
Л. Я. Новаковський з к. е. н., професором
П. Г. Казьміром та старшим викладачем
В. Г. Кісільом на виставці приладів
У 1968 р. за ініціативи професора О. Д. Шулейкіна при кафедрі було створено студентську землевпорядну експедицію, яка невдовзі стала не просто базою практичної підготовки студентів землевпорядного факультету та підвищення професійної майстерності викладачів кафедри, а й центром апробації та впровадження у виробництво наукових розробок і пропозицій працівників кафедри.
Наприкінці 60-х рр. розгорнуто активну роботу з підготовки й видання монографій та навчально-методичних рекомендацій. Зокрема в 1968 р. вийшла друком монографія М. А. Андріїшина і О. Д. Шулейкіна, а в 1971 р. — колективна монографія, авторами якої були працівники кафедри. Зі створенням експедиції було встановлено ділові контакти з Головкомом землекористування та землевпорядкування й охорони ґрунтів Молдавської РСР. За участю кафедри на факультеті проводили цільову підготовку креслярів і землемірів для потреб інститутів «Молддіпрозем» та «Молдсадвинпроект». Під науковим керівництвом О. Д. Шулейкіна розроблено й опубліковано «Сільськогосподарський атлас Молдавської РСР» та «Сільськогосподарський атлас західних регіонів Української РСР».
З 1971 р. колектив кафедри розпочав комплексні дослідження як за держбюджетною тематикою, так і на основі госпдоговорів. У цей час значну увагу приділяли проблемам протиерозійної організації території. Зокрема на прикладі господарств і районів Молдови та Південно-Західного регіону України запропоновано та обґрунтовано послідовність і методи землевпорядного проектування системи протиерозійних заходів. Чимало зусиль працівники кафедри доклали до вдосконалення загальних методів землевпорядкування.
Наукові розробки та пропозиції кафедри землевпорядного проектування впроваджували в землевпорядне виробництво не лише в Україні, а й за її межами. Високу оцінку львівській школі землевпорядного проектування свого часу дав один із засновників радянського землевпорядкування, академік Сергій Удачин. Свідченням високого авторитету львівської наукової школи землевпорядного проектування є і те, що її основоположник і керівник професор О. Д. Шулейкін був членом авторських колективів базових підручників із землевпорядного проектування для вищих навчальних закладів СРСР (під керівництвом В. Кірюхіна в 1965 р. і професора М. Гендельмана в 1975 р.). Упродовж 1951–1968 рр. Олександр Дмитрович очолював кафедру і водночас був деканом землевпорядного факультету. За його ініціативи на факультеті часто проводили науково-практичні конференції за участю науковців усіх землевпорядних факультетів Радянського Союзу та виробничників землевпорядних структур України. Конференції, які переважно відбувалися в Будинку вчених у Львові, проходили зацікавлено й результативно. Прийняті ухвали сприяли вирішенню проблемних питань щодо реалізації землевпорядних робіт у регіоні.
У науково-практичній конференції землевпорядного факультету 1973 р. брало участь 235 випускників факультету, представників виробництва та навчальних закладів. Із науковців учасниками конференції стали доктори економічних наук М. А. Гендельман, В. К. Кільчевський, В. Д. Кірюхін, Є. Д. Тихомиров тощо.

К. е. н., доцент О. Ф. Ковалишин зі студентами
на реєстрації Міжнародної науково-практичної
конференції «Розвиток земельних відносин
в умовах ринкової економіки», присвяченої
60-річчю створення землевпорядного
факультету
За роки діяльності О. Д. Шулейкіна кафедра налагодила тісні ділові контакти з кафедрами землевпорядного проектування Московського інституту інженерів землевпорядкування, сільськогосподарських академій Білорусі, Естонії, Латвії, Харківського сільськогосподарського інституту, що сприяло вдосконаленню навчального процесу. Часто гостями кафедри, зокрема головами державної екзаменаційної комісії із захисту дипломних проектів студентів, були досвідчені педагогічні працівники М. О. Лоцмер, О. І. Асташкін, Тимофіїв, І. М. Статівка, начальник Головкому землекористування та землевпорядкування й охорони ґрунтів СРСР Е. І. Гайдамака та ін.
У цей час якісно змінився викладацький склад кафедри. За наукового керівництва професора О. Д. Шулейкіна кандидатські дисертації захистили викладачі кафедри Т. П. Магазинщиков, М. А. Мицай, З. П. Флекей, І. М. Мартинюк, К. Я. Кондратенко, Я. І. Лютий, М. В. Дроздяк, П. Г. Казьмір, Л. М. Тібілова, В. В. Горлачук та інші.
Кращі традиції львівської школи землевпорядного проектування, закладені професором О. Д. Шулейкіним, були підтримані й розвинуті в наступні роки, коли кафедрою завідував доцент М. А. Мицай (1983–1988).
У 80-ті рр. дослідження представників кафедри були присвячені переважно питанням комплексного еколого-економічного обґрунтування проектних рішень щодо організації використання земельних ресурсів. У цей період науковці кафедри розробили модель запровадження ґрунтозахисної системи землеробства з контурно-меліоративною організацією території господарств. Також було висунуто, теоретично обґрунтовано й апробовано у виробничих умовах ідею організації та оперативного ведення системи динамічних сівозмін. Ця наукова розробка є одним із найвагоміших результатів науково-дослідної роботи кафедри. Для її втілення виконано низку експериментальних проектів, а в 1986 р. доцент М. А. Мицай обґрунтував необхідність впровадження у практику оперативного землевпорядкування. Також було опрацьовано методику розроблення схем протиерозійної організації території адміністративного району, вдосконалення меж землекористування в районах водної ерозії ґрунту, впорядкування території пасовищ, високогірних полонин Карпат.
Із 1988 по 2007 р. кафедру очолював колишній учень професора О. Д. Шулейкіна й доцента М. А. Мицая член-кореспондент Лісівничої академії наук України, дійсний член (академік) Української екологічної академії наук, к. е. н., професор П. Г. Казьмір.

Колектив кафедри земельного кадастру. Зліва направо:
перший ряд: к. е. н., в. о. доц. Г. Б. Нестеренко, к. е. н., доцент
Р. Й. Гулько, к. е. н., в. о. доц. Р. Б. Таратула, д. е. н., професор,
завідувач кафедри М. Г. Ступень, лаборан Г. Є. Микула, к. е. н.,
в. о. доц. Р. М. Курильців; другий ряд: к. е. н., доц. О. Я. Микула,
ст. викл. Н. М. Музика, к. е. н., доц. О. Ф. Ковалишин,
к. е. н., доц. Н. Р. Шпік, ст. лаб. Г. І. Карабчук, к. е. н.,
ст. викл. С. С. Радомський
Під його керівництвом розроблено методику територіальної диференціації агроландшафтів, що базується на виділенні елементарних ландшафтно-економічних територіальних одиниць (ЕЛЕТО), розпочато розробку теоретико-методологічних основ ландшафтно-екологічного землевпорядкування. Багато уваги на кафедрі приділяли впровадженню в навчальний процес сучасних методів навчання.
Наприкінці 80-х років ХХ ст. колектив кафедри почав активно досліджувати проблеми й розробляти конкретні пропозиції щодо реформування земельних відносин в Україні та оптимізації використання земельних ресурсів. У результаті цього було запропоновано власну концепцію поетапного здійснення в Україні земельної реформи, яку частково враховано в Концепції відродження села й сільського господарства Львівщини (1990). Науковці кафедри землевпорядного проектування доводили, що під час переходу до нової системи земельних відносин і формування нового земельного устрою України державний характер землевпорядкування як важливого інструмента реалізації державної аграрної політики повинен не лише не послаблюватися, а навпаки, суттєво зростати. Саме цим зумовлені виконання в межах сільських рад землевпорядних робіт, пов’язаних з інвентаризацією рівня використання земель, визначення порогової продуктивності для кожного земельного масиву з урахуванням ландшафтно-екологічних умов, розробка генеральних планів використання земель на території кожної сільської ради та уточнення на перспективу режиму їхнього використання.
Науковці були переконані, що для вдосконалення й розвитку землевпорядного проектування в майбутньому необхідним є постійний критичний аналіз його теоретичних основ, методології й методичного забезпечення. Оскільки з розвитком загрозливих темпів деградації землі в Україні виникала потреба всебічного та комплексного врахування екологічних вимог для територіальної організації виробництва, то саме екологія ландшафтів виступала теоретичною й методологічною базою екологічно обґрунтованого впорядкування просторової організації території. В рамках ландшафтно-екологічного підходу землевпорядне проектування розглядали як проектування просторово-часової організації природно-антропогенної системи, не обмежене «вписуванням» певної технології чи деяких об’єктів у природне середовище. У зв’язку з цим основою тогочасного землевпорядкування стала ландшафтна структуризація території (з детальною характеристикою рельєфу, складу та зволоженості ґрунтів, мікрокліматичного режиму тощо), яка була представлена у формі елементарних ландшафтно-екологічних територіальних одиниць (ЕЛЕТО), біокоридорів і біоцентрів.
Саме тому з 1990 р. на кафедрі паралельно з дослідженнями, присвяченими науково-методичному забезпеченню земельної реформи в Україні, розпочато активну роботу щодо розширення теоретичних основ сучасного землевпорядкування, їх очищення від нашарувань застарілої «соціалістичної» догматики та наповнення методології землевпорядкування новим змістом, який відповідатиме умовам розвитку українського суспільства.
Співробітники кафедри дедалі більше зусиль зосереджували на впровадженні методів ландшафтної екології та конструктивної географії у землевпорядне виробництво. Зокрема було розроблено методику територіальної диференціації агроландшафтів, що базується на виділенні елементарних ландшафтно-екологічних територіальних одиниць.
У 1997 р. колектив кафедри виступив ініціатором створення на базі студентської землевпорядної експедиції і спеціальних кафедр землевпорядного факультету Західного науково-дослідного інституту землеустрою і земельного кадастру Львівського державного аграрного університету, який став першим науково-дослідним інститутом у структурі вишу.
Наприкінці 90-х років кафедра землевпорядного проектування ЛНАУ однією з перших в Україні розпочала підготовку магістрів землевпорядкування та кадастру.
У 2000 р. кафедра відсвяткувала своє 50-річчя, на честь якого було опубліковано міжнародний збірник наукових праць. У статті «Львівська школа землевпорядного проектування: етапи встановлення та розвитку» вперше викладено коротку історичну довідку про організацію й етапи становлення кафедри, формування на її базі самобутньої львівської наукової школи землевпорядного проектування, а також подано стислу характеристику навчально-методичної та науково-дослідної роботи кафедри за 50-річний період, висвітлено практичну допомогу кафедри землевпорядному виробництву й окреслено основні напрями вдосконалення роботи та подальшого розвитку кафедри.
Упродовж 2007–2010 рр. кафедру очолював випускник факультету, кандидат економічних наук, доцент, член-кореспондент Української екологічної академії наук М. С. Богіра, який має багаторічний досвід роботи на виробництві.
М. С. Богіра починав свою трудову діяльність на посаді начальника районного відділу земельних ресурсів. Понад 25 років працював на різних посадах в органах влади районного й обласного рівнів, зокрема на посаді голови районної державної адміністрації.
Доцент М. С. Богіра започаткував вивчення негативних наслідків земельної реформи, пошуку способів виправлення ситуації та вдосконалення теоретичних і методичних підходів до обґрунтування ефективного еколого-економічного й раціонального використання земель.
З липня 2010 р. кафедру очолює кандидат економічних наук, доцент П. П. Колодій.
Сьогодні кафедра працює над розробленням рекомендацій щодо проведення землевпорядних робіт в умовах приватної власності на землі сільськогосподарського призначення під час здійснення земельної реформи, підходів до оптимізації використання земельних часток (паїв) із застосуванням консолідації земель, удосконаленням науково-методичного забезпечення реалізації земельної реформи в системі аграрної реформи та розробленням і впровадженням еколого-економічних аспектів раціонального використання земель сільськогосподарського призначення.
На вимогу сьогодення осучаснено тематику лекцій, внесено зміни в навчальні плани дисциплін, оновлено теми курсових і дипломних проектів, уведено нові навчальні дисципліни, а саме: «Організація використання земель», «ГІС і технології в землеустрої», «Автоматизація землевпорядного проектування».
Кафедра землевпорядного проектування поновила підготовку науковців. Нині на кафедрі навчаються аспіранти денної форми навчання Л. В. Ткачук і Н. І. Кришеник, здобувачі М. П. Підлипна, Н. А. Ровдич і В. С. Фаріон, науковим керівником яких став доцент кафедри М. С. Богіра.
Колектив кафедри свідомий того, що спеціалісти-землевпорядники вищої кваліфікації повинні вміти використовувати у своїй роботі системи автоматизованого проектування й математичні методи і моделі, оскільки в іншому разі вони ризикують стати неконкурентоспроможними на ринку праці. Саме тому основними напрямами діяльності кафедри, на яких сьогодні сконцентровано зусилля її колективу, стали:
– модернізація навчально-виховного процесу;
– комп’ютеризація та застосування сучасних геодезичних інструментів для виконання землевпорядних робіт;
– удосконалення методології оптимізації землекористувань у сучасних умовах;
– формування просторових передумов збалансованого розвитку сільськогосподарських територій як багатофункціональних систем;
– апробація і впровадження в землевпорядне виробництво економіко-математичних моделей та методів обґрунтування просторових рішень;
– практичні аспекти автоматизації землевпорядного проектування;
– еколого-економічне обґрунтування сівозмін і впорядкування угідь.

Кафедра управління земельними ресурсами. Зліва направо:
к. е. н., доц. П. П. Колодій, к. т. н., в. о. доц. В. М. Новосад,
ст. викл. О. О. Костишин, зав. методкабінету І. К. Гожельник, лаб.
І. Кіш, д. е. н., проф., завідувач кафедри А. Я. Сохнич, ст. викл.
М. В. Смолярчук, к. е. н., доц. Л. М. Тібілова,
асист. М. В. Харачко, к. е. н., доц. Д. І. Солярчук
Очевидно, що докорінні перетворення в системі земельних відносин в Україні та усвідомлення необхідності вичерпнішого врахування екологічних вимог в організації використання й охорони земель вимагають значного розширення та вдосконалення наявної теоретичної бази й практичного інструментарію сучасного землевпорядкування, а отже, й суттєвої модернізації системи фахової землевпорядної освіти.
У 2007 р. землевпорядний факультет, до складу якого входить кафедра землевпорядного проектування, відзначив своє 60-річчя від дня заснування. У межах святкування відбулася науково-практична конференція, в якій узяли участь випускники факультету — відомі в нашій державі вчені й виробничники-землевпорядники: Л. Я. Новаковський (д. е. н., професор), А. М. Третяк (д. е. н., професор), Г. Д. Гуцуляк (д. е. н.) та інші.
Нині на кафедрі працюють 14 викладачів (один професор, шестеро доцентів, четверо старших викладачів, троє асистентів): завідувач кафедри, к. е. н., доцент П. П. Колодій, професор П. Г. Казьмір, доценти М. С. Богіра, З. П. Флекей, В. І. Ярмолюк, С. М. Ващик, в. о. доцента Н. Є. Стойко, старші викладачі В. Г. Кисіль, О. І. Черечон, О. Г. Солтис, Г. М. Дудич, асистенти Л. В. Дудич, Н. І. Кришеник, Л. В. Ткачук. Допоміжний персонал: завідувач комп’ютерного класу А. М. Бурченя та старші лаборанти Г. І. Сивулька й О. В. Головата.
Працівники кафедри викладають навчальні дисципліни: «Історія земельних відносин», «Землевпорядне проектування», «Ландшафтознавство в землеустрої», «Меліорація земель», «Геодезичні роботи в землеустрої», «Проектування доріг місцевого значення», «Інвестиційний аналіз», «Економіко-математичні методи і моделі в землевпорядкуванні», «Державна землевпорядна експертиза», «Економіка землекористування, «Формування агроландшафтів», «Землевпорядна регламентація охорони земель», «Автоматизація землевпорядного проектування», «Організація використання земель», «Державний контроль за використанням та охороною земель», «Актуальні проблеми землевпорядкування» та «Державне регулювання земельних відносин».
Розвиток сільського господарства стимулював активізацію наукових досліджень культури землеробства, прогресу ґрунтознавства, адаптивно ландшафтних, біологічно збалансованих та екологічно безпечних систем господарювання. Нині існує значний доробок науковців-землевпорядників, присвячений цим питанням. Продовжено пошуки способів поєднання технології та енергоощадності із законами попиту-пропозиції й ринковими відносинами задля уникнення негараздів в економіці та екології, адже кризова ситуація в АПК значною мірою спричинена прагненням суб’єктів землеволодіння зосередити увагу й ресурси на поточних питаннях, їх невизначеністю в оцінках проблем і пріоритетів, а подекуди й низькою екологічною, економічною та правовою культурою.

К. е. н., доцент, завідувач кафедри
землевпорядного проектування П. П. Колодій
зі студентами в комп’ютерному класі
Метою наукових досліджень кафедри сьогодні є вивчення стану реформування земельних відносин у регіоні й державі загалом, використання земельних часток (паїв) та організація раціонального використання й охорони земель. Сучасне землевпорядне проектування повинно базуватися на чітко визначеній стратегії земельних перетворень, мати науково обґрунтовану концепцію подальшого розвитку, спиратися на відповідні закони та підзаконні акти, включаючи комплексну (в екологічному, соціальному, економічному й технологічному аспектах) систему заходів. Воно потребує забезпечення достовірною планово-картографічною інформацією, комп’ютерною технікою і комп’ютерними технологіями, створення і широкого впровадження автоматизації, математизації та оптимізації виробничих процесів.
Серед основних напрямів науково-дослідної роботи, які сьогодні найактивніше розвиває львівська школа землевпорядного проектування, можна виділити такі:
– удосконалення методології (а не лише методики) оптимізації землекористування в сучасних умовах;
– формування просторових передумов збалансованого розвитку сільських територій як багатофункціональних систем;
– апробація і впровадження в землевпорядне виробництво адекватнішого математичного методу моделей і методів обґрунтування проектних рішень;
– прикладні аспекти автоматизації землевпорядного проектування.
Крім того, колектив кафедри активно працює над організацією роботи землевпорядного факультету і Західного науково-дослідного інституту землеустрою і земельного кадастру ЛНАУ як єдиного науково-освітнього комплексу, інтегрованого у світову систему навчальних і дослідних інституцій з організації раціонального землекористування, який би міг успішно вирішувати наукові, освітні та практичні проблеми в галузі землевпорядкування. З цією метою колектив кафедри дедалі активніше відновлює перервані з різних причин творчі контакти з вищими навчальними закладами й науковими установами Білорусі, Молдови, Росії та Польщі.
Останнім часом чимало зусиль спрямовано на оновлення й удосконалення навчальних планів і програм, опрацювання схеми ступеневої освіти за спеціальністю «Землевпорядкування і кадастр».
Колектив кафедри й надалі докладатиме всіх зусиль для поліпшення навчального процесу, передаватиме набуті знання й досвід молодому поколінню, робитиме свій посильний внесок у науково-методичне забезпечення земельної реформи в Україні.
Підводячи підсумки діяльності кафедри землевпорядного проектування, зазначимо, що:
– на кафедрі одержали знання й підвищили свою кваліфікацію тисячі інженерів-землевпорядників;
– успішно захищено докторську і 17 кандидатських дисертацій;
– результати науково-дослідної та навчально-методичної роботи колективу кафедри викладено у друкованих працях (зокрема в монографіях, статтях, підручниках, навчальних посібниках, багатьох курсах і конспектах лекцій, науково-методичних рекомендаціях);
– працівники кафедри неодноразово виступали розробниками, керівниками та консультантами різних експериментальних проектів із землевпорядкування.

Колектив кафедри іноземних мов. Зліва направо: перший ряд:
ст. лаборант І. М. Турчин, ст. викл. І. І. Добош, ст. викл.
Л. М. Гуня, зав. кафедри іноземних мов,
ст. викл. Л. Я. Лихочвор, ст. викл. С. Д. Дешко, ст. викл.
О. Я. Іщенко, лаборант Н. М. Ляшук; другий ряд: викладач
М. А. Карп, викладач К. О. Кельбасович, ст. викл. М. Б. Опир,
ст. викл. С. Р. Добровольська, викладач С. Б. Панчишин,
ст. викл. Г. В. Шикульська, ст. викл. Н. В. Дудич,
ст. викл. Л. Й. Бондарчук
Кафедра добре знана в Західному регіоні України і далеко за його межами як авторитетний навчальний осередок із підготовки висококваліфікованих інженерів-землевпорядників. Тут пройшли вишкіл: колишній директор Інституту землеустрою УААН та голова Держкомзему України, д. е. н., академік УААН Л. Я. Новаковський, заступник голови Держкомзему України, д. е. н., член-кореспондент УААН А. М. Третяк, провідний науковий співробітник Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва, д. е. н., член-кореспондент УААН Г. Д. Гуцуляк, колишній декан землевпорядного факультету НАУ, к. е. н. О. Я. Панчук, колишній директор Київського відділення Інституту землеустрою, к. е. н. В. В. Тарнавчук, колишній директор Львівського філіалу Інституту землеустрою УААН, к. е. н. Б. І. Пархуць, колишні начальники Львівського обласного управління земельних ресурсів, д. е. н. М. І. Лавейкін і к. геол. н. М. І. Пшевлоцький, більшість начальників головних управлінь Держкомзему в областях, районах і містах, директорів проектних інститутів землеустрою.
Кафедра неодноразово забезпечувала висококваліфікованими науковцями інші структурні підрозділи вишу. Наприклад, на кафедру планування сільських населених місць у 1965 р. перейшли доцент Ю. Р. Соломін та асистент О. Л. Кульчицький, на кафедру земельного кадастру в 1968 р. переведені професор Т. П. Магазинщиков, доценти Є. І. Терновська, Р. Д. Турчин, М. В. Андріїшин, із 1999 р. на кафедрі управління земельними ресурсами працюють доценти Д. І. Солярчук, Л. М. Тібілова, Г. К. Лоїк та к. е. н. П. П. Колодій.
Лише протягом 2008–2009 навчального року викладачі кафедри опубліковали близько 80 наукових праць в українських та закордонних виданнях, із них — три монографії (одну видано за кордоном), чотири рекомендації виробництву.
Сьогодні діють п’ять науково-дослідних студентських гуртків, що об’єднують понад 110 студентів. Ними керують: доцент В. І. Ярмолюк («Землевпорядне проектування», 35 студентів); доцент З. П. Флекей («Інженерні вишукування при землеустрої», 17 студентів); в. о. доцента Н. Є. Стойко («Економіка землекористування», 25 студентів); старший викладач О. І. Черечон («Охорона земель», 20 студентів); асистент Н. І. Кришеник («Застосування комп’ютерних технологій при землевпорядкуванні», 15 студентів). Також при кафедрі діє аспірантура, де проводять підготовку молодих наукових кадрів.

Кафедра земельного кадастру
У підготовці інженерів-землевпорядників для Західного регіону України чималу роль відіграє діяльність кафедри земельного кадастру землевпорядного факультету Львівського національного аграрного університету. Сьогодні на кафедрі працює 85% викладачів із науковими ступенями і вченими званнями. Робота колективу кафедри спрямована на вдосконалення підготовки інженерів-землевпорядників відповідно до потреб землевпорядного виробництва, що дуже важливо з огляду на те, що останніми роками сфера діяльності землевпорядників розширилася за рахунок населених пунктів, особливо міст, де активно відбувається приватизація землі й нерухомості.
Велика роль у заснуванні й подальшому становленні кафедри належить її першому завідувачеві, кандидату економічних наук, професорові Т. П. Магазинщикову (1923–1991), який очолював її впродовж 1968– 1986 рр.
Кафедру земельного кадастру організовано в травні 1968 р. До її складу ввійшли викладачі кафедри землевпорядного проектування і геодезії, яка до 1972 р. називалася кафедрою землевпорядкування. На кафедрі працювали: кандидати економічних наук, доценти М. В. Андріїшин, Є. І. Терновська, Р. Д. Турчин, В. Ф. Ключко, асистенти М. Ф. Абрамович, Д. І. Гнаткович, Р. П. Возняк, лаборанти Н. В. Дзяман і Л. К. Боднарчук. У 1972 р. доцента М. В. Андріїшина було запрошено на роботу до Москви, де він очолив Державний науково-дослідний інститут земельних ресурсів.
Згодом на зміну ветеранам на викладацьку роботу прийшли випускники землевпорядного факультету. Із 1985 по 1987 р. на посаді доцента кафедри працював Г. Д. Гуцуляк, який сьогодні є доктором економічних наук, членом-кореспондентом УААН. Нині він керує Косівським відділом проблем гірського землекористування Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва УААН.
Протягом 1986–2001 рр. кафедру очолював доктор економічних наук, професор, академік Української екологічної академії наук Д. І. Гнаткович. На кафедрі працювали: кандидати економічних наук, доценти М. Г. Ступень, Р. Й. Гулько, А. Я. Сохнич, Р. П. Возняк, Є. І. Тернавська; асистенти Н. Р. Шпік, Я. Я. Бочуляк; старший лаборант і три лаборанти. Упродовж 1973–2002 рр. на посаді лаборанта працювала З. І. Горлачук.
З утворенням у 1999 р. кафедри управління земельними ресурсами туди переводиться доцент А. Я. Сохнич. Доцент Р. П. Возняк та асистент Я. Я. Бочуляк із 2001 р. переходять на викладацьку роботу на новостворену кафедру правознавства.
У перші роки роботи кафедри викладали такі дисципліни: «Облік земель» (профільний курс), «Земельне право», «Історія земельних відносин і землевпорядкування», «Геодезичні роботи при землевпорядкуванні», «Організація і планування землевпорядних робіт», «Лінійне програмування в землевпорядкуванні», «Сільськогосподарська картографія», «Обчислювальна техніка», «Геодезія з основами землевпорядкування» (на агрономічному факультеті).
За час функціонування кафедри земельного кадастру її завідувач, професор Т. П. Магазинщиков і викладачі провели плідну роботу щодо становлення навчального процесу із земельного кадастру й організації наукових досліджень. У цей період виконано значні за обсягом госпдоговірні земельно-кадастрові роботи з обліку земель, бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель у районах Молдови, Львівської й Тернопільської областей України. Це дало змогу в 70–80-х рр. минулого століття опублікувати низку навчальних посібників, методичних рекомендацій для проведення навчальних занять і дипломного проектування із земельного кадастру.
З перших років існування кафедри тут розгорнули наукові дослідження з таких основних проблем: 1) розробка теоретичних положень державного земельного кадастру; 2) методи ведення державного земельного кадастру; 3) обґрунтування способів практичного застосування даних земельного кадастру для організації раціонального використання й охорони земель.
У зв’язку із законодавчим закріпленням у 1968 р. державного земельного кадастру з 1970 р. профільною дисципліною кафедри стає «Земельний кадастр». Її викладання передбачало, крім обліку й реєстрації земель, вивчення цілком нових аспектів — бонітування ґрунтів та економічної оцінки земель. Це вимагало підготовки нової навчальної і методичної літератури для студентів і працівників землевпорядної служби. В 1969 та 1971 рр. доцент М. В. Андріїшин видав навчальний посібник «Лінійне програмування» (у двох частинах). У 1970 р. доцент, завідувач кафедри Т. П. Магазинщиков видав підручник «Учет земель», а в 1973 р. опублікував курс лекцій «Бонитировка почв в составе земельного кадастра». В 1975 р. видруковано навчальні посібники: «Земельный кадастр в сельскохозяйственном предприятии» і «Земельный кадастр в районе». В 1977 р. також за авторства Т. П. Магазинщикова вийшов посібник «Теоретические основы государственного земельного кадастра». Згодом весь цей навчальний матеріал було узагальнено в підручнику «Земельный кадастр», який мав два видання (1980 р. і 1987 р.). За цю роботу автору присвоєно вчене звання професора. У 1991 р. підручник Т. П. Магазинщикова «Земельний кадастр» видано українською мовою. В ньому відображені не тільки загальноприйняті теоретичні й методичні положення державного земельного кадастру, а й результати багаторічних досліджень кафедри. Особливу увагу приділено проблемі застосування даних державного земельного кадастру для організації раціонального використання та охорони земель. Це стало можливим завдяки виконанню різних госпдоговірних земельно-кадастрових робіт у західних областях України й Молдови.
Для підготовки висококваліфікованих фахівців важливе значення мають навчальні посібники: «Організація і планування землевпорядних робіт» професора. Д. І. Гнатовича (1992), а також «Земельный кадастр в городах» доцента Р. П. Возняка (1989).
У 1974 р. на землевпорядному факультеті було відкрито спеціалізацію «Земельний кадастр». У 1997 р. кафедрою розроблено проект «Створення Львівського регіонального інформаційно-освітнього вузла «Інтернет» із забезпеченням інтерактивного доступу до світових інформаційних ресурсів навчальних закладів і молодіжних організацій Західного регіону України», який одержав грант від Міжнародного фонду «Євразія».
У 1990 р. цю спеціалізацію було перетворено на спеціальність «Управління земельними ресурсами і їх охорона», фахівців із якої готувала кафедра земельного кадастру. Протягом 1985–1990 рр. випущено понад 200 фахівців, які успішно працюють на керівних посадах у державних органах України, Молдови та Білорусі.
В умовах реформування земельних відносин відчутною є проблема професійної підготовки інженерів-землевпорядників із питань земельного права. У зв’язку з цим у 1997–1998 рр. на землевпорядному факультеті введено спеціалізацію «Регулювання земельно-правових відносин». У 2000–2001 рр. відкрито ще дві спеціалізації — «Оцінка землі та нерухомості» і «Регулювання земельних і майнових відносин». Кафедра земельного кадастру є випускною щодо підготовки інженерів-землевпорядників за цими спеціалізаціями.
Із 30 липня 2001 р. кафедру очолює доктор економічних наук, професор, академік Української екологічної академії наук М. Г. Ступень. Нині він є членом спеціалізованих вчених рад із захисту дисертацій у Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України.
Упродовж 1999–2004 рр. фахівці кафедри працювали над госпдоговірною та держбюджетною темою: «Розробка теоретичних основ державного земельного кадастру та методики застосування його даних з метою організації раціонального використання земель в умовах ринкової економіки». З 2006 р. кафедра земельного кадастру працює над держбюджетною темою: «Розробка і вдосконалення державного земельного кадастру як основи кадастру нерухомості».

Колектив кафедри фізичного виховання. Зліва направо: перший
ряд: ст. викл. Ю. Ф. Коробков, ст. лаб. І. А. Кривцун, ст. викл.
Г. Т. Щирба, ст. викл. Р. І. Щирба, ст. викл. М. М. Сіньков; другий
ряд: ст. викл. Ю. Б. Карп’як, ст. викл. М. М. Хома, ст. викл.
І. Яськів, ст. викл. А. Я. Шишечко, зав. кафедри В. О. Тищенко,
ст. викл. І. В. Шафранський, ст. викл. Ю. Л. Самковський,
ст. викл. В. Ф. Савич
Нині в складі кафедри працюють доктори економічних наук: М. Г. Ступень, Г. Д. Гуцуляк; кандидати економічних наук, доценти: Р. Й. Гулько, О. Я. Микула, О. Ф. Ковалишин, Н. Р. Шпік, в.о.доц. Р. М. Курильців, Р. Б. Таратула, Г. Б. Несторенко; ст. викладачі Н. М. Музика, С. С. Радомський; старший лаборант Г. І. Карабчук, лаборанти М. О. Дмитрук, Г. Є. Микула.
Залежно від потреб землевпорядного виробництва у навчальні плани вводяться нові навчальні дисципліни: «Земельний кадастр», «Організація і планування робіт по землевпорядкуванню», «Автоматизація земельного кадастру», «Кадастр населених пунктів», «Оцінка земель», «Кадастр природних ресурсів», «Реєстрація земельних ділянок», «Картографія», «Комп’ютерна графіка». Зокрема із 1997–1998 навчального року у зв’язку з уведенням на землевпорядному факультеті спеціалізації «Регулювання земельно-правових відносин» додатково запроваджено вивчення таких дисциплін: «Земельно-правовий процес», «Вирішення земельних спорів».
Підготовлено й опубліковано навчальну і методичну літературу з нових дисциплін; зокрема з курсу «Моніторинг земель» доцент А. Я. Сохнич і професор Д. І. Гнаткович опублікували лекції «Система моніторингу земель» (1996), «Моніторинг земель кризового стану» (1996), «Моніторинг земель з аномальними явищами» (1997). Після узагальнення цього навчального матеріалу в 1997 р. доцент А. Я. Сохнич надрукував навчальний посібник «Моніторинг земель».
У 1996 р. професор Д. І. Гнаткович і доцент А. Я. Сохнич опублікували курс лекцій із дисципліни «Державний контроль за використанням і охороною земель».
Останніми роками помітно активізувалася робота кафедри щодо видання навчально-методичної літератури із земельного права. У 1994 р. вийшли друком методичні поради і збірник задач із земельного права, у 1997 р. — навчально-методичні посібники «Процесуальний порядок приватизації земель в містах» (автори: Д. І. Гнаткович, А. Я. Сохнич); «Процесуальний порядок вилучення (викупу) земель та надання їх у користування для державних і громадських потреб» у двох частинах (автори: Д. І. Гнаткович, А. Я. Сохнич, Л. Ф. Кисіль); «Процесуальний порядок вилучення (викупу) та надання земельної ділянки громадянам для індивідуального житлового будівництва» у двох частинах (той самий колектив авторів).
Крім цього, кафедра постійно надає допомогу викладачам інших навчальних закладів, зокрема технікумів, у стажуванні та забезпеченні навчальною і методичною літературою.
Велика увага приділяється дипломному проектуванню, яке здійснюється на реальних виробничих об’єктах і відповідає запитам землевпорядного виробництва. Наприклад, у попередні роки студенти мали змогу захищати дипломні проекти на виробництві.
В умовах переходу до ринкової економіки в Україні важливе значення має вивчення досвіду ведення земельного кадастру в зарубіжних країнах. Із цією метою в 1994 р. доцент Р. П. Возняк вивчав ці питання під час перебування у США у складі делегації Верховної Ради України. В 1994 р. професор Д. І. Гнаткович пройшов стажування з питань земельного кадастру в Австрії, а в 1998 р. — у Данії, брав участь у міжнародних конференціях (Словаччина, 1997 р.). У 1997 р. у складі делегації Держкомзему України та Управління земельних ресурсів Львівської облдержадміністрації доцент Р. Й. Гулько також мав змогу познайомитися з австрійським досвідом автоматизації земельно-кадастрових робіт. Наприкінці 1997 р. професор Д. І. Гнаткович і доцент А. Я. Сохнич пройшли курс навчання за програмою проекту ТАСІS «Реєстрація землі та іншої нерухомості, прав на них в Україні» при комісії Європейського Союзу, яка працює в Україні з 1996 р. Основна мета проекту, одним із об’єктів якого є Жовківський район Львівської області, — створення моделі реєстраційної системи на нерухоме майно та формування ринку власності в Україні.
Творчою групою науковців за участю фахівців Львівського обласного управління земельних ресурсів було апробовано науково-методичні засади автоматизованого ведення державного земельного кадастру, викладені в монографії «Проблеми земельного кадастру та застосування його даних в умовах ринкової економіки», опублікованій за редакцією Д. І. Гнатковича (Львів, 1996 р.).
Для організації практичного ведення державного земельного кадастру працівниками кафедри виконано значні обсяги земельно-кадастрових робіт на території західних областей України, а також у Республіці Молдова. Це дало змогу розробити рекомендації щодо реєстрації землекористувань, кількісного обліку земель, бонітування ґрунтів та економічної оцінки земель. Рекомендації були враховані під час розробки методичних вказівок для практичного виконання таких робіт. Серед розробок — способи складання районної карти землекористувань з метою обліку земель і реєстрації землекористувань (на прикладі Єдинецького району Республіки Молдова), способи проведення бонітування ґрунтів (на прикладі Угненського району Республіки Молдова), способи одержання, обробки та аналізу статистичних даних для економічної оцінки земель (на прикладі Городоцького і Турківського районів Львівської області та районів Тернопільської області), розробка єдиної автоматизованої системи «Земельний центр» (Львівський обчислювальний центр «Агрофост», Львівське обласне управління земельних ресурсів).
На кафедрі земельного кадастру створено відому в Україні та за її межами наукову школу із земельного кадастру. Найбільшу увагу в науково-дослідній тематиці приділено дослідженням способів практичного застосування даних земельного кадастру з метою організації раціонального використання та охорони земель. Ці дослідження проводили в різних напрямах. Зокрема в 1970 р. на кафедрі вперше в країні було розроблено Перспективну схему використання земель Нестеровського (нині Жовківського) району Львівської області, яка ґрунтується на земельно-кадастрових даних земельного фонду району. Науково-методичні положення цього дослідження покладені в основу розробки схем прогнозування використання земельних ресурсів усієї країни.
У 1980–1981 рр. кафедра земельного кадастру на громадських засадах на прикладі Стрийського району Львівської області виконала роботу щодо обґрунтування планів виробництва сільськогосподарської продукції на основі нормативного методу планування, що враховує дані земельного кадастру.
З метою раціонального використання і збереження цінних земель у 1981 р. було виконано земельно-оціночні роботи приміської зони м. Львова для техніко-економічного обґрунтування генерального плану міста на 2005 р.
У 1984–1985 рр. у всіх господарствах Нестеровського (нині — Жовківського) району складено робочі проекти організації вирощування сільськогосподарських культур, в основу яких покладено дані земельного кадастру про екологічну придатність земель на території господарств району.
Упродовж 1990–1992 рр. у всіх господарствах семи районів (Косівського, Коломийського, Долинського, Рожнятівського, Рогатинського, Галицького й Тлумацького) Івано-Франківської області кафедрою проведено оцінку природних кормових угідь та розроблено заходи щодо поліпшення їх використання. У ці ж роки виконано науково-виробничу розробку «Внутрішньогосподарська оцінка земель господарств Перемишлянського району Львівської області», а також підготовлено відповідні програми для персонального комп’ютера.
Професор Д. І. Гнаткович і доцент Р. П. Возняк у 1990–1993 рр. брали активну участь у роботі законотворчих органів України щодо підготовки законодавчих актів про землю у зв’язку з необхідністю реформування земельних відносин. Кафедрою запропоновано способи приватизації землі, розробки проектів зі спеціального межування земель, які викладено в брошурі «Земельна реформа в Україні: сучасний стан і перспективи» (Львів, 1993).
Окремі дослідження членів кафедри присвячені оплаті землі з урахуванням її якості та місця розташування в контексті сучасних проблем реформування земельних відносин і переходу до ринкової економіки. У цьому кафедру активно підтримав Західний науковий центр НАН України (голова — академік І. Р. Юхновський). Протягом 1993–1994 рр. розроблено науково-методичні рекомендації щодо обґрунтування плати за землю в натуральному вираженні, визначення ставки та обсягів плати. Теоретичні положення цієї методики, розробленої науковцями кафедри, ґрунтуються на матеріалах бонітування ґрунтів, за якими визначають розрахункову врожайність основних сільськогосподарських культур, від рівня якої необхідно встановлювати ставку оплати за землю як у грошовому, так і в натуральному вираженні.
Використовуючи результати цих досліджень, у 1995–1996 рр. професор Д. І. Гнаткович і доцент Р. П. Возняк взяли участь у підготовці законопроектів Верховної Ради України щодо нормативної ціни землі й плати за землю.
З утворенням у 1997 р. Західного науково-дослідного інституту землеустрою і земельного кадастру кафедра активно залучається до розробки наукових рекомендацій, які мали важливе значення для виробництва в умовах реформування земельних відносин у країні. Під час виконання досліджень згідно з договором із Міністерством агропромислового комплексу України на тему «Розробити науково-методичні положення та рекомендації щодо організації раціонального використання та охорони земель в умовах ринкової економіки» (автори: професор Д. І. Гнаткович і доцент М. Г. Ступень) обґрунтовано параметри визначення критичного рівня малопродуктивних земель, які в умовах ринкової економіки підлягають вилученню із сільськогосподарського обробітку. В основу розрахунків покладено абсолютну земельну ренту під час вирощування зернових культур.
У 1995–1997 рр. працівниками кафедри на замовлення Управління земельних ресурсів Львівської облдержадміністрації розроблено такі науково-методичні матеріали: зразки документів щодо вилучення (викупу) та надання земельної ділянки для розміщення кварталу індивідуального житлового будівництва; зразки документів щодо надання земельної ділянки громадянам для індивідуального житлового будівництва; програму впровадження автоматизованої інформаційної системи ведення державного земельного кадастру; положення про порядок реєстрації землеволодінь і землекористувань та об’єктів нерухомості, розміщених на їх території (тимчасове).
У 1997 р. на запит Держкомзему України працівники кафедри підготували проекти законів України «Про державний земельний кадастр» та «Основні положення землеустрою».
До науково-дослідної роботи на кафедрі активно залучають студентів. Про її результати вони доповідають на студентських наукових конференціях, уводять їх до дипломних проектів (робіт).
Кафедра як підрозділ факультету й університету виконує різноманітні громадські функції. В різні періоди працівників кафедри залучали до профорієнтаційної роботи серед сільської молоді з метою набору студентів на землевпорядний факультет. Значні за обсягом роботи щодо налагодження зв’язків із землевпорядним виробництвом нині виконують на громадських засадах. Наприклад, на таких умовах при Львівському головному обласному управлінні земельних ресурсів діє науково-методична рада, до якої входять професор М. Г. Ступень, доценти Р. Й. Гулько, О. Я. Микула та Н. Р. Шпік.
Особлива увага приділяється моральному вихованню студентів. Майже всі викладачі кафедри як керівники-наставники академічних груп проводять виховну роботу серед студентів під час навчальних занять та в гуртожитку.
Із 2003 р. на кафедрі відкрито підготовку магістрів зі спеціальності «Землевпорядкування та кадастр». Профільними дисциплінами кафедри є: «Галузеві кадастри», «Оцінка землі», «Реєстрація земельних ділянок», «Інформаційне забезпечення грошової оцінки земель». Після закінчення магістратури її випускників запрошують на викладацьку роботу або рекомендують до аспірантури.
У 2008 р. відкрито підготовку магістрів зі спеціальності «Геоінформаційні системи і технології». Профільними дисциплінами спеціальності є: «Мовні середовища інструментальних ГІС», «Геоінформаційні системи і технології», «ГІС в кадастрі природних ресурсів».
На кафедрі функціонує аспірантура. За результатами наукових досліджень захищено три докторські (Д. І. Гнаткович, Г. Д. Гуцуляк, М Г. Ступень) та 15 кандидатських дисертацій (Д. І. Гнаткович, М. Ф. Абрамович, Р. П. Возняк, А. М. Третяк, Г. Д. Гуцуляк, Р. Й. Гулько, М. Г. Ступень, А. Я. Сохнич, О. І. Ковалів, Н. Є. Кудла, А. Н. Шворак, І. Р. Залуцький, О. Ф. Ковалишин, Н. Р. Шпік, Р. М. Курильців, Г. Б. Нестеренко, Р. Б. Таратула). Зокрема завідувач кафедри М. Г. Ступень у 2004 р. захистив докторську дисертацію на тему: «Теоретичні основи організації використання і охорони земель населених пунктів в умовах реформування земельних відносин» за спеціальністю «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка».
Головними тематичними напрямами дисертаційних досліджень, які виконують на кафедрі земельного кадастру, є:
– застосування державного земельного кадастру в організації використання та охорони земель у населених пунктах;
– врегулювання земельних відносин у туристичних районах;
– удосконалення використання земель населених пунктів;
– удосконалення еколого-економічних важелів використання земель;
– економічні механізми стимулювання використання та охорони сільськогосподарських земель.

Кафедра управління земельними ресурсами
Кафедра управління земельними ресурсами — випускна кафедра з підготовки і перепідготовки висококваліфікованих фахівців за спеціальністю «Землевпорядкування і кадастр».
Кафедру очолює доктор економічних наук, професор, дійсний член (академік) Академії економічних наук України, Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності, АН ВО України А. Я. Сохнич. Кафедру створено 1 липня 1999 р. як самостійну структурну одиницю ЛДАУ. Її першим завідувачем був доктор економічних наук В. В. Горлачук. Кафедру сформовано із висококваліфікованих науковців із когорти викладачів кафедри землевпорядного проектування, які готують фахівців з управління земельними ресурсами в умовах ринкової економіки. Нині на кафедрі працює восьмеро викладачів: завідувач кафедри, доктор економічних наук, професор А. Я. Сохнич; кандидат економічних наук, доцент, член-кореспондент АЕНУ Д. І. Солярчук, кандидати економічних наук, доценти Л. М. Тібілова, П. П. Колодій, кандидат технічних наук В. М. Новосад, старші викладачі М. В. Смолярчук, О. О. Костишин, асистент Г. Р. Пастернак. Допоміжний персонал — старший лаборант І. К. Гожельник, навчальний майстер М. В. Харачко, лаборант І. Я. Кіш.
Кафедра управління земельними ресурсами успішно працює вже понад десять років. Це наймолодша кафедра на землевпорядному факультеті, але за офіційним визнанням фахівців (докторів економічних наук, професорів О. І. Амоші, М. Г. Бєлопольського, Б. В. Букринського, А. С. Даниленка, Д. С. Добряка, М. І. Долішнього, П. П. Руснака, П. Ф. Саблука та ін.) — найпрогресивніша кафедра серед землевпорядних факультетів в Україні. Колектив кафедри за короткий період становлення зумів створити низку фундаментальних наукових та навчальних праць, у яких представлено найсучасніші розробки з відповідної проблематики. У доробку професорсько-викладацького складу кафедри — два підручники, 18 навчальних посібників, 15 наукових брошур та рекомендацій виробництву.
Працівники кафедри надають методичну й практичну допомогу спеціалістам обласних і міських управлінь, районним відділам земельних ресурсів, державним підприємствам, науково-дослідним та проектним інститутам землеустрою й іншим організаціям на теренах західних областей України.
Наукові досягнення вчених кафедри впроваджуються в навчальний процес. У системі управління земельними ресурсами створено новий науковий напрям. Здобутки викладачів кафедри відіграли важливу роль у пошуку механізмів управління земельними ресурсами. Вони опублікували понад 200 наукових праць та близько 80 навчально-методичних видань. Спеціалізація кафедри — розвиток наукових і методичних основ управління земельними ресурсами в Україні.
У науковій і педагогічній роботі кафедра управління земельними ресурсами підтримує постійні зв’язки з провідними вітчизняними та зарубіжними університетами та науковими установами.
З ініціативи кафедри щороку проводять круглі столи та інтернет-конференції з проблем управління земельними ресурсами в умовах ринкової економіки за такими тематичними напрямами: «Вдосконалення системи управління земельними ресурсами», «Раціональне використання, охорона та відтворення земельних ресурсів», «Розвиток земельних вiдносин», «Оптимiзацiя проектних та управлiнських рiшень», «Земельний кадастр у системі управління земельними ресурсами», «Геоiнформацiйнi системи та технології», «Економічне стимулювання, iнвестиції та кредитування землекористування», «Управлiння територiями з особливим режимом землекористування» тощо.
У засіданнях круглих столів та інтернет-конференціях беруть участь науковцi та фахiвцi земельних органiв України та закордону.
Управління земельними ресурсами є надзвичайно важливою природничо-науковою та соціально-економічною проблемою, яку вирішують шляхом встановлення балансу між необхідним зростанням виробництва та збереженням земельних ресурсів.
Нові вимоги до землекористування, об’єктивно зумовлені формуванням ринкових відносин, новим законодавством про землю й загостренням екологічних проблем, визначають актуальність управління земельними ресурсами в умовах відкритої економіки.
Утворення кафедри стимулювало підготовку нової навчальної і методичної літератури для студентів, магістрів і працівників землевпорядної служби. В 2000 р. з метою забезпечення інших дисциплін навчально-методичною літературою було видано навчально-методичний посібник «Використання земель населених пунктів з основами містобудування», в якому висвітлено питання містобудівного використання земель міста з детальним розплануванням і забудовою житлової території (мікрорайону, житлового кварталу). Його авторами стали ст. викладач І. Г. Тарасюк, доцент Г. К. Лоїк, доцент Д. І. Солярчук.
Важливим доробком кафедри є опублікована тут навчальна література, зокрема в 2008 р. вийшов друком підручник «Моніторинг земель» (автори — А. Сохнич, М. Богіра, В. Горлачук, Д. Солярчук, І. Песчанська). Останнім часом активізовано роботу кафедри щодо видання навчально-методичної літератури з питань управління земельними ресурсами.

Виїзд студентів і працівників Західного науково-дослідного
інституту землеустрою і земельного кадастру за госпдоговірною
темою у Турківський район Львівської області
На кафедрі управління земельними ресурсами викладають такі дисципліни: «Управління земельними ресурсами», «Метрологія і стандартизація», «Рекультивація порушених земель з основами маркшейдерії», «Моніторинг земель», «Планування земель населених пунктів», «Комерційна діяльність в землекористуванні», «Прогнозування використання земель», «Організація і методологія наукових досліджень», «Менеджмент у землеустрої», «Фінансово-економічна діяльність», «Управління персоналом у землеустрої», «ГІС у моніторингу та державному контролі», «Теорія графів і обчислювана геометрія», «Управління природокористування», «Основи управління земельними ресурсами», «Моніторинг та охорона земель».
Профільною дисципліною кафедри є курс «Управління земельними ресурсами», який передбачає вивчення нових підходів до раціонального використання та охорони земель.
Студенти набувають практичних навичок під час проходження виробничих практик у районних відділах земельних ресурсів, обласних управліннях земельних ресурсів і місцевих радах.
Крім цього, кафедра надає допомогу викладачам інших навчальних закладів (зокрема технікумів, коледжів, ліцеїв) у стажуванні та забезпеченні навчальною і методичною літературою.
Із 2000–2001 навчального року на кафедрі розпочато підготовку магістрів із землевпорядкування та кадастру.
Наукова робота кафедри управління земельними ресурсами проводиться за напрямами:
– виконання держбюджетної наукової теми;
– виконання госпдоговірної наукової тематики;
– участь у роботі наукових конференцій та виступи з доповідями;
– підготовка та захист дисертацій;
– видання наукових праць (монографій, словників, статей);
– керівництво студентською науковою роботою.
З метою обґрунтування методологічних напрямів управління земельними ресурсами й розроблення методичних основ їх втілення колектив кафедри проводив держбюджетну роботу «Розвиток наукових і методичних основ управління земельними ресурсами в Україні». У результаті виконання держбюджетної теми розроблено методику та принципові позиції проведення робіт із таксономізації й систематизації земель та їх районування. Їхня суть полягає в тому, що дослідження території (об’єкту таксономізації) мають базуватися на їх системному вивченні. Комплексний підхід до практичних розробок об’єднує ландшафтний, адаптивний, землевпорядний та інші методичні заходи. Тому як первинну одиницю ландшафтно-екологічного районування території рекомендовано прийняти тип земель, екологічні умови якого визначаються комплексом чинників.
Викладачі кафедри систематично проводять профорієнтаційну роботу серед молоді. Всі працівники кафедри є членами Спілки землевпорядників України. Часто на громадських засадах їх залучають до розробки концепцій, програм і рекомендацій із питань управління земельними ресурсами, державного контролю за використанням й охороною земель, моніторингу земель, а також надання консультацій, практичної допомоги у вирішенні конкретних фахових питань. Викладачі кафедри є наставниками академічних груп, вони проводять виховну роботу серед студентів як під час навчання, так і в гуртожитку.
Кафедра весь час розширює застосування в навчальному процесі комп’ютерної техніки і сучасних технологій. Науково-дослідну роботу передбачено проводити відповідно до Державної програми розвитку земельних відносин в Україні. Серед пріоритетних напрямів наукових досліджень, які потребують практичного вирішення, обрано тему: «Розвиток теоретичних основ управління земельними ресурсами», на якій колектив кафедри планує зосередити свої зусилля.
Також передбачено участь кафедри в підготовці пропозицій до розробки законопроектів і загальнодержавних програм щодо питань реформування земельних відносин та організації раціонального використання й охорони земель.
Кафедрою налагоджено міцні зв’язки із провідними вченими України та зарубіжних країн. Планується розширення цих контактів на рівні співпраці й обміну досвідом шляхом проведення інтернет-конференцій, круглих столів тощо.

Кафедра іноземних мов
В умовах активного входження України у світовий академічний і соціально-економічний простір та наближення нашого суспільства до світових морально-естетичних цінностей особливо зросла потреба у вивченні іноземних мов. Принциповим завданням кафедри іноземних мов є підготовка конкурентоспроможних на міжнародній арені фахівців, здатних вирішувати новітні виробничі завдання, спілкуватися із зарубіжними колегами, брати участь у різних міжнародних конференціях та семінарах.
Традиції й підходи до навчання іноземних мов студентів виробничих напрямів формувалися ще за часів Рільничої школи в Дублянах. У ХІХ ст., коли заснували сільськогосподарську школу, знання іноземних мов було невід’ємним атрибутом будь-якого фахівця, зокрема й у сільському господарстві. Зокрема для вступу до дублянського навчального закладу необхідно було знати не одну, а кілька іноземних мов. Вимога була цілком слушною, оскільки в гімназіях цьому приділяли велику увагу. Із позицій сьогодення мови обирали досить своєрідно: дві класичні (грецьку й латинську) й одну«живу», здебільшого німецьку. Латинь визнавалася мовою науки, грецькою написано більшість релігійних книг, а з «живих» мов у ХІХ — початку ХХ ст. на наших теренах найпоширенішою була німецька. Тож, закінчивши гімназію, студент міг вільно перекладати з латинської та грецької Лукреція, Вергілія, Гомера, читати релігійні книги, вивчати оригінальну німецьку літературу. У фондах наукової бібліотеки ЛНАУ збережено велику кількість видань кінця ХІХ — початку ХХ ст., зокрема енциклопедичну, довідкову та навчально-методичну літературу, видану цими мовами.
У 20-х рр. ХХ ст., коли сільськогосподарська школа в Дублянах стала частиною Львівської політехніки, студентам викладали французьку, італійську й німецьку.
Кафедру іноземних мов із часу заснування в 1946 р. Львівського сільськогосподарського інституту очолила доцент О. О. Шейкіна, яка перевелася сюди з кафедри іноземних мов Львівського політехнічного інституту й завідувала нею до виходу на пенсію в 1972 р. Цікаво, що в повоєнний період одночасно зі звичною для всіх зі школи німецькою мовою почали вивчати й англійську.
У різні періоди кафедру очолювали: доцент О. М. Ноздрін (1973–1984), професор О. Т. Молчанова (1985–1989), доцент Н .М. Семко (1990–2000), із 2000 р. кафедрою завідує старший викладач Л. Я. Гошко-Лихочвор. Першими викладачами кафедри були: М. В. Труш, М. М. Добрянський, О. Ю. Мюлер, І. А. Гофман, А. А. Мінкіна. Серед викладачів — ветерани кафедри: В. І. Майорова, Ш. Федорова, С. Д. Войчеховська, С. М. Смик, Я. Ю. Войтинська, О. М. Ноздрін, Г. Р. Гойс, Г. П. Мусій, Т. Г. Якобенчук, Н. М. Семко, Б. В. Добош, Л. Я. Гошко-Лихочвор, І. І. Добош, С. Д. Дешко.
Упродовж 15 років на кафедрі працювала С. М. Андрусів — талановитий публіцист, член Спілки письменників України.
Основним напрямом науково-дослідної роботи колективу є дослідження особливостей сільськогосподарської літератури іноземними мовами, укладання посібників, словників і методичних рекомендацій.
Значного розвитку кафедра досягла у 90-х роках, коли колектив очолила Н. М. Семко — талановитий педагог, науковець, здібний організатор. Вона всіляко сприяла фаховому зростанню викладачів, зокрема й науковому розвитку, про що свідчить активна участь викладачів кафедри в наукових конференціях різних рівнів, широка географія публікацій того періоду. Під її керівництвом на кафедрі було розпочато роботу з вивчення особливостей фахової літератури й укладання серії перекладних термінологічних словників з усіх спеціальностей університету. Результати наукових досліджень відбито в численних посібниках, методичних матеріалах і перекладних словниках.
Плідними й активними для кафедри став початок ХХІ ст., коли посаду завідувача обійняла старший викладач Л. Я. Лихочвор — автор багатьох наукових розвідок із лінгвістики та методики викладання іноземних мов у школах різних рівнів, успішний педагог і наставник. Зміцнилася матеріально-технічна база кафедри, а науково-педагогічний склад поповнився талановитою й науково обдарованою молоддю.
На кафедрі підготовлено й видано перекладні словники різних напрямів: із механізації сільськогосподарського виробництва, відновлюваних джерел енергії, агрономії, захисту рослин, економіки сільськогосподарського фінансового менеджменту, сільськогосподарського будівництва та архітектури, землевпорядкування, картографії, земельного кадастру, зовнішньоекономічних термінів, базовий словник з економічних спеціальностей, термінологічний словник із геодезії та фотограмметрії. Активну участь у роботі над укладанням посібників, словників та інших методичних матеріалів беруть усі члени кафедри.
Розроблення фахової термінології й укладання перекладних словників залишаються актуальними напрямами досліджень, і кафедра продовжує активно працювати в цій галузі.
Щороку викладачі публікують статті в республіканських й університетських наукових збірниках. Кафедра повністю забезпечує навчальний процес методичною літературою.
Сьогодні у складі кафедри в секціях англійської, німецької, французької та латинської мов плідно працюють: доцент, кандидат філологічних наук Н. М. Семко, в. о. доцента, кандидат психологічних наук Н. Г. Городецька, старші викладачі Л. Я. Лихочвор, О. Я. Іщенко, С. Д. Дешко, Л. Й. Бондарчук, І. І. Добош, Л. М. Гуня, Г. В. Шикульська, І. Я. Жукова, М. Б. Опир, С. Р. Добровольська, Н. В. Дудич, викладачі С. Б. Панчишин, Н. Г. Гавришків, О. М. Шевчук, К. О. Кельбасович, М. А. Карп.
В умовах виходу України на міжнародну арену перед університетом і кафедрою іноземних мов відкрилися нові можливості, розширилися ділові контакти із зарубіжними вишами й аграрними об’єднаннями Великобританії, Німеччини, Франції, США та Польщі. Доступними стали література іноземними мовами, поїздки за кордон викладачів та студентів, відкрилися можливості спілкування з іноземними партнерами в Україні.
Усе це, безперечно, сприяє усвідомленому вивченню іноземних мов. Тому кафедра іноземних мов уважає своїм принциповим завданням удосконалювати навчальні програми, відшліфовувати методики, урізноманітнювати навчально-виховні заходи новими підходами.

Кафедра фізичного виховання
Кафедру утворено в 1947 р. Упродовж 1947–1950 рр. на ній працювало лише троє викладачів. Зі збільшенням кількості студентів штат кафедри постійно зростав, згодом тут почали працювати 15 фахівців.
Першим завідувачем був Г. П. Шевченко. З 2008 р. кафедру очолює старший викладач В. О. Тищенко — майстер спорту із гандболу, семикратна чемпіонка України, володарка Кубка України, відомий тренер гандбольної команди «Галичанка» та молодіжної збірної України. На кафедрі викладають старші викладачі І. В. Шафранський, М. М. Хома, Т. О. Гемонова, М. М. Сіньков, Ю. Б. Карп’як, Ю. Ф. Коробков, А. Я. Шимечко, Р. І. Щирба, майстер спорту із стрільби з луку Ю. Л. Самковський, майстер спорту із настільного тенісу Г. Т. Щирба, старший лаборант І. А. Кривцун, лаборанти І. Ю. Чапля та П. Р. Сорока.
Кафедра фізичного виховання, хоча і є структурним підрозділом землевпорядного факультету, за своїм призначенням — загальноуніверситетська. Кафедра охоплює своєю навчально-виховною діяльністю студентів 17-ти спеціальностей усіх факультетів ЛНАУ.
Викладачі кафедри проводять систематичні академічні заняття зі студентами І та ІІ курсів, а водночас і секційну та фізкультурно-оздоровчу роботу. Колектив кафедри організовує спортивно-масові заходи, а саме: спортивні змагання серед студентських груп та курсів на факультетах, відбіркові змагання серед студентів перших курсів, спартакіаду між факультетами ЛНАУ з 12 видів спорту, спартакіаду «Здоров’я» з шести видів спорту серед професорсько-викладацького складу та співробітників ЛНАУ, матчеві зустрічі тощо.

Західний науково-дослідний інститут землеустрою та земельного кадастру ЛНАУ
У 60-ті рр. минулого століття значно поширилася вітрова і водна ерозія ґрунтів. Причина — порушення законів ґрунтознавства й землеробства під час використання земель у сільському господарстві, суттєве збільшення площ ріллі за рахунок розорювання схилів і вирощування на них просапних культур. Шаблонним був підхід і до організації території господарств під час землевпорядкування. Зниження родючості ґрунтів загрожувало подальшому розвитку сільського господарства.
Для вирішення цих глобальних проблем перед вищими навчальними закладами сільськогосподарського профілю було поставлено завдання поліпшити теоретичну і практичну підготовку фахівців із питань захисту ґрунтів від ерозії. Це зумовило створення в 1968 р. у Львівському сільськогосподарському інституті Студентської землевпорядної експедиції і спеціальних кафедр землевпорядного факультету Західного науково-дослідного інституту землеустрою і земельного кадастру Львівського державного аграрного університету, який став першим науково-дослідним інститутом у структурі вишу.
Наприкінці 90-х років кафедра землевпорядного проектування ЛНАУ однією з перших в Україні розпочала підготовку магістрів землевпорядкування та кадастру.
У 2000 р. кафедра відсвяткувала своє 50-річчя, на честь якого було опубліковано міжнародний збірник наукових праць. У статті «Львівська школа землевпорядного проектування: етапи встановлення та розвитку» вперше викладено коротку історичну довідку про організацію й етапи становлення кафедри, формування на її базі самобутньої львівської наукової школи землевпорядного проектування, а також подано стислу характеристику навчально-методичної та науково-дослідної роботи кафедри за 50-річний період, висвітлено практичну допомогу кафедри землевпорядному виробництву й окреслено основні напрями вдосконалення роботи та подальшого розвитку кафедри.
Упродовж 2007–2010 рр. кафедру очолював випускник факультету, кандидат економічних наук, доцент, член-кореспондент Української екологічної академії наук М. С. Богіра, який має багаторічний досвід роботи на виробництві.
М. С. Богіра починав свою трудову діяльність на посаді начальника районного відділу земельних ресурсів. Понад 25 років працював на різних посадах в органах влади районного й обласного рівнів, зокрема на посаді голови районної державної адміністрації.
Доцент М. С. Богіра започаткував вивчення негативних наслідків земельної реформи, пошуку способів виправлення ситуації та вдосконалення теоретичних і методичних підходів до обґрунтування ефективного еколого-економічного й раціонального використання земель.
З липня 2010 р. кафедру очолює кандидат економічних наук, доцент П. П. Колодій.
Сьогодні кафедра працює над розробленням рекомендацій щодо проведення землевпорядних робіт в умовах приватної власності на землі сільськогосподарського призначення під час здійснення земельної реформи, підходів до оптимізації використання земельних часток (паїв) із застосуванням консолідації земель, удосконаленням науково-методичного забезпечення реалізації земельної реформи в системі аграрної реформи та розробленням і впровадженням еколого-економічних аспектів раціонального використання земель сільськогосподарського призначення.
На вимогу сьогодення осучаснено тематику лекцій, внесено зміни в навчальні плани дисциплін, оновлено теми курсових і дипломних проектів, уведено нові навчальні дисципліни, а саме: «Організація використання земель», «ГІС і технології в землеустрої», «Автоматизація землевпорядного проектування».
Кафедра землевпорядного проектування поновила підготовку науковців. Нині на кафедрі навчаються аспіранти денної форми навчання Л. В. Ткачук і Н. І. Кришеник, здобувачі М. П. Підлипна, Н. А. Ровдич і В. С. Фаріон, науковим керівником яких став доцент кафедри М. С. Богіра.
Колектив кафедри свідомий того, що спеціалісти-землевпорядники вищої кваліфікації повинні вміти використовувати у своїй роботі системи автоматизованого проектування й математичні методи і моделі, оскільки в іншому разі вони ризикують стати неконкурентоспроможними на ринку праці. Саме тому основними напрямами діяльності кафедри, на яких сьогодні сконцентровано зусилля її колективу, стали:
– модернізація навчально-виховного процесу;
– комп’ютеризація та застосування сучасних геодезичних інструментів для виконання землевпорядних робіт;
– удосконалення методології оптимізації землекористувань у сучасних умовах;
– формування просторових передумов збалансованого розвитку сільськогосподарських територій як багатофункціональних систем;
– апробація і впровадження в землевпорядне виробництво економіко-математичних моделей та методів обґрунтування просторових рішень;
– практичні аспекти автоматизації землевпорядного проектування;
– еколого-економічне обґрунтування сівозмін і впорядкування угідь.
Очевидно, що докорінні перетворення в системі земельних відносин в Україні та усвідомлення необхідності вичерпнішого врахування екологічних вимог в організації використання й охорони земель вимагають значного розширення та вдосконалення наявної теоретичної бази й практичного інструментарію сучасного землевпорядкування, а отже, й суттєвої модернізації системи фахової землевпорядної освіти.
У 2007 р. землевпорядний факультет, до складу якого входить кафедра землевпорядного проектування, відзначив своє 60-річчя від дня заснування. У межах святкування відбулася науково-практична конференція, в якій узяли участь випускники факультету — відомі в нашій державі вчені й виробничники-землевпорядники: Л. Я. Новаковський (д. е. н., професор), А. М. Третяк (д. е. н., професор), Г. Д. Гуцуляк (д. е. н.) та інші.
Нині на кафедрі працюють 14 викладачів (один професор, шестеро доцентів, четверо старших викладачів, троє асистентів): завідувач кафедри, к. е. н., доцент П. П. Колодій, професор П. Г. Казьмір, доценти М. С. Богіра, З. П. Флекей, В. І. Ярмолюк, С. М. Ващик, в. о. доцента Н. Є. Стойко, старші викладачі В. Г. Кисіль, О. І. Черечон, О. Г. Солтис, Г. М. Дудич, асистенти Л. В. Дудич, Н. І. Кришеник, Л. В. Ткачук. Допоміжний персонал: завідувач комп’ютерного класу А. М. Бурченя та старші лаборанти Г. І. Сивулька й О. В. Головата.
Працівники кафедри викладають навчальні дисципліни: «Історія земельних відносин», «Землевпорядне проектування», «Ландшафтознавство в землеустрої», «Меліорація земель», «Геодезичні роботи в землеустрої», «Проектування доріг місцевого значення», «Інвестиційний аналіз», «Економіко-математичні методи і моделі в землевпорядкуванні», «Державна землевпорядна експертиза», «Економіка землекористування, «Формування агроландшафтів», «Землевпорядна регламентація охорони земель», «Автоматизація землевпорядного проектування», «Організація використання земель», «Державний контроль за використанням та охороною земель», «Актуальні проблеми землевпорядкування» та «Державне регулювання земельних відносин».
Розвиток сільського господарства стимулював активізацію наукових досліджень культури землеробства, прогресу ґрунтознавства, адаптивно ландшафтних, біологічно збалансованих та екологічно безпечних систем господарювання. Нині існує значний доробок науковців-землевпорядників, присвячений цим питанням. Продовжено пошуки способів поєднання технології та енергоощадності із законами попиту-пропозиції й ринковими відносинами задля уникнення негараздів в економіці та екології, адже кризова ситуація в АПК значною мірою спричинена прагненням суб’єктів землеволодіння зосередити увагу й ресурси на поточних питаннях, їх невизначеністю в оцінках проблем і пріоритетів, а подекуди й низькою екологічною, економічною та правовою культурою.
Метою наукових досліджень кафедри сьогодні є вивчення стану реформування земельних відносин у регіоні й державі загалом, використання земельних часток (паїв) та організація раціонального використання й охорони земель. Сучасне землевпорядне проектування повинно базуватися на чітко визначеній стратегії земельних перетворень, мати науково обґрунтовану концепцію подальшого розвитку, спиратися на відповідні закони та підзаконні акти, включаючи комплексну (в екологічному, соціальному, економічному й технологічному аспектах) систему заходів. Воно потребує забезпечення достовірною планово-картографічною інформацією, комп’ютерною технікою і комп’ютерними технологіями, створення і широкого впровадження автоматизації, математизації та оптимізації виробничих процесів.
Серед основних напрямів науково-дослідної роботи, які сьогодні найактивніше розвиває львівська школа землевпорядного проектування, можна виділити такі:
– удосконалення методології (а не лише методики) оптимізації землекористування в сучасних умовах;
– формування просторових передумов збалансованого розвитку сільських територій як багатофункціональних систем;
– апробація і впровадження в землевпорядне виробництво адекватнішого математичного методу моделей і методів обґрунтування проектних рішень;
– прикладні аспекти автоматизації землевпорядного проектування.
Крім того, колектив кафедри активно працює над організацією роботи землевпорядного факультету і Західного науково-дослідного інституту землеустрою і земельного кадастру ЛНАУ як єдиного науково-освітнього комплексу, інтегрованого у світову систему навчальних і дослідних інституцій з організації раціонального землекористування, який би міг успішно вирішувати наукові, освітні та практичні проблеми в галузі землевпорядкування. З цією метою колектив кафедри дедалі активніше відновлює перервані з різних причин творчі контакти з вищими навчальними закладами й науковими установами Білорусі, Молдови, Росії та Польщі.
Останнім часом чимало зусиль спрямовано на оновлення й удосконалення навчальних планів і програм, опрацювання схеми ступеневої освіти за спеціальністю «Землевпорядкування і кадастр».
Колектив кафедри й надалі докладатиме всіх зусиль для поліпшення навчального процесу, передаватиме набуті знання й досвід молодому поколінню, робитиме свій посильний внесок у науково-методичне забезпечення земельної реформи в Україні.
Підводячи підсумки діяльності кафедри землевпорядного проектування, зазначимо, що:
– на кафедрі одержали знання й підвищили свою кваліфікацію тисячі інженерів-землевпорядників;
– успішно захищено докторську і 17 кандидатських дисертацій;
– результати науково-дослідної та навчально-методичної роботи колективу кафедри викладено у друкованих працях (зокрема в монографіях, статтях, підручниках, навчальних посібниках, багатьох курсах і конспектах лекцій, науково-методичних рекомендаціях);
– працівники кафедри неодноразово виступали розробниками, керівниками та консультантами різних експериментальних проектів із землевпорядкування.
Кафедра добре знана в Західному регіоні України і далеко за його межами як авторитетний навчальний осередок із підготовки висококваліфікованих інженерів-землевпорядників. Тут пройшли вишкіл: колишній директор Інституту землеустрою УААН та голова Держкомзему України, д. е. н., академік УААН Л. Я. Новаковський, заступник голови Держкомзему України, д. е. н., член-кореспондент УААН А. М. Третяк, провідний науковий співробітник Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва, д. е. н., член-кореспондент УААН Г. Д. Гуцуляк, колишній декан землевпорядного факультету НАУ, к. е. н. О. Я. Панчук, колишній директор Київського відділення Інституту землеустрою, к. е. н. В. В. Тарнавчук, колишній директор Львівського філіалу Інституту землеустрою УААН, к. е. н. Б. І. Пархуць, колишні начальники Львівського обласного управління земельних ресурсів, д. е. н. М. І. Лавейкін і к. геол. н. М. І. Пшевлоцький, більшість начальників головних управлінь Держкомзему в областях, районах і містах, директорів проектних інститутів землеустрою.
Кафедра неодноразово забезпечувала висококваліфікованими науковцями інші структурні підрозділи вишу. Наприклад, на кафедру планування сільських населених місць у 1965 р. перейшли доцент Ю. Р. Соломін та асистент О. Л. Кульчицький, на кафедру земельного кадастру в 1968 р. переведені професор Т. П. Магазинщиков, доценти Є. І. Терновська, Р. Д. Турчин, М. В. Андріїшин, із 1999 р. на кафедрі управління земельними ресурсами працюють доценти Д. І. Солярчук, Л. М. Тібілова, Г. К. Лоїк та к. е. н. П. П. Колодій.
Лише протягом 2008–2009 навчального року викладачі кафедри опубліковали близько 80 наукових праць в українських та закордонних виданнях, із них — три монографії (одну видано за кордоном), чотири рекомендації виробництву.
Сьогодні діють п’ять науково-дослідних студентських гуртків, що об’єднують понад 110 студентів. Ними керують: доцент В. І. Ярмолюк («Землевпорядне проектування», 35 студентів); доцент З. П. Флекей («Інженерні вишукування при землеустрої», 17 студентів); в. о. доцента Н. Є. Стойко («Економіка землекористування», 25 студентів); старший викладач О. І. Черечон («Охорона земель», 20 студентів); асистент Н. І. Кришеник («Застосування комп’ютерних технологій при землевпорядкуванні», 15 студентів). Також при кафедрі діє аспірантура, де проводять підготовку молодих наукових кадрів.
Кафедра земельного кадастру
У підготовці інженерів-землевпорядників для Західного регіону України чималу роль відіграє діяльність кафедри земельного кадастру землевпорядного факультету Львівського національного аграрного університету. Сьогодні на кафедрі працює 85% викладачів із науковими ступенями і вченими званнями. Робота колективу кафедри спрямована на вдосконалення підготовки інженерів-землевпорядників відповідно до потреб землевпорядного виробництва, що дуже важливо з огляду на те, що останніми роками сфера діяльності землевпорядників розширилася за рахунок населених пунктів, особливо міст, де активно відбувається приватизація землі й нерухомості.
Велика роль у заснуванні й подальшому становленні кафедри належить її першому завідувачеві, кандидату економічних наук, професорові Т. П. Магазинщикову (1923–1991), який очолював її впродовж 1968– 1986 рр.
Кафедру земельного кадастру організовано в травні 1968 р. До її складу ввійшли викладачі кафедри землевпорядного проектування і геодезії, яка до 1972 р. називалася кафедрою землевпорядкування. На кафедрі працювали: кандидати економічних наук, доценти М. В. Андріїшин, Є. І. Терновська, Р. Д. Турчин, В. Ф. Ключко, асистенти М. Ф. Абрамович, Д. І. Гнаткович, Р. П. Возняк, лаборанти Н. В. Дзяман і Л. К. Боднарчук. У 1972 р. доцента М. В. Андріїшина було запрошено на роботу до Москви, де він очолив Державний науково-дослідний інститут земельних ресурсів.
Згодом на зміну ветеранам на викладацьку роботу прийшли випускники землевпорядного факультету. Із 1985 по 1987 р. на посаді доцента кафедри працював Г. Д. Гуцуляк, який сьогодні є доктором економічних наук, членом-кореспондентом УААН. Нині він керує Косівським відділом проблем гірського землекористування Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва УААН.
Протягом 1986–2001 рр. кафедру очолював доктор економічних наук, професор, академік Української екологічної академії наук Д. І. Гнаткович. На кафедрі працювали: кандидати економічних наук, доценти М. Г. Ступень, Р. Й. Гулько, А. Я. Сохнич, Р. П. Возняк, Є. І. Тернавська; асистенти Н. Р. Шпік, Я. Я. Бочуляк; старший лаборант і три лаборанти. Упродовж 1973–2002 рр. на посаді лаборанта працювала З. І. Горлачук.
З утворенням у 1999 р. кафедри управління земельними ресурсами туди переводиться доцент А. Я. Сохнич. Доцент Р. П. Возняк та асистент Я. Я. Бочуляк із 2001 р. переходять на викладацьку роботу на новостворену кафедру правознавства.
У перші роки роботи кафедри викладали такі дисципліни: «Облік земель» (профільний курс), «Земельне право», «Історія земельних відносин і землевпорядкування», «Геодезичні роботи при землевпорядкуванні», «Організація і планування землевпорядних робіт», «Лінійне програмування в землевпорядкуванні», «Сільськогосподарська картографія», «Обчислювальна техніка», «Геодезія з основами землевпорядкування» (на агрономічному факультеті).
За час функціонування кафедри земельного кадастру її завідувач, професор Т. П. Магазинщиков і викладачі провели плідну роботу щодо становлення навчального процесу із земельного кадастру й організації наукових досліджень. У цей період виконано значні за обсягом госпдоговірні земельно-кадастрові роботи з обліку земель, бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель у районах Молдови, Львівської й Тернопільської областей України. Це дало змогу в 70–80-х рр. минулого століття опублікувати низку навчальних посібників, методичних рекомендацій для проведення навчальних занять і дипломного проектування із земельного кадастру.
З перших років існування кафедри тут розгорнули наукові дослідження з таких основних проблем: 1) розробка теоретичних положень державного земельного кадастру; 2) методи ведення державного земельного кадастру; 3) обґрунтування способів практичного застосування даних земельного кадастру для організації раціонального використання й охорони земель.
У зв’язку із законодавчим закріпленням у 1968 р. державного земельного кадастру з 1970 р. профільною дисципліною кафедри стає «Земельний кадастр». Її викладання передбачало, крім обліку й реєстрації земель, вивчення цілком нових аспектів — бонітування ґрунтів та економічної оцінки земель. Це вимагало підготовки нової навчальної і методичної літератури для студентів і працівників землевпорядної служби. В 1969 та 1971 рр. доцент М. В. Андріїшин видав навчальний посібник «Лінійне програмування» (у двох частинах). У 1970 р. доцент, завідувач кафедри Т. П. Магазинщиков видав підручник «Учет земель», а в 1973 р. опублікував курс лекцій «Бонитировка почв в составе земельного кадастра». В 1975 р. видруковано навчальні посібники: «Земельный кадастр в сельскохозяйственном предприятии» і «Земельный кадастр в районе». В 1977 р. також за авторства Т. П. Магазинщикова вийшов посібник «Теоретические основы государственного земельного кадастра». Згодом весь цей навчальний матеріал було узагальнено в підручнику «Земельный кадастр», який мав два видання (1980 р. і 1987 р.). За цю роботу автору присвоєно вчене звання професора. У 1991 р. підручник Т. П. Магазинщикова «Земельний кадастр» видано українською мовою. В ньому відображені не тільки загальноприйняті теоретичні й методичні положення державного земельного кадастру, а й результати багаторічних досліджень кафедри. Особливу увагу приділено проблемі застосування даних державного земельного кадастру для організації раціонального використання та охорони земель. Це стало можливим завдяки виконанню різних госпдоговірних земельно-кадастрових робіт у західних областях України й Молдови.
Для підготовки висококваліфікованих фахівців важливе значення мають навчальні посібники: «Організація і планування землевпорядних робіт» професора. Д. І. Гнатовича (1992), а також «Земельный кадастр в городах» доцента Р. П. Возняка (1989).
У 1974 р. на землевпорядному факультеті було відкрито спеціалізацію «Земельний кадастр». У 1997 р. кафедрою розроблено проект «Створення Львівського регіонального інформаційно-освітнього вузла «Інтернет» із забезпеченням інтерактивного доступу до світових інформаційних ресурсів навчальних закладів і молодіжних організацій Західного регіону України», який одержав грант від Міжнародного фонду «Євразія».
У 1990 р. цю спеціалізацію було перетворено на спеціальність «Управління земельними ресурсами і їх охорона», фахівців із якої готувала кафедра земельного кадастру. Протягом 1985–1990 рр. випущено понад 200 фахівців, які успішно працюють на керівних посадах у державних органах України, Молдови та Білорусі.
В умовах реформування земельних відносин відчутною є проблема професійної підготовки інженерів-землевпорядників із питань земельного права. У зв’язку з цим у 1997–1998 рр. на землевпорядному факультеті введено спеціалізацію «Регулювання земельно-правових відносин». У 2000–2001 рр. відкрито ще дві спеціалізації — «Оцінка землі та нерухомості» і «Регулювання земельних і майнових відносин». Кафедра земельного кадастру є випускною щодо підготовки інженерів-землевпорядників за цими спеціалізаціями.
Із 30 липня 2001 р. кафедру очолює доктор економічних наук, професор, академік Української екологічної академії наук М. Г. Ступень. Нині він є членом спеціалізованих вчених рад із захисту дисертацій у Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України.
Упродовж 1999–2004 рр. фахівці кафедри працювали над госпдоговірною та держбюджетною темою: «Розробка теоретичних основ державного земельного кадастру та методики застосування його даних з метою організації раціонального використання земель в умовах ринкової економіки». З 2006 р. кафедра земельного кадастру працює над держбюджетною темою: «Розробка і вдосконалення державного земельного кадастру як основи кадастру нерухомості».
Нині в складі кафедри працюють доктори економічних наук: М. Г. Ступень, Г. Д. Гуцуляк; кандидати економічних наук, доценти: Р. Й. Гулько, О. Я. Микула, О. Ф. Ковалишин, Н. Р. Шпік, в.о.доц. Р. М. Курильців, Р. Б. Таратула, Г. Б. Несторенко; ст. викладачі Н. М. Музика, С. С. Радомський; старший лаборант Г. І. Карабчук, лаборанти М. О. Дмитрук, Г. Є. Микула.
Залежно від потреб землевпорядного виробництва у навчальні плани вводяться нові навчальні дисципліни: «Земельний кадастр», «Організація і планування робіт по землевпорядкуванню», «Автоматизація земельного кадастру», «Кадастр населених пунктів», «Оцінка земель», «Кадастр природних ресурсів», «Реєстрація земельних ділянок», «Картографія», «Комп’ютерна графіка». Зокрема із 1997–1998 навчального року у зв’язку з уведенням на землевпорядному факультеті спеціалізації «Регулювання земельно-правових відносин» додатково запроваджено вивчення таких дисциплін: «Земельно-правовий процес», «Вирішення земельних спорів».
Підготовлено й опубліковано навчальну і методичну літературу з нових дисциплін; зокрема з курсу «Моніторинг земель» доцент А. Я. Сохнич і професор Д. І. Гнаткович опублікували лекції «Система моніторингу земель» (1996), «Моніторинг земель кризового стану» (1996), «Моніторинг земель з аномальними явищами» (1997). Після узагальнення цього навчального матеріалу в 1997 р. доцент А. Я. Сохнич надрукував навчальний посібник «Моніторинг земель».
У 1996 р. професор Д. І. Гнаткович і доцент А. Я. Сохнич опублікували курс лекцій із дисципліни «Державний контроль за використанням і охороною земель».
Останніми роками помітно активізувалася робота кафедри щодо видання навчально-методичної літератури із земельного права. У 1994 р. вийшли друком методичні поради і збірник задач із земельного права, у 1997 р. — навчально-методичні посібники «Процесуальний порядок приватизації земель в містах» (автори: Д. І. Гнаткович, А. Я. Сохнич); «Процесуальний порядок вилучення (викупу) земель та надання їх у користування для державних і громадських потреб» у двох частинах (автори: Д. І. Гнаткович, А. Я. Сохнич, Л. Ф. Кисіль); «Процесуальний порядок вилучення (викупу) та надання земельної ділянки громадянам для індивідуального житлового будівництва» у двох частинах (той самий колектив авторів).
Крім цього, кафедра постійно надає допомогу викладачам інших навчальних закладів, зокрема технікумів, у стажуванні та забезпеченні навчальною і методичною літературою.
Велика увага приділяється дипломному проектуванню, яке здійснюється на реальних виробничих об’єктах і відповідає запитам землевпорядного виробництва. Наприклад, у попередні роки студенти мали змогу захищати дипломні проекти на виробництві.
В умовах переходу до ринкової економіки в Україні важливе значення має вивчення досвіду ведення земельного кадастру в зарубіжних країнах. Із цією метою в 1994 р. доцент Р. П. Возняк вивчав ці питання під час перебування у США у складі делегації Верховної Ради України. В 1994 р. професор Д. І. Гнаткович пройшов стажування з питань земельного кадастру в Австрії, а в 1998 р. — у Данії, брав участь у міжнародних конференціях (Словаччина, 1997 р.). У 1997 р. у складі делегації Держкомзему України та Управління земельних ресурсів Львівської облдержадміністрації доцент Р. Й. Гулько також мав змогу познайомитися з австрійським досвідом автоматизації земельно-кадастрових робіт. Наприкінці 1997 р. професор Д. І. Гнаткович і доцент А. Я. Сохнич пройшли курс навчання за програмою проекту ТАСІS «Реєстрація землі та іншої нерухомості, прав на них в Україні» при комісії Європейського Союзу, яка працює в Україні з 1996 р. Основна мета проекту, одним із об’єктів якого є Жовківський район Львівської області, — створення моделі реєстраційної системи на нерухоме майно та формування ринку власності в Україні.
Творчою групою науковців за участю фахівців Львівського обласного управління земельних ресурсів було апробовано науково-методичні засади автоматизованого ведення державного земельного кадастру, викладені в монографії «Проблеми земельного кадастру та застосування його даних в умовах ринкової економіки», опублікованій за редакцією Д. І. Гнатковича (Львів, 1996 р.).
Для організації практичного ведення державного земельного кадастру працівниками кафедри виконано значні обсяги земельно-кадастрових робіт на території західних областей України, а також у Республіці Молдова. Це дало змогу розробити рекомендації щодо реєстрації землекористувань, кількісного обліку земель, бонітування ґрунтів та економічної оцінки земель. Рекомендації були враховані під час розробки методичних вказівок для практичного виконання таких робіт. Серед розробок — способи складання районної карти землекористувань з метою обліку земель і реєстрації землекористувань (на прикладі Єдинецького району Республіки Молдова), способи проведення бонітування ґрунтів (на прикладі Угненського району Республіки Молдова), способи одержання, обробки та аналізу статистичних даних для економічної оцінки земель (на прикладі Городоцького і Турківського районів Львівської області та районів Тернопільської області), розробка єдиної автоматизованої системи «Земельний центр» (Львівський обчислювальний центр «Агрофост», Львівське обласне управління земельних ресурсів).
На кафедрі земельного кадастру створено відому в Україні та за її межами наукову школу із земельного кадастру. Найбільшу увагу в науково-дослідній тематиці приділено дослідженням способів практичного застосування даних земельного кадастру з метою організації раціонального використання та охорони земель. Ці дослідження проводили в різних напрямах. Зокрема в 1970 р. на кафедрі вперше в країні було розроблено Перспективну схему використання земель Нестеровського (нині Жовківського) району Львівської області, яка ґрунтується на земельно-кадастрових даних земельного фонду району. Науково-методичні положення цього дослідження покладені в основу розробки схем прогнозування використання земельних ресурсів усієї країни.
У 1980–1981 рр. кафедра земельного кадастру на громадських засадах на прикладі Стрийського району Львівської області виконала роботу щодо обґрунтування планів виробництва сільськогосподарської продукції на основі нормативного методу планування, що враховує дані земельного кадастру.
З метою раціонального використання і збереження цінних земель у 1981 р. було виконано земельно-оціночні роботи приміської зони м. Львова для техніко-економічного обґрунтування генерального плану міста на 2005 р.
У 1984–1985 рр. у всіх господарствах Нестеровського (нині — Жовківського) району складено робочі проекти організації вирощування сільськогосподарських культур, в основу яких покладено дані земельного кадастру про екологічну придатність земель на території господарств району.
Упродовж 1990–1992 рр. у всіх господарствах семи районів (Косівського, Коломийського, Долинського, Рожнятівського, Рогатинського, Галицького й Тлумацького) Івано-Франківської області кафедрою проведено оцінку природних кормових угідь та розроблено заходи щодо поліпшення їх використання. У ці ж роки виконано науково-виробничу розробку «Внутрішньогосподарська оцінка земель господарств Перемишлянського району Львівської області», а також підготовлено відповідні програми для персонального комп’ютера.
Професор Д. І. Гнаткович і доцент Р. П. Возняк у 1990–1993 рр. брали активну участь у роботі законотворчих органів України щодо підготовки законодавчих актів про землю у зв’язку з необхідністю реформування земельних відносин. Кафедрою запропоновано способи приватизації землі, розробки проектів зі спеціального межування земель, які викладено в брошурі «Земельна реформа в Україні: сучасний стан і перспективи» (Львів, 1993).
Окремі дослідження членів кафедри присвячені оплаті землі з урахуванням її якості та місця розташування в контексті сучасних проблем реформування земельних відносин і переходу до ринкової економіки. У цьому кафедру активно підтримав Західний науковий центр НАН України (голова — академік І. Р. Юхновський). Протягом 1993–1994 рр. розроблено науково-методичні рекомендації щодо обґрунтування плати за землю в натуральному вираженні, визначення ставки та обсягів плати. Теоретичні положення цієї методики, розробленої науковцями кафедри, ґрунтуються на матеріалах бонітування ґрунтів, за якими визначають розрахункову врожайність основних сільськогосподарських культур, від рівня якої необхідно встановлювати ставку оплати за землю як у грошовому, так і в натуральному вираженні.
Використовуючи результати цих досліджень, у 1995–1996 рр. професор Д. І. Гнаткович і доцент Р. П. Возняк взяли участь у підготовці законопроектів Верховної Ради України щодо нормативної ціни землі й плати за землю.
З утворенням у 1997 р. Західного науково-дослідного інституту землеустрою і земельного кадастру кафедра активно залучається до розробки наукових рекомендацій, які мали важливе значення для виробництва в умовах реформування земельних відносин у країні. Під час виконання досліджень згідно з договором із Міністерством агропромислового комплексу України на тему «Розробити науково-методичні положення та рекомендації щодо організації раціонального використання та охорони земель в умовах ринкової економіки» (автори: професор Д. І. Гнаткович і доцент М. Г. Ступень) обґрунтовано параметри визначення критичного рівня малопродуктивних земель, які в умовах ринкової економіки підлягають вилученню із сільськогосподарського обробітку. В основу розрахунків покладено абсолютну земельну ренту під час вирощування зернових культур.
У 1995–1997 рр. працівниками кафедри на замовлення Управління земельних ресурсів Львівської облдержадміністрації розроблено такі науково-методичні матеріали: зразки документів щодо вилучення (викупу) та надання земельної ділянки для розміщення кварталу індивідуального житлового будівництва; зразки документів щодо надання земельної ділянки громадянам для індивідуального житлового будівництва; програму впровадження автоматизованої інформаційної системи ведення державного земельного кадастру; положення про порядок реєстрації землеволодінь і землекористувань та об’єктів нерухомості, розміщених на їх території (тимчасове).
У 1997 р. на запит Держкомзему України працівники кафедри підготували проекти законів України «Про державний земельний кадастр» та «Основні положення землеустрою».
До науково-дослідної роботи на кафедрі активно залучають студентів. Про її результати вони доповідають на студентських наукових конференціях, уводять їх до дипломних проектів (робіт).
Кафедра як підрозділ факультету й університету виконує різноманітні громадські функції. В різні періоди працівників кафедри залучали до профорієнтаційної роботи серед сільської молоді з метою набору студентів на землевпорядний факультет. Значні за обсягом роботи щодо налагодження зв’язків із землевпорядним виробництвом нині виконують на громадських засадах. Наприклад, на таких умовах при Львівському головному обласному управлінні земельних ресурсів діє науково-методична рада, до якої входять професор М. Г. Ступень, доценти Р. Й. Гулько, О. Я. Микула та Н. Р. Шпік.
Особлива увага приділяється моральному вихованню студентів. Майже всі викладачі кафедри як керівники-наставники академічних груп проводять виховну роботу серед студентів під час навчальних занять та в гуртожитку.
Із 2003 р. на кафедрі відкрито підготовку магістрів зі спеціальності «Землевпорядкування та кадастр». Профільними дисциплінами кафедри є: «Галузеві кадастри», «Оцінка землі», «Реєстрація земельних ділянок», «Інформаційне забезпечення грошової оцінки земель». Після закінчення магістратури її випускників запрошують на викладацьку роботу або рекомендують до аспірантури.
У 2008 р. відкрито підготовку магістрів зі спеціальності «Геоінформаційні системи і технології». Профільними дисциплінами спеціальності є: «Мовні середовища інструментальних ГІС», «Геоінформаційні системи і технології», «ГІС в кадастрі природних ресурсів».
На кафедрі функціонує аспірантура. За результатами наукових досліджень захищено три докторські (Д. І. Гнаткович, Г. Д. Гуцуляк, М Г. Ступень) та 15 кандидатських дисертацій (Д. І. Гнаткович, М. Ф. Абрамович, Р. П. Возняк, А. М. Третяк, Г. Д. Гуцуляк, Р. Й. Гулько, М. Г. Ступень, А. Я. Сохнич, О. І. Ковалів, Н. Є. Кудла, А. Н. Шворак, І. Р. Залуцький, О. Ф. Ковалишин, Н. Р. Шпік, Р. М. Курильців, Г. Б. Нестеренко, Р. Б. Таратула). Зокрема завідувач кафедри М. Г. Ступень у 2004 р. захистив докторську дисертацію на тему: «Теоретичні основи організації використання і охорони земель населених пунктів в умовах реформування земельних відносин» за спеціальністю «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка».
Головними тематичними напрямами дисертаційних досліджень, які виконують на кафедрі земельного кадастру, є:
– застосування державного земельного кадастру в організації використання та охорони земель у населених пунктах;
– врегулювання земельних відносин у туристичних районах;
– удосконалення використання земель населених пунктів;
– удосконалення еколого-економічних важелів використання земель;
– економічні механізми стимулювання використання та охорони сільськогосподарських земель.
Кафедра управління земельними ресурсами
Кафедра управління земельними ресурсами — випускна кафедра з підготовки і перепідготовки висококваліфікованих фахівців за спеціальністю «Землевпорядкування і кадастр».
Кафедру очолює доктор економічних наук, професор, дійсний член (академік) Академії економічних наук України, Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності, АН ВО України А. Я. Сохнич. Кафедру створено 1 липня 1999 р. як самостійну структурну одиницю ЛДАУ. Її першим завідувачем був доктор економічних наук В. В. Горлачук. Кафедру сформовано із висококваліфікованих науковців із когорти викладачів кафедри землевпорядного проектування, які готують фахівців з управління земельними ресурсами в умовах ринкової економіки. Нині на кафедрі працює восьмеро викладачів: завідувач кафедри, доктор економічних наук, професор А. Я. Сохнич; кандидат економічних наук, доцент, член-кореспондент АЕНУ Д. І. Солярчук, кандидати економічних наук, доценти Л. М. Тібілова, П. П. Колодій, кандидат технічних наук В. М. Новосад, старші викладачі М. В. Смолярчук, О. О. Костишин, асистент Г. Р. Пастернак. Допоміжний персонал — старший лаборант І. К. Гожельник, навчальний майстер М. В. Харачко, лаборант І. Я. Кіш.
Кафедра управління земельними ресурсами успішно працює вже понад десять років. Це наймолодша кафедра на землевпорядному факультеті, але за офіційним визнанням фахівців (докторів економічних наук, професорів О. І. Амоші, М. Г. Бєлопольського, Б. В. Букринського, А. С. Даниленка, Д. С. Добряка, М. І. Долішнього, П. П. Руснака, П. Ф. Саблука та ін.) — найпрогресивніша кафедра серед землевпорядних факультетів в Україні. Колектив кафедри за короткий період становлення зумів створити низку фундаментальних наукових та навчальних праць, у яких представлено найсучасніші розробки з відповідної проблематики. У доробку професорсько-викладацького складу кафедри — два підручники, 18 навчальних посібників, 15 наукових брошур та рекомендацій виробництву.
Працівники кафедри надають методичну й практичну допомогу спеціалістам обласних і міських управлінь, районним відділам земельних ресурсів, державним підприємствам, науково-дослідним та проектним інститутам землеустрою й іншим організаціям на теренах західних областей України.
Наукові досягнення вчених кафедри впроваджуються в навчальний процес. У системі управління земельними ресурсами створено новий науковий напрям. Здобутки викладачів кафедри відіграли важливу роль у пошуку механізмів управління земельними ресурсами. Вони опублікували понад 200 наукових праць та близько 80 навчально-методичних видань. Спеціалізація кафедри — розвиток наукових і методичних основ управління земельними ресурсами в Україні.
У науковій і педагогічній роботі кафедра управління земельними ресурсами підтримує постійні зв’язки з провідними вітчизняними та зарубіжними університетами та науковими установами.
З ініціативи кафедри щороку проводять круглі столи та інтернет-конференції з проблем управління земельними ресурсами в умовах ринкової економіки за такими тематичними напрямами: «Вдосконалення системи управління земельними ресурсами», «Раціональне використання, охорона та відтворення земельних ресурсів», «Розвиток земельних вiдносин», «Оптимiзацiя проектних та управлiнських рiшень», «Земельний кадастр у системі управління земельними ресурсами», «Геоiнформацiйнi системи та технології», «Економічне стимулювання, iнвестиції та кредитування землекористування», «Управлiння територiями з особливим режимом землекористування» тощо.
У засіданнях круглих столів та інтернет-конференціях беруть участь науковцi та фахiвцi земельних органiв України та закордону.
Управління земельними ресурсами є надзвичайно важливою природничо-науковою та соціально-економічною проблемою, яку вирішують шляхом встановлення балансу між необхідним зростанням виробництва та збереженням земельних ресурсів.
Нові вимоги до землекористування, об’єктивно зумовлені формуванням ринкових відносин, новим законодавством про землю й загостренням екологічних проблем, визначають актуальність управління земельними ресурсами в умовах відкритої економіки.
Утворення кафедри стимулювало підготовку нової навчальної і методичної літератури для студентів, магістрів і працівників землевпорядної служби. В 2000 р. з метою забезпечення інших дисциплін навчально-методичною літературою було видано навчально-методичний посібник «Використання земель населених пунктів з основами містобудування», в якому висвітлено питання містобудівного використання земель міста з детальним розплануванням і забудовою житлової території (мікрорайону, житлового кварталу). Його авторами стали ст. викладач І. Г. Тарасюк, доцент Г. К. Лоїк, доцент Д. І. Солярчук.
Важливим доробком кафедри є опублікована тут навчальна література, зокрема в 2008 р. вийшов друком підручник «Моніторинг земель» (автори — А. Сохнич, М. Богіра, В. Горлачук, Д. Солярчук, І. Песчанська). Останнім часом активізовано роботу кафедри щодо видання навчально-методичної літератури з питань управління земельними ресурсами.
На кафедрі управління земельними ресурсами викладають такі дисципліни: «Управління земельними ресурсами», «Метрологія і стандартизація», «Рекультивація порушених земель з основами маркшейдерії», «Моніторинг земель», «Планування земель населених пунктів», «Комерційна діяльність в землекористуванні», «Прогнозування використання земель», «Організація і методологія наукових досліджень», «Менеджмент у землеустрої», «Фінансово-економічна діяльність», «Управління персоналом у землеустрої», «ГІС у моніторингу та державному контролі», «Теорія графів і обчислювана геометрія», «Управління природокористування», «Основи управління земельними ресурсами», «Моніторинг та охорона земель».
Профільною дисципліною кафедри є курс «Управління земельними ресурсами», який передбачає вивчення нових підходів до раціонального використання та охорони земель.
Студенти набувають практичних навичок під час проходження виробничих практик у районних відділах земельних ресурсів, обласних управліннях земельних ресурсів і місцевих радах.
Крім цього, кафедра надає допомогу викладачам інших навчальних закладів (зокрема технікумів, коледжів, ліцеїв) у стажуванні та забезпеченні навчальною і методичною літературою.
Із 2000–2001 навчального року на кафедрі розпочато підготовку магістрів із землевпорядкування та кадастру.
Наукова робота кафедри управління земельними ресурсами проводиться за напрямами:
– виконання держбюджетної наукової теми;
– виконання госпдоговірної наукової тематики;
– участь у роботі наукових конференцій та виступи з доповідями;
– підготовка та захист дисертацій;
– видання наукових праць (монографій, словників, статей);
– керівництво студентською науковою роботою.
З метою обґрунтування методологічних напрямів управління земельними ресурсами й розроблення методичних основ їх втілення колектив кафедри проводив держбюджетну роботу «Розвиток наукових і методичних основ управління земельними ресурсами в Україні». У результаті виконання держбюджетної теми розроблено методику та принципові позиції проведення робіт із таксономізації й систематизації земель та їх районування. Їхня суть полягає в тому, що дослідження території (об’єкту таксономізації) мають базуватися на їх системному вивченні. Комплексний підхід до практичних розробок об’єднує ландшафтний, адаптивний, землевпорядний та інші методичні заходи. Тому як первинну одиницю ландшафтно-екологічного районування території рекомендовано прийняти тип земель, екологічні умови якого визначаються комплексом чинників.
Викладачі кафедри систематично проводять профорієнтаційну роботу серед молоді. Всі працівники кафедри є членами Спілки землевпорядників України. Часто на громадських засадах їх залучають до розробки концепцій, програм і рекомендацій із питань управління земельними ресурсами, державного контролю за використанням й охороною земель, моніторингу земель, а також надання консультацій, практичної допомоги у вирішенні конкретних фахових питань. Викладачі кафедри є наставниками академічних груп, вони проводять виховну роботу серед студентів як під час навчання, так і в гуртожитку.
Кафедра весь час розширює застосування в навчальному процесі комп’ютерної техніки і сучасних технологій. Науково-дослідну роботу передбачено проводити відповідно до Державної програми розвитку земельних відносин в Україні. Серед пріоритетних напрямів наукових досліджень, які потребують практичного вирішення, обрано тему: «Розвиток теоретичних основ управління земельними ресурсами», на якій колектив кафедри планує зосередити свої зусилля.
Також передбачено участь кафедри в підготовці пропозицій до розробки законопроектів і загальнодержавних програм щодо питань реформування земельних відносин та організації раціонального використання й охорони земель.
Кафедрою налагоджено міцні зв’язки із провідними вченими України та зарубіжних країн. Планується розширення цих контактів на рівні співпраці й обміну досвідом шляхом проведення інтернет-конференцій, круглих столів тощо.
Кафедра іноземних мов
В умовах активного входження України у світовий академічний і соціально-економічний простір та наближення нашого суспільства до світових морально-естетичних цінностей особливо зросла потреба у вивченні іноземних мов. Принциповим завданням кафедри іноземних мов є підготовка конкурентоспроможних на міжнародній арені фахівців, здатних вирішувати новітні виробничі завдання, спілкуватися із зарубіжними колегами, брати участь у різних міжнародних конференціях та семінарах.
Традиції й підходи до навчання іноземних мов студентів виробничих напрямів формувалися ще за часів Рільничої школи в Дублянах. У ХІХ ст., коли заснували сільськогосподарську школу, знання іноземних мов було невід’ємним атрибутом будь-якого фахівця, зокрема й у сільському господарстві. Зокрема для вступу до дублянського навчального закладу необхідно було знати не одну, а кілька іноземних мов. Вимога була цілком слушною, оскільки в гімназіях цьому приділяли велику увагу. Із позицій сьогодення мови обирали досить своєрідно: дві класичні (грецьку й латинську) й одну«живу», здебільшого німецьку. Латинь визнавалася мовою науки, грецькою написано більшість релігійних книг, а з «живих» мов у ХІХ — початку ХХ ст. на наших теренах найпоширенішою була німецька. Тож, закінчивши гімназію, студент міг вільно перекладати з латинської та грецької Лукреція, Вергілія, Гомера, читати релігійні книги, вивчати оригінальну німецьку літературу. У фондах наукової бібліотеки ЛНАУ збережено велику кількість видань кінця ХІХ — початку ХХ ст., зокрема енциклопедичну, довідкову та навчально-методичну літературу, видану цими мовами.
У 20-х рр. ХХ ст., коли сільськогосподарська школа в Дублянах стала частиною Львівської політехніки, студентам викладали французьку, італійську й німецьку.
Кафедру іноземних мов із часу заснування в 1946 р. Львівського сільськогосподарського інституту очолила доцент О. О. Шейкіна, яка перевелася сюди з кафедри іноземних мов Львівського політехнічного інституту й завідувала нею до виходу на пенсію в 1972 р. Цікаво, що в повоєнний період одночасно зі звичною для всіх зі школи німецькою мовою почали вивчати й англійську.
У різні періоди кафедру очолювали: доцент О. М. Ноздрін (1973–1984), професор О. Т. Молчанова (1985–1989), доцент Н .М. Семко (1990–2000), із 2000 р. кафедрою завідує старший викладач Л. Я. Гошко-Лихочвор. Першими викладачами кафедри були: М. В. Труш, М. М. Добрянський, О. Ю. Мюлер, І. А. Гофман, А. А. Мінкіна. Серед викладачів — ветерани кафедри: В. І. Майорова, Ш. Федорова, С. Д. Войчеховська, С. М. Смик, Я. Ю. Войтинська, О. М. Ноздрін, Г. Р. Гойс, Г. П. Мусій, Т. Г. Якобенчук, Н. М. Семко, Б. В. Добош, Л. Я. Гошко-Лихочвор, І. І. Добош, С. Д. Дешко.
Упродовж 15 років на кафедрі працювала С. М. Андрусів — талановитий публіцист, член Спілки письменників України.
Основним напрямом науково-дослідної роботи колективу є дослідження особливостей сільськогосподарської літератури іноземними мовами, укладання посібників, словників і методичних рекомендацій.
Значного розвитку кафедра досягла у 90-х роках, коли колектив очолила Н. М. Семко — талановитий педагог, науковець, здібний організатор. Вона всіляко сприяла фаховому зростанню викладачів, зокрема й науковому розвитку, про що свідчить активна участь викладачів кафедри в наукових конференціях різних рівнів, широка географія публікацій того періоду. Під її керівництвом на кафедрі було розпочато роботу з вивчення особливостей фахової літератури й укладання серії перекладних термінологічних словників з усіх спеціальностей університету. Результати наукових досліджень відбито в численних посібниках, методичних матеріалах і перекладних словниках.
Плідними й активними для кафедри став початок ХХІ ст., коли посаду завідувача обійняла старший викладач Л. Я. Лихочвор — автор багатьох наукових розвідок із лінгвістики та методики викладання іноземних мов у школах різних рівнів, успішний педагог і наставник. Зміцнилася матеріально-технічна база кафедри, а науково-педагогічний склад поповнився талановитою й науково обдарованою молоддю.
На кафедрі підготовлено й видано перекладні словники різних напрямів: із механізації сільськогосподарського виробництва, відновлюваних джерел енергії, агрономії, захисту рослин, економіки сільськогосподарського фінансового менеджменту, сільськогосподарського будівництва та архітектури, землевпорядкування, картографії, земельного кадастру, зовнішньоекономічних термінів, базовий словник з економічних спеціальностей, термінологічний словник із геодезії та фотограмметрії. Активну участь у роботі над укладанням посібників, словників та інших методичних матеріалів беруть усі члени кафедри.
Розроблення фахової термінології й укладання перекладних словників залишаються актуальними напрямами досліджень, і кафедра продовжує активно працювати в цій галузі.
Щороку викладачі публікують статті в республіканських й університетських наукових збірниках. Кафедра повністю забезпечує навчальний процес методичною літературою.
Сьогодні у складі кафедри в секціях англійської, німецької, французької та латинської мов плідно працюють: доцент, кандидат філологічних наук Н. М. Семко, в. о. доцента, кандидат психологічних наук Н. Г. Городецька, старші викладачі Л. Я. Лихочвор, О. Я. Іщенко, С. Д. Дешко, Л. Й. Бондарчук, І. І. Добош, Л. М. Гуня, Г. В. Шикульська, І. Я. Жукова, М. Б. Опир, С. Р. Добровольська, Н. В. Дудич, викладачі С. Б. Панчишин, Н. Г. Гавришків, О. М. Шевчук, К. О. Кельбасович, М. А. Карп.
В умовах виходу України на міжнародну арену перед університетом і кафедрою іноземних мов відкрилися нові можливості, розширилися ділові контакти із зарубіжними вишами й аграрними об’єднаннями Великобританії, Німеччини, Франції, США та Польщі. Доступними стали література іноземними мовами, поїздки за кордон викладачів та студентів, відкрилися можливості спілкування з іноземними партнерами в Україні.
Усе це, безперечно, сприяє усвідомленому вивченню іноземних мов. Тому кафедра іноземних мов уважає своїм принциповим завданням удосконалювати навчальні програми, відшліфовувати методики, урізноманітнювати навчально-виховні заходи новими підходами.
Кафедра фізичного виховання
Кафедру утворено в 1947 р. Упродовж 1947–1950 рр. на ній працювало лише троє викладачів. Зі збільшенням кількості студентів штат кафедри постійно зростав, згодом тут почали працювати 15 фахівців.
Першим завідувачем був Г. П. Шевченко. З 2008 р. кафедру очолює старший викладач В. О. Тищенко — майстер спорту із гандболу, семикратна чемпіонка України, володарка Кубка України, відомий тренер гандбольної команди «Галичанка» та молодіжної збірної України. На кафедрі викладають старші викладачі І. В. Шафранський, М. М. Хома, Т. О. Гемонова, М. М. Сіньков, Ю. Б. Карп’як, Ю. Ф. Коробков, А. Я. Шимечко, Р. І. Щирба, майстер спорту із стрільби з луку Ю. Л. Самковський, майстер спорту із настільного тенісу Г. Т. Щирба, старший лаборант І. А. Кривцун, лаборанти І. Ю. Чапля та П. Р. Сорока.
Кафедра фізичного виховання, хоча і є структурним підрозділом землевпорядного факультету, за своїм призначенням — загальноуніверситетська. Кафедра охоплює своєю навчально-виховною діяльністю студентів 17-ти спеціальностей усіх факультетів ЛНАУ.
Викладачі кафедри проводять систематичні академічні заняття зі студентами І та ІІ курсів, а водночас і секційну та фізкультурно-оздоровчу роботу. Колектив кафедри організовує спортивно-масові заходи, а саме: спортивні змагання серед студентських груп та курсів на факультетах, відбіркові змагання серед студентів перших курсів, спартакіаду між факультетами ЛНАУ з 12 видів спорту, спартакіаду «Здоров’я» з шести видів спорту серед професорсько-викладацького складу та співробітників ЛНАУ, матчеві зустрічі тощо.
Західний науково-дослідний інститут землеустрою та земельного кадастру ЛНАУ
У 60-ті рр. минулого століття значно поширилася вітрова і водна ерозія ґрунтів. Причина — порушення законів ґрунтознавства й землеробства під час використання земель у сільському господарстві, суттєве збільшення площ ріллі за рахунок розорювання схилів і вирощування на них просапних культур. Шаблонним був підхід і до організації території господарств під час землевпорядкування. Зниження родючості ґрунтів загрожувало подальшому розвитку сільського господарства.
Для вирішення цих глобальних проблем перед вищими навчальними закладами сільськогосподарського профілю було поставлено завдання поліпшити теоретичну і практичну підготовку фахівців із питань захисту ґрунтів від ерозії. Це зумовило створення в 1968 р. у Львівському сільськогосподарському інституті Студентської землевпорядної експедиції (далі — експедиція) на базі кафедри землевпорядного проектування за ініціативи її завідувача, доктора економічних наук, професора О. Д. Шулейкіна.
Перед землевпорядною експедицією ставили такі завдання:
– впровадження у виробництво наукових розробок вчених кафедри, що мало сприяти підвищенню професійного рівня викладачів та зміцненню інтеграційних зв’язків науки з виробництвом;
– підвищення рівня практичного навчання студентів землевпорядного факультету шляхом їх залучення до участі й безпосереднього виконання землевпорядних робіт в умовах виробництва;
– проведення прикладних наукових досліджень шляхом розробки експериментальних схем і проектів землевпорядкування, їх впровадження у виробництво та узагальнення результатів виконаних землевпорядних робіт.
Отже, експедицію було створено як базу для продовження навчального процесу. Цей задум було реалізовано шляхом залучення студентів в експедицію для проходження виробничих, переддипломних, навчальних практик, а іноді — й виконання виробничих, експериментальних і наукових розробок кафедри.
Упродовж 30-х рр. зусиллями працівників і науковців кафедр університету та за участю студентів експедиція виконала великий обсяг землевпорядних робіт задля поліпшення використання та охорони земель на території Республіки Молдова та в багатьох регіонах України. Вона стала базою практичного навчання студентів, наукових досліджень кафедри землевпорядного проектування та впровадження у виробництво експериментальних і проектних розробок.
Науковий та інженерно-технічний персонал експедиції складався з відповідної кількості постійних працівників (інженерів-землевпорядників, лісомеліораторів, ґрунтознавців, гідротехніків, агрономів, економістів), фахівців-сумісників — переважно викладачів кафедри землевпорядного проектування й інших спеціальних кафедр інституту та студентів землевпорядного факультету. Деякі студенти працювали в експедиції під час семестрових занять.
Становлення і розвиток експедиції припали на час наукового керівництва завідувача кафедри землевпорядного проектування, професора О. Шулейкіна (1968–1981). Пізніше науковими керівниками за сумісництвом працювали доценти П. Казьмір (1981–1982), К. Баєв (1982–1986), М. Мицай (1987–1988), З. Флекей (1988–1997).
Начальником експедиції протягом 1968– 1978 рр. був інженер-землевпорядник В. Терновський, а згодом — В. Лєжнєв (1979–1981), В. Вовкун (1981–1988). Недовго цю посаду обіймали В. Пастернак та З. Флекей. Головними інженерами експедиції були І. Здоровцов, В. Кисіль, М. Павчак, А. Зубчик, В. Павлик.
Тривалий час в експедиції на різних посадах плідно працювали Н. Бойко, М. Голодович, В. Горлачук, Л. Дерпак, Д. Капуш, Т. Казьмір, Л. Костишин, М. Курильців, П. Логідзе, В. Лоїк, А. Михалевич, О. Ноздрін, В. Пастернак, В. Погребняк, С. Радомський, Н. Семенюк, М. Ступень, Н. Тушницька, О. Шагай, Г. Шевченко, Є. Шпік, А. Ярмолюк, В. Ярмолюк та багато інших, хто у важких експедиційних умовах долучався до поліпшення практичного навчання студентів та виконання виробничих програм. Упродовж багатьох років і донині тут працює В. Павлик.
Виробничу діяльність за участю студентів експедиція розпочала в травні 1968 р. на теренах Молдови в господарствах Чімішлійського району із опрацювання комплексу землевпорядних робіт, спрямованих на поліпшення використання та охорону земель, а саме: складання схеми протиерозійних заходів району та розробки проектів міжгосподарського землевпорядкування агроформувань, теодолітного знімання меж землекористувань, корегування планів зйомок минулих років. Проведені роботи стали основою розробки проектів протиерозійної організації території 15-ти сільгосппідприємств і перенесення їх на місцевість. Начальниками студентських землевпорядних загонів тут працювали З. Флекей, П. Казьмір, І. Мартинюк.
У наступні роки експедиція виконувала подібні господарсько-договірні роботи за участю студентів у багатьох інших районах Молдавської РСР та в Україні — в Одеській, Вінницькій, Хмельницькій, Черкаській, Івано-Франківській та Рівненській областях. В Україні до проведених раніше землевпорядних робіт додалися роботи з прогнозування використання земель на території адміністративних районів, упорядкування присадибних земель громадян у населених пунктах, розроблення проектів відведення земель для різних потреб.
У 1990–1995 рр. госпдоговірні землевпорядні роботи було зосереджено у Львівській та частково в Тернопільській і Волинській областях. Вони відповідали бюджетній науково-дослідній темі кафедри землевпорядного проектування, яка передбачала:
– розроблення схем (проектів) землеустрою територій сільських рад із техніко-економічним обґрунтуванням використання й охорони земель;
– здійснення проектів формування територій і встановлення меж сільських рад;
– розроблення проектів встановлення меж населених пунктів;
– розроблення проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств;
– розроблення проектів відведення земельних ділянок у власність, користування підприємствам, установам, організаціям, кооперативам, селянським (фермерським) господарствам, членам садівничих та гаражних кооперативів;
– проведення землевпорядних вишукувань для підготовки документів із видачі громадянам державних актів на право приватної власності на землю;
– інвентаризацію земель громадян у Турківському районі Львівської області.
Працівники експедиції надавали консультативну допомогу обласному управлінню земельних ресурсів під час реалізації земельної реформи в області, брали активну участь у роботі семінарів і нарад працівників землевпорядної служби області. За участю фахівців земекспедиції проведено два семінари голів сільських і селищних рад з уточнення меж і площі земельних ділянок громадян у населених пунктах області. Науковий керівник експедиції доцент З. Флекей здійснював керівництво підготовчими курсами з навчання землевпорядників сільських і селищних рад щодо реалізації земельної реформи, організованими облуправлінням земельних ресурсів.
Нові вимоги до землекористування, об’єктивно зумовлені формуванням ринкових відносин, новим законодавством про землю й загостренням екологічних проблем, визначають актуальність управління земельними ресурсами в умовах відкритої економіки.
Утворення кафедри стимулювало підготовку нової навчальної і методичної літератури для студентів, магістрів і працівників землевпорядної служби. В 2000 р. з метою забезпечення інших дисциплін навчально-методичною літературою було видано навчально-методичний посібник «Використання земель населених пунктів з основами містобудування», в якому висвітлено питання містобудівного використання земель міста з детальним розплануванням і забудовою житлової території (мікрорайону, житлового кварталу). Його авторами стали ст. викладач І. Г. Тарасюк, доцент Г. К. Лоїк, доцент Д. І. Солярчук.
Важливим доробком кафедри є опублікована тут навчальна література, зокрема в 2008 р. вийшов друком підручник «Моніторинг земель» (автори — А. Сохнич, М. Богіра, В. Горлачук, Д. Солярчук, І. Песчанська). Останнім часом активізовано роботу кафедри щодо видання навчально-методичної літератури з питань управління земельними ресурсами.
На кафедрі управління земельними ресурсами викладають такі дисципліни: «Управління земельними ресурсами», «Метрологія і стандартизація», «Рекультивація порушених земель з основами маркшейдерії», «Моніторинг земель», «Планування земель населених пунктів», «Комерційна діяльність в землекористуванні», «Прогнозування використання земель», «Організація і методологія наукових досліджень», «Менеджмент у землеустрої», «Фінансово-економічна діяльність», «Управління персоналом у землеустрої», «ГІС у моніторингу та державному контролі», «Теорія графів і обчислювана геометрія», «Управління природокористування», «Основи управління земельними ресурсами», «Моніторинг та охорона земель».
Профільною дисципліною кафедри є курс «Управління земельними ресурсами», який передбачає вивчення нових підходів до раціонального використання та охорони земель.
Студенти набувають практичних навичок під час проходження виробничих практик у районних відділах земельних ресурсів, обласних управліннях земельних ресурсів і місцевих радах.
Крім цього, кафедра надає допомогу викладачам інших навчальних закладів (зокрема технікумів, коледжів, ліцеїв) у стажуванні та забезпеченні навчальною і методичною літературою.
Із 2000–2001 навчального року на кафедрі розпочато підготовку магістрів із землевпорядкування та кадастру.
Наукова робота кафедри управління земельними ресурсами проводиться за напрямами:
– виконання держбюджетної наукової теми;
– виконання госпдоговірної наукової тематики;
– участь у роботі наукових конференцій та виступи з доповідями;
– підготовка та захист дисертацій;
– видання наукових праць (монографій, словників, статей);
– керівництво студентською науковою роботою.
З метою обґрунтування методологічних напрямів управління земельними ресурсами й розроблення методичних основ їх втілення колектив кафедри проводив держбюджетну роботу «Розвиток наукових і методичних основ управління земельними ресурсами в Україні». У результаті виконання держбюджетної теми розроблено методику та принципові позиції проведення робіт із таксономізації й систематизації земель та їх районування. Їхня суть полягає в тому, що дослідження території (об’єкту таксономізації) мають базуватися на їх системному вивченні. Комплексний підхід до практичних розробок об’єднує ландшафтний, адаптивний, землевпорядний та інші методичні заходи. Тому як первинну одиницю ландшафтно-екологічного районування території рекомендовано прийняти тип земель, екологічні умови якого визначаються комплексом чинників.
Викладачі кафедри систематично проводять профорієнтаційну роботу серед молоді. Всі працівники кафедри є членами Спілки землевпорядників України. Часто на громадських засадах їх залучають до розробки концепцій, програм і рекомендацій із питань управління земельними ресурсами, державного контролю за використанням й охороною земель, моніторингу земель, а також надання консультацій, практичної допомоги у вирішенні конкретних фахових питань. Викладачі кафедри є наставниками академічних груп, вони проводять виховну роботу серед студентів як під час навчання, так і в гуртожитку.
Кафедра весь час розширює застосування в навчальному процесі комп’ютерної техніки і сучасних технологій. Науково-дослідну роботу передбачено проводити відповідно до Державної програми розвитку земельних відносин в Україні. Серед пріоритетних напрямів наукових досліджень, які потребують практичного вирішення, обрано тему: «Розвиток теоретичних основ управління земельними ресурсами», на якій колектив кафедри планує зосередити свої зусилля.
Також передбачено участь кафедри в підготовці пропозицій до розробки законопроектів і загальнодержавних програм щодо питань реформування земельних відносин та організації раціонального використання й охорони земель.
Кафедрою налагоджено міцні зв’язки із провідними вченими України та зарубіжних країн. Планується розширення цих контактів на рівні співпраці й обміну досвідом шляхом проведення інтернет-конференцій, круглих столів тощо.
Кафедра іноземних мов
В умовах активного входження України у світовий академічний і соціально-економічний простір та наближення нашого суспільства до світових морально-естетичних цінностей особливо зросла потреба у вивченні іноземних мов. Принциповим завданням кафедри іноземних мов є підготовка конкурентоспроможних на міжнародній арені фахівців, здатних вирішувати новітні виробничі завдання, спілкуватися із зарубіжними колегами, брати участь у різних міжнародних конференціях та семінарах.
Традиції й підходи до навчання іноземних мов студентів виробничих напрямів формувалися ще за часів Рільничої школи в Дублянах. У ХІХ ст., коли заснували сільськогосподарську школу, знання іноземних мов було невід’ємним атрибутом будь-якого фахівця, зокрема й у сільському господарстві. Зокрема для вступу до дублянського навчального закладу необхідно було знати не одну, а кілька іноземних мов. Вимога була цілком слушною, оскільки в гімназіях цьому приділяли велику увагу. Із позицій сьогодення мови обирали досить своєрідно: дві класичні (грецьку й латинську) й одну«живу», здебільшого німецьку. Латинь визнавалася мовою науки, грецькою написано більшість релігійних книг, а з «живих» мов у ХІХ — початку ХХ ст. на наших теренах найпоширенішою була німецька. Тож, закінчивши гімназію, студент міг вільно перекладати з латинської та грецької Лукреція, Вергілія, Гомера, читати релігійні книги, вивчати оригінальну німецьку літературу. У фондах наукової бібліотеки ЛНАУ збережено велику кількість видань кінця ХІХ — початку ХХ ст., зокрема енциклопедичну, довідкову та навчально-методичну літературу, видану цими мовами.
У 20-х рр. ХХ ст., коли сільськогосподарська школа в Дублянах стала частиною Львівської політехніки, студентам викладали французьку, італійську й німецьку.
Кафедру іноземних мов із часу заснування в 1946 р. Львівського сільськогосподарського інституту очолила доцент О. О. Шейкіна, яка перевелася сюди з кафедри іноземних мов Львівського політехнічного інституту й завідувала нею до виходу на пенсію в 1972 р. Цікаво, що в повоєнний період одночасно зі звичною для всіх зі школи німецькою мовою почали вивчати й англійську.
У різні періоди кафедру очолювали: доцент О. М. Ноздрін (1973–1984), професор О. Т. Молчанова (1985–1989), доцент Н .М. Семко (1990–2000), із 2000 р. кафедрою завідує старший викладач Л. Я. Гошко-Лихочвор. Першими викладачами кафедри були: М. В. Труш, М. М. Добрянський, О. Ю. Мюлер, І. А. Гофман, А. А. Мінкіна. Серед викладачів — ветерани кафедри: В. І. Майорова, Ш. Федорова, С. Д. Войчеховська, С. М. Смик, Я. Ю. Войтинська, О. М. Ноздрін, Г. Р. Гойс, Г. П. Мусій, Т. Г. Якобенчук, Н. М. Семко, Б. В. Добош, Л. Я. Гошко-Лихочвор, І. І. Добош, С. Д. Дешко.
Упродовж 15 років на кафедрі працювала С. М. Андрусів — талановитий публіцист, член Спілки письменників України.
Основним напрямом науково-дослідної роботи колективу є дослідження особливостей сільськогосподарської літератури іноземними мовами, укладання посібників, словників і методичних рекомендацій.
Значного розвитку кафедра досягла у 90-х роках, коли колектив очолила Н. М. Семко — талановитий педагог, науковець, здібний організатор. Вона всіляко сприяла фаховому зростанню викладачів, зокрема й науковому розвитку, про що свідчить активна участь викладачів кафедри в наукових конференціях різних рівнів, широка географія публікацій того періоду. Під її керівництвом на кафедрі було розпочато роботу з вивчення особливостей фахової літератури й укладання серії перекладних термінологічних словників з усіх спеціальностей університету. Результати наукових досліджень відбито в численних посібниках, методичних матеріалах і перекладних словниках.
Плідними й активними для кафедри став початок ХХІ ст., коли посаду завідувача обійняла старший викладач Л. Я. Лихочвор — автор багатьох наукових розвідок із лінгвістики та методики викладання іноземних мов у школах різних рівнів, успішний педагог і наставник. Зміцнилася матеріально-технічна база кафедри, а науково-педагогічний склад поповнився талановитою й науково обдарованою молоддю.
На кафедрі підготовлено й видано перекладні словники різних напрямів: із механізації сільськогосподарського виробництва, відновлюваних джерел енергії, агрономії, захисту рослин, економіки сільськогосподарського фінансового менеджменту, сільськогосподарського будівництва та архітектури, землевпорядкування, картографії, земельного кадастру, зовнішньоекономічних термінів, базовий словник з економічних спеціальностей, термінологічний словник із геодезії та фотограмметрії. Активну участь у роботі над укладанням посібників, словників та інших методичних матеріалів беруть усі члени кафедри.
Розроблення фахової термінології й укладання перекладних словників залишаються актуальними напрямами досліджень, і кафедра продовжує активно працювати в цій галузі.
Щороку викладачі публікують статті в республіканських й університетських наукових збірниках. Кафедра повністю забезпечує навчальний процес методичною літературою.
Сьогодні у складі кафедри в секціях англійської, німецької, французької та латинської мов плідно працюють: доцент, кандидат філологічних наук Н. М. Семко, в. о. доцента, кандидат психологічних наук Н. Г. Городецька, старші викладачі Л. Я. Лихочвор, О. Я. Іщенко, С. Д. Дешко, Л. Й. Бондарчук, І. І. Добош, Л. М. Гуня, Г. В. Шикульська, І. Я. Жукова, М. Б. Опир, С. Р. Добровольська, Н. В. Дудич, викладачі С. Б. Панчишин, Н. Г. Гавришків, О. М. Шевчук, К. О. Кельбасович, М. А. Карп.
В умовах виходу України на міжнародну арену перед університетом і кафедрою іноземних мов відкрилися нові можливості, розширилися ділові контакти із зарубіжними вишами й аграрними об’єднаннями Великобританії, Німеччини, Франції, США та Польщі. Доступними стали література іноземними мовами, поїздки за кордон викладачів та студентів, відкрилися можливості спілкування з іноземними партнерами в Україні.
Усе це, безперечно, сприяє усвідомленому вивченню іноземних мов. Тому кафедра іноземних мов уважає своїм принциповим завданням удосконалювати навчальні програми, відшліфовувати методики, урізноманітнювати навчально-виховні заходи новими підходами.
Кафедра фізичного виховання
Кафедру утворено в 1947 р. Упродовж 1947–1950 рр. на ній працювало лише троє викладачів. Зі збільшенням кількості студентів штат кафедри постійно зростав, згодом тут почали працювати 15 фахівців.
Першим завідувачем був Г. П. Шевченко. З 2008 р. кафедру очолює старший викладач В. О. Тищенко — майстер спорту із гандболу, семикратна чемпіонка України, володарка Кубка України, відомий тренер гандбольної команди «Галичанка» та молодіжної збірної України. На кафедрі викладають старші викладачі І. В. Шафранський, М. М. Хома, Т. О. Гемонова, М. М. Сіньков, Ю. Б. Карп’як, Ю. Ф. Коробков, А. Я. Шимечко, Р. І. Щирба, майстер спорту із стрільби з луку Ю. Л. Самковський, майстер спорту із настільного тенісу Г. Т. Щирба, старший лаборант І. А. Кривцун, лаборанти І. Ю. Чапля та П. Р. Сорока.
Кафедра фізичного виховання, хоча і є структурним підрозділом землевпорядного факультету, за своїм призначенням — загальноуніверситетська. Кафедра охоплює своєю навчально-виховною діяльністю студентів 17-ти спеціальностей усіх факультетів ЛНАУ.
Викладачі кафедри проводять систематичні академічні заняття зі студентами І та ІІ курсів, а водночас і секційну та фізкультурно-оздоровчу роботу. Колектив кафедри організовує спортивно-масові заходи, а саме: спортивні змагання серед студентських груп та курсів на факультетах, відбіркові змагання серед студентів перших курсів, спартакіаду між факультетами ЛНАУ з 12 видів спорту, спартакіаду «Здоров’я» з шести видів спорту серед професорсько-викладацького складу та співробітників ЛНАУ, матчеві зустрічі тощо.
Західний науково-дослідний інститут землеустрою та земельного кадастру ЛНАУ
У 60-ті рр. минулого століття значно поширилася вітрова і водна ерозія ґрунтів. Причина — порушення законів ґрунтознавства й землеробства під час використання земель у сільському господарстві, суттєве збільшення площ ріллі за рахунок розорювання схилів і вирощування на них просапних культур. Шаблонним був підхід і до організації території господарств під час землевпорядкування. Зниження родючості ґрунтів загрожувало подальшому розвитку сільського господарства.
Для вирішення цих глобальних проблем перед вищими навчальними закладами сільськогосподарського профілю було поставлено завдання поліпшити теоретичну і практичну підготовку фахівців із питань захисту ґрунтів від ерозії. Це зумовило створення в 1968 р. у Львівському сільськогосподарському інституті Студентської землевпорядної експедиції (далі — експедиція) на базі кафедри землевпорядного проектування за ініціативи її завідувача, доктора економічних наук, професора О. Д. Шулейкіна.
Перед землевпорядною експедицією ставили такі завдання:
– впровадження у виробництво наукових розробок вчених кафедри, що мало сприяти підвищенню професійного рівня викладачів та зміцненню інтеграційних зв’язків науки з виробництвом;
– підвищення рівня практичного навчання студентів землевпорядного факультету шляхом їх залучення до участі й безпосереднього виконання землевпорядних робіт в умовах виробництва;
– проведення прикладних наукових досліджень шляхом розробки експериментальних схем і проектів землевпорядкування, їх впровадження у виробництво та узагальнення результатів виконаних землевпорядних робіт.
Отже, експедицію було створено як базу для продовження навчального процесу. Цей задум було реалізовано шляхом залучення студентів в експедицію для проходження виробничих, переддипломних, навчальних практик, а іноді — й виконання виробничих, експериментальних і наукових розробок кафедри.
Упродовж 30-х рр. зусиллями працівників і науковців кафедр університету та за участю студентів експедиція виконала великий обсяг землевпорядних робіт задля поліпшення використання та охорони земель на території Республіки Молдова та в багатьох регіонах України. Вона стала базою практичного навчання студентів, наукових досліджень кафедри землевпорядного проектування та впровадження у виробництво експериментальних і проектних розробок.
Науковий та інженерно-технічний персонал експедиції складався з відповідної кількості постійних працівників (інженерів-землевпорядників, лісомеліораторів, ґрунтознавців, гідротехніків, агрономів, економістів), фахівців-сумісників — переважно викладачів кафедри землевпорядного проектування й інших спеціальних кафедр інституту та студентів землевпорядного факультету. Деякі студенти працювали в експедиції під час семестрових занять.
Становлення і розвиток експедиції припали на час наукового керівництва завідувача кафедри землевпорядного проектування, професора О. Шулейкіна (1968–1981). Пізніше науковими керівниками за сумісництвом працювали доценти П. Казьмір (1981–1982), К. Баєв (1982–1986), М. Мицай (1987–1988), З. Флекей (1988–1997).
Начальником експедиції протягом 1968– 1978 рр. був інженер-землевпорядник В. Терновський, а згодом — В. Лєжнєв (1979–1981), В. Вовкун (1981–1988). Недовго цю посаду обіймали В. Пастернак та З. Флекей. Головними інженерами експедиції були І. Здоровцов, В. Кисіль, М. Павчак, А. Зубчик, В. Павлик.
Тривалий час в експедиції на різних посадах плідно працювали Н. Бойко, М. Голодович, В. Горлачук, Л. Дерпак, Д. Капуш, Т. Казьмір, Л. Костишин, М. Курильців, П. Логідзе, В. Лоїк, А. Михалевич, О. Ноздрін, В. Пастернак, В. Погребняк, С. Радомський, Н. Семенюк, М. Ступень, Н. Тушницька, О. Шагай, Г. Шевченко, Є. Шпік, А. Ярмолюк, В. Ярмолюк та багато інших, хто у важких експедиційних умовах долучався до поліпшення практичного навчання студентів та виконання виробничих програм. Упродовж багатьох років і донині тут працює В. Павлик.
Виробничу діяльність за участю студентів експедиція розпочала в травні 1968 р. на теренах Молдови в господарствах Чімішлійського району із опрацювання комплексу землевпорядних робіт, спрямованих на поліпшення використання та охорону земель, а саме: складання схеми протиерозійних заходів району та розробки проектів міжгосподарського землевпорядкування агроформувань, теодолітного знімання меж землекористувань, корегування планів зйомок минулих років. Проведені роботи стали основою розробки проектів протиерозійної організації території 15-ти сільгосппідприємств і перенесення їх на місцевість. Начальниками студентських землевпорядних загонів тут працювали З. Флекей, П. Казьмір, І. Мартинюк.
У наступні роки експедиція виконувала подібні господарсько-договірні роботи за участю студентів у багатьох інших районах Молдавської РСР та в Україні — в Одеській, Вінницькій, Хмельницькій, Черкаській, Івано-Франківській та Рівненській областях. В Україні до проведених раніше землевпорядних робіт додалися роботи з прогнозування використання земель на території адміністративних районів, упорядкування присадибних земель громадян у населених пунктах, розроблення проектів відведення земель для різних потреб.
У 1990–1995 рр. госпдоговірні землевпорядні роботи було зосереджено у Львівській та частково в Тернопільській і Волинській областях. Вони відповідали бюджетній науково-дослідній темі кафедри землевпорядного проектування, яка передбачала:
– розроблення схем (проектів) землеустрою територій сільських рад із техніко-економічним обґрунтуванням використання й охорони земель;
– здійснення проектів формування територій і встановлення меж сільських рад;
– розроблення проектів встановлення меж населених пунктів;
– розроблення проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств;
– розроблення проектів відведення земельних ділянок у власність, користування підприємствам, установам, організаціям, кооперативам, селянським (фермерським) господарствам, членам садівничих та гаражних кооперативів;
– проведення землевпорядних вишукувань для підготовки документів із видачі громадянам державних актів на право приватної власності на землю;
– інвентаризацію земель громадян у Турківському районі Львівської області.
Працівники експедиції надавали консультативну допомогу обласному управлінню земельних ресурсів під час реалізації земельної реформи в області, брали активну участь у роботі семінарів і нарад працівників землевпорядної служби області. За участю фахівців земекспедиції проведено два семінари голів сільських і селищних рад з уточнення меж і площі земельних ділянок громадян у населених пунктах області. Науковий керівник експедиції доцент З. Флекей здійснював керівництво підготовчими курсами з навчання землевпорядників сільських і селищних рад щодо реалізації земельної реформи, організованими облуправлінням земельних ресурсів на базі землевпорядної експедиції.
На основі проведення землевпорядних робіт із реалізації земельної реформи підготовлено й видано «Технічні вказівки з приватизації земель громадян Львівської області» (М. Лавейкін, З. Флекей, П. Казьмір) та «Технічні вказівки з встановлення і погодження меж землекористувань громадян в населених пунктах Львівської області» (З. Флекей, П. Казьмір).

Урочиста посвята першокурсників у студенти, 2010 р.
Останніми роками кількість постійних працівників експедиції суттєво зменшилася, але експедиція не втратила здатності в разі необхідності виконувати значні обсяги землевпорядних робіт. Свідченням цього є виконання в 1995 р. землевпорядних робіт у Турківському районі. Завдяки участі викладачів кафедр земпроектування, земельного кадастру та геодезії кількість інженерно-технічних працівників збільшилася до 20 осіб; вони забезпечили керівництво практикою 130 студентів ІІ–ІV курсів землевпорядного факультету. Інвентаризацію земель громадян проведено на території 21 місцевої ради. Цим видом робіт охоплено 9285 землекористувачів, у користуванні яких виявлено 52 тис. земельних ділянок. Обсяг виконаної роботи на замовлення Львівського управління земельних ресурсів оцінено більше ніж у 200 тис. грн. Активну участь в організації та проведенні робіт брали: науковий керівник експедиції, доцент З. Флекей та керівники роботи студентів в окремих сільських радах Я. Бочуляк, П. Колодій, В. Кисіль, Р. Коваль, Л. Криловська, Л. Тібілова, Д. Солярчук, В. Ярмолюк тощо.
987 студентів пройшли в експедиції виробничу й переддипломну практики, з них — 405 осіб розробили й успішно захистили дипломні проекти. Із вдячністю згадуємо багатьох студентів, які відзначилися під час виконання землевпорядних робіт у різні роки. Серед них — П. Борисяк, М. Будурович, В. Голик, Я. Гомола, М. Дубленич, І. Калініченко, Д. Капуш, Л. Костишин, М. Курильців, В. Пастернак, М. Масляк, А. Михалевич, Ю. Семенюк, Є. Синюк, М. Сноз, А. Сохнич, В. Сиротюк, В. Чорний, О. Шкабара, В. Шимон, П. Федус, І. Яремчук, В. Ярмолюк.
Участь студентів в експедиції сприяла їх залученню до науково-дослідної роботи. В наукових дослідженнях брали активну участь Н. Рудько, А. Семенюк, О. Тракало, В. Пастушенко, А. Третяк, І. Черемшинський, Т. Постован, П. Порческу, В. Чорний, П. Борисяк та інші. Результати наукових досліджень студентів Г. Власюка, П. Гетьманчик, В. Голика, Г. Карпінської, А. Михайлюка, В. Флекея, опубліковані в наукових збірниках, стали предметом обговорення на студентських наукових конференціях.
За участю науковців кафедри, інженерних працівників і студентів експедиції проводилися дослідження наукових основ землевпорядкування, узагальнення досвіду розроблення проектів (схем), експериментального проектування.
Серед головних експериментальних розробок експедиції: «Схема протиерозійних заходів Чімішлійського району Молдови» (1970 р.; керівник розробки М. Мицай, виконавці І. Здоровцов, П. Казьмір, З. Флешей); «Проект міжгосподарського землевпорядкування Чімішлійського району Молдови» (1968 р.; науковий керівник О. Шулейкін, виконавці В. Терновський, П. Казьмір, З. Флекей, І. Мартинюк); «Проект організації території Туринківської сільської ради Жовківського району» (керівник розробки З. Флешей, виконавці М. Мицай, І. Дудаш, В. Ярмолюк).
За результатами наукових досліджень на матеріалах експедиції З. Флекей, П. Казьмір, В. Пастернак, В. Ярмолюк захистили кандидатські дисертації.
Експедиція функціонувала як структурний підрозділ науково-дослідного сектору інституту. В 1997 р. на базі кафедр факультету й експедиції засновано Західний науково-дослідний інститут землеустрою та земельного кадастру (наказ по Міністерству сільського господарства і продовольства №126 від 9.04.1997 р.).
Упродовж 1997–1999 рр. директором інституту був доцент З. Флешей, пізніше — доцент Р. Возняк, доктори економічних наук В. Горлачук і М. Ступень, доцент П. Колодій. Нині заклад очолює доцент О. Микула.
У 1998 р. фахівцями інституту обґрунтовано й визначено площу університетських земель під навчальними і господарськими будівлями, спорудами, зеленими насадженнями в м. Дубляни, встановлено зовнішні межі й виготовлено технічну документацію з видачі державного акта на право постійного користування землею Львівським державним аграрним університетом. Загальна площа цих земель становить 84,73 га, зокрема в межах міста Дубляни — 80,14 га і за межами міста — 2,59 га. Крім цього, виконано землевпорядні роботи з видачі аграрному університету державного акта на право постійного користування землями дослідних полів на території Дублянської міської ради площею 175,6 га.
Наприкінці 2009 р. чимало студентів старших курсів факультету за розпорядженням деканату було залучено у вільний від навчання час на допомогу Головному управлінню Держкомзему у Львівській області та Державному підприємству «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» щодо підготовки документів із безоплатної приватизації земельних ділянок громадян у населених пунктах області.
Землевпорядна експедиція, а згодом Західний науково-дослідний інститут землеустрою та земельного кадастру, впродовж усього періоду діяльності забезпечує якісне практичне професійне навчання студентів землевпорядного факультету, сприяє налагодженню тісних зв’язків науки з виробництвом. Науковці кафедр землевпорядного факультету й нині під час навчання студентів та у своїх дослідженнях, зокрема під час розробки практичних рішень з організації використання землі, враховують кадастрову оцінку земель, можливість повернення органічних речовин у ґрунт для збереження і нагромадження в ньому гумусу, закон мінімуму, оптимуму й максимуму, закон взаємозумовленого розвитку фітоценозу та інші закони землеробства і ґрунтознавства. Велика увага приділяється вдосконаленню методики проектування процесу використання земель з урахуванням створення екологічно стійких ландшафтів в умовах різних форм власності на землю та ринкового середовища.

Логос Україна      << Економічний факультет      [ зміст ]      Факультет механіки та енергетики >>