Наукова бібліотека університету

Бібліотека — це місце роботи і храм думки,
і науково-дослідницький центр,
і вища школа, і місце високих радощів,
світ розуму й очей.
                      М. Реріх



Історія Наукової бібліотеки Львівського національного аграрного університету пов’язана із заснуванням Рільничої школи в Дублянах у 1856 р. Вочевидь, книгозбірня була започаткована ентузіастами в умовах безгрошів’я та матеріальних нестатків. Її основу сформували завдяки щедрим внескам меценатів — дарункам із приватних бібліотек.
Спершу невеликий книжковий фонд розміщувався в кабінеті директора. Наприкінці XIX ст. на поповнення фонду бібліотеки було асигновано на той час чималі гроші — 1000 зл. Половину з них витратили на придбання книжкового фонду, а другу — на передплату наукової періодичної літератури. На час надання Вищій рільничій школі статусу академії (1901) фонд бібліотеки вже налічував 3567 назв книг (5908 примірників) із таких галузей знань, як рільництво, годівля тварин і ветеринарія, адміністрація, організація й облік у сільському господарстві, механізація рільництва, технологія, механізація сільського господарства, лісництво, фізика й метероологія, хімія, мінералогія й геологія, ботаніка, городництво й садівництво, зоологія й фізіологія, загальне природознавство й математика тощо.

Порівняльний аналіз кількісних показників бібліотеки

  1888 1895 1906 1914
Загальна кількість назв 2519 3567 4945 6664
Загальна кількість томів 4552 5098 7297 10 908
Надійшло періодичної
наукової літератури
43 62 76 81
Порівняльний аналіз кількісних показників професорської бібліотеки за 1888, 1895, 1906 та 1914 рр. демонструє, що фахова література становила в середньому 50% книжкового фонду, природнича — 25%, суспільна — 10%, решта — 15%. Щодо мови видань, то найбільший відсоток припадав на літературу німецькою мовою — 60%, польською — 25%, незначний відсоток становили книжки французькою, англійською (2,5%), латинською (0,4%) та чеською мовами (0,2%).
Бібліотека мала зібрання періодичних видань (234 назви), які видавали в Польщі, Німеччині, Франції, США, Англії й Італії, зокрема часописи «Космос» (Львів), «Технічний часопис» (Львів), «Кур’єр рільничий» (Варшава), «Статистичні відомості краю» (Львів), «Віденська сільськогосподарська газета» (Відень), «Щорічник академії наук» (Краків) та інші.
Рільнича школа мала власну бібліотеку, яка почала діяти в 1873 р. і перебувала у власності Товариства братньої допомоги слухачів Вищої рільничої школи в Дублянах. Проте учні могли користуватися фондом професорської бібліотеки за посередництвом свого викладача. На базі фондів бібліотеки братньої допомоги та професорської бібліотеки було започатковано одну з найбагатших рільничих бібліотек Галичини.

Колектив наукової бібліотеки ЛНАУ. Зліва направо: перший ряд:
зав. відділу комп. забезп. Г. І. Біганська, головний бібл.
Г. В. Бекало, зав. чит. залу Г. П. Різниченко, зав. відділу навч. літ.
М. М. Жолінська, директор НБ, доц., к. і. н. Л. А. Пинда; другий ряд:
заступник директора М. А. Грицевич, провідний бібл. С. Є. Любчик,
бібл. І кат. Є. С. Лах, бібл. І кат. О. М. Волинець, бібл. І кат.
М. М. Гладка, зав. інформац.-бібліогр. відділу Н. В. Каганова,
зав. відділу наук. та худ. літ. В. П. Шикунова, провідний бібл.
І. В. Рудницька, бібл. І кат. Н. М. Власюк, методист І. С. Амізян,
головний бібл. Л. В. Шарикіна, бібл. І кат. І. І. Сало, бібл. І кат.
Л. С. Свищ, бібл. І кат. Н. Є. Богоніс, бібл. ІІ кат. Л. М. Павлечко,
провідний бібл. О. І. Мельничук, провідний бібл.
Л. А. Рябчевська, провідний бібл. Г. С. Дубенська
Рільнича академія була одним із перших вищих навчальних закладів, що, крім головної книгозбірні, сприяв створенню розгалуженої мережі маленьких бібліотек при кафедрах, кабінетах та лабораторіях. Бібліотека, яка діяла при фізичному кабінеті, налічувала 400 томів і передплачувала майже всі відомі на той час європейські фізичні журнали. Бібліотека лабораторії загальної хімії розміщувалася в кімнаті керівника й містила 300 томів. Підручна бібліотека ботанічного музею нараховувала 114 томів і регулярно одержувала газети й журнали спеціальної ботанічної тематики. При лабораторії загальної хімії, зоологічно-зоотомічному музеї і лабораторії також функціонували бібліотеки. Кафедра рільництва та рослинництва мала підручну бібліотеку, в розпорядженні якої в 1896 р. було 80, а в 1914 р. — 520 томів; бібліотека передплачувала спеціальну наукову періодику майже з усіх країн Європи. Зоотехнічна кафедра, лабораторія і музей мали кафедральну бібліотеку, що нараховувала близько 500 томів, серед яких були каталоги та фотографії свійських тварин.
У спадок від польського періоду бібліотека отримала близько 10 тис. книжок. Це видання XVIII, XIX та першої половини ХХ ст., які доводять до сучасного читача інформацію про історію, здобутки та рівень розвитку природничих, технічних та сільськогосподарських наук минулих століть.
Одним із джерел поповнення фондів бібліотеки були власні кошти викладачів Рільничої академії. Зокрема в книжці «Dublany» (Львів, 1897) подано таблицю закуплених видань (переважно студійні праці наукових установ і книжки окремих професорів) і зазначено прізвища викладачів.
Інформацію стосовно роботи бібліотеки Рільничої академії знаходимо в «Щорічниках Крайової вищої сільськогосподарської школи в Дублянах». У третьому томі наукових праць вищої школи за 1894 р. подано бібліографічну роботу «Список наукових праць, опублікованих у різних виданнях науковцями Дублян за 1890–1894 рр.». Важливим здобутком стали роботи професорів Вищої рільничої школи, згодом — Академії рільничої, які найчастіше виходили друком у Львові. Деякі з них вдалося врятувати й зібрати в спеціальних наукових фондах ЛНАУ; нині вони стали ще ціннішими, оскільки є єдиними примірниками праць науковців Академії рільничої. У фонді збереглися наукові роботи таких видатних учених, як К. Айдукевич, Й. Бляут, З. Годлевський, К. Канафойський, С. Павлік та ін.

Праця «Доповідь Конгресу про стан сільського господарства з щорічним звітом його міністра» містить багато цікавих даних про історію сільського господарства США. Доповідь міністра сільського господарства США І. Ньютона підписана безпосередньо президентом А. Лінкольном. На особливу увагу заслуговують роботи Ф. Кінга — «Ґрунт, його природа, відносини і фундаментальні принципи управління» (Лондон, 1919) та «Енциклопедія архітектури котеджів, ферм і вілл, їх дизайну» (Лондон, 1842), а також «De la Distribution des maisons de plaisance, et de la Decoration des edifices en general, Paris, rue Dauphine: Chez Charles-Antoine Jovbert, Libraire du Roy pour I’Artillerie & le Genie, a I’Image Notre-Dame» (Розміщення будинків і декорація споруд, Париж, 1737). Книжка цінна таблицями, виконаними на надзвичайно високому графічному рівні, архітектурними кресленнями різноманітних палаців, їх окремих деталей та паркової зони.
Фонд також містить колекцію з приватних бібліотек й архівів родин, що мали герби та екслібриси на титульних сторінках книжок та унікальні довідкові й енциклопедичні видання. Серед них: Krunitz D. Johann Georg. Deconomische Encyklopadie, oder allgemeines System. 130 Theil, Brunn: Joseph Georg Fraszler, 1780–1820; Brockhaus. Konversations-Lexikon, 1890; Koch Alois. Encyklopadie der Gesammten thierneilkunde und Thierzucht mit in begriff aller einschlagigen disciplinen und der speciellen Etymologie, Wien und Leipzig: Moritz Perles, 1890.

До потреб читачів бібліотеки — конверсаційний лексикон Йозефа Мейера, одного з видатних німецьких лексикографів XIX ст., який у 1876 р. заснував у Готі видавництво під назвою «Бібліографічний інститут»: Meyers J. Konversation-Lexikon: Ein Nachschlagewerk des allgemeinen Wisses, 1896.
Довідкова та енциклопедична література Франції, зокрема представлена унікальним універсальним словником видатного автора П’єра Лярусса — поета, драматурга, педагога, видавця, літератора й лексикографа: Petit Larousse illustre: Nouveau Dict. Encycl, Paris: Libr. Larousse, 1907.
Фонди містять чимало французькомовної літератури сільськогосподарського напряму: Laboulaye Par M. Ch. Dictionnaire des Arts et Manufactures et de L’Agriculture, Paris: 60, rue Madam, 60, 1886; Annales de chimie et de Physique, Paris, 1913. — T. 29–30.
Серед польських видань на особливу увагу заслуговує праця: Orgelbrand Samyel Encyklopedia Powszechna, Warszawa, 1898–1902. Ця «Загальна енциклопедія» видатного книговидавця Самуеля Орґельбранда до Другої світової війни не мала відповідників належного рівня.
Сільськогосподарський напрям представлений виданнями: «Encyklopedya Rolnictwa» (Варшава, 1876); десятитомний «Slownik Geograficzny Krolestwa Polskiego» (Варшава, 1882).
Фонд рідкісної книги є джерелом наукових досліджень. Щорічно матеріалами відділу користуються сотні читачів професорсько-викладацького складу, аспіранти та студенти ЛНАУ, науковці України та вчені з Польщі, Франції й Німеччини. На базі цих матеріалів було захищено низку дисертацій з агрономії, будівництва, тваринництва, а також історії сільськогосподарських видань Галичини.
Одночасно з відкриттям інституту на базі сільськогосподарського факультету політехнічного інституту в 1947 р. було організовано бібліотеку, книжковий фонд якої нараховував 15 тис. примірників. Через деякий час фонд бібліотеки поповнився літературою, подарованою бібліотекою Московської сільськогосподарської академії ім. К. А. Тімірязєва та бібліотекою ім. М. Є. Салтикова-Щедріна.
На той час книгозбірня розміщувалася лише в двох кімнатах інститутського гуртожитку по вул. І. Котляревського, 22. В одній із них був розташований читальний зал на 50 місць, у другій — книгосховище. У штаті бібліотеки працювало п’ятеро осіб. Тоді було поставлено найважливіше завдання — створити книжковий фонд навчальної літератури.

Нарада-семінар «Інформаційно-бібліотечне
забезпечення аграрної науки та освіти» для
бібліотек-учасниць Львівського
методоб’єднання сільськогосподарських
бібліотек
У 1948 р. головний бібліотечний фонд зберігався в м. Львові, де навчалися I–II курси всіх факультетів, а також усі курси лісомеліоративного факультету. В Дублянах було відкрито філію бібліотеки з одним штатним працівником та фондом 10 тис. книг дорадянського періоду; на той час там проходили теоретичний курс навчання студенти III–V курсів загальною кількістю 1200 осіб. Щодня бібліотека обслуговувала близько 94 читачів.
Незважаючи на мізерні асигнування, з 1948 р. було розпочато роботу над створенням каталогів: алфавітного, систематичного та іноземної літератури, що повністю відображали весь фонд бібліотеки; почали функціонувати вже в 1952 р. Кількість читачів, зареєстрованих у бібліотеці в 1953 р., налічувала 2109 осіб, із них — 149 викладачів, 1960 студентів і допоміжного персоналу.
Початок довідково-бібліографічної роботи в бібліотеці вишу припадає на 1962–1965 рр., про що свідчить звіт завідувача бібліотеки В. Л. Кошового.
У 1966 р. книгозбірню переведено в нове приміщення, розташоване в головному корпусі загальною площею 1200 м2. Читальні зали були розраховані на 400 відвідувачів.
У 1970 р. наукова бібліотека ЛСГІ мала таку структуру: відділ комплектування й опрацювання книг, відділ обслуговування читачів (абонемент для стаціонару, абонемент для студентів заочників, читальний зал), бібліографічний сектор, МБА, бібліотечки при кабінетах. Було засновано сектор науково-технічної інформації.
У 1977 р. на базі книгозбірні створено об’єднання сільськогосподарських бібліотек Львівської області, до якого ввійшли 12 галузевих бібліотек: науково-дослідних інститутів (три), дослідних станцій (дві), вищих і середніх навчальних закладів (шість), а також відділ сільськогосподарської літератури Львівської обласної наукової бібліотеки.
У 1985 р. за поданням Центральної наукової бібліотеки Всесоюзної академії сільськогосподарських наук Держагропром СРСР перевів бібліотеку ЛСГІ на ІІ категорію. Адміністрація інституту виділила для неї додаткове приміщення площею 300 м2 (на вул. Студентській, 1). Це дало можливість увести в структуру бібліотеки відділ обслуговування навчальною літературою з абонементами для студентів стаціонарної та заочної форм навчання.
У 1988 р. удосконалено структуру бібліотеки: до її складу ввійшли п’ять відділів і скільки ж секторів, зокрема відділи наукової обробки й організації каталогів, комплектування, обслуговування навчальною літературою, обслуговування науковою та художньою літературою, інформаційно-бібліографічний відділ, а також сектори художньої літератури, науково-технічної інформації, культурно-просвітницької роботи, обліку й читальних залів. У штаті бібліотеки працювало 36 осіб.
У 90-х рр. у бібліотеці було створено всі умови, щоб стати центром підготовки українських фахівців аграрної галузі. Протягом 1995–1999 рр. одночасно з ДНСГБ УААН вона розробила наукову тему, затверджену президією УААН, — «Історія аграрної науки і бібліографістики». Результатами цієї роботи стали випуск бібліографічного покажчика «Діячі кооперативного руху Галичини 1873–1939 рр.», захист директором бібліотеки Л. А. Пиндою дисертаційної роботи «Українські сільськогосподарські видання Східної Галичини як джерело біографічної інформації», видання низки публікацій із цієї тематики.

У читальному залі бібліотеки
Сьогодні наукова бібліотека ЛНАУ за обсягом, унікальністю й цінністю своїх фондів належить до найбільших галузевих книгозбірень у Західній Україні. Її загальний фонд налічує 551 953 примірників (80 150 назв); з них навчальної літератури — 228 033, наукової — 211 367, художньої — 35 547, іноземної — 13 937, авторефератів — 9541, періодичних видань — 46 255.
Щорічно бібліотека обслуговує понад 12 тис. відвідувачів. У 2002 р. було організовано відділ комп’ютерних технологій. Із 2008 р. бібліотека використовує автоматизовану бібліотечно-інформаційну систему «ІРБІС-32» (версія 2006 р.), яка підтримує телекомунікаційні технології і відповідає міжнародним формам. У науковій бібліотеці діє читальний зал, що має електронний каталог IRBIS, електронні посібники, підручники, навчально-методичні матеріали викладачів ЛНАУ, кодопосібники, стандарти освіти, експрес-курси, монографії, бази даних статистичних показників Львівщини «Регіональна статистика Львівщини». До послуг користувачів — комп’ютери, що мають вихід у Інтернет.
Бібліотека надсилає університетські видання та анотації опублікованих наукових робіт до ДНСГБ України, основних наукових бібліотек, а також розміщує ці матеріали в мережі Інтернет.
Задля інформування деканатів та кафедр університету про нові надходження літератури підготовлено «Анотований покажчик нових надходжень літератури до фондів Наукової бібліотеки ЛНАУ». До покажчика включено підручники, навчальні посібники, брошури, монографії, збірники наукових праць, матеріали конференцій, науково-виробничі й виробничо-практичні видання, бюлетені, вісники з усіх напрямів сільського господарства. З цією ж метою підготовлено «Зведений бюлетень нових надходжень до бібліотек об’єднання».
Одним із провідних напрямів науково-бібліографічної діяльності бібліотеки була підготовка науково-допоміжних бібліографічних видань. Останнім часом активізовано роботу з випуску біобібліографічних покажчиків, присвячених видатним ученим аграрної науки.
До складу Львівського територіального об’єднання сільськогосподарських бібліотек входять бібліотеки вишів Мінагрополітики України (Львівський національний аграрний університет, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького, Львівська обласна наукова бібліотека (відділ виробничої літератури), коледжі ЛНАУ та НДУ НААНУ (Інститут землеробства і тваринництва Західного регіону, Інститут біології тварин, Західний науково-дослідний центр інженерії агротехнологічних систем ННЦ «ІМЕСГ»).

Фонд рідкісних видань —
джерело наукових досліджень
Науковій бібліотеці ЛНАУ вдалося відновити практику підготовки та випуску науково-допоміжних бібліографічних покажчиків. Результат співпраці — «Науково-практичні аспекти кормовиробництва та годівлі сільськогосподарських тварин: Науково-допоміжний ретроспективний бібліографічний покажчик» (2010).
Результатом наукового пошуку колективу книгозбірні та науковців університету є видання «Аграрна наука і освіта Галичини ХVІІІ — поч. ХХ ст. (історичний аспект)» (за редакцією В. В. Снітинського, 2010), яким наукова бібліотека ЛНАУ започаткувала серію історико-книгознавчих досліджень рідкісного фонду. Вона має продовження у виданнях: «Французька сільськогосподарська книга XIX ст.», «Англомовні сільськогосподарські видання поч. ХХ ст.», «Німецька книга у фондах рідкісних видань НБ ЛНАУ», «Польські стародруки XVII — поч. XIX ст.».
У рамках підготовки до друку науково-допоміжного покажчика наукова бібліотека ЛНАУ стала співавтором і співвиконавцем пошукової наукової теми ДНСГБ (м. Київ). Колективом закладу було дібрано відомості про наявність польських видань у рідкісних фондах бібліотеки; результатом цього наукового пошуку є видання: «Польська сільськогосподарська книга у фондах ДНСГБ УААН та науково-дослідних установ і вищих навчальних закладів аграрного профілю (1771–2008 рр.)» (укладачі В. А. Вергунов, В. І. Головенко, Н. Ф. Басун, М. М. Щербань, О. О. Бойченко). У майбутньому планується спільна робота з ДНСГБ із питань історії розвитку аграрної науки й освіти.
Нині наукова бібліотека розміщена в головному корпусі ЛНАУ на території площею 1900 м2. Фонд рідкісних видань займає окреме приміщення історичного академічного корпусу. Читальні зали бібліотеки розташовані в студентських гуртожитках, кафедральні читальні зали — в навчальних корпусах ЛНАУ. У штаті бібліотеки ЛНАУ — 31 висококваліфікований працівник.
За 155 років свого існування бібліотека пройшла шлях від маленької установи до сучасного інформаційного та культурного центру — невід’ємної складової освітнього й наукового життя університету.

Логос Україна      << Чернівецький коледж      [ зміст ]      Музей історії університету >>