| Музей Євгена Храпливого |
 Євген Храпливий народився 22 червня 1898 р. у с. Лисівці Заліщинського повіту в Галичині. У 1908 р. закінчив народну школу в рідному селі. Цього ж року, у зв’язку із смертю батька, сім’я Храпливих переїхала до Тернополя, де опіку над родиною взяв брат матері Зенон Ганкевич. Упродовж 1908–1914 pp. Є. Храпливий навчався в Тернопільській гімназії їм. цісаря Франца Йосифа, по закінченні якої записався на агрономічний факультет Високої Земельної Академії у Відні. У 1918–1920 pp., повернувшись до Тернополя, Євген Храпливий брав участь у визвольній боротьбі Української Галицької Армії, разом із якою перейшов р. Збруч, після чого потрапив у польський полон. Після звільнення з полону він повернувся до Тернополя, а звідти виїхав до Відня, щоб завершити навчання: диплом інженера-агронома Євген Храпливий отримав 23 лютого 1924 р. Трудову діяльність майбутній учений розпочав у квітні 1925 р. у Ревізійному союзі українських кооперативів (РСУК) у Львові — спершу як ревізор молочарських кооперативів, а згодом — як інспектор окремого Молочарського відділу, створеного за його ініціативою при тому ж РСУК. Цю посаду він обіймав до 1928 р., а до 20 січня 1930 р. був членом дирекції РСУК. У 1928 р. Є. Храпливого запросили на роботу до товариства «Сільський господар», де він працював на посаді директора та керівника організаційного відділу, а також був редактором майже всіх видань цієї організації. Водночас він залишався кооперативним ревізором (інспектором) Молочарського відділу РСУК. У 1932 р. силами «Сільського господаря» заснували молодіжну хліборобську організацію «Хліборобський вишкіл молоді», створили секції господинь для українського жіноцтва (де було залучено понад 22 тис. жінок), організували Перший конгрес українських інженерів. Товариство видавало двотижневик «Сільський господар», щоквартальник «Український агроном», часописи «Сад і город», «Український пасічник», «Хліборобський вишкіл молоді» і щорічний календар «Сільський господар», а під кінець своєї роботи розпочало публікування «Сільськогосподарської енциклопедії». Станом на 1939 р. товариство мало 60 філій, 2040 гуртків, 1180 молодих фахівців у галузі сільського господарства, які підвищували свою кваліфікацію в 523 секціях «Сільського господаря»; до організації входило 160 тис. членів. При товаристві функціонували 2360 кооперативів, 143 районні молочарні, 668 кредитних та 32 окружні фінансові організації, чотири великі центральні установи: «Центросоюз», «Маслосоюз», «Центробанк» та «Ревізійний союз українських кооперативів». У червні 1938 р. на засіданні науково-технічної комісії при природничо-математично-лікарській секції НТШ у Львові було запропоновано створити окрему комісію з науково-агрономічних проблем. Її організацію і складання плану роботи було доручено Є. Храпливому. Після окупації німцями Галичини Є. Храпливий повернувся до Львова. З червня 1941 р. Український уряд призначив його міністром хліборобства. Цю посаду він обіймав з 1941 р. по 1944 р., водночас очолюючи відновлене товариство «Сільський господар» у Львові й будучи членом Національної ради. З квітня 1943 р. по квітень 1944 р. він викладав курс «Земельні справи Східних просторів» у Державному господарському інституті в Дублянах. Професор Євген Храпливий був видатним науковцем, доктором економіки сільського господарства, відомим дослідником соціально-економічних проблем аграрного сектору, самовідданим захисником матеріальних, соціальних, духовних і національних інтересів українського селянства на західних землях України. Чимало зусиль докладав до організації масової фахової аграрної підготовки та духовного культурного виховання селян, зокрема сільської молоді. Він — талановитий публіцист, редактор і видавець періодичної та науково-популярної літератури для селян. Бібліографія друкованих праць Є. Храпливого налічує 695 публікацій, з них — 33 книжкові видання. Найпродуктивнішими в плані наукової діяльності для нього виявилися мирні 1930–1934 рр., що, безперечно, зумовлено економічними, політичними, морально-мотиваційними та іншими чинниками. У музеї зібрано історичні документи, книжки, фотографії, статті й праці вчених, пов’язані з його науковою та громадською діяльністю та нагороди, що свідчать про його досягнення. Експозиція музею оформлена за такими напрямами: члени родини Євгена Храпливого та його родовід; роки навчання; робота в системі молочарських кооперативів РСУК; робота на посаді директора товариства «Сільський господар»; діяльність Є. Храпливого в Науковому товаристві ім. Т. Шевченка; роки еміграції та робота у Львові (1940–1944); діяльність ученого в період 1945–1949 рр.; «пластунська» діяльність Є. Храпливого; спогади про Є. Храпливого видатних учених і громадських діячів України і зарубіжжя; напрями наукових досліджень; творчість і видавнича діяльність дочки професора Лесі Храпливої-Щур. |
Логос Україна << Музей Степана Бандери [ зміст ] Адамович Іван Іванович >>