ЛьвІвський нацІональний аграрний унІверситет. ЛІтопис випускникІв
 



Устич
Василь Іванович

Директор Закарпатської науково-дослідної
станції Інституту рибного господарства
ААН України, генеральний директор
ТОВ «Закарпатський завод малих
архітектурних форм»

Випускник факультету механізації
та електрифікації сільськогосподарського
виробництва (1984 р.) й економічного
факультету (1987 р.)

Відкриття трудового
семестра. У президії
В. І. Устич — п’ятий зліва
Народився 8 лютого 1962 р. у с. Загаття Іршавського району Закарпатської області. Батько — Іван Михайлович — вчитель історії, мама — Ганна Василівна — вчитель української мови і літератури.
У 1979 р. він вступив в інститут, де в 1984 р. стаціонарно здобув спеціальність інженера-механіка сільськогосподарського виробництва, а в 1987 р. (заочно) — спеціальність економіста-організатора сільськогосподарського виробництва.
Василь Іванович був активним спортсменом, учасником збірної інституту з кульової стрільби. З друзями він виступав у вокально-інструментальному тріо «ЧУДо», граючи на акустичній гітарі.
Будучи студентом, з 1980 по 1983 р. працював на звільненій комсомольській роботі. Очолював роботу з будівництва першого студентського клубу, організовував дозвілля студентів в інституті та у таборі відпочинку «Маяк».
З 1984 р. — головний інженер радгоспу «Червоний партизан» у с. Загаття. В 1985 р. його було обрано першим секретарем Іршавського райкому комсомолу. Упродовж 1989–2005 років обіймав керівні посади на створених ним підприємствах холдингу «Фактор груп». Навчаючись в аспірантурі, з 2005 р. завідував Закарпатською лабораторією Інституту рибного господарства НААН України. В 2010–2011 роках — голова Іршавської районної державної адміністрації. Зараз — директор Закарпатської науково-дослідної станції Інституту рибного господарства НААН України, за сумісництвом — генеральний директор ТОВ «Закарпатський завод малих архітектурних форм».

Головний приз щорічного турніру —
діжка пива, 1982 р.

Під час екскурсії до Києва, 1980 р.
В. І. Устич — кандидат біологічних наук, автор понад 30 наукових публікацій із проблем іхтіології та екології Карпат. Як виробничник створив чотири підприємства, де працюють понад 300 осіб, як активний громадський діяч — депутат Іршавської районної ради протягом чотирьох останніх скликань.
У Львівському сільськогосподарському інституті Василь Іванович здобув не лише фундаментальні знання, а й зустрів свою долю — Ганну Омелянівну — студентку економічного факультету. Подружжя виховало двох дітей — Богдану та Тараса, які сьогодні очолюють родинні підприємства.
Будучи справжнім прихильником музики, життєве кредо В. І. Устич сформував словами з відомої пісні: «Не стоит прогибаться под изменчивый мир, пусть лучше он прогнется под нас».


Група М-18-58: Куратори — Т. В. Тараткевич (1979–1980), В. П. Шолудько ( 1980–1984); студенти — Василь Барчин, Ігор Гладик, Василь Глова, Олег Добринський, Андрій Дяченко, Михайло Кисіль, Володимир Лазор, Роман Лашта, Іван Логай, Анатолій Марфут, Орест Мацик, Володимир Остапюк, Михайло Паньків, Ігор Петришин, Михайло Пікула, Ярослав Піхура, Михайло Плескун, Марія Повх, Богдан Попович, Михайло Разік, Микола Скринник, Григорій Стахів, Микола Телька, Василь Устич, Володимир Федьковський, Ігор Чвартацький, Роман Юркевич.

Логос Україна      << Товт Михайло Йосипович      [ зміст ]      Фецович Юрій Романович >>