Навчально-науковий інститут
лісового і садово-паркового
господарства
ЛАКИДА
Петро Іванович

Директор інституту, доктор сільськогосподарських наук, професор

П. І. Лакида — директор інституту, академік Лісівничої академії наук України та Міжнародної академії інформатизації, член-кореспондент Національної академії аграрних наук України.

Народився 21 червня 1955 р. у с. Вітоніж Рожищенського району Волинської області. Вищу освіту здобував у 1975–1980 рр. на лісогосподарському факультеті Української сільськогосподарської академії.

Трудову діяльність розпочав у 1975 р. помічником лісничого в Олександрівському лісництві Добрянського лісового господарства Чернігівської області.

Подальша трудова діяльність Петра Івановича пов’язана з Національним університетом біоресурсів і природокористування України, де на кафедрах лісової таксації та лісового менеджменту він пройшов шлях від молодшого наукового співробітника та асистента до професора та завідувача кафедри. Працював завідувачем відділу регіональних вищих навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації Національного аграрного університету, проректором цього відділу (1998–2002).

Відомий вчений у галузі лісової таксації, моделювання та оцінки біологічної продуктивності лісів, компонентів фітомаси та депонованого в ній вуглецю, впливу лісів на зміни клімату.

Автор приблизно 420 наукових і науково-методичних праць, частину з яких видано за кордоном (англійською мовою). Заснував наукову школу. Підготував 6 докторів та 27 кандидатів наук. Є головою спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських та докторських дисертацій.

За багаторічну наукову діяльність нагороджений відзнакою «Відмінник освіти України» (2002), відзнакою Державного комітету лісового господарства України «Відмінник лісового господарства України» (2005), відзнакою Міністерства аграрної політики України «Знак Пошани» (2005), почесним званням «Заслужений діяч науки і техніки України» (2008), орденом «За заслуги» IІІ ступеня (2017).

Початок ХІХ ст. пов’язаний з інтенсивним використанням деревини в Європі. Це призвело до безконтрольного вирубування лісів. Виникла потреба у кваліфікованих лісівниках. Тому в цей період з’являлися перші навчальні заклади лісового профілю.

Лісова вища освіта в Україні була започаткована у Маримонтському інституті сільського господарства, розташованому поблизу м. Варшави (Польща).

Навчально-науковий інститут лісового і садово-паркового господарства розпочав свою історію з часу заснування в 1816 р. Варшавської лісової школи.

14 березня 1840 р. тодішній міністр освіти Російської імперії затвердив положення про Маримонтський інститут сільського господарства і лісівництва. Згідно з цим положенням, до Маримонтського землеробського інституту приєдналася Варшавська лісова школа на правах лісового відділення.

31 серпня 1913 р. було підписано указ про реорганізацію Маримонтського інституту сільського господарства і лісівництва в Інститут сільського господарства і лісівництва з двома відділеннями: сільськогосподарським та лісовим.

Мета лісового відділення полягала у підготовці досвідчених лісоводів, які б могли завідувати казенними або приватними лісами.

До інституту приймали осіб, які закінчили шість класів гімназії. У 50-ті рр. інститут значно зміцнив матеріальну базу на основі будівництва головного корпусу, приміщень для хімічної та технічної лабораторій. Формувалася наукова бібліотека, організовано дослідні ділянки, закладено ботанічний сад тощо. Щорічно випускниками були 50–70 осіб.

У вересні 1862 р. інститут переведено до м. Нової Олександрії (нині — м. Пулави, Польща). Згідно зі статутом, тут був відкритий Новоолександрійський політехнічний і землеробсько-лісовий інститут. У той час термін навчання на лісовому відділенні становив два роки.

З 1892 р. обов’язки директора інституту протягом п’яти років виконував відомий вчений-ґрунтознавець, проф. В. В. Докучаєв. У той період на лісовому факультеті працювали такі визначні науковці, як професори Є. П. Вотчал, М. М. Орлов та майбутній керівник Всеукраїнського управління лісами О. Г. Марченко.

На початку Першої світової війни інститут опинився у прифронтовій смузі, тому вже на другий день війни Рада інституту ухвалила про його евакуацію. У 1914 р. частину факультетів Новоолександрійського інституту сільського господарства і лісівництва було переміщено до Харкова.

У роки революції і громадянської війни інститут випускав невелику кількість фахівців. Згідно з рішенням уряду України від 8 липня 1920 р., було вжито заходів щодо прискореного випуску лісоводів. Постановою уряду від 26 березня 1921 р. Новоолександрійський інститут відтворено як Харківський сільськогосподарський інститут з лісовим факультетом.


С. Б. Ковалевський
д.с.-г.н., проф.

В. Ю. Юхновський
д.с.-г.н., проф.

А. В. Цилюрик
д.б.н., проф.

П. І. Лакида
д.с.-г.н., проф.

В. М. Маурер
к.с.-г.н., проф.

У Харківський період на лісовому факультеті працювали видатні вчені-лісоводи, професори: Г. М. Висоцький — завідувач кафедри лісівництва; Я. Р. Ролл — завідувач кафедри ботаніки; В. Я. Гурський — завідувач кафедри меліорації; О. Г. Шустов — завідувач кафедри лісової таксації; А. І. Колесніков, Т. Д. Страхов та ін.

Нестача спеціалістів у лісовому господарстві України зумовила подальший розвиток лісівничої освіти та збільшення кількості студентів. Так, у січні 1930 р. на факультеті навчався вже 161 студент.

У 20-х рр. минулого століття створено філіал лісового відділення Харківського сільськогосподарського інституту на сільськогосподарському факультеті Київського політехнічного інституту.

На базі цього факультету в 1922 р. у структурі КПІ створено Київський сільськогосподарський інститут, який у 1923 р. став самостійним вищим навчальним закладом.

У 1922 р. відбулося відкриття лісоінженерного факультету при Київському сільськогосподарському інституті завдяки енергійним зусиллям відомого лісівника, проф. Є. В. Алексєєва, якого призначили деканом.

У 1925 р. Є. В. Алексєєв організував Боярське навчально-дослідне лісництво, де розгорнулася навчально-дослідна робота, проводили навчальні та виробничі практики. На кошти цього лісництва, отриманих від торгів лісом, у Голосієво було розпочато будівництво корпусу лісоінженерного факультету. Проект корпусу розробив у стилі необароко відомий український архітектор проф. Д. М. Дяченко, якого пізніше репресували.


Р. Д. Василишин
д.с.-г.н., доц.

Н. О. Олексійченко
д.с.-г.н., проф.

А. І. Кушнір
к.с.-г.н., доц.

О. П. Бала
к.с.-г.н., доц.

О. Г. Бабіч
к.с.-г.н., доц.

До роботи на факультеті Є. В. Алексєєву вдалося залучити непересічних вчених, зокрема таких як професори Є. П. Вотчал, Д. І. Товстоліс, О. Г. Лебедєв та ін.

У 1926 р. на лісоінженерному факультеті відбувся перший випуск. У 1928 р. збудовано корпус лісоінженерного факультету (нині — навчальний корпус № 1).

28 червня 1930 р. лісівничий факультет Харківського сільськогосподарського інституту переведено до Києва та об’єднано з лісоінженерним факультетом Київського сільськогосподарського інституту. Деканом факультету призначено В. С. Кулібабу (1930–1932), а згодом — А. П. Ліждвоя (1932–1936).

На роботу до Києва з інших ВНЗ тоді перейшли: проф. Я. В. Ролл — завідувач кафедри ботаніки; проф. В. Н. Андрєєв — завідувач кафедри дендрології; проф. І. М. Михайлов — завідувач кафедри геодезії; проф. І. М. Житов — завідувач кафедри лісоексплуатації; доц. Ю. М. Руденко — завідувач кафедри лісової таксації; доц. М. М. Ягниченко — завідувач кафедри лісових культур.

З Харкова до Києва, крім студентів і частини викладачів, також перевезено лабораторне обладнання, багаті колекції, фундаментальну бібліотеку, що формувалася ще в Новій Олександрії.

Так було створено Український лісотехнічний інститут (УЛТІ) з чотирма факультетами: лісогосподарським, лісоексплуатаційним, механічної технології деревини та лісохімічним. У 1936 р. УЛТІ реорганізовано в Київський лісогосподарський інститут з єдиним лісогосподарським факультетом.

Директорами інституту у довоєнні роки були: В. М. Крутовський (1936–1938), А. Г. Солдатов (1938–1940), С. О. Максимов (1940–1941).

На факультеті в передвоєнні роки навчалися 680 студентів, навчальний процес забезпечували 65 осіб викладацького колективу, зокрема 12 професорів та 19 доцентів. Інститут мав чималу навчальну базу — Боярське дослідне лісництво та дендрарій, у якому в 1941 р. нараховували до 700 видів деревної рослинності.

З початком Другої світової війни багато студентів вступили до лав армії. У серпні 1941 р. студенти та викладачі у складі винищувального батальйону брали участь у боях за Голосієво. У роки війни багато студентів, викладачів та співробітників віддали своє життя за Батьківщину, зокрема й директор інституту С. О. Максимов.

Під час евакуації до м. Воронежа обладнання інституту було знищено ворогом. На період воєнних років, згідно з рішенням Комітету у справах вищої школи, інститут припинив своє існування.

Через кілька місяців після звільнення м. Києва від окупантів Київський лісогосподарський інститут було поновлено і 9 жовтня 1944 р. розпочато навчальний процес. У післявоєнний період на базі інституту відкрилися факультети механічної технології обробки деревини, механізації лісогосподарських робіт, лісомеліоративний та лісоінженерний.

Директорами інституту в час його відновлення від руйнівних наслідків війни були: І. М. Житов (1944), Д. В. Ручкін (1944–1945), А. Г. Солдатов (1945–1946), В. А. Шевченко (1946–1949).

У перші післявоєнні роки студенти навчалися в досить складних умовах. Навчальний корпус інституту був зруйнований, а кабінети не мали жодного обладнання. Спочатку заняття проводили в нинішньому гуртожитку № 1. Незважаючи на тяжкі умови життя, тяга до знань була дуже сильною, а конкурс серед абітурієнтів — великим.

Під керівництвом проф. І. М. Зими, який обіймав посаду декана факультету (1947–1949), було виконано величезний обсяг робіт з відновлення навчального корпусу та гуртожитку інституту. З 1948 р. заняття проводили у відбудованому корпусі, а у звільнений від занять гуртожиток поселили студентів.

У цей період директором Київського лісогосподарського інституту був І. М. Шитов, а деканом факультету —

доц. К. Е. Нікітін. До викладацького колективу інституту долучилися видатні вчені-лісівники: акад. П. С. Погребняк, професори і доценти В. О. Поварніцин, О. Л. Новіков, І. М. Зима, А. М. Міловідов, Ю. Я. Єлін, О. Л. Солоха-Солошенко, А. І. Федоров, В. М. Братусь, Т. Т. Малюгін, С. Є Тюков.

У 1954 р. відбулося об’єднання Київського лісогосподарського інституту з Київським сільськогосподарським інститутом в Українську сільськогосподарську академію (УСГА) з лісогосподарським факультетом у її складі.

Наприкінці 60-х рр. набір на лісогосподарський факультет почав зростати: спочатку набирали три академгрупи, а пізніше керівництву факультету вдалося досягти розширення набору на стаціонарне відділення в кількості 100 осіб, тобто чотирьох академічних груп. Згодом стабілізувався кількісний склад викладачів і почалося його оновлення через прийому на роботу аспірантів.

Науково-педагогічний колектив лісогосподарського факультету УСГА тих часів представляли: проф. В. О. Бодров, проф. Д. Д. Лавриненко, проф. Б. Й. Логгінов, проф. М. В. Давидов, проф. О. О. Салганський, проф. П. Г. Кальной, проф. Т. Т. Малюгін, проф. А. І. Котов, доц. М. І. Шендріков, доц. Б. М. Махмет, доц. П. І. Герасименко, доц. І. В. Агарков, доц. М. Б. Бертуш, доц. В. І. Дідковський, доц. В. П. Левченко, доц. Ю. К. Киричек, доц. Ю. М. Савич, доц. І. М. Сазонов, доц. О. М. Чернега, ас. А. Г. Гайдель. Згодом до них долучилися: проф. С. М. Козьяков, проф. О. І. Пилипенко, проф. О. А. Калініченко, проф. А. З. Швиденко, проф. М. І. Гордієнко, доц. М. О. Штофель, доц. О. В. Поляков, доц. В. Є. Свириденко, доц. Г. С. Корецький, доц. А. М. Радченко, доц. О. О. Шабаров, доц. І. М. Гора, доц. Г. О. Порицький, доц. М. Й. Півень, доц. М. М. Сухий, доц. В. М. Бегеба, доц. В. В. Святецький, асистенти В. І. Ключнікова та В. П. Точилкін.

Протягом 1954–2001 рр. лісогосподарський факультет був у складі УСГА (згодом НАУ). За цей період факультет лісового господарства очолювали: проф. А. І. Котов (1954–1956), проф. К. Є. Нікітін (1956–1957), проф. І. В. Гусєв (1957–1964), доц. Г. І. Дубінін (1965–1972), доц. В. С. Наконечний (1972–1982), доц. В. М. Портной (1983–1992), проф. В. М. Маурер (1992–1993, 1998–2001), проф. А. А. Строчинський (1993–1998).

На базі старих і новостворених кафедр лісогосподарського факультету, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 202 від 1 березня 2001 р., Наказом ректора Національного аграрного університету № 284 від 29 червня 2001 р., був створений Навчально-науковий інститут лісового і садово-паркового господарства (ННІ ЛіСПГ). До нього увійшли лісогосподарський факультет та створений відповідно до наказу ректора НАУ № 272 від 25 червня 2001 р. факультет садово-паркового господарства і ландшафтної архітектури. Крім того, був сформований науково-дослідний інститут лісівництва та декоративного садівництва.

Від початку заснування ННІ ЛіСПГ його директорами були: проф. В. М. Маурер (2001–2002), проф. П. І. Лакида (2002–2004 рр., з 2005 р. і дотепер), проф. А. В. Цилюрик (2004), проф. В. Ю. Юхновський (2004–2005).

Посаду декана лісогосподарського факультету ННІ ЛіСПГ обіймали: проф. В. М. Маурер (2001–2003), проф. С. Б. Ковалевський (2003–2005), доц. О. Г. Бабіч (2006–2011), доц. О. П. Бала (2011–2014).

Деканами факультету садово-паркового господарства працювали: доц. А. І. Кушнір (2001–2005), проф. С. Б. Ковалевський (2006–2014),

З 2015 р. ННІ ЛіСПГ функціонує без факультетів у складі НУБіП України.

Уже понад десять років директором Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства є академік Лісівничої академії наук України, заслужений діяч науки і техніки України проф. П. І. Лакида.

Наукову роботу в межах ННІ лісового і садово-паркового господарства організовує НДІ лісівництва та декоративного садівництва, який створено на базі кафедр ННІ ЛіСПГ, наукової частини Боярської лісової дослідної станції, науково-виробничих лабораторій Ботанічного саду Національного університету біоресурсів і природокористування України в 2001 р. З часу створення і до 2005 р. інститут очолював доктор сільськогосподарських наук, проф. А. А. Строчинський, з 2006 до березня 2010 р. — д.с.‑г.н., проф. В. Ю. Юхновський, з 2010 до 2014 р. — д.с.‑г.н., проф. Н. О. Олексійченко, з 2015 р. до вересня 2016 р. д.с.‑г.н., доц. Р. Д. Василишин, з вересня 2016 р. до лютого 2017 р. д.с.‑г.н., с.н.с. А. М. Білоус. З березня 2017 р. інститут знову очолює Роман Дмитрович Василишин.

Пріоритетними напрямами наукових досліджень науковців інституту є:

– розробка нормативно-інформаційного забезпечення системи обліку і раціонального використання лісосировинних ресурсів та удосконалення системи ведення лісового господарства на основі запровадження інструментів лісової сертифікації, ДЗЗ та ГІС-технологій;

– стале ведення лісового господарства, екосистемні функції та здоров’я лісів;

– відтворення та підвищення продуктивності лісових екосистем на засадах екологічно орієнтованого лісівництва;

– розробка теоретико-методологічних підходів до оцінювання біоенергетичного потенціалу деревної біомаси;

– оптимізація структури захисних насаджень лісоаграрних ландшафтів як складової Національної екологічної мережі;

– моніторинг та охорона лісів від пожеж як основи збереження біорізноманіття та стійкості лісових екосистем;

– розробка наукових основ комплексного використання та переробки деревних ресурсів України;

– стале ведення мисливського господарства в умовах вольєрного та вільного утримання тварин;

– відновлення садово-паркових об’єктів та формування стійких культур фітоценозів для оздоровлення довкілля та еколого-естетичного поліпшення ландшафту.

Наукові школи, видатні вчені

У межах діяльності науково-дослідного інституту представлено три основні наукові школи: наукова школа професора Логгінова Бориса Йосиповича (розробка наукових основ відтворення лісів), наукова школа професора Бодрова Василя Олександровича (лісомеліоративні методи боротьби з посухою та ерозією ґрунтів), наукова школа професора Нікітіна Костянтина Євлампійовича (розробка наукового та нормативного забезпечення системи комплексного обліку лісових ресурсів, дослідження біологічної продуктивності лісів та енергетичного потенціалу лісових насаджень). Ученими зі світовим ім’ям також є академіки Погребняк Петро Степанович, який тривалий час працював на кафедрі лісівництва та Швиденко Анатолій Зіновійович, який був серед учених, за науковий доробок яких Міжурядову групу експертів зі змін клімату (IPCC) відзначено Нобелівською премією миру 2007 р.


Колектив директорату. Зліва направо: секр. І. В. Костюк, заст. дир. А. К. Спірочкін, мет. І. І. Бобошко, заст. дир. О. В. Соваков, дир. П. І. Лакида, заст. дир. В. А. Свинчук, дисп. Л. С. Романцова, дир. НДІ Р. Д. Василишин, дисп. О. В. Ралко

Кафедра
біології лісу та мисливствознавства
ПУЗРІНА
Наталія Василівна

Завідувач кафедри, кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Н. В. Пузріна — завідувач кафедри.

Народилася 18 жовтня 1978 р. у с. Велика Глумча Ємільчинського району Житомирської області. У 2001 р. закінчила НАУ за спеціальністю «Лісове господарство».

Високопрофесійний викладач. Читає лекції з таких дисциплін: «Лісова ентомологія», «Прогноз збудників хвороб та шкідників», «Математичне моделювання динаміки чисельності шкідливих комах та збудників хвороб».

Автор і співавтор 40 наукових публікацій, 12 методичних рекомендацій. Науковий керівник аспіранта денної форми навчання.

Нагороджена Подякою голови Державного комітету лісового господарства України (2010), а також Подяками Національного аграрного університету (2009) та Національного аграрного університету біоресурсів і природокористування України (2014).


Кафедра біології лісу та мисливствознавства створена 9 червня 2008 р. на базі кафедри захисту лісу із залученням мисливствознавців. З травня 2016 р. завідувачем кафедри є к.с.-г.н., доц. Н. В. Пузріна.

Нині на кафедрі працюють: д.с.-г.н., проф. А. Ф. Гойчук, к.с.-г.н., доц. Л. Л. Решетник, к.с.-г.н., доц. Н. В. Пузріна, к.б.н., доц. В. В. Розенфельд, к.б.н., доц. В. М. Тищенко, к.б.н., доц. І. В. Давиденко, к.с.-г.н., ас. В. М. Білоус, к.б.н., ас. І. М. Кульбанська, завідувач лабораторії «Музей лісових звірів та птахів ім. професора О. О. Салганського» С. М. Шевченко, старші лаборанти Н. А. Рибальченко, Г. О. Бойко та С. А. Рибальченко.

Кафедра біології лісу та мисливствознавства викладає низку спеціальних дисциплін, котрі значною мірою визначають фахову підготовку бакалаврів і магістрів лісового та садово-паркового господарства. Серед них: «Лісова фітопатологія», «Лісова ентомологія», «Діагностика збудників хвороб та шкідників», «Фітобактеріологія деревних рослин», «Патологія лісу», «Мікотрофія деревних рослин», «Імунітет деревних рослин», «Захист декоративних рослин від шкідників та збудників хвороб», «Інтегрований захист лісу», «Математичне моделювання динаміки чисельності шкідників та збудників хвороб лісу», «Біологія лісових звірів та птахів», «Біологія та етологія мисливських тварин», «Лісова зоологія», «Біотехнія», «Мисливствознавство», «Зоогеографічне та мисливсько-господарське районування», «Мисливські ресурси України і світу», «Управління популяціями мисливських тварин» тощо.

Профорієнтаційна робота з шкільними лісництвами

На кафедрі готують студентів ОС «Магістр» за програмами «Захист лісу» та «Мисливствознавство». Програма «Захист лісу» орієнтована на формування у студентів комплексу фахових знань і практичних навичок з вирішення важливих проблем розроблення біоекологічних основ комплексної системи захисту та оздоровлення лісових біоценозів, вивчення збудників хвороб у лісових насадженнях та розроблення системи заходів боротьби з ними. Програма «Мисливствознавство» спрямована на формування комплексу фахових знань з управління популяціями та середовищем існування мисливських тварин, збереження та раціональне використання ресурсів мисливських тварин, оцінювання та оптимізацію якості мисливських угідь.

На кафедрі створені та функціонують навчально-наукові лабораторії ентомологічної експертизи та захисту лісу, патології лісу імені проф. А. В. Цилюрика, навчальна лабораторія «Музей лісових звірів і птахів ім. О. О. Салганського», а також навчально-наукова-виробнича лабораторія діагностики та дорадництва з проблем патології лісових і декоративних деревних рослин та їх насаджень імені проф. З. С. Голов’янка, співробітники якої надають консультаційні послуги із залученням позабюджетних коштів. За напрямом науково-технічної діяльності кафедра співпрацює з установами і організаціями відповідного профілю, має всі умови для покращення такої співпраці.

На кафедрі біології лісу та мисливствознавства функціонує Музей лісових звірів і птахів ім. професора О. О. Салганського. Заснування музею датоване 1898 р., коли під керівництвом проф. Ю. М. Вагнера створено першу експозицію. З 1952 р. музей очолював О. О. Салганський (у майбутньому — д.б.н., проф.), який разом зі своїм бойовим товаришем, навчальним майстром С. М. Славковим упродовж 50-ти років опікувався музеєм. О. О. Салганський і С. М. Славков зібрали левову частку експонатів, які представлені нині в експозиції. Після виходу проф. О. О. Салганського на заслужений відпочинок музей у різні роки очолювали І. В. Кириленко, А. В. Сагайдак, Ю. В. Гриб, В. М. Білоус, О. А. Слива. Сьогодні завідувачем музею є С. М. Шевченко.

Експозиція музею лісових звірів
і птахів ім. професора О. О. Салганського

Навчальна функція. На базі музею проводять лекційні, лабораторно-практичні заняття, а також навчальні практики з біології лісових звірів і птахів для бакалаврів. Також музей функціонує як навчальна лабораторія під час проведення курсів із зоогеографічного та мисливсько-господарського районування, еволюції тваринного світу, зоопаркової справи, управління популяціями мисливських тварин, інноваційних технологій у мисливському господарстві, мисливського туризму, стандартизації та сертифікації мисливської продукції для магістрів. Окрім цього, на базі музею вже багато десятиліть функціонує гурток біологів-мисливствознавців, започаткований проф. О. О. Салганським.

Виховна функція. Оскільки серед експонатів музею є велика кількість видів (рись, лісовий кіт, дрохва, беркут, скопа тощо), які занесені до різноманітних «червоних» списків (Червона книга України, Бернська конвенція, Червона книга МСОП тощо), необхідно формувати у відвідувачів бережне ставлення до природи. При цьому постійно наголошується, що основною причиною зменшення чисельності червонокнижних видів є їх пряме або опосередковане винищення людиною.

Просвітницька функція. Внаслідок того, що серед відвідувачів музею є ті, які не мають біологічної освіти, до завдань колективу музею входить продемонструвати різноманітність фауни, природних зон та біотопів України, чому також сприяють і фотоілюстрації, розміщені на стінах музею.

Експозиція. Експозиційні експонати представлені чучелами, біогрупами, головами на медальйонах, гніздами птахів, рогами копитних, яйцями птахів — загалом понад 800 одиниць. Найбільше представлені птахи: 238 видів, які належать до 22 рядів. Ссавці представлені 50 видами, які належать до 7 рядів. Окремо треба сказати про 11 експонатів, датовані 1907–1908 роками. Це чучела пухівки, лебедя-шипуна, канюка, беркута, журавля сірого, гагарки, тхора степового, коровайки, крука і баклана. Вони належать до колекції видатного діяча охорони природи Ф. Ф. Шиллінгера.

Навчальні експонати. Серед навчальних експонатів входять черепи, скелети та хутро, які активно задіяні в навчальному процесі під час вивчення особливостей будови птахів та ссавців.

Наукова робота співробітників кафедри спрямована на опрацювання теоретичних і практичних проблем, пов’язаних із формуванням біологічно стійких і високопродуктивних лісів на базі системної єдності автотрофних і гетеротрофних організмів лісових біоценозів, профілактикою, захистом та оздоровленням лісових деревостанів, розвитком мисливствознавства в Україні.


Колектив кафедри. Зліва направо: перший ряд: к.б.н., доц. В. М. Тищенко, зав. каф., к.с.-г.н., доц. Н. В. Пузріна, д.с.-г.н., проф. А. Ф. Гойчук, к.с.-г.н., доц. Л. Л. Решетник; другий ряд: к.б.н., доц. І. В. Давиденко, к.б.н., доц. В. В. Розенфельд, к.б.н., ас. І. М. Кульбанська, ст. лаб. Н. А. Рибальченко, асп. М. В. Швець, зав. лаб. С. М. Шевченко

Кафедра ботаніки
ЯКУБЕНКО
Борис Євдокимович

Завідувач кафедри, доктор біологічних наук, професор

Б. Є. Якубенко — завідувач кафедри, ветеран праці, академік АН вищої освіти України, член-кореспондент Лісівничої АН України, заслужений науково-педагогічний працівник НУБіП України.

Народився 27 травня 1952 р. у с. Новоселиця Катеринопільського району Черкаської області. У 1975 р. закінчив факультет агрохімії і ґрунтознавства УСГА. У період 1975–1980 рр. працював на виробництві.

Досвідчений педагог. Упродовж 30 років читає лекції з дисциплін «Ботаніка», «Біологія» та «Геоботаніка» студентам ОС «Бакалавр». На високому професійному рівні проводить наукову і методичну роботу.

Автор і співавтор понад 400 наукових, науково-методичних і навчально-методичних праць. Серед них 6 монографій, 5 підручників, низка навчальних посібників, 8 авторських свідоцтв на сорти рослин. Підготував кандидата наук.

За вагомі здобутки в аграрній галузі та у сфері вищої освіти відзначений державними та відомчими нагородами: Подякою Міністерства України у справах сім’ї та молоді (1998), Почесною грамотою Міністерства аграрної політики України (1998), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2015) та багатьма іншими.


Кафедра ботаніки своїми витоками сягає часу створення Новоолександрійського лісового факультету (нині — м. Пулави, Польща), який у 1914 р. на початку Першої світової війни переїхав до Харкова. Першим завідувачем кафедри у 1893 р. був проф. В. Ф. Хмілевський. З 1893 до 1898 р. кафедру очолював акад. Є. П. Вотчал — перший завідувач кафедри ботаніки в сільськогосподарському відділенні КПІ (1898–1922). У 1922 р. кафедру очолював д.б.н., проф. О. А. Яната — вчений-ботанік, фітобіолог, агроном, альголог, автор понад 250 праць із флористики, фауністики, охорони природи, українознавства, організатор біологічної й сільськогосподарської науки, а в 1925–1927 рр. —

акад. С. Г. Навашин. У 1928–1939 р. посаду завідувача кафедри обіймав чл.-к. АН УРСР Я. В. Ролл. З часу заснування Київського лісоінженерного інституту (1930) та Київського сільськогосподарського інституту (1922) паралельно функціонували дві кафедри ботаніки, до створення УСГА (1954). У 1938–1960 рр. кафедрою керував відомий цитоемріолог, д.б.н., проф. П. Ф. Оксіюк, а в 1961–1964 рр. — д.с.-г.н., проф. М. Д. Рижутін. У період 1965–1970 рр. кафедру очолював чл.-к. АН УРСР Є. М. Кондратюк, який започаткував новий напрям досліджень — ботанічне ресурсознавство. У 1970–1998 рр. (із перервами) кафедрою завідував відомий геоботанік, болотознавець, д.б.н., проф. І. М. Григора. У 1982–1987 рр. в. о. завідувача кафедри була к.б.н., доц. Г. О. Сологубова. Нетривалий період (1998–2000) кафедру очолював д.б.н., проф. О. І. Пидюра. З 2000 р. завідувачем кафедри працює д.б.н., проф. Б. Є. Якубенко.

Пiд час навчальної практики з ботанiки на дослiдному полi лiкарських рослин БС НУБiП Украiни

За тривалий період існування на кафедрі ботаніки працювала плеяда видатних ботаніків: акад. В. І. Палладін, якому належить відкриття в рослинах механізму біологічного окислення, обґрунтування фізіологічних функцій рослин та з’ясування їхнього зв’язку з анатомічною структурою клітин, тканин, органів, які забезпечують виконання цих функцій; професори В. К. Залеський — фізіолог і біохімік рослин, заслужений діяч науки, чл.-к. АН УРСР, М. В. Морковін, В. С. Буткевич; акад. С. Г. Навашин — у 1898 р. відкрив подвійне запліднення у покритонасінних рослин, яке мало важливе значення для розвитку ембріології та всієї біологічної науки; акад. М. Ф. Кащенко — фундатор інтродукції та акліматизації плодових культур, заклав у 1910 р. Акліматизаційний сад, акад. О. В. Фомін — фундатор ботанічної науки в Україні, професори І. М. Толмачев, О. О. Табецький — знаний учений, фізіолог рослин, М. В. Цінгер — відомий науковими працями з теорії еволюції і видоутворення в природі, Ю. М. Вагнер — цитолог і ембріолог рослин, Д. Г. Віленський — відомий геоботанік-ґрунтознавець, В. Р. Заленський — фізіолог, анатом і еколог рослин, В. В. Фінн — ботанік, флорист, П. Ф. Оксіюк — цитоембріолог рослин, започаткував гербарний фонд кафедри, Д. Я. Персидський — відомий альголог; чл.-к. АН УРСР Я. В. Рол — засновник київської школи альгологів; проф. М. Д. Рижутін — геоботанік, луківник; чл.-к. АН УРСР Є. М. Кондратюк — фундатор ботанічного ресурсознавства; професори І. М. Григора — геоботанік, болотознавець, О. І. Пидюра — відомий учений із систематики та еволюції рослин; акад. АН УРСР А. М. Гроздінський — відомий український вчений-фізіолог рослин і ботанік (Міжнародне алелопатичне товариство започаткувало премію А. М. Гроздінського за кращу опубліковану роботу в галузі алелопатії); професори П. М. Царенко — провідний альголог в Україні, П. М. Устименко — відомий геоботанік, фітосозолог, Р. В. Іванніков — учений у галузі збереження біорізноманіття світової флори в умовах ex situ, В. М. Меженський — знаний фахівець з інтродукції та селекції плодових культур.

Навчальна практика на заплавних луках о. Жукова. Дослiдження лучної рослинностi р. Трубiж

Нині на кафедрі працюють: д.б.н., проф. Б. Є. Якубенко, к.б.н., доц. І. М. Алейніков, к.б.н., доц. А. П. Тертишний, к.б.н., доц. Л. О. Меженська, к.б.н., ст. викл. А. М. Чурілов, к.б.н., ст. викл. О. Ю. Лещенко, аспіранти: О. І. Серга, М. М. Белінська, В. О. Меженний, зав. лаб. О. А. Медведчук, ст. лаб. І. М. Гарус, лаб. О. В. Меженний. Науково-педагогічні працівники кафедри забезпечують проведення навчального процесу, викладаючи ботаніку, біологію та геоботаніку.

Щороку кафедра випускає бакалаврів, магістрів, а також одного-двох аспірантів. Опановувати фундаментальні знання студентам допомагають науково-методичні розробки викладачів кафедри.

За останній період видано 17 типових програм дисциплін, сім підручників, 17 навчальних посібників, більше ніж 100 методичних розробок, 15 з яких — англійською мовою. Це дало можливість забезпечити навчальний процес належною навчально-методичною літературою за різними спеціальностями. Частину дисциплін викладають також англійською мовою.

Опубліковано більше ніж 20 монографій, приблизно 400 наукових статей, 14 науково-методичних рекомендацій, отримано понад 10 авторських свідоцтв на сорти рослин і патентів та 6 свідоцтв на зразки генофонду рослин України.

Крім того, науковці кафедри розробили теоретичні основи відновлення й охорони лучної рослинності Лісостепу України. Водночас, проводять флористичні та ценотичні дослідження з лісовою, лучною, степовою та болотною рослинністю. Велику увагу працівники кафедри зосереджують на функціональній адаптації злакових рослин до чинників урбоекосистем за допомогою технології створення газонних агрофітоценозів поліфункціонального призначення.


Колектив кафедри. Зліва направо: лаб. В. О. Меженний, к.б.н., доц. А. П. Тертишний, зав. лаб. О. А. Медвечук, д.б.н., проф., зав. каф. Б. Є. Якубенко, к.б.н., доц. Л. О. Меженська, к.б.н., ст. викл. О. Ю. Лещенко, ст. лаб. І. М. Гарус, к.б.н., ст. викл. А. М. Чурилов, к.б.н., доц. І. М. Алейніков

Кафедра
відтворення лісів та лісових меліорацій
МАУРЕР
Завідувач кафедри, кандидат сільськогосподарських наук, професор

Завідувач кафедри, доктор технічних наук, професор

В. М. Маурер — завідувач кафедри, заслужений лісівник України, відмінник лісового господарства України, відмінник освіти України, академік Лісівничої академії наук України, академік Міжнародної академії оригінальних ідей, заслужений науково-педагогічний працівник НУБіП України.

Народився 11 жовтня 1950 р. у с. Іска Ярковського району Тюменської області. У 1969 р. закінчив Сторожинецький лісовий технікум, а в 1974 р. — лісогосподарський факультет УСГА.

Трудову діяльність розпочав у 1969 р. техніком-таксатором 4-ї Київської аерофотолісовпорядної експедиції. В університеті працює з 1976 р., завідувачем кафедри — з 2002 р. Понад 30 років читає лекції з дисциплін «Лісові культури», «Декоративне розсадництво» та «Екоадаптаційне відтворення лісів».

Роботу на кафедрі у різні роки поєднував із виконанням обов’язків заступника декана, декана лісогосподарського факультету та директора ННІ лісового і садово-паркового господарства.

Член наукової ради з лісознавства і лісівництва при НАН України, науково-технічних рад Державного агентства лісових ресурсів України та Національного природного парку «Голосіївський», редколегій галузевого видання «Лісовий і мисливський журнал», електронного наукового фахового журналу «Лісове і садово-паркове господарство» і Наукового вісника НУБіП України.

Наукові інтереси пов’язані з опрацюванням теоретичних основ відтворення лісів на засадах екологічно-орієнтованого лісівництва, а також розробленням зональних систем лісового й декоративного розсадництва.

Автор понад 220 наукових і навчально-методичних праць, серед яких 3 навчальні посібники, 5 підручників, 7 монографій, 9 авторських свідоцтв і патентів. Під його науковим керівництвом захищено 5 кандидатських дисертацій і приблизно 400 дипломних робіт.

Нагороджений Почесною грамотою Міністерства лісового господарства України, відзнакою МОН України «За наукові та освітні досягнення» та іншими державними і відомчими нагородами.


У нинішньому складі кафедра під керівництвом В. М. Маурера функціонує з липня 2016 р. Вона була створена шляхом об’єднання двох кафедр: лісовідновлення та лісорозведення (заснував проф. А. П. Тольський як кафедру лісових культур у 1919 р. на лісовому відділенні Новоолександрійського інституту сільського господарства і лісівництва) і лісової меліорації та оптимізації лісоаграрних ландшафтів (організував проф. М. М. Степанов як кафедру лісової меліорації у 1935 р. в Українському лісотехнічному інституті (м. Київ).

Майстер-клас із заготівлі здерев’янілих живців для вегетативного розмноження деревних рослин

Кафедру лісовідновлення та лісорозведення (лісових культур — 1918–1984 рр., лісових культур та лісової фітопатології — 1984–2002 рр.) у різні роки (після проф. А. П. Тольського) очолювали: проф. І. А. Яхонтов (1921–1930), доц. Р. Г. Кравченко (1930–1935), проф. В. Е. Шмідт (1935–1941), доц. М. М. Ягніченко (1944–1953), проф. Б. Й. Логгінов (1953–1974), проф. П. Г. Кальной (1974–1984), проф. А. В. Цилюрик (1984–2002), проф. Ф. М. Бровко (2012–2013) і проф. В. М. Маурер (2002–2012 і 2013–2016).

Кафедру лісової меліорації та оптимізації лісоаграрних ландшафтів (лісової меліорації — 1935–1983 рр., лісової та гідротехнічної меліорації — 1983–2008 рр.) після її відновлення в 1948 р. очолив проф. В. О. Бодров. Пізніше посаду завідувача кафедри обіймали доценти І. М. Сазонов (1968–1975), П. І. Герасименко (1975–1987) і М. О. Штофель (1987–1994), професори О. І. Пилипенко (1994–2003) та В. Ю. Юхновський (2003–2006, 2010–2016), доц. С. М. Дударець (2006–2010).

Нині в штаті кафедри працюють: професори В. М. Маурер, В. Ю. Юхновський, Ф. М. Бровко, О. І. Пилипенко, доценти В. М. Малюга, С. М. Дударець, А. П. Пінчук, І. В. Іванюк, О. Ю. Кайдик, О. В. Соваков, І. М. Бобошко-Бардин, старші викладачі О. Л. Бойко, Ю. І. Косенко, Г. О. Лобченко, О. Ю. Чорнобров, ас. І. С. Одарченко, завідувач лабораторії Л. С. Кашпор, майстер виробничого навчання О. П. Гладка, ст. лаб. К. Є. Колісниченко, лаб. Н. М. Дегтярьова, аспіранти П. В. Пирогова, Л. П. Мележик, Р. П. Радько, О. С. Фарисей, І. В. Кімейчук і С. І. Максімцев.

Виїзний навчально-науково-практичний семінар кафедри з магістрами програми «Поновлення та розведення лісу» у ДП «Київська ЛНДС»

Виїзний семінар з магістрами програм «Лісова меліорація» і «Поновлення та розведення лісу» на науково-дослідних об’єктах кафедри

На кафедрі тривалий час працювали заслужені діячі науки і техніки України, академіки ЛАН України, член-кореспондент НААН України, проф. А. В. Цилюрик і засновник власної лісокультурної наукової школи, проф. М. І. Гордієнко.

У структурі кафедри функціонують: навчальні лабораторії лісових культур, лісових меліорацій, магістерської і аспірантської підготовки; навчально-науково-виробничі лабораторії лісового насінництва та деревного розсадництва з відділеннями контролю посівних якостей насіння і мікроклонального розмноження та лісової меліорації; фахова бібліотека з особистих зібрань класиків-лісівників і навчально-дослідний розсадник.

Зусилля кафедри спрямовані на підготовку висококваліфікованих фахівців за спеціальностями «Лісове господарство», «Садово-паркове господарство», «Геодезія та землеустрій» і «Агрономія» та на проведення фундаментальних і прикладних досліджень із розроблення методик розмноження деревних рослин «in vitro» та новітніх технологій вирощування сучасних видів садивного матеріалу, теоретичних і практичних засад екоадаптаційного відтворення лісових біогеоценозів, науково-обґрунтованих шляхів удосконалення лісовідновлення та лісорозведення з позицій сталого управління лісами, наукових основ оптимізації системи захисних насаджень для зональних лісоаграрних ландшафтів і нормативів росту та ефективності полезахисних лісових смуг.

Нині на кафедрі викладають понад 20 дисциплін, які забезпечені необхідними навчально-методичними виданнями та електронними інформаційними матеріалами для дистанційного навчання. Щорічно кафедра випускає приблизно 60 бакалаврів, понад 25 магістрів із чотирьох спеціалізацій («Відтворення лісів та лісова меліораця», «Поновлення та розведення лісу», «Лісова меліорація» та «Декоративне розсадництво») і двох аспірантів.

Співробітниками кафедри за останні десять років опубліковано 13 підручників і навчальних посібників, 24 монографії та понад 300 наукових і науково-методичних статей, захищено 4 докторські та 20 кандидатських дисертацій, отримано більше 20 авторських свідоцтв і патентів.

На кафедрі створено сприятливі умови для плідної діяльності трьох студентських наукових гуртків. До послуг студентів-гуртківців — кафедральна бібліотека, яка налічує понад три тисячі примірників, власна науково-виробнича і лабораторна база, навчально-дослідний розсадник та унікальні наукові лісокультурні об’єкти у ВП НУБіП України «Боярська ЛДС».

Колектив кафедри постійно розширює співпрацю з науковцями провідних науково-дослідних установ і співробітниками навчальних закладів України та Європи.


Колектив кафедри. Зліва направо: перший ряд: к.с.-г.н., доц. С. М. Дударець, д.с.-г.н., проф. В. Ю. Юхновський, лаб. Н. М. Дегтярьова, д.с.-г.н., проф. О. І. Пилипенко, зав. каф., проф. В. М. Маурер, майст. вироб. навч. О. П. Гладка, д.с.-г.н., проф. Ф. М. Бровко, к.с.-г.н., доц. І. М. Бобошко-Бардин; другий ряд: к.с.-г.н., доц. О. В. Соваков, к.с.-г.н., ст. викл. Г. О. Лобченко, к.с.-г.н., доц. В. М. Малюга, зав. лаб. Л. С. Кашпор, асп. П. В. Пирогова, к.с.-г.н., доц. І. В. Іванюк, к.с.-г.н., доц. А. П. Пінчук, к.с.-г.н., ст. викл. В. Ю. Кайдик, асп. І. Б. Ковалишин, асп. І. С. Шилін, к.с.-г.н., ст. викл. Ю. І. Косенко, ст. лаб. Я. Л. Мала, к.с.-г.н., доц. О. Ю. Кайдик

Кафедра
декоративного садівництва та фітодизайну
ПОПОВИЧ
Сергій Юрійович

Завідувач кафедри, доктор біологічних наук, професор

С. Ю. Попович — завідувач кафедри, член Національної комісії з питань Червоної книги України.

Народився 28 лютого 1958 р. у с. Негровець Міжгірського району Закарпатської області. У 1980 р. закінчив біологічний факультет Ужгородського державного університету.

Упродовж 17 років викладає лекції з дисциплін «Природно-заповідна справа», «Основи екології та охорони природи», «Фітоценологія», «Рекультивація порушених ландшафтів», «Заповідне лісознавство» та «Заповідне паркознавство» студентам ОС «Бакалавр» і «Магістр», аспірантам, а також слухачам ННІ післядипломної освіти НУБіП України; проводить наукову і методичну роботу.

Автор і співавтор 207 наукових праць, зокрема 21 монографія і 12 брошур, 19 навчально-методичних робіт, з яких 1 підручник і 5 навчальних посібників, 65 науково-популярних творів, 16 статей у енциклопедіях. Під його керівництвом підготовлено та успішно захищено п’ять кандидатських дисертацій.

За вагомі здобутки в галузі охорони природи, ботанічної науки та вищої освіти України відзначений державними та відомчими нагородами: Почесною грамотою Міністерства екології та природних ресурсів України (2002), Грамотою Верховної Ради України (2010), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2015).


Кафедра була створена на виконання рішення Вченої ради Національного аграрного університету від 29 серпня 2002 р. та згідно з наказом ректора університету від 23 вересня 2002 р. № 388 з метою розбудови факультету садово-паркового господарства і ландшафтної архітектури. На посаду завідувача кафедри призначено к.б.н., доц. Л. І. Крупкіну. У 2003 р. відкрито магістерську програму «Природно-заповідна справа», через рік — «Декоративне садівництво», а ще через рік — «Природоохоронне паркознавство» виробничої спеціалізації. У 2005 р. кафедру очолив д.б.н., проф. С. Ю. Попович. У 2006 р. кафедра започаткувала підготовку кандидатів наук в аспірантурі. У 2012 р. к.б.н., доц. О. В. Колесніченко захистила докторську дисертацію.

Озеленення території НУБіП України

Сьогодні на кафедрі працюють: д.б.н., проф. С. Ю. Попович, д.б.н., проф. О. В. Колесніченко, к.с.-г.н., доц. А. А. Дзиба, к.б.н., доц. Н. В. Михайлович, к.б.н., ас. О. Ю. Лещенко, к.б.н., ас. А. С. Власенко; аспіранти Л. В. Міськевич, К. Г. Покотилова, Т. С. Грисюк; здобувачі Д. Г. Гаврилюк, Н. С. Лозова, Т. С. Романова, І. В. Швець; старші лаборанти Л. В. Власюк та Є. І. Берегута. Кафедра розвиває три проблемні напрями: декоративно-садівничий, фітодизайнологічний та природно-заповідний. Педагоги кафедри забезпечують проведення навчального процесу, викладаючи 12 дисциплін. У середньому щороку кафедра випускає приблизно 30 бакалаврів, 20 магістрів, а також двох-трьох аспірантів. Опанувати фахові знання студентам допомагають розроблені науково-педагогічними працівниками навчально-методичні видання. Зокрема, кафедра підготувала та видала дві типові навчальні програми, один підручник, п’ять навчальних посібників, один конспект лекцій. Для більшості дисциплін розроблені електронні навчальні курси. Всі навчальні дисципліни забезпечені навчально-методичними комплексами, які розміщені на веб-сайті НУБіП України.

Головним завданням кафедри в науковій діяльності є виконання науково-дослідних робіт. Починаючи з 2007 р., на кафедрі розроблено чотири бюджетні прикладні науково-дослідні теми. Основними напрямами наукових досліджень є інвентаризація заповідного раритетного дендрорізноманіття України на видовому та фітоценотичному рівнях, а також дослідження проблем стійкості і впливу нанопрепаратів на декоративні рослини.

Студенти на навчальній практиці з дисципліни
«Топіарне мистецтво» в Національному ботанічному
саду імені М. М. Гришка НАН України

На кафедрі щороку готують аспірантів, здобувачів та докторантів у різних наукових напрямах, зокрема в галузі заповідного лісознавства і паркознавства, дендросозології, фітоценології, фітодизайнології, фізіології рослин і біотехнології, екології рослин та декоративного розсадництва. Результати досліджень надруковані в 20 монографіях, багатьох статтях фахових видань. Щорічно кафедра публікує 10–20 наукових статей. Вже впродовж багатьох років на кафедрі функціонує студентський науковий гурток. Три випускники кафедри були переможцями конкурсу молодих дослідників Фонду Віктора Пінчука. Крім того, кафедра співпрацює з профільними органами влади, науковими, природоохоронними, громадськими та зарубіжними установами. Результати наукових досліджень кафедри активно впроваджують у зеленому будівництві, лісогосподарській і природоохоронній галузях.

Базою для вивчення дисциплін під час навчальних практик є теплиці та розсадники Ботанічного саду НУБіП України, об’єкти садово-паркового будівництва та природно-заповідного фонду Голосієва і Києва загалом, Нікітський ботанічний сад — Національний науковий центр НААН України, навчально-науково-виробнича лабораторія садово-паркового господарства, навчальна лабораторія декоративного садівництва, навчально-дослідні господарства університету та інші об’єкти. Навчально-науково-виробнича лабораторія садово-паркового господарства постійно проводить навчальні курси з фітоаранжування. Крім того, її завданням є покращення рівня практичної підготовки студентів у виробничих умовах, проведення разом із підприємствами садово-паркового профілю спільної науково-виробничої діяльності, надання науково-консультаційних, освітніх та інформаційних послуг.

Для проходження виробничих практик студентів направляють у державні підприємства лісового господарства, комунальні підприємства з утримання зелених насаджень міста Києва та деяких міст обласного підпорядкування, а також в центри садівництва: «Артвіль», «Далас», «Вілець» тощо, державні управління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій, Полтавській, Черкаській, Одеській та інших областях, Канівський, Поліський, Рівненський природні заповідники, Карпатський, «Синевир», «Подільські Товтри», Шацький, Нижньодністровський національні природні парки, ботанічні сади: Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України, Ботанічний сад ім. О. В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Нікітський ботанічний сад — Національний науковий центр НААН України, Ботанічний сад НУБіП України, Сирецький та Устимівський дендрологічні парки, лісопаркові господарства ККО «Київзеленбуд», Боярську лісову дослідну станцію, навчально-дослідні господарства НУБіП України та інші установи.


Колектив кафедри. Зліва направо: перший ряд: зав. каф., д.б.н., проф. С. Ю. Попович, д.б.н., проф. О. В. Колесніченко;
другий ряд: к.б.н., ст. викл. А. С. Власенко, ст. лаб. Л. В. Власюк, асп. М. Ю. Шерстюк, к.с.-г.н., доц. А. А. Дзиба, ст. лаб. Є. І. Берегута, асп. К. Г. Покотилова, к.б.н., доц. Н. В. Михайлович

Кафедра
дендрології та лісової селекції
МАРЧУК
Юрій Миколайович

Завідувач кафедри, кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Ю. М. Марчук — завідувач кафедри, член-кореспондент Лісівничої АН України, заслужений працівник сільського господарства України, відмінник лісового господарства України, почесний працівник водного господарства України, державний службовець ІІ рангу.

Народився 8 серпня 1954 р. у с. Плужне Ізяславського району Хмельницької області. У 1978 р. закінчив лісогосподарський факультет УСГА.

19 років присвятив роботі в Чугуєво-Бабачанському лісгоспі-технікумі (1978–1997), зокрема й директором (з 1984 р.). Заступник голови Держкомлісгоспу (з 1997 р.), перший заступник голови Держкомлісгоспу (2008–2011). Після обрання на посаду завідувача кафедри (2006) значних зусиль доклав для зміцнення матеріально-технічної бази університету, ботанічного саду та кафедри. Викладає дисципліну «Дендрологія» для студентів ОС «Бакалавр». Автор і співавтор наукових, науково-методичних і навчально-методичних праць.

За вагомі здобутки у галузі відзначений державними та відомчими нагородами: орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, Грамотою Верховної Ради України, знаками «За бездоганну державну службу» та «За бездоганну службу в державній лісовій охороні». Нагороджений орденами Української Православної Церкви: Нестора Літописця, Святого Володимира ІІ і ІІІ ступенів, Георгія Побідоносця та Іллі Муромця; почесними грамотами Ради національної безпеки і оборони України та Кабінету Міністрів України.


Арборетум Ботанічного саду НУБіП України —
навчальна база кафедри дендрології та лісової селекції

Історія кафедри пов’язана із заснуванням Новоолександрiйського інституту (м. Пулави, Польща), де з 1889 до 1892 р. курс дендрології читав Вiнцент Хмелевський, а з 1903 до 1914 р. — проф. С. З. Курдiанi.

У харківський період (1914–1930) науково-дослідною роботою кафедри керував проф. Г. М. Висоцький, а науковими дослідженнями з дендрології — проф. В. М. Андрєєв. У 1930 р. В. М. Андрєєв спільно з колективом лісового факультету переїхав до Києва, де в лісотехнічному інституті очолив кафедру дендрології.

3 1936 до 1945 р. кафедрою завідував проф. Н. О. Коновалов.

У повоєнні роки (1945–1962) керував кафедрою чл.-к. АН України, проф. В. О. Поварнiцин. Кілька разів кафедра змінювала свою назву.

3 1968 до 1976 р. завідувачем кафедри був доц. М. І. Шендриков, а з 1976 до 1980 р. — доц. Б. М. Махмет.

У 1981 р. підрозділ було перейменовано на кафедру дендрології i охорони природи. З того часу i до 1991 р. кафедру очолював проф. В. К. М’якушко, з 1991 до 2003 р. — проф. О. А. Калiнiченко, з 2003 до 2005 р. — проф. С. Ю. Попович, а з 2006 р. і до сьогодні — доц. Ю. М. Марчук.

Провідними напрямами наукових досліджень кафедри є: інтродукція деревних видів рослин; дослідження біоекологічних особливостей деревних рослин; екологія та селекція деревних видів рослин.

Співробітники кафедри видали 17 посібників, зокрема, з агроекології (проф. В. К. М’якушко), декоративної дендрології (проф. О. А. Калiнiченко), 20 монографій (С. Ю. Попович, В. О. Поварнiцин, Б. М. Махмет, В. К. М’якушко, С. Б. Ковалевський, М. О. Кухарська, К. В. Маєвський, С. Ю. Білоус).

Заняття в навчально-науково-виробничій лабораторії дендрології, інтродукції та селекції деревних рослин

Навчальна аудиторія кафедри дендрології та лісової селекції

На кафедрі підготовлено 40 докторів та кандидатів біологічних i сільськогосподарських наук, функціонує аспірантура та магістратура.

В останнє десятиріччя наукові дослідження спiвробiтникiв кафедри пов’язані з інтродукцією деревних видів рослин, дендропроектуванням для рекультивації порушених земель, вирішенням природоохоронних проблем, підбором видів для створення лісів, парків і скверів.

Кафедра забезпечує навчальний процес зі спеціальностей «Лісове господарство» та «Садово-паркове господарство».

При кафедрі діють такі навчальні лабораторії: дендрології та лісової селекції; інтродукції та біорізноманіття деревних рослин. Функціонує навчально-науково-виробнича лабораторія дендрології, інтродукції та селекції деревних рослин. У роботі лабораторій використовують стандартизовані та модифіковані методики, а також інші нормативні документи на проведення досліджень.

На кафедрі діють два студентські наукові гуртки: дендрології; селекції лісових та декоративних деревних рослин. Викладачі кафедри разом зі студентами відвідують ботанічні сади (Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України, Київський ботанічний сад ім. акад. О. В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України та ін.), міські парки, приватні підприємства та фірми, що спеціалізуються на виробництві та продажі садивного матеріалу.

Студентів активно залучають до виконання наукових досліджень за профілем кафедри, вони пишуть статті, доповіді, виступають на семінарах і конференціях.

Навчальною базою кафедри є арборетум Ботанічного саду НУБіП України. З ініціативи кафедри інтенсивно упорядковують та облагороджують його територію. Створено рекреаційні зони, скульптурні композиції, встановлено альтанки, поповнено колекцію деревних рослин.

Колектив кафедри постійно розширює наукову співпрацю з ученими та співробітниками провідних науково-дослідних установ і навчальних закладів України та Європи.

Співробітники кафедри проводять науково-дослідну роботу за державними науково-технічними проектами, які виконують на замовлення за фінансування Міністерства освіти і науки України: «Наукове обгрунтування та розробка сучасних методів дендрорекультивації лісових земель Житомирської області, порушених внаслідок видобутку бурштину» та «Біотехнологічні рішення збереження генофонду історично цінних багатовікових дерев».


Колектив кафедри. Зліва направо: перший ряд: к.б.н., доц. О. М. Курдюк, к.с.-г.н., доц. О. О. Марчук, зав. каф., к.с.-г.н., доц. Ю. М. Марчук, д.с.-г.н., проф. С. Б. Ковалевський, к.б.н., доц. О. О. Демченко; другий ряд: к.с.-г.н., ст. викл. М. Ю. Дубчак, асп. М. О. Шепелюк, к.б.н., доц. С. Ю. Білоус, к.с.-г.н., ас. О. О. Середюк, к.с.-г.н., доц. К. В. Маєвський, к.с.-г.н., доц. М. О. Кухарська, ст. лаб. М. В. Палагнюк, асп. Д. С. Соловей, асп. Ю. В. Євтушенко

Кафедра ландшафтної архітектури
та садово-паркового будівництва
КУШНІР
Анатолій Іванович

В. о. завідувача кафедри, кандидат біологічних наук, доцент

А. І. Кушнір — в. о. завідувача кафедри, член-кореспондент Лісівничої АН України, почесний член Міжнародного товариства дослідження і охорони дерев, голова Правління Асоціації дослідників та любителів природи України «Дерева — наші друзі», відмінник аграрної освіти і науки (ІІІ ступеня), член науково-технічної ради Національного природного парку «Голосіївський», заслужений науково-педагогічний працівник НУБіП України, експерт МОН України з питань ліцензування та акредитації вишів за напрямом підготовки 6.090103 «Лісове та садово-паркове господарство».

Народився 19 липня 1953 р. у с. Веснянка Ківерцівського району Волинської області. В 1980 р. закінчив лісогосподарський факультет УСГА.

Високопрофесійний викладач. Упродовж 30 років читає лекції і проводить практичні заняття з дисциплін кафедри: «Озеленення населених місць», «Садово-паркове будівництво», «Лісопаркове господарство», «Садово-паркові споруди, механізми і обладнання». Активно займається методичною роботою, є автором і співавтором 20 навчально-методичних розробок, 15 науково-популярних публікацій.

Наукові інтереси пов’язані з дослідженням питань збереження та лікування вікових історичних дерев; розробкою теоретичних основ формування високодекоративних, екологічно стійких насаджень в урбанізованих умовах населених пунктів України.

Автор приблизно 180 наукових і науково-методичних публікацій, зокрема, національного стандарту України та двох авторських свідоцтв.


Учасники міжнародної науково-практичної конференції «Технологічні особливості збереження, лікування та оздоровлення вікових історичних дерев» біля 1000-літнього «Дуба Максима Залізняка» (хутір Буда Чигиринського р-ну Черкаської обл., 2015 р.)

Підготовка фахівців за спеціалізацією «Озеленення населених місць» розпочалася в Київському лісогосподарському інституті під час відбудови зруйнованих у роки Другої світової війни міст, робітничих селищ та сільських населених пунктів, коли виникла гостра потреба у фахівцях зеленого будівництва.

Студентів навчали на кафедрі дендрології і зеленого будівництва лісогосподарського факультету за стаціонарною та заочною формами. Останній випуск фахівців відбувся у 1981 р. У цьому ж році кафедру назвали по-новому — дендрології та охорони природи, а в 1997 р. — дендрології та ландшафтної архітектури.

У липні 2001 р., згідно з рішенням Вченої ради Національного аграрного університету (наказ № 302 від 21 липня 2001 р.), на базі кафедри дендрології та ландшафтної архітектури для підготовки фахівців садово-паркового господарства і ландшафтної архітектури, потреба в яких постійно збільшувалася, була створена кафедра ландшафтної архітектури та садово-паркового будівництва. До кафедри приєднано навчально-науково-виробничу лабораторію (ННВЛ) сучасних технологій проектування садово-паркових об’єктів, створену ще при об’єднаній кафедрі дендрології та ландшафтної архітектури відповідно до наказу № 405 від 15 листопада 2000 р.

Студенти ВП НУБіП України «Бережанський аграрний коледж» під час відвідування університету

Студенти ОС «Магістр» спеціальності «Садово-паркове господарство» на виробничій практиці в Нікітському ботанічному саду, викладач — доц. А. І. Кушнір (АР Крим)

Першим завідувачем кафедри та деканом факультету садово-паркового господарства і ландшафтної архітектури (2001–2007) був к.б.н., доц. А. І. Кушнір. Перший викладацький склад кафедри (2001–2002 н. р.): зав. каф., доц. А. І. Кушнір, доц. А. Д. Жирнов, доц. В. В. Пушкар, доц. Н. Ю. Войко, доц. В. М. Дударець, доц. Л. І. Крупкіна, ст. викл. О. В. Зібцева, ас. І. О. Сидоренко, ас. О. К. Вільгельм-Швадчак, ас. С. О. Бікетов.

За період становлення на кафедрі визначено основний перелік дисциплін для викладання, започатковано другу вищу освіту, налагоджено активну співпрацю з державними структурами, результатом чого стало виконання чотирьох державних наукових тем і розроблення ДСТУ «Ялинки і гілки новорічні». Одночасно було сформовано штат кафедри. Майже всі співробітники кафедри є випускниками Національного університету біоресурсів і природокористування України різних років.

У 2003 р. на кафедрі відкрито аспірантську підготовку. У 2007 р. аспірантка кафедри О. А. Суханова захистила першу кандидатську дисертацію.

Метою діяльності кафедри є вдосконалення професійної підготовки фахівців садово-паркового господарства ОС «Бакалавр» і «Магістр», підвищення рівня наукових досліджень з питань формування, реконструкції, адаптації садово-паркових об’єктів різного призначення до сучасних умов.

Сьогодні на кафедрі працюють 8 викладачів, зокрема 1 доктор наук, професор та 7 кандидатів наук, доцентів.

Викладачі кафедри забезпечують викладання 21 дисципліни.

Магістерські програми кафедри:

– «Наукові основи збереження та використання біорізноманіття деревних видів у декоративних насадженнях (дослідницьке спрямування)»;

– «Ландшафтна архітектура (виробниче спрямування)»;

– «Ландшафтне будівництво (виробниче спрямування)».

На кафедрі підготовлено і захищено десять кандидатських дисертацій, за результатами наукових досліджень видано 15 монографій.

Основна тематика наукових досліджень: розроблення біологічних та технологічних основ формування декоративних насаджень в умовах урбанізованих ландшафтів; збереження та збагачення дендрорізноманіття; відновлення садово-паркових об’єктів різного функціонального призначення.

Кафедра проводить велику роботу задля виконання програми «Знамениті та історичні дерева України».

В основу програми «Знамениті та історичні дерева України» покладена ідея збереження вікових історичних дерев, як основи природного ландшафту шляхом покращання їх стану завдяки використанню сучасних технологій. Такі дерева є унікальними пам’ятками історії, культури і природи, а тому їх збереження є надзвичайно актуальною проблемою сьогодення. Вона випливає із сучасних тенденцій розвитку ландшафтознавства, охорони природи та історії.

Метою програми «Знамениті та історичні дерева України» є адаптувати та впровадити сучасні методи і технології для потреб збереження, оздоровлення та лікування вікових, історичних і меморіальних дерев для майбутніх поколінь.


Колектив кафедри. Зліва направо: перший ряд: в. о. зав. каф., к.б.н., доц. А. І. Кушнір, д.с.-г.н., проф. Н. О. Олексійченко, к.б.н., доц. І. О. Сидоренко, к.с.-г.н., доц. О. М. Багацька, к.с.-г.н., доц. О. В. Зібцева; другий ряд: лаб. А. О. Балашова, к.с.-г.н., доц. О. А. Суханова, ст. лаб. Н. Е. Ружицька, зав. лаб. В. В. Міндер, к.с.-г.н., доц. О. В. Піхало, к.с.-г.н., доц. Н. В. Гатальська

Кафедра лісівництва
БОНДАР
Анатолій Омелянович

Завідувач кафедри, доктор сільськогосподарських наук, професор

А. О. Бондар — завідувач кафедри, відмінник лісового господарства України, заслужений лісівник України.

Народився 22 квітня 1957 р. в с. Губник Гайсинського району Вінницької області.

Після закінчення лісогосподарського факультету УСГА працював майстром лісу Якушинецького лісництва Вінницького лісгоспу (1979–1980), помічником лісничого Прибузького лісництва Вінницького лісгоспу (1980–1983), лісничим Якушинецького лісництва Вінницького лісгоспу (1983–1985), директором Іллінецького держлісгоспу (1985–1991), генеральним директором об’єднання «Вінницяліс» (1991–2004), начальником Вінницького обласного управління лісового і мисливського господарства (2005). Крім того, обіймав посади першого заступника голови Державного комітету лісового господарства України (2005–2006) та генерального директора Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об’єднання (2006–2007).

Сфера наукових зацікавлень стосується дослідження теоретичних основ і методів створення та вирощування високопродуктивних штучних дубових насаджень за допомогою інтродукованих і аборигенних порід в умовах центральної частини України. Автор і співавтор восьми наукових монографій, понад 30 статей.

За вагомі здобутки в галузі лісового господарства нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.


Історія кафедри пов’язана з історією двох вишів: Новоолександрійського інституту сільського господарства і лісівництва та Київського політехнічного інституту (сільськогосподарське відділення).

Кафедра лісівництва в Новоолександрійському інституті створена в другій половині ХІХ ст. У 1869–1875 рр. курс лісівництва читав Антоні Голляк, а в 1875–1882 рр. — доц. Йожеф Красуський. Пізніше завідувачем кафедри лісівництва був обраний проф. Ю. В. фон Бранке (1884–1905), він читав і курс лісівництва. З 1906 р. до початку 20-х рр. кафедрою керував проф. М. Г. Шольц фон Амерслебен, який до обрання завідувачем кафедри працював лісничим Новоглухівського лісництва на Луганщині та завідував школою лісових кондукторів.

Меморіальна кімната-кабінет акад. П. С. Погребняка

На початку 20-х рр. деякий час посада завідувача кафедри була вакантною, а дисципліну «Лісівництво» читав проф. А. В. Новак. У 1925 р. кафедру очолив відомий своїми дослідженнями в галузі лісівництва, гідрології, метеорології та степового лісорозведення проф. Г. М. Висоцький.

Після переведення в 1930 р. лісового факультету Харківського сільськогосподарського інституту до м. Києва, Г.М. Висоцький залишився в м. Харкові і займався тільки науковою роботою.

У 1901 р. у Київському політехнічному інституті була заснована кафедра лісівництва, завідувачем якої став проф. В. Я. Добровлянський. У 1922 р. кафедру очолив відомий лісовод і дослідник, проф. Є. В. Алєксєєв. Він читав курс лісівництва з позицій лісової екології.

Після смерті Є. В. Алєксєєва в 1930 р. кафедрою почав керувати П. С. Погребняк (1933–1939, 1944–1949). У 30‑ті рр. на кафедрі викладали не тільки лісівничі дисципліни, а й «Ґрунтознавство», оскільки П. С. Погребняк був ученим-ґрунтознавцем.

Виїзний семінар на базі Вінницького ОУЛМГ

У 1939 р. завідувачем кафедри став (за сумісництвом) видатний вітчизняний лісовод, проф. М. О. Ткаченко.

У передвоєнні роки на кафедрі готували аспірантів. Під керівництвом П. С. Погребняка працювали аспіранти: А. Солдатов, В. Кондратьєв, М. Мельник, Г. Кононюк, М. Рябокінь.

Після поновлення Київського лісогосподарського інституту в 1944 р. кафедру загального лісівництва знову очолив П. С. Погребняк, а у вересні 1949 р. — проф. О. Л. Новіков.

У 1960 р., після переходу проф. О. Л. Новікова на роботу в Білоруський технологічний інститут, кафедра була об’єднана з кафедрою дендрології, а її завідувачем призначено чл.-к. АН України, проф. В. О. Поварніцина. Після його раптової смерті в 1962 р. кафедрою почав керувати доц. П. М. Мегалінський.

У жовтні 1966 р. кафедру очолив учень П. С. Погребняка та В. Є. Шмідта проф. Д. Д. Лавриненко.

Після виходу на пенсію проф. Д. Д. Лавриненка в 1976 р. завідувачем кафедри було обрано доц. В. С. Наконечного.

У цей період кафедра широко розгорнула довготривалі дослідження проблеми підвищення продуктивності та якості лісів Полісся і Лісостепу України. Основним об’єктом для закладання низки стаціонарів стали насадження Боярської ЛДС.

Контрольований лісопожежний експеримент

У 1988 р. кафедру очолив доц. В. Є. Свириденко, наукові інтереси якого зосереджувалися на впливі різного складу лісостанів на малий кругообіг поживних речовин та ґрунти.

У період 1999–2005 рр. керував кафедрою доц. О. Г. Бабіч. З 2006 р. і до сьогодні кафедрою завідує проф. А. О. Бондар.

Нині на кафедрі проводять дослідження з моніторингу соснових насаджень природного походження та багаторічні дослідження з формування просторово-параметричної структури штучних соснових насаджень на стаціонарах ВП «Боярська ЛДС». Започатковано серію пробних площ із демонстрацією екологічно-орієнтованого ведення лісового господарства на принципах сталого розвитку.

За ініціативи завідувача А. О. Бондаря у 2006 р. розпочато активну співпрацю між кафедрою лісівництва і Вінницьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства щодо створення демонстраційних ділянок з екологічно орієнтованого ведення лісового господарства, де здійснюють науковий супровід лісогосподарських підприємств щодо лісогосподарських заходів, спрямованих на поліпшення якісного складу лісів, складних способів рубок головного користування, сприяння природному поновленню та охорони лісів від пожеж, зокрема, на радіоактивно забруднених землях, які відповідають парадигмі наближеного до природи лісівництва, а також для покращення рівня практичної підготовки студентів і підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників у виробничих умовах.


Колектив кафедри. Зліва направо: перший ряд: ст. лаб. А. Г. Дітковська, д.с.-г.н., проф. С. В. Зібцев, зав. каф., д.с.-г.н., проф. А. О. Бондар, д.с.-г.н., проф. П. П. Яворовський, ст. лаб. С. С. Горбаченко; другий ряд: к.с.-г.н., доц. В. В. Левченко, к.с.-г.н., ас. В. В. Гуменюк, асп. А. А. Борсук, к.с.-г.н., доц. С. Є. Сендонін, к.с.-г.н., доц. О. В. Токарева, к.с.-г.н., ас. С. С. Ковалевський, асп. В. А. Корень

Кафедра
лісового менеджменту
ДОМАШОВЕЦЬ
Галина Степанівна

Завідувач кафедри, кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Г. С. Домашовець — завідувач кафедри.

Народилася 6 червня 1982 р. в с. Волиця Жовківського району Львівської області. У 2004 р. з відзнакою закінчила лісогосподарський факультет НАУ та здобула кваліфікацію магістра лісового господарства.

Педагогічну діяльність розпочала в 2006 р. Основними дисциплінами, які вона викладає за ОС «Бакалавр», є: «Менеджмент на деревообробних підприємствах», «Маркетинг в деревообробній галузі», «Економіка лісового і садово-паркового господарства», «Економіка деревообробної галузі»; за ОС «Магістр»: «Контролінг в деревообробній галузі» та «Біологічна продуктивність лісів та її компоненти».

Науковий доробок Г. С. Домашовець складає понад 85 наукових, науково-методичних і навчально-методичних праць, серед яких чотири монографії та два нормативно-виробничі довідники.

За багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у розвиток лісівничої науки, підготовку висококваліфікованих фахівців для лісогосподарського виробництва України відзначена відомчими нагородами: Подякою Державного агентства лісових ресурсів України (2013), НУБіП України (2014), МОН України (2015).


Кафедра лісового менеджменту (до 2001 р. — кафедра менеджменту лісового господарства) створена в червні 1998 р. на базі кафедри лісової таксації з метою вдосконалення економічної та управлінської підготовки фахівців лісового господарства, підвищення рівня наукових досліджень у напрямі економічної оцінки природних ресурсів й екосистемних послуг лісів та сталого лісоуправління. За період існування її очолювали: професори Я. Я. Дяченко, П. І. Лакида, доценти А. Г. Лащенко, П. В. Кравець, А. Е. Оборська. З грудня 2015 р. посаду завідувача кафедри обіймає к.с.-г.н., доц. Г. С. Домашовець.

Виїзне засідання студентського наукового гуртка з нагоди святкування Дня Землі, 21 березня 2017 р.

Участь співробітників кафедри лісового менеджменту та гуртківців у щорічній акції з посадки лісу «Відновимо Ліси Разом» спільно з FSC, «Ернст енд Янг», «Сингента», «PepsiCo», «Tetra Pak»

Участь у тренінгу «Практична реалізація нових стандартів ланцюга постачання та контрольованої деревини» доцентів О. П. Павліщук та А. Е. Оборської, 12 червня 2017 р.

Нині на кафедрі працюють: професори П. І. Лакида, А. І. Карпук, Р. Д. Василишин, В. І. Рябченко, доценти П. В. Кравець, О. П. Павліщук, І. П. Лакида, Г. С. Домашовець, А. Г. Лащенко, А. Е. Оборська, О. П. Бала, А. Ю. Терентьєв, В. М. Володимиренко, старші викладачі В. І. Блищик, С. С. Ковалевський.

На кафедрі підготовлено шість докторів і 28 кандидатів наук. Під керівництвом викладачів кафедри понад 200 випускників ННІ ЛіСПГ захистили бакалаврські та магістерські роботи. Загалом співробітники кафедри опублікували два навчальні посібники, два нормативно-виробничі довідники, 50 монографій, понад 50 методичних вказівок, написали приблизно 500 статей, отримали 15 патентів та авторських свідоцтв.

На міжнародному рівні кафедра плідно співпрацює з науковцями програми «Екосистемні послуги та управління ними» Міжнародного інституту прикладного системного аналізу (Австрія), де свою кваліфікацію підвищували співробітники кафедри і за результатами роботи отримали відповідні свідоцтва та сертифікати: проф. П. І. Лакида, доц. П. В. Кравець, доц. Р. Д. Василишин, доц. І. П. Лакида, ст. викл. В. І. Блищик, ст. викл. С. С. Ковалевський.

Науково-дослідна робота вчених кафедри спрямована на проведення фундаментальних і прикладних досліджень з вивчення біопродуктивності та екосистемних функцій лісових фітоценозів, екологізації природокористування та лісової біоенергетики. Також науковці кафедри беруть активну участь у виконанні міжнародних наукових проектів («Розвиток добровільної лісової сертифікації в Україні за схемою FSC»; Проекти FLEG, за підтримки Світового банку та WWF; «Зниження ризику виникнення надзвичайних ситуацій внаслідок катастрофічних лісових пожеж в зонах забруднення ЧАЕС» в межах співробітництва з Єльським університетом та Глобальним Центром моніторингу пожеж), результати яких є актуальними для України та викликають інтерес за кордоном, зокрема, у проектах рамкової програми ЄС, спільних проектах впровадження та ін. Більшість викладачів-виконавців міжнародної роботи є членами міжнародних організацій (П. І. Лакида, П. В. Кравець, Р. Д. Василишин).

На кафедрі створені та функціонують: навчально-науково-виробнича лабораторія лісового менеджменту і комп’ютерних технологій, навчально-наукова лабораторія природокористування, стандартизації та сертифікації в лісовому комплексі. Пріоритетами їх діяльності є науковий супровід та економічне обґрунтування стратегічних напрямів розвитку лісової галузі, технічного й інформаційного забезпечення курсового та дипломного проектування студентів, виконання наукових досліджень із використанням сучасних комп’ютерних технологій.

Починаючи з 9 вересня 1998 р. на кафедрі лісового менеджменту розпочав свою діяльність Студентський науковий гурток, який має за мету сприянти науковому, інноваційному та творчому потенціалу його членів. Зокрема діяльність гуртка пов’язана з проведенням науково-дослідницької діяльності, участі у круглих столах, наукових конференціях, семінарах, дискусіях. Проведенням виїзних засідань сприяє формуванню лідерських якостей, підвищенню рівня культури ділового спілкування, згуртуванню у єдиний колектив.

Гуртківці кафедри навчались та проходили стажування за кордоном, за проведені дослідження були нагороджені стипендією Президента України, Благодійного фонду Віктора Пінчука, Київського міського голови за успіхи в навчанні та досягнення в науковій роботі, а також премією голови Голосіївської районної у м. Києві ради для обдарованої молоді.


Колектив кафедри. Зліва направо: перший ряд: асп. Н. В. Стратій, к.с.-г.н., доц. В. М. Володимиренко, к.е.н., доц. С. В. Розвод, д.с.-г.н., проф. П. І. Лакида, к.е.н., доц. О. П. Павліщук, к.с.-г.н., доц. О. П. Бала, асп. С. С. Ковальська; другий ряд: к.с.-г.н., доц. А. Ю. Терентьєв, зав. каф., к.с.-г.н., доц. Г. С. Домашовець, асп. О. М. Мельник, к.с.-г.н., ст. викл. С. С. Ковалевський, к.с.-г.н., доц. П. В. Кравець, к.с.-г.н., доц. А. Е. Оборська, д.с.-г.н., проф. Р. Д. Василишин, ст. лаб. А. Ю. Румен, к.с.-г.н., доц. І. П. Лакида, лаб. А. О. Пальчук, к.с.-г.н., доц. А. Г. Лащенко

Кафедра
лісової таксації та лісовпорядкування
ГІРС
Олександр Анатолійович

Завідувач кафедри, доктор сільськогосподарських наук, професор

О. А. Гірс — завідувач кафедри, відмінник лісового господарства України, дійсний член Лісівничої АН України.

Народився 28 березня 1955 р. в м. Києві. У 1977 р. закінчив лісогосподарський факультет УСГА.

Викладач високого рівня майстерності. Протягом 25 років читає лекції з дисциплін «Лісовпорядкування», «Впорядкування мисливських угідь» та «Спеціальні види лісовпорядкування» студентам ОС «Бакалавр» та «Магістр»; проводить наукову і методичну роботу.

Автор і співавтор приблизно 150 наукових, науково-методичних і навчально-методичних праць. Під його керівництвом підготовлено та успішно захищено 3 кандидатські дисертації.


Кафедра бере свій початок від кафедри лісової таксації, лісовпорядкування та лісоуправління Новоолександрійського інституту сільського господарства і лісівництва (Польща, 1840 р.).

Тривалий період кафедрою керував найвідоміший вітчизняний вчений-таксатор, проф. М. М. Орлов. Із початку 60-х рр., з ініціативи її завідувача, проф. К. Є. Нікітіна, — творця нової української лісотаксаційної наукової школи, кафедра широко застосовує сучасні математичні методи та електронно-обчислювальну техніку в наукових дослідженнях і практиці лісового господарства та лісовпорядкування. У 80-х рр. кафедра (завідувач — проф. А. З. Швиденко) проводила серію наукових досліджень із питань комплексного обліку лісосировинних ресурсів та лісокористування.

Практичне заняття з дисципліни «Лісова таксація» на лісотаксаційному майданчику (проводить професор А. Білоус зі студентами 2-го курсу)

Дослідження кафедри в унікальному 200-річному природному насадженні сосни звичайної під час виїзного директорату ННІ ЛіСПГ у Боярській лісовій дослідній станції представляє професор О. Гірс

Спільне засідання студентського наукового гуртка «Таксатор» та студентського наукового товариства «Koło Naukowe Leśników UWM» (м. Ольштин, Польща)

Сьогодні на кафедрі функціонують:

– навчальна лабораторія обліку лісу (завідувач —

Т. Ю. Редько), основними завданнями якої є розробка програмного забезпечення для навчання, курсового і дипломного проектування студентів, оновлення лісотаксаційної інструментальної бази, надання консультаційної допомоги кафедрам ННІ ЛіСПГ;

– навчально-науково-виробнича лабораторія лісовпорядкування та обліку лісових ресурсів (керівник — д.с.-г.н., проф. А. М. Білоус), діяльність якої пов’язана з підготовкою та впровадженням наукових і методичних напрацювань у галузі лісового господарства; наданні науково-консультативних послуг, поліпшенні матеріально-технічного забезпечення університету шляхом збільшення надходжень коштів від виконання цих послуг; організації курсів із підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників.

Наукова робота співробітників кафедри спрямована на розробку теоретичних основ, методичного і нормативно-інформаційного забезпечення системи комплексного обліку лісосировинних ресурсів та їхнього раціонального використання, а також грошової оцінки лісових земель в умовах ринкової економіки. Головні наукові результати, отримані під час виконання досліджень, доведені до рівня широкого практичного впровадження. Визнанням наукових досягнень кафедри є присудження в 1990 р. авторському колективу співробітників кафедри Державної премії України в галузі науки і техніки.

В останні роки кафедра виконує наукові дослідження за такими фундаментально-прикладними тематиками: «Прикладні рішення оцінювання резервуару вуглецю в мортмасі лісових екосистем на основі сучасних системних підходів» та «Розробити науково-методичне забезпечення розвитку інвентаризації лісових ресурсів».

Кафедра забезпечує навчальний процес з низки спеціальних дисциплін, котрі визначають інженерну підготовку фахівців лісового і садово-паркового господарства. До них належать: для ОС «Бакалавр» — «Біометрія», «Лісова таксація», «Ландшафтна таксація», «Дистанційне зондування лісових земель», «Інвентаризація садово-паркових об’єктів», «Лісовпорядкування»; для ОС «Магістр» — «Спеціальні види таксації та впорядкування лісів», «Впорядкування мисливських угідь», «Лісова інвентаризація та кадастр», «Впорядкування захисних лісонасаджень», «Інвентаризація лісів та лісовий моніторинг», «Моделювання продуктивності лісів».

Студентів залучають до виконання науково-дослідної тематики кафедри, вони беруть активну участь у діяльності наукового гуртка «Таксатор», за що відзначені численними всеукраїнськими та міжнародними дипломами. За підсумками минулого навчального року (2016–2017) гурток посів ІІІ місце в НУБіП України.

Професор Д. І. Товстоліс започаткував лісотаксаційні дослідження у насадженнях навчального господарства лісогосподарського інституту ВП НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція». В подальшому співробітники кафедри лісової таксації та лісовпорядкування під керівництвом завідувача кафедри К. Є. Нікітіна заклали серію постійних пробних площ для вивчення ходу росту та приросту штучних і природних насаджень сосни звичайної та раціонального лісокористування.

Нині дослідженнями в лісівничо-таксаційному напрямі на теренах Боярської ЛДС активно продовжують займатися науковці та студенти кафедри лісової таксації та лісовпорядкування, які проводять багаторічні спостереження на створених раніше пробних площах та ініціюють створення нових пробних площ для вивчення продуктивності лісових насаджень. При цьому детально аналізують поточний приріст окремих дерев та деревостану в цілому, характеризують хід росту, а також біотичну продуктивність насаджень головних лісотвірних порід Полісся України.

Здобутками кафедри є унікальні для України лісотаксаційні об’єкти, наприклад, постійна пробна площа 200-річного природного насадження сосни звичайної Іб класу бонітету з середньою висотою — 42 м, середнім діаметром — 64 см та загальною продуктивністю близько 1200 м3·га, де науковці проводять постійні дослідження вже більше 60 років.


Колектив кафедри. Зліва направо: перший ряд: к.с.-г.н., доц. В. В. Миронюк., к.с.-г.н., доц. Л. М. Матушевич, зав. каф., д.с.-г.н., проф. О. А. Гірс, лаб. Є. І. Кучер; другий ряд: м.н.с. О. О. Аврамчук, к.с.-г.н., доц. В. А. Свинчук, асп. О. М. Леснік, д.с.-г.н., проф. А. М. Білоус, к.с.-г.н., доц. М. М. Кутя

Кафедра
технологій та дизайну виробів з деревини
ПІНЧЕВСЬКА
Олена Олексіївна

Завідувач кафедри, доктор сільськогосподарських наук, професор

О. О. Пінчевська — завідувач кафедри, академік Лісівничої АН України.

Народилася 10 жовтня 1956 р. в м. Києві. В 1980 р. закінчила факультет механічного оброблення деревини Ленінградської лісотехнічної академії ім. С. М. Кірова. Працювала в Українському науково-дослідному інституті механічної обробки деревини (УкрНДІМОД) на посадах інженера, молодшого та старшого наукового співробітника. Після відновлення в НАУ спеціальності «Технологія деревообробки», перейшла на викладацьку роботу. Читає лекції з дисциплін «Технологія сушіння і захисту деревини», «Актуальні проблеми механічного оброблення деревини», «Теорія та технологія склеювання деревини»; проводить наукову та методичну роботу.

Автор і співавтор понад 260 наукових, науково-методичних і навчально-методичний праць. Здійснює керівництво аспірантами з 2010 р., є головою спеціалізованої вченої ради К 26.004.11 (НУБіП України) та членом спеціалізованої вченої ради Д 35.072.04 (НЛТУ України). Під її керівництвом захищено 6 кандидатських дисертацій.

Нагороджена Подякою Київського міського голови (2006), Подякою МОН України (2015), Почесною грамотою Державного агентства лісових ресурсів України (2008), іменним годинником голови Державного агентства лісових ресурсів України (2013) тощо.


Кафедра технології та дизайну виробів з деревини створена в 2003 р. з метою підготовки фахівців з оброблення деревини. Кадровий потенціал кафедри, який спочатку складали наукові співробітники УкрНДІМОД, нині доповнений випускниками підрозділу. Середній вік науково-педагогічних працівників становить 47 років. У штаті кафедри працюють: 10 кандидатів, 2 доктори наук, старший лаборант, завідувач лабораторії, 2 майстри виробничого навчання. На кафедрі викладають 30 дисциплін для студентів ОС «Бакалавр» (для груп повного та скороченого терміну навчання) та ОС «Магістр» за спеціальністю «Деревообробні та меблеві технології» і «Лісове господарство». Кафедра є випусковою за спеціальністю «Деревообробні та меблеві технології», щорічно відбувається захист приблизно 80 дипломних робіт ОС «Бакалавр» і «Магістр».

Студенти та співробітники кафедри відвідують передове деревообробне підприємство «Barlinek» на запрошення випускника кафедри, технолога підприємства О. Неборячка

Студенти кафедри технологій та дизайну виробів з деревини під час виконання практичних робіт

Співробітники і студенти кафедри представляють здобутки університету на Міжнародній виставці деревообробного обладнання «Лісдеревмаш-2017»

Протягом останніх п’яти років студенти кафедри технології та дизайну виробів з деревини щорічно беруть участь і посідають призові місця у ІІ турі Всеукраїнської студентської олімпіади з напряму підготовки «Деревооброблювальні технології».

У 2016 р. дві магістерські роботи були відзначені дипломами І ступеня на Міжнародному конкурсі дипломних робіт і проектів серед ВНЗ лісового профілю.

У 2010 р. відкрито аспірантуру, де готують спеціалістів вищої кваліфікації за науковою спеціальністю 05.23.06 «Технологія деревообробки, виготовлення меблів та виробів з деревини». За цей період науковий ступінь кандидата технічних наук отримали 11 осіб.

З моменту створення кафедри проведено дослідження за трьома прикладними і однією фундаментальною державними науково-дослідними роботами на загальну суму більш ніж 1 млн грн.

Сьогодні виконують дослідження за вісьмома ініціативними тематиками.

Основні напрями наукових досліджень кафедри: розроблення технологічних регламентів процесів лісопиляння, сушіння та консервування деревини; наукові дослідження актуальних напрямів теорії різання та вдосконалення деревообробного обладнання, технології клеєних матеріалів і плит, конструювання виробів з деревини; стандартизація круглих лісоматеріалів та пиломатеріалів.

Співробітники кафедри розробили сім національних стандартів та отримали понад 100 патентів на корисну модель.

Кафедра бере участь у роботі Технічних комітетів зі стандартизації: ТКУ-18 «Лісові ресурси», ТКУ-151 «Меблі», ТК-168 «Лаки та фарби», а також Координаційної ради з сучасних проблем деревинознавства. Окремі члени кафедри входять до складу Реєстру експертів по деревині, технології деревообробки, що працює під егідою Міжнародної академії наук про деревину (IAWS), та до редколегії журналів «Оборудование и инструмент для профессионалов» і «Annals of Warsaw University of Life Sciences — SGGW (Forestry and Wood Technology)».

У період 2015–2016 рр. О. О. Пінчевська та Д. М. Скляр брали участь у міжнародному проекті ERASMUS+ (мобільність студентів і викладачів між програмами і країнами-партнерами — KA107 — 2015; Технічний університет Зволена, Словаччина). У межах проекту проведені дослідження фізико-механічних властивостей екологічного деревного композиту із лісосічних відходів.

Щорічно кафедра організовує Всеукраїнські науково-практичні конференції «Сучасні лакофарбові матеріали для деревини», «Новітні тенденції та технології в інтер’єрі та виробництві меблів». Окрім того, бере участь у міжнародних науково-практичних конференціях (Київ, Чернігів, Харків, Одеса, Польща).

На кафедрі працює студентський науковий гурток, учасниками якого щорічно є 30 студентів.

Кафедра є членом Української асоціації деревообробного обладнання, завдяки цьому щороку бере участь у Міжнародній виставці «Лісдеревмаш», де демонструє наукові досягнення, розповідає про дуальну освіту, проводячи лекційні заняття безпосередньо з використанням виставкових експонатів новітнього обладнання.

Співробітники кафедри опублікували 14 монографій та 2 навчальні посібники.


Колектив кафедри. Зліва направо: перший ряд: к.т.н., ст. викл. Н. В. Буйських, к.т.н., ас. О. Ю. Горбачова, к.т.н., доц. О. С. Малахова, зав. каф., д.т.н., проф. О. О. Пінчевська, к.т.н., доц. Н. В. Марченко, ст. лаб. Д. М. Скляр, ас. О. В. Анциферова; другий ряд: зав. навч.-наук. лаб. Д. Л. Зав’ялов, к.т.н., ас. С. М. Мазурчук, д.т.н., проф. Ю. В. Цапко, асп. В. В. Борячинський, ас. Ю. П. Лакида, к.т.н., доц. З. С. Сірко, к.т.н., ст. викл. А. К. Спірочкін, майст. вироб. навч. В. В. Панчук, майст. вироб. навч. М. С. Міщенко

Кафедра
технології лісогосподарського виробництва
ГРИБ
Володимир Макарович

Завідувач кафедри, доктор сільськогосподарських наук, професор

В. М. Гриб — завідувач кафедри.

Народився 16 серпня 1958 р. в с. Словечне Овруцького району Житомирської області. В 1981 р. закінчив лісогосподарський факультет УСГА.

Високопрофесійний викладач. Упродовж 35 років читає лекції, проводить лабораторно-практичні заняття та навчальні практики з дисциплін «Основи лісоексплуатації», «Лісозаготівлі» та «Підсочка лісу» студентам ОС «Бакалавр» та «Магістр», а також слухачам Українського центру підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників лісового господарства «Укрцентркадриліс», виконує наукову і методичну роботу.

Автор і співавтор приблизно 70 наукових, науково-методичних і навчально-методичних праць.

За вагомі здобутки у галузі лісового господарства та вищої школи України відзначений Подякою Київського міського голови.


Кафедра механізації лісового комплексу (до 2001 р. — кафедра механізації лісогосподарських робіт та лісоексплуатації) була створена після об’єднання в 1940 р. двох кафедр: лісоексплуатації, організованої в 1928 р., та механізації лісового господарства, яка почала свою діяльність у 1940 р.

Згідно з наказом НАУ від 5 червня 2001 р. № 230, кафедра механізації лісогосподарських робіт та лісоексплуатації була перейменована на кафедру механізації лісового комплексу. В результаті реорганізації структури ННІ лісового і садово-паркового господарства, згідно з наказом НУБіП України від 16 березня 2010 р. № 230, кафедру механізації лісового комплексу об’єднано з кафедрою технології лісогосподарського виробництва.

Навчальна практика з механізації лісогосподарських робіт

За цей час кафедру очолювали: проф. І. М. Житов, проф. І. М. Зима, проф. Т. Т. Малюгін, доц. В. М. Бегеба, доц. В. М. Гриб, проф. М. В. Молодик, проф. Я. Д. Фучило.

Науково-дослідна робота кафедри спрямована на виконання завдань комплексної механізації лісовідновлення, лісозаготівель, переробки деревини та лісохімічного виробництва.

Колектив кафедри механізації лісогосподарських робіт та лісоексплуатаці зробив вагомий вклад у вдосконалення технології лісовирощування та лісоексплуатації.

Співробітники кафедри запропонували та впровадили у виробництво методику розрахунків оптимального складу машино-тракторного парку в лісовому господарстві України.

На кафедрі створені конструкції машин для звалювання дерев з коренями (В. С. Курило), для пересадки крупномірних дерев з комом землі (О. А. Грушанський), дисковий лісовий культиватор, трелювальний безчокерний пристрій, грейфер для навантаження на транстпорт круглих лісових матеріалів (В. М. Бегеба), чокерний замок (М. І. Півень). Усі конструкції апробовані виробництвом та дістали позитивну оцінку. За результатами наукових досліджень співробітниками кафедри надруковано більше ніж 400 наукових статей, отримано приблизно 80 авторських свідоцтв на винаходи та патентів, багато з яких впроваджено у виробництво. Науково-технічні розробки кафедри демонстрували на вітчизняних і міжнародних виставках та ярмарках: у 1982 р. — у м. Ель-Джазіар (Алжир), у 1984 р. — у м. Ізмір (Туреччина), у 1986 р. — у м. Улан-Батор (Монголія), у 2004 р. — у м. Москві (Росія). Сім розробок кафедри відзначені медалями. На кафедрі підготовлено три доктори і приблизно 20 кандидатів наук.




Демонстраційно-навчальна експозиція обладнання компанії «STIHL»

На кафедрі створено сприятливі умови для роботи і наукової діяльності студентів. У студентському гуртку кафедри технології лісогосподарського виробництва функціонують три наукові секції: механізації лісового та садово-паркового виробництва; лісоексплуатації; лісових доріг. У розпорядженні студентів — обладнання та механізми науково-навчальної лабораторії інженерно-технічного забезбечення (корп. 1, ауд. 50), в якій представлені зразки сучасної техніки для виконання робіт у садово-парковому господарстві та для виконання лісозаготівельних робіт двох виробників: вітчизняного — ПАТ «Мотор-Січ», зарубіжного — фірми «STIHL».

Студенти мають можливість проводити дослідження і ознайомлюватися з потужною лісогосподарською технікою, різноманітним ґрунтообробним знаряддям, що використовується у лісовому господарстві, на базі науково-навчально-виробничої лабораторії механізації лісового господарства у с. Дзвінкова Києво-Святошинського району, а також у ботанічному саду і розсаднику НУБіП України.

Високопрофесійні педагоги кафедри проводять значну методичну та наукову роботу. Проф. І. М. Зима у 1947 р. уперше видав підручник з механізації лісогосподарських робіт. Крім того, надруковано навчальні посібники з електрифікації лісогосподарських робіт та механізації лісомеліоративних робіт, а також більше ніж 100 методичних вказівок для проведення лабораторно-практичних занять. Значні наукові досягнення знайшли відображення у понад 500 наукових працях та 80 авторських свідоцтвах і патентах на винаходи.

Постійно проводиться робота щодо зміцнення матеріально-технічної бази кафедри. Зокрема, у Дзвінківському лісництві Боярської ЛДС змонтовано лісопильний цех зі стрічкопилковим обладнанням, монтується сушарне відділення, отримано нові машини для механізації робіт у садово-парковому господарстві, створено демонстраційно-навчальну лабораторію обладнання фірми «STIHL».

З кафедрою активно співпрацюють:

– Лубенський завод «Лісмаш»;

– ВАТ «Мотор Cіч»;

– Радомишльський машинобудівний завод;

– Український державний лісотехнічний університет;

– Харківський державний технічний університет сільського господарства.

Кафедрою створено демонстраційно-навчальні експозиції обладнання компанії «STIHL» та «Мотор Січ» на базі навчальної лабораторії інженерно-технічного забезпечення для презентації нових механізмів, проведення практичних занять, діагностики, ремонту, регулювання вузлів і агрегатів та обслуговування техніки. Головними завданнями лабораторії є проведення лабораторно-практичних та науково-дослідних робіт, курсового та дипломного проектування.


Колектив кафедри. Зліва направо: майст. вироб. навч. І. І. Харченко, к.т.н., доц. А. Ю. Виговський, зав. лаб. А. Б. Петілов, зав. каф., д.с.-г.н., проф. В. М. Гриб, лаб. В. Г. Наджос, майст. вироб. навч. І. В. Гриб, к.с.-г.н., доц. І. М. Матейко, к.с.-г.н., доц. М. М. Білоус