ТОНХАО. Л. Тонха — в. о. декана агробіологічного факультету, народилася 16 вересня 1973 р. в селі Курне Пулинського району (раніше Червоноармійського) Житомирської області.
Освіта: Національний аграрний університет (1996 р.) за фахом «агрономія», кваліфікація «агрохімія і ґрунтознавство». У 2000 р. захистила кандидатську дисертацію за спеціальністю 06.01.03 — «Агроґрунтознавство та агрофізика». У 2016 р. захистила докторську дисертацію на тему: «Відновлення біологічної активності і гумусного стану чорноземів типових і звичайних України».
Протягом 1997–2000 рр. аспірант кафедри ґрунтознавства та охорони ґрунтів, 2000– 2006 рр. асистент кафедри та заступник директора науково-виробничої фірми «Унава», займалася питаннями впровадження ґрунтозахисних технологій в господарствах Дніпропетровської, Кіровоградської і Харківської областей, 2006–2011 рр. — декан агробіологічного факультету, 2011–2018 рр. — доцент кафедри ґрунтознавства та охорони ґрунтів ім. проф. М. К. Шикули, а з квітня 2018 р. призначена в. о. декана агробіологічного факультету.
Фахівець в галузі ґрунтознавства, біології ґрунтів і ґрунтозахисних технологій. Автор 5 підручників і 9 навчальних посібників. Напрями наукових досліджень: біологічна активність і гумусний стан чорноземів за застосування ґрунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур; порівняння різних методів аналізу показників родючості ґрунтів і продукції рослинництва; впровадження органічного землеробства; застосування елементів технологій точного землеробства, а саме диференційного внесення добрив; моделювання субстратів та вирощування декоративних, субтропічних та квіткових культур. Автор 120 наукових робіт, зокрема, трьох монографій. Член двох спеціалізованих рад. Активно співпрацює із всесвітньовідомою компанією «Eurofins», яка є світовим лідером в дослідженнях продуктів харчування, кормів та навколишнього середовища.
Має відомчі відзнаки — «Знак пошани» Міністерства аграрної політики України (2010 р.), представник ФАО.
Історія факультету розпочалася у 1898 р., коли при Київському політехнічному інституті було організовано сільськогосподарське відділення. Власне, із заснуванням сільськогосподарського відділення безпосередньо пов’язане створення агробіологічного факультету НУБіП України.
Першим деканом відділення став магістр сільського господарства, дійсний статський радник, заслужений професор кафедри зоотехнії М. П. Чирвинський. Його наукові праці, педагогічна майстерність увійшли в дорогоцінну скарбницю сільськогосподарської науки.
Перший випуск 32 вчених-агрономів відбувся у 1903 р. Головою Державної екзаменаційної комісії був всесвітньо відомий учений-хімік, почесний член Київського товариства природодослідників Д. І. Менделєєв, який високо оцінив підготовку фахівців.
У 1908 р. сільськогосподарське відділення очолив магістр землеробства, видатний учений-агроном, проф. П. Ф. Сльозкін. У 1919 р. відділення було реформоване в агрономічний факультет, де навчалося приблизно 200 студентів.
Колектив деканату. Зліва направо: перший ряд: секр. А. В. Образцова, секр. С. О. Іллєнко, в. о. декана, д.с.-г.н., доц. О. Л. Тонха, секр. О. Г. Несторенко, відпов. за роб. з ел. базами ЄДЕБО, ас. Ю. М. Дмитренко, другий ряд: заст. декана з соц. і госп. пит., к.с.-г.н., ст. викл. А. І. Матвієнко, заст. декана з орг. роб., к.с.-г.н., доц. В. П. Коваленко, заст. декана з міжнар. питань к.с.-г.н., доц. Ю. С. Кравченко, заст. декана з навч. та вих. роб., к.с.-г.н., доц. В. М. ЗавгороднійПрезидію факультету очолював відомий професор В. В. Колкунов, деканами були шановані в наукових колах вчені: професори М. Ф. Кащенко (1919–1920) та І. М. Щоголів (1921–1931). На базі агрономічного факультету в 1922 р. при КПІ було створено Київський сільськогосподарський інститут, який вже в 1923 р. став самостійним вищим навчальним закладом.
Із розвитком аграрної науки, зміцненням матеріально-технічної бази та науково-педагогічного забезпечення на факультеті створювали нові кафедри, зростали потреби виробництва у фахівцях з глибокою вузькопрофільною підготовкою. Так, ще в далекому 1922 р. на агрономічному факультеті було відкрито кафедру ґрунтознавства, а в 1925 р. сформовано самостійну кафедру агрохімії. На базі зазначених кафедр у 1930 р. організовано факультет агрохімії і ґрунтознавства для підготовки агрохіміків-ґрунтознавців. Першим деканом цього факультету став З. К. Лісовий, пізніше його очолювали: М. І. Григорьєв, М. Б. Гіліс, М. М. Городній, Б. М. Подолич, П. А. Гірко, Д. Й. Лаврентович, А. І. Сірий, А. Г. Сердюк, В. А. Копілевич, А. В. Бикін, Н. М. Рідей, Б. В. Борисюк, О. Л. Тонха.
Після побудови навчальних корпусів КСГІ у Голосієві (1926–1927) свою діяльність у складі інституту продовжив і агрономічний факультет, котрий став провідним у виші. Деканами факультету до 1941 р. були відомі вчені й педагоги: професори Є. П. Вотчал (1931–1934), І. М. Шоголів (1934–1936), А. Г. Михаловський (1936–1940), доц. Ю. П. Манойленко (1940–1941).
Уже на другий день Другої світової війни директор Т. С. Долгополов, студенти агрономічного факультету М. Білоножко, І. Кармазін, П. Письменний, І. Лебідь та ін. стали бійцями винищувального батальйону, який територіально розташовувався в лівому секторі оборони Києва. До лав Червоної армії вступили понад 1000 студентів і співробітників голосіївських інститутів.
У цей час агрономічний факультет у числі інших факультетів інституту з частиною викладачів і студентів був евакуйований у м. Алма-Ата, де на базі Казахського сільськогосподарського інституту працював і далі. Викладачі з України передавали свої знання і досвід молоді з метою підготовки висококваліфікованих фахівців — національних кадрів для потреб Казахстану та звільненої від фашистської окупації України.
Велику допомогу із пропаганди та впровадження прогресивних технологій вирощування зернових та інших культур надавали київські вчені сільськогосподарським підприємствам, що з вдячністю сприймалося казахським народом.
У грізні роки війни героїзмом і славою відзначений ратний подвиг викладачів та студентів агрономічного факультету. Відважного розвідника М. А. Білоножка (в майбутньому — проф.), нагороджено орденом Вітчизняної війни І ступеня, чотирма орденами Червоної зірки, орденом Слави двох ступенів, двома медалями «За відвагу» та іншими державними нагородами. Штурмана бомбардувальної авіації далекої дії І. С. Руденка (доц., декан факультету), нагороджено орденами Бойового червоного прапора, Вітчизняної війни двох ступенів і багатьма медалями.
Традиційні дні поля на дослідних полях Агрономічної дослідної станції
Вручення дипломів магістрам-випускникам факультету, 2016 р.
3-тя група 4-го курсу факультету — краща спортивна група НУБіП України, 2017 р.
Хорова група студентів агробіологічного факультету НУБіП УкраїниВідзначені низкою бойових орденів та медалей артилерист М. І. Петренко (доцент), танкіст А. П. Довбах (доцент), комісар М. Г. Городній (професор, завідувач кафедри), кулеметник О. С. Устименко (професор, завідувач кафедри), рядовий М. О. Зеленський (професор, завідувач кафедри), рядовий М. Я. Палієнко (доцент), лейтенант М. І. Голобородько (доцент), рядовий В. М. Каліберда (доцент), рядовий В. І. Мойсеєнко (професор, завідувач кафедри), сержант О. Г. Яворський (професор, завідувач кафедри), мічман М. М. Михайленко (доцент) та ін.
Після звільнення Києва і України від фашистів агрономічний факультет повернувся в Голосієво. Паралельно з навчальним процесом студенти та співробітники активно працювали над відбудовою корпусів і всієї інфраструктури інституту. У повоєнний час (з 1944 р.) агрономічний факультет у різні періоди очолювали: доценти Ю. П. Манойленко, М. Ф. Хохол, М. Д. Рижутін, Б. М. Подоліч, А. К. Пархоменко, М. Я Дмитришак, О. Л. Тонха, І. О. Антіпов, В. І. Рожко; професори С. О. Золотарьов, А. Г. Михаловський, П. Г. Гірко, М. Г. Городній, О. Ю. Барабаш, І. М. Гудков, В. П. Ґудзь, С. П. Танчик, А. В. Бикін, Г. І. Демидась, В. О. Забалуєв.
За роки існування факультет підготував десятки тисяч фахівців для сільськогосподарського виробництва. Почесне звання Героя присвоєно 20 випускникам факультету. Серед них: Герой України і Герой соціалістичної праці О. Г. Боровик, тричі Герой соціалістичної праці Т. Д. Лисенко, двічі Герой соціалістичної праці Г. Є. Буркацька; Герої соціалістичної праці А. І. Бувсуновський, Н. Н. Братко, В. М. Вірний, Г. О. Ільченко, К. П. Кисельов, М. В. Шиян, М. П. Помазан. Звання «Заслужений агроном України» мають В. М. Бова, О. П. Коломієць, Р. К. Левченко, І. П. Музичук та ін. Лауреатами Ленінської та Державних премій є: С. П. Заїка, В. П. Зосімович, О. К. Коломієць, Т. Д. Лисенко, В. В. Моргун, І. П. Чучмій, М. М. Городній, А. Г. Сердюк; ініціатори руху в Україні за одержання 500 центнерів цукрових буряків із гектара М. С. Демченко і М. В. Гнатенко; акад. НАН України В. В. Моргун, акад. НААН М. М. Городній, В. Ф. Зубенко, В. А. Кравченко, В. Ф. Сайко, М. М. Кирик, М. П. Лісовий, О. Г. Тараріко, Г. А. Мазур, І. М. Гудков, акад. РАН М. І. Дзюбенко, акад. АН СРСР Т. Д. Лисенко та ін., чл.-к. НАН України Н. В. Заїменко, члени-кореспонденти НААН України А. Д. Балаєв, А. В. Бикін, С. М. Каленська, С. П. Танчик, В. В. Хареба, А. Г. Сердюк, В. Г. Лисанюк та ін.
У 1996 р. на базі кафедри плодоовочівництва було створено плодоовочевий факультет, який очолювали доценти В. Т. Гонтар та Б. М. Мазур. У 2001 р. чотири факультети: агрономічний, плодоовочевий, агрохімії і ґрунтознавства та захисту рослин і біотехнології, об’єднано в навчально-науковий інститут (ННІ) рослинництва, ґрунтознавства та екології. Згодом його перейменовували на ННІ виробництва та переробки продукції рослинництва; ННІ рослинництва та ґрунтознавства. У різні роки інститутом керували: професори С. П. Танчик, Г. І. Подпрятов, В. О. Забалуєв, Г. І. Демидась. У 2009 р. агрономічний і плодоовочевий факультети, а також факультет агрохімії і ґрунтознавства об’єднано в агробіологічний. Деканами факультету були доценти О. Л. Тонха, І. О. Антіпов та В. О. Забалуєв.
З метою оптимізації структури університету, покращення якості підготовки фахівців з агрономії, плодоовочівництва та виноградарства, селекції сільськогосподарських культур, агрохімії і ґрунтознавства; інтеграції результатів наукових досліджень в навчальну та виробничу діяльність НУБіП України, згідно з наказом ректора від 26 грудня 2014 р. № 1458, агробіологічний факультет став окремим структурним підрозділом університету, а навчально-науковий інститут (ННІ) припинив своє існування.
Нині колектив агробіологічного факультету очолює д.с.-г.н., доц. О. Л. Тонха. На факультеті готують фахівців ОС «Бакалавр» і «Магістр» за спеціальностями «Агрономія» та «Садівництво і виноградарство». Навчальний процес забезпечують 12 кафедр. На факультеті навчаються понад 1200 студентів денної та заочної форм.
Лише за останні 10 років науково-педагогічні працівники факультету видали понад 100 підручників, навчальних посібників, практикумів та довідників. Окрім того, написано десятки монографій та отримано авторські свідоцтва, опубліковано приблизно 2000 наукових статей, підготовлено навчальні програми з фундаментальних і фахових дисциплін.
Агробіологічний факультет НУБіП України є одним із провідних серед аналогічних факультетів сільськогосподарських вишів України як за методичним забезпеченням навчального процесу, так і за рівнем підготовки агрономічних кадрів згідно зі світовими стандартами.
БИКІНА. В. Бикін — завідувач кафедри, член-кореспондент НААН України.
Народився 9 серпня 1963 р. в с. Конятин Сосницького району Чернігівської області. У 1989 р. закінчив факультет агрохімії та ґрунтознавства УСГА.
Високопрофесійний викладач. Упродовж 24 років читає лекції студентам ОС «Бакалавр» і «Магістр»; проводить наукову і методичну роботу.
Автор і співавтор приблизно 170 наукових, науково-методичних і навчально-методичних праць. Під його керівництвом підготовлено та успішно захищено 11 кандидатських дисертацій.
Нагороджений «Знаком пошани» Міністерства аграрної політики України.
Викладання агрохімії в Києві для студентів агрономічної спеціальності почалося в 1921 р., коли на кафедру загального землеробства агрономічного факультету Київського політехнічного інституту на посаду доцента було запрошено О. І. Душечкіна, який читав курс «Хімія добрив». У 1923 р. у складі Київського сільськогосподарського інституту, створеного у 1921 р. на базі агрономічного факультету політехнічного інституту, було організовано кафедру агрохімії. У 1929 р., коли сільськогосподарський інститут розмістився в Голосієві, кафедра агрохімії була в четвертому навчальному корпусі, а з 1930 р. до сьогодні — у другому навчальному корпусі. В 2001 р. її було перейменовано на кафедру агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О. І. Душечкіна.
З 1934 р. на кафедрі разом із основним курсом з агрохімії читали такі курси: «Біохімічні основи застосування добрив», «Методи біохімічних досліджень» і «Система удобрення культур». Окрім завідувача, в штаті кафедри було ще 2 професори (В. С. Денісієвський, П. А. Гірко), 3 доценти (І. Л. Колоша, М. Б. Гіліс, І. С. Миронівський). При кафедрі організували відкритий семінар, у якому брали участь і викладачі інших кафедр. Робота семінару була спрямована на підвищення кваліфікації викладацького складу.
У довоєнний період аспірантуру при кафедрі агрохімії закінчили 30 осіб. Вчені кафедри працювали над вивченням трансформації у ґрунті азоту, фосфору, калію, кальцію, способів підвищення ефективності добрив, обґрунтуванням системи удобрення окремих сільськогосподарських культур і дослідженнями якості їх врожаю.
Під час Другої світової війни провідні фахівці кафедри евакуювалися до м. Алма-Ата, де працювали в різних навчальних закладах і виробничих установах. У 1944 р. сільськогосподарський інститут повернувся до Києва, і співробітники кафедри на чолі з О. І. Душечкіним, обраним у 1945 р. академіком АН УРСР, продовжили після відбудови корпусу № 2 навчальну та науково-дослідну роботу.
На цей час навчальний процес на кафедрі здійснювали 11 викладачів, із них — 2 професори, 9 доцентів та навчально-допоміжний персонал у кількості 6 осіб. Середній вік викладачів кафедри становив 45,5 років.
Для поглиблення агрономічних знань студентів, їх наукового і практичного рівня підготовки кафедра агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О. І. Душечкіна тісно співпрацює з відокремленими підрозділами НУБіП України, науковими інститутами НААН України, Державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції, ДУ «Держґрунтохорона», різними підприємствами державної та приватної форм власності, відомими світовими брендами («Сингента», «Крафт Фудз», «Байєр» та ін.).
Наукові дослідження кафедри спрямовані на агрохімічне забезпечення та агроекологічне обґрунтування використання добрив, вивчення трансформації сполук азоту, фосфору, калію, мікроелементів та важких металів у системі «ґрунт–рослина–добриво–довкілля»; розроблення ресурсозаощадливих систем удобрення сільськогосподарських культур, удосконалення технологій їх вирощування для підвищення стресостійкості.
У межах наукових досліджень університету кафедра виконує НДР «Розроблення системи дистанційного моніторингу стану посівів для раціонального використання добрив» (співвиконавець — доц. Н. А. Пасічник).
КОПІЛЕВИЧВ. А. Копілевич — завідувач кафедри (з 1999 р.), Соросівський ад’юнкт-професор (1995), член АН Нью-Йорку (1995). Заслужений винахідник України (1998). Відмінник аграрної освіти і науки ІІ ступеня (2004).
Народився 14 березня 1949 р. в с. Яхнівка Ніжинського району Чернігівської області. В 1972 р. закінчив факультет агрохімії і ґрунтознавства УСГА, у 1976 р. — аспірантуру при кафедрі фізичної і колоїдної хімії. З 1989 р. — докторант кафедри неорганічної та аналітичної хімії УСГА. У 1996 р. був обраний деканом факультету агрохімії і ґрунтознавства. У 2001–2014 рр. обіймав посаду директора Природничо-гуманітарного навчально-наукового інституту НАУ, пізніше — НУБіП України.
Високопрофесійний викладач. 40 років проводить навчання студентів ОС «Бакалавр» і «Магістр» за спеціальностями: «Загальна і неорганічна хімія», «Аналітична хімія», «Хімія навколишнього середовища», «Біонеорганічна хімія».
Автор і співавтор приблизно 750 наукових, науково-методичних і навчально-методичних праць, зокрема 50 підручників, навчальних посібників та лабораторних практикумів, 256 авторських свідоцтв і патентів. Підготував 6 кандидатів наук за спеціальністю «Неорганічна хімія».
Відзначений державними та відомчими нагородами, почесними грамотами Кабінету Міністрів України (2008) та Верховної Ради України (2010).
Кафедру засновано у складі сільськогосподарського відділення Київського політехнічного інституту з часу його створення в 1898 р. Після відокремлення сільськогосподарського інституту від КПІ у 1923 р. кафедру хімії почергово очолювали професори В. О. Ізбеков, М. Г. Григор’єв, доценти М. Г. Човник та Я. П. Межений.
У 1954 р. завідувачем кафедри неорганічної і аналітичної хімії став проф. Є. М. Скобець. Він започаткував школу електрохімічних методів досліджень біогеохімічних об’єктів, яка функціонує і нині. З 1978 до 1999 р. завідувачем кафедри був проф. Л. М. Щегров, під керівництвом якого створено напрям досліджень із хімії фосфатів двовалентних металів.
З 1999 р. і донині керівником кафедри є заслужений винахідник України, д.х.н., проф. В. А. Копілевич.
Теперішня назва кафедри — аналітичної і біонеорганічної хімії та якості води, була затверджена Вченою радою університету в 2006 р.
Кафедра забезпечує підготовку студентів ОС «Бакалавр» і «Магістр» за 6 спеціальностями: «Агрономія», «Захист рослин», «Екологія», «Біотехнологія», «Ветеринарна медицина», «Водні біоресурси та аквакультура» з 15 навчальних дисциплін хімічного і хіміко-екологічного спрямування, виконання бакалаврських і магістерських дипломних робіт; готує аспірантів та докторантів за спеціальностями «Неорганічна хімія» і «Екологічна безпека».
Наукові дослідження кафедра проводить за трьома напрямами: регульований синтез індивідуальних та азотовмісних фосфатів заданого складу і біологічної дії; розроблення теоретичних основ електрохімічного визначення біогенних елементів в об’єктах навколишнього середовища; дослідження показників якості та безпеки використання води в агросфері та утилізації осадів стічних вод.
Тільки за останні 10 років викладачами та аспірантами кафедри підготовлено і видано 8 підручників, 35 навчальних посібників, 150 методичних розробок, лабораторних практикумів, вказівок для самостійної роботи; надруковано 290 наукових статей; одержано 230 патентів на винаходи, синтезовано приблизно 100 нових хімічних сполук, як технічних і біологічних матеріалів, завершено розроблення нового покоління аналізатора для визначення 20 хімічних елементів у водних розчинах: Pb, Cu, Cd, Sn, Zn, Hg, As, Ni, Co, Mn, Fe, Se, I, Cr, Na, K, Ca, NH4+, NO3–, F–.
Колектив кафедри формувався і продовжує наповнюватися випускниками власної аспірантури (7 НПП) та науково-педагогічними працівниками, які закінчили хімічні факультети Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
Науково-педагогічну роботу на кафедрі проводять 2 доктори хімічних наук, професори; 8 кандидатів хімічних наук, доцентів.
ЖЕМОЙДАВ. Л. Жемойда — завідувач кафедри. Відмінник освіти України. Заслужений науково-педагогічний працівник НУБіП України.
Народився 18 жовтня 1953 р. в с. Рахнівка Гайсинського району Вінницької області. У 1979 р. закінчив агрономічний факультет УСГА. З 1982 р. — аспірант, а з 1985 р. — асистент, доцент, завідувач кафедри.
Автор і співавтор близько 200 наукових та навчально-методичних праць, серед яких більше ніж 50 статей у фахових виданнях України та ближнього зарубіжжя, 2 підручники з грифом МОН України, 2 монографії. Самостійно та у співавторстві створив 11 гібридів кукурудзи, має 20 авторських свідоцтв на методи селекції та самозапильні лінії кукурудзи, люцерни, жита, квасолі. Є керівником державної та двох госпдоговірних наукових тематик. Під його керівництвом захищено 3 кандидатські дисертації, нині готує 2 аспірантів стаціонарної та заочної форм навчання. Голова Всеукраїнського конкурсу «Юний селекціонер», а також секції «Селекція і генетика» Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідних робіт учнів-членів МАН України.
Нагороджений нагрудним знаком МОН України «За наукові досягнення», почесними грамотами «За особливі заслуги перед НАУ, НУБіП України», Подякою міського голови м. Києва, Подякою міністра освіти і науки України та Президента Академії наук України тощо.
У 1912 р. проф. В. В. Колкунов, завідувач кафедри загального землеробства і селекції рослин сільськогосподарського відділення Київського політехнічного інституту, почав читати курс з селекції рослин. Офіційно як самостійний підрозділ кафедра селекції та насінництва була створена в 1936 р. Її очолив д.с.-г.н., д.б.н., проф. В. М. Лебедєв — відомий генетик і селекціонер, соратник М. І. Вавилова. Розробки наукової школи професора В. М. Лебедєва були пов’язані з цитологічними генетико-селекційними дослідженнями з віддаленої гібридизації.
У роки війни кафедру було евакуйовано. У 1944 р. вона відновила навчальну та науково-дослідну роботу в Голосієві під керівництвом В. М Лебедєва. Він і колектив викладачів кафедри (акад. AH УРСР М. М. Гришко, доценти І. І. Болсунов, З. A. Кожухов, В. Д. Сакало, ас. М. Ф. Ковалевська) читали лекції з генетики, селекції та насінництва. З 1948 р. після сумно відомої сесії ВАСГНІЛ та наступного гоніння вчених-генетиків кафедрою керував к.б.н., доц. П. Ф. Плесецький. Після його раптової смерті в 1949 р. кафедру було приєднано до кафедри фізіології рослин і мікробіології, якою завідував доц. Ф. І. Завгородній.
У 1952 р. кафедру селекції та насінництва очолив заслужений працівник вищої школи, д.с.-г.н., проф. М. О. Зеленський, автор понад 300 наукових і методичних розробок у галузі селекції та насінництва сільськогосподарських культур.
Протягом 1987–1993 рр. кафедру очолював к.с.-г.н., доц. А. К. Пархоменко, а з 1993 р. — д.б.н., проф. Л. К. Тараненко. З січня 1998 до 2000 р. кафедрою завідувала д.б.н. Т. В. Чугункова. У 1998 р. кафедру селекції було об’єднано з кафедрою фізіології рослин, а з січня 2000 р. вона знову стала самостійною.
У 2000 р. кафедру генетики, селекції і насінництва, яка з 2002 р. має ім’я проф. М. О. Зеленського, очолив к.с.-г.н., доц. В. Л. Жемойда.
З 2011 р. кафедрою керував к.б.н. М. Ф. Парій, а в 2014 р. знову В. Л. Жемойда. Розпочався новий етап розвитку роботи кафедри із залученням у навчальний і науковий процес сучасних методів молекулярної генетики та біотехнології.
До Державного реєстру сортів рослин України занесені сорти:
пшениці озимої, жита озимого, вики ярої, ріпаку озимого та ярого, квасолі, люцерни, гібриди та самозапилені лінії кукурудзи.
Основним напрямом наукових досліджень співробітників кафедри є розроблення питань прикладної генетики, методів селекції та насінництва і створення високопродуктивних сортів та високо-гетерозисних гібридів сільськогосподарських культур.
БАЛАЄВА. Д. Балаєв — завідувач кафедри, член-кореспондент НААН.
Народився 2 листопада 1949 р. в м. Києві. Закінчив Українську сільськогосподарську академію в 1979 р. за спеціальністю «Агрохімія і ґрунтознавство». В НУБіП України працює з 1979 р., де пройшов шлях від молодшого наукового співробітника, асистента кафедри до професора в 1998 р. Посаду завідувача кафедри обіймає з 2001 р. У 1986 р. захистив кандидатську дисертацію, а в 1997 р. — докторську. Член-кореспондент НААН з 2016 р.
Запропонував нову концепцію сутності родючості ґрунтів як складного явища, характерного для природних і штучних систем, та показав можливість відновлення родючості чорноземів Лісостепу і Степу України на основі забезпечення в них бездефіцитного балансу гумусу та впровадження ґрунтозахисних технологій вирощування культур. Автор підручника і багатьох посібників. Під його керівництвом захищено 8 кандидатських і 1 докторська дисертація.
Кафедра була заснована в 1922 р., її керівником призначили проф. Ф. І. Левченка. При кафедрі створено ґрунтово-геологічний музей, в якому експонували моноліти ґрунтів України, Середньої Азії, Алтаю, Сибіру та інших регіонів Росії. В 20-ті рр. викладачі кафедри проводили обстеження ґрунтів України і Середньої Азії та створили першу карту ґрунтів України масштабу 1:1000000 (видана у 1928 р.). Загалом, науково-дослідна робота кафедри в довоєнні роки стосувалася розроблення методів механічного та агрегатно-дисперсного аналізу ґрунтів, класифікації ґрунтів за механічним і агрегатним складом (М. М. Годлін), а також нових методів хімічного аналізу ґрунтів (П. В. Захарчук). У 1930 р. кафедру очолив проф. М. М. Годлін. Початок 50-х рр. ознаменувався виходом у світ докладної монографії «Почвы УССР» (1951) за редакцією проф. М. М. Годліна.
У 50–60-ті рр. співробітники кафедри досліджували ґрунтовий покрив цілинних земель Казахстану, проводили великомасштабне обстеження ґрунтів господарств України, за яким було складено 540 карт і приблизно 1500 агрономічних картограм. Під керівництвом проф. А. І. Зражевського (завідувач кафедри у 1962–1973 рр.) досліджували біологію ґрунтів, трансформацію органічної речовини за їх різного використання, бонітування і якісну оцінку ґрунтів.
Із приходом на посаду завідувача кафедри визначного представника агрономічного ґрунтознавства, проф. М. К. Шикули розпочалися дослідження, спрямовані на розроблення прийомів і технологій захисту ґрунтів від ерозії, а в подальшому — на обґрунтування і впровадження ґрунтозахисного землеробства в різних ґрунтово-кліматичних зонах України.
У 90-ті рр. на кафедрі відбувся якісний стрибок у розвитку наукових досліджень. Доценти кафедри А. І. Сірий, О. Ф. Гнатенко, А. Д. Балаєв захистили докторські дисертації, багато молодих науковців стали кандидатами наук і викладачами. На цей період припадає видання показових у ґрунтозахисному землеробстві України колективних монографій кафедри — «Відтворення родючості ґрунтів у ґрунтозахисному землеробстві» та «Ґрунтозахисна біологічна система землеробства», у яких узагальнено результати 25-річних досліджень з розкриття механізмів відтворення родючості ґрунтів та обґрунтування технологій з мінімізацією обробітку ґрунту і біологізацією землеробства.
За весь час роботи кафедра підготувала 21 доктора наук і приблизно 100 кандидатів наук; було видано 75 підручників, навчальних посібників і монографій, отримано 27 авторських свідоцтв на винаходи та патентів. Члени кафедри відзначені високими науковими званнями: академіки НААН — О. Г. Тараріко, С. Ю. Булигін, члени-кореспонденти НААН — А. Д. Балаєв, В. А. Величко), заслужений діяч науки і техніки М. К. Шикула, лауреати Державної премії України — О. Г. Тараріко, М. К. Шикула. Багато викладачів кафедри відзначені урядовими та науковими нагородами.
АНТРАПЦЕВАН. М. Антрапцева — завідувач кафедри. Заслужений науково-педагогічний працівник НУБіП України.
В 1972 р. закінчила факультет технології неорганічних речовин Московського хіміко-технологічного інституту ім. Д. І. Менделєєва. В 1984 р. захистила кандидатську дисертацію, а в 1998 р. — докторську. З 1979 р. працює в НУБіП України: у 1979–1999 рр. — на кафедрі неорганічної та аналітичної хімії (старший науковий співробітник, аспірант, асистент, з 1989 р. — доцент, з 1999 р. — професор). У 2000 р. очолила кафедру загальної хімії.
Автор і співавтор підручників «Хімія» та «Загальна хімія», 14 типових програм, 22 навчально-методичних посібників, понад 70 лабораторних практикумів та методичних розробок, профільованих для студентів НУБіП України різних спеціальностей.
Опублікувала понад 60 статей щодо впровадження сучасних форм, методів та методик підвищення якості навчання студентів; є постійним учасником міжнародних і всеукраїнських конференцій з теорії та методики навчання фундаментальних дисциплін у вищій школі.
Автор монографії, більше ніж 550 наукових публікацій, зокрема, понад 300 статей, 6 науково-методичних рекомендацій для НДІ, агропромислових підприємств та ВНЗ України, 140 патентів на винаходи, підготувала 5 кандидатів наук.
Відзначена Почесними грамотами Міністерства аграрної політики України (2003, 2008), Подякою голови Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації (2008), Почесними грамотами НУБіП України.
Кафедру створено на початку 2000 р. У 2001–2014 рр. кафедра входила до складу Природничо-гуманітарного ННІ, з 2015 р. функціонує в структурі агробіологічного факультету.
Кафедра забезпечує підготовку фахівців ОС «Бакалавр» з семи навчальних дисциплін.
За останні 3 роки видано: 2 підручники, 9 навчальних посібників (1 — англійською мовою); 2 типові програми дисциплін, термінологічний словник з хімії англійською мовою, понад 30 лабораторних практикумів, профільованих для різних спеціальностей.
Наукова діяльність зосереджена на проведенні досліджень за основним напрямом кафедри: хімія моно- і поліфосфатів двовалентних металів та їх твердих розчинів. Співробітники виконують держбюджетну фундаментальну науково-дослідну роботу (науковий керівник — доц. О. Д. Кочкодан) та 4 прикладні ініціативні теми, зареєстровані в УкрІНТЕІ.
За результатами наукової роботи лише протягом 2015–2017 рр. підготовлено та опубліковано монографію та 94 статті. Отримано 19 патентів України. Всі викладачі кафедри мають h-індекс за міжнародною наукометричною базою даних Scopus.
За результатами завершених наукових тем підготовлено 4 науково-методичні рекомендації з цілеспрямованого синтезу нових фосфатів з мікроелементами; розроблено технічні умови для виробництва і застосування двох нових мінеральних кормових добавок для сільськогосподарських тварин.
Практичне значення вперше синтезованих і всебічно досліджених 40 твердих розчинів гідратованих фосфатів та 42 твердих розчинів безводних фосфатів двовалентних металів випробувано в дослідно-виробничих умовах в якості препаратів для обробки насіння сосни та ялини, органо-мінерального добрива з мікроелементами для вирощування сіянців туї західної, препаратів для вирощування дубового шовкопряду та нових мінеральних кормових добавок для великої рогатої худоби. За результатами цих випробувань отримано 14 актів впровадження.
Вчені кафедри активно співпрацюють з низкою провідних вітчизняних і закордонних університетів та науково-дослідних установ: Ізраїльським океанографічним та лімнологічним науково-дослідним інститутом (м. Хайфа, Ізраїль), в якому проходила наукове стажування старший викладач О. О. Кравченко; Технічним університетом Варни (Болгарія); Університетом харчових технологій (м. Пловдив, Болгарія); Гродненським державним аграрним університетом (Білорусь) тощо.
Викладачі кафедри активно долучаються до волонтерської допомоги бійцям АТО.
ТАНЧИКС. П. Танчик — завідувач кафедри, член-кореспондент НААН. Заслужений діяч науки і техніки України. Відмінник освіти України. Заслужений науково-педагогічний працівник НУБіП України. Ветеран праці.
Народився 27 березня 1951 р. в с. Житні Гори Рокитнянського району Київської області. У 1979 р. закінчив агрономічний факультет УСГА.
Висококваліфікований викладач. 40 років читає лекції із «Землеробства», «Рослинництва», «Сучасних систем землеробства» студентам ОС «Бакалавр» і «Магістр», а також слухачам ННІ післядипломної освіти НУБіП України; проводить наукову, методичну та виховну роботу.
Автор і співавтор понад 300 наукових, навчальних, науково-методичних і навчально-методичних праць, з яких: 7 підручників, 9 навчальних посібників та 7 монографій. Під його керівництвом підготовлено й успішно захищено 19 кандидатських та 2 докторські дисертації.
Відзначений державними та відомчими нагородами: Кабінету Міністрів України (2004), Міністерства аграрної політики України (2001), Президії Національної академії аграрних наук України (2001), нагрудним знаком МОН України «Відмінник освіти України» (2005), трудовими відзнаками «Знак пошани» (2008) та «Відмінник аграрної освіти і науки» (2009) Мінагрополітики України.
Кафедру створено в 1898 р. при сільськогосподарському відділенні КПІ. Спочатку вона мала назву «кафедра загального хліборобства». Першим завідувачем (1898–1912) став проф. А. В. Ключаров. Основними навчальними та науковими напрямами діяльності кафедри були: ґрунтознавство, механічний обробіток ґрунту, луківництво, система удобрення тощо.
З 1912 до 1930 р. кафедрою керував проф. В. В. Колкунов. У 1930 р. її об’єднали з кафедрою агрохімії, яку очолював О. І. Душечкін. У 1932 р. кафедра загального землеробства відновилась як самостійна. Очолив її проф. А. Г. Михаловський, який перебував на цій посаді до 1969 р. За його безпосередньою участю було створено дослідне поле «Теремки». Наступні 10 років кафедрою керував доц. І. С. Руденко. У 1980–1985 рр. посаду завідувача кафедри обіймав проф. О. Г. Яворський. Під його керівництвом розроблено велику програму наукових досліджень з вивчення різних систем обробітку ґрунту в сівозміні та його вплив на показники родючості й урожайність сільськогосподарських культур.
У 1985–1990 рр. керівництво кафедрою здійснював проф. І. В. Веселовський. Основним напрямом його наукової роботи було опрацювання інтегрованої системи заходів захисту посівів від бур’янів.
Проф. В. П. Ґудзь працював на кафедрі землеробства та гербології з 1961 р. Пройшов шлях від студента-дипломника до асистента, кандидата та доктора сільськогосподарських наук, завідувача кафедри (з 1990 до 2001 р.), декана агрономічного факультету, академіка АНВО України.
З 2001 до 2002 р. кафедрою завідував доц. О. П. Кротінов, який опублікував понад 80 наукових праць, 4 з яких — навчальні посібники. З 2001 до 2003 р. О. П. Кротінов був заступником директора ННІ рослинництва та ґрунтознавства НАУ, а з 1997 до 2002 р. працював заступником декана агрономічного факультету.
З 2002 р. і дотепер кафедру землеробства та гербології очолює проф. С. П. Танчик. Пройшов шлях від студента-дипломника до професора, члена-кореспондента НААН, заслуженого діяча науки і техніки України.
Науково-дослідницька робота колективу кафедри спрямована на наукове обґрунтування та розроблення систем екологічного землеробства за різного ресурсного забезпечення в Лісостепу України та окремих їх ланок: сівозміни, механічного обробітку ґрунту, контролю забур’яненості ріллі, сучасних адаптивних технологій вирощування сільськогосподарських культур. При кафедрі діє сертифікована проблемна наукова лабораторія «Гербологія».
Кафедра бере участь у міжнародному проекті «TEMPUS TACIS» «From soie to consumes» спільно з Гентським університетом (Бельгія) та Гумбольдським університетом (Німеччина), співпрацює з провідними зарубіжними компаніями світу: «Сингента», «Дюпон», «Сумі Агро Юроп Лімітед» (Великобританія), «Доу Агро Саєнсіс» (Австрія), «Нусід» (США).
ДЕМИДАСЬГ. І. Демидась — завідувач кафедри, академік АНВО України. Відмінник освіти України. Заслужений працівник сільського господарства України.
Народився 17 квітня 1953 р., у 1972 р. закінчив Комаргородський сільськогосподарський технікум, а в 1980 р. — Українську сільськогосподарську академію.
Високопрофесійний викладач. 35 років читає лекції з дисциплін «Кормовиробництво», «Луківництво» студентам ОС «Бакалавр» і «Магістр», а також слухачам ННІ післядипломної освіти НУБіП України; проводить наукову і методичну роботу.
За період роботи в університеті обіймав керівні посади: декана агрономічного факультету (2006–2009), директора ННІ рослинництва та ґрунтознавства (2009–2011), заступника директора ННІ рослинництва, екології і біотехнологій (2011), директора ННІ рослинництва, екології і біотехнологій (2011–2015).
У 2007 р. очолював робочу групу з розроблення галузевих стандартів вищої освіти (ОКХ, ОПП, засобів діагностики якості вищої освіти) за напрямом підготовки фахівців «Агрономія».
Автор понад 350 наукових праць, серед яких: 3 монографії, 7 підручників, 9 посібників, понад 50 методичних розробок і навчальних програм. У співавторстві розробив 7 стандартів вищої освіти. Підготував 6 кандидатів наук.
Має низку нагород, серед яких — золота медаль виставки «Смугові посіви в інтенсифікації та біологізації кормовиробництва 2013 р.» (у співавторстві).
Кафедра бере свій початок із реорганізованої кафедри меліорації і агрометеорології, заснованої ще в 1967 р. Першим її завідувачем був М. О. Бєсєднов — відомий учений-меліоратор із питань вторинного засолення земель. У 1973 р. на базі кафедри меліорації та агрометеорології була створена кафедра меліорації та луківництва, яку очолив д.с.-г.н., проф. В. І. Мойсеєнко. Тоді ж на кафедрі почали викладати дисципліну «Кормовиробництво» і проводити роботу з розроблення основ інтенсифікації галузі, у зв’язку з чим виникла наукова та виробнича потреба в реорганізації кафедри.
У 1989 р. її перейменовано на кафедру кормовиробництва та сільськогосподарської меліорації. Протягом 1994–1997 рр. кафедрою завідував д.с.-г.н, проф. А. М. Фомічов — автор кількох сортів кормових буряків, науковий керівник 13 кандидатів наук. З 1998 до 2004 р. колектив кафедри очолювала к.с.-г.н., доц. Л. М. Єрмакова — відомий фахівець у галузі кормовиробництва. На базі кафедри кормовиробництва та сільськогосподарської меліорації в 2002 р. була створена кафедра меліорації, якою впродовж 2002–2007 рр. завідував д.т.н., проф., акад. НААН М. І. Ромащенко. У 2004 р. шляхом об’єднання кафедри рослинництва та частини кафедри кормовиробництва і сільськогосподарської меліорації (напрям — «Кормовиробництво») була створена кафедра рослинництва та кормовиробництва.
У 2011 р. організовано кафедру кормовиробництва і меліорації, завідувачем якої призначено д.с.-г.н., проф. Г. І. Демидася. У 2012–2015 рр. в. о. завідувача кафедри був к.с.-г.н., доц. В. П. Коваленко. У 2014 р. кафедру кормовиробництва і меліорації перейменовано на кафедру кормовиробництва, меліорації і метеорології. Відтоді (з 2015) її очолює відмінник освіти України, акад. АНВО України, заслужений працівник сільського господарства України, д.с.-г.н., проф. Г. І. Демидась.
Кафедра є однією з провідних випускових кафедр агробіологічного факультету; вона вдало поєднує навчальну та науково-дослідну роботу з виробництвом.
Основне призначення кафедри — набуття випускниками НУБіП України кваліфікованої підготовки з питань забезпечення тваринницької галузі високопоживними кормами і сировиною для їх виготовлення, а також технічного забезпечення, контролю та оптимального керування меліоративними і метеорологічними процесами в сільськогосподарському виробництві.
На кафедрі здійснюється підготовка аспірантів та докторантів за спеціальністю «Кормовиробництво і луківництво».
ФЕДОСІЙІ. О. Федосій — в. о. завідувача кафедри.
Народився 6 липня 1982 р. в с. Деренківець Корсунь-Шевченківського району Черкаської області. Після завершення навчання в аспірантурі на кафедрі овочівництва НАУ (2004–2007) працював асистентом кафедри. У 2007 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Обґрунтування елементів технології вирощування капусти савойської в Лісостепу України»(керівник — д.с.-г.н., проф. О. Я. Жук).
Автор понад 20 друкованих праць, 3 навчальних посібників і 6 монографій. Викладає дисципліни «Картоплярство», «Овочівництво», «Післязбиральна доробка плодів, овочів та винограду» і «Органічне овочівництво». Працює над узагальненням передового досвіду вирощування картоплі.
Кафедра овочівництва самостійно працює з 1995 р. — після створення плодоовочевого факультету, коли кафедру плодоовочівництва було розділено на три окремі: овочівництва, садівництва і закритого ґрунту. Після утворення плодоовочевого факультету з 1995 р. до 2001 р. кафедрою завідував д. с.-г. н., проф., акад. УААН та ВО України, заслужений працівник народної освіти О. Ю. Барабаш. Відтоді завдяки його широкому світогляду розпочинається новий етап розвитку кафедри. Підготував 25 кандидатів наук. Почала працювати спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора сільськогосподарських наук зі спеціальності 06.01.06 — «Овочівництво».
Надалі кафедрою завідували: д.с.-г.н., проф. З. Д. Сич (2001–2014 рр.), к.с.-г.н., доц. І. М. Бобось (2014–2016 рр.). Вони примножили започатковані надбання з актуальних проблем у галузі овочівництва. Завдяки науковцям було обладнано нові аудиторії та приміщення кафедри відповідно до вимог сучасності.
З 2016 р. кафедру очолював к.с.-г.н., доц. І. О. Федосій. У період функціонування кафедри закритого ґрунту як окремої структурної одиниці (1999–2017 рр.) її очолював д. е. н., проф. О. В. Приліпка.
У 2017 р. була проведена реструктуризація — з кафедри овочівництва і кафедри закритого ґрунту була сформована кафедра овочівництва і закритого ґрунту, яку нині очолює к.с.-г.н., доц. І. О. Федосій.
Наразі на кафедрі працюють фахівці у галузі овочівництва: д.с.-г.н., проф., акад. НААН, заслужений діяч науки і техніки України В. В. Хареба, д.с.-г.н., професор О. Я. Жук; кандидати с.-г. наук, доценти — І. О. Федосій, І. М. Бобось, І. Л. Гаврись, В. Б. Кутовенко, Ю. В. Слєпцов, О. М. Цизь, О. В. Шеметун, ст. викл. — А. І. Матвієнко. Завідувачем навчальної лабораторії працює О. А. Леонтьєва.
Колектив кафедри розробляє та вдосконалює сучасні технології вирощування овочевих культур у відкритому і закритому ґрунті. Кафедра розробила національні стандарти: «ДСТУ Капуста цвітна і броколі. Технологія вирощування. Основні положення»; «ДСТУ Капуста кольрабі. Технологія вирощування. Загальні вимоги», СОУ «Печериця двоспорова свіжа». Селекційними досягненнями кафедри овочівництва і закритого ґрунту є створення сортів гороху овочевого — «Стриж», «Натінау» та квасолі овочевої «Яринка»; гібридів огірка — «Калинка», «Приостерний», «Ніжний», «Мудрець F1», «Внучок F1», «Смушковий F1», помідора — «Стожар», «Добродій F1», «Гожий F1», «Плідний», перцю солодкого — «Добірний», «Сонячний», баклажана — «Віола», «Вагомий», дині — «Рада», штаму печериці двоспорової — «ІБК 25». Одержано 6 патентів на корисні моделі. Співробітники кафедри удостоєні Державної премії України в галузі науки і техніки за цикл робіт «Розробка наукових основ промислового грибівництва та їх практична реалізація в аграрному комплексі України».
Базами проведення наукових досліджень кафедри є НДП «Плодоовочевий сад» НУБіП України, ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція» та ВП НУБіП України «Великоснітинське навчально-дослідне господарство ім. О. В. Музиченка».
НЕСТЕРОВАЛ. О. Нестерова — завідувач кафедри.
Народилася 15 червня 1976 р. в смт Сиваське Новотроїцького району Херсонської області. В 1999 р. закінчила Херсонський державний педагогічний університет за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Хімія» та здобула кваліфікацію магістра хімії, основ екології і безпеки життєдіяльності. З 2007 р. — доцент кафедри органічного і біохімічного синтезу. В 2013 р. захистила докторську дисертацію.
Високопрофесійний викладач. Читає лекції студентам ОС «Бакалавр» факультету харчових технологій та управління якості продукції АПК, факультету захисту рослин, біотехнологій та екології. Автор і співавтор приблизно 100 наукових, науково-методичних і навчально-методичних праць, зокрема, 45 статей і 14 деклараційних патентів України на корисну модель.
З 2015 р. — завідувач кафедри органічної, фізичної і колоїдної хімії та хімії пестицидів.
Заснуванням і становленням кафедра зобов’язана відомому українському вченому, доктору хімії, проф. В. О. Плоткіну. У структурі Київського сільськогосподарського інституту кафедра самостійно існує з 1930 р. і є базовою з хімічної підготовки спеціалістів сільського господарства. Кафедра була провідною в Україні у розробленні типових програм і методичному забезпеченні навчальних процесів із загальної, фізичної, колоїдної та органічної хімії в сільськогосподарських вишах. З 1939 до 1967 р. кафедру очолював проф. Я. П. Меженний, з 1967 до 1969 р. завідувачем кафедри був проф. Е. П. Бабін, а з 1969 до 1971 р. кафедрою керував проф. П. С. Маковецький. Після реорганізації завідувачем кафедри загальної, фізичної і колоїдної хімії став проф. О. А. Стрельцов (1971–1991). У 1991–2010 рр. кафедру очолював проф. М. П. Вовкотруб.
Після останньої реорганізації у 2011р. кафедра отримала назву органічної, фізичної і колоїдної хімії та хімії пестицидів і ввійшла до структури агробіологічного факультету.
Кафедра забезпечує проведення лекційних і лабораторних занять з фундаментальних дисциплін: «Органічна хімія», «Фізична і колоїдна хімія» «Органічна і біоорганічна, фізична і колоїдна хімія», «Хімія високомолекулярних сполук».
З часу свого існування на кафедрі проводилися фундаментальні наукові дослідження і сформувались наукові школи: у сфері хімії неводних розчинів (проф. Я. П. Меженний); технології синтезу аміаку та технології поліпшення фізико-хімічних властивостей добрив (проф. О. А. Стрельцов); твердофазні основи одержання мінеральних солей, технології одержання нових видів добрив із калійних і фосфорних руд України (проф. М. П. Вовкотруб, д.х.н. І. Ф. Мулярчук). Проф. О. А. Стрельцов був одним із розробників каталізаторів синтезу амоніаку, які впроваджені у виробництво, за що нагороджений Державною премією.
За технологічними розробками кафедри у виробництво впровадили багатотоннажну продукцію: на АО «Сумихімпром» — отримання сульфату калію (1999–2001), на АО «Оріана», м. Калуш — одержання безхлорних калій-магнієвих добрив (2000–2002), на «Хімзаводі», м. Дніпродзержинськ — одержання комплексних добрив з мікроелементами (1993–1995), у цеху з виробництва органо-мінеральних добрив, м. Андрушівка (2002–2004).
На кафедрі працювали такі відомі вчені та науково-педагогічні працівники: к.х.н., проф. Я. П. Меженний, д.х.н., проф. Е. П. Бабін, д.х.н., проф. П. С. Маковецький, д.х.н., проф. О. А. Стрельцов, д.х.н., проф. С. М. Орлик, д.х.н., проф. С. В. Паховчишин, д.х.н., проф. В. М. Пінчук, д.х.н., г.н.с. І. Ф. Мулярчук, к.х.н., проф. М. П. Вовкотруб; кандидати хімічних наук, доценти: П. І. Смоленцев, М. А. Єрмеков, Т. М. Хоменко, В. О. Чорний, Г. Г. Русин, К. Г. Золотухіна, Л. Ф. Кровцова, О. С. Федун, Л. С. Дзюбенко, Я. П. Шатурський, Н. С. Пивоварова, Т. М. Якубович.
Напрями наукової діяльності: фізико-хімічні методи аналізу об’єктів природного середовища і засобів хімізації сільського господарства; одержання високочистих матеріалів з радіоактивними елементами; термінологічні особливості перекладу англомовних хімічних наукових і навчальних текстів.
КАЛЕНСЬКАС. М. Каленська — завідувач кафедри, член-кореспондент НААН. Відмінник аграрної освіти України.
Народилася 23 лютого 1960 р. в Казахстані. В 1982 р. закінчила факультет агрохімії та ґрунтознавства УСГА, у 1985 р. — педагогічний факультет УСГА. В 1988–1991 рр. навчалася в аспірантурі, в 1997–2000 рр. — у докторантурі при Інституті землеробства УААН.
Відомий учений у галузі рослинництва, енергетичних рослинних ресурсів, насіннєзнавства. Голова низки комісій державних установ України з питань аграрного виробництва. Член та експерт редколегій наукових видань. Керівник наукових вітчизняних і міжнародних проектів. Автор і співавтор більше ніж 400 публікацій. Підготувала 33 кандидати сільськогосподарських наук і 1 доктора. Проходила стажування в Чеському університеті наук про життя (Прага, Чехія); Університеті прикладних наук (Саксонія-Анхальт, Німеччина); Варшавському університеті наук про життя (Варшава, Польща); Університеті про життя (ВОСU) (Відень, Австрія).
Має багато нагород, із-поміж яких: відзнаки Міністерства АПК «Відмінник аграрної освіти» ІІ ступеня (2009) та «Знак пошани» (2005); «За вагомий внесок в розвиток освіти» НМЦ Міністерства АПК (2012); грамоти, дипломи та подяки МОН України, Мінагрополітики України, ВАК України, міського голови м. Києва, Української державної насіннєвої інспекції, НААН України, НУБіП України тощо.
Кафедра розпочала свою навчальну та науково-методичну діяльність у 1898 р. при сільськогосподарському відділенні Київського політехнічного інституту як одна з провідних на агрономічному факультеті.
Серед перших організаторів сільськогосподарського відділення при Київському політехнічному інституті та першим завідувачем кафедри рослинництва, яку очолював протягом 20 років, був проф. П. Р. Сльозкін. Одним із вагомих здобутків вченого стала організація першої в Україні контрольно-насіннєвої станції.
У 2009 р. визнана кращою випусковою кафедрою серед вишів Мінагрополітики України за напрямом підготовки фахівців «Агрономія» і отримала диплом І ступеня.
Кафедра рослинництва готує фахівців за ОС «Бакалавр», ОС «Магістр», аспірантів та докторантів. Бере участь у підготовці фахівців на факультетах: агробіологічному, захисту рослин, біотехнологій та екології, економічному, аграрного менеджменту, інформаційних технологій, гуманітарно-педагогічному та ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження, а також в ННІ післядипломної освіти та коледжах НУБіП України: Бобровицькому коледжі економіки та менеджменту і Мукачівському аграрному.
Щорічно кафедра випускає 15–20 висококваліфікованих фахівців ОС «Магістр», які успішно працюють на провідних вітчизняних і зарубіжних підприємствах різних форм власності.
У 2002 р. на кафедрі засновано наукову школу д.с.-г.н., проф., чл.-к. НААН С. М. Каленської. А також розвиваються ідеї попередників — проф. М. А. Білоножка та доц. Д. М. Алімова.
Співробітники кафедри здійснюють потужну виховну, педагогічну, методичну та науково-дослідну роботу: організація та проведення науково-виробничих конференцій, семінарів, нарад; надання дорадчих послуг із питань технологій вирощування сільськогосподарських культур, якості товарної продукції та насіння, методів їх визначення господарствами різних форм власності; розроблення технологічних карт вирощування сільськогосподарських культур, бізнес-планів; надання послуг обстеження та діагностики стану посівів сільськогосподарських культур.
Видано більше ніж 35 підручників та посібників з технології виробництва продукції рослинництва, насіннєзнавства, рослинництва, технічних культур тощо. Матеріали досліджень співробітників кафедри використані у 20 монографіях та близько 500 наукових статтях. Отримано понад 40 патентів та авторських свідоцтв.
КОНДРАТЕНКОТ. Є. Кондратенко — завідувач кафедри, член-кореспондент НААН України.
Народилася 29 вересня 1951 р. в с. Селезньово Новосильського району Орловської області. У 1974 р. закінчила МСГА ім. К. А. Тимірязєва за спеціальністю «Плодоовочівництво і виноградарство». Понад 40 років трудового стажу пов’язані з науково-педагогічною діяльністю. Викладає студентам ОС «Бакалавр» дисципліни «Помологія» і «Селекція плодових і ягідних культур», ОС «Магістр» — «Часткове сортознавство». Проводить наукові дослідження з сортовивчення та клонової селекції яблуні на базі Інституту садівництва НААН, де працює (за сумісництвом) головним науковим співробітником у відділі селекції плодових та ягідних культур.
Під її керівництвом підготовлено і успішно захищено 6 кандидатських дисертацій, десятки бакалаврських і магістерських дипломних робіт. Опубліковано понад 200 наукових і навчально-методичних праць, серед яких приблизно 100 — у провідних фахових виданнях. У 2003 р. стала лауреатом Премії ім. Л. П. Симиренка за комплекс робіт «Яблуня в Україні».
Витоки кафедри садівництва ім. проф. В. Л. Симиренка беруть початок від кафедри плодоовочівництва, створеної у 1922 р. при Київському сільськогосподарському інституті. У 1926–1932 рр. спочатку професором, а згодом і завідувачем кафедри був В. Л. Симиренко, видатний учений в галузі садівництва. З 1944 р. у період післявоєнного відновлення навчання і матеріальної бази кафедри посаду її завідувача обіймав доц. В. М. Марков. У різні роки кафедру очолювали: проф. О. Л. Поліщук (1955–1960), доц. В. Л. Сніжко (1960–1962), проф. Г. О. Каблучко (1963–1982), доц. Б. К. Гапоненко (1982–1984), проф. О. Ю. Барабаш (1984–1994).
У 1994 р. на базі кафедри плодоовочівництва було створено дві кафедри: садівництва і овочівництва. Кафедру садівництва очолив чл.-к. УААН, д.с.-г.н., проф. М. В. Андрієнко. З 1996 р. завідувачем кафедри був к.с.-г.н., директор Інституту садівництва УААН (нині — д.с.-г.н., проф., акад. НААН) П. В. Кондратенко, з 2002 р. до 2006 р. — д.с.-г.н., проф. Т. Є. Кондратенко. На кафедру були запрошені відомі вчені-садівники: доктори сільськогосподарських наук, професори В. С. Марковський, І. К. Омельченко, М. О. Бублик, В. Г. Лисанюк; кандидати сільськогосподарських наук, доценти В. Т. Гонтар, Т. Є. Кондратенко, Н. В. Мойсейченко, Н. В. Шевчук, В. О. Стрельніков.
Упродовж 2006–2008 рр. обов’язки завідувача кафедри виконував к.с.-г.н., с.н.с. І. І. Хоменко, у 2008–2009 рр. — к.с.-г.н., доц. В. Т. Гонтар, у 2009–2013 рр. — д.б.н., проф. А. М. Силаєва, у 2013–2016 рр. — к.с.-г.н., доц. Б. М. Мазур, з 2016 р. — д.с.-г.н., проф. Т. Є. Кондратенко. У 2012 р. кафедрі садівництва присвоєно ім’я професора Володимира Левковича Симиренка.
Кафедра є випусковою за ОС «Бакалавр» і «Магістр» (спеціальність «Садівництво та виноградарство»). На кафедрі готують кандидатів та докторів наук (спеціальність «Плодівництво»).
Основною навчально-дослідницькою та навчально-виробничою базою кафедри є навчально-дослідне поле (НДП) «Плодоовочевий сад», ВП НУБіП та Інститут садівництва НААН (за угодою між НУБіП та ІС НААН).
На кафедрі успішно функціонує проблемно-пошукова група з питань горіхоплідних культур та проблемна науково-дослідна лабораторія «Селекція ягідних і плодових культур та технології їх вирощування» (керівники — к.б.н., с.н.с. П. З. Шеренговий (1998–2015), к.с.-г.н., доц. В. Т. Гонтар (з 2015 р.). На базі лабораторії підготовлено 5 дисертацій, створено понад 80 сортів плодових і ягідних культур, 23 з яких внесено до Державного реєстру сортів рослин України.
Підготовлено 6 національних стандартів, отримано понад 40 авторських свідоцтв на сорти і патентів на винаходи та корисні моделі. У 1999 р. доц. Б. К. Гапоненко, а в 2003 р. професори П. В. Кондратенко і Т. Є. Кондратенко були удостоєні премії імені Л. П. Симиренка, доц. В. Т. Гонтар нагороджений нагрудним знаком МОН України «За наукові та освітні досягнення».
ПОДПРЯТОВГ. І. Подпрятов — завідувач кафедри. Відмінник освіти України. Заслужений науково-педагогічний працівник НУБіП України.
Народився 24 вересня 1956 р. в с. Іваниця Недригайлівського району Сумської області. В 1983 р. закінчив агрономічний факультет УСГА.
Високопрофесійний викладач. Упродовж 33 років читає лекції з дисциплін «Технологія зберігання та переробки продукції рослинництва» і «Післязбиральна доробка та зберігання продукції рослинництва» студентам ОС «Бакалавр» і «Магістр», а також слухачам ННІ післядипломної освіти НУБіП України; проводить наукову і методичну роботу.
Автор і співавтор понад 250 наукових, науково-методичних і навчально-методичних праць. Під його керівництвом підготовлено та успішно захищено 5 кандидатських дисертацій.
Нагороджений Грамотою Верховної Ради України (2006), Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України (2004), трудовою відзнакою Міністерства аграрної політики України «Знак пошани» (2001), Подякою київського міського голови (2002, 2004) тощо.
Кафедра була заснована у 1968 р. Очолив її видатний вчений, педагог, д.с.-г.н., проф. Б. В. Лесик, ім’я якого було присвоєно кафедрі у 1995 р. До утворення кафедри в різні роки курс «Технологія зберігання та переробка продукції рослинництва» читали: проф. А. А. Піонтковський (з 1922 до 1941 р.), доценти В. А. Туркін (до 1947 р.), В. Л. Сніжко, проф. Б. В. Лесик. З часу заснування кафедру послідовно очолювали: проф. Б. В. Лесик (1968–1987), доц. В. С. Хилевич (1987–2002), проф. Г. І. Подпрятов (2002–2004), доц. Л. Ф. Скалецька (2004–2009), проф. Л. М. Хомічак (2009–2010). З 2010 р. кафедрою керує проф. Г. І. Подпрятов.
Кафедра має статус випускової і здійснює підготовку фахівців з відривом і без відриву від виробництва за ОС «Бакалавр» та «Магістр» за спеціальністю «Агрономія». Для успішної навчальної, наукової та виробничої діяльності кафедра має достатню матеріально-технічну базу. Це, зокрема, добре обладнані навчально-науково-виробничі лабораторії.
На кафедрі проводять наукові дослідження сучасних проблем післязбиральної доробки, зберігання та переробки продукції рослинництва.
Студентів активно залучають до науково-дослідної роботи кафедри. Зокрема, у 2017 р. студент М. Дорофєєв посів призове місце у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт у Харківському державному університеті харчування та торгівлі.
Сучасні процеси — вихід на європейські ринки, підвищення конкурентоспроможності — вимагають від співробітників кафедри творчого підходу щодо пошуку нових методів викладання та актуальних для сьогодення тем наукових досліджень. Кафедра тісно співпрацює з науковими установами України: Інститутом сільського господарства Полісся, Інститутом картоплярства, Інститутом садівництва, Інститутом овочівництва і баштанництва, Інститутом продовольчих ресурсів, Житомирським національним агроекологічним університетом, Уманським національним університетом садівництва, Таврійським державним агротехнологічним університетом, Національним університетом харчових технологій. Налагоджені зв’язки з такими вишами: Ноттінгемським університетом (Велика Британія), Берлінським університетом імені Гумбольдта (Німеччина), Гентським університетом (Бельгія), Університетом прикладних наук Вайєнштефан — Трисдорф (Німеччина).
За час роботи кафедри її співробітники видали 6 підручників, 40 посібників, понад 100 методичних вказівок, підготували 3 доктори та 70 кандидатів наук, понад 800 дипломників і більше ніж 100 магістрів.
