ЦВІЛІХОВСЬКИЙМ. І. Цвіліховський — декан факультету, акад. НААН, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
Народився 21 травня 1961 р. в с. Бандурово Гайворонського району Кіровоградської області. Вищу освіту здобував у 1980–1985 рр. на ветеринарному факультеті УСГА, який закінчив з відзнакою.
Вчений у галузі біохімії та внутрішніх хвороб тварин. Основні його наукові роботи спрямовані на вивчення молекулярних механізмів мембранного травлення в тварин у нормі та при патології, пошук і розроблення способів корекції виявлених порушень, дослідження патології обміну речовин в організмі тварин та розроблення високоефективних діагностичних і лікувально-профілактичних засобів. Уперше відкрив нові білки у плазмалемі ентероцитів тонкого кишечника новонароджених телят із молекулярними масами 120, 100, 87, 75 та 24 кД, які виявляють здатність до рецепції імуноглобулінів; запропонував гіпотезу рецепторно-ендоцитозного механізму формування колострального імунітету у великої рогатої худоби.
Підготував 2 доктори та 12 кандидатів ветеринарних наук. Автор і співавтор більше ніж 650 наукових, науково-методичних і навчальних праць, зокрема, зокрема 12 підручників і навчальних посібників з грифом МОН і МАП України, приблизно 500 наукових статей і тез доповідей тощо. Має 33 патенти на винаходи, 6 технічних умов на розроблені ветеринарні препарати та 2 настанови на них.
За плідну працю неодноразово відзначався різноманітними державними та галузевими нагородами: Почесною грамотою ВРУ (2016), почесними грамотами Держдепартаменту ветмедицини Мінагрополітики України (1998, 2006, 2009, 2011), Почесною грамотою НААН України (2011) та багатьма іншими.
Факультет ветеринарної медицини створений у 1920 р. Навчально-науковий інститут ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва (ННІВМЯБПТ) у складі Національного аграрного університету (НАУ) створений 29 червня 2001 р.
З 2001 до 2008 р. та з липня 2012 до 2014 р. — інститут, а з 2015 р. і донині — факультет очолює д.б.н., проф., акад. НААН України М. І. Цвіліховський. З листопада 2008 р. до липня 2012 р. інститутом керувала д.вет.н., проф. Н. М. Сорока.
За результатами досліджень д.вет.н., проф. С. К. Рудика, який зробив значний внесок у вивчення історії ветеринарної медицини України, свій історичний початок інститут бере ще з Київської школи ковальської майстерності (X ст.), в якій було зроблено світове відкриття — підкову. Школа (пізніше — цех) функціонувала як ВНЗ до початку XIX ст. З 1701 до 1818 р. «Основи ветеринарної освіти» викладали в Києво-Могилянській академії (29-й клас сільської і домашньої економії). В 1840–1920 рр. при Київському університеті Святого Володимира проводили підготовку ветеринарів, ветеринарних помічників і магістрів ветеринарних наук. Пізніше, з відкриттям у 1898 р. сільськогосподарського відділення при Київському політехнічному інституті, розпочалося викладання ветеринарних дисциплін. У 1920 р. було засновано ветеринарний факультет при Київському зооветеринарному інституті (КВЗІ).
Великий вклад в організацію і становлення КВЗІ зробили професори В. К. Ліндеман, А. К. Скороходько, В. І. Стелецький, К. І. Туркевич, Ф. З. Омельченко та А. П. Любченко. В інституті працювали відомі вчені: М. Б. Делоне, Д. М. Дяченко, С. П. Дуброва, С. О. Іванов, Д. О. Калкатін, О. М. Качановський, С. М. Крашенків, П. О. Кучеренко, М. П. Нещадименко, Ф. З. Омельченко, О. І. Сковорода-Зачиняєв, А. Г. Терниченко, В. П. Устьянцев, Ф. О. Цешківський, В. Ю. Чаговець, О. Г. Черняхівський, Н. В. Щербина, Х. Ю. Юрків та ін.
У 1930 р. КВЗІ розділився на два самостійні інститути — ветеринарний та зоотехнічний. Вже в 1931–1935 рр. Київський ветеринарний інститут (КВІ) організував два набори студентів на рік і в передвоєнний час став одним із найбільших навчальних закладів такого профілю в колишньому СРСР. Обов’язки директорів виконували проф. Ф. М. Пономаренко (1937), Т. С. Чалий (1937–1938). З 1938 до 1941 рр. КВІ очолював на посаді директора проф. Р. В. Пряжко, який у 1941 р. евакуював інститут у Харків, а звідти у Свердловськ. Після цього він пішов на фронт і загинув у 1945 р. під Кенігсбергом. Деканом факультету був доцент К. І. Туркевич (1938–1941).
У роки Великої Вітчизняної війни в Свердловську КВІ діяв як ветеринарний факультет у складі місцевого сільськогосподарського інституту. В повоєнні роки КВІ повернувся до Києва і був розміщений у клініках на вул. Васильківській, 17. Окупаційна влада Києва відновила роботу Київського ветеринарного інституту (1941–1943). Його директором став директор Білоцерківського сільськогосподарського інституту Іван Розгін (випускник інституту 1927 р.), а згодом ректор Мюнхенського університету.
Колектив деканату. Зліва направо: перший ряд: заступники декана, доц., к.вет.н. В. В. Мельник, доц., к.вет.н. Ю. В. Жук, директор НДІ, проф., д.вет.н. Д. А. Засєкін, декан, акад. НААН України, проф. М. І. Цвіліховський, заст. декана, доц., к.вет.н. В. Б. Данілов, доц., к.вет.н. С. С. ДеркачКиївський ветеринарний інститут повернувся з евакуації у 1943 р. Його очолювали директор С. Ю. Ярослав, доцент П. М. Жованик (1943–1944), д.с.-г.н. І. О. Мойсеєнко (1944–1946), проф. І. О. Поваженко (1946–1947). У 1947 р. обов’язки директора виконував проф. В. К. Чубар. Потім — проф. П. М. Лемішко (1947–1956) та доц. Ю. Г. Шматок (1956–1957).
У 1957 р. КВІ (як факультет) увійшов до складу Української сільськогосподарської академії (УСГА). Відтоді факультет очолювали декани, професори Г. О. Гіммельрейх (1957–1975), С. І. Братюха (1975–1980), П. Я. Роговський (1980–1984).
З 1985 р. ветеринарний факультет розміщується за адресою вул. Полковника Потєхіна, 16, навчальний корпус № 12.
З 1984 р. факультет очолювали професори А. Й. Мазуркевич (1984–1988, 1993–2000), С. К. Рудик (1988–1993), М. І. Цвіліховський (2000–2002), В. Й. Любецький (2002–2006), В. Б. Духницький (2006–2009).
З 2009 до 2014 р. посаду декана факультету обіймав проф. М. П. Прус.
У 1991 р. ветеринарний факультет було перейменовано на факультет ветеринарної медицини, який з 1992 р. є членом Європейської асоціації закладів ветеринарної освіти (EAEVE).
Нині найважливішою метою діяльності факультету є підготовка висококваліфікованих фахівців з ветеринарної медицини, безпечності та якості продукції тваринництва, розробка, вдосконалення і впровадження у практику наукових методів, які б забезпечували профілактику, діагностику та лікування різних хвороб тварин, професійне управління питаннями якості, стандартизації та сертифікації продукції тваринництва в період її виробництва, переробки, зберігання і реалізації.
За останні 19 років колектив провів значну роботу з реформування структури факультету, системи підготовки фахівців для їхньої роботи у сучасних ринкових умовах.
Наукова робота структурних підрозділів факультету спрямована на вирішення найбільш актуальних проблем ветеринарної медицини, безпечності та якості продукції тваринництва, які вивчаються в проблемних науково-дослідних лабораторіях штатними науковцями високої кваліфікації, науково-педагогічними працівниками, докторантами, аспірантами та студентами. Пріоритетними є фундаментальні дослідження з анатомії, біохімії, фізіології, гістології, якості та безпеки продукції тваринництва та найбільш актуальні проблеми заразної та незаразної патології тварин.
Факультет готує кандидатів і докторів наук за 11 науковими спеціальностями. В аспірантурі щорічно проходять підготовку близько 70 аспірантів і докторантів. На факультеті функціонує чотири спеціалізовані вчені ради із захисту докторських і кандидатських дисертацій, які здійснюють атестацію науковців вищої кваліфікації за 11 спеціальностями. За останні 20 років науково-педагогічні працівники інституту захистили понад 150 кандидатських та 35 докторських дисертацій. У 2016–2017 рр. захищено 35 кандидатських і 5 докторських дисертацій.
Факультет ветеринарної медицини НУБіП України є одним із провідних науково-методичних центрів з питань ветеринарної освіти та науки в Україні. На його базі регулярно проводять засідання науково-методичної комісії України зі спеціальності «Ветеринарна медицина», стажування викладачів з аграрних ВНЗ України, підвищення кваліфікації лікарів ветеринарної медицини України, наукові та науково-практичні конференції, симпозіуми, наради, семінари, національні та міжнародні зустрічі. Щорічно інститут відвідують понад 30 делегацій і представників зарубіжних організацій, установ і підприємств.
Важливого значення факультет надає розвитку міжнародних зв’язків та співпраці з провідними університетами світу. Так, з університетами ім. Гумбольдта (Німеччина) та Гентського (Бельгія) за програмою ТЕМPUS-ТАSIS в межах проекту «Якість продукції: від ґрунту до споживача» розроблені навчальні плани та програми підготовки фахівців з якості і безпеки сільськогосподарської продукції. Продовжується робота над спільним з МОЗ України та Євросоюзом проектом «Стандартизація і безпека сільськогосподарської продукції», реалізується спільний міжнародний науковий проект з фірмою «ВЕРНАR» (Нідерланди). Проводиться діяльність з укладання спільних наукових проектів та угод щодо стажування викладачів, аспірантів і студентів з університетами США, Європи та Азії. З метою обміну музейними експонатами та вступу до Міжнародної асоціації музеїв налагоджені зв’язки Музею анатомії факультету ветеринарної медицини з Антропологічним музеєм Швейцарії, природничими музеями Нової Зеландії та США.
Пріоритетними напрямами роботи факультету на сучасному етапі є створення умов (кадри, матеріально-технічне та методичне забезпечення структурних підрозділів), які б сприяли високому рівню підготовки фахівців з ветеринарної медицини, здатних успішно працювати на теренах державної, муніципальної чи приватної служби ветеринарної медицини в Україні і за кордоном, активно впроваджувати прогресивні здобутки з екології, біоетики та загальної культури; підвищення методичного рівня фундаментальних та результативності прикладних наукових досліджень, популяризація досягнень вітчизняної науки, техніки і культури; впровадження у практику ветеринарної медицини новітніх технологій; інтеграції ветеринарної освіти та науки в європейський та світовий освітній простір; забезпечення принципу безперервності освіти у ветеринарній медицині шляхом цілеспрямованого післядипломного навчання фахівців за різними напрямами їхньої професійної діяльності.
За період функціонування факультету ветеринарної медицини підготовлено понад 12 000 лікарів ветеринарної медицини, зокрема, приблизно 700 магістрів ветеринарної медицини для 45 країн Азії, Африки, Латинської Америки та Європи, приблизно 1000 кандидатів та 150 докторів наук. Науково-педагогічні працівники видали приблизно 200 підручників, 500 посібників, 200 монографій, 10 000 наукових статей. Нині факультет є науково-методичним центром з питань ветеринарної освіти закладів вищої освіти України у галузі знань «Ветеринарна медицина».
На порядку денному — міжнародна акредитація факультету ветеринарної медицини та підготовка за найвищими світовими і європейськими стандартами висококваліфікованих, конкурентоспроможних фахівців ветеринарної медицини, здатних працевлаштовуватися та успішно здійснювати професійну діяльність як у нашій державі, так і в будь-якій іншій країні світу.
Пластинація (модератор — проф. О. П. Мельник). Науковці кафедри анатомії та гістології тварин ім. акад. В. Г. Касьяненка вперше в Україні розробили технологію полімерного бальзамування (пластинації) анатомічних препаратів. Застосування цієї технології у великих масштабах дасть змогу забезпечити всі навчальні заклади біологічного, медичного та ветеринарного профілів, а також кабінети біології шкіл анатомічними препартами.
Стовбурові клітини у ветеринарній медицині (модератор — проф. А. Й. Мазуркевич). Запропоновано нові методи одержання та способи використання стовбурових клітин з лікувальною метою. Вивчено біологічну активність стовбурових клітин залежно від їх видової належності, розроблено способи отримання, зберігання та їх застосування. Встановлено нешкідливість стовбурових клітин для організму тварин-реципієнтів, а також науково підтверджено ефективність клітинної терапії у ветеринарній медицині.
Застосування стовбурових клітин у практиці ветеринарної медицини може стати одним із альтернативних, а в окремих випадках, просто незамінним методом лікування тварин за хвороб, які супроводжуються значними порушеннями структури і функцій органів, насамперед високоцінних продуктивних, племінних, спортивних і комунікативних тварин, збереження їх генофонду.
Уперше розроблені середовища для культивування стовбурових клітин різних видів тварин, встановлені технологічні параметри процесів отримання стовбурових клітин з найвищою біологічною активністю, проведено спрямоване диференціювання тваринних стовбурових клітин у кардіоміоцити, які на дев’ятий день культивування виконували свою функцію.
Отримані позитивні результати застосування мезентеральних стовбурових клітин для регенерації шкіри, хряща, печінки, нирок; продовжуються дослідження можливості відновлення нервової тканини, розробляються нові та вдосконалюються існуючі методи цитогенетичного контролю та імунофенотипування стовбурових клітин.
Використання таких підходів у вивченні біологічних властивостей стовбурових клітин тваринного походження з урахуванням світового досвіду прискорять безпечне використання їх у замісній та регенеративній терапії тварин.
Банк крові тварин (модератор — проф. М. О. Малюк). Актуальним напрямом досліджень у сфері гемотрансфузії, які пов’язані з відновленням оксигенації крові та гіпоксичних станів за різноманітних патологічних процесів, є використання препаратів крові з лікувальною та профілактичною метою у регенеративній терапії. Перспективність цього вибору підтверджено успішним впровадженням у практику ветеринарної медицини з високим ефектом застосування гемобанку. Останнє передбачає активну роботу з лікарями ветеринарних клінік м. Києва, виготовлення цільної крові, еритроцитарної маси, плазми крові, тромбоцитарної маси. Фахівці факультету володіють методами, які не мають аналогів у вітчизняній ветеринарній медицині.
Розроблена технологія переробки органічної суміші (посліду та підстилки), одержаної від утримання курчат-бройлерів, на органічні добрива, що дасть можливість знизити екологічний тиск птахівничих підприємств на навколишнє середовище, одержати якісні органічні добрива, підвищити ефективність їх використання в рослинництві.
Моніторингові дослідження продуктів біотрансформації відходів тваринницьких підприємств за різних систем зберігання та утилізації гною (модератор — проф. М. О. Захаренко) дали можливість розробити нові та вдосконалити наявні способи обробки відходів, зокрема, і шляхом аеробної біоферментації. Перспективою цього проекту є уточнення низки коефіцієнтів при розрахунках викидів метану та закису азоту в атмосферу. Вказані результати діяльності тваринницьких об’єктів, зокрема при видаленні та зберіганні гною, можуть бути використані при формуванні Національного кадастру антропогенних викидів парникових газів в Україні.
Науковці факультету розробили нові, перспективні мінерально-вітамінно-сорбційні брикетовані добавки пролонгованої дії «Кендісорб» та «Кенділакт» для жуйних тварин (модератор — проф. Д. А. Засєкін), широке застосування яких дасть можливість одержувати якісну та безпечну продукцію. Створені препарати рекомендовано для лактуючих корів.
Актуальною науковою проблемою з важливим практичним аспектом у ветеринарній медицині є застосування нанопрепаратів, зокрема срібла, як альтернативи антибіотикам (модератори — професори Д. А. Засєкін та К. Г. Лопатько). У практику промислового птахівництва все ширше впроваджуються нутріцевтики — натуральні біологічно активні речовини, які нормалізують травні процеси в організмі тварин, корегуючи склад мікрофлори травного каналу птахів. Рекомендовано використовувати з цією метою розчини нанорозмірного срібла. Його застосовують у ветеринарній медицині при лікуванні та профілактиці дисбактеріозів, стимуляції росту і продуктивності тварин. Застосування розчинів срібла пов’язане з його анти-мікробними, противірусними, антигрибковими, протипухлинними, деінвазійними та імуномодулюючими властивостями.
Фахівці розробили «Науково-практичні рекомендації щодо визначення срібла у мясі, м’ясопродуктах та субпродуктах тварин методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії».
Центр репродуктології дрібних домашніх тварин з банком сперми (модератор — доц. О. А. Вальчук). Науковці факультету створили банк кріоконсервованої сперми псів. Це дасть можливість максимально використати існуючий генофонд плідників, збільшити популяції цінних порід собак та створити нові породи. Використання сперми здорових плідників сприятиме профілактиці заразних хвороб, дозволить здійснювати міжнародні контакти з обміну генетичним матеріалом без необхідності перевезення собак.
ВАЛЬЧУКО. А. Вальчук — завідувач кафедри.
Народився 31 жовтня 1975 р. в м. Дубно Рівненської області. У 2001 р. з відзнакою закінчив факультет ветеринарної медицини Національного аграрного університету.
На кафедрі акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин викладає дисципліни: «Практичне акушерство, гінекологія та штучне осіменіння сільськогосподарських тварин» і «Акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин». Автор і співавтор близько 120 наукових, науково-методичних і навчально-методичних праць. Підготував до захисту докторську дисертацію на тему «Організація акушерської та гінекологічної диспансеризації в умовах інтенсивного тваринництва із використанням інформаційних технологій» (науковий консультант професор В. Й. Любецький).
Наукова робота доцента О. А. Вальчука присвячена вивченню акушерської та гінекологічної патології тварин та впровадженню інформаційних технологій у скотарстві.
Член Вченої ради факультету ветеринарної медицини. Нагороджений Почесною грамотою НУБіП України (2013) та Подякою МОН України (2015).
Кафедра розпочала діяльність одночасно зі становленням Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту в 1920 р. Спочатку окремий курс «Ветеринарне акушерство та гінекологія» при кафедрі хірургії читав проф. В. І. Стелецький (до 1928 р.), а в 1928–1937 рр. — доцент кафедри хірургії К. І. Туркевич, який у 1926–1930 рр. очолював ветеринарний факультет.
Як самостійна кафедра ветеринарного акушерства і гінекології заснована у 1937 р. Першим завідувачем кафедри став доц. К. І. Туркевич, який керував нею до 1951 р.
У 1951–1952 рр. кафедру очолював (за сумісництвом) доц. В. Я. Андрієвський, який водночас обіймав посаду завідувача кафедри у Білоцерківському сільськогосподарському інституті. У 1952–1985 рр. керівництво кафедрою здійснював доцент кафедри терапії І. С. Нагорний. У 1965–1966 рр. доц. П. С. Дерев’янко тимчасово виконував обов’язки завідувача кафедри. Можна вважати, що з приходом І. С. Нагорного завершився період формування і становлення кафедри як клінічного підрозділу Київського ветеринарного інституту. В 1986 р. кафедру очолив доц. В. П. Поліщук (обіймав посаду 10 років). У 1996 р. в. о. завідувача кафедри призначено доц. В. М. Лакатоша. У 1998 р. завідувачем кафедри став професор В. Й. Любецький. У цьому ж році на кафедру прийшов працювати (за сумісництвом) депутат Верховної ради України ІІ скликання, д.б.н., проф., чл.-к. НААН (1995) В. А. Яблонський. У 2018 р. на посаду завідувача кафедри за конкурсом обрано доц. О. А. Вальчука.
Кафедра акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин займає площу 215 м2, зокрема 4 аудиторії для проведення лабораторно-практичних занять. На кафедрі функціонують: кабінет для прийому клінічно хворих тварин, стаціонар на 10 станкомісць; науково-навчальні лабораторії: науково-дослідна лабораторія фізіології та патології репродукції тварин (48 м2), трансплантації ембріонів (34 м2), в яких навчаються і проводять науково-дослідну роботу студенти, аспіранти, докторанти та викладачі кафедри.
Пріоритетними науковими напрямами діяльності кафедри є: сучасні підходи до аналізу критеріїв відтворної здатності високопродуктивних корів; біотехнологія відтворення дрібних тварин; застосування екопрепаратів за акушерської та гінекологічної патології у корів; організація акушерської та гінекологічної диспансеризації корів з використанням інформаційних технологій тощо. За період функціонування кафедри її співробітники видали 1 підручник, 10 навчальних посібників, 1 словник, 7 монографій, 70 навчально-науково-методичних розробок, понад 2300 наукових статей, отримали 35 патентів на винаходи, 2 авторські права, написали 200 доповідей на наукові конференції. На кафедрі підготовлено 6 докторів та 39 кандидатів ветеринарних наук.
МЕЛЬНИКО. П. Мельник — завідувач кафедри, акад. АН ВО України. Ветеринарний лікар, вчений — порівняльний анатом, антидарвініст. Закордонний член Польського товариства анатомів та EAVA (Європейської асоціації ветеринарних анатомів).
Народився 19 серпня 1964 р. в с. Рідківці Новоселицького району Чернівецької області. В 1990 р. закінчив УСГА. Наукові інтереси пов’язані з вивченням біоморфології органів локомоції, зокрема плечового поясу хребетних, а також розвитком анатомічної музейної справи та анатомічних навчальних технологій пластинації (полімерного бальзамування).
Автор понад 200 наукових і науково-методичних праць, співавтор і науковий редактор першого у світі підручника «Анатомія риб». Засновник унікального анатомічного музею, для створення якого виготовив понад 1500 експонатів.
Нагороджений почесними грамотами голови Державного комітету ветеринарної медицини України (2008, 2012), відзнакою «За заслуги у розвитку ветеринарної медицини» ІІІ ступеня (2010), медаллю «20 років АН ВО України» (2012), орденом Святого Миколая Чудотворця (УПЦ КП, 2013) та багато інших.
Кафедра анатомії та гістології тварин створена згідно з наказом ректора № 1319 від 30 грудня 2016 р., що почав діяти 1 лютого 2017 р., шляхом приєднання до кафедри анатомії тварин ім. акад. В. Г. Касьяненка кафедри гістології, цитології та ембріології. Завідувачем новоствореної кафедри призначено д.вет.н., проф., акад. АН ВО України О. П. Мельника.
Кафедра анатомії тварин організована 10 жовтня 1920 р. і була першою організаційно оформленою структурою під час заснування ветеринарного факультету КПІ. Першим завідувачем кафедри був проф. С. П. Дуброва (1920–1922). Пізніше кафедру очолювали: проф. Ф. О. Цешківський (1922–1924), акад. Б. О. Домбровський (1924–1929), доц. М. І. Волкобой (1929–1930), проф. О. А. Івакін (1930–1931), проф. Д. П. Поручиков (1931–1932), акад. В. Г. Касьяненко (1932–1952), проф. Г. О. Гіммельрейх (1952–1987), проф. С. К. Рудик (1987–2011) та проф. О. П. Мельник (2011–2017).
Протягом свого існування анатоми підготували і захистили 32 докторських і 101 кандидатську дисертації. Працівники кафедри анатомії видали близько 2500 друкованих праць, серед яких 90 монографій, підручників і навчальних посібників.
Нині основні наукові напрацювання кафедри — це біоморфологія систем та органів хребетних, морфологія та розвиток органів кровотворення та імуногенезу птахів, а також патоморфологія хвороб тварин різної етіології, розробка і впровадження методу пластинації (полімерного бальзамування) анатомічних препаратів, історії ветеринарної медицини.
У 1921 р. заснована кафедра гістології, цитології та ембріології. Завідувачами кафедри в різні роки були: професори О. Г. Черняхівський (1921–1928), А. А. Івакін (1929–1931), П. М. Лемішко (1931–1934), Б. І. Дейкун (1934–1937), Н. А. Романкевич (1937–1939), С. Д. Шахов (1939–1941), доц. О. П. Мухіна (1941–1944), проф. О. Г. Безносенко (1944–1969). У 1969 р. кафедра була об’єднана з кафедрою анатомії, якою завідували професори Г. О. Гіммельрейх і С. К. Рудик. У 1995 р. кафедра гістології відокремилася у самостійну і до 2017 р. її очолював проф. В. Т. Хомич. За час свого існування співробітники кафедри видали близько 700 друкованих праць, серед яких монографії, підручники та навчальні посібники. Підготовлено та захищено 10 кандидатських і 1 докторську дисертації.
Науковим напрямом новоствореної кафедри анатомії, гістології і патоморфології тварин ім. акад. В. Г. Касьяненка є біоморфологія систем і органів хребетних, а також застосування нових навчальних і музейних анатомічних технологій.
Окрасою кафедри є створений проф. О. П. Мельником анатомічний музей, що налічує більше ніж 1500 експонатів, і наукова бібліотека (понад 2000 примірників і відбитків).
ЯКУБЧАКО. М. Якубчак — завідувач кафедри.
Кандидатську дисертацію захистила у 1988 р. на тему «Ветеринарно-санітарна оцінка молока за субклінічного маститу корів», а докторську — у 1997 р. на тему «Роль деяких бактерій у зниженні якості молока та розробка прискорених методів його ветеринарно-санітарної експертизи».
З 2000 р. і донині працює в НУБіП України: у 2000–2001 рр. — професор кафедри патанатомії та ветсанекспертизи, з 2001 р. очолює кафедру ветеринарно-санітарної експертизи.
У 2004–2006 рр. за сумісництвом працювала на посаді в. о. декана факультету якості і безпеки продукції АПК, у 2006–2009 рр. — директором ННЦ ветсанекспертизи, санітарії та гігієни продукції тваринництва. З 2001 до 2006 р. була головою, а з 2007 р. — заступником голови спеціалізованої вченої ради Д 26.004.12 (нині — К 26.004.12) в НУБіП України.
Є провідним ученим у галузі гігієни харчових продуктів, зокрема безпечності та якості продуктів тваринного походження. Основні наукові праці спрямовані на вивчення показників якості та безпечності продуктів тваринництва, аналізу ризиків у процесі виробництва, переробки та обігу продуктів тваринництва. Підготувала 13 кандидатів наук.
Кафедра м’ясоведення, холодильної справи, переробки і утилізації тваринних продуктів заснована у 1923 р. У різні роки кафедру очолювали доценти В. В. Боровський (1924–1931) та доц. П. М. Лемішко (1932–1935). У цей час кафедру було перейменовано на кафедру ветсанекспертизи. З 1938 до 1941 р., до евакуації кафедри в м. Свердловськ, її завідувачем знову був доц. П. М. Лемішко.
Після повернення Київського ветеринарного інституту з евакуації (1941–1944) кафедру очолював проф. О. Г Безносенко. У 1957 р. було об’єднано кафедри ветсанекспертизи та патологічної анатомії, а новоствореною кафедрою почав керувати проф. Ф. М. Пономаренко. З 1974 до 1990 р. кафедру патанатомії та ветсанекспертизи очолював проф. П. Я. Роговський.
З 1990 р. до червня 2001 р. посаду завідувача кафедри обіймав М. К. Потоцький. Згідно з Наказом ректора НАУ № 266 від 20 червня 2001 р., створено кафедру ветсанекспертизи і гігієни переробки продукції тваринництва, а її завідувачем призначено д.вет.н., проф. О. М. Якубчак, яка очолює кафедру і сьогодні. Згідно з Наказом ректора від 16 січня 2006 р. «Про реорганізацію ННІ ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції АПК», кафедру перейменовано на кафедру ветеринарно-санітарної експертизи.
Курс ветсанекспертизи викладають: професори О. М. Якубчак, С. А. Ткачук, доценти А. І. Тютюн, Т. В. Таран, М. А. Галабурда, А. І. Кобиш, Л. В. Адаменко. Науково-педагогічні працівники кафедри опубліковали понад 1500 наукових і науково–методичних праць, 20 підручників і навчальних посібників, 18 патентів. На кафедрі закінчили аспірантуру і захистили кандидатські дисертації 34 здобувачі.
Науковий напрям кафедри — ветеринарно-санітарна експертиза та санітарна оцінка продукції тваринництва. Співробітники кафедри проводять дослідження з таких наукових напрямів: аналіз ризиків під час виробництва та переробки продуктів тваринництва і розробка ветеринарно-санітарних нормативів їх безпечності та якості за сучасними вимогами; наукове забезпечення виробництва продукції тваринництва згідно з вимогами Codex Alimentarius; моніторинг біологічних ризиків та гарантування виробництва безпечної продукції належної якості.
Співробітники кафедри проводять післядипломне навчання офіційних лікарів ветеринарної медицини з різних регіонів України за програмою, погодженою з Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України.
НЕДОСЄКОВВ. В. Недосєков — завідувач кафедри, лауреат премії Уряду Російської Федерації в галузі науки і техніки.
Народився 6 квітня 1972 р. в м. Новочеркаську Ростовської області (РФ). Вищу освіту здобував у 1989–1994 рр. у Донському державному аграрному університеті, а в 1994–1998 рр. — в аспірантурі ВНДІ ветеринарної вірусології і мікробіології.
Кафедру очолює з березня 2009 р. Керівник науково-дослідних робіт «Розробка методології епізоотологічного моніторингу особливо небезпечних та емерджентних хвороб тварин» (2015–2016) і «Розробка засобів діагностики та контролю імуногенності вакцин проти сказу тварин» (2016–2017). Підготував 4 кандидати і 2 доктори наук.
Має понад 260 наукових праць, автор та співавтор 11 книг і 15 патентів. Лауреат премії Уряду Російської Федерації в галузі науки і техніки (2001). Вільно володіє англійською мовою.
Напрями наукової діяльності: аналіз і методологія наукових досліджень; діагностика і профілактика небезпечних хвороб тварин (сказ, лептоспіроз, сибірська виразка та ін.); формування наукової школи радіологістів; моніторинг інфекційних захворювань, створення основ ветеринарної епідеміології та популяризації іноземних напрямів сучасної ветеринарної епідеміології; здоров’я і добробут тварин.
Кафедра заснована у 1920 р. У різні роки кафедру очолювали: професори Д. О. Калкатін, Л. С. Гогель, доценти К. П. Почегуєв, О. С. Коротич, К. І. Дмитрієв, К. П. Настенко, А. Ф. Євтушенко, професори О. Л. Скоморохов, О. К. Щербина, І. П. Ревенко, В. П. Онуфрієв, В. П. Литвин, доцент В. П. Постой, професор Т. В. Мазур, доцент В. В. Мельник.
На кафедрі працювали: д.вет.н., проф., заслужений діяч науки і техніки України, акад. АН ВШ України В. П. Литвин, д.вет.н., проф., акад. НААН України, іноземний член Російської академії сільськогосподарських наук та іноземний член Національної академії наук Білорусі В. О. Бусол. Також на кафедрі свою роботу виконували висококваліфіковані викладачі: проф. В. П. Риженко, заслужений ветеринарний лікар України, доцент А. Ф. Євтушенко, доценти М. Т. Радіонов, О. М. Гомзиков, Ю. С. Голуб, В. В. Гусаков, М. Г. Наконечна, проф. Т. В. Мазур, ст. викл. В. І. Гуменюк, асистенти О. І. Козаченко, А. П. Блажко, В. М. Муковоз.
Кафедра епізоотології та організації ветеринарної справи має низку наукових напрямів, об’єднаних у програму ліквідації та профілактики інфекційних хвороб тварин, значний доробок із питань профілактики гострих шлунково-кишкових хвороб, хвороб органів дихання новонароджених тварин та розробки схем лікування. Кафедра активно займається вивченням питань сказу тварин в Україні, зокрема розробкою системи епізоотологічного нагляду та контролю сказу. Ця система буде розроблятися та вдосконалюватися з метою її адаптації до вивчення та нагляду за найважливішими інфекційними хворобами, спільними для людей та тварин.
При кафедрі функціонують аспірантура і докторантура за спеціальністю 16.00.03 «Ветеринарна мікробіологія, епізоотологія, інфекційні хвороби та імунологія». Розробки кафедри широко впроваджені у виробництво. Здійснюється розпрацювання геоінформаційних систем для служби ветеринарної медицини. Так, у 2015 р. було розроблено електронний інформаційний ресурс: «Африканська чума свиней» (www.asf.vet.ua). Одержано 15 авторських свідоцтв і 9 патентів на винахід, 2 ліцензії на реалізацію хвойної хлорофіло-каротинової пасти і протефлазіду. Плідна педагогічна праця та наукові здобутки кафедри за останні два десятки років відображені у 3 підручниках, 9 книгах, 15 монографіях, 5 посібниках, 19 авторських свідоцтвах і патентах та понад 1000 статтях і тезах доповідей.
На кафедрі захищені докторські та 16 кандидатських дисертацій.
СОРОКАН. М. Сорока — завідувач кафедри, акад. АН ВО України.
Народилася в 1959 р. на Хмельниччині. Вищу освіту здобула в 1987 р. в УСГА. Посаду завідувача кафедри паразитології та тропічної ветеринарії обіймає з 2007 р.
Провідний спеціаліст у галузі ветеринарної паразитології. Наукові роботи присвячені вивченню збудників, розробці сучасних науково обґрунтованих методів діагностики, лікування та профілактики паразитарних хвороб тварин і людини. Вперше в Україні виявила і дослідила збудників філяріатозів та спричинені ними патологічні зміни в організмі тварин. У 2004 р. захистила докторську дисертацію на тему: «Етіологічні і патогенетичні фактори у виникненні та розвитку сетаріозу великої рогатої худоби» (науковий консультант — д.вет.н., проф. Мазуркевич Анатолій Йосипович). Розробила методи діагностики, лікування та профілактики жуйних тварин і коней за сетаріозу та собак за дирофіляріозу. Автор і співавтор понад 300 наукових і навчально-методичних праць. Підготувала 1 доктора та 16 кандидатів ветеринарних наук. Нагороджена відзнакою «Знак пошани» Мінагрополітики України, почесними грамотами голови Державного комітету ветеринарної медицини та фітосанітарної служби України, міністра агрополітики України, міністра освіти і науки України, Святійшого Патріарха України і ректора НУБіП України.
Кафедра паразитології створена в 1935 р. У вересні 1961 р. кафедру паразитології об’єднано з кафедрою мікробіології. Об’єднану кафедру очолив проф. В. В. Нікольський. У жовтні 1963 р. дисципліна «Паразитологія» ввійшла до складу кафедри епізоотології і паразитології. Завідувачем був призначений проф. О. К. Щербина, який керував кафедрою до 1968 р. Цього ж року створено кафедру фармакології та паразитології, яку очолив проф. С. В. Баженов. У 1984 р. до кафедри тропічної ветеринарії приєднано дисципліну «Паразитологія», а в 2001 р. вона була названа кафедрою паразитології та тропічної ветеринарії, яка функціонує донині.
У різні роки кафедрою завідували професор Р. С. Чеботарьов (1935–1941; в евакуації — 1942–1944; 1949–1959), академік НАН України О. П. Маркевич (1944–1950), доцент О. О. Шевцов (1959–1961), професори В. С. Козачок (1973–1998), В. Ф. Галат (1978–1982; 1998–2007), Н. М. Сорока (з 2007 і донині).
Лекції і лабораторні заняття проводили доценти: Л. Н. Заскінд (1957–1984), С. С. Медведєв (1973–1992), А. Е. Левицький, А. І. Поживіл (1973–2010), К. В. Дідаш (1980–2012), А. А. Марунчин (2008–2012), А. М. Шевченко (2008–2012), О. І. Павленко (2011–2013), асистенти: О. І. Старовір (2003–2011), О. В. Слободян (2005–2008), А. М. Панченко (2009–2012), Ю. В. Кичилюк (2013–2015).
Навчальний процес ведуть професори Н. М. Сорока, В. Ф. Галат, М. П. Прус; доценти О. В. Семенко, М. В. Галат, І. Ю. Пашкевич, Р. О. Слободян. Основні дисципліни, які викладають на кафедрі: «Паразитологія та інвазійні хвороби тварин», «Глобальна паразитологія», «Паразитарні хвороби зоопаркових і диких тварин». Допомогу у здійсненні і підготовці занять та необхідного матеріалу також надають завідувач навчальної лабораторії І. А. Береговець, старші лаборанти Л. О. Шевчук, А. Г. Овчіннікова і лікар-ординатор О. В. Філіпенко.
Науково-педагогічні працівники кафедри видали більше ніж 900 наукових праць, 25 підручників і навчальних посібників, 10 довідників, отримали 32 патенти на винаходи.
При кафедрі функціонують аспірантура і докторантура за спеціальністю 16.00.11 «Паразитологія». На кафедрі виконано і захищено 7 докторських і 22 кандидатські дисертації. Співробітники кафедри проводять дослідження з вивчення найбільш поширених інвазійних хвороб тварин, зокрема асоціативних хвороб коней, свиней та собак. Викладачі беруть участь у роботі спеціалізованої вченої ради із захисту докторських і кандидатських дисертацій за спеціальностями 16.00.11 «Паразитологія» і 13.00.03 «Фізіологія людини та тварин».
ЗАХАРЕНКОМ. О. Захаренко — завідувач кафедри, доктор біологічних наук, професор, чл.-к. НААН, заслужений працівник освіти України.
Народився 18 квітня 1953 р. в с. Музичі Київської області. Протягом 1970–1975 рр. навчався в Українській сільськогосподарській академії, після закінчення якої здобув кваліфікацію вченого-зоотехніка. Посаду завідувача кафедри обіймає з 1996 р.
Член Вченої ради факультету ветеринарної медицини, голова спеціалізованої вченої ради Д 26.004.08, член редакційних колегій низки наукових видань. Професор М. О. Захаренко працював деканом зооінженерного факультету, директором ННІ тваринництва та водних біоресурсів. Під його керівництвом створено нові біологічно активні речовини — стимулятори продуктивності тварин, декілька лікувально-профілактичних препаратів.
Основним науковим напрямом проф. М. О. Захаренка є вивчення молекулярних механізмів адаптації тварин до екстремальних факторів зовнішнього середовища, дослідження процесів біоферментації відходів тваринництва з метою зменшення негативного їх впливу на довкілля. Розроблені ним способи профілактики неонатальних патологій у жуйних впроваджені у виробництво.
Автор понад 375 наукових праць, більше ніж 40 патентів на винаходи тощо. Підготував трьох докторів та десять кандидатів наук, є керівником двох аспірантів та двох магістрів.
Кафедра зоогігієни у колишньому Київському ветеринарно-зоотехнічному інституті (КВЗІ) була створена у грудні 1922 р. проф. А. К. Скороходьком.
Сучасну назву кафедра одержала після об’єднання у 2012 р. кафедри гігієни тварин ім. А. К. Скороходька і кафедри ветеринарної санітарії та гігієни продукції тваринництва. З 1996 р. кафедрою завідує д.б.н., проф., чл.-к. НААН М. О. Захаренко.
У різні роки кафедру очолювали: проф. А. К. Скороходько, доценти М. К. Шевченко, К. О. Левицький, К. С. Єрмолаєва, професори М. С. Борщ, О. Г. Тимченко, доц. В. П. Мазуренко. Кафедрою ветеринарної санітарії та гігієни продукції тваринництва з моменту її створення у 2005 р. і до 2012 р. керував д.вет.н., проф. Д. А. Засєкін.
Станом на сьогодні на кафедрі працюють: професори М. О. Захаренко, Д. А. Засєкін, Л. В. Шевченко, доценти В. М. Поляковський, В. М. Михальська, Н. І. Кос’янчук, В. В. Соломон, зав. лаб. Р. О. Димко, докторант М. Д. Кучерук, аспіранти О. Ю. Молодковець, В. І. Олійник, М. О. Міцевський, А. Г. Пушкова, Ю. В. Доброжан, С. Е. Юсіфов, старші лаборанти І. О. Мазяр, Л. І. Кривенок, лаб. В. С. Яворський.
Професорсько-викладацький колектив проводить підготовку фахівців ОС «Бакалавр» за чотирма спеціальностями, зокрема, за спеціальністю 211 «Ветеринарна медицина» і 212 «Ветеринарна гігієна, санітарія і експертиза», а також фахівців вищої кваліфікації — кандидатів і докторів ветеринарних наук та ОНС PhD.
За період існування кафедри її співробітники видали вісім підручників, 25 навчальних посібників, 5 практикумів, чотири словники, 11 монографій, 126 навчально-науково-методичних розробок, понад 1500 наукових статей, отримано 176 патентів на винаходи, написано 276 доповідей на наукові конференції, розроблено 6 ветеринарних препаратів, 3 технології.
На кафедрі підготовлено 5 докторів та 20 кандидатів ветеринарних і сільськогосподарських наук.
Працівники кафедри гігієни тварин та санітарії імені професора А. К. Скороходька нині працюють над вирішенням низки актуальних наукових проблем ветеринарно-санітарного забезпечення технологій тваринництва, оптимізації мікроклімату приміщень при утриманні тварин, біотехнологій утилізації відходів тваринницьких підприємств, захисту довкілля від забруднень відходами тваринництва, застосування нутріцевтиків.
КОСТЕНКОКостенко В. М. — завідувач кафедри.
Народився 1 травня 1980 р. в м. Пологи Запорізької області. В 1997–2002 рр. був студентом факультету ветеринарної медицини НАУ. На кафедрі терапії і клінічної діагностики НУБіП України працював асистентом (з 2006 р.), старшим викладачем (з 2009 р.), доцентом (з 2011 р.) та в. о. завідувача кафедри (з 2015 р.). Посаду завідувача кафедри обіймає з 2016 р.
Упродовж роботи на кафедрі терапії і клінічної діагностики забезпечує викладання дисциплін: «Внутрішні хвороби тварин» (для студентів ОС «Бакалавр»), «Спеціальна пропедевтика, терапія і профілактика внутрішніх хвороб тварин» і «Превентивні ветеринарні технології незаразних хвороб жуйних» (для ОС «Магістр»).
Має більше ніж 90 наукових і науково-методичних праць, 11 патентів та 20 методичних розробок тощо. Під його керівництвом підготовлено та успішно захищено 17 дипломних і 20 магістерських робіт. Працював науковим співробітником низки держбюджетних науково-дослідних тем.
Кафедри патології і терапії незаразних хвороб сільськогосподарських тварин та клінічної діагностики були засновані у 1922–1923 рр. У перші роки ними завідували професори Ф. Г. Клісенко та М. С. Леонтович, доценти В. Й. Борисевич та М. І. Тестопалов.
У 1932 р. обидві кафедри об’єдналися в одну. В різні роки кафедру очолювали: проф. П. І. Гіммельрейх, доц. В. Й. Борисевич, професори Д. В. Соколов, М. А. Полянський, М. Т. Скородумов, М. О. Судаков, В. Ю Чумаченко, доц. В. І. Береза, акад. НААН України, д.б.н., проф. М. І. Цвіліховський, доц. С. І. Голопура, д.вет.н. В. А. Грищенко. Нині завідувачем кафедри є доц. В. М. Костенко.
На кафедрі плідно працюють: лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, акад. НААН України, д.б.н., проф. М. І. Цвіліховський, д.вет.н., проф. С. П. Долецький, кандидати наук, доценти В. О. Бондар, О. М. Якимчук, А. О. Макарін, С. І. Голопура, Н. І. Бойко, Н. Г. Грушанська, Р. І. Шестопалка, Т. В. Немова, О. О. Павелиця, к.вет.н., асистенти Т. А. Палюх, М. О. Маринюк, ас. М. М. Обруч; лікар-рентгенолог О. Г. Гулякова, старші лаборанти Л. В. Лозова, О. В. Саган, лікар-ординатор М. В. Дробот. Навчається в докторантурі к.вет.н., доц. Н. Г. Грушанська, а в аспірантурі — В. М. Плисюк, О. С. Костюк, Б. В. Попадюк, І. М. Якимчук, М. М. Кощавка, Ю. В. Трохимчук.
Науково-педагогічні працівники кафедри видали 26 підручників, 40 навчальних посібників, 29 монографій, 57 науково-практичних рекомендацій, 22 довідники, понад 1600 наукових статей і тез, одержали 58 авторських свідоцтв та патентів на винаходи. На кафедрі захищено 9 докторських та 57 кандидатських дисертацій.
При кафедрі функціонують «Проблемна науково-дослідна лабораторія внутрішніх незаразних хвороб тварин» і «Навчально-науково-виробнича лабораторія інформаційних технологій у ветеринарній медицині».
Наукова робота кафедри спрямована на дослідження етіології, патогенезу, лікування і профілактики хвороб тварин, розробку дистанційних методів діагностики хвороб, експрес-методів ранньої діагностики патології обміну речовин у сільсько-господарських тварин, стану природної резистентності організму за цих патологій, дослідження молекулярних механізмів формування колострального імунітету та становлення функціональної активності кишечнику в тварин у ранній постнатальний період у нормі та за патології.
ДУХНИЦЬКИЙВ. Б. Духницький — завідувач кафедри, відмінник освіти України.
Народився 12 березня 1959 р. в с. Гуща Любомльського району Волинської області в сім’ї колгоспників. З 1978 до 1983 р. навчався в УСГА. Кафедру фармакології та токсикології НУБіП України очолює з 2010 р.
Автор програм навчальних дисциплін «Лікарські рослини», «Ветеринарна фармакологія», «Ветеринарна токсикологія», навчальних посібників «Практикум з технології ветеринарних препаратів» (2010), «Ветеринарна мікотоксикологія» (2011, 2015), «Практикум з фармацевтичної технології» (2016), «Практикум з фармацевтичної хімії» (2016), підручників «Ветеринарна токсикологія» (2012), «Військова ветеринарна радіобіологія та токсикологія» (2014), «Ветеринарна фармакологія» (2017), розробник галузевих стандартів вищої освіти спеціальності «Ветеринарна медицина» (для ОС «Бакалавр» та «Магістр»).
Наукові напрямки досліджень: отруєння тварин нітратами та нітритами, пестицидами, мікотоксикози тварин, організація науки та освіти. Автор понад 250 наукових та науково-методичних праць та 12 патентів. Здійснює підготовку аспірантів та докторантів. Нагороджений Почесною грамотою КМУ.
З часу створення в 1922 р. і до 1948 р. дисципліну «Ветеринарна фармакологія» викладали медичні фармакологи. В 1923–1924 рр. курс ветеринарної фармакології забезпечував професор С. Ю. Ярослав, а потім — професори Г. Л. Шкавера, П. В. Родіонов та М. П. Вашетко.
Завідувачами кафедри в різні роки були професори М. П. Вашетко та С. В. Баженов. З 1979 до 2006 рр. кафедру очолював акад. НААН України, д.вет.н., проф. Г. О. Хмельницький. З 2006 до 2010 рр. обов’язки завідувача кафедри виконував доц. М. Ф. Панько. З 2010 р. кафедру очолює проф. В. Б. Духницький. На кафедрі працюють: професор В. Б. Духницький, доценти Г. В. Бойко, В. Д. Іщенко, О. К. Гальчинська, І. М. Деркач, к.фарм.н., ст. викл. Ю. В. Палиця, ст. лаб. Л. С. Мірошниченко, лаборанти Н. І. Вішнякова та Т. В. Богословська.
Колектив кафедри забезпечує підготовку фахівців ветеринарної медицини ОС «Бакалавр» та «Магістр». Для студентів ОС «Бакалавр» викладають дисципліни «Лікарські рослини», «Ветеринарна фармакологія», «Ветеринарна токсикологія». Підготовку фахівців ОС «Магістр» здійснюють за магістерською програмою «Ветеринарна фармація».
Кафедра готує науковців вищої кваліфікації — кандидатів та докторів наук наукової спеціальності 16.00.04 — ветеринарна фармакологія та токсикологія.
Наукові напрямки досліджень: токсикологія небілкових сполук нітрогену, мікотоксикози тварин, токсичні властивості сучасних засобів захисту рослин, фармакотерапевтичні властивості нових ветеринарних хіміотерапевтичних, протизапальних та регулюючих обмін речовин засобів. За результатами наукових досліджень підготовлено більше 500 наукових публікацій, одержано 26 патентів на винаходи та авторських свідоцтв, захищено 4 докторські і 22 кандидатські дисертації.
Колектив кафедри забезпечує підвищення кваліфікації завідувачів хіміко-токсикологічних відділів та лікарів ветеринарної медицини хіміків-токсикологів міжрайонних та регіональних лабораторій ветеринарної медицини, а також післядипломну освіту завідувачів і співробітників аптек ветеринарної медицини.
МАЛЮКМ. О. Малюк — завідувач кафедри.
Народився в 1973 р. Вищу освіту здобув у 1995 р., закінчивши факультет ветеринарної медицини НАУ. З 1999 до 2002 р. навчався в аспірантурі альма-матер. У НУБіП України працює з 1997 р. Посаду завідувача кафедри хірургії імені академіка І. О. Поваженка обіймає з 2016 р.
Є одним із засновників нового наукового напряму — вивчення біологічних властивостей стовбурових клітин тваринного організму. Розробив наукові основи виділення, культивування та зберігання стовбурових клітин тваринного організму, а також використання клітинних технології з метою відновлення втрачених функцій органів і тканин. Автор понад 150 наукових праць, серед яких 2 підручники, 1 навчальний посібник, 2 монографії, 12 патентів України та 15 навчально-методичних і науково-методичних рекомендацій.
Нагороджений Почесною грамотою Державного комітету ветеринарної медицини України (2010).
Кафедра хірургії заснована у 1923 р. В різні роки завідувачами кафедри були: професори В. І. Стелецький, К. І. Туркевич, І. О. Поваженко, С. І. Братюха, В. Б. Борисевич, О. Ф. Петренко, В. О. Дорощук.
У 2017 р. кафедра хірургії імені академіка І. О. Поваженка була об’єднана з кафедрою патофізіології та імунології. У зв’язку зі злиттям цих підрозділів, які володіють великим арсеналом хірургічних втручань та методами клітинно-регенеративної медицини, з’явилися нові перспективні напрями наукових пошуків. Кафедра займає провідне місце серед клінічних кафедр факультету ветеринарної медицини і є координатором підготовки навчальних програм для різних освітніх ступенів. Нині кафедру очолює д.вет.н., доц. М. О. Малюк.
Науково педагогічну роботу на кафедрі проводять: професори В. П. Сухонос, А. Й. Мазуркевич, доценти В. Б. Данілов, В. О. Дорощук, С. М. Ткаченко, П. К. Солонін, М. А. Куліда, В. В. Ткаченко, ас. Д. В. Тарнавський, ст. викл. Ю. О. Харкевич.
На кафедрі підготовлено та захищено 12 докторських і понад 40 кандидатських дисертацій; видано 18 монографій, 16 підручників; отримано більше 20 патентів та авторських свідоцтв на винаходи; опубліковано понад 1200 статей.
На базі кафедри є такі підрозділи: музей хірургії ім. акад. І. О. Поваженка; проблемна науково-дослідна лабораторія електричного зварювання біологічних тканин; навчально-наукова лабораторія «Центр клітинних технологій у ветеринарній медицині»; навчально-наукова лабораторія «Банк крові тварин».
Окремими підрозділами кафедри є студентські наукові гуртки: «Ветеринарна хірургія» (керівник — доц. С. М. Ткаченко); «Імунологія тварин» (керівник — ст. викл. Ю. О. Харкевич).
Сьогодні науково-педагогічні працівники кафедри працюють над розробленням методик електрозварювання біологічних тканин, сучасних методів лікування хвороб очей, опорно-рухового апарату, застосування нанотехнологій. Впроваджують у практику новітні досягнення у лікуванні хвороб шкіри, органів слуху та онкологічних захворювань з використанням кріогенної хірургії.
Кафедра тісно співпрацює з Інститутом електрозварювання ім. Є. О. Патона, міжнародною асоціацією «Зварка», кафедрою хірургії Білоцерківського державного аграрного університету, Інститутом експериментальної і клінічної ветеринарної медицини НААН.
МАЗУРТ. В. Мазур — завідувач кафедри.
Народилася 22 березня 1967 р. в м. Остер Козелецького району Чернігівської області. З 1984 р. — студентка ветерина-рного факультету УСГА, який закінчила з відзнакою в 1989 р. У НУБіП України (НАУ) працює з 2004 р.: спочатку як старший викладач кафедри епізоотології, а з 2016 р. — як завідувач кафедри мікробіології, вірусології та біотехнології.
За її участю розроблена вакцина проти пастерельозу, сальмонельозу та колібактеріозу свиней «Пасако», «Набір типоспецифічних сироваток для серологічного ідентифікування штамів Пастерела мультоцида», а згодом — «ІФА тест-система для виявлення мангеймній в біологічному матеріалі».
Має близько 200 друкованих праць, серед яких авторське свідоцтво, п’ять деклараційних патентів України, три пакети НТД на виробництво препаратів для ветеринарії, шість Методичних рекомендацій для ветеринарних фахівців та десять Методичних рекомендацій для навчального процесу на кафедрі. Під її керівництвом захищено 2 кандидатські дисертації, 13 дипломних (ОС «Спеціаліст») та понад 20 магістерських робіт.
Кафедра розпочала діяльність одночасно зі становленням Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту в 1920 р. (як самостійна — в 1922 р.). Першим її завідувачем був проф. Ф. З. Омельченко. Згодом кафедру очолювали: професори М. П. Нещадименко, М. В. Рево, Б. В. Фурсенко, Т. П. Слабоспицький, В. В. Нікольський, доц. В. А. Бортнічук, проф. В. П. Онуфрієв, проф. В. Г. Скибіцький. З 2016 р. керівництво кафедрою мікробіології, вірусології та біотехнології здійснює д.вет.н., проф. Т. В. Мазур.
Метою кафедри є навчання студентів фундаментальним основам і прикладним аспектам мікробіології, вірусології та біотехнології, підготовка фахівців вищих кваліфікаційних рівнів — магістрів, кандидатів та докторів наук, вивчення актуальних питань щодо здоров’я тварин, якості і безпечності тваринницької продукції, впровадження новітніх технологій у ветеринарну медицину і сільське господарство.
Пріоритетними завданнями кафедри є організація та проведення на сучасному рівні навчальної, наукової і виховної робіт, вирішення актуальних проблем ветеринарної медицини та впровадження позитивних результатів у практику.
Кафедра є координатором щодо написання типових програм з навчальних дисциплін «Ветеринарна вірусологія», «Ветеринарна мікробіологія», «Мікробіологія молока і молочних продуктів» та низки магістерських програм, зокрема таких як «Мікробіологічні методи досліджень у тваринництві та ветеринарній медицині», «Вірусологія у ветеринарній медицині», «Біотехнологія у ветеринарній медицині» та ін.
На кафедрі проф. В. Г. Скибіцький виявив та описав генітальний мікоплазмоз у великої рогатої худоби (1973 р.), дослідив біологію та етіологічну роль ротавірусів, коронавірусів, рабдовірусів, пестивірусів, асфарвірусів та рабдовірусів, ентеробактерій у патології тварин.
На кафедрі функціонує проблемна лабораторія «Ветеринарної мікробіології, вірусології та імунобіотехнології». Розроблено та впроваджено у практику ветеринарної медицини вісім діагностичних тест-систем на основі імуно-ферментного аналізу, імуномодулятори на основі рекомбінантних інтерферонів («Комбіферн»,«Анфлурон») та імуномодулятор на базі трансфер-фактору клітинного імунітету («Гексаканіс»).
Захищено 2 докторські та 8 кандидатських дисертацій.
ТОМЧУКВ. А. Томчук — завідувач кафедри, академік АН ВО України. Відмінник аграрної освіти та науки України.
Народився 21 червня 1959 р. У 1984 р. закінчив ветеринарний факультет УСГА. Тоді ж розпочав науковий шлях — молодшим науковим співробітником у НДЛ кафедри біохімії та біотехнології УСГА. З 1991 до 1994 р. працював на посаді асистента кафедри, а з 1994 р. — доцента кафедри; з 1994 до 2007 р. — проректор університету; з 2013 р. — професор кафедри; з 2011 до 2015 р. — в. о. завідувача кафедри біохімії тварин, якості і безпеки сільськогосподарської продукції ім. акад. М. Ф. Гулого. З 2017 р. обіймає посаду реорганізованої кафедри біохімії і фізіології тварин ім. акад. М. Ф. Гулого.
Є керівником наукового гуртка «Клінічна біохімія», членом двох спеціалізованих вчених рад із захисту докторських дисертацій, членом Вченої ради факультету ветеринарної медицини, науково-технічної ради НДІ здоров’я тварин, Українського біохімічного товариства, редколегій журналів «Птахівництво» та «Біоресурси і природокористування». Автор понад 250 наукових і науково-методичних праць, зокрема 1 підручника, 5 посібників, 1 монографії, 3 патентів.
Нагороджений орденом «Знак пошани» МАП України, Подякою міського голови міста Києва, Почесною грамотою КМУ, орденом «За заслуги у ветеринарній медицині ІІІ ступеня», Почесною грамотою Міносвіти України тощо.
Кафедру створено в 1920 р. як кафедру біохімії при Київському зооветеринарному інституті. З 1920 до 1930 р. кафедру очолював проф. С. С. Кравченко, з 1931 до 1941 р. — доц. М. Д. Гацанюк, а з 1941 до 1943 р. — акад. Т. Н. Годнєв.
Протягом 1944–1974 рр. завідувачем кафедри був д.б.н., проф., заслужений діяч науки і техніки УPCP, акад. НАН України, лауреат Державної премії УPCP та СРСР, Герой України М. Ф. Гулий, на честь якого і названо кафедру. Вчений безпосередньо причетний до зародження вітчизняної молекулярної біології та імунохімії, а також є одним із фундаторів вітчизняної біохімії.
З 1974 до 1979 р. кафедрою керувала доц. М. М. Осьмакова. З 1979 до 2014 р. кафедру очолював д.б.н., проф., акад. НАН України та НААН, Герой України Д. О. Мельничук. У 2015 р. завідувачем кафедри біохімії ім. акад. М. Ф. Гулого став проф. В. А. Томчук.
У 2017 р. кафедру фізіології, патофізіології та імунології тварин було реорганізовано шляхом приєднання до кафедри біохімії ім. акад. М. Ф. Гулого кафедри хірургії ім. акад. І. О. Поваженка. Перейменували підрозділ на кафедру біохімії і фізіології тварин ім. акад. М. Ф. Гулого.
На кафедрі у різні роки працювали професори: М. О. Захаренко, П. В. Усатюк, М. І. Цвіліховський, Т. В. Любецька, С. Д. Мельничук, Д. А. Засєкін, Л. І. Остапченко, Н. М. Мельникова, Г. І. Калачнюк; доценти: Л. М. Колісніченко, Г. Я. Чижська, М. М. Шабельник, В. А. Малько, О. М. Макаренко, В. М. Кириленко, І. В. Калінін, В. Є. Жулай, І. А. Шепельова, Н. М. Ворошилова.
Співробітники кафедри опублікували понад 3000 наукових праць, зокрема 13 монографій, 25 підручників та навчальних посібників, 6 словників, отримали понад 100 патентів та авторських свідоцтв, розробили та впровадили у виробництво такі препарати: «Карбоксилін», «ПМ-7», «МП-15», «МП-30», «Намацит», «Нейтрам», «Реабіліт», «Фосфоліпідовмісна біологічна добавка (БАД) FLP-MD».
На кафедрі виконано й захищено 12 докторських та 35 кандидатських дисертацій.
Нині кафедра є координатором магістерських програм виробничого та дослідницького спрямування «Молекулярні механізми регуляції метаболічних процесів в організмі тварин».
Кафедра, організована в 1922 р. проф. С. П. Дубровою, проіснувала як самостійна одиниця до 1956 р. Потім були об’єднані кафедри патологічної анатомії та ветеринарно-санітарної експертизи. Вдруге свою самостійність кафедра здобула в 2001 р. У різні роки кафедрою завідували: С. П. Дуброва (створив та очолював кафедру з 1922 до 1925 р.), П. О. Кучеренко (1925–1931), Ф. М. Пономаренко (1931–1973), А. Й. Яцишин (в. о. зав. каф., 1973–1974 рр.), П. Я. Роговський (1974–1990), М. К. Потоцький (1990–2001), Б. В. Борисевич (2001–2015). З 2016 р. керівництво кафедрою здійснював доц. Н. І. Михайленко.
Кафедра була координатором підготовки навчальних програм для різних освітніх ступенів. Для студентів ОС «Бакалавр» із повним та скороченим терміном навчання викладали дисципліну «Патологічна анатомія та розтин». Для студентів ОС «Магістр» на базі ОС «Бакалавр» двох спеціальностей спільно з кафедрою анатомії та гістології тварин ім. акад. В. Г. Касьяненка викладали курс «Порівняльна морфологія, спеціальна патоморфологія та судова ветеринарія». На кафедрі патологічної анатомії здійснювалася підготовка студентів за магістерською програмою «Патоморфологія хвороб за видами». З 2017 р. кафедра патологічної анатомії почала викладати дисципліну «Ветеринарна патологія» для слухачів аспірантури за спеціальністю 211 «Ветеринарна медицина».
Науково-дослідна робота кафедри була спрямована на вивчення патології у тварин під час різних хвороб, зокрема інфекційного ринотрахеїту, парвовірусної інфекції собак, каліцивірусної інфекції котів, інфекційного перитоніту котів, інфекційного ларинготрахеїту курей, синдрому зниження несучості, постодиплостомозу риб, панкреатиту собак, а також на гістологічну діагностику новоутворень тварин і мікроскопічний аналіз м’ясопродуктів.
На кафедрі було захищено 1 докторську та понад 30 кандидатських дисертацій. За останні роки працівники кафедри отримали більше ніж 24 патенти, опублікували понад 300 наукових та навчальних праць, серед яких 8 монографій, 5 навчальних посібників, 1 підручник та 1 довідник.
Педагогічні працівники постійно підвищували свою кваліфікацію. Крім традиційних курсів, що започатковані в НУБіП України, співробітники кафедри відвідували різноманітні семінари та майстер-класи, зокрема, такі: «Цитологія в практиці. Як отримати щось краще?» (Українська асоціація лікарів ветеринарної медицини дрібних тварин), «Ветеринарна герпетологія» (ООО «Алден-Вет»), «Управління біологічними ризиками» (Sandia National Laboratories) та ін.
Основну виробничу діяльність кафедра реалізувала через клінічний центр «Ветмедсервіс». На кафедрі проводили діагностичні розтини, надавали послуги із судової ветеринарної експертизи, здійснювали гістологічні дослідження.
Кафедра патологічної анатомії функціонувала до жовтня 2017 р., була приєднана до кафедри анатомії, гістології і патоморфології тварин ім. акад. В. Г. Касьяненка.
Кафедра заснована в 1921 р. при Київському ветеринарному інституті. Першим її завідувачем був відомий учений зі світовим іменем — проф. В. Ю. Чаговець. Його іонна теорія виникнення біострумів є актуальною і сьогодні. Помітний слід в історії кафедри залишив проф. С. Ю. Ярослав, який очолював підрозділ 20 років (1930–1937; 1956–1969). Він був визначним експери-ментатором: проводив цікаві досліди з оживлення ембріонів людини і тварини, вивчення травлення, лімфи, вітамінів та біострумів. Учений піддав себе самозараженню з метою встановлення етіології невідомого захворювання («НЗ») — стахіботріотоксикозу, за що був нагороджений орденом «Знак пошани».
З 1937 до 1941 р., а також з 1943 до 1951 р. кафедрою завідував талановитий педагог, доц. С. Д. Шестаков. Пізніше кафедру очолювали: доц. П. П. Герасимович (1951–1952), проф. М. В. Єрмаков (1952–1955), проф. Є. М. Федій (1969–1981).
З 1981 до 1993 р. керівництво кафедрою здійснював проф. В. В. Науменко, який уперше встановив вплив типу вищої нервової діяльності на продуктивність свиней, розробив методику визначення типів вищої нервової діяльності у свиней. У 1948 р. асистентом кафедри був майбутній академік АН України П. Г. Богач. 24 роки (1946–1970) посаду доцента кафедри обіймала Т. Г. Брезгунова. На кафедрі працювали доценти А. С. Дячинський, І. Д. Дерев’янко, В. Ю. Демченко та М. П. Ліхтер. У різні періоди старшими лаборантами та лаборантами кафедри були: Г. М. Бучакчинська, В. С. Заїка, Л. В. Карпик, Г. Н. Крупко, І. Т. Савєльєва, Г. В. Свищова, Л. Я. Сегеда, Л. Я. Войновська, О. М. Харчук та ін.
Упродовж 1993–2001 рр. кафедру нормальної і патологічної фізіології очолював А. Й. Мазуркевич — автор Державного стандарту вищої освіти з напряму «Ветеринарна медицина», низки рекомендацій науково-методичного та науково-практичного змісту, співавтор трьох нових лікарських препаратів, зареєстрованих в Україні тощо.
З 2001 до 2017 р. кафедрою фізіології, патофізіології та імунології тварин завідував д.вет.н., проф. В. І. Карповський. На кафедрі працювали: д.вет.н., проф. А. Й. Мазуркевич, д.с.-г.н., проф. В. О. Трокоз, к.вет.н., доц. В. Б. Данілов, к.вет.н., доц. Л. В. Кладницька, к.вет.н., доц. О. В. Журенко, к.вет.н., доц. Д. І. Криворучко, к.вет.н., доц. Я. П. Криця, к.вет.н., ст. викл. Ю. О. Харкевич. Докторантуру на кафедрі закінчили кандидати ветеринарних наук, доценти В. В. Ковпак, Р. В. Постой та О. В. Данчук. Лаборанти кафедри Т. А. Гудзь, Р. Р. Бокотько та О. П. Вересенко забезпечували підготовку навчального процесу.
Кафедра фізіології, патофізіології та імунології тварин функціонувала до листопада 2017 р., була приєднана до кафедри біохімії і фізіології тварин ім. акад. М. Ф. Гулого та до кафедри хірургії і патофізіології імені академіка І. О. Поваженка.