Народився 12 жовтня 1977 р. в с. Бехи Коростенського району Житомирської області в сім’ї робітників.
З 1984 до 1993 р. навчався в Бехівській середній загальноосвітній школі. З 1993 до 1996 р. був студентом Малинського професійно-технічного училища № 36, після закінчення якого здобув кваліфікацію «бджоляр ІV розряду».
У 1996 р. вступив на зооінженерний факультет Національного аграрного університету, який закінчив у 2001 р., отримавши диплом з відзнакою за спеціальністю «Зооінженерія» та кваліфікацію зооінженера-дослідника.
З 2001 до 2004 р. навчався в аспірантурі Національного аграрного університету, успішно захистивши дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 «Годівля тварин і технологія кормів».
КОНДРАТЮКЗ 2004 р. — асистент, а з 2005 р. — доцент кафедри годівлі тварин і технології кормів ім. П. Д. Пшеничного. З 2005 р. обіймав посаду заступника декана, а з 2008 р. — декана рибогосподарського факультету. З 2014 р. — директор Навчально-наукового інституту тваринництва та водних біоресурсів, а з 2015 р. і донині — декан факультету тваринництва та водних біоресурсів.
Напрями наукових досліджень Вадима Миколайовича пов’язані з вивченням питань вітамінного живлення птиці та нормованої годівлі риб.
Автор понад 70 наукових, науково-методичних і навчальних праць, зокрема, восьми підручників і навчальних посібників, співавтор 12 патентів на винаходи.
Нагороджений Подякою Міністра аграрної політики України (2000), Подякою Київського міського голови (2005), Почесною грамотою Державного комітету рибного господарства України (2007), Почесною грамотою Державного агентства рибного господарства України (2014), Почесною грамотою Міністерства аграрної політики та продовольства України (2015), Почесною грамотою НУБіП України (2016), Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України (2017).
Історія факультету тісно пов’язана із заснуванням кафедри загальної зоотехнії сільськогосподарського відділення Київського політехнічного інституту, що створений у 1898 р. у Києві. Кафедру очолював відомий учений проф. М. П. Чирвинський. Зоотехнічний факультет започатковано в 1921 р. при Київському ветеринарному інституті, який було реорганізовано в Київський ветеринарно-зоотехнічний інститут.
Значний внесок у становлення зоотехнічного факультету, розвиток матеріально-технічної бази та наукових досліджень зробили професори М. П. Чирвинський, В. П. Устьянцев, А. К. Скороходько та ін. Першим деканом факультету був призначений проф. В. П. Устьянцев, який одночасно очолював кафедру зоотехнії Київського політехнічного інституту (після М. П. Чирвинського).
Колектив деканату. Зліва направо: перший ряд: секр. І. М. Стецюк, дисп. Л. В. Кулакова, секр. М. О. Савон, секр. О. Ф. Іваненко; другий ряд: заст. декана, к.с.-г.н. М. С. Грунтковський, заст. декана, к.с.-г.н., доц. С. М. Грищенко, дисп. М. В. Виговська, декан, к.с.-г.н., доц. В. М. Кондратюк, заст. декана, к.вет.н., доц. Р. В. КононенкоДо 1974 р. факультет називався зоотехнічним, з 1974 до 2005 р. — зооінженерним, з 2005 до 2014 р. — факультетом технології виробництва і переробки продукції тваринництва, а з грудня 2014 р. до сьогодні — факультет тваринництва та водних біоресурсів. У різні роки факультет очолювали: професори М. А. Кравченко (1957–1958), К. Б. Свєчин (1958–1960), М. М. Колесник (1960–1964), А. М. Жадан (1964–1966), доц. М. Д. Мосолов (1966–1970), професори М. С. Борщ (1970–1973), Г. Т. Кліценко (1973–1981), доц. А. І. Вертійчук (1981–1986), професори Б. М. Гопка (1986–1997), М. О. Захаренко (1997–2001), Ю. В. Засуха (2001–2005), М. Ю. Сичов (2005–2012) та доц. М. В. Себа (2012–2014). З 2015 р. декан факультету — доц. В. М. Кондратюк.
На факультеті працювали відомі вчені: П. Д. Пшеничний, К. Б. Свєчин, М. М. Колесник, М. А. Кравченко, Д. Я. Василенко, І. Ф. Шульженко, І. В. Смирнов, М. Ф. Гулий, С. Ю. Ярослав, Д. К. Михновський, В. А. Нестерводський, Є. М. Федій, Г. О. Богданов, М. В. Зубець, М. В. Штомпель, Г. Т. Кліценко та ін.
Значний внесок у теорію і практику тваринництва зробив проф. М. П. Чирвинський. Його дослідження з проблем утворення жиру в організмі тварин, їх росту і розвитку під впливом умов годівлі визнані науковцями світу.
Наукова діяльність проф. В. П. Устьянцева була спрямована на дослідження способів і прийомів підвищення продуктивної дії грубих кормів та вивчення мінерального живлення сільськогосподарських тварин.
Проф. А. К. Скороходько очолював Київський ветеринарно-зоотехнічний інститут з 1924 до 1927 р. і був організатором факультету. Він заснував першу в країні кафедру зоогігієни, уперше видав підручник «Гігієна сільськогосподарських тварин», який перевидавався тричі та був перекладений на мови країн Європи і Азії.
Проф. П. Д. Пшеничний розробив принципи й методи спрямованого виховання молодняку, стимуляції розвитку функцій живлення та обміну речовин, способів підвищення коефіцієнта корисної дії корму.
Проф. І. В. Смирнов — відомий у світі учений, який експериментально довів здатність сперміїв ссавців зберігати біологічну повноцінність і генетичну інформацію в умовах тривалого перебування за низьких температур (до
–196º С). Науковець стверджує, що така сперма якісна та абсолютно придатна для одержання здорового потомства.
Проф. К. Б. Свєчин має вагомі напрацювання з вивчення закономірностей онтогенезу великої рогатої худоби.
Проф. М. А. Кравченко розробив систему розведення сільськогосподарських тварин за лініями і родинами, оцінювання плідників за якістю потомків, був ініціатором створення української м’ясної породи великої рогатої худоби.
Проф. М. М. Колесник створив метод рангової оцінки генотипу тварин, заснований на балансі генів.
Акад. М. Ф. Гулий вивчав шляхи підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин на основі процесів фіксації вуглекислого газу в тканинах, молекулярні механізми регуляції обміну речовин, біохімічні аспекти процесів травлення у великої рогатої худоби.
Проф. Д. Я. Василенко брав участь у створенні миргородської породи свиней, одним із перших провів дослідження промислового схрещування у свинарстві.
Проф. Д. К. Михновський є одним із авторів української гірськокарпатської породи овець.
В. А. Нестерводський у 1922 р. на Голосіївській пасіці організував базу для досліджень і навчання студентів Київського сільськогосподарського інституту та Київського ветеринарного інституту, видав підручник «Пасіка» (серед перших) та низку книг, якими активно користуються пасічники і студенти.
Акад. НААН України Г. О. Богданов був президентом Південного відділення ВАСГНІЛ, займався проблемами годівлі сільськогосподарських тварин.
Акад. НААН України М. В. Зубець працював президентом НААН України, досліджував проблеми розведення сільськогосподарських тварин.
Проф. Г. Т. Кліценко вивчав мінеральне живлення сільськогосподарських тварин.
Проф. М. В. Штомпель був автором таврійського типу в асканійській тонкорунній породі овець.
В 1996 р. у складі зооінженерного факультету було створено кафедру рибництва та розпочато підготовку спеціалістів за спеціальністю «Іхтіологія і рибництво», яку проводили на матеріально-технічній базі Інституту рибного господарства УААН. У червні 2001 р. на основі трьох кафедр зооінженерного факультету — виробництва та переробки продукції аквакультури, гідробіології та іхтіології, зоології — створено факультет водних біоресурсів та аквакультури, який у 2005 р. було перейменовано на рибогосподарський. Його першим деканом став доц. П. Г. Шевченко. З 2005 до 2008 р. факультет очолював доц. С. І. Алимов, з 2008 до 2014 р. — доц. В. М. Кондратюк. На початку 2014 р. деканом факультету призначено доц. Р. В. Кононенка.
Виробнича практика на форелевому господарстві (Франція)Водночас у 2001 р. було створено Навчально-науковий інститут тваринництва та водних біоресурсів, до складу якого ввійшли два факультети: зооінженерний і водних біоресурсів та аквакультури.
ННІ тваринництва та водних біоресурсів функціонував до 2014 р. У результаті його реструктуризації створено факультет тваринництва та водних біоресурсів. Директорами інституту були: професори М. О. Захаренко (2001–2008), В. М. Туринський (2008–2011), І. В. Гончаренко (2011–2012), В. В. Дзіцюк (2012–2014) та доц. В. М. Кондратюк (2014).
Випускники факультету відомі в Україні та за її межами. Серед них: президент та акад. НААН України, Герой України М. В. Зубець, віце-президент та акад. НААН України В. П. Буркат, міністр аграрної політики України, акад. НААН України, Герой України Ю. Ф. Мельник, голова Полтавської ОДА, к.с.-г.н. Є. Ф. Томін, голова Аграрної партії України, доктор економіки В. Є. Скоцик, директор Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України, проф. В. М. Волощук, директор Інституту сільського господарства Полісся НААН України, акад. НААН України Ю. І. Савченко, директор свинокомплексу «Калита», директор Гаврилівської птахофабрики, проф. В. П. Бородай, голова Правління агрофірми «Єрчики» Житомирської області, Герой України В. О. Дідківський, директор ВАТ «Терезине» Київської області, проф. І. М. Кудлай.
Сьогодні факультет тваринництва та водних біоресурсів НУБіП України є одним із провідних факультетів країни, що здійснює підготовку фахівців за напрямами та спеціальностями, найбільш актуальними для України як аграрної держави. Факультет забезпечує висококваліфікованими кадрами галузі тваринництва та рибництва, які формують продовольчу безпеку країни.
Нині на факультеті функціонують 8 кафедр, 26 навчальних, 2 проблемні науково-дослідні, 6 навчально-науково-виробничих лабораторій, 2 навчально-наукові павільйони технологічного обладнання.
Проведення виїзного лабораторного заняття на базі ферми з роботизованим доїнням корівНа факультеті навчаються понад 1100 студентів, на денній формі — приблизно 700.
Факультет тваринництва та водних біоресурсів здійснює підготовку фахівців на денній та заочній формах навчання (ОС «Бакалавр» та «Магістр») за спеціальностями «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» та «Водні біоресурси та аквакультура».
Дисципліни фахового спрямування викладають на восьми випускових кафедрах факультету: біології тварин; технологій виробництва молока та м’яса; технологій у птахівництві, свинарстві та вівчарстві; годівлі тварин та технології кормів ім. П. Д. Пшеничного; генетики, розведення та біотехнології тварин; конярства і бджільництва; аквакультури; гідробіології та іхтіології.
Навчальний процес забезпечує висококваліфікований професорсько-викладацький колектив, який нараховує 3 академіків і членів-кореспондентів НАН і НААН України, 9 академіків і членів-кореспондентів інших громадських організацій, 17 докторів наук, професорів, старших наукових співробітників, 53 кандидатів наук, доцентів, старших викладачів і асистентів.
Здійснюється активна співпраця з Радою роботодавців факультету, яку очолює голова Правління агропідприємства «ХОРС-КЛМ» Київської області Л. М. Кельвич. З метою підвищення якості навчального процесу, проходження виробничих і навчальних практик, виконання наукових досліджень і майбутнього працевлаштування студентів укладені угоди щодо стратегічного партнерства та науково-технічного співробітництва з провідними вітчизняними підприємствами, зокрема з Миронівським хлібопродуктом, Українською молочною компанією, Асоціацією виробників молока, «Тваринпромом», ТОВ «Терезине» та «Укрветфармінг», ВО «Техна», ВО «Київптахопром», ДП «Укрриба», «Сквирасільрибгосп», «Бестер» та ін.
На факультеті за вісьмома науковими спеціальностями щорічно проходять підготовку понад 30 аспірантів і докторантів, функціонує спеціалізована вчена рада із захисту докторських і кандидатських дисертацій.
Щорічно науково-педагогічні працівники факультету персонально та спільно зі студентами беруть участь у міжнародних наукових і науково-практичних конференціях, семінарах, тренінгах і воркшопах.
На факультеті діють понад 20 угод про співпрацю, зокрема, з Академією сільськогосподарських наук Грузії (програма «Методи профілактики та лікування хвороб риб в аквакультурі»), компанією «Brunnthaller» (виробнича практика студентів у Чехії), Національним ліцеєм ім. Луї Пастера (виробнича практика студентів у Франції), Університетом штату Айова (практика студентів у США), Чжецзянською академією аграрних наук (стажування студентів, аспірантів та викладачів у Китаї) та ін.
Щорічно 80–100 студентів факультету проходять виробничу практику у фермерських господарствах країн Європи: Німеччини, Англії, Голландії, Данії, Франції та ін.
Факультет тваринництва та водних біоресурсів славний своєю історією і має потужний науковий потенціал, а також багаторічні традиції у підготовці фахівців для галузі тваринництва і рибництва.
ВОВКН. І. Вовк — завідувач кафедри, почесний працівник рибного господарства, почесний доктор Інституту агроекології НААН України.
Народилася 1 січня 1950 р. в м. Тлумач Івано-Франківської області. У 1973 р. закінчила біологічний факультет КДУ ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю «Мікробіологія». Працювала інженером ВНДІ генетики та селекції промислових мікроорганізмів, науковим співробітником, завідувачем лабораторії іхтіопатології та фізіології риб Інституту рибного господарства УААН України, професором кафедри загальної зоології та іхтіології НУБіП України.
Автор понад 160 наукових праць, серед яких, 5 авторських свідоцтв, 2 монографії, 5 посібників, 5 підручників, 14 методичних розробок і типових програм навчальних дисциплін, здійснює наукове керівництво аспірантами.
Наукові напрями: дослідження водних екосистем, мікробіоти та імунітету риб, етіології і поширення хвороб риб у водоймах різного типу; розробка екологічно безпечних методів профілактики хвороб риб для використання в рибництві, іхтіопатологічний моніторинг внутрішніх водойм України.
Нагороджена трудовою відзнакою «Почесний працівник рибного господарства» та Почесною грамотою Державного комітету рибного господарства України.
У 1996 р. на базі зооінженерного факультету НАУ створено кафедру рибництва. Її завідувачем призначено директора Інституту рибного господарства М. В. Гринжевського. У 2001 р. на базі кафедри рибництва та кафедри іхтіології та гідробіології, що була організована в 2000 р. на зооінженерному факультеті, започатковано факультет водних біоресурсів і аквакультури. Кафедру рибництва перейменовано на кафедру технології виробництва та переробки продукції аквакультури, а в 2003 р. — на кафедру аквакультури.
З вересня 2002 р. до квітня 2003 р. кафедрою технології виробництва та переробки продукції аквакультури керувала д.т.н., проф. Г. Т. Васюкова. У квітні 2003 р. кафедру технології виробництва та переробки продукції аквакультури було перейменовано на кафедру аквакультури, яку очолив к.с.-г.н., заслужений працівник сільського господарства України, голова Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України С. І. Алимов, який завідував нею до грудня 2005 р. У січні 2006 р. С. І. Алимова було призначено на посаду в. о. декана рибогосподарського факультету, а згодом — деканом названого факультету.
Відтоді до вересня 2009 р. обов’язки завідувача кафедри аквакультури виконував доц. В. О. Коваленко, а з жовтня 2009 р. до серпня 2010 р. — проф. О. Л. Трофименко. З вересня 2011 р. кафедру аквакультури очолює д.с.-г.н., проф. Н. І. Вовк.
Нині кафедра аквакультури забезпечує викладання 22 дисциплін, пов’язаних із теоретичними основами і технологіями ведення аквакультури у внутрішніх прісноводних, солонкуватоводних водоймах і територіальних морських водах України, проектуванням рибницьких підприємств та використанням інформаційних технологій в аквакультурі.
Навчальну та технологічну практики студенти кафедри проходять на базі кращих рибогосподарських підприємств України та навчально-науково-виробничої лабораторії рибництва НУБіП України.
Основними напрямами наукової діяльності кафедри аквакультури є: розробка теоретичних основ підвищення біопродукційного та рибопродуктивного потенціалу рибогосподарських водойм України, вдосконалення існуючих, розробка сучасних економічно та екологічно доцільних технологій і біотехнологій у ставовій та індустріальній аквакультурі; розробка стратегій розвитку осетрівництва, створення генетично однорідних колекційних доместикованих стад осетрових видів риб для відтворення у внутрішніх водоймах і товарного осетрівництва, з використанням методів генної ідентифікації та біохімічної генетики; розробка та впровадження методів ідентифікації та оцінки племінних стад об’єктів аквакультури в рибних господарствах України; розробка та узагальнення уніфікованої нормативно-технологічної бази даних з відтворення і вирощування об’єктів культивування в ставовій, індустріальній та випасній аквакультурі.
СИЧОВМ. Ю. Сичов — завідувач кафедри.
Народився 22 червня 1975 р. в м. Донецьку. У 1997 р. закінчив зооінженерний факультет Національного аграрного університету.
Високопрофесійний викладач. Упродовж 15 років читає лекції з дисциплін «Годівля тварин та технології кормів», «Живлення тварин» та «Основи тваринництва» студентам ОС «Бакалавр» і «Магістр», а також слухачам ННІ післядипломної освіти НУБіП України; проводить наукову та методичну роботу.
Автор і співавтор 160 наукових, науково-методичних і навчально-методичних праць. Під його керівництвом здійснюється підготовка аспірантів. Є автором державних стандартів освіти ОС «Бакалавр» і «Магістр» зі спеціальності 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва».
Кафедра бере свій початок від організованої у 1898 р. проф. М. П. Чирвинським кафедри зоотехнії сільсько-господарського відділення Київського політехнічного інституту. В УСГА, яка була створена в 1954 р. на базі Київських сільськогосподарського і лісогосподарського інститутів, вона називалася кафедрою загальної зоотехнії. У 1957 р. до неї приєднано кафедру годівлі сільськогосподарських тварин колишнього Київського ветеринарного інституту, який увійшов до складу УСГА як факультет. Кафедра стала його структурною складовою під новою назвою — кафедра годівлі сільськогосподарських тварин.
Організатором і першим завідувачем кафедри став проф. П. Д. Пшеничний. Він був ректором УСГА (1954–1957) та очолював кафедру годівлі сільськогосподарських тварин (1954–1974). Найвагомішим доробком Павла Дмитровича було реформування освіти того часу та її інтеграція з науковою та інноваційною діяльністю. Саме в той час закладено фундамент сучасного дослідницького університету.
З 1974 до 1987 р. кафедрою керував к.с.-г.н., доц., заслужений працівник вищої школи України А. М. Жадан, який був деканом зоотехнічного факультету (1964–1966), проректором (1968–1979) та ректором УСГА (1979–1984).
З 1987 до 1994 р. посаду завідувача кафедри обіймав д.с.-г.н., проф., заслужений працівник народної освіти України Г. Т. Кліценко, який працював деканом зооінженерного факультету (1973–1981).
Сучасну назву кафедра отримала в 1990 р., а в 2001 р. їй було присвоєно ім’я Павла Дмитровича Пшеничного. З 1994 до 2012 р. кафедрою керував д.с.-г.н., проф., акад. НААН України І. І. Ібатуллін — перший проректор НУБіП України, віце-президент НААН України. Науковець продовжив традиції наукової школи Павла Дмитровича Пшеничного та розвинув дослідження питань нормованого живлення тварин, способів підготовки кормів до згодовування і балансування раціонів тварин при різних типах годівлі, підвищення рівня конверсії корму у тварин різних видів в умовах інтенсивних технологій виробництва продукції тваринництва. Під його керівництвом захищено сім дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора та 33 — кандидата наук.
З 2012 до 2014 р. кафедру очолював д.с.-г.н., доц. В. В. Отченашко, а з 2014 до 2016 р. — д.с.-г.н., доц. М. Я. Кривенок.
З 2016 р. до сьогодні посаду завідувача кафедри обіймає д.с.-г.н., проф. М. Ю. Сичов.
Нині кафедра, маючи власну експериментальну базу, аналітичну лабораторію та кваліфікований персонал, активно співпрацює з державними, комерційними і приватними установами з розробки питань годівлі тварин і технології кормів. Співробітники кафедри щорічно беруть участь у роботі міжнародних, всеукраїнських і регіональних конференцій, семінарів та нарад.
Колектив кафедри розробляє нові підходи до нормування годівлі тварин, питання стимуляції функцій живлення, вікової мінливості господарсько-корисних ознак організму тварин під дією різного рівня їх годівлі, оцінки поживності кормів, ефективних способів використання кормових добавок і програмування якості продукції тваринництва.
ЗАСУХАЮ. В. Засуха — завідувач кафедри, заслужений працівник освіти України.
Народився 1 травня 1952 р. в с. Росава Миронівського району Київської області. В 1976 р. закінчив зооінженерний факультет УСГА. З 2000 р. — заступник декана, а з 2001 до 2005 р. — декан зооінженерного факультету НАУ.
Провідний учений у галузі свинарства. Його основні теоретичні та практичні розробки присвячені оптимізації годівлі та використанню свиней в умовах промислової технології. Розробив рекомендації з раціонального використання нетрадиційних кормів у годівлі свиней.
Автор понад 300 наукових праць із питань годівлі тварин, технології кормів і виробництва продукції свинарства на промисловій основі. Серед них: 5 монографій, 8 підручників, 44 навчально-методичні посібники. Має авторське свідоцтво та 15 патентів на винаходи.
За успіхи у розвитку народного господарства СРСР нагороджений п’ятьма медалями ВДНГ СРСР та РФ, а також трудовими відзнаками Міністерства АПК України та Київського міського голови «Знак пошани».
Історія кафедри пов’язана зі створенням у 1898 р. сільськогосподарського відділення при КПІ та початком функціонування кафедри загальної зоотехнії. На цій кафедрі в різні часи і у складі різних навчальних підрозділів працювали відомі вчені, які здебільшого проводили наукові дослідження на свинях, вівцях, кролях та інших видах тварин. Класик зооінженерної науки, перший декан сільськогосподарського відділення КПІ, засновник НУБіП України, проф. М. П. Чирвинський проводив дослідження на вівцях і свинях, мав вівцеферму і колекцію смушків. Проф. Ф. О. Юрків викладав дисципліну «Вівчарство», проф. Л. І. Сенченко — «Свинарство», проф. В. В. Букраба — «Кролівництво», доц. М. Ф. Старцев — «Птахівництво».
Сільськогосподарське відділення КПІ у 1922 р. стало Київським сільськогосподарським інститутом. Після реорганізації цього інституту в академію була створена кафедра спеціальної зоотехнії, яку спочатку очолював проф. М. М. Колесник, а потім — проф. К. Б. Свєчин. У 1969 р. було створено дві кафедри, одна з яких — кафедра технології виробництва продукції свинарства, вівчарства та птахівництва. Протягом 20 років нею керував проф. Д. Я. Василенко. В 1988 р. бджільництво, а в 1995 р. птахівництво та рибництво відокремили у самостійні підрозділи зооінженерного факультету. Кафедру птахівництва очолювали професори В. П. Бородай (1995–2011) та Н. П. Пономаренко (2011–2014). Завідувачами кафедри технології виробництва продукції свинарства та вівчарства були: проф. М. В. Штомпель (1990–2003), доц. В. М. Волощук (2003–2004), проф. Ю. В. Засуха (2004–2013).
За профілем сучасних навчальних дисциплін у 2007 р. кафедра одержала нову назву — кафедра технологій, економіки та менеджменту у тваринництві. У 2013 р., після об’єднання кафедри птахівництва і кафедри технологій, економіки та менеджменту у тваринництві, було створено кафедру птахівництва та дрібного тваринництва, яка в 2014 р. стала кафедрою технологій у птахівництві, свинарстві та вівчарстві.
За рахунок спонсорів кафедра видає журнал «Сучасне птахівництво». Співробітники кафедри мають суттєві наукові здобутки. Створено українську гірськокарпатську породу, таврійський тип і шість заводських ліній овець, розроблено і впроваджено три програми селекції асканійських тонкорунних овець. Встановлено низку нетрадиційних закономірностей мінливості в популяціях мериносів. Фахівці кафедри мають авторські свідоцтва та патенти на нові корми, технологічні способи у тваринництві та селекційні досягнення.
За час функціонування кафедри видано понад 900 наукових праць, із них 26 підручників, 19 посібників, більше ніж 40 методичних розробок, 9 типових програм. Отримано понад 60 авторських свідоцтв і патентів на відкриття.
ШЕВЧЕНКОП. Г. Шевченко — завідувач кафедри, відмінник освіти України, почесний працівник рибного господарства, ветеран рибного господарства.
Народився в 1955 р. у с. Софійка Богуславського району Київської області. В 1981 р. закінчив біологічний факультет КДУ ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю «Зоологія і ботаніка».
З 1978 до 1997 р. працював у Інституті гідробіології НАН України. В 1999 р. перейшов на роботу в НАУ заступником декана зооінженерного факультету та асистентом кафедри рибництва. З 2000 р. — доцент кафедри гідробіології та іхтіології, а з 2001 до 2005 р. — декан новоствореного факультету водних біоресурсів і аквакультури (з 2005 р. — рибогосподарського факультету) та завідувач кафедри зоології.
Автор 320 праць, зокрема, 9 колективних наукових монографій, 30 методичних розробок, 35 типових програм із різних дисциплін, 2 підручники і 9 навчальних посібників.
За розробку Галузевих стандартів вищої освіти (як голова робочої групи) у 2003 р. нагороджений Почесною грамотою МОН України, а в 2004 р. — нагрудним знаком МОН України «Відмінник освіти України». Крім того, нагороджений трудовою відзнакою «Знак пошани» Мінагрополітики України та трудовими відзнаками «Почесний працівник рибного господарства» і «Ветеран рибного господарства» Державного агентства рибного господарства України.
Кафедра заснована в результаті численних структурних перетворень кафедри зоології та порівняльної анатомії, яка була створена в 1921 р. у Київському ветеринарно-зоотехнічному інституті. Її завідувачем став проф. Б. А. Домбровський.
У 1934 р. кафедра трансформувалася у кафедру зоології і дарвінізму, керівництво якою було доручено доц. М. М. Синицькому. При кафедрі створили зоологічний музей.
Після організації Київського лісогосподарського інституту в Голосієві була заснована кафедра зоології та ентомології, яку очолив проф. А. Г. Лєбєдєв, а згодом — проф. М. Б. Голов’янко. До лісогосподарського інституту передали і зоологічний музей.
Під час евакуації Київський ветеринарний інститут функціонував як факультет Свердловського сільськогосподарського інституту. В 1944 р. відновлено Київський ветеринарний інститут, а в його складі і кафедру зоології, якою завідували М. М. Синицький, М. А. Кравченко та А. Ю. Безносенко.
Після створення факультету захисту рослин у 1963 р. до його складу увійшла і кафедра зоології та загальної ентомології під керівництвом проф. М. М. Синицького. Згодом її очолив проф. Й. Т. Покозій. На кафедрі почав працювати доц. А. Г. Руднєв. Пізніше кафедру було реорганізовано в кафедру фітофармакології та зоології, а її завідувачем призначено проф. М. М. Долю. Після 1998 р. назву кафедри зоології було втрачено і вона стала кафедрою хімічного та біологічного захисту рослин.
У 2000 р. на базі зооінженерного факультету створено кафедру гідробіології та іхтіології.
У 2001 р. відокремлено факультет водних біоресурсів і аквакультури, до складу якого увійшла кафедра гідробіології і кафедра загальної зоології та іхтіології (відновлена у 2001 р.). У 2015 р. вирішено відокремити блок зоологічних дисциплін з кафедри загальної зоології та іхтіології (на їх базі створено кафедру біології тварин). Окрім того, об’єднано кафедру гідробіології і блок іхтіологічних дисциплін вказаної кафедри для організації кафедри гідробіології та іхтіології.
Наукові напрями роботи кафедри: розробка методів оцінки запасів гідробіоресурсів, зокрема, рибних, у внутрішніх водоймах України, заходів збереження аборигенної іхтіофауни і підвищення рибопродуктивності природних водойм; розробка теоретичних основ систем біомоніторингу водойм комплексного та рибогосподарського призначення; розробка методів оцінки фізіологічного статусу риб та управління якістю води й біопродуктивністю водойм.
ПОВОЗНІКОВМ. Г. Повозніков — завідувач кафедри, акад. АНВО України та МАБЖД, відмінник освіти України.
Народився 5 червня 1965 р. в с. Пилипи-Хребтіївські Новоушицького району Хмельницької області. У 1989 р. закінчив Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут. У НУБіП працює з 2014 р: професором кафедри птахівництва та дрібного тваринництва, а з 2015 р. — професором кафедри біології тварин.
Є автором понад 250 наукових праць, з яких, 15 монографій, підручників і навчальних посібників, а також автором типових навчальних програм, базового навчального плану підготовки бакалаврів з напряму «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва». Підготував одного кандидата наук.
Нагороджений почесними грамотами й подяками органів виконавчої влади, Почесною грамотою Мінагрополітики України (1999), Почесною грамотою МОН України (2004), Подякою НМЦ аграрної освіти Мінагрополітики України (2009), трудовою відзнакою «Знак пошани» (2006), медаллю ім. В. І. Вернадського «За заслуги в екології» (2006), орденом «Зірка пошани» МАБЖД (2011) тощо.
Кафедра створена в 2014 р. шляхом об’єднання двох кафедр — конярства і кіннозаводства та економіки тваринництва і бджільництва ім. В. А. Нестерводського. Кафедра конярства своїми витоками сягає сільськогосподарського відділення Київського політехнічного інституту, що було засновано в 1898 р.
З 1921 до 1930 р. у структурі ветеринарно-зоотехнічного інституту функціонували: кафедра конярства і кіннозаводства, яку очолював магістр С. П. Амітров; кафедра кування коней і копитових хвороб, якою завідував магістр К. М. Шевандин. Після переведення зоотехнічного відділення до Дніпропетровська, дисципліну «Конярство» викладали на кафедрі розведення тварин. Після реорганізації сільськогосподарського відділення КПІ в Київський сільськогосподарський інститут (1922), а інституту в УСГА (1957), у її складі існувала кафедра спеціальної зоотехнії, яку очолював проф. М. М. Колесник, а згодом — проф. К. Б. Свєчин. У 1969 р. з цієї кафедри було виокремлено кафедру скотарства і конярства (завідувач — проф. К. Б. Свечин) та кафедру вівчарства, свинарства і птахівництва (завідувач — проф. Д. Я. Василенко).
У 1994 р. засновано кафедру конярства. Нею завідували: з 1994 р. — проф. Б. М. Гопка, з 2003 р. — доц. І. І. Глушак, в 2012 р. — проф. І. В. Гончаренко, з 2012 до 2014 р. — к.с.-г.н., доктор економіки В. Є. Скоцик.
Для створення кафедри бджільництва В. А. Нестерводський протягом багатьох років виконував плідну навчальну і наукову роботу. У 1945 р. в колишньому Київському сільськогосподарському інституті була вперше відкрита кафедра бджільництва.
Першим завідувачем цієї кафедри став В. А. Нестерводський. Згодом, унаслідок об’єднання дрібних кафедр, кафедра бджільництва зникла як самостійна структурна одиниця. Незважаючи на це, після 1948 р. курс «Бджільництво» викладали при кафедрі тваринництва. Наукова робота виконувалася на Голосіївській дослідній пасіці. У 1972 р. розпочато підготовку зооінженерів за спеціалізацією з бджільництва. Кафедра бджільництва відроджена в 1988 р. і посідала провідне місце за якістю освіти пасічника серед ВНЗ України. Від часу відновлення до 2000 р. її очолював д.с.-г.н., проф. В. П. Поліщук.
Важливою науковою працею у бджільництві України є селекційне досягнення — внутрішньопородний тип бджіл української породи «Хмельницький».
У 2014 р., у зв’язку з реорганізацією, кафедру бджільництва ім. В. А. Нестерводського об’єднано з кафедрою конярства та створено новий структурний підрозділ — кафедру конярства і бджільництва.
ГЕТЯА. А. Гетя — завідувач кафедри.
Народився 10 травня 1968 р. в м. Полтаві.
Вищу освіту здобув у Полтавському сільськогосподарському інституті. Працював молодшим, старшим науковим співробітником, вченим секретарем, директором Інституту свинарства УААН, директором Департаменту тваринництва Мінагрополітики України.
Наукова діяльність пов’язана з оптимізацією селекційного процесу в тваринництві. Є автором понад 180 наукових праць, зокрема, більше ніж десяти патентів, десяти підручників і монографій, п’яти методичних рекомендацій і п’яти навчально-методичних розробок. Підготував одного кандидата наук, здійснює підготовку докторантів та аспірантів.
Нагороджений трудовою відзнакою Міністерства аграрної політики та продовольства України «Знак пошани».
У 1940 р. від кафедри тваринництва Київського ветеринарного інституту було відокремлено кафедру розведення та спеціальної зоотехнії. У 1957 р. її реорганізовано в кафедру розведення сільськогосподарських тварин. Засновником кафедри був д.с.-г.н., проф., заслужений діяч науки України М. А. Кравченко (1909–1986) — видатний вчений-селекціонер, талановитий педагог і громадський діяч, який очолював кафедру до 1981 р. Пізніше посаду завідувача кафедри обіймали: професори Д. Т. Вінничук, О. Г. Тимченко, академіки М. В. Зубець, Ю. Ф. Мельник, М. І. Сахацький, проф. В. В. Дзицюк, доц. В. М. Бочков, проф. В. І. Шеремета.
Засновник кафедри М. А. Кравченко зробив вагомий внесок у розвиток теорії та практики племінної справи. Автор української м’ясної породи великої рогатої худоби, а також низки заводських ліній симентальської породи. За роки плідної праці створив наукову школу, під його керівництвом 45 пошукувачів здобули ступінь кандидата і 6 — доктора наук.
Тривалий час на кафедрі працював д.б.н., проф., заслужений діяч науки України І. В. Смирнов — автор наукового відкриття в біології, пов’язаного із застосуванням методики кріоконсервування сперми плідників сільськогосподарських тварин. Колектив кафедри працює над удосконаленням існуючих та створенням нових високопродуктивних порід і ліній тварин, кросів птиці, розробкою та впровадженням у виробництво комп’ютерних програм управління селекційним процесом, розробкою нових та удосконаленням традиційних методів відтворення та збереження генофонду.
Визначено методи, застосування яких забезпечує встановлення достовірності походження племінних тварин, виявлення особин-носіїв прихованих генетичних дефектів, проведення маркерної селекції (MAS–селекції). Обґрунтовано методологію генетичного контролю за перебігом селекційного процесу в стадах сільськогосподарських тварин за динамікою частоти маркерних генів.
Розроблено ефективні схеми стимуляції відтворювальної здатності корів та кнурів-плідників на основі використання створених біологічно активних препаратів нейротропно-метаболічної дії «Глютам 1М», «Стимулін Вет», «Шанс» та «Янтаргін».
До складу кафедри входять навчальні лабораторії: «Розведення та селекції тварин», «Генетики тварин», «Біотехнології відтворення тварин».
Співробітники кафедри беруть участь у міжнародних конференціях, семінарах, тренінгах, відвідують сільськогосподарські підприємства і навчальні заклади Литви, Китаю, Голландії, Естонії та інших держав.
УГНІВЕНКОА. М. Угнівенко — завідувач кафедри, академік АНВО України, заслужений науковий співробітник НАУ.
Народився 26 лютого 1952 р. в с. Кошари Конотопського району Сумської області. В 1974 р. закінчив УСГА.
Є автором української м’ясної породи великої рогатої худоби, лохвицько-золотоніського заводського типу і шести заводських ліній. За період наукової діяльності видав 330 праць, серед яких, 2 підручники з грифом Мінагрополітики України, 3 підручники і 1 посібник з грифом МОН України, 6 типових програм, 14 методичних розробок, 12 монографій і 5 посібників-довідників. Опублікував 28 науково-методичних рекомендацій і державних програм щодо розвитку м’ясного скотарства, 5 державних книг племінних тварин і каталогів, 177 статей і 44 тези. Отримав 8 авторських свідоцтв на селекційні досягнення та 25 патентів на винаходи і корисну модель. Підготував 1 доктора та 5 кандидатів наук.
Нагороджений Почесною грамотою КМУ (2004), трудовою відзнакою «Знак пошани» Мінагрополітики України (2009), золотою медаллю XXII Міжнародної агропромислової виставки «Агро — 2010».
Кафедра технологій виробництва молока та м’яса бере свій початок від організованої в 1898 р. проф. М. П. Чирвинським кафедри зоотехнії сільськогосподарського відділення КПІ. Як самостійна кафедра спеціальної зоотехнії була відокремлена в 1953 р., а в 1969 р. на її основі створено кафедру скотарства і конярства. В 1988 р. вона отримала назву кафедри технологій виробництва молока та яловичини. З 2013 р. — кафедра технологій виробництва молока, яловичини та свинини, а з 2015 р. — кафедра технологій виробництва молока та м’яса.
Кафедру очолювали відомі вчені: професори М. М. Колесник (1953–1965), К. Б. Свєчин (1965–1978), Б. М. Гопка (1978–1990), акад. Г. О. Богданов (1990–2000), доц. В. І. Костенко (2000–2001).
Підготовку магістрів здійснюють за двома магістерськими програмами фахового спрямування — «Молочне скотарство» (куратор — В. І. Костенко) та «Спеціалізоване м’ясне скотарство» (куратор — А. М. Угнівенко) і однією науковою — «Технологія виробництва продукції скотарства» (куратор — В. І. Костенко). Провідні вчені кафедри готують кандидатів і докторів наук.
Наукові дослідження співробітників, докторантів і аспірантів кафедри спрямовані на розроблення енергоощадних технологій виробництва, переробки та зберігання продукції скотарства високої біологічної цінності, а також технологічних і селекційних методів підвищення продуктивності великої рогатої худоби. На підставі отриманих даних видають монографії, підручники, навчальні посібники, методичні вказівки та рекомендації виробництву, публікують наукові статті, одержують авторські свідоцтва та патенти.
За успіхи в навчанні, активну участь у громадській роботі О. В. Новікову надано іменну стипендію. Серед випускників кафедри: чл.-к. НААН України О. М. Маменко, доктори наук та професори М. О. Мазуренко, В. І. Костенко, О. Т. Бусенко. На кафедрі активно залучають студентську молодь до наукової діяльності. Щорічно приблизно 25 студентів беруть участь у науковому гуртку «Онтогенез сільськогосподарських тварин» (керівники — Л. А. Коропець, Д. К. Носевич). Наукові роботи студентів кафедри Ю. Ю. Баняса та М. А. Матвєєва відзначені дипломами і почесними грамотами.
На кафедрі функціонують 2 наукові школи: акад. НААН України Г. О. Богданова та проф. К. Б. Свєчина.
За минулі роки вчені наукових шкіл вивели українську м’ясну породу (д.с.-г.н., проф. А. М. Угнівенко, д.с.-г.н., проф. О. Г. Тимченко) і волинську м’ясну породу великої рогатої худоби (проф. О. Г. Тимченко). Д.с.-г.н., проф. Б. В. Баньковський є співавтором української м’ясної породи свиней, а д.с.-г.н., проф. Й. З. Сірацький — української бурої молочної породи.
САХАЦЬКИЙМ. І. Сахацький — завідувач кафедри, акад. НААН України, відмінник аграрної освіти і науки України.
Народився 2 січня 1950 р. в с. Кіров Наровлянського району Гомельської області (Білорусь). У 1972 р. закінчив Білоруську сільськогосподарську академію, а в 1975 р. — аспірантуру при УкрНДІ птахівництва, в якому працював молодшим, старшим науковим співробітником, завідувачем лабораторії популяційної генетики і збереження генофонду птиці, директором. У 1990 р. обраний чл.-к., а в 1999 р. — акад. НААН України. З 2004 р. працює в НУБіП України: професором кафедри птахівництва, завідувачем і професором кафедри розведення та генетики тварин, а з грудня 2014 р. — завідувачем кафедри біології тварин.
Засновник наукової школи з розроблення прийомів і методів довготривалого збереження генетичних ресурсів птиці в закритих колекційних стадах з обмеженою чисельністю особин без зростання рівня інбридингу, а також у низькотемпературних банках генів. Під його керівництвом та за особистою участю створено 2 кроси яєчних курей, крос індиків і порода м’ясо-яєчних курей. Підготував 2 докторів і 12 кандидатів наук.
Нагороджений Подякою Президента України, золотою медаллю ВДНГ СРСР, знаками «Винахідник СРСР» та «Відмінник аграрної освіти і науки України» ІІІ ступеня.
Кафедру біології тварин створено у грудні 2014 р. після реорганізації кафедри загальної зоології та іхтіології, історія якої розпочинається у 1921 р. Саме тоді при Київському ветеринарно-зоотехнічному інституті було засновано кафедру зоології та порівняльної анатомії. У 1934 р. її було перейменовано на кафедру зоології і дарвінізму, а згодом — кафедру зоології та ентомології. Надалі назва кафедри змінювалася залежно від основного напряму діяльності. Від часу заснування і до 2014 р. кафедру очолювали: проф. Б. А. Домбровський, доц. М. М. Синицький, професори А. Г. Лєбєдєв, М. А. Кравченко, А. Ю. Безносенко, доц. П. Г. Шевченко.
Науково-педагогічні працівники кафедри біології тварин викладають дисципліни студентам ОС «Бакалавр» та «Магістр», які навчаються на факультеті тваринництва та водних біоресурсів за спеціальностями «Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва», «Водні біоресурси та аквакультура», а також окремі дисципліни державною та англійською мовами студентам факультету ветеринарної медицини. Дисципліни «Зоологія», «General zoology», «Зоологія безхребетних», «Зоологія хордових», «Математичні методи в біології», «Онтогенез риб», «Водна мікробіологія», «Фізіологія гідробіонтів», «Утримання та гігієна тварин», «Екологія у тваринництві», «Біологія продуктивності тварин», а також ще 24 дисципліни, передбачені шістьма магістерськими програмами. Із них 2 програми — «Глобалізація і екологічна безпека водних біоресурсів» та «Біологічні проблеми органічного тваринництва», належать до освітньо-наукових, і чотири — «Спеціальне тваринництво», «Біоекспертиза органічної продукції аквакультури», «Фауна водно-болотних угідь», «Сервісне забезпечення виробництва та переробки органічного молока» — до освітньо-професійних.
Практичну підготовку за представленими дисциплінами та програмами студенти мають можливість проходити в найкращих сучасних господарствах сільськогосподарського напряму, заповідниках, розплідниках диких і декоративних тварин, мисливських господарствах, зоопарках, заказниках, науково-дослідних установах, рибоохоронних органах як в Україні, так і за кордоном.
Співробітники кафедри є авторами понад 27 підручників та посібників із профільних дисциплін, 34 патентів на винахід України та корисну модель, 23 науково-практичних рекомендацій, впроваджених у найсучасніших господарствах країни, 517 наукових статей, 17 з яких входять до міжнародних наукометричних баз Scopus та Web of Science.
Кафедра активно співпрацює з Айовським державним університетом (США).
