Народився 7 листопада 1953 р. в с. Корнин Попільнянського району Житомирської області в родині, де особливо шанували сільське господарство. Його мати 50 років пропрацювала дояркою на фермі в с. Жовтневе. Ще зовсім малого сина жінка брала з собою на роботу, адже дитячого садка тоді не було. Така праця значно вплинула на подальший фаховий вибір В. О. Дідківського — стати зоотехніком. 

Протягом 1972–1974 рр. навчався в Київському професійно-технічному училищі № 11, після закінчення якого працював механіком на заводі «Більшовик» та інженером-механіком трудомістких процесів у тваринництві в радгоспі «Попільнянський». Упродовж 1980–1985 рр. був студентом зооінженерного факультету УСГА. Завершивши навчання у цьому виші, в 1986–1992 р. обіймав посаду головного зоотехніка радгоспу «Попільнянський».

У 2001 р. вступив до аспірантури Житомирського державного агроекологічного університету. В 2007 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Селекційно-генетичні аспекти створення високопродуктивного молочного стада». У тому ж році став почесним членом Відділення ветеринарної медицини і зоотехнії УААН. Є автором 8 наукових праць.

Бере активну участь в українському державотворенні. Був головою постійної комісії з питань агропромислового комплексу, земельних відносин та розвитку села Житомирської обласної ради. Сьогодні є членом політради Народної партії та головою ради Союзу сільськогосподарських підприємств Житомирської області.

Зустріч у господарстві ТОВ «Авангард» (генеральний директор —
Герой України О. Г. Боровик)

В. О. Дідківський обіймає посаду директора одного з провідних сільськогосподарських підприємств України — Приватної агрофірми «Єрчики», що завдяки йому стало господарством інтенсивного типу. Це чудова школа передового досвіду, полігон для застосування сучасних наукових досягнень, база підготовки висококваліфікованих фахівців агропромислового комплексу. Головними напрямами фірми є виробництво зерна і кормів, вирощування цукрових буряків, племінне молочне та м’ясне скотарство.

Нині Приватна агрофірма «Єрчики» ефективно господарює на землях трьох сіл — Жовтневого, Єрчиків і Романівки Попільнянського району Житомирської області. Фахівцями товариства є механізатори, трактористи, доярки та ін. Всі мають вищу аграрну освіту. Молодь не їде до міста в пошуках кращого життя, оскільки живе в чудових умовах, отримує гідну зарплату. Господарство має свій млин і крупорушку, тож селяни можуть купити в будь-якому з трьох магазинів агрофірми виготовлені в «Єрчиках» борошно, крупи (пшенична, ячна, горохова, гречана), молоко та інші продукти.

Землі агрофірми «Єрчики» — нехарактерні для Полісся. Тут є чимало пісків, але й багато землі, придатної для ведення агровиробництва. Проте щоб досягти високих урожаїв пшениці, кукурудзи, цукрових буряків та інших сільськогосподарських культур, треба добряче попрацювати. Найбільше зусиль в «Єрчиках» докладають для вирощування цукрового буряка, який зберегли у сівозміні, бо він дає людям хороші заробітки. Володимир Олександрович пригадує, що в 1994 р. побачив по телевізору, як німці копають комбайном цукрові буряки. Разом із колегам він поїхав до Німеччини. Захоплені інноваційною ідеєю, головні фахівці агрофірми «Єрчики» знайшли в Мюнхені завод, прийшли до директора і висловили бажання купити комбайн, на що той відповів: «Ноу проблем! 230 тисяч дойч-марок — і він ваш». Такі гроші нікому й не снилися, але до вечора було укладено угоду про купівлю комбайна в кредит. В. В. Дідківський зазначає: «Це була не машина — диво! Наш «Holmer» на ті часи був єдиний і в Україні, і в країнах колишнього СНД. До нас тоді навіть приїхало телебачення: показати, як ми комбайном копаємо буряки. Ця машина служить господарству і сьогодні».

На думку Володимира Олександровича, в агровиробництві немає культури, з якою легко працювати. Завжди потрібно думати про ефективність роботи. Зауважує, що сьогодні найвигідніше вирощувати кукурудзу та соняшник, проте якщо дотримуватися сівозміни і технологій, вигідними будуть усі культури.

Щороку в сівозміні фірми — 12 агрокультур. На одне й те саме поле культура повертається на 5–6 рік. Для власних потреб сіють і круп’яні культури, для тваринництва — кормові буряки, люцерну. Насіння зернових, наприклад, озимої пшениці «Ярославна», «Ятрань-60», «Переяславка», які дають зерна до 80 ц/га, купують в Інституті фізіології і генетики рослин НАН України.

Президент України Л. Д. Кучма вручає В. О. Дідківському відзнаку найвищої державної нагороди — звання Герой України, 2002 р.

Болючою проблемою господарства В. О. Дідківський називає м’ясне скотарство, тому що воно збиткове для «Єрчиків». За його словами, в державі залишилися «острівки» м’ясного тваринництва. Хоча саме цей напрям агровиробництва завантажує роботою сільське населення. Це і доярки, і фуражири, і трактористи… Він переконаний: «Якщо держава не хоче остаточно втратити галузь, то повинна віднайти механізми підтримки». Взагалі ж у агрофірмі серйозно займаються тваринництвом, бо саме завдяки йому мають гідну роботу мешканці навколишніх сіл.

Господарюють в «Єрчиках» без допомоги кредитів. Не те, що бояться, просто самі вміють заробляти кошти. Прораховують кожен свій крок наперед. Пальне, добрива, засоби захисту рослин закуповують, коли є гроші, а не коли ціни на ці ресурси захмарні.

Трактори, комбайни, навісне обладнання — вся техніка агрофірми зберігається взимку в теплих боксах. Господарство має найсучасніші машини для села, які є на ринку. На фермах — найновіші кормороздавачі, навантажувачі.

Щодо планів, то в рільництві запровадили зрошення. В. О. Дідківський зазначає, що це дороге задоволення, але природа стільки збитків завдає, що пора цьому покласти край. До того ж річка Унава поруч.

«Почали будувати сучасну доїльну залу, — додає Володимир Олександрович. — Населення старіє, і варто думати про доярок, про їхні умови праці. Сьогодні на ринку — ажіотажний попит на олійний льон. Його олія потрібна для літакобудування, харчової та фармацевтичної промисловостей. Вирощувати льон начебто легко, та є свої тонкощі: технологію треба освоювати».

В. О. Дідківський піклується про добробут працівників агрофірми «Єрчики», адже переконаний, якщо людина йде на роботу з гарним настроєм, має гарантоване робоче місце, високу зарплату, то вона самовіддано трудитиметься від ранку до вечора.

Понад 20 років Володимир Олександрович працює в рідному господарстві пліч-о-пліч з людьми, які розуміють його і підтримують в усіх починаннях. Тож намагається своїми рішеннями і вчинками щодня доводити селянам: він дбає про землю, на якій народився і нині господарює, про села, де зводяться житло і храми, де й сам живе в добротній хатині, про господарство, яке розвивалося в різні часи й надалі процвітатиме.

За визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку агропромислового комплексу, впровадження сучасних форм господарювання В. О. Дідківському присвоєно почесне звання «Герой України» з врученням ордена Держави (2002). За вагомий особистий внесок у розвиток агропромислового комплексу України, досягнення високих показників у виробництві сільськогосподарської продукції, багаторічну сумлінну працю нагороджений почесним званням «Заслужений працівник сільського господарства України» (2009). Крім того, відзначений медаллю «Незалежність України» Міжнародного відкритого рейтингу популярності та якості товарів і послуг «Золота фортуна».