ЯЦУК
Ігор Петрович
Випускник факультету землевпорядкування (1997)
Генеральний директор державної установи
«Інститут охорони ґрунтів України»
Кандидат наук з державного управління
Заслужений працівник сільського господарства України

Народився 29 листопада 1975 р. в с. Тоболи Камінь-Каширського району Волинської області у сім’ї вчителя і домогосподарки — Петра Васильовича та Єлизавети Андріївни Яцуків. Універсальним ключем, що відчиняє будь-які двері на життєвому шляху, ще з дитинства обрав працьовитість. А працьовитість у поєднанні з цілеспрямованістю, яка також є визначальною рисою характеру І. П. Яцука, стала головною запорукою його успіху.

Фундаментальну вищу освіту юнак здобув у 1997 р. на факультеті землевпорядкування Національного аграрного університету.

Ще в студентські роки чітко засвоїв базове завдання землевпорядкування — забезпечення виконання соціальної функції землеволодіння та землекористування, яка полягає в тому, що земельні ділянки повинні використовуватися за цільовим призначенням, без втрат корисних властивостей та погіршення стану навколишнього середовища, у досягненні комплексного розвитку території, платності землеволодіння та землекористування, в економічному стимулюванні раціонального використання та охорони земель.

Для реалізації своїх цілей Ігор Петрович вирішив не зупинятися на освітніх досягненнях і далі працювати над собою, здобувати нові знання, уміння та навички: у 2006 р. закінчив Національну академію державного управління при Президентові України за спеціальністю «Державне управління», а в 2013 р. — Національну академію внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство».

Перш ніж стати досвідченим і авторитетним високопосадовцем, зокрема генеральним директором державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» (ДУ «Держґрунтохорона»), І. П. Яцук пройшов довгий і тернистий шлях фахового становлення та розвитку. Професійну діяльність він розпочав у жовтні 1996 р. техніком Київського відділення Інституту землеустрою Української академії аграрних наук. Надалі активно рухався кар’єрними сходинками, зокрема обіймав такі посади: радник голови Макарівської районної ради (з липня 1997 р.), головний спеціаліст Макарівського районного відділу земельних ресурсів (з серпня 1997 р.), керуючий справами Макарівської районної ради (з квітня 1999 р.), директор ВАТ «Інтеркон» (з червня 2002 р.), директор Макарівської філії ТОВ «Земля і ринок» (з листопада 2003 р.), в. о. начальника (з липня 2004 р.) та начальник (з лютого 2005 р.) Макарівського районного відділу земельних ресурсів, заступник Голови Державного комітету України по земельних ресурсах (з жовтня 2006 р.), Голова Державного агентства земельних ресурсів України (з березня 2007 р.), заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України (з квітня 2008 р.), радник Міністра аграрної політики та продовольства України (з лютого 2012 р.), в. о. директора (з липня 2012 р.), директор (з серпня 2012 р.) та генеральний директор (з січня 2013 р.) державної установи «Державний науково-технологічний центр охорони родючості ґрунтів «Центрдержродючість».

Нагороджений Почесною грамотою Апарату Ради національної безпеки і оборони України (2009), нагрудним знаком «Почесна відзнака Апарату РНБО України ІІ ступеня» (2010), Почесною грамотою Апарату РНБО України (2010), нагрудним знаком «Почесна відзнака Апарату РНБО України І ступеня» (2011), почесним званням «Заслужений працівник сільського господарства України» (2013), орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня (2017).

Загальний стаж роботи Ігоря Петровича складає 19 років, а науковий — 16. Нині він очолює підпорядковану Міністерству аграрної політики та продовольства України державну установу «Інститут охорони ґрунтів України» — єдину в Україні, яка представляє агрохімічну службу нашої держави. Основним завданням установи є моніторинг родючості ґрунтів для забезпечення реалізації державою контролю за їх станом.

Нещодавно висококваліфіковані фахівці ДУ «Держґрунтохорона» розробили геопортал «Родючість ґрунтів». За результатами обстеження землекористувачу чи землевласнику на кожне поле, земельну ділянку видається агрохімічний паспорт. «В ньому фіксуються фактичні показники родючості ґрунту. Це єдиний юридичний документ, який відображає стан ґрунтів і його зміну в часі та є основою для державного контролю за використанням земель. За результатами агрохімічного обстеження ДУ «Держґрунтохорона» формує унікальну за періодичністю, обсягами обстеження та спектром показників базу даних про стан ґрунтів», — зауважив І. П. Яцук.

Також генеральний директор розповів, що фахівці установи працюють над створенням єдиної уніфікованої бази даних стану ґрунтів, вдосконалюють процес відбору проб, зокрема із забезпеченням прив’язки полів і точок відбору до системи координат, для чого необхідні GPS-приймачі.

Проект із розроблення геопорталу «Родючість ґрунтів» реалізовано спільно з Інститутом космічних досліджень Національної академії наук України та Національного космічного агентства України. Головну увагу зосереджено на поєднанні можливостей сучасних геоінформаційних технологій, дистанційного зондування і даних про стан ґрунтів для з’ясування питань охорони ґрунтів та підвищення їх родючості. Інститут активно співпрацює з Продовольчою та сільськогосподарською організацією Організації Об’єднаних Націй, а також Європейським Союзом щодо визначення територій, придатних для вирощування екологічно безпечної продукції, поліпшення навколишнього середовища, підтримки політики регіонального розвитку України.

Уже два роки ДУ «Держґрунтохорона» тісно співпрацює з німецькими компаніями «Elementar GmbH» і «Abacus Analytical Systems GmbH» над створенням сучасної системи аналітичного обстеження з автоматизацією процесу визначення агрохімічних показників ґрунтів та вод. Впровадження цієї системи сприятиме удосконаленню земельних відносин в Україні шляхом надання інформаційних послуг про стан родючості ґрунтів сільськогосподарських угідь, земельних ділянок і водних об’єктів землевласникам і землекористувачам в режимі реальної карти.

Ігор Петрович активно співпрацює з Національним університетом біоресурсів і природокористування України, є головою Ради роботодавців рідного вишу. У своєму вітальному виступі на урочистому святкуванні випуску магістрів заочної форми навчання факультету землевпорядкування побажав дипломованим фахівцям із землеустрою та кадастру життєвих успіхів, кар’єрного зростання і гідних умов праці.

Декан факультету землевпорядкування Т. О. Євсюков зазначив, що досягнення Ігоря Петровича є яскравим прикладом величезних можливостей випускників Національного університету біоресурсів і природокористування України на ринку праці, зокрема у галузі землевпорядкування. Тарас Олексійович, торкнувшись теми вступної кампанії 2017 р., зауважив, що перед факультетом землевпорядкування стоїть складне завдання підготовки висококваліфікованих і конкурентоспроможних фахівців. Своє бачення щодо його виконання висловив І. П. Яцук, — ДУ «Держґрунтохорона» та її обласні філії сприятимуть направленню від кожної області двох-трьох випускників загальноосвітніх навчальних закладів до Національного університету біоресурсів і природокористування України, які після закінчення вишу будуть працевлаштовані в установі.

Свою альма-матер Ігор Петрович вважає однією з найавторитетніших у сфері підготовки фахівців з біоресурсів та природокористування як в Україні, так і в світі. Він щиро вдячний майстерним педагогам цієї видатної кузні кадрів, що впродовж усіх років навчання були мудрими порадниками і наставниками для юних студентів. Педагогам вишу, які навчають та виховують нові покоління — майбутнє України, від усього серця бажає невичерпних енергії та натхнення, міцного здоров’я!

У вільний час захоплюється дайвінгом та походами в гори.

Щасливий у шлюбі. Разом із дружиною, Ольгою Володимирівною, яка працює інженером-землевпорядником, виховує двох дітей — Артема (16 років) та Даміра (11 років). Життєве кредо: «Мета має бути поза порогом досяжності».


Виїзне засідання Ради роботодавців факультету землевпорядкування на базі Дзвінківського навчально-наукового геодезичного полігону, що розміщений на землях ВП НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція», 2015 р.