Народився 17 січня 1950 р. в с. Петровському Хомутівського району Курської області (РФ) у сім’ї, де батько, Андрій Федорович, обіймав посаду заступника голови колгоспу, а мати, Марія Григорівна, працювала вчителькою.

Вищу освіту здобув у 1985 р. в Українській сільськогосподарській академії, отримавши фах вченого агронома. Відданість обраній професії, принциповість та вимогливість до себе визначили професійний шлях В. А. Жилкіна.

Трудову діяльність розпочав у 1971 р. агрономом колгоспу «Зоря» Хомутівського району Курської області (РФ).

На конференції в Закарпатті, липень 2016 р.

На Міжнародній агропромисловій виставці «Агро — 2017»

Після проходження упродовж 1971–1973 рр. строкової військової служби у Збройних Силах СРСР, працював агрономом Хмельницького філіалу Інституту «Львівдіпроводгосп».

З 1978 до 1983 р. — старший агроном Головного управління зрошуваних і осушуваних земель Мінрадгоспів УРСР. Упродовж 1983–1997 рр. обіймав посади спеціаліста І категорії, провідного спеціаліста, головного агронома, заступника начальника Управління виробництва зерна та охорони навколишнього середовища Міністерства сільського господарства і продовольства України.

З 1997 р. — начальник Управління землеробства і земельних ресурсів Головного управління землеробства і маркетингу продукції рослинництва Міністерства аграрної політики України.

З 1999 і до листопада 2005 р. працював на посаді заступника начальника Департаменту ринків продукції рослинництва та розвитку насінництва — начальника Управління землеробства, хімізації та родючості ґрунтів Міністерства аграрної політики України.

З 2005 до 2010 р. — начальник відділу загального землеробства, хімізації та меліорації земель Департаменту ринків рослинництва, садівництва, виноградарства та виноробства, де відповідав за наукове забезпечення галузей рослинництва, за реалізацію першого пріоритету міністерства — впровадження системи збереження та ефективного використання земель сільськогосподарського призначення. Безпосередньо брав участь у розробленні низки нормативно-правових актів, загальнодержавних, міжгалузевих та галузевих програм. В. А. Жилкін зарекомендував себе висококваліфікованим спеціалістом та вмілим організатором сільськогосподарського виробництва.

З 1993 р. був беззмінним секретарем секції землеробства та виробництва продукції рослинництва Науково-технічної ради міністерства.

У серпні 2010 р. продовжив трудову діяльність як заступник директора Державного технологічного центру охорони родючості ґрунтів «Центрдержродючість», де надалі працював у відділі науково-методичного забезпечення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель.

З січня 2013 р., після реорганізації державної установи «Державний науково-технологічний центр охорони родючості ґрунтів» у державну установу «Інститут охорони ґрунтів України», обіймає посаду першого заступника генерального директора.

Його професійні завдання пов’язані з розробленням законопроектів та інших нормативно-правових актів у сфері охорони та відтворення родючості ґрунтів, раціонального використання та екологічної безпеки земель сільськогосподарського призначення. Крім того, В. А. Жилкін займається висвітленням у пресі, на радіо і телебаченні питань охорони родючості ґрунтів, поліпшення якості та безпечності рослинницької продукції, кормів і сировини.

Загальний трудовий стаж Володимира Андрійовича складає понад 40 років, із них державної служби — понад 33 роки.

Уся трудова діяльність В. А. Жилкіна пов’язана з вирішенням проблем охорони ґрунтів та підвищенням їх родючості, використанням меліорованих земель, екологізацією сільськогосподарського виробництва, впровадженням сучасних технологій у галузях землеробства. Своїм головним завданням визначив залишити для нащадків землю кращою, ніж ми маємо сьогодні.

Професійні здібності, великий інтелектуальний потенціал, творчий підхід, виваженість у прийнятті рішень та багатий досвід, які ефективно використовуються на практиці улюбленої землеробської справи гармонійно поєднуються з природною мудрістю Володимира Андрійовича, його чуйністю та людяністю, що сформували заслужений авторитет серед колег. Він має велику повагу серед спеціалістів свого міністерства, профільних міністерств, вчених наукових установ та навчальних аграрних закладів.

За багаторічну сумлінну працю та особистий внесок у розвиток науковообґрунтованих систем ведення землеробства нагороджений відзнакою Міністерства аграрної політики України «Знак пошани» (2000) та Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2003). Йому присвоєно почесне звання «Заслужений працівник сільського господарства України» (2006). Також нагороджений відомчими відзнаками: Грамотою державної установи «Інститут охорони ґрунтів України», (2013) і трудовою відзнакою державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» «Знак пошани» (2014).

На думку першого заступника генерального директора державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» В. А. Жилкіна, нині у сфері охорони і збереження земельних ресурсів ще існує низка проблемних питань, які потребують вирішення. Він вважає за необхідне спрямувати свої зусилля на їх врегулювання, адже чітко знає свої життєво-професійні пріоритети і готовий ефективно працювати з метою їх реалізації.

Увесь вільний час приділяє роботі на присадибній ділянці, де також використовує свої агрономічні знання, зоарема і для проведення експериментів.

Захоплюється рибальством, яке є не тільки чудовим способом відпочинку, спілкуванням з природою, а й можливістю обміркувати як життєві, так і виробничі питання.

Під час відпочинку на дачі разом із дружиною Ганною Іванівною та онучкою Полінкою

Вивчення досвіду з впровадження органічного виробництва у Польщі