Доктор сільськогосподарських наук,
старший науковий співробітник,
академік НААН, державний діяч

Народився 5 серпня 1962 р. в с. Верхнячка Христинівського району Черкаської області. Трудову діяльність розпочав у 1979 р. слюсарем колгоспу ім. Горького Уманського району Черкаської області. З 1980 до 1985 р. — студент Української ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарської академії за спеціальністю «Зоотехнія», після закінчення якої отримав кваліфікацію «зооінженер».

З особливою наснагою слухав лекції талановитих учених у галузі тваринництва, професорів академії: М. А. Кравченка, М. М. Колесника, К. Б. Свєчина, І. В. Смирнова, Г. Т. Кліценка, Д. Я. Василенка, Д. Т. Вінничука та ін. Брав активну участь в студентських гуртках. Уперше залучившись до науково-дослідної роботи, надавав перевагу дослідженням з селекції і розведення великої рогатої худоби.

Ще в академії в Юрія Федоровича сформувалися оптимізм і віра в українську державу, гордість за її здобутки, які стали векторами подальшого становлення активної громадської та політичної позиції лідера зооінженерної науки, талановитого організатора й реформатора аграрної галузі України.

Упродовж 1985–1989 рр. завідував молочним комплексом навчально-дослідного господарства Білоцерківського сільськогосподарського інституту. З 1989 до 1992 р. навчався в аспірантурі Українського науково-дослідного інституту з племінної справи у тваринництві (нині — Інститут розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця НААН).

У 1992–1996 рр. — заступник голови Президії виробничо-наукової асоціації «Україна» із впровадження науково-технічного прогресу в тваринництві, яка відігравала роль координаційного й науково-методичного центру галузевих науково-виробничих організацій, науково-дослідних установ та ВНЗ; проводила республіканські та регіональні виставки, ярмарки, аукціони, конференції, спрямовані на пропаганду наукових досліджень і сучасних технологій. На основі першого позитивного досвіду створення республіканської науково-виробничої асоціації з тваринництва, в наступні роки були започатковані асоціації та системи за інтересами «Яловичина», «Свинина», «Птиця», «Конярство», «Руно», «Корми», «Ветсервіс», «Біотехнологія», «Племсервіс», «Інформекономсистема», «Комбікорми» та ін.

За часів державотворення в Україні постала гостра необхідність розбудови власної національної системи управління селекцією тварин на загальнодержавному рівні.

Для здійснення єдиної науково-технічної політики у племінній справі та відтворення поголів’я у скотарстві, свинарстві, вівчарстві та конярстві, раціонального використання племінних ресурсів, сервісного обслуговування тварин створено Національне об’єднання по племінній справі у тваринництві «Укрплемоб’єднання». Ю. Ф. Мельник у 1996–1997 р. був його генеральним директором. «Укрплемоб’єднання» виконувало комплекс взаємопов’язаних завдань: запровадження сучасних систем оцінки племінної цінності тварин; прискорення темпів якісного перетворення генофонду з використанням кращого селекційного матеріалу світової селекції; забезпечення в усіх категоріях господарств сервісного обслуговування з питань племінної роботи та відтворення стада; створення резерватів локальних малочисельних порід; застосування сучасних біотехнологічних методів репродукції поголів’я тварин тощо.

У 1997–1998 рр. обіймав посаду начальника Головного управління виробництва та маркетингу продукції тваринництва з Головдержплемінспекцією Мінсільгосппроду України, а в 1998–2000 рр. — заступника міністра агропромислового комплексу України. Ю. Ф. Мельник ініціював проект Закону України «Про племінну справу у тваринництві» (прийнятий 21 грудня 1999 р.), який було розроблено під його керівництвом. Закон регулює правові відносини в галузі племінної справи, визначає права та обов’язки власників і споживачів племінних (генетичних) ресурсів, систему селекції та основи державного контролю за його дотриманням.

З 2000 р. Юрій Федорович — начальник Департаменту ринків продукції тваринництва з Головдержплемінспекцією, член колегії Мінагрополітики України. З 2002 р. — заступник державного секретаря. З 2003 р. — заступник міністра аграрної політики, у 2005 р. — радник прем’єр-міністра України, у 2006 р. — віце-прем’єр міністр України.

Упродовж 2006–2010 рр. Ю. Ф. Мельник працював міністром аграрної політики України. Основні завдання Міністерства аграрної політики України в цей період: забезпечення реалізації державної аграрної політики, організація розроблення та здійснення заходів щодо гарантування продовольчої безпеки держави; забезпечення здійснення державного управління у сфері сільського господарства та переробки сільськогосподарської продукції; організація та забезпечення проведення аграрної реформи, розроблення і реалізація заходів щодо структурної перебудови галузей агропромислового виробництва, участь у реалізації державної політики у сфері підприємництва; участь у формуванні та реалізації соціальної політики в сільській місцевості тощо.

З червня 2010 р. — перший заступник голови Правління ПАТ «Миронівський хлібопродукт».

Дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських на тему «Залежність продуктивності худоби української червоно-рябої молочної породи від спадкових і паратипових факторів» захистив у 2000 р. в ІРГТ ім. М. В. Зубця НААН. На основі власних експериментів і популяційно-генетичного аналізу матеріалів провідних племзаводів розробив методичні засади оптимізації вирощування ремонтного молодняку з урахуванням частки вихідних порід, умов годівлі та конкретного впливу плідників і маточного поголів’я. За участю Юрія Федоровича розроблено та впроваджено комплексні програми розвитку тваринництва в Україні («Програма селекції сільськогосподарських тварин на 1999–2010 роки» та ін.).

Дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук на тему «Формування м’ясної продуктивності тварин різних порід великої рогатої худоби в онтогенезі» захистив у 2010 р. в ІРГТ ім. М. В. Зубця НААН. Уперше на загальнодержавному рівні провів широкомасштабне породовипробування 19 порід великої рогатої худоби, яких розводили в Україні. Представив порівняльну оцінку екстер’єрно-конституціональних особливостей, забійних і м’ясних якостей, морфологічного складу та хімічного складу, кулінарно-технологічних якостей м’яса, амінокислотного складу білків найдовшого м’яза спини, гістологічної структури шкіри та її технологічних якостей. Розкрив вплив комплексу гено- та паратипових факторів на інтенсивне вирощування бугайців для одержання високих середньодобових приростів упродовж всього періоду відгодівлі.

Під час становлення в Україні галузі м’ясного скотарства, яке супроводжувалося інтенсивним породотворним процесом, отримані результати дозволили науково обґрунтувати вибір тієї чи іншої породи для конкретних регіонів на основі вивчення конкурентоспроможних прижиттєвих властивостей і забійних показників м’ясної продуктивності та технологічності тварин. Завдяки одержаним даним визначив генетичний потенціал порід великої рогатої худоби України, зумовлений спадковістю за ознаками вирощування помісної продуктивності тварин.

Ю. Ф. Мельник — один із представників авторитетної наукової школи «Селекція і біотехнологія в тваринництві», заснованої на базі ІРГТ ім. М. В. Зубця НААН д.с.-г.н., проф., акад. НААН В. П. Буркатом. Здобутком наукової школи є формування та реалізація нової теоретичної концепції селекційного перетворення генофонду порід. Головні положення концепції покладено в основу програм виведення українських спеціалізованих порід і типів великої рогатої худоби, генетичний потенціал продуктивності яких відповідає рівню європейських стандартів. Основна стратегічна мета полягала в залученні кращого світового генофонду та практично повного збереження позитивних якостей місцевих порід на основі складного відтворного схрещування. Зусиллями наукової школи досягнуто більшу спрямованість роботи з генетики та біотехнології, що стала надійним підґрунтям для подальшого розгортання селекційних досліджень.

Є співавтором української червоно-рябої молочної породи, її центрального та прикарпатського внутрішньопородних типів, трьох заводських ліній.

У 2003 р. Юрія Федоровича обрано членом-кореспондентом, а в 2010 р. — дійсним членом (академіком) Національної академії аграрних наук України (Відділення зоотехнії).

У творчому доробку вченого — понад 300 наукових праць із питань розвитку тваринництва України, серед яких 8 монографій, 1 підручник, 11 навчальних посібників, державні та регіональні породні програми селекції, методичні рекомендації, технологічні проекти, інструкції, положення. Закладено фундамент власної наукової школи, де на традиціях спадкоємності й наступності поколінь розвиваються ідеї зростання конкурентоспроможності тваринництва в Україні, вирішення глобальної продовольчої проблеми. З 2010 р. є членом спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 із сільськогосподарських наук при ІРГТ ім. М. В. Зубця НААН. З 2015 р. — член спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 при Національному університеті біоресурсів і природокористування України.

Багаторічну творчу працю вченого відзначено державними нагородами. Так, у 2001 р. за високі досягнення у праці та високий професіоналізм Юрія Федоровича нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України. У 2004 р. став лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки за розроблення та впровадження у виробництво новітніх біотехнологій відтворення, ефективних методів селекційно-генетичного поліпшення сільськогосподарських тварин.

У 2007 р. за вагомий внесок у розвиток агропромислового комплексу України, досягнення високих показників у виробництві сільськогосподарської продукції, багаторічну сумлінну працю йому присвоєно почесне звання «Заслужений працівник сільського господарства». У 2008 р. нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня. Згідно з Указом Президента України В. А. Ющенка № 953/2009 від 23 листопада 2009 р., за визначні особисті заслуги у реалізації державної аграрної політики, організації забезпечення продовольчої безпеки Української держави міністру аграрної політики України Ю. Ф. Мельнику присвоєно звання «Герой України» з врученням ордена Держави.