Народився 19 квітня 1958 р. в с. Нове-Місто Тиврівського району Вінницької області в сім’ї механіка Василя Каленійовича і медсестри Галини Василівни Пономарів. У 1965–1975 р. навчався в Краснянській середній школі.

Вищу освіту здобував упродовж 1975–1980 рр. на факультеті механізації сільського господарства Української сільськогосподарської академії. Військову підготовку отримав на військовій кафедрі при УСГА (командир взводу середніх танків).

У 1980 р. призначений головним інженером колгоспу ім. Карла-Маркса в рідному селі, а через три роки перейшов працювати на аналогічну посаду в Краснянське відділення «Сільгосптехніки». У 1983 р. став головним інженером ТОВ «Краснянське СП «Агромаш». У 1992 р. затверджений в. о. директора, а в 1992 р. — генеральним директором підприємства. Відтоді і до цього часу працює генеральним директором ТОВ «Краснянське СП «Агромаш».

Варто відзначити, що на цьому підприємстві в післявоєнні роки довгий час працював батько Юрія Васильовича — Василь Каленійович, на посадах завідувача майстерень і головного інженера. Тепер, продовжуючи сімейну традицію, заступниками генерального директора ТОВ «Краснянське СП «Агромаш» працюють його син, Микола Юрійович Пономар, і зять, Володимир Костянтинович Бардаш.

Ю. В. Пономар у 1998 р. започаткував розроблення конструкторської документації та впровадження у виробництво важких дискових борін нового типу БДВП з діаметром диска 710 мм. На той час такі борони були новинкою в Україні і за рахунок технологічності й працездатності набули великої популярності серед сільськогосподарських товаровиробників. Борони типу БДВП випускаються донині з шириною захвату від 2,5 до 7,2 м та глибиною обробітку ґрунту до 22 см для тракторів потужністю від 100 до 500 кінських сил.

Згодом розроблено і впроваджено у виробництво ґрунтообробні машини для поверхневого обробітку ґрунту — двослідні легкі дискові борони серії БДЛП шириною захвату від 1,5 до 8 м, дискові лущильники, модельний ряд швидкісних дископаків шириною захвату від 2 до 10 м, агрегатів комбінованих АК-6.

За безпосередньою участю Юрія Васильовича було розроблено та впроваджено у виробництво високоефективну техніку: важкі стерневі культиватори КВ-3, КВ‑6; польові культиватори К-4,3, К-7,3, К-8,3, К-9,3, К-11,3; чизелі-глибокорозпушувачі ЧГ-40, ЧГ-40-01, ЧГ-40-02, ЧГ-3.0В; ЧГ-4.0В з робочими органами двох типів; важкі диско-чизельні комбіновані агрегати шириною захвату від 2 до 6 м.

Ґрунтообробна техніка комплектується прикотуючими котками різних типів і конструкцій, застосування яких забезпечує якісний обробіток ґрунту будь-якого механічного складу.

Протягом 2014–2016 р. впроваджено у виробництво: агрегат смугового обробітку АСОГ-6, АСОГ-8; блочний агрегат шириною захвату 10 м, який працює зі змінними робочими секціями як культиватор чи комбінований агрегат для передпосівного обробітку ґрунту; важкі борони нового типу глибиною обробітку до 30 см із робочими органами — дисками діаметром 800 і 920 мм та важкими прикотуючими котками. Вся техніка пройшла суворі випробування на міцність, якість і технологічну відповідність сучасним вимогам агротехніки.

Ю. В. Пономар є співвласником 15 патентів на винаходи. Бере активну участь у міжнародних виставках, науково-практичних конференціях і семінарах з питань розроблення сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва.

Депутат Тиврівської районної ради трьох скликань.

За вагомий особистий трудовий внесок нагороджений «Знаком пошани» Мінагрополітики України (2003), орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2003), почесним званням «Заслужений машинобудівник України» (2013), відзнакою «За заслуги перед Вінниччиною» (2015), медаллю Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого (2018).

Щасливий у шлюбі. Разом із дружиною, Лідією Іванівною (1960 р. н.), — медсестрою за фахом, виховав сина Миколу та доньку Лесю. Має чотирьох онуків.