Народився 18 листопада 1962 р. в с. Карпилівка Козелецького району Чернігівської області в сім’ї колгоспників — Івана Йосиповича та Оксани Іванівни Приходьонів. Мати померла, коли Петрові було 10 років, тому вся робота завжди лягала на мужні плечі батька та його осиротілих синів — старшого Петра і молодшого Анатолія.

Петро ще дитиною серцем відчував, що його покликання — ветеринарія, адже щиро любив тварин і прагнув у майбутньому стати висококваліфікованим ветеринарним лікарем. Важливою рисою характеру парубка змалку стала працьовитість — неодмінна запорука щасливого життя.

У 1969 р. П. І. Приходьон пішов до першого класу Карпилівської середньої школи. Протягом 1979–1982 рр. навчався в Козелецькому ветеринарному технікумі. Чіткий намір знати більше став головним поштовхом до наступного кроку на його освітньому шляху.

У 1982 р. вступив на факультет ветеринарної медицини УСГА, яку успішно закінчив у 1987 р., отримавши кваліфікацію «лікар ветеринарної медицини». Під час навчання у сільгоспакадемії П. І. Приходьон активно займався спортом, під його умілим керівництвом команда постійно посідала призові місця на спартакіадах і змаганнях. Пам’ятною подією студентських років стало відкриття корпусу № 12.

За ефективну підготовку Петро Іванович щиро вдячний усім викладачам альма-матер. З особливою теплотою згадує Олега Петровича Мельника, Володимира Володимировича Поліщука і Наталію Михайлівну Сороку, яка нині є завідувачем кафедри паразитології та тропічної ветеринарії Національного університету біоресурсів і природокористування України, була одногрупницею П. І. Приходьона, обов’язково відвідує зустрічі випускників щоп’ять років.

Трудову діяльність перспективний молодий фахівець розпочав у 1982 р. ветеринарним фельдшером колгоспу «Червоний прапор» у с. Максим Козелецького району. Надалі він активно рухався кар’єрними сходинками, зокрема обіймав такі посади: головний лікар колгоспу «Червона зірка» в с. Гнідинці Варвинського району Чернігівської області (1987–1994), головний ветеринарний лікар Гнідинцівського нафтопереробного заводу Варвинського району (1994–1998), завідувач ветеринарної дільниці (1998–2006), головний спеціаліст Управління ветеринарної медицини у Варвинському районі (травень-вересень 2006 р.).

На території управління

З вересня 2006 р. Петро Іванович обіймав посаду начальника Варвинської державної ветеринарної лікарні. У жовтні 2009 р. його призначено начальником Управління ветеринарної медицини у Варвинському районі. З січня 2011 р. до сьогодні працює начальником Управління ветеринарної медицини в Козелецькому районі.

Велику роль у житті П. І. Приходьона відіграло навчання в Українській ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарській академії. Тісний зв’язок з рідним вишем він підтримує і сьогодні, зокрема, бере активну участь у профорієнтаційній роботі кафедри фізіології, патофізіології та імунології тварин.

У вільний час полюбляє відпочивати на природі. Його найголовніше хобі — мисливство.

Дбайливий сім’янин. Разом із дружиною, Валентиною Миколаївною, виховав двох дітей — донечку Оксану та сина Євгена. Щиро радіє спілкуванню з онуком Костею. У родині Петра Івановича в Українській ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарській академії вищу освіту здобував його брат Анатолій, який закінчив ВНЗ у 1989 р.

Усе життя П. І. Приходьон дотримується такого вислову: «Знаю, як працювати, вмію працювати, допомагаю працювати іншим».