Народився 22 червня 1941 р. в с. Потоки Жмеринського району Вінницької області. Батько, Трохим Олексійович (1910–1941), — залізничник. Мати, Марія Михайлівна (1910–2006), — колгоспниця. Визначальними факторами під час вибору майбутньої професії Петро Трохимович вважає зростання в сільській місцевості та велику підтримку матері, яка завжди радила синові чинити за покликанням душі. У 1958–1963 рр. навчався на економічному факультеті Української ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарської академії, отримавши кваліфікацію «бухгалтер-економіст». Про кожного викладача величної кузні кадрів аграрної галузі України Петро Трохимович зберігає гарні спогади. Зауважує, що інформація з навчальних дисциплін неодноразово ставала йому в нагоді в подальшій практичній роботі. Вища економічна освіта — ключова запорука успіху П. Т. Саблука.

Думи про землю…

Науковій роботі Петра Трохимовича передував великий трудовий досвід, зокрема, активно рухаючись кар’єрними сходинками, він обіймав такі посади: викладач Рідківського сільськогосподарського технікуму Новоселицького району Чернівецької області (1963–1965), головний бухгалтер колгоспу імені Свердлова Кельменецького району Чернівецької області (1965–1967), економіст, старший економіст Чернівецького обласного управління сільського господарства (1967–1971).

Упродовж 1971–1988 рр. П. Т. Саблук — аспірант, молодший, старший науковий співробітник, завідувач сектору Українського науково-дослідного інституту економіки і організації сільського господарства ім. О. Шліхтера Української академії аграрних наук (з 2004 р. — Національно-науковий центр «Інститут аграрної економіки»).

Протягом 1988–2011 рр. Петро Трохимович обіймав посаду директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки». У 1994–1996 рр. — віце-прем’єр-міністр і перший віце-прем’єр-міністр України з питань агропромислового комплексу.

П. Т. Саблук переконаний, що Україна має величезний аграрний потенціал, а особливу увагу, на його думку, слід зосередити на розвитку ринку землі. Науковець визначив п’ять кроків, яких слід дотримуватися, щоб досягти успіху: 1) розуміння ринку землі, що передбачає не тільки купівлю-продаж. Це лише сегмент ринку, причому не першочерговий. Насамперед потрібно оцінити цей ресурс для того, щоб він став активом; 2) на основі здійсненої оцінки включити ресурс до складу економічної субстанції. Тобто, щоб земельний, матеріальний і трудовий ресурси у правах були однаковими та приносили прибуток; 3) прогнозування отримання доходів нарівні з іншими ресурсами (через норму прибутку — шляхом побудови системи ціноутворення, тобто в ціну обов’язково закладати вартість землі); 4) іпотека землі. Якщо сьогодні українська земля коштує в межах 30 тис. грн/га за оцінкою, то, помноживши на 42 млн га, виходить 1260 млрд грн — така ціна сільськогосподарських угідь. Банки дають у заставу до 75%. Таким чином, 9120 млрд грн банки можуть видати кредит. Якби була прийнята ця схема ринку землі, діяла б іпотека. Проте довгострокових кредитів більше, ніж на один рік, не існує, відсутня й необхідна техніка; 5) система оподаткування. Можна об’єднати земельний податок у контексті з прибутками.

Почесні академіки НААН: Г. А. Калієв (Казахстан), В. Г. Гусаков (Білорусь), І. Г. Ушачов (Росія), П. Т. Саблук (дійсний член НААН), 2010 р.

З директором СТОВ «Агрофірма «Маяк» М. С. Васильченком, 2010 р.

Подружжя Саблуків, 2015 р.

Серед вінницьких земляків, 2007 р.

Відомий український аграрій зауважує, що Україна має величезні можливості в галузі сільського господарства, спроможна була би годувати 1,5 мільярди населення.

Щодо використання земельного потенціалу Петро Трохимович зазначає: «Якщо говорити про відсотки, то ми використовуємо потенціал земельних ресурсів від 25 до 30%. Решта незадіяні або спрямовані на марнотратство — прибутку немає. При таких родючих землях бути бідними — грішно!».

П. Т. Саблук є одним із засновників нової методології ціноутворення, регулювання міжгалузевих економічних відносин в агропромисловому комплексі, а також методики грошової оцінки землі та основних засобів виробництва. Його багатогранний науковий інтерес охоплює розроблення теоретичних основ трансформації сільського господарства до ринкової економіки, формування нової моделі його організації на засадах колективної та приватної власності, створення високоавтономних у господарському відношенні внутрішньогосподарських підрозділів всередині господарств і нових організаційно-правових форм господарювання, що ґрунтуються на приватній основі. Зробив значний внесок у практичну реалізацію сучасних наукових досягнень із докорінної перебудови організаційно-правових форм господарювання, соціально-економічних і земельних відносин на селі. Сформував сучасну наукову школу економістів-аграрників ринкового спрямування, веде плідну роботу з підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації.

Автор і співавтор понад 1100 наукових праць, зокрема 300 монографій, брошур і довідників. Під науковим керівництвом ученого успішно захистилися 132 науковці, з них 48 — на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук.

За багаторічну високоефективну працю та великий внесок у розвиток сільського господарства Батьківщини П. Т. Саблук нагороджений орденом «Знак Пошани», почесним званням «Заслужений діяч науки і техніки України», відзнаками Президента України, орденами князя Ярослава Мудрого V та IV ступенів, медалями та почесними грамотами, званням лауреата премії ім. О. Г. Шліхтера Академії наук УРСР. За особисті заслуги перед державою у розвитку економічної науки та агропромислового комплексу Петру Трохимовичу присвоєно звання «Герой України» з врученням ордена Держави (2004). За видатний внесок у глобальну теорію, методологію та організацію аграрної реформи П. Т. Саблука зареєстровано кандидатом у лауреати Нобелівської премії з економіки (2016).

З рідним тепер Національним університетом біоресурсів і природокористування України П. Т. Саблук підтримує тісний зв’язок, постійно спілкується з майстерними педагогами вишу.

Головними захопленнями Петра Трохимовича є футбол і класична боротьба.

Щасливий сім’янин. Дружина, Ганна Іванівна, — поетеса. Подружжя виховало синів Віталія та Ростислава — обидва кандидати економічних наук, закінчували економічний факультет Української ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарської академії (спеціальності, відповідно, — «Економічна кібернетика» і «Бухгалтерський облік»).

Життєве кредо П. Т. Саблука — «Кожна підкорена життєва стежина стає підніжжям ще вищої гори».