Доктор сільськогосподарських наук, професор,
член-кореспондент ЛАН України
Заслужений працівник сфери послуг України
Кавалер ордена України «За заслуги» ІІІ ступеня

Народився 1 квітня 1948 р. в с. Синява Рокитнянського району Київської області в багатодітній родині, де також зростали двоє старших сестер і пізніше народилися молодших троє братів. Батьки (світла пам’ять) — Петро Григорович (1916 р. н.) та Олена Іллівна (1915 р. н.), багато років життя присвятили лісовому господарству. Тато працював лісничим, а мама — помічником лісничого.

Ліс П. П. Яворовський любив змалку, тому й обрав майбутній фах за прикладом найрідніших людей. Упродовж 1966–1971 рр. навчався в УСГА, яку закінчив з відзнакою, отримавши безцінну путівку в професійний світ, міцний багаж знань для подальшого професійного і наукового зростання.

За словами Петра Петровича, студентські роки — як духмяний подих весни. Із повагою та великою подякою згадує улюблених викладачів: професора кафедри механізації лісогосподарських робіт Т. Т. Малюгіна і професора кафедри таксації лісу К. Є. Нікітіна.

Трудову діяльність розпочав у 1971 р. в Київському філіалі інституту «Союздіпролісгосп», де пройшов шлях від інженера до головного інженера філіалу. З 1992 до 2008 р. працював у комунальному об’єднанні «Київзеленбуд» на посаді заступника, а з 2001 до 2008 р. — генерального директора. Під його керівництвом здійснено реконструкцію таких київських парків: «Хрещатий», «Міський сад», «Маріїнський», НУ «КПІ», «Перемоги», «Партизанської Слави» та багатьох інших, озеленено реконструйований Майдан Незалежності, Центральний залізничний вокзал м. Києва, низку проспектів та вулиць столиці.

Надалі та до 2012 р. — заступник директора Наукового центру екомоніторингу та біорізноманіття мегаполісу НАН України. З 2013 р. і дотепер — професор кафедри лісівництва ННІ лісового і садово-паркового господарства НУБіП України.

Кандидатську дисертацію захистив у 2004 р. в НАУ на тему «Удосконалення агротехніки вирощування садивного матеріалу декоративних деревних рослин», а в 2007 р. отримав атестат старшого наукового співробітника. Проторувати стежину в науку П. П. Яворовському допомогли: його земляк — д.б.н., проф. О. А. Калініченко, який був науковим керівником кандидатської дисертації, та д.б.н., проф., чл.-к. НААН, лауреат Державної премії України, заслужений діяч науки техніки України, видатний фізіолог рослин І. П. Григорюк, який консультував і надавав всіляку допомогу під час проведення наукових дослідів та написання докторської дисертації на тему «Наукові основи підвищення стійкості деревних і газонних рослин до стресових умов середовища», яку Петро Петрович захистив у 2012 р. в НУБіП України.

Основні напрями наукової діяльності П. П. Яворовського: покращення стійкості деревних і газонних рослин до стресових чинників довкілля; удосконалення способів вирощування садивного матеріалу для озеленення та лісовідновлення; підвищення рівня охорони лісів від пожеж; розроблення профілактичних протипожежних заходів в умовах глобальних змін клімату й, зокрема, потепління; опрацювання засад екологічно орієнтованого лісівництва.

Є членом науково-технічної ради НДІ лісівництва та декоративного садівництва, а також членом двох спеціалізованих вчених рад НУБіП України. У 2017 р. підготував 1 кандидата сільськогосподарських наук, цьогоріч здійснює керівництво 2 аспірантами та консультує 1 докторанта.

Опублікував 112 наукових і навчально-методичних праць, співавтор 8 монографій, підручника та 9 науково-методичних праць.

Дійсний член (академік) Міжнародної академії наук житлово-комунального і побутового господарства (2008) та член-кореспондент Лісівничої академії наук України (2015). Йому присвоєно почесне звання «Заслужений працівник сфери послуг України» (2003). Нагороджений орденом України «За заслуги» ІІІ ступеня (2008). За науково-педагогічну роботу в ННІ лісового і садово-паркового господарства НУБіП України відзначений Грамотою МОН України (2016).

Має багато захоплень, зокрема полюбляє читати твори художньої літератури, вірші Омара Хайяма, про життєвий шлях Ніколи Тесли та багатьох інших видатних особистостей.

Виховав двох дітей: донька Оксана (1971 р. н.) закінчила КМУ ім. О. О. Богомольця, а нині працює лікарем-педіатром; син Андрій (1975 р. н.) є випускником КПІ, працює в Державній митній службі України.

Своїм життєвим кредо Петро Петрович вважає такі вислови: «Посієш звичку — пожнеш характер», «Вік живи — вік навчайся!».