Микола Михайлович народився у 1957 р. у м. Дубно Рівненської області.
У 1980 р. закінчив з відзнакою механічний факультет (спеціальність ''Механізація гідромеліоративних робіт'') Українського інституту інженерів водного господарства, здобувши кваліфікацію інженера-механіка.
Після закінчення навчання працював інженером науково-дослідного сектора інституту. Упродовж 1980-1986 рр. обіймав посади асистента, старшого викладача, доцента кафедри ''Автомобілі, автомобільне господарство і технологія металів''. З 1986 р. - завідувач кафедри автомобілів, автомобільного господарства і технологій металів Українського державного технічного університету водного господарстві та природокористування.
М. М. Марчук доклав значних зусиль для відкриття спеціальностей: ''Автомобілі та автомобільне господарство'', ''Організація автомобільних перевезень і управління на транспорті'' та створення Центру підготовки і перепідготовки водіїв. Він -кандидат технічних наук, професор. Нагороджений знаком ''Відмінник освіти України''. У 2007 році Миколі Михайловичу присвоєно звання ''Заслужений працівник освіти України''.
У 2003 р. М. М. Марчука за конкурсом обрали деканом механіко-енергетичного факультету НУВГП.
Започаткування сучасного механіко-енергетичного факультету університету сягає київського періоду та періоду становлення гідромеліоративного напрямку в Україні.
Попередником підрозділу був торфомеханічний факультет (ТМФ) Київського гідромеліоративного інституту (КГМІ). Перша згадка про ТМФ в архівних документах датується 1936 роком. Тоді очолювали факультет І. Л. Склянський, Д. П. Скрин-ніченко.
Час становлення і розвитку факультету був нелегким. На початку Великої Вітчизняної війни КГМІ був евакуйований у м. Уфу. Багато студентів та викладачів інституту зі зброєю в руках захищали Батьківщину.
Після визволення міста від німецьких окупантів, у 1944 р., Київський гідромеліоративний інститут відновив свою роботу в столиці. Розраховуючи на те, що Україну будуть забезпечувати спеціалісти з розробки торфових родовищ - випускники російських (Москва) і білоруських (Мінськ)вузів, прийом студентів до КГМІ за спеціальністю ''технологія та комплексна механізація розробки торфових родовищ'' в 1947 р. було призупинено.
У 1954 р. поновився прийом студентів за цієї спеціальністю, робота торфомеханічного відділення відновилася у складі гідромеліоративного факультету КГМІ, а з 1956 р. знову почав функціонувати торфомеханічний факультет. В останній рік київського періоду факультет очолював кандидат технічних наук, доцент С. В. Курдюмов, він же і перебазував його в м. Рівне.
З 1959 р. навчальний заклад у Рівному став називатися Український інститут інженерів водного господарства (УІІВГ), тоді ж відбувся набір студентів на І курс.
Назва факультету збереглась. З відкриттям у 1961 р. нових спеціальностей: ''будівельні і дорожні машини'', ''механічна обробка волокнистих мате-ріалів'', ''хімічна обробка волокнистих матеріалів'' факультет отримав назву - механічний. У 1964 р. на базі текстильних спеціальностей організовано текстильний факультет. Тоді ж спеціальність ''Будівельні і дорожні машини'' була перейменована на ''Механізація гідромеліоративних робіт'', а в 1988 р. - ''Механізація меліоративних робіт''. У 1998 р. ця спеціальність перейшла в нову - ''Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини і обладнання''.
У 1969 р. відбувся останній випуск інженерів зі спеціальності ''Технологія і комплексна механізація розробки торфових родовищ'', яким присвоювалась кваліфікація ''інженер-механік''. З 1970 р. випускники отримували кваліфікацію ''гірничий інженер''. У 1988 р. ця спеціальність увійшла до складу спеціальності ''Відкриті гірничі роботи''. З 1998 р. знову змінено назву спеціальності на ''Розробка родовищ корисних копалин''.
Зважаючи на суттєві особливості торфового виробництва, за ініціативою Рівненського державного технічного університету в рамках згаданої спеціальності в серпні 1999 р. відкрито спеціалізацію - ''Розробка торфових родовищ і переробка торфу''.
У 1992 р. на факультеті відкрито спеціальність ''автомобілі та автомобільне господарство'', а в 1999-му - ще три: ''обладнання хімічних виробництв і підприємств будівельних матеріалів'', ''тепло-енергетика'' і ''організація перевезень і управління на транспорті''. Остання спеціальність в 2000 р. передана на факультет менеджменту.
У 2004 р. механічний факультет перейменовано в механіко-енергетичний.
Очолювали факультет у різні роки: кандидат технічних наук, доцент С. В. Курдюмов (1958-1961 рр.), кандидат технічних наук, професор В. Б. Клін (1961-1978 рр.), кандидат технічних наук, професор В. С. Зінь (1978-2003 рр.). З 2003 р. деканом факультету є кандидат технічних наук, професор, М. М. Марчук.
Кафедра нарисної геометрії, інженерної та машинної графіки
Новітня історія кафедри розпочалася в 1959 р. у складі створеного Українського інституту інженерів водного господарства. Її першим завідувачем був О. К. Байдалов, він керував кафедрою упродовж 1959-1963 та 1965-1971 рр. Протягом наступних років кафедру очолювали доценти Л. В. Загайкевич (1971-1975 ) та Г. В. Серга (1979-1983 ). Нині завідувачем кафедри є кандидат технічних наук, доцент С. С. Дєєв, який очолив її в 1984 р. До 1995 р. кафедра називалася нарисної геометрії та графіки, а з 1995 р. - нарисної геометрії, інженерної та машинної графіки. В новій назві підрозділу відзеркалені сучасні тенденції вивчення графічних дисциплін за допомогою машинної та комп’ютерної графіки.
На кафедрі викладають традиційні загальнотехнічні дисципліни з нарисної гео-метрії та інженерної графіки для студентів 20 спеціаль-ностей.
Тут ведеться значна робота з таких актуальних напрямів наукових досліджень, як геометричне моделювання із застосуванням комп’ютерних технологій навчання для розв’язання широкого кола практичних завдань, методичне та програмне забезпечення машинної графіки, використан-ня математичного апарату при вивченні графічних дисциплін.
Результати досліджень безпосередньо впроваджені в навчальний процес, що дозволило кафедрі з 1995 р. перейти до викладання таких нових дисциплін як ''основи машинної графіки'' та ''комп'ютерна графіка''. Під час підготовки програмного забезпечення машинної графіки використовувалися методи програмування креслень деталей за вихідною типовою деталлю або вузла, який синтезується з типових конструктивних елементів графічної моделі. Цей метод став широко розповсюдженим у проектних установах провідних країн світу.
 Факультетський народний джаз-оркестр
У 2002 р. на кафедрі створений комп'ютерний клас площею 60 м2, який містить 15 комп’ютерів. У ньому студенти вивчають основи машинної графіки, комп'ютерну графіку, сучасні програмні засоби проектування та геометричного моделювання на ЕОМ (САПР), проходять практику з поглибленого вивчення даних курсів.
Сьогодні на кафедрі працюють викладачі - доценти С. С. Дєєв, В. В. Крівцов, Л. Б. Кравець, М. М. Козяр; старші викладачі В. Ф. Вовк, І. І. Гордійчук, Є. А. Лебедюк, О. М. Кондратюк, І. Г. Радонь; асистенти Л. І. Россінська, В. Н. Сяська, С. О. Білоконь, З. К Сасюк, С. О. Франчук. Навчально-допоміжний склад - 5 чоловік.
Викладачі кафедри підготували 215 методичних вказівок, які охоплюють різні розділи нарисної геометрії, інженерної та машинної графіки для студентів денної та заочної форм навчання, 20 робочих зошитів для проведення практичних занять, багато роздаткового та ілюстративного матеріалу та 11 навчальних посібників.
На базі кафедри упродовж 1990-1997 рр. проводились Всеукраїнські науково-методичні конференції. За підсумками роботи останньої відзначили суттєву роботу кафедри з наукового дослідження геометричного моделювання із застосуванням комп’ютерних технологій і впровадження результатів досліджень у навчальний процес.
Співробітники кафедри є авторами понад 100 авторських свідоцтв на винаходи та 500 наукових праць. Доцент В. В. Крівцов нагороджений нагрудним знаком ''Винахідник СРСР'' за впровадження згідно з Державним планом соціально-економічного розвитку УРСР конструк-цій, захищених авторськими свідоцтвами СРСР.
Нині колектив виконує науково-дослідну роботу ''Оптимізація навчального процесу при вивченні графічних дисциплін''. Керівники теми - завідувач кафедри С. С. Дєєв та доцент В. В. Крівцов.
 Лабораторія факультету механіки 1920-1930 рр.
Кафедра експлуатації і ремонту машин
Сворена вона 1 вересня 1999 р. внаслідок поділу кафедри будівельних і меліоративних машин. Нині на кафедрі експлуатації і ремонту машин працює 10 викладачів, з яких 6 мають вчені ступені і наукові звання. Це - завідувач кафедри, кандидат технічних наук, професор Е. О. Сухарєв, кандидати технічних наук, доценти В. С. Гавриш, В. І. Романюк, Є. І. Тхорук, І. О. Хіт-ров, С. В. Клімов; старший викладач М. Є. Кристопчук; асистенти В. Я. Корнієнко, О. С. Медвідь, М. В. Голотюк. Навчально-допоміжний пер-сонал - завідувач лабораторій М. І. Іванов, майстер вироб-ничого навчання О. М. Антонюк, оператор комп'ютерного набору А. В. Клімова.
На кафедрі є лабораторії - ремонту машин і технічної експлуатації машин, а також база виробничої практики в Центрі навчально-виробничої підготовки студентів (с. Любомирка).
Викладачі кафедри здійснюють навчальний процес на механіко-енергетичному факультеті, факультетах менеджменту та прикладної математики. Науковий напрямок роботи цього підрозділу університету - розробка теоретичних та експериментальних методів досліджень надійності, експлуатації та ремонту машин (науковий керіник - професор Е. О. Сухарєв). На кафедрі також створені робочі групи, що займаються розробкою теоретичних методів дослідження експлуатації машин; дослідженням та аналізом методів відновлення деталей машин; розробкою теорії побудови енергетичних характеристик машин; розробкою теорії визначення експлуатаційної надійності машин за результатами випробувань.
При кафедрі функціонує магістратура за спеціальністю ''підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини і обладнання'' та аспірантура за спеціальністю ''механізація сільськогосподарського виробництва'', в якій навчається один аспірант. Усі дослідження кафедри захищені науковими публікаціями. Професор Е. О. Сухарєв підготував 16 кандидатів наук. Його науковий доробок - 18 навчальних посібників, понад 100 наукових праць. Викладачі кафедри опублікували 262 наукові роботи, 18 навчальних посібників, отримали 65 патентів та авторських свідоцтв на винаходи.
Успішно ведеться методична робота. До науково-дослідної роботи залучаються також студенти. Нині на кафедрі готується до захисту 3 кандидатські дисертації.
Співробітники кафедри беруть активну участь у роботі наукових конференцій та семінарів. Її викладачі широко використовують у навчальному процесі новітні комп’ютерні технології та сучасні прикладні програмні продукти.
За короткий термін кафедра налагодила наукові зв’язки з провідними вузами України та Росії. Наукові розробки її співробітників впроваджуються в навчальний процес, що знаходить відображення при роботі студентів над курсовими та дипломними проектами.
Кафедра автомобілів, автомобільного господарства і технології металів
Кафедра розпочала свою діяльність у 1965 р. Тоді вона називалась ''технологія металів''. У складі кафедри було 6 викладачів та 4 навчально-допоміжних працівники, а очолював її доцент, кандидат технічних наук Г. А. Корякін. Як самостійна одиниця кафедра проіснувала до 1969 р., а протягом 1969-1971 рр. входила до складу кафедри теплотехніки. У 1972 р. відновила роботу як самостійна і отримала назву ''Ремонт машин і технологія металів'' (завідувач Г. А. Корякін). У 1978 р. кафедра отримала статус випускової, а з 1979 р. стала називатися ''Експлуатація і ремонт будівельних і меліоративних машин''. Упродовж 1987-1994 рр. функціонувала як кафедра ''Ремонт машин, трактори і технологія металів''. Із відкриттям нової спеціальності в 1995 р. отримала сучасну назву ''Автомобілі, автомобільне господарство і технологія металів''.
У різні роки цей підрозділ університету очолювали: кандидат технічних наук, доцент В. І. Акулін (1973-1975), кандидат технічних наук, доцент, випускник УІІВГ 1967 року Є. М. Фаб-ровський (1975-1985), кандидат геологічних наук, доцент Р. І. Марко (1985-1986). У 1986 р. кафедру очолив кандидат технічних наук, професор, випускник УІІВГ 1980 року М. М. Марчук.
За час свого існування кафедра пройшла шлях від загальнотехнічної до випускової - протягом 1978-1987 рр. зі спеціальності ''Механізація меліоративних робіт'', а з 1995 р. - ''Автомобілі та автомобільне господарство''.
На початковому етапі становлення кафедра здійснювала навчальний процес на механічному факультеті з матеріалознавства, технології конструкційних матеріалів, основ взаємозаміни і мала лише одну спеціалізовану лабораторію та навчальну майстерню в тимчасовому приміщенні з трьома металорізальними верстатами й одним робочим місцем зварювальника.
Нині кафедра здійснює навчальний процес підготовки бакалаврів на 8 факультетах: механіко-енергетичному, будівельному, гідромеліоративному, гідротехнічному, міського будівництва та господарства, економічному, екології та земле-впорядкування і менеджменту.
На механіко-енергетичному факультеті кафедра забезпечує підготовку бакалаврів, спеціалістів та магістрів зі спеціальності ''Автомобілі та автомобільне господарство'', проводить навчальний процес із професійно-фахових дисциплін та керує дипломним проектуванням випускників.
Матеріальна база кафедри складається із 11 спеціалізованих лабораторій і комп’ютерного класу. Лабораторії, навчальні майстерні оснащені автомобільною технікою, верстатами, установками; пристроями, інструментами, матеріалами для проведення лабораторних робіт, практичних занять, навчальних практик. Обладнання лабораторій дає змогу виконувати науково-дослідні роботи та надавати допомогу виробничим організаціям міста та області.
Упродовж існування кафедри одним із пріоритетних її напрямків вважалося методичне забезпечення навчального процесу. Нині кафедра має в своєму доробку повне забезпечення навчального процесу методичними вказівками, навчальними посібниками з грифом Міносвіти - 3, навчальними посібниками з університетським грифом - 4, конспектами лекцій - 8.
Науково-дослідна робота колективу кафедри спрямована на поліпшення властивостей матеріалів і сплавів та удосконалення експлуатації транспортних машин і технології їх ремонту. В кінці 70-х років при кафедрі створена науково-дослідна лабораторія ''Технічне обслуговування і ремонт меліоративної техніки''. Діє на кафедрі і аспірантура зі спеціальності ''Автомобілі і трактори''.
За роки існування кафедри її викладачі захистили: докторську дисертацію (Ю. В. Морозов), 8 кандидатських (Є. М. Фабровський, Ю. П. Ткачук, М. К. Мазепа, А. А. Дьяков, М. М. Марчук, С. В. Яс-тремський, М. М. Карнаухов, О. П. Рижий), одержали понад 50 авторських свідоцтв та патентів на винаходи. Результати науково-дослідних робіт співробітників кафедри узагальнені в нормативній технічній документації з експлуатації машин, втілені в конструкторських розробках, опубліковані в наукових працях загальним числом понад 300. Вони доповідались на різного рівня наукових, практичних конференціях, неодноразово експонувались на виставках, відомі не тільки в Україні, а й за її межами. Монографію Ю. В. Морозова ''Методи раціональ-ного вибору і розрахунку конструктивних параметрів паливної апаратури дизелів'' використовують організації Литви (Вільнюс) та Росії (Санкт-Петербург), які займаються конструю-ванням і виготовленням паливної апаратури.
Зараз наукові пошуки кафедри поширились на актуальну тематику з ресурсозбереження. Зокрема, викладачі М. М. Марчук та В. А. Кужій працюють над нормуванням витрат паливно-мастильних матеріалів транспортними, будівельними та меліоративними машинами.
Кафедра встановила зв’язки зі спорідненими підрозділами вищих навчальних закладів України - Національним транспортним університетом (Київ), Харківським національним автомобільно-дорожнім технічним університетом - та Росії - Московським автомобільно-дорожнім університетом. Вона також успішно співпрацює з виробничими організаціями Рівного та області, проводить на їх прохання експертні оцінки з металознавства, паливно-мастильних матеріалів, технічного стану автотранспортних засобів.
Викладачі кафедри беруть участь в організаційній роботі університету і його підрозділів. Професор М. М. Марчук очолює механіко-енергетичний факультет, є членом Вченої ради університету; доцент В. Л. Пахаренко і старший викладач О. П. Рижий - заступники декана МЕФ.
На кафедрі працюють 2 професори - доктор технічних наук, академік Транспортної академії України, Академії наук транспорту Росії В. П. Сахно, кандидат технічних наук М. М. Марчук; 8 доцентів - Г. М. Косюр, кандидати технічних наук Є. К. Кім, В. Л. Пахаренко, М. А. Фабрицький, І. П. Ріло, І. В. Зінь, С. В. Грицан, М. М. Карнаухов; 8 старших викладачів - кандидат технічних наук О. П. Рижий, О. В. Зірук, В. М. Гавриш, В. А. Кужій, М. В. Пікула; П. В. Карнаух, П. І. Івасюк, О. А. Веремчук, 6 асис-тентів - В. М. Глінчук, О. А. Колесник, М. І. Біндюк, М. Б. Стахов, С. В. Морозюк, В. В. Ніколайчук.
Реально оцінюючи сучасний стан навчальної, наукової, методичної роботи, кафедра оптимістично сприймає майбутнє. Пріоритетним напрямком своєї роботи її колектив вважає модернізацію матеріальної бази, залучення до навчального процесу сучасних моделей автомобілів, зокрема й закордонних, прогресивного обладнання, що забезпечує експлуатацію і ремонт транспортних засобів, а також запрошення для ведення навчального процесу відомих учених.
Студенти-автомобілісти успішно беруть участь у Всеукраїнських студентських олімпіадах зі спеціальності; за цей час їх призерами стали Олександр Веремчук, Віктор Михальчук, Євген Джигар, Юрій Пушкарьов, Микола Стахов.
Кафедра будівельних, дорожніх, меліоративних машин і обладнання
Кафедра заснована в 1965 р. як кафедра будівельних і дорожніх машин. У 1966 р. перейме-нована на кафедру будівельних і меліоративних машин, а сучасної назви набула в 1999 р.
Першою домівкою кафедри став навчальний корпус по вул. Московській. Трохи згодом цей підрозділ університету перенесено в навчальний корпус №4, а в 1966 р. - №3, де кафедра знаходиться і нині. Новостворену кафедру в 1965 р. очолив кандидат технічних наук, доцент В. Г. Кісєльов, а згодом - кандидат технічних наук, доцент І. О. Пєтінов. До викладацького складу кафедри увійшли також Р. І. Марко, О. К. Дятко та Я. Г. Марк-зіцер, три навчальні майстри - В. Ф. Кучмеєв, В. В. Тимощук, І. М. Самчук і технік П. А. Карлов. Вони були першими співробітниками кафедри.
Наступного року на посаду асистента прийняли випускника механічного факультету УІІВГ В. О. Мі-рошника, а на посаду завідувача лабораторії будівельно-меліоративних машин - молодого інженера з виробництва В. Ф. Ткачука.
Зважаючи на нагальну потребу в підготовці спеціалістів нового фаху, а саме - інженерів-механіків з механізації меліоративних робіт, кафедра практично відразу набула статусу профілюючої та випускової зі спеціальності ''механізація меліоративних робіт''.
Постійне зростання навантаження і обсягу робіт на кафедрі вимагали поповнення її викладацького складу. Так, на посади асистентів прийшли випускники УІІВГ В. А. Гринюк, Я. В. Корнієнко, Ю. В. Морозов, В. П. Карпенко, С. І. Касьян, В. Й. Пенкало, випускник аспірантури Ленін-градського інституту інженерів залізничного транспорту Р. Д. Паришкуро, інженер-виробничник П. П. Трунін, В. Ф. Ткачук. У 1970 р. на посаду доцента кафедри прийшов кандидат технічних наук, доцент Е. О. Сухарєв, який згодом був обраний завідувачем кафедри.
Через два роки цикл дисциплін кафедри з ремонту й експлуатації машин був виділений у самостійну кафедру механічного факультету - ремонту машин і технології металів. Туди перейшли працювати старші викладачі В. О. Мірошник, Ю. П. Ткачук, Є. М. Фабровський, асистенти О. К. Дятко і Я. В. Корнієнко.
У цьому ж році при кафедрі була відкрита аспірантура зі спеціальності ''механізація сільськогосподарського виробництва'', якою керував Е. О. Сухарєв. Вона стала справжньою ''кузнею'' науково-педагогічних кадрів для факультету.
Кафедра постійно піклувалася про зміцнення своєї матеріально-технічної бази. Ще в 1969- 1970 рр. у павільйоні машин старший викладач В. О. Мірошник розпочав будівництво кафедраль-ного ґрунтового каналу для забезпечення навчального процесу і наукових досліджень. Згодом був придбаний комплект сучасної, на той час, тензометричної апаратури й підготовлені кадри для її використання в наукових і навчальних цілях.
У 1977 р. на прохання інституту обласна влада відвела під навчально-виробничий Центр підготовки студентів 3,4 га землі в лісовому масиві поблизу с. Любомирка Рівненського району Рівненської області. В 1977 р. силами студентів механічного факультету та навчальних майстрів і викладачів кафедри БіММ почалося його будівництво. Завдяки цілеспрямованості й енергійності завідувача кафед-ри Е. О. Сухарєва, завідувачів лабораторій А. М. Гаврилюка та Д. І. Процика, праці викладачів В. Ф. Ткачука, М. П. Скоблюка та ін., майстрів господарської частини інституту А. П. Потап-чука та П. Т. Чокана, постійній допомозі декана факультету В. С. Зіня будівництво бази до 1983 р. в основному було завершено. В травні цього ж року під час виїздної колегії МВССО України, яка проходила на базі УІІВГ, досвід кафедри отримав схвальний відгук ректорів вузів України.
 Кафедра будівельних, дорожніх, меліоративних машин і обладнання. Доцент кафедри С. Л. Романовський в науковій лабораторії кафедри
За створення зразкової навчально-виробничої бази механічного факультету в 1988 р. співробітники кафедри Е. О. Сухарєв, В. С. Зінь, В. Ф. Ткачук, М. П. Скоблюк, Д. І. Процик і А. М. Гаврилюк були нагороджені дипломом і премією МВССО України.
У 1988 р. кафедру очолив її випускник С. Х. Медвідь. У 1994 р. на посаду завідувача кафедри знову обрали професора Е. О. Сухарєва.
З вересня 1999 р. кафедра будівельних і меліоративних машин поділилася на кафедру будівельних, дорожніх, меліоративних машин та обладнання (БДММіО) і кафедру експлуатації і ремонту машин (ЕіРМ). На останню перейшли кандидати технічних наук, доценти В. І. Романюк і Є. І. Тхорук, асистенти Я. В. Корнієнко, В. С. Потапчук і С. В. Клімов, завідувач лабораторії М. І. Іванов, технік А. В. Клімова, майстер виробничого навчання В. П. Куценко. Завідувачем нової кафедри став професор Е. О. Сухарєв.
Кафедру БДММіО очолив її випускник, доктор технічних наук, професор С. В. Кравець. Заступ-ником завідувача кафедри був призначений доцент В. Г. Нікітін.
У 2001 р. кафедра успішно пройшла акредитацію спеціальності ''Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини і обладнання''. За цим фахом відкрита магістратура. Останні роки в житті кафедри позначені низкою позитивних змін. Лабораторна база кафедри збільшилася на дві лабораторії - ''Механічного обладнання'' і ''Приводів машин''. Розпочата робота зі створення сучасного тензометричного комплексу, який дасть можливість досліджувати робочі процеси як у стаціонарних лабораторних, так і в польових умовах.
Одним із основних напрямів діяльності кафедри є навчально-методична робота. Викладачі кафедри опублікували понад 500 методичних вказівок, методичних та навчальних посібників і підручників.
Активно ведеться і науково-дослідна робота цього підрозділу університету. Співробітники кафедри беруть участь у створенні високопродуктивної техніки для будівництва й експлуатації меліоративних систем, підземних комунікацій, впровадження техногенно-екологічних процесів розробки грунтів, обладнання для добування бурштину. Основні напрями наукової роботи кафедри: ''Створення техногенно-екологічних енергозберігаючих процесів розробки грунтів при будівництві підземних комунікацій безтраншейним способом'' (керівник - доктор технічних наук, професор С. В. Кравець); ''Основи теорії багатоярусних розпушувачів талих грунтів''. (керівник - кандидат технічних наук, професор В. Ф. Ткачук); ''Cтворення засобів витягання бурштину з родовищ'' (керівник - кандидат технічних наук, доцент О. Л. Романовський); ''Cтворення технологій та засобів вібраційного та гідрокавітаційного очищення двофазних середовищ'' (керівник - кандидат технічних наук, доцент О. А. Сиротинський); ''Cтворення обладнання для зведення рослинності у каналах і водоймищах'' (керівник - кандидат технічних наук, доцент В. Г. Нікітін) ''Удосконалення процесів подрібнення в барабанних млинах'' (керівник - кандидат технічних наук, доцент Ю. В. Науменко).
Виховна робота кафедри підпорядкована підготовці висококваліфікованих спеціалістів, які органічно поєднували професійні знання із загальнолюдськими моральними і світоглядними цінностями. Вона здійснюється шляхом постійної взаємодії студентів і викладачів у ході навчального процесу, під час наукових досліджень, в позаурочний час, у побуті. Організаційно це відбувається наступним чином. Кафедра бере шефство над студентами першого курсу і веде його аж до випуску. За кожною групою закріплюється викладач-куратор.
Основним принципом виховання є особистий приклад. Так. викладачі кафедри разом зі студентами постійно беруть участь у щорічних спортивних олімпіадах, захищаючи честь факультету і виборюючи призові місця. Серед них - Д. І. Процик, В. Г. Онокало, Я. О. Бабич, О. Л. Романовський, лаборанти Т. В. Матюшина, Г. П. Крохіна.
Велику увагу приділяють викладачі естетичному вихованню студентів. Професори В. С. Зінь і В. Ф. Ткачук були ініціаторами створення в 1974 р. чоловічого хору механічного факультету, який у 1980 р. виборов звання ''Народна чоловіча хорова капела''. Постійними її учасниками є викладачі кафедри: багаторазовий лауреат Республіканських і Всесоюзних фестивалів і конкурсів, професор В. Ф. Ткачук, доценти О. Л. Романовський і О. А. Сиротинський. Капела стала осередком хорового виховання багатьох поколінь студентів-механіків. Пізніше вона набула статусу універ-ситетської, а з 1992 р. носить ім’я - ''Народна чоловіча хорова капела ''Гамалія''.
У 1974 р. з ініціативи завідувача клубом В. А. Кар-даша і професора В. Ф. Ткачука започаткований щорічний університетський фестиваль художньої само-діяльності ''Студентська весна'', який вносить значний вклад у розвиток художньої самодіяльності університету. З метою залучення до самодіяльності студентів на механічному факультеті щорічно про-водиться конкурс між групами першого курсу ''Алло, ми шукаємо таланти!''.
 Зайняття в комп'ютерному класі механіко-енергетичного факультету
17 викладачів кафедри відзначено урядовими й галузевими нагородами, почесними званнями, медалями, дипломами і знаками.
Кафедра теплоенергетики та машинознавства
Цей підрозділ cтворений ще під час київського періоду роботи вузу. Випусковою стала кафедра стала у 1999 р. для спеціальності ''теплоенергетика'', відокремилась від кафедри теорії механізмів, машин і деталей машин. У свій час кафедру очолювали доктори технічних наук, професори П. Ф. Зав-городній і Г. А. Хайліс, кандидати технічних наук, доценти О. М. Гончарук, П. С. Денисенко, В. Б. Клін, В. М. Стрілець, О. Ю. Тимейчук і старший викладач Г. І. Ткаченко. Нині завідувачем кафедрою є доктор технічних наук М. А. Приходько - провідний спеціаліст відділу моделювання гідротермічних процесів інституту гідромеханіки НАН України.
Сьогодні тут працюють доценти: О. М. Гончарук, В. А. Волощук, Г. Г. Герасимов, В. З. Кочмарський, А. А. Карпюк, В. М. Ніколайчук, В. М. Стрілець, Б. І. Червоний, І. Т. Шинкаренко, О. Ю. Тимейчук; старші викладачі: А. К. Денісов, О. П. Костюк, В. В. Куба, В. М. Кузьменко, І. В. Ткачук; асистенти: І. О. Похильчук, В. В. Середа і І. П. Трофимчук; завідувач лабораторії І. Л. Кадлубіцький, завідувач навчальної лабораторії О. В. Крохіна, майстер виробничого навчання Д. В. Рощин, лаборант Т. А. Войтович і оператор комп’ютерного набору І. Ю. Ткачук.
Матеріально-технічна база кафедри розташована в 9 аудиторіях загальною площею близько 500 м2. Навчальний процес у лабораторіях і кабінетах забезпечений засобами технічного навчання із широким використанням комп'ютерної техніки. Для практичного навчання студентів спеціальності ''Теплоенергетика'' широко використовуються об’єкти КТП ''Комуненергія'' м. Рівне та області, а також РАЕС і ХАЕС. Велику допомогу в організації навчального процесу надають кафедри ''Теоретичної і промислової теплотехніки'' НТУУ ''КПІ'' (завідувач - доктор технічних наук, професор М. К. Безродний) і теплотехніки та ТЕС НУ ''Львівська політехніка'' (завідувач - доктор технічних наук, професор Й. С. Мисак).
Професорсько-викладацький склад кафедри приділяє значну увагу науково-методичному забезпеченню навчального процесу. Викладачі кафедри підготували і видали близько 100 методичних вказівок, 5 навчальних посібників, 4 конспекти лекцій та інтерактивний комплекс. Готують методичне забезпечення дисциплін відповідно до вимог КМСОНП. Відкрита Web-сторінка кафедри, яка систематично поповнюється розробленими методичними матеріалами і посібниками. Методичне забезпечення навчального процесу становить майже 100 відсотків.
Активно ведеться робота з переведення методичного забезпечення на магнітні носії, створена електронна бібліотека. Для постійного аналізу складені комплекси методичного забезпечення кожної дисципліни. Вони систематично оновлюються і доповнюються.
Науково-дослідна робота кафедри спрямована на дослідження динаміки і підвищення довговічності механізмів і машин; дослід-ження гідродинамічних і теплових процесів у парах тертя торцевих ущільнень; оптимізація параметрів існуючих конструкцій опа-лювальних котлів; раціональ-ний вибір конструктивно-технологічних параметрів і режимів роботи тепло-енергетичного обладнання.
У наукових дослідженнях щорічно беруть участь до 30 студентів. Викладачі та студенти також є учасниками конференцій, олімпіад та конкурсів в інших навчальних закладах України - Києва, Львова, Харкова, Сум, Запоріжжя та ін. Починаючи з 2002 р., на Всеукраїнських предметних олімпіадах студенти кафедри отримали перше місце з ТММ, два перших і одне третє місце з деталей машин.
За період існування кафедри її співробітники опублікували понад 90 наукових статей, отримали понад 140 патентів України та Російської Федерації на винаходи, із них разом зі студентами - понад 24 наукові статті та 30 патентів. У 2003 р. кафедра здобула диплом переможця Всеукраїнського конкурсу ''Винахід року'' в номінації ''Кращий винахід 2003 р.'' в Рівненській області - ''Торцеве ущільнення'', патент № 41521.
У свій час наукові розробки працівників кафедри впроваджувались на виробництві: Рівненського заводу високовольтної апаратури; Рівненського льонокомбінатву, заводу ''Рівент'', ''Рівнесільмаш'', ВАТ ''Укртранснафта'' та ін.
Кафедра теоретичної механіки
Як самостійна структурна одиниця кафедра функціонує з 1970 року. За цей період очолювали: кандидат технічних наук, доцент В. Г. Васільєв (1970-1978 рр.), кандидат фізико-математичних наук, доцент Е. І. Блінов (1978-1979 рр.), кандидат фізико-математичних наук, доцент О. С. Калатинець (1979-1985 рр.), кандидат технічних наук, доцент Е. О. Шмідт (1985-1992 рр.); кандидат технічних наук, доцент О. О. Поребняк (1992-1994 рр.).
З 1994 року кафедрою завідує кандидат фізико-математичних наук, доцент В. В. Наконечний. Нині тут працюють: кандидат фізико-математичних наук, доцент Ю. В. Войтович; доценти кандидати техніч-ний наук В. О. Щурик та Л. С. Серілко; старші викладачі М. Р. Галанзовська, О. В. Хижняков, Л. В. Войтович, Г. А. Багнюк; старший лаборант А. О. Зінкевич; технік В. С. Петров.
Упродовж 1968-1970 рр. та з 1986 р. по нині кафедра перебуває у складі механіко-енергетичного факультету університету. Серед приміщень кафедри - три аудиторії, методичний кабінет, комп’ютерна та науково-дослідна лабораторії. Кафедра забезпечує фундаментальну підготовку студентів факультетів: механіко-енергетичного; будівництва та архітектури; гідротехнічного будівництва та гідроенергетики, менеджменту, водного господарства, прикладної математики і комп’ютерно-інтенсивних систем.
 Гордість факультету - навчальна база в с. Любомирка, оснащена сучасним обладнанням і технікою
Науково-дослідна робота кафедри проводиться за темою ''Теоретичні та експериментальні дослідження динаміки й міцності елементів машин і конструкцій, удосконалення викладання курсу теоретичної механіки''. Кафедра має значний досвід розробки центрифуг для виробництва бетонних і залізобетонних трубчастих виробів, систем віброзахисту та віброізоляції, механічних вимірювачів рівня рідини, а також дослідження роботи шнекових механізмів і застосування їх для формування об’ємних фільтрів. В активі кафедри близько 40 авторських свідоцтв і патентів на винаходи. Результати досліджень впроваджено у виробництво на Київському комбінаті ''Будіндустрія'' та в проект високошвидкісної центрифуги для виробництва залізобетонних стояків опор ЛЕП. Під керівництвом В. В. Наконечного на кафедрі створено лабораторію поляризаційно-оптичного методу, що дозволяє досліджувати напружено-деформований стан елементів машин і конструкцій складної геометричної форми, концентрацію напружень біля отворів у пластинках та оболонках. Наукова робота в цьому напрямі проводиться у співпраці з кафедрою механіки суцільного середовища Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Результати досліджень концентрації напружень в конічних оболонках та круглих пластинках середньої довжини і напружено-деформованого стану елементів ротора газотурбінного двигуна опубліковані у виданнях Національної академії наук та інших фахових. Результати досліджень з проблем фундаментальної підготовки, впровадження новітніх технологій та організації самостійної роботи студентів, виконані під керівництвом В. В. Наконечного, Л. В. Войтовича, М. Р. Галанзовської та О. В. Хижнякова, доповідались на Міжнародних конференціях, їх впроваджують у навчальний процес. Студенти також беруть активну участь у науково-дослідній роботі кафедри. Результати наукових досліджень доповідаються на науково-технічних конференціях, публікуються в університетському віснику та займали призові місця на конкурсах на кращу студентську наукову роботу. Упродовж 2001- 2004 рр. студенти під керівництвом викладачів кафедри займали призові місця на Всеукраїнській олімпіаді з теоретичної механіки.
Кафедра розробки родовищ корисних копалин
Кафедра заснована у 1956 р. при Київському гідромеліоративному інституті як кафедра технології торфовидобування. Назва кафедри не повною мірою відповідала змісту її роботи, оскільки вона була випусковою зі спеціальності ''Технологія та комплексна механізація розробки торфових родовищ'', а випускникам присвоювалась кваліфікація інженера-механіка. Завідувачем кафедри на той час був кандидат технічних наук, доцент Сергій Володимирович Курдюмов. Він же обіймав посаду декана торфо-механічного факультету і продовжував очолювати кафедру та факультет у Рівному після перейменування вузу в Український інститут інженерів водного господарства.
У 1962 р. кафедру очолив доцент Микола Адамович Сталевський - досвідчений виробничник, у якого вдало поєднувалися великий досвід керівної роботи на торфопідприємстві, знання та уміння передати їх студентам.
Починаючи з 1970 р., випускники спеціальності стали одержувати кваліфікацію гірничого інженера. У 1972 р., кафедру очолив Микола Павлович Костюк. Наукова робота кафедри пожвавила і розширила співпрацю з торфовим відділом Українського науково-дослідного інституту місцевої промисловості та іншими науковими та навчальними закладами. М. П. Костюк був і деканом торфового факультету, що існував упродовж 1971-1978 рр. і на базі якого згодом засновано інженерно-економічний факультет. Його протягом перших років також очолював М. П. Костюк.
Микола Павлович підготував двох кандидатів технічних наук: Володимира Олександровича Гнєушева та Миколу Григоровича Лустюка. Вони у 1974 р. з відзнакою закінчили Український інститут інженерів водного господарства, працювали в ньому, закінчили аспірантуру і успішно захистили дисертації в Інституті торфу Академії наук Білорусі.
У 1983 р. кафедру очолює кандидат технічних наук, доцент В. О. Гнєушев. Йому вдалося відновити підготовку інженерів для торфової галузі на заочній формі навчання. У 1988 р. почався період змін у класифікації спеціальностей. ''Торфопереробка'' увійшла на правах спеціалізації до спеціальності ''відкриті гірничі роботи'', кафедра технології торфовидобування змінила назву на ''Кафедра розробки торфових родовищ''.
Нині кафедра є випусковою зі спеціальності ''Розробка родовищ корисних копалин'' за спеціалізацією ''Розробка торфових родовищ і переробка торфу''. Кафедра була ініціатором створення навчальних науково-виробничих комплексів, активно співпрацює з Українським концерном торфової промисловості ''Укрторф'', із колегами Білорусі, Росії, Фінляндії.
Професорсько-викладацький склад кафедри: В. О. Гнєушев - завідувач кафедри,кандидати технічних наук, доценти Т. С. Боднарюк; М. П. Костюк, Л. В. Мельник, старші викладачі - І. І. Рибак, В. А. Стріха, асистент О. В. Пастухов. Вони є справжніми професіоналами, знавцями своєї справи, які мають широкий світогляд, як у фаховій галузі, так і в найрізноманітніших питаннях науки, техніки і просто життя.
 П. Ф. Завгородній - доктор технічних наук, професор - тривалий час викладав на механіко-енергетичному факультеті
Навчальний процес методично добре забезпечений, вдосталь і бібліотечної літератури. Але з'явилася необхідність написання власних навчальних посібників, більш сучасних, таких, що враховують специфіку умов України і укладені українською мовою. Посібник В. Гнєушева ''Торфові машини. Теорія і розрахунок'' - це перша спроба реалізації цього напряму навчально-методичної роботи.
Кафедра веде цикл дисциплін і спецкурсів, які визначають професійний рівень спеціаліста з розробки торфових родовищ і переробки торфу.
Викладачі керують двома навчальними і трьома виробничими практиками, забезпечують курсове і дипломне проектування студентів власної спеціальності.
Наукова робота кафедри спрямована на раціоналізацію використання торфових ресурсів України, на модернізацію існуючого і створення нового технологічного обладнання. Більше уваги приділяється екологічним аспектам розробки торфових родовищ та їх використання. Доценти В. О. Гнєушев, Т. С. Боднарюк і старший викладач І. І. Рибак стали розробниками першого галузевого державного стандарту України ''Торф. Терміни та визначення''. Впровадження сучасних колісних енергонасичених тракторів на операціях видобутку фрезерного торфу, принципово нова конструкція валкувача, оригінальний плоскоріз-розпушувач, ефективний та надійний фрезер - це основні втілені в життя розробки кафедри. Нині кафедра ''РРКК'' готова взятися за створення вітчизняного комплексу торфовидобувного обладнання. Традиційні зв'язки з науковцями Білорусі та Росії доповнилися постійними контактами кафедри з колегами На-ціонального науково-дослідного центру Фінляндії.
|
