Алла Василівна народилася 17 листопада 1953 р. у м. Дубно Рівненської області в сім'ї службовців. У 1970 р. закінчила Дубнівську середню школу №7. Працювала робітницею в тресті ''Укрторгтара''. Протягом 1971- 1975 рр. навчалася у Київському державному інституті культури ім. Корнійчука. Здобула спеціальність бібліотекар-бібліограф вищої кваліфікації масових і наукових бібліотек. Після закінчення інситуту працювала бібліотекарем в бібліотеці Рівненської радянсько-партійної школи. У 1979 р. А. В. Криву було переведено в Український інститут інженерів водного господарства на посаду бібліотекаря.
Алла Василівна пройшла всі ланки бібліотечної роботи, обіймала посади бібліотекаря, редактора, завідуючої сектором та відділом. У 1998 р. призначена директором бібліотеки Рівненського державного технічного університету. Нині працює директором бібліотеки Національного університету водного господарства та природо-користування.
Алла Василівна - член Вченої ради НУВГП. Є головою Методичного об'єднання вузівських бібліотек Рівненської області, член науково-методичної бібліотечної комісії Міністерства освіти і науки України. У 1998 р. нагороджена знаком ''Відмінник освіти''.
 Перший читальний зал бібліотеки
У серпні 1920 р. училище було реформовано в меліоративне відділення Київського сільсько-господарського технікуму. Його учні стали користуватися бібліотекою Київського сільсько-господарського музею, що знаходився в приміщенні нинішнього Маріїнського палацу. Завідуючим і музеєм, і бібліотекою на той час був Г. Махів - у майбутньому визначний грунтознавець і вчений зі світовим ім'ям.
У 1922 р. на базі меліоративного відділення Київського сільськогосподарського технікуму було створено Київський меліоративний технікум (КМТ). Під час реорганізації навчального закладу Київському меліоративному технікуму передали для бібліотеки частину бібліотечного фонду.
У 1923-1924 навчальному році бібліотечний фонд технікуму вже налічував 933 книжки. Це була література за напрямами: гідротехнічний (140 кн.); фізики, механіки й опору матеріалів (52 кн.); будівельна майстерність, архітек-тура, шляхи комунікацій (80 кн.); сільське господарство (163 кн.); відділ математики (33 кн.); відділ хімії (9 кн.); загальний відділ (437 кн.); а також політлітература. Читачі користувалися зазначеними книгами вдома.
 Інформаційно-бібліографічний відділ
Протягом 1928-1930 рр. внаслідок чергової реорганізації навчального закладу, під час якої КМЗП приєднали до КСГІ, бібліотечний фонд технікуму під час ''чистки'' та вилучення книжок ''буржуазних'' авторів передали до бібліотеки інституту.
У 1930 р. на базі меліоративного факультету Київського сільськогосподарського інституту було створено Київський інженерно-меліоративний інститут. Для його бібліотеки з читальнею було виділено приміщення по вул. Рейтарській, 37. Бібліотечний фонд КІМІ містив у собі також видання для шкіл (літературу для робітфаку). На поповнення книжкового фонду було виділено 18 тис. крб.
У 1934 р. у бібліотеці за інвентарною книгою налічувалося уже 56647 книг. У той час завідувачкою бібліотеки була Курченко. Проте під час перевірки фонду було виявлено ''шкідливу'' літературу, за що її звільнили з займаної посади і призначили тимчасово виконувати обов'язки завідувачки бібліотеки Березанську. Курченко судили. Вона відбула 10 років ув'язнення в таборах ГУЛАГу, після цього її було заслано до Сибіру. Подальша доля невідома.
Після чергової ''чистки'' бібліотечного фонду завідувачку бібліотеки Березанську також звільнили і справу передали О. А. Рученюк, яку в 1937 р. звільнили з посади за те, що в читальній залі було знайдено статтю ворога-троцькіста. Тимчасово виконуючою обов'язки завідувачки бібліотеки призначили Матюшенко. О. А. Рученюк також відбула 10 років таборів суворого режиму.
 Відкриття нової бібліотеки
У 1959 р. бібліотеку разом з інститутом, який дістав нову назву Український державний інститут водного господарства, було переведено до Рівного. Її фонд налічував 91 тис. примірників. Кількість читачів становила 1458 осіб, обслуговували читачів 8 працівників. Першими бібліотекарями рівненського періоду були: М. Т. Лисенко, Я. І. Плюсніна, Р. О. Козакова, Л. Г. Лось, Г. О. Буренко, Т. Г. На-зарова, Л. О. Шишкіна. Першими завідуючими: П. П. Базилюк, Н. І. Єлісєєва, їх наступниками стали: Л. М. Дядюсь, В. М. Андрієнко, І. М. Юдін, А. П. Фе-щук, О. В. Цибульська, А. В. Крива.
Поступово збільшувався книжковий фонд, розширювалися приміщення, виділялись окремі структурні підрозділи. Наприкінці 60-х років були створені кафедральні бібліотеки на громадських засадах з пересувними фондами. У 70-х роках виокремився абонемент методичної літератури, пізніше читальні зали в гуртожитках.
Завданням, що стояло перед бібліотекою, в усі часи було сприяння навчальному та науковому процесу. Із зміною пріоритетів вітчизняної вищої школи, пов'язаних із прийняттям Україною в 2005 р. Болонської декларації та орієнтацією на європейські стандарти якості освіти, нового змісту набувають завдання усієї бібліотечної діяльності, адже збільшився обсяг самостійної роботи студентів, що означало зростання вимог до бібліотеки.
 Виписка з прав користування бібліотекою у ХХ ст.
Бібліотека Національного університету водного господарства та природокористування має бібліотечні пункти в навчально-консультаційних центрах: Кримському, Слов'янському, Закарпат-ському та Прилуцькому. Окремими структурними підрозділами бібліотеки університету є також бібліотеки автотранспортного технікуму, технікуму технології та дизайну, технічного коледжу та Костопільського будівельно-технологічного технікуму. Бібліотечний фонд бібліотеки багатогалузевий, майже 910 тис. (909 849) примірників українською, російською, англійською, французькою, німецькою, іспанською та іншими іноземними мовами. Це, зокрема, автореферати дисертацій (з 1951 р.), дисертації (з 1956 р.), спеціальні види науково-технічної літератури.
Дбайливо зберігаються у бібліотеці рідкісні і цінні видання, зокрема:
''Материалы для проектирования камерных шлюзов''/К. А. Акулов, С. А. Прокофьев. - Киев, 1904; Белянкин И. И. ''Задачи по аналитической геометрии (с указанием решений)''. Вып. 4. (Геометрия в пространстве). - К.: Изд-во студ. Ф Шкляревського, 1900; Бреннекс Л. ''Устройство оснований и фундаментов''/Пер. с нем. А. И. Ни-кольский. - Санкт-Петербург, 1901; Э. Вейншенкъ ''Поляризационный микроскопъ. Его применение въ минералогии и петрографии''/ Гол. ред. проф. Б. К. Польнова; Пер. с немецкого П. П. Сущинскаго - Санкт-Петербург: В. А. Обручева, 1904; Н. Д. Тяпкин ''Водоподъмные разборчатые плотины на реках'' - Москва, 1909.
Бібліотека здійснює наукове комплектування фонду, засноване на серйозному аналізі навчальних планів, програм, тематики наукових досліджень кожної кафедри.
Завдяки підтримці керівництва університету щорічно фонди поповнюються науковою, навчальною, навчально-методичною літературою, придбаною у видавництвах, книгорозповсюджуючих організаціях, а також тих, що надходять з власного видавничого центру університету та МОН України, дарчих, отриманих через обмін. Слід відзначити, що надходження з видавничо-редакційного центру університету значно збільшились. За останній рік надійшло понад 42 тис. примірників навчальних посібників та навчально-методичної літератури. З метою збагачення книжкових фондів здійснюється також книгообмін з бібліотеками вищих навчальних закладів, інших установ.
 Виставка літератури до всевітнього дня водних ресурсів
У фондах читального залу періодичних видань зберігаються і використовуються такі часописи як: Вісник АН УРСР - з 1947 р.; ''Водоснабжение и санитарная техника'' - з 1956 р.; ''Гидротехника и мелиорация'' - з 1939 р.; ''Гидротехническое строительство'' - з 1939 р.; ''Доклады АН СССР'' - з 1941р.; ''Почвоведение'' - з 1949 р. Щорічно 28 тис. читачів користуються послугами спеціалізованних читальних залів і абонементів (13 тис. за єдиним читацьким квитком).
Сучасний студент - людина освічена, вдумлива, яка хоче знати більше, яку цікавлять усі сфери життя і суспільства, це людина, яка читає книги не лише за спеціальністю, а й цікавиться сучасною і класичною художньою літературою, літературою з мистецтва і спорту. Такі книги можна знайти на абонементі художньої літератури.
Працівники бібліотеки велику увагу приділяють культурно-просвітницькій роботі за напрямками діяльності університету, сприяють популяризації української книги. У бібліотеці організовуються тематичні книжкові виставки та відкриті перегляди. Зокрема, цикли виставок, присвячених ювілейним датам видатних людей, знаменним датам, виставки на допомогу навчальному процесу та ін. Для студентів влаштовують відкриті перегляди та проводять бібліографічні огляди літератури з екології та комплексного використання і охорони водних ресурсів, з питань місцевого самоврядування.
Бібліотека співпрацює з кафедрою українознавства в підготовці загально-університетських вечорів, круглих столів: ''М. Грушевський - видатна постать в історії України'', ''Актуальні питання голодомору 1932-1933 рр. в Україні'' та інших заходах.
Для інформування читачів про періодичні та інформаційні видання щороку друкується ''Покажчик періодичних видань, передплачених бібліотекою Національного університету водного господарства та природокористування на рік''.
З метою інформування керівного складу університету та викладачів 6 разів на рік випускається ''Бюлетень нових надходжень в бібліотеку Національного університету водного господарства та природо-користування '', який розміщується на сайті бібліотеки. Видано тематичний покажчик літератури ''Вища освіта України''. Готується до друку ''Покажчик рідкісних та цінних видань 1897- 1945 років'', готується бібліографічний покажчик ''Ректори НУВГП. Рівненський період''. Проводиться постійна робота з наповнення ''Картотеки праць викладачів НУВГП''. До ювілею університету. Проводяться лекції з основ інформаційної культури, де студентам при-щеплюються навики роботи з книгою, пошуком необхідної інформації. Все частіше користувачі звертаються до електронного каталога, вистав-леного на сайті бібліотеки. Його формування розпочалось у 2002 р. із внесення нових надходжень.
 Обробка літератури ведеться на комп'ютерах
Сьогодні матеріально-технічна база бібліотеки значно поліпшилась: проведено капітальний ремонт основної читальної зали, трьом підрозділам надали нові приміщення в новому корпусі університету, збільшили площі для читачів та для розміщення фонду. В бібліотеці є 15 персональних комп'ютерів, які використовуються як автоматизовані робочі місця для співробітників, термопринтер для штрих-кодування та 4 сканери для зчитування штрих-кодів.
Бібліотека є членом бібліотечної наукової комісії при Міністерстві освіти і науки України від Західного регіону і обласним методичним центром в галузі бібліотечної справи.
Працівники бібліотеки надають методичну, консультативну, практичну допомогу бібліотекам області та бібліотекам окремих структурних підрозділів університету: технікумів, коледжу, навчально-консультаційних центрів з усіх питань бібліотечно-інформаційної роботи. Центральна бібліотека координує їх діяльність, вивчає, узагальнює та розповсюджує передовий досвід, впроваджує інноваційні технології, проводить інші заходи, що сприяють підвищенню професійної кваліфікації, загальноосвітнього та культурного рівня бібліотечних працівників усіх рівнів. На базі центральної бібліотеки проходять стажування працівники бібліотек відокремлених підрозділів університету.
Зберігаючи 85-річні традиції, бібліотека водночас впроваджує нові бібліотечно-інформаційні технології.
http://nuwm.rv.ua/book.html.
|
