Народився 18 жовтня 1955 р. в селищі Мізоч Здолбунівського району Рівненської області. Батько - Володимир Михайлович (1930-1994), мати - Марія Федорівна, 1929 р. н. Анатолій Гребенюк щиро вдячний їм за те, що прищепили любов до праці, навчання.
У 1972 р. Анатолій Гребенюк вступив на будівельний факультет Українського інституту інженерів водного господарства. При виборі факультету спочатку з'ясував, на який із них складніше вступити, на той і подав документи. Успішно склав екзамени і став студентом будівельного факультету.
У Рівненському ''воднику'' формувалися якості лідера і міцного професіонала майбутнього генерала Гребенюка. Найбільше запам'яталися Анатолію Володимировичу стажування після третього курсу в Кустанаї та після четвертого курсу на Рівненській АЕС. Двадцятирічного студента призначили головним інженером великого об'єднаного студентського загону - до нього входило понад 200 чоловік! Високе довір'я він виправдав - після закінчення інституту був направ-лений на атомну станцію на прохання її керівництва. На цьому енергетичному велетні обіймав посаду майстра будівельної дільниці - брав участь у зведенні з першого кілка і до пуску в експлуатацію першого енергоблоку РАЕС.
У 1981 р. був призваний лейтенантом до Збройних Сил колишнього СРСР. Службу розпочинав у Середній Азії, в підрозділах прославленого Головного управління спеціального будівництва Міністерства оборони СРСР. Продовжив - у Туркменії, Дагестані, Карачаєво-Черкесії, Закавказзі, Баку.
Військовий обов'язок виконував сумлінно, добросовісно. Про це свідчить отримання офіцерських звань достроково. У біографії А. В. Гребенюка є один цікавий факт: на початку 1991 р. Анатолія Володимировича, на той час підполковника, представили до призначення на посаду, яку повинен займати військовий у знанні генерал-лейтенанта. До речі, клопоталися про призначення дві атестаційні комісії - Військово-будівельного комплексу СРСР і Головного командування південного напрямку.
- Ви Гребенюку спочатку просвоїть достроково звання полковника, - розпорядився тодішній міністр оборони. - Не може підполковник командувати генералами!
У відповідь міністру оборони повідомили, що у начальника Бакинського управління інженерних робіт підполковника Анатолія Гребенюка перебуває у підпорядкуванні понад 20 тисяч чоловік особового складу, у тому числі 37 полковників; ними успішно командує. Він зумів на відмінно виконати завдання особливої державної ваги - облаштувати Ставку південного стратегічного напрямку.
У 1991 р. полковник Анатолій Гребенюк був призначений заступником командувача Приволзько-Уральським військовим округом по будівництву і розквартируванню. Невдовзі став наймолодшим генералом Збройних Сил Росії.
З 1994 по 2002 р. очолював Головне управління спеціального будівництва Міністерства оборони Російської Федерації. Брав активну участь у будівництві спеціальних стратегічних оборонних об'єктів - станцій раннього попередження і протидії ракетному нападу в Казахстані і Азербайджані, облаштуванні Ставки південного стратегічного напрямку в Баку, позицій Ракетних військ стратегічного призначення, створенні військової інфраструктури на Північному Кавказі. І всюди зарекомендував себе талановитим організатором.
Дві третини робочого часу генерал армії
А. В. Гребенюк проводить у відрядженнях. Для нього немає слів ''ні'', ''неможливо''. Чим важче завдання, тим більше енергії, винахідливості він докладає для його вирішення.
З 2002 р. Анатолій Гребенюк - заступник начальника будівництва і розквартирування військ Міністерства оборони РФ.
У березні 2003 р. указом Президента Російської Федерації призначений начальником будівництва і розквартирування військ - заступником Міністра оборони РФ.
А. В. Гребенюк - заслужений будівельник Російської Федерації і Азербайджану. Доктор технічних наук, кандидат економічних наук.
Нагороджений орденом ''За військові заслуги'', багатьма медалями.
Дружина - Гребенюк (Горбачевська) Тамара Костянтинівна. Народилася в 1955 р. в селищі Заріччя Рівненської області.
Подружжя Гребенюків виховали двох синів - Андрія та Сергія. Радіють онучці Христинці.
|
