Народився 26 жовтня 1953 р. в с. Копитів Корецького району Рівненської області у сім'ї колгоспників. Батьки - шановані люди на селі. Степан Васильович за професією коваль-будівельник. Мати, Валентина Максимівна - колгоспниця. Батьки змалку привчили сина до нелегкої сільської праці. Отож він пройнявся великою повагою до тих, хто працює на землі, вирощує хліб. І твердо вирішив: щоб допомогти селу, треба добре вчитися, мати грунтові фахові знання.
У 1970 р. Василь Гуменюк закінчив Корецьку сереню школу № 1 і розпочав трудовий шлях обліковцем колгоспу ''Червоний Жовтень'' (с. Ганнівка) Корецького району. З 1971 по 1972 рр. працював водієм Здолбунівського АТП-17062 Рівненської області.
Після цього був призваний до лав Збройних сил СРСР - строкову службу проходив на Балтійському флоті. У 1974 р., після звільнення з лав армії, вирішив вступити на факультет ''Промислове та цивільне будівництво'' Українського інституту інженерів водного господарства. Після його закінчення здобув спеціальність інженера-будівельника. Молодий, енергійний спеціаліст не зрадив обраній професії; як і обіцяв, повернувся в село, щоб допомогти його розвитку.
У 1979 р. Василь Гуменюк очолив інженерну службу колгоспу ''Зоря комунізму'' (с. Річки) Корецького району. Молодий керівник прагнув постійно підвищувати кваліфікацію: у 1984 р. закінчив факультет ''Підготовка керівних кадрів'' Житомирського сільськогосподарського інституту.
З 1989 по 1994 рр. працював головою колгоспу названого вище господарства. З 1994 по 1999 рр. - голова пайгоспу ''Нива'' Корецького району. З 1999 р. - голова Корецької районної ради сільсько-господарських агроформувань. З 1999 по 2006 рр. - директор приватного сільськогосподарського підприємства ''Маяк'' Корецького району.
В. С. Гуменюк займав активну громадську позицію. З 1989 по 1994 рр. працював депутатом Рівненської обласної ради; з 1998 по 2002 рр. - помічником народного депутата України.
З 2006 р. обіймає відповідальну посаду заступника міністра Міністерства аграрної політики України. Свої знання, багатий досвід віддає розвитку аграрної галузі держави.
В. С. Гуменюк вдячний долі, яка звела його з прекрасним педагогом, ректором Українського інституту інженерів водного господарства С. Т. Воз-нюком. Від Степана Тихоновича старанний студент отримав міцні знання, цінні життєві настанови, які допомогли молодому спеціалісту утвердитися, завоювати довіру, високий авторитет колег.
Чим ще запам'яталася для Василя Степановича рідна Альма-матер? Насамперед участю у студентських будівельних загонах, зокрема історичною подією - укладанням особисто ним бетону в перший атомний реактор Рівненської АЕС.
В. С. Гуменюка можна зарахувати до багатодітних батьків - у його сім'ї п'ятеро дітей!
Український інститут інженерів водного господарства став рідним для чотирьох (!) із них. Вони гордяться тим, що мають дипломи економічного та механічного факультетів цього престижного навчального закладу.
В. С. Гуменюк нагороджений медаллю ''Тисячоліття Різдва Христова''.
Захоплюється спортом та історією.
Девіз: ''Завтра зробити більше, ніж сьогодні''.
|
