Дійсний член Академії будівництва України, кандидат технічних наук, професор, Почесний працівник Держводгоспу України
Народився 24 травня 1941 р. в м. Києві. Батько, Дмитро Аврамович, який закінчив Київський гідромеліоративний інститут, працював в інституті ''Теплоелектропроект''. Мати, Антоніна Андріївна, обіймала посаду бухгалтера. З юнацьких літ хлопець мріяв стати будівельником. Вирішальний вплив на вибір професії мав батько, який проектував київські ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, Трипільську ГРЕС, Старобишевську ТЕЦ, берегоукріплення на р. Дні-про в районі Кременчуцької та Канівської ГЕС; із ним син побував майже на всіх цих об'єктах.
В. Д. Дупляк у 1964 р. з відзнакою закінчив заочне відділення Українського інституту інженерів водного господарства. Все життя працював в одному інституті ''Укрдіпроводгосп''. Пройшов шлях від техніка до головного інженера інституту.
З 1986 р. - директор (голова правління) ВАТ ''Укрводпроект''. Займався роботами з обгрун-тування будівництва водогосподарських об'єктів, гідромеліоративних систем, розробкою державних та відомчих нормативних документів тощо.
З 1967 по 1971 р. працював в Алжирі на будівництві водосховищ.
З 1986 по 2001 р. був старшим викладачем, доцентом, професором кафедри гідромеліорації Національного університету водного господарства. Тривалий час очолював державну іспитову комісію цього навчального закладу.
ВАТ ''Укрводопроект'' є правонаступником інституту ''Укрдіпроводгосп''. Науковий заклад виконує інженерно-геодезичні, топографічні, інженерно-геологічні, геофізичні, гідрологічні розвідки та дослідження. Розробляє проектну документацію на будівництво, реконструкцію і ремонт водосховищ, захисних дамб та гребель, водогосподарських об'єктів, магістральних трубопроводів та каналів, гідротехнічних споруд, меліоративних систем, систем водопостачання та каналізації, бюветного водопостачання, екологічне впорядкування територій та водних акваторій, об'єктів житлового, промислового і соціального призначення, інженерних комунікацій, здійснює наукове обґрун-тування проектів водогоспо-дарського будівництва та захисту навколишнього середовища, розробку державних будівельних норм, відомчих документів, методичних рекомендацій, технічних умов у галузі меліорації.
За проектами інституту побудовані найбільші в Європі гідротехнічні комплекси: Північно-Кримський канал, Каховська, Приазовська та інші зрошувальні системи, Верхньо-Прип'ятська, Ірпінська, Трубізька осушувальні системи, канали Дніпро-Інгулець, Перекопський, великі водо-сховища в Криму - Щасливенське, Міжгірне, Ізобільненське, групові водоводи питного водопостачання - Іванівське, Петрівське тощо.
В числі інших - проекти перекриття Нижньо-Дністровського та Дніпровсько-Бузького лиманів, техніко-економічне обґрунтування каналу Дунай- Дніпро.
Інститут розробив документацію водогоспо-дарського спрямування для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та землетрусу у Вірменії; паводків у Закарпатті (1998, 2001 рр.). Більш як за три десятки років його спеціалісти побудували в Тунісі, Алжирі, Сирії десятки великих водосховищ, зрошувальні системи, водоводи та насосні станції, які забезпечують подачу питної води на сотні кілометрів.
В. Д. Дупляк - кандидат технічних наук, професор. Дійсний член Академії будівництва України. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1998 р.).
Автор і співавтор 6 навчальних посібників, понад 250 статей, 19 винаходів.
Нагороджений срібними медалями ВДНГ СРСР, орденом ''Знак пошани'', медалями ''В пам'ять
1500-ліття Києва'', ''Ветеран праці'', відзнакою ''Почесний працівник Держводгоспу України'', Почесною грамотою Верховної Ради України.
Одружений. Має двох доньок.
|
