Народився 5 січня 1939 р. в с. Пальміра на Черкащині в сім'ї Олени Кузьмівни та Івана Федоровича Коваленків.
Закінчивши з медаллю школу вступив на гідромеліоративний факультет Київського гідро-меліоративного інституту.
Отримавши диплом з 1962 р. працював в проектно-розвідувальному та науково-дослідному інституті ''Укрдіпроводгосп''. Тут він уже через два місяці роботи подає заявку на винахід нової конструкції автоматичного регулятора гідравлічної дії та отримує вперше в історії Укрдіпроводгоспу авторські свідоцтва на винахід.
А в березні 1964 р. Петро Іванович працює в Тунісі на проектуванні гребель на річках Різала, Седжена Джумін та зрошувальної системи Різала. Після повернення в Укрдіпроводгосп швидко просувається службовою драбиною: старший інженер, керівник групи, відділу і вже у 27 років - заступник головного інженера інституту та начальник технічного відділу. В 1970 р. Петро Іванович захистив кандидатську дисертацію. В 1974 р. його призначили директором Українського науково-дослідного інституту гідротехніки і меліорації Мінводгоспу СРСР. У 1975 р. - захист докторської дисертації. В 1982 р. П. І. Коваленко отримав звання професора.
У 1990 р. його обирають академіком Української академії аграрних наук, у 1998 р. - академіком Російської академії сільськогосподарських наук, а в 2001 р. - академіком Італійської сільськогоспо-дарської академії ''Geergofili'', яка є першою академією цього профілю в Європі (заснована в 1753 р.).
З 1996 р. Петро Іванович очолює Національний комітет Міжнародної комісії з іригації та дренажу. З 1973 р. - член Міжнародної асоціації гідравлічних досліджень.
Упродовж 1996-2001 рр. П. І. Коваленко був віце-президентом Української академії аграрних наук.
У 1997 р. отримав звання ''Заслужений діяч науки і техніки України''.
1997 р. - лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Експерт в Міжнародній робочій комісії з реформування сільсько-господарських досліджень у Центральній Азії та Закавказзі (Гаага, Нідерланди).
П. І. Коваленко створив свою наукову школу: його вихованці - 5 докторів і 22 кандидати наук - працюють як в інституті, так і в інших наукових та навчальних закладах.
Упродовж 1975-1990 рр. Петро Іванович був членом Президії Південного відділення ВАСГНІЛ, а з 1990 р. - член президії Української академії аграрних наук, член науково-технічної ради Мінводгоспу СРСР та УРСР.
Він постійно контактує із рідним навчальним закладом. Цей контакт підкріплюється членством П. І. Коваленка у спецраді із захисту докторських дисертацій.
Важливий момент зі студентського життя Петра Івановича, що дав поштовх у трудовій діяльності, пов'язаний з виробничою практикою на Аральському морі в гирлі річки Сирдар'ї.
В інституті Петро Іванович зустрів свою супутницю в житті - Ірину. Доля поєднала їх. Сьогодні в родині Коваленків - дві доньки, одна із них уже кандидат фізико-математичних наук, і чотири онуки.
П. І. Коваленко - знаний фахівець у світовому науковому співтоваристві; бере участь у міжнародних конгресах, форумах, конференціях, що відбуваються в європейських країнах, США, Канаді, Кубі, Японії, Кореї, Китаї, Південно-Африканській республіці, Малайзії та в багатьох інших країнах.
Захоплюється малюванням, фотографією, а інколи, коли є час, то різьбою по дереву.
Державні нагороди також не обминають його - так, у 2006 р. він отримав черговий Орден за заслуги III ступеня (у 1979 р. нагороджений орденом ''Знак пошани''). Крім того, має численні медалі за творчу необхідну для України роботу.
|
