Народився 3 лютого 1958 р. у с. Салтикова Дівиця Куликівського району Чернігівської області.
Дитинство та юність Михайло Васильович провів біля чудової річки Десни, оспіваної корифеєм української литератури та кінематографа Олександром Довженком, і завжди відчував велику магічну силу води, її енергію, яку люди можуть використовувати в господарській діяльності. Тому вирішив вступити в Український інститут водного господарства на гідротехнічний факультет, щоб використовувати енергію води для потреб народного господарства та людини.
Проте його мрія збулася не відразу. Після закінчення Салтиково-Дівицької середньої школи М. В. Приходько навчався в СПМУ-13 м. Ніжин, працював учнем машиніста бульдозерів СМУ-59. В Українському інституті інженерів водного господарства Михайло Васильович навчався протягом 1976-1981 рр. На все життя запам'яталися йому виїзд на самостійну практику, зустріч з майбутньою дружиною, що відбулася в стінах рідного навчального закладу.
Свою трудову діяльність за фахом Михайло Васильович починав у Борзнянській ПМК-116 тресту ''Чернігівводбуд'' майстром першої викон-робської дільниці.
Упродовж 9 років (1982-1991) М. В. Приходько працював у Ніжинській ПМК-58 тресту ''Чернігівводбуд''. Пройшов шлях від інженера-геодезиста до начальника зазначеної установи. Набуті в інституті глибокі теоретичні знання допомагали Михайлу Васильовичу здобути в подальшій трудовїй діяльності практичний досвід. А викладачі ''альма-матер'' виховали в ньому наполегливе бажання долати все вищі і вищі професійні висоти.
З розпадом СРСР, проголошенням незалежності України, переходом до ринкової економіки М. В. Приходько став шукати шляхи роботи в нових умовах. Упродовж 1991-1995 рр. очолював спілку орендаторів АП ПМК-58.
Помітивши неабиякі організаторські здібності, високий професіоналізм та глибоку порядність Михайла Васильовичау 1994 р. жителі м. Ніжина вперше обрали його мером міста, а у 2006 р. М. В. Приходько обійняв посаду міського голови вчетверте.
Працюючи на відповідальній роботі, Михайло Васильович відчув, що йому бракує певних знань. Тому у 1999 р. здобув другу вищу освіту економіста у Чернігівському технологічному інституті, а в 2002 р. закінчив Українську академію державного управління при Президенті України, отримавши ступінь магістра державного управління.
Незважаючи на те, що посада міського голови вимагає багатьох зусиль для вирішення низки місцевих проблем, пов'язаних з благоустроєм, ліквідацією безробіття, поліпшення умов життя населення та ін., Михайло Васильович знаходить час на громадську роботу, виступи у ЗМІ. Він - голова регіонального відділення Асоціації міст України та громад, член її правління, член Ради фонду підтримки місцевого самоврядування при Президенті України, експертно-консультаційної групи Фонду сприяння місцевому самоврядуванню в Україні, координаційної ради при цьому фонді. Опублікував низку проблемних матеріалів - у журналі ''Німецько-український огляд'', інформа-ційно-аналітичному віснику ''Ода'', міжнародному діловому щорічнику ''Посредник'', газетах - ''Деснянська правда'', ''Чернігівський вісник'', ''Суспільство''.
За значний вклад у розвиток місцевого самоврядування Михайло Васильович отримав низку нагород - почесні грамоти Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури і мистецтв України, ЦК профспілки працівників культури України, знак ''Відмінник освіти України''.
Міський голова м. Ніжина вимогливий до себе та інших, толерантний, уважний до пропозицій колег. Тому йому неодноразово довіряють посісти цю нелегку, відповідальну, але й почесну посаду.
Попри надмірну зайнятість, Михайло Васильо-вич знаходить час на свої улюблені захоплення - бджільництво, рибальство, футбол.
Разом з дружиною вони виховали двох дітей. Донька Світлана - випускниця Київського держав-ного університету ім. Т. Г. Шевченка. Син Ярослав навчається в цьому ж ВНЗ.
Життєве кредо - працювати на совість, на конкретну справу, не говорити порожніх слів.
|
