Народився 30 квітня 1951 р. у с. Ромашківка Волинської області в родині службовця Василя Павловича та медичного працівника Онисії Захарівни.
Під час проживання у м. Рівне слухав розповіді друзів і братів, які навчалися в Українському інституті інженерів водного господарства. І сам вирішив вступити у цей навчальний заклад.
Після закінчення інституту Олексія Васильовича направили в Київську СПМК-30. Починав роботу майстром, згодом - працював виконробом, началь-ником дільниці, головним інженером, у партійних органах. Нині очолює Бортницьке МУВГ.
Набуті в університеті знання дали Олексію Ва-сильовичу можливість стати висококваліфікованим спеціалістом, раціоналізатором нових технологічних процесів.
Очолюване ним управління займається організацією експлуатації водогосподарських споруд та державних меліоративних систем міжгоспо-дарського значення, проведенням на договірних засадах технічного обслуговування внутрішньо-господарських меліоративних систем та подачі води на зрошення, виконанням поточних і капітальних ремонтів міжгосподарських меліоративних мереж та водогосподарських об'єктів.
Фахівці управління здійснюють високоякісний контроль за охороною, раціональним використанням і відтворенням ресурсів.
При управлінні діє міжгалузевий музей імені М. А. Гаркуші і встановлено йому пам'ятник.
О. В. Романов постійно організовує і проводить обмін досвідом із професійної діяльності управління, бере активну участь у роботі виставок досягнень водогосподарської галузі, проводить заняття із слухачами ДУУЕВР на базі насосних станцій управління, є автором та співавтором низки друко-ваних статей у галузі використання водних ресурсів.
За високі показники у праці, професіоналізм, вміння організувати роботу, О. В. Романов нагороджений відзнакою Держводгоспу України ''Почесний працівник Держводгоспу'', почесними грамотами та цінними подарунками Держводгоспу та райдержадміністрації.
Олексій Васильович бере активну участь у громадському житті. Він - голова благодійного фонду ''Водоспад'', наставник молоді, неодноразово обирався депутатом районних рад. Є організатором та активістом шефської роботи у школі та дитячому садку, що знаходяться в зоні дії управління.
О. В. Романов підтримує постійний зв'язок з НУВГП. Студенти цього ВНЗ постійно приїжджають на виробниче стажування в Бортницьке МУВГ. Не була марною і шефська робота в школах. За останні роки понад 10 дітей працівників управління були направлені у Національний університет водного господарства та природокористування. А після його закінчення - працювали в управлінні.
Дивлячись на молодих випускників, Олексій Васильович згадує і своє студентське життя, друзів, роботу в будівельних студзагонах, пісні під гітару біля багаття, викладачів, які стали рідними і близькими. Спогади ці завжди зворушливі. З великою теплотою згадує О. В. Романов ректора університету Степана Тихоновича Вознюка, - його інтелігентність, високий професіоналізм, гідність. А ще - старшого викладача обчислювальної матема-тики Тамілу Іванівну Лосінську, старшого викладача політекономії Арама Артемовича Ісроєляна.
У вільний від роботи час, О. В. Романов віддає перевагу активному відпочинку: любить подоро-жувати по рідній Україні. Бере активну участь у малих олімпійських іграх серед працівників галузі і сільських команд України з шахів і більярду.
Сім'я Романових виховала двох синів. Нині у родині підростають уже три онуки. Династію водогосподарників продовжують племінники, які навчаються нині на гідромеліоративному та екологічному факультетах НУВГП. Життєве кредо О. В. Романова: ''За добробут народу і рідної держави, лише у праці живе людина, а без праці її нема''.
Визначальними рисами вдачі Олексія Васильовича є чесність, порядність, справедливість, наполегливість, великі організаторські здібності, любов до рідної землі.
|
