Кандидат технічних наук.
Народився 26 травня 1933 р. у с. Бугрин Гощанського району Рівненської області в селянській родині Івана Петровича та Теклі Юхимівни.
Ще навчаючись у середній школі, Анатолій знав, яку спеціальність обрати. Адже багато випускників-односельчан приїжджали додому з Києва, заходили в рідну школу і цікаво й захоплено розповідали про Український інститут інженерів водного господарства, де вони навчались. Анатолій Терещук перейнявся цими розповідями і вирішив, що теж стане студентом цього ВНЗ.
У 1953 р. Анатолій Іванович вступив на гідромеліоративний факультет УІІВГ, який закінчив у 1958 р. Під час навчання брав активну участь у спортивному житті (секція акробатики), в змаганнях за першість інституту. Хоч минуло дуже багато часу, і досі пам'ятає Анатолій Іванович своїх викладачів, про яких залишилися найкращі спога-
ди - Семенова, Сліпченко, Самбора, Цимблера, Марченко та ін.
Здобувши вищу освіту, А. І. Терещук розпочав свою трудову діяльність виконробом, згодом - начальником дільниці. Упродовж 1961-1964 рр. працював начальником Державної водної інспекції Полісся. Молодий, висококваліфікований спеціаліст міг би зробити непогану cлужбову кар'єру. Проте не приваблювала його чиновницька робота. Прагнув сам здобувати знання і щедро ділитися з іншими. Тому й вступив у 1964 р. до аспірантури на кафедру водовідведення Московського інженерно-буді-вельного інституту.
Подальший трудовий шлях А. І. Терещука пов'язаний із рідним навчальним закладом. Він працював в університеті протягом 1967-1995 рр. - асистентом, старшим викладачем, доцентом кафедри водовідведення. У 1970 р. захистив кандидатську дисертацію.
Анатолій Іванович є автором 4 монографій та 52 наукових статей. Крім того, він завжди брав активну участь у громадському житті інституту та міста. Упродовж 1975-1987 рр. був заступником голови Науково-технічної ради при Рівненській облраді. Протягом 1987-1995 рр. - членом Асоціації екологів України.
За довголітню і сумлінну працю на педагогічній та науковій ниві А. І. Терещук нагороджений срібною медаллю ВДНГ СРСР ''За досягнення в народному господарстві'', медаллю ''Ветеран праці''. За авторські свідоцтва на винаходи відзначений медаллю ''Винахідник СРСР''.
Отже, хоч Анатолій Іванович вже давно перебуває на заслуженому відпочинку, та сумувати йому не доводиться. До того ж у А. І. Терещука велика родина. Разом з дружиною - теж випускницею Інституту інженерів водного господарства, вони виховали двох доньок, які подарували батькам трьох онуків. Вже мають і правнука.
Життєве кредо Анатолія Івановича просте і водночас по-філософськи глибоке: ''Жити працею у злагоді з Богом, природою і людьми заради майбутнього України, дітей, внуків і правнуків''. А основні риси його вдачі - цілестпрямованість, працелюбність.
|
