 |
 |
|
| Півняк Геннадій Григорович Ректор, академік НАН України, доктор технічних наук. Заслужений діяч науки і техніки України |
||
Г. Г. Півняк — видатний учений у галузі електроенергетики й засновник наукової школи гірничої та металургійної електроенергетики. Створив загальну теорію, принципи побудови та методи синтезу потужних систем електромагнітної передачі енергії підвищеної частоти. Його фундаментальні дослідження дозволили впровадити новітні електротехнології для гірничо-металургійної та машинобудівної промисловості, джерела живлення для електроприводу, транспорту і споживачів із особливим характером навантаження. Наукові дослідження Г. Півняка визнано в Україні та за кордоном. Він — автор двох наукових відкриттів, понад 440 наукових публікацій, зокрема 34 монографій, 31 підручника і навчальних посібників, 91 винаходу і патенту. Почесний доктор НТУ «Краківська гірничо-металургійна академія» та Московського державного гірничого університету. Двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат премії НАН України ім. С. О. Лебедєва, заслужений діяч науки і техніки України, заслужений працівник нафтової і газової промисловості Польщі. Нагороджений орденами «Знак Пошани», Трудового Червоного Прапора, Князя Ярослава Мудрого V та ІV ст., почесними грамотами Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, медаллю «За успіхи у навчанні й вихованні молоді». |
||
Національний гірничий університет (заснований у 1899 р.) — провідний і авторитетний у світі науковий центр із проблем вугільної електроенергетики, систем автоматизованого управління, екології та інформаційних технологій. До базових складових НГУ входять 9 факультетів (гірничий, геологорозвідувальний, механіко-машинобудівний, будівництва, електротехнічний, інформаційних технологій, фінансово-економічний, менеджменту, юридичний), 4 інститути (електроенергетики, економіки, заочно-дистанційної освіти, безперервної освіти), 4 коледжі та технікуми. Підготовка фахівців здійснюється за 47 спеціальностями із 30 напрямів.
Науково-освітню діяльність забезпечують понад 1000 кваліфікованих викладачів, зокрема близько 200 докторів наук, професорів, понад 400 кандидатів наук, доцентів. Із-поміж них — члени Національної академії наук України та галузевих академій наук, 24 лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки, 14 заслужених діячів науки і техніки України, 15 заслужених працівників освіти України.
Студентський контингент університету нараховує близько 20 тис. осіб. Навчальний процес забезпечується 52 кафедрами. За більшістю спеціальностей діє магістратура. Підготовка науково-педагогічних кадрів здійснюється за 29 спеціальностями в аспірантурі та за 15 — у докторантурі, працюють спеціалізовані вчені ради із захисту докторських та кандидатських дисертацій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2009 р. № 1013 університету присвоєно статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу.
Університет використовує сучасні форми й методи передачі виконаних наукових розробок у виробництво на ринкових засадах. Для стимулювання інноваційних процесів підтримуються чинними в Україні та за кордоном більше 300 патентів на винаходи та корисні моделі. Розробники НГУ щороку отримують понад 60 патентів, 3–5 міжнародних охоронних документів, продають 1–2 ліцензії.
НГУ має розвинуту інноваційну інфраструктуру: центр інноваційного розвитку, Дніпропетровський центр наукового парку «КПІ» на базі гірничого університету, навчально-науково-виробничі (інноваційні) комплекси; науково-освітні центри, лабораторії з унікальним обладнанням, центр трансферу технологій і комерціалізації інтелектуальної власності.
Комплекс діагностики електромеханічних систем
Технологія виробництва твердого органічного палива з відходів вуглевидобувних і вуглезбагачувальних підприємств та обладнання для її реалізації
Науковий парк на базі гірничого університету дозволяє суттєво підвищити рівень наукових досліджень і розробок університету з проблем ресурсо- та енергозбереження, інформаційних технологій, нових матеріалів, екології, вибухових і переробних технологій, комерціалізувати їх. За підтримки бізнесу в НГУ успішно діють науково-навчально-виробничі комплекси із проблем вугілля, енергетики, машинобудування, інфокомунікацій, безпеки. Їх завдання — це цільова підготовка студентів, розвиток наукових досліджень, інтеграція науки, виробництва та бізнесу. На основі цих комплексів створено сучасні науково-навчальні лабораторії, виконуються курсові й дипломні проекти, магістерські роботи на замовлення підприємств, представники яких беруть участь у навчальному процесі.
За грантом Фонду CRDF (США) як пілотний проект в університеті діє Науково-освітній центр «Стійкість геотехнічних систем: процеси, явища, ризики». Його діяльність забезпечує розвиток фундаментальних міждисциплінарних наукових досліджень, надання грантів молодим ученим, їхню участь у щорічних конкурсах та публікацію наукових праць у престижних міжнародних виданнях.
У НГУ діє також Науково-навчальний центр «Високоефективне використання енергетичного потенціалу геотехнічних систем України: ресурси, енергозберігаючі технології, екобезпека». Мета його наукових досліджень — створення фундаментальних засад високоефективного використання енергетичного потенціалу геотехнічних систем України шляхом технічної адаптації до енергоощадних і екологічно безпечних технологій видобування, переробки, перетворення та транспортування й утилізації енергетичних ресурсів надр із забезпеченням стійкості цих систем.
Важливу роль у зміцненні інтелектуального потенціалу відіграють започатковані в НГУ програми «Нам — 30» та «Обдарована молодь». Програму «Нам — 30» спрямовано на досягнення мобільності та фундаментальної підготовки молодих науковців, концентрацію наукового потенціалу і ресурсів університету на вирішення ключових науково-технологічних проблем сучасності. Проект «Обдарована молодь» передбачає всебічну фінансову підтримку студентів і колективів кафедр у виконанні наукових досліджень.
Потужного розвитку набули інформаційно-комунікаційні ресурси й системи завдяки використанню європейської наукової мережі GEANT2, створенню вітчизняної GRID-інфраструктури, розробці багатофункціональних науково-освітніх порталів.
Із метою інтеграції вишівської та академічної науки, широкого залучення провідних учених НАН і АПН України до співпраці з НГУ діють інститути подвійного підпорядкування як його структурні підрозділи.
Понад 100 зарубіжних організацій із 40 країн Європи, Азії, Америки є партнерами НГУ в науковій і навчальній сферах. Університет — активний член багатьох престижних освітніх і наукових організацій: Міжнародного товариства з інженерної педагогіки (IGIP), Європейського товариства з інженерної освіти (SEFI), Міжнародної асоціації з економії електроенергії (IAEE), Міжнародного товариства зі збагачення корисних копалин, Міжнародного товариства з геомеханіки (ISRM), Міжнародної конфедерації маркетингу, Українсько-польсько-американського консорціуму з удосконалення бізнес-освіти (CEUME), Всесвітнього гірничого конгресу, Європейської мережі гірничих, металургійних та нафтових університетів; Великої Хартії Університетів, Мережі університетів країн Чорноморського регіону (BSUN), Європейської асоціації геовчених і інженерів (EAGE). НГУ — фундатор і активний учасник Міжнародного університету ресурсів (IUR). Відповідно до програм співпраці виконуються спільні міжнародні інноваційні проекти з проблем геотехнологій, електроенергетики і надрокористування.
Вчені НГУ мають змогу виконувати спільні науково-технічні проекти на замовлення німецьких високотехнологічних компаній, одна з яких — «Danfoss-Bauer» — уже багато років є надійним партнером університету. Активно розвиваються навчально-наукові лабораторії з використанням обладнання європейських університетів і компаній, пакета спеціалізованих комп’ютерних програм (фірми «Solid Works», «Delcam plc»). Науковці університету також розробили і впровадили способи й технології збереження геологічного середовища і забезпечення повноти ефективного, енергоощадного видобутку вугілля у Західному Донбасі; запропонували і впровадили високоефективні технології видобутку та постачання газу для підвищення енергетичної безпеки держави; встановили закономірності деформації верхньої частини тектоносфери Землі; створили високоефективні технології видобутку корисних копалин на основі управління станом гірського масиву; відкрили явище стрибкоподібного збільшення електропровідності порід і мінералів під впливом температури і слабкого електричного поля; вирішили проблеми проектування і будівництва у складних інженерно-геологічних умовах, де є загроза зсувів.
На базі досліджень встановлено фазові перетворення у вугіллі як типової наноструктурної системи, вивчено утворення високотемпературної плазми в ударно-хвильових процесах та синтез хімічних елементів в умовах надвисокої щільності речовини. Досліджено термодинамічні чинники формування стійкості гірських масивів, руху теплової енергії, зміни геофізичних полів на родовищах корисних копалин та газогідродинамічних умов. Це становить параметричну основу для проектування теплоелектростанцій, підземних газогенераторів, суміщених систем осушення і водопостачання. Запропоновано нові технології енергозабезпечення та енергозбереження, сучасні засоби автоматизації і технологічних процесів.
Вчені НГУ спільно з науковцями Донбасу запропонували науково-технологічні основи, розробили і впровадили високоефективний геомеханічний моніторинг підземних геотехнічних систем; надали наукове обґрунтування та освоїли серійне виробництво високопродуктивних вуглевидобувних комплексів нового покоління.
Універсальна аварійно-рятувальна пересувна підйомна установка для евакуації працівників у аварійних ситуаціях на шахтах
1. Технологія виробництва твердого органічного палива з відходів вуглевидобувних і вуглезбагачувальних підприємств та обладнання для її реалізації (керівник — д. т. н., завідувач кафедри збагачення корисних копалин П. І. Пілов, д. т. н., завідувач кафедри підземної розробки родовищ В. І. Бондаренко).
2. Акустична система прогнозування газодинамічних явищ на вугільних шахтах (д. т. н., професор, завідувач кафедри будівництва та геомеханіки О. М. Шашенко).
3. Технологія свердловинної підземної газифікації (к. т. н., доцент кафедри підземної розробки родовищ Р. О. Дичковський).
4. Комплекс діагностики електромеханічних систем (д. т. н., професор, завідувач кафедри електроприводу О. С. Бешта).
5. Енергокомплекс «Вугільна шахта — теплоелектростанція» (д. т. н., професор кафедри систем електропостачання Ю. Т. Разумний).
6. Комплекс технічних засобів системи оптимізації електроспоживання на підземному вуглевидобутку; система енергоконтролю та управління підземним електропостачанням вугільних шахт (д. т. н., професор кафедри систем електропостачання В. Т. Заїка).
7. Спеціалізована геоінформаційна система «РАПІД»: розпізнавання, автоматизований прогноз, інтерпретація даних (д. т. н., професор, завідувач кафедри геоінформаційних систем Б. С. Бусигін).
8. Розробка наноматеріалів (д. т. н., професор кафедри будівництва та геомеханіки В. В. Соболев).
9. Універсальна аварійно-рятувальна пересувна підйомна установка для евакуації працівників у аварійних ситуаціях на шахтах (д. т. н., завідувач кафедри гірничої механіки В. І. Самуся).
10. Модульні установки з утилізації золи винесення теплоелектричних станцій (к. геол. н., керівник центру аналітико-технологічних досліджень С. Є. Поповченко).
Пр-т Карла Маркса, 19, м. Дніпропетровськ, 49600. Тел.: 0 (562) 46-40-62, 0 (56) 744-62-19.
E-mail: rector@nmu.org.ua. Web-сайт: http://www.nmu.org.ua
Назад ] Зміст [ Вперед 